Новини УАІБ

Показник Індексу інвестиційної привабливості України
знизився до рівня 2016 року

Показник Індексу інвестиційної привабливості України, який двічі на рік вимірює Європейська Бізнес Асоціація, знизився до рівня 2016 року.

Як зазначається у прес-релізі ЄБА, Асоціація проводить дослідження «Індекс інвестиційної привабливості України» з 2008 року. За всю історію вимірювання Індекс жодного разу не сягнув позитивної зони – вище 4 балів.

Асоціація задає директорам своїх членських компаній 5 питань:

1. Що ви думаєте про інвестиційний клімат в Україні?

2. Як ви оцінюєте поточний інвестиційний клімат для вашої компанії порівняно з попередніми 6 місяцями?

3. Які ваші прогнози щодо інвестиційного клімату у найближчі 6 місяців?

4. Чи вигідно буде інвестувати в Україну в найближчі 6 місяців?

5. Які ваші очікування щодо ведення бізнесу у вашому секторі у найближчі 6 місяців?

У цій хвилі опитування взяли участь 100 керівників найбільших міжнародних та українських компаній.

Для розрахунку Індексу використовується шкала Лайкерта, яка має 5 градацій, де: 1 – це вкрай негативно, 5 – вкрай позитивно, 3 – нейтрально.

За результатами нової хвилі опитування за першу половину 2019 року, Індекс склав 2,85 балів з 5 можливих та опинився у негативній площині. Для порівняння, показник попереднього періоду становив 3,07 та демонстрував нейтральне ставлення інвесторів до бізнес-клімату країни.

Результати опитування вказують на відчутне погіршення настроїв бізнесу. Так, під час минулої хвилі опитування кількість незадоволених інвестиційним кліматом складала 40%, зараз їхня кількість зросла до 57%. Відсоток задоволених поточним станом також зменшився, наразі тільки 19% топ-менеджерів вважають бізнес-середовище сприятливим, натомість наприкінці 2018 року таких було 25%.

Серед позитивних моментів, які спостерігав бізнес за останні півроку, бізнесмени зазначили лібералізацію валютного законодавства, стабільність національної валюти, демократичні президентські вибори, зниження рівня інфляції, продовження діалогу з МВФ.

Однак до «старих» проблем, серед яких корупція, недовіра до судової системи, відтік робочої сили додалася відчутна політична та економічна турбулентність, яка турбує підприємців та змушує вести бізнес в умовах невизначеності. Серед топ-проблем інвестори вже традиційно зазначили високий рівень корупції (83% респондентів критично не задоволені станом справ), недовіру до судової системи – 77%, а також відсутність земельної реформи та тіньову економіку – по 66%.

До того ж, бізнес не поспішає робити оптимістичних передбачень на майбутнє. Так, 54% керівників компаній вагаються, чи буде Україна вигідним ринком для інвестування у найближчі 6 місяців. 47% вважають, що умови роботи у їхній індустрії не зазнають жодних змін у найближчі півроку. Ще 35% інвесторів вважають, що бізнес-клімат в Україні залишиться незмінним у другому півріччі 2019 року, водночас 35% очікують незначного покращення.

«2019 рік приніс багато викликів для бізнесу в Україні. Підприємці скаржаться на політичну та економічну турбулентність, вимушеність працювати в умовах непередбачуваності. Ми бачимо, що інвестори ставлять на паузу заплановані проекти в Україні в очікуванні завершення всіх виборів та остаточного формування нового політичного середовища. Нові обличчя в політиці сприймаються неоднозначно: хтось вважає це черговим викликом, хтось – надією на зміни. Думаю, перші висновки ми зможемо зробити вже до кінця року, разом з другою хвилею опитування інвесторів у 2019-му», - зазначила Виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко.

Топ-менеджерам компаній також задали питання, що повинно змінитися для якісного зрушення на краще. Інвестори чекають на політичну стабільність та реальний прогрес у боротьбі з корупцією, ефективну боротьбу з контрабандою та тіньовою економікою, судову та земельну реформи, вдосконалення інфраструктури, зниження адміністративного тиску на бізнес, створення умов для підвищення заробітної плати, прозоре податкове законодавство, своєчасне відшкодування ПДВ, покращення бізнес-іміджу України за кордоном.

*****

Фінансовий ринок України переходить на сучасну технологічну
платформу обліку цінних паперів

Фінансовий ринок України переходить на сучасну технологічну платформу обліку цінних паперів. Про це інформує прес-служба НКЦПФР.

З серпня поточного року на фінансовому ринку України буде запроваджена нова ІТ система для централізованого депозитарного обліку цінних паперів DEPEND Q, в яку переведеться інформація про 4,33 млн. рахунків власників цінних паперів, номінальна вартість яких складає 1,7 трлн. грн.

Запровадження нової системи, що відповідає найвищим міжнародним стандартам, забезпечить повноцінну технологічну інтеграцію України у світову облікову систему цінних паперів, суттєво підвищить можливості залучення іноземних і вітчизняних інвестиції у цінні папери, створить передумови для запровадження нових послуг на фінансовому ринку. Ці зміни передбачені Угодою про Асоціацію України з ЄС та Стратегією розвитку фінансового сектору до 2020 року.

«Ми системно рухаємось до повноцінного ринкового конкурентоспроможного середовища згідно зі стандартами ЄС і запроваджуємо найкращі практики, які застосовуються в європейських країнах. У червні ми запустили потужну систему XBRL для розкриття фінансової звітності, а в серпні за графіком запускаємо сучасну технологічну платформу централізованого обліку цінних паперів DEPEND Q. Це результат наполегливої праці багатьох людей за останні три роки. І він навряд чи був можливий без підтримки наших міжнародних партнерів. Власники цінних паперів в Україні можуть бути впевнені, що дані про їх активи належним чином будуть зберігатися, не зможуть бути викривлені чи втрачені чи то з причини зламу системи, чи через поширення вірусу», – прокоментував перехід до нової ІТ-платформи Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

Наразі нова система обліку цінних паперів проходить повномасштабне тестування всіма учасниками ринку. За даними Національного депозитарію України, вже 127 депозитарних установ, а це більше половини ліцензіатів, встановили нову систему, пройшли авторизацію і розпочали проводити облікові операції. Етап повномасштабного тестування триватиме до 22 липня 2019 року. Запуск нової системи відбудеться 5 серпня 2019 року.

«Ця платформа дозволить не лише автоматизувати дуже багато функцій, які стосуються обліку цінних паперів, але кардинально підвищити якість послуг для власників цінних паперів. Настане час, коли власники цінних паперів зможуть голосувати за рішення на загальних зборах акціонерів через свій смартфон. Системні зміни тривають», – додав очільник регулятора.

Відповідно до Стратегії розвитку фінансового сектору до 2020 року сучасні технологічні рішення в майбутньому також будуть запроваджені для клірингу та торгівлі фінансовими інструментами та товарами.

DEPEND Q – це технологічна платформа, яка використовується на розвинених європейських ринках цінних паперів. Вона забезпечить повну технологічну інтеграцію українського ринку в європейську систему обліку цінних паперів.

НДУ на безоплатній основі надає всім депозитарним установам підтримку при переході на роботу з новою ІТ-платформою, особливо в питанні міграції даних.

Депозитарні установи необмежені у виборі моделі роботи на майбутнє і можуть використовувати як нову систему НДУ, так і альтернативні технологічні рішення. Але вони повинні відповідати вимогам, встановленим Комісією для цієї діяльності, у тому числі щодо взаємодії депозитарної установи з Центральним депозитарієм, подання до НКЦПФР адміністративних даних та інформації у вигляді електронних документів із застосуванням електронного цифрового підпису, мати функціонал для запобігання втратам, крадіжкам, несанкціонованому знищенню, викривленню, підробленню та копіюванню інформації тощо.

*****

Нацбанк скасував ліміт на фінансування
представництв українського бізнесу за кордоном

Нацбанк скасував ліміт на фінансування представництв українського бізнесу за кордоном.

Зокрема, як повідомляє прес-служба НБУ, у межах валютної лібералізації і для подальшого поліпшення бізнес-клімату регулятор скасував низку адміністративних обмежень, які створювали незручності українським компаніям, іноземним інвесторам та дипломатичним представництвам.

По-перше, враховуючи численні звернення бізнесу, який здійснює зовнішньоекономічну діяльність, скасовано ліміт на фінансування власних закордонних представництв та інших відокремлених підрозділів. Раніше переказ коштів іноземним філіям обмежувався загальним лімітом для юридичних осіб на інвестування за кордон у 2 млн. євро на рік. Відтепер операції з переказу коштів безпосередньо на рахунок закордонних підрозділів виведені з-під дії ліміту і не будуть обмежуватися в обсягах.

З метою мінімізації ризиків непродуктивного відтоку капіталу Національний банк також встановив додаткові вимоги для валютного нагляду за такими операціями. Зокрема, банки зобов’язані отримувати від українських компаній, що мають намір фінансувати власні закордонні підрозділи, розгорнутий кошторис та інші документи, якими обґрунтовується необхідність такої трансакції.

Крім цього, це пом’якшення не поширюватиметься на операції з переказу коштів у країни-агресори/окупанти, офшорні зони та країни, що не виконують або не належно виконують рекомендації FATF.

По-друге, спрощується реінвестування доходів іноземних інвесторів від операцій з українськими цінними паперами. Нерезидентам дозволено переказувати кошти, отримані за цінними паперами, що обліковуються в іноземному банку-депозитарії, з коррахунку цієї установи на власний рахунок в Україні. Це дозволить уникати ситуацій, коли інвестори втрачатимуть на додатковій конвертації валют через неможливість прямого зарахування доходів у гривні одразу на свій гривневий рахунок.

По-третє, скасовується заборона розрахунків у готівковій іноземній валюті для оплати фізичними та юридичними особами консульських зборів за легалізацію товаросупровідних документів у дипломатичних представництвах або консульських установах країн, які не приєдналися до Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961 року. До таких країн належать Алжир, Афганістан, В’єтнам, Єгипет, Індонезія, Йорданія, Ірак, Іран, Камерун, Канада, Катар, Кувейт, Ліван, ОАЕ, Саудівська Аравія, Сирія, Судан, Таїланд, Уругвай.

По-четверте, перелік трансакцій, які дозволяється проводити в іноземній валюті на території України, доповнено операціями між фінансовою установою та Кабінетом Міністрів України в межах міжнародних договорів про кредити, гранти, позики. Це знизить валютні ризики держави під час здійснення таких операцій.

По-п’яте, удосконалено ризик-орієнтований нагляд банків у частині перевірок іноземних банків-контрагентів, перерахування яким здійснюють українські компанії. Відтепер банки самостійно на підставі інформації з публічних джерел визначатимуть ступінь ризику іноземних банків-контрагентів за валютною операцією. Раніше вони використовували для цього перелік, наданий Національним банком на підставі інформації Державної служби фінансового моніторингу.

Зазначені норми затверджені Постановою Правління НБУ №86 від 27 червня 2019 року «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України». Вона набула чинності з 2 липня 2019 року.

*****

Портфель нерезидентів в українські ОВДП зріс на 35,7%

Як зазначається у повідомленні Міністерства фінансів, Україна приєдналася до мережі міжнародного центрального депозитарію цінних паперів Сlearstream 27 травня 2019 року.

Підсумки першого місяця співпраці вже демонструють позитивні результати. Попит іноземних інвесторів на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) суттєво зріс. Співробітництво також сприяло розширенню бази інвесторів.

З моменту приєднання до Сlearstream портфель нерезидентів в українські ОВДП зріс на 14,8 млрд. грн. або на 35,7%. Загальна сума ОВДП у власності іноземних інвесторів становить 56,23 млрд. грн. або 7,3% від загального обсягу ОВДП, що знаходиться в обігу.

Завдяки співпраці з Сlearstream Мінфін зміг подовжити термін обігу ОВДП до 6 років з обсягом залучення близько 7,5 млрд. грн. за ставкою 15,85%.

*****

Держфінмоніторинг оприлюднив ключові
результати своєї діяльності за останні п’ять років

Держфінмоніторинг оприлюднив ключові результати своєї діяльності за останні п’ять років.

Згідно з повідомленням відомства, ним було виявлено та заморожено злочинні кошти, пов’язані із колишніми високопосадовцями, у розмірі $1,5 млрд. (2014 р.). Зазначені кошти в подальшому було конфісковано в дохід держави. Це найбільший успішний кейс в історії незалежності України.

Розслідування Держфінмоніторингу визнано найкращим серед підрозділів фінансової розвідки у світі (2018 р.). За результатами голосування підрозділів фінансових розвідок 150 країн світу Держфінмоніторинг отримав нагороду «Найкраща справа Егмонтської Групи» (BECA). Нагорода стосувалася розслідування Держфінмоніторингу щодо $1,5 млрд., які були конфісковані у 2017 році.

Ще одним ключовим результатом стало те, що Україна успішно пройшла оцінку системи боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму з боку Комітету Ради Європи MONEYVAL. Підтверджено, що система є ефективною та результативною. Процес оцінки повністю супроводжувався Держфінмоніторингом (2016-2018 рр.). Відповідно до висновків Ради Європи Держфінмоніторинг, як підрозділ фінансової розвідки, отримав високу оцінку – «значний рівень ефективності».

Іншими важливими результатами є такі.

- Держфінмоніторингом сформовано 3663 узагальнених матеріалів на загальну суму 790,87 млрд. грн. (березень 2014 р. – І квартал 2019 р.). Матеріали передано до правоохоронних та розвідувальних органів для проведення розслідувань.

- Держфінмоніторинг переміг у конкурсі за підсумками пілотної Програми «Лабораторія проектів для імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС» (EU Association Lab) (2019 р.). Розроблена Держфінмоніторингом Концепція механізму перевірки кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) під назвою «ДО100%ВІРНО» отримала премію «Найбільш інноваційне рішення».

- Держфінмоніторингом успішно проведено Національну оцінку ризиків (2016 р.). Це перша Національна оцінка ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, що була проведена в Україні. Звіт про результати оцінки високо оцінений міжнародними партнерами.

- При Держфінмоніторингу функціонує Академія фінансового моніторингу, на базі якої забезпечено підвищення кваліфікації 8072 фахівців (березень 2014 р. – І квартал 2019 р.). Академія фінансового моніторингу, що діє у сфері управління Держфінмоніторингу, як заклад післядипломної освіти, забезпечує підвищення кваліфікації фахівців сфери фінансового моніторингу.

*****

Міжнародні резерви України у червні зросли на $1,2 млрд.

Станом на 1 липня 2019 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили $20638,9 млн. (в еквіваленті), інформує НБУ. У червні вони зросли на 6,4% завдяки насамперед розміщенню Урядом єврооблігацій і купівлі Національним банком валюти на міжбанківському ринку.

Загалом динаміку резервів упродовж місяця визначали такі чинники.

По-перше, операції Уряду з управління державним боргом. Так у червні надходження від розміщення облігацій внутрішньої і зовнішньої державної позики становили $1612,4 млн. Зокрема, від розміщення єврооблігацій отримано 1 млрд. євро, від ОВДП - $325,8 млн. і 148,0 млн. євро.  

Частина цих надходжень була спрямована на обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті. Загальна сума таких виплат становила $952,4 млн. (в еквіваленті). З них $773,6 млн. сплачено за ОВДП. Платежі Уряду та Національного банку на користь Міжнародного валютного фонду становили $157,5 млн. Решта коштів спрямована на виконання інших зобов’язань перед іноземними кредиторами та міжнародними фінансовими організаціями.

По-друге, сприятлива ситуація на валютному ринку, що склалася унаслідок збереження позитивної цінової кон’юнктури для українського експорту, помірних обсягів імпорту та припливу іноземного капіталу в державні цінні папери, номіновані в гривні.

Ці фактори зумовили перевищення пропозиції валюти над попитом і дали Національному банку змогу поповнити міжнародні резерви за рахунок інтервенцій на міжбанківському валютному ринку на загальну суму $322,3 млн. Зокрема, $183,0 млн. було куплено під час здійснення інтервенцій шляхом запиту найкращого курсу та $139,3 млн. – за єдиним курсом. Інтервенцій з продажу валюти Національний банк упродовж місяця не проводив.  

По-третє, переоцінка фінансових інструментів (зміна ринкової вартості та курсу гривні до іноземних валют). У минулому місяці їх вартість збільшилася на $254,6 млн. (в еквіваленті).

Станом на 1 липня 2019 року обсяг міжнародних резервів покриває 3,4 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

*****

Доходи населення України у І кварталі 2019 року становили 803,4 млрд. грн.

Доходи населення України у І кварталі 2019 року становили 803,4 млрд. грн., а витрати – 852,4 млрд. грн., зменшення заощаджень склало 49 млрд. грн. Про це інформує Державна служба статистики.

При цьому Держстат повідомляє, що наявний дохід у розрахунку на одну особу у звітному періоді становив 14398 грн.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією