Новини УАІБ

УАІБ: Аналітичний огляд ринку управління активами
інституційних інвесторів за 2-й квартал 2019 року. Загальні результати

У 2-му кварталі 2019 року українська індустрія управління активами ІСІ продовжувала рухатися висхідним трендом, зростаючи за кількістю фондів та вартістю їхніх активів в управлінні. А проте кількість інститутів спільного інвестування, що перебували у процесі ліквідації, на кінець червня зросла.

Незмінним у цей період залишався попит з боку інвесторів на корпоративні венчурні ІСІ, що, разом із пайовими фондами цієї категорії почали нарощували свої приватні інвестиції у різноманітні проекти, підтримуючи сталий тренд зростання небанківського фінансування економіки України.

Кількість учасників ринку

Компанії з управління активами (КУА)

У 2-му кварталі 2019 року кількість компаній з управління активами зменшилася із 298 до 295 – цілком за рахунок виходу з ринку трьох київських компаній.

З усіх діючих КУА, станом на кінець червня 280 компаній мали в управлінні від одного до 36-ти ІСІ, а понад 99% від усіх таких КУА управляли принаймні одним венчурним фондом.

Інститути спільного інвестування (ІСІ)

У квітні-червні 2019 року було зареєстровано 30 нових ІСІ. З урахуванням фондів, які закрилися протягом 2-го кварталу, станом на 30.06.2019 кількість діючих зареєстрованих ІСІ, за даними УАІБ, збільшилася до 1822 (+1.6% за 2-й квартал).

Кількість ІСІ, які досягли нормативу мінімального обсягу активів (сформованих), стабільно зростала і на кінець червня 2019 року досягла 1259 (+22 фондів, або +1.8% за 2-й квартал).

Недержавні пенсійні фонди (НПФ)

Кількість НПФ в управлінні станом на 30.06.2019 року залишалася на рівні 58 (без урахування корпоративного фонду НБУ), у тому числі 45 відкритих, 7 корпоративних та 6 професійних. Всього активами НПФ управляли 33 КУА (на одну менше, ніж на кінець березня).

Страхові компанії (СК)

Кількість СК, що передали свої активи в управління КУА, а також КУА, що надавали такі послуги, упродовж квітня-червня 2019 року залишалася незмінною – таких страхових компаній станом на 30.06.2019 було 2, а КУА була одна.

Активи в управлінні та ВЧА

Усі інституційні інвестори

Сукупні загальні активи в управлінні КУА зросли за 2-й квартал на 0.7% і на 30.06.2019 сягнули 338 876 млн. грн. У річному вимірі, з червня 2018 року, уповільнили зростання до +17.1%.

Інститути спільного інвестування (ІСІ)

Загальні активи ІСІ в управлінні, включно з тими, які ще не досягли нормативу мінімального обсягу активів, у 2-му кварталі 2019 року зросли також на 0.7% та на 17.1% за рік, до 337 274 млн. грн.

Активи діючих ІСІ, що досягли нормативу мінімального обсягу активів («визнаних» ІСІ), зросли за 2-й квартал на 3.7%, за 1-е півріччя 2019 року – на 10.9%, а за останні 12 місяців – прискорилися до +17.3%. На 30.06.2019 вони становили 329 047.5 млн. грн. Квартальне зростання було зосереджене у венчурних фондах, зокрема, завдяки подальшому збільшенню їхньої кількості. У той же час, ІСІ, що інвестують здебільшого в інструменти фондового ринку (відкриті та інтервальні ІСІ, майже усі – з публічним розміщенням), зазнали зменшення активів через його переважно негативну динаміку у 2-му кварталі.

Вартість чистих активів сформованих ІСІ («визнаних») у квітні-червні 2019 року уповільнила квартальне зростання до 3.3%, але прискорила – річне (+14.1%). З початку 2019 року ВЧА ІСІ в цілому збільшилася на 8.0%, до 254 784.1 млн. грн. станом на 30.06.2019.

Недержавні пенсійні фонди (НПФ)

Активи НПФ в управлінні КУА у 2-му кварталі 2019 року прискорили квартальне і річне зростання – до 5.6% і 19.0% відповідно, а з початку року додали 10.3%. Станом на 30.06.2019 вони сягнули 1 505.1 млн. грн.

Страхові компанії (СК)

Активи СК в управлінні КУА за 2-й квартал 2019 року зросли на 3.5%, а за 1-е півріччя – на 15.9%, тож і сповільнили річне падіння у червні до -13.8%. Станом на 30.06.2019 ці активи становили 92.7 млн. грн.

Детальніша інформація на сайті Української асоціації інвестиційного бізнесу.

*****

До Парламенту подано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із
державного регулювання ринків фінансових послуг»

До Парламенту подано депутатський законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №1069), його метою є скорочення кількості регуляторних та контролюючих органів на ринках небанківських фінансових послуг шляхом розподілу функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, між іншими органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

Розробники документа пояснюють, що підвищення ефективності державної регуляторної політики, функціональності нормативно-правових актів, спрямованих на створення дієвого механізму державного регулювання та нагляду, зниження витрат діяльності фінансових установ, спричинених надлишковим та неефективним державним регулюванням, забезпечення конкуренції на фінансовому ринку, запобігання діяльності недобросовісних компаній, координованість із сучасними процесами реформування та дерегуляції економіки України, сприятимуть активізації розвитку ринків небанківських фінансових послуг.

З метою законодавчого закріплення перерозподілу та консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг законопроектом пропонується внести зміни до таких законодавчих актів:

- Господарського кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- законів «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про страхування», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про організацію формування та обігу кредитних історій», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про кредитні спілки», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про іпотечні облігації», «Про аудиторську діяльність», «Про Національний банк України», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Зміни до зазначених вище законодавчих актів передбачають передачу повноважень Нацкомфіпослуг, у частині регулювання та нагляду у системі накопичувального пенсійного забезпечення, регулювання та нагляду за функціонуванням фінансово-кредитних механізмів і управлінні майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю до НКЦПФР.

Решту повноважень Нацкомфіпослуг пропонується передати до Національного банку.

Також у зв’язку із внесенням зазначених змін щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг законопроектом пропонується внести зміни до законів «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з метою уніфікації принципів та порядку здійснення Національним банком та НКЦПФР ліцензування та регуляторної діяльності відповідно.

Крім того, з метою усунення надмірного регулювання пропонується скасувати Закон «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» та Декрет Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства».

*****

У Верховній Раді зареєстровано проект закону «Про консолідацію повноважень нагляду над небанківськими фінансовими установами»

У Верховній Раді зареєстровано депутатський проект закону «Про консолідацію повноважень нагляду над небанківськими фінансовими установами».

За інформацією Національного прес-клубу «Українська перспектива», цей законопроект (реєстраційний №1069-1) є альтернативним іншому депутатському проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (реєстраційний №1069).

Він був розроблений за участю експертів небанківського фінансового сектору в особі «Об’єднання учасників фінансового ринку» (до ОУФР входить 14 громадських організацій та асоціацій, які працюють у галузі, в тому числі об’єднань споживачів).

Основні положення законопроекту передбачають таке.

1. Створюється новий консолідований орган нагляду за ринками небанківських фінансових послуг, до повноважень якого будуть віднесені наглядові функції, які зараз виконують Нацкомфінпослуг та НКЦПФР.

2. Забезпечується інституційна спроможність нового наглядового органу, при цьому зберігається система стримувань і противаг, які запобігають необґрунтованому тиску на бізнес та можливим проявам корупції.

3. Наглядовий орган наділяється також функціями у сфері захисту прав споживачів фінансових послуг, як це прийнято в країнах ЄС.

При цьому Національний банк не навантажується непрямими завданнями до його основної конституційної функції – збереження стабільності гривні та проведення монетарної політики, як у випадку ухвалення тих законопроектів про консолідацію нагляду за небанківським фінансовим ринком, де вони передаються до НБУ (№1069 та №0965 - колишній законопроект №2413а).

Наприкінці серпня поточного року учасники небанківського фінансового ринку у відкритому листі закликали Президента України заблокувати ухвалення законопроектів, які передбачають передачу наглядових функцій НБУ, оскільки вони несуть суттєві ризики тиску на бізнес, корупції, ставлять під загрозу економічну безпеку країни та соціальну стабільність.

Зокрема, експерти ринку підрахували, що внаслідок передачі нагляду НБУ з ринку підуть сотні небанківських фінансових установ, переважно – національний бізнес, який працює в регіонах. У результаті, країна недорахується 40-70 тис. робочих місць для кваліфікованих працівників, скоротяться надходження до місцевих бюджетів, що дасть поштовх зростанню соціальної напруги.

При цьому споживачі фінансових послуг втратять у легкості та зручності доступу до них, якість послуг впаде, а ціни зростуть через зниження рівня конкуренції у галузі.

*****

До Парламенту подано проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»

У Верховній Раді зареєстровано депутатський законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №1059), його метою є поліпшення інвестиційного клімату України за окремими напрямами, обраними внаслідок комплексної оцінки відповідності законодавства України кращим світовим практикам, описаним Групою Світового банку в методології рейтингу Doing Business.

Згідно із законопроектом, ця мета досягатиметься шляхом внесення змін до низки законодавчих актів, які містять застаріле та неефективне регулювання.

Законопроект є комплексним документом, який передбачає усунення юридичних прогалин, а також впровадження у правову систему України інноваційних правових інструментів.

Основні положення законопроекту передбачають таке.

У сфері захисту прав акціонерів:

- відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, укладеним на неринкових умовах, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами;

- включення питання про вибір незалежного аудитора публічного акціонерного товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів;

- поширення правила про обов’язкову пропозицію викупу на акціонерів, які придбавають 50% акцій товариства;

- розширення переліку правочинів, які вважаються правочинами із заінтересованістю.

У сфері правосуддя:

- забезпечення можливості витребовування господарським судом групи однотипних доказів (без зазначення індивідуальних ознак кожного документа, що витребовується);

- впровадження стандарту доказування «більшої вірогідності» у господарських справах.

У сфері забезпечення виконання договірних зобов’язань:

- зобов’язання може бути забезпечене шляхом передання кредиторові у довірчу власність майна - об’єкта забезпечення;

- кредитор виступає власником майна (на відміну від застави) та може реалізувати об’єкт забезпечення від свого імені у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань;

- об’єкт забезпечення не входить до ліквідаційної маси боржника або кредитора, а тому порушення провадження у справі про банкрутство не зможе завадити зверненню стягнення на майно (на відміну від застави, де процедура банкрутства може заблокувати звернення стягнення на майно на кілька років);

- боржникам надаються певні гарантії, які зменшують ризики зловживання кредиторами (довірчими власниками) своїми правами;

- статус кредитора як довірчого власника обмежує можливість боржника вивести об’єкт забезпечення з-під обтяження та уникнути виконання зобов’язання.

У сфері будівництва:

- скасовується обов’язок сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту.

У сфері договорів застави земельних ділянок:

- скасовується обов’язковість проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок приватної власності, які передаються у заставу.

У сфері діяльності товариств з обмеженою відповідальністю:

- визначаються особливості створення та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, що діють на підставі модельного статуту.

*****

Розрахунковий центр повідомив про набрання чинності
новими редакціями внутрішніх документів

Розрахунковий центр повідомив про набрання чинності новими редакціями внутрішніх документів.

Зокрема, з 1 вересня 2019 року набули чинності нові редакції Правил публічного акціонерного товариства «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках», Правил клірингу публічного акціонерного товариства «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках», Правил провадження клірингової діяльності публічного акціонерного товариства «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» та Положення про систему управління ризиками та гарантій публічного акціонерного товариства «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках».

Окремі положення нових редакцій вказаних внутрішніх документів, які визначають порядок здійснення клірингу та розрахунків за правочинами щодо цінних паперів без стовідсоткового попереднього депонування та резервування коштів та/або цінних паперів, а також заходи з управління ризиками та зниження ризиків при здійсненні клірингу та розрахунків за такими правочинами, будуть застосовуватися лише після запровадження ПАТ «Розрахунковий центр» механізму виконання розрахунків у режимі Т+2 за правочинами щодо цінних паперів, що гарантуються гарантійним забезпеченням без використання стовідсоткового попереднього депонування коштів та/або цінних паперів перед укладанням правочинів щодо цінних паперів і після прийняття Правлінням окремого рішення з вказаного питання.

*****

Стійке поліпшення макроекономічної ситуації в Україні впродовж поточного року дало змогу НБУ продовжувати заходи з лібералізації валютного ринку

Стійке поліпшення макроекономічної ситуації в Україні впродовж поточного року дало змогу НБУ продовжувати заходи з лібералізації валютного ринку. Про це йдеться у другому Звіті про запровадження заходів захисту, оприлюдненому Нацбанком.

Загалом з початку цього року пом’якшено або припинено дію вже понад 30 валютних обмежень. Одним із ключових рішень у ІІ кварталі стало скасування обов’язкового продажу частини валютних надходжень. Цей захід застосовувався упродовж майже 7 років – з кінця 2012 року.

Основними факторами, які сприяли продовженню валютної лібералізації у першому півріччі 2019 року, були такі.

- Стійке зростання економіки України

Так, за даними Державної служби статистики, у І кварталі 2019 року реальний ВВП зріс на 2,5%, а у ІІ – на 4,6% порівняно з аналогічними кварталами минулого року.

- Прийнятні показники платіжного балансу

Умови торгівлі для України поліпшилися через зниження цін на природній газ за одночасного зростання цін на залізну руду та зернові на світових ринках. Крім цього, збільшилися надходження з оплати праці з-за кордону, знизилися обсяги репатріації дивідендів, підвищився інтерес міжнародних інвесторів до українських державних облігацій. Ці фактори компенсували відплив валюти, зумовлений іншими чинниками, зокрема значними обсягами погашень державного боргу.

- Достатній обсяг міжнародних резервів для виконання зобов’язань України

Попри загальне високе боргове навантаження на державні фінанси, міжнародні резерви України за підсумками першого півріччя 2019 року залишилися на рівні кінця минулого року. Станом на 1 липня вони дорівнювали $20,6 млрд. Водночас вже 1 серпня резерви сягнули 6-річного максимуму в $21,8 млрд. Чиста купівля валюти Національним банком з початку 2019 року склала майже $3 млрд. на тлі зміцнення національної валюти.

- Дедоларизація державного боргу

Частка державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті зменшилася з 71% станом на 31 грудня 2018 року до 67% станом на 30 червня 2019 року в загальному обсязі державного боргу. Це зменшує валютні ризики країни.

- Зниження інтенсивності військового конфлікту на сході країни, стабільна робота банківської системи та поліпшення економічних очікувань

Ці чинники сприяли поступовому відновленню припливу депозитів у національній валюті в банківську систему, який підсилювався пожвавленням економічної активності та підвищенням як реальних, так і номінальних доходів населення.

Крім вищезазначених чинників, припинення заходу захисту щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті також було обумовлено втратою його дієвості. Так, за умов досягнення макрофінансової стабільності і відкриття доступу до міжнародних ринків капіталу (завдяки, насамперед, співпраці з МВФ) роль заходу захисту щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті останнім часом зійшла нанівець: фактично продавалося близько 90% валютних надходжень, хоча норматив було встановлено на рівні 30%.

Національний банк в міру поліпшення макроекономічної ситуації та з урахуванням оцінки ефектів від вже знятих обмежень на валютному ринку продовжуватиме послаблювати та припиняти дію заходів захисту. Кінцева мета валютної лібералізації – забезпечення режиму вільного руху капіталу без будь-яких обмежень.

*****

Міжнародні резерви України на початок вересня 2019 року становили $22 млрд.

Станом на 1 вересня 2019 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили $22015 млн. (в еквіваленті), інформує НБУ. За місяць вони майже не змінилися завдяки тому, що чиста купівля Національним банком валюти на міжбанківському ринку компенсувала витрати на погашення і обслуговування державного боргу.

Загалом динаміку резервів упродовж місяця визначали такі чинники:

По-перше, сприятлива ситуація на валютному ринку, що зберігалася, внаслідок позитивної цінової кон’юнктури для українського експорту, високого врожаю зернових та помірних обсягів імпорту попри послаблення припливу іноземних інвестицій в державні цінні папери.

Ці фактори зумовили перевищення пропозиції валюти над попитом і дали Національному банку змогу поповнити міжнародні резерви на $299,4 млн. Зокрема, $177 млн. було куплено під час здійснення інтервенцій з вибору найкращого курсу та $139,2 млн. – за єдиним курсом. Водночас для згладжування надмірних коливань у бік послаблення курсу національної валюти упродовж місяця була проведена валютна інтервенція з продажу валюти на суму $16,8 млн.

По-друге, операції з управління державним боргом. Загалом за минулий місяць Уряд і Національний банк сплатили за обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті $257,5 млн. З цієї суми $89,7 млн. було сплачено за зобов’язаннями перед Міжнародним валютним фондом, $33,7 млн. спрямовано на обслуговування єврооблігацій (ОЗДП) та $23 млн. – на обслуговування облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), решта коштів – на виконання інших зобов’язань перед іноземними кредиторами та міжнародними фінансовими організаціями.

По-третє, переоцінка фінансових інструментів (зміна ринкової вартості та курсу гривні до іноземних валют). У минулому місяці їхня вартість збільшилася на $132,9 млн. (в еквіваленті).

Станом на 1 вересня 2019 року обсяг міжнародних резервів покриває 3,5 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією