Новини УАІБ

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні

(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за липень 2019 року

Другий місяць поспіль українські фондові біржі закрилися у «червоній» зоні, індекс УБ зменшився на -3,05%, індекс ПФТС втратив -0,19%.

У липні всі сектори публічних інститутів спільного інвестування завершили місяць з такими показниками: лідером з доходності «з початку року» став сектор відкритих фондів +0,70% (-0,29% за місяць), друге місце посіли закриті ІСІ -6,38% (-2,11% за місяць), а інтервальні ІСІ опинилися на третьому місці з показником -20,58% (-2,10% за місяць).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 15 відкритих ІСІ станом на 31.07.2019 р. становила 83,69 млн. грн. Відповідно до показників на кінець липня, загальне збільшення ВЧА склало +241,30 тис. грн. (+0,29%).

Всі фонди сектору завершили місяць переважно з падінням доходності, діапазон прибутковості відкритих ІСІ коливався від +1,59% до -1,86%.

За результатами липня лідерами зростання у секторі стали:

«ВСІ» (+276,51 тис. грн. (+22,96%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля та завдяки додатковому розміщенню сертифікатів (+25,00% в обігу) отримав чистий притік у розмірі +298,66 тис. грн.;

«ОТП Класичний» (+359,31 тис. грн. (+6,96%)) – завдяки залученню коштів інвесторів (+5,28% в обігу) та зростанню інвестпортфеля фонд отримав +274,36 тис. грн. чистого притоку;

«ОТП Фонд Акцій» (-78,62 тис. грн. (-0,66%)) – попри негативну переоцінку складових портфеля, додаткове розміщення сертифікатів (+0,70% в обігу) дозволило фонду отримати чистий притік капіталу у розмірі +84,38 тис. грн.

Найбільші виплати інвесторам у липні зробили такі фонди:

«КІНТО-Еквіті» (-129,20 тис. грн. (-2,35%)) – найбільший чистий відтік у секторі, який пов'язаний з викупом у інвесторів сертифікатів (-2,10% в обігу), призвів до відтоку чистого капіталу у розмірі -115,19 тис. грн.;

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (-20,78 тис. грн. (-1,92%)) – викуп в учасників фонду 10 інвестиційних сертифікатів спричинив чистий відтік капіталу у розмірі -7,95 тис. грн.

Список основних гравців сектору у липні був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (37,05% сукупної ВЧА (31,01 млн. грн.)), другу сходинку посів фонд «ОТП Фонд Акцій» (14,11% (11,81 млн. грн.), третє місце за фондом «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (8,90% (7,54 млн. грн.)). Четверте місце закріпилося за фондом «ОТП Класичний» (6,60% (5,52 млн. грн.)), фонд «КІНТО-Еквіті» (6,40% (5,36 млн. грн.)) завершив п’ятірку лідерів сектору.

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«ОТП Класичний» (+1,59%), «УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (+1,37%) та «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (+1,29%).

Найменші показники зміни вартості своїх цінних паперів у липні продемонстрували фонди: «КІНТО-Казначейський» (-1,86%), «ВСІ» (-1,63%) та «Надбання» (-1,55%).

Інтервальні фонди

У липні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,59 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшилася на -34,53 тис. грн. (-1,32%).

Всі фонди у секторі зазнали зменшення ВЧА внаслідок негативної переоцінки складових інвестпортфелів, змін чистого капіталу не зафіксовано.

Доходність у секторі була такою: «Оптімум» (-4,28%), «Паритет» (-0,09%) та «ТАСК Український Капітал» (-0,93%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів 2 закритих ІСІ, які включено до огляду за липень, на кінець місяця склала 12,65 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів зменшилася на -452,62 тис. грн. (-3,45%).

За результатами липня доходність фондів у секторі була такою: «Індекс Української Біржі» (-3,68%) та «ТАСК Універсал» (-0,53%).

*****

Нова редакція Положення про провадження депозитарної діяльності дає можливість наблизити український фондовий ринок до міжнародних стандартів

Нова редакція Положення про провадження депозитарної діяльності дає можливість наблизити український фондовий ринок до міжнародних стандартів. Про це інформує прес-служба Національного депозитарію.

Цим документом вводяться нові типи рахунків, Центральний депозитарій отримує можливість самостійно вносити зміни у технології виконання операцій, а клієнти самі обиратимуть зручну для себе систему обліку.

Рішення «Про затвердження Змін до Положення про провадження депозитарної діяльності» №327 було прийняте Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 13 червня 2019 року та набула чинності з 6 серпня 2019 року.

«Зміни, які були прийняті у співпраці з НКЦПФР – ще один важливий крок, який наближає український ринок до роботи за міжнародними стандартами, - зазначає Міндаугас Бакас, Голова Правління НДУ. - Завдяки новій редакції Положення про провадження депозитарної діяльності інфраструктура стає більш гнучкою і ефективною. Наразі ми створюємо умови та відкриваємо нові можливості, які дозволяють депозитарним установам почати розвиватися як прибутковий бізнес».

Основними новаціями документа є такі.

По-перше, вводяться нові типи рахунків. До останнього часу був лише один тип - рахунок у цінних паперах. Він дозволяв Центральному депозитарію вести облік ЦП, які належать депонентам депозитарної установи, одним загальним числом (з урахуванням поділу на групи за відповідними обмеженнями). Наразі до цього типу додаються агрегований, сегрегований і відокремлений рахунки, за допомогою яких у тому числі може бути організований персоніфікований облік ЦП. Введення нових типів рахунків дозволить більш швидко, надійно і без помилок обслуговувати операції.

По-друге, НКЦПФР більше не регулюватиме на рівні нормативних документів технології виконання операцій. Всі операції будуть виконуватися згідно з Правилами Центрального депозитарію, які погоджуються Комісією, та іншими внутрішніми документами. ЦД отримає можливість для самостійного внесення технологічних змін, якщо це необхідно для того, щоб зробити виконання операцій більш ефективним і якісним.

По-третє, депозитарні установи самі обиратимуть систему обліку. Нове Положення відкриває депозитарним установам та іншим клієнтам Центрального депозитарію, які провадять депозитарну діяльність, можливість використовувати власні технології для ведення системи депозитарного обліку та обслуговування операцій. Єдина умова – відповідність правилам (стандартам) і вимогам, які встановлює ЦД.

Окремо треба зазначити, що значна частина прав та обов’язків суб’єктів отримає конкретизацію в Депозитарному договорі. Відповідні зміни до Вимог до депозитарного договору затверджені Рішенням НКЦПФР №326 від 13.06.2019 р. і також набули чинності з 6 серпня цього року.

Разом із впровадженням нової IT-платформи інфраструктури фондового ринку все це дозволить клієнтам НДУ отримати нові можливості для обліку цінних паперів і обслуговування операцій.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками».

Зміни, що вносяться до Положення, встановлюють додаткові пруденційні вимоги до фондових бірж та стосуються запровадження для зазначених професійних учасників фондового ринку нового пруденційного нормативу – розміру власних коштів.

Документом встановлюється вимога щодо дотримання фондовою біржею мінімального розміру власних коштів на рівні не менше мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законодавством для професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, а фондовою біржею, що здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів), які укладаються на такій біржі, – не менше 125% мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законодавством для професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку.

*****

Розрахунковий центр планує налагодити конструктивний
 діалог з клієнтами щодо тарифної політики

Розрахунковий центр планує налагодити конструктивний діалог з клієнтами щодо тарифної політики. Про це йдеться у повідомленні РЦ.

У ньому, зокрема, зазначається, що АМКУ розглянув справу, розпочату за заявами професійних учасників фондового ринку – торгівців цінними паперами щодо встановлення Розрахунковим центром необґрунтованих тарифів на послуги з клірингового обслуговування. З метою забезпечення балансу інтересів, прозорості та відкритості підходів до визначення вартості клірингових послуг, не ставлячи під сумнів обґрунтованість розміру тарифів, АМКУ надав Розрахунковому центру рекомендації, які забезпечать більш якісну взаємодію між кліринговою установою і учасниками ринку та виконання яких допоможе запобігти порушень антимонопольного законодавства.

Усвідомлюючи монопольне становище та поділяючи позицію АМКУ, Розрахунковий центр на виконання вказаних рекомендацій найближчим часом планує вжити таких заходів:

1. Оприлюднити на сайті Розрахункового центру порядок ціноутворення, в якому буде передбачено чіткий вичерпний перелік складових вартості послуг, а також підстави, умови та порядок їх перерахунку;

2. Створити дорадчо-консультативний орган, до складу якого увійдуть клієнти Розрахункового центру, інші професійні учасники ринку цінних паперів, саморегулівні організації тощо.

З метою налагодження діалогу, формулювання потреб ринку та обміну думками Розрахунковий центр планує проведення зустрічі з учасниками ринку не пізніше середини серпня. Правління Розрахункового центру запевняє, що вже наступна зміна тарифів буде відбуватись виключно після обговорення, отримання консультацій та врахування наданих побажань.

У РЦ сподіваються, що виконання таких дій допоможе налагодити діалог з учасниками ринку, зробити взаємодію між Розрахунковим центром та його клієнтами прозорою та зрозумілою.

*****

На початку 2020 року в Національному банку запрацює
функція щодо захисту прав споживачів фінансових послуг

На початку 2020 року в Національному банку запрацює функція захисту прав споживачів фінансових послуг.

Про це йшлося у ході круглого столу, що провів НБУ з представниками фінансового сектору і який був присвячений обговоренню концепції захисту прав споживачів фінансових послуг, яку було запропоновано до громадського обговорення у червні, інформує прес-служба регулятора.

Відкриваючи захід, Голова НБУ Яків Смолій зауважив, що задля підвищення рівня фінансової інклюзії сьогодні Нацбанк бере на себе ініціативу у побудові дієвої системи захисту прав споживачів фінансових послуг.

«Фінансовий сектор потребує ефективного механізму захисту прав клієнтів фінустанов. Це дозволить зробити фінансові послуги ще привабливішими та заохотить громадян до ширшого їх використання. Для комплексного здійснення цієї функції ми створили новий підрозділ у Національному банку – Управління захисту прав споживачів фінансових послуг, яке опікуватиметься захистом прав клієнтів та працюватиме над розвитком клієнтоорієнтованого регулювання. Від якісно виконаної нашої роботи виграють всі – і споживачі, і фінансові організації, які зможуть активніше просувати свої послуги для задоволення потреб своїх клієнтів», – сказав Яків Смолій.

Він також додав, що повноцінно захист прав споживачів повинна запрацювати на початку 2020 року.

У ході заходу представники Національного банку звернули увагу на основні порушення під час надання фінансових послуг клієнтам, зокрема - нав’язування послуг третіх осіб, оманливий розрахунок відсоткової ставки (приховування тарифів та комісій), неправдива реклама.

«Оманлива реклама та приховані комісії у короткостроковій перспективі дозволяють банкам отримати прибуток, проте у довгостроковій – руйнують довіру населення до банківської системи. Така ситуація не сприяє зростанню економіки та відновленню кредитування. Саме тому ми плануємо встановити вимоги до розкриття інформації банками на їхніх сайтах та в рекламі. Таке регулювання є необхідним для вирівнювання інформації, яку отримує громадянин про фінансову послугу, та покликане сприяти конкуренції у банківській системі», – наголосила Перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова.

Вона зазначила, що перед підписанням договору споживач повинен чітко усвідомлювати основні умови отримання та користування фінансовою послугою та мати можливість легко порівняти пропозиції різних банків. У перспективі це спонукатиме громадян користуватися й іншими фінансовими послугами та зменшить рівень проблемних кредитів.

Начальник управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Ольга Лобайчук повідомила учасникам фінсектору, що коментарі та зауваження до оприлюдненої Концепції захисту прав споживачів прийматимуться до 15 серпня 2019 року. Планується, що доопрацьовані проекти документів з урахуванням зауважень будуть ухвалені до кінця вересня поточного року, після чого в учасників ринку буде три місяці для додаткового налаштування веб-сайтів та зміни своїх маркетингових матеріалів.

«Після ухвалення Концепції фінансові установи будуть зобов’язані розкривати на веб-сайтах та у своїй рекламі достовірну інформацію про власні продукти та попереджати клієнта про можливі ризики. Також вони повинні будуть забезпечити роботу зручних інструментів для порівняння вартості своїх послуг (калькулятор, приклади). Національний банк зі свого боку дасть фінустановам рекомендації щодо порядку розгляду звернень громадян та здійснюватиме нагляд за дотриманням вимог законодавства на основі аналізу їхніх звернень», – додала Ольга Лобайчук.

Директор Департаменту стратегії та розвитку НБУ Сергій Карпенко розповів, що основним результатом від запровадження цієї функції має стати відновлення довіри населення до фінансового сектору.

«Аналіз світового досвіду показує, що питанням захисту прав споживачів опікуються центральні банки більшості країн світу. Одним із ключових індикаторів рівня фінансової інклюзії у світі є наявність у громадянина поточного рахунку в банку. В Україні близько третини населення не мають рахунків у банках, саме тому для фінансових установ є перспектива для суттєвого зростання клієнтської бази у разі подолання прогалин у розкритті інформації про свої фінансові продукти та послуги», – додав він.

*****

У липні 2019 року міжнародні резерви України зросли на 5,8%

Станом на 1 серпня 2019 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили $21840,13 млн. (в еквіваленті), інформує НБУ. У липні вони зросли на 5,8% завдяки чистій купівлі Національним банком валюти на міжбанківському ринку.

Загалом динаміку резервів упродовж місяця визначали такі чинники:

- по-перше, сприятлива ситуація на валютному ринку, що склалася унаслідок зростання інтересу нерезидентів до гривневих ОВДП, а також збереження позитивної цінової кон’юнктури для українського експорту та помірних обсягів імпорту. Ці фактори зумовили суттєве перевищення пропозиції валюти над попитом і дали Національному банку змогу поповнити міжнародні резерви завдяки інтервенціям на міжбанківському валютному ринку на загальну суму $1271,1 млн. Зокрема, $405,2 млн. було куплено під час здійснення інтервенцій з вибору найкращого курсу та $865,9 млн. – за єдиним курсом. Інтервенцій з продажу валюти Національний банк упродовж місяця не проводив;

- по-друге, операції Уряду з управління державним боргом. Так, у липні надходження від розміщення ОВДП, номінованих у валюті, становили $1005,6 млн. Ці надходження майже повністю компенсували платежі Уряду з обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті. У минулому місяці такі витрати становили $1019,0 млн. (в еквіваленті), з яких $941,3 млн. були спрямовані на обслуговування та погашення валютних ОВДП, а решта коштів – на виконання інших зобов’язань перед іноземними кредиторами та міжнародними фінансовими організаціями;

- по-третє, переоцінка фінансових інструментів (зміна ринкової вартості та курсу гривні до іноземних валют). У минулому місяці їхня вартість зменшилася на $56,6 млн. (в еквіваленті).

Станом на 1 серпня 2019 року обсяг міжнародних резервів покриває 3,4 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

*****

У липні 2019 року в Україні була зафіксована дефляція на рівні 0,6%

Споживчі ціни в Україні у липні 2019 року порівняно із червнем знизилися на 0,6%, а з початку року зросли на 3%. Про це інформує Державна служба статистики.

Базова інфляція в липні 2019 року порівняно із червнем становила -0,1%, а з початку року – 2,2%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією