Новини УАІБ

Загальні активи світових інвестиційних фондів
за І квартал 2019 року зросли на 9,2%

Представницька асоціація європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA) оприлюднила результати діяльності інвестфондів світу за січень-березень поточного року.

Згідно з ними, загальні активи світових відкритих інвестиційних фондів (Open-ended Funds) за І квартал 2019 року зросли на 9,2% - з 43,98 трлн. євро до 48,02 трлн. євро. Такі дані наведено на основі інформації з 47 країн, при цьому всі результати діяльності зазначених фондів EFAMA наводить у перерахунку в євро.

Лідерами за обсягами активів інвестфондів станом на початок квітня поточного року були США – 22,56 трлн. євро, країни Європи - 15,77 трлн. євро, Австралія - 1,85 трлн. євро, Китай - 1,72 трлн. євро, Бразилія - 1,72 трлн. євро, Японія - 1,65 трлн. євро та Канада - 1,51 трлн. євро.

Структура активів за типами інвестиційних фондів станом на звітну дату була такою: фонди акцій - 41,5%; фонди облігацій - 20,7%; збалансовані та змішані фонди - 17,1%; фонди грошового ринку - 11,4%; фонди нерухомості - 1,5%; гарантовані фонди - 0,1%; інші види фондів - 7,6%.

Сукупний приплив коштів до зазначених інвестиційних фондів у І кварталі 2019 року склав 304 млрд. євро (для порівняння, у І кварталі 2018 року вони залучили 502 млрд. євро). Лідерами за припливом коштів виявилися інвестфонди США (171 млрд. євро) та Європи (52 млрд. євро).

Загальна кількість відкритих інвестиційних фондів у світі станом на початок квітня 2019 року дорівнювала 132,76 тис. (на початку 2019 року цей показник становив 131,98 тис.). В Європі їх нараховувалось 58,22 тис., у Північній та Південній Америці - 37,17 тис., в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні - 35,32 тис., в Африці - 2,05 тис.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження Переліку іноземних фондових бірж, на яких перебувають в обігу цінні папери іноземних емітентів, які можуть входити до складу активів інститутів спільного інвестування»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження Переліку іноземних фондових бірж, на яких перебувають в обігу цінні папери іноземних емітентів, які можуть входити до складу активів інститутів спільного інвестування».

Документом передбачено визнати таким, що втратило чинність, Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 2 лютого 2005 року №40 «Про затвердження Переліку іноземних бірж та торговельно-інформаційних систем, після проходження лістингу на яких цінні папери іноземних держав та іноземних юридичних осіб можуть становити активи інститутів спільного інвестування».

Згідно із новим проектом, до Переліку іноземних фондових бірж, на яких перебувають в обігу цінні папери іноземних емітентів, які можуть входити до складу активів інститутів спільного інвестування, входитимуть такі:

1. Мережа фондових бірж, що входять до Nasdaq, Inc.

2. New York Stock Exchange (NYSE).

3. Фондові біржі країн, що входять до Європейського Союзу.

4. Hong Kong Exchanges and Clearing.

*****

НКЦПФР розробила проект Рішення «Про внесення змін до Положення про порядок складання та подання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку»

НКЦПФР розробила проект Рішення «Про внесення змін до Положення про порядок складання та подання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку».

Проектом Рішення, зокрема, передбачено доповнення Положення новим пунктом щодо подання торговцями цінними паперами до Комісії квартальної інформації за новими додатками:

- довідки про склад активів торговця цінними паперами станом на останній день звітного кварталу (крім банків) (додаток 16 до Положення);

- довідки про зобов’язання торговця цінними паперами станом на останній день звітного кварталу (крім банків) (додаток 17 до Положення);

- довідки про складові власного капіталу торговця цінними паперами станом на останній день звітного кварталу (крім банків) (додаток 18 до Положення);

- довідки про фінансові результати та інший сукупний дохід торговця цінними паперами, отримані протягом звітного року (крім банків) (додаток 19 до Положення).

Квартальні дані повинні подаватися не пізніше останнього числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Також пропонується змінити терміни подання нерегулярної інформації, щоб нерегулярні дані подавались не пізніше 24 години наступного робочого дня після дати виникнення нерегулярних даних.

Крім того, документом пропонується доповнити Положення новими додатками:

- довідки про укладений(і) договір(ори), в тому числі «підозрілий(і)» договір(ори), з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами торговцем цінними паперами на неорганізованому ринку;

- довідки про аудиторський звіт.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про схвалення проекту рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про внесення змін до Переліку іноземних фондових бірж, на яких мають бути допущені до обігу цінні папери іноземних емітентів, що мають намір отримати допуск до обігу цінних паперів на території України»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про схвалення проекту рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про внесення змін до Переліку іноземних фондових бірж, на яких мають бути допущені до обігу цінні папери іноземних емітентів, що мають намір отримати допуск до обігу цінних паперів на території України».

Документом передбачається внести зміни до Переліку іноземних фондових бірж, на яких мають бути допущені до обігу цінні папери іноземних емітентів, що мають намір отримати допуск до обігу цінних паперів на території України, затвердженого Рішенням Комісії від 10.09.2013 р. №1754.

З огляду на те, що визначений Перелік включає в себе, крім інших, фондові біржі країн, що входять до Європейського Cоюзу, а також крім цього, окремо, London Stock Exchange. Таким чином, це на даний час дублює інформацію.

У зв’язку з цим виникла необхідність внести зміни до Переліку, а саме вилучити з нього London Stock Exchange.

*****

НДУ оприлюднив поточні результати тестування
нового програмного забезпечення DEPEND Q

НДУ оприлюднив поточні результати тестування нового програмного забезпечення DEPEND Q.

Як зазначається у повідомленні Нацдепозитарію, Market Wide Test - тестування DEPEND Q в масштабах ринку було розпочате три тижні тому. За цей час активної роботи, у рамках впровадження нової ІТ-платформи, депозитарними установами було проведено 493 облікові операції, а також відкрито 276 рахунків.

У цілому, DEPEND Q встановили 120 депозитарних установ. 52 ДУ виконали базові операції у DEPEND Q, а 109 ДУ – виконали авторизацію в DEPEND Q.

*****

НКЦПФР презентувала план розвитку товарних ринків в Україні

НКЦПФР презентувала план розвитку товарних ринків в Україні, включно з енергетичним, який містить у тому числі модель майбутніх енергетичних хабів, інформує прес-служба регулятора.

План розроблено за участі міжнародної групи експертів на основі передових практик ЄС та у відповідності до стандартів Енергетичного співтовариства ЄС. Він передбачає масштабну галузеву реформу, яка повинна супроводжуватися змінами цивільного та правового законодавства, оскільки фрагментарні зміни поточного регулювання, так зване «латання дірок», не приведуть до створення ефективних та збалансованих товарних ринків.

Вже впроваджені дотепер реформи енергетичних ринків, зокрема газового ринку та ринку електричної енергії, не реалізовані комплексно. Вони не передбачають створення повноцінної системи платежів, залишаючи неврегульованими такі важливі фінансові елементи функціонування енергоринків, як забезпечення ціноутворення на конкурентних засадах, вимоги до організації торгівлі, діяльності бірж тощо.

Ігнорування фінансової складової реформ призводить до імпорту іноземних цінових індексів, таких як Роттердам, що забезпечує паритет з міжнародними ринками, але позбавляє учасників ринку можливості встановлювати ціни, адекватні для ситуації на національному ринку.

У результаті, система породжує значні ризики неплатежів та створює загрози фінансовій стабільності. У цих умовах НКЦПФР за підтримки ЄС взяла на себе відповідальність за розробку плану реформування товарних ринків, створення фінансової інфраструктури та регулювання торгів.

Однією з головних передумов успішної реформи, наголошує НКЦПФР, є інституційний розподіл сфер відповідальності між регуляторами – умови та правила фізичного переміщення товарів включаються до наглядового режиму галузевих установ, у той час як регулювання фінансових аспектів торгів та умови використання фінансових інструментів – до сфери відповідальності фінансових регуляторів.

У запропонованій моделі організації товарних ринків автори виходили з наміру забезпечити баланс між відповідністю світовим передовим практикам та вартістю створення й функціонування відповідної інфраструктури, а також враховували необхідність забезпечити адекватний українській економіці рівень входу підприємців на ринок та вартості участі в торгах.

«Ми не пропонуємо чергову енергетичну реформу – ми розробили механізм реалізації попередніх реформ: газового ринку, ринку електроенергії. Реформи, які починалися з гарних намірів, але без урахування необхідності розробки супутньої фінансової інфраструктури, реалізувалися викривлено – одна не завершена, другу пропонують відстрочити як регулятори, так і самі учасники ринку, бо вона загрожує колапсом системі. Так стається, бо ринки не функціонують, як задумувалося. Вони досі потребують адміністративного «ручного керування», оскільки не забезпечують виконання своєї головної функції – встановлення балансу між покупцями та виробниками, не є прозорими та конкурентними. Тільки створення фінансової інфраструктури, модель якої ми розробили, дозволить збалансувати товарні ринки та встановлювати чесні для наших реалій ціни, й збільшити ефективність та конкурентоздатність української економіки», - зазначив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

*****

Минув рік з дати набуття чинності новим Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»

Минув рік з дати набуття чинності новим Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який запровадив багато нововведень щодо регулювання діяльності ТОВ в Україні. У рамках LHS Discussion Hub «Річниця Закону про ТОВ: перші підсумки» юристи-практики підбивали основні підсумки правозастосування цього Закону та обговорювали подальші напрямки вдосконалення корпоративного законодавства, зазначається у прес-релізі Legal High School.

Говорячи про перші підсумки практичного застосування норм Закону, Партнер CMS Kyiv - RRH Марія Орлик зазначила, що він містить низку цікавих новел, тож тепер перед професійною спільнотою постало завдання виявлення питань, які мають труднощі у застосуванні на практиці, при цьому відділяючи окремі прикрі випадки від системних вад. З нею погоджується і Партнер AEQUO Law Firm Анна Бабич, яка вважає, що потрібен принаймні рік, щоб набути досвіду застосування нових механізмів закону та напрацювати відповідну судову практику.

Партнер Asters Олександр Онуфрієнко наголосив, що будь-який закон починає старіти з моменту набуття чинності. Практика застосування виявить речі, які треба змінювати, і таку практику необхідно узагальнити. Принагідно він застеріг від масового внесення змін до Закону, навівши як приклад Закон про підприємництво, обсяг змін до якого вдесятеро перевищував первісний текст.

Партнер ЮФ Evris Сергій Бенедисюк відзначив, що у його практиці вже були укладені корпоративні договори за українським правом, проте стосувалися вони невеликих проектів вартістю 2-3 млн. грн. Коли йдеться про більші суми, клієнти воліють укладати договори за кордоном.

Партнер Eterna Law Kyiv Олег Мальський зазначив, що у клієнтів з’являються запити на практику корпоративних договорів, хоча ще є острах перед вирішенням конфліктів щодо цих договорів у судах. Відтак, лише судова практика дасть відповіді на те, як такі конфлікти вирішуються. На його думку, є сенс починати з максимально простих договорів, які не містять суттєвих суперечностей. Такий базовий договір доведе свою чинність у суді, розвіє страх клієнтів. З’явиться впевненість - збільшиться практика застосування.

Говорячи про роль суду в імплементації положень нового Закону, Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ганна Вронська зауважила, що судді за своєю природою консервативні, відтак той, хто звертається до суду, має знаходити сильні аргументи для підкріплення своєї позиції, особливо якщо закон допускає неоднозначне трактування, а також залучати як аргумент практику Європейського суду з прав людини. Вона вважає, що належне застосування закону - справа не лише судової системи, але й професійної спільноти.

Директор з корпоративного управління групи ICU Оляна Гордієнко відзначила, що більшість товариств і досі вирішують усі питання якісного прийняття рішень або корпоративного управління на рівні статутів.

Як підкреслив Радник Голови Верховного Суду Юрій Попов, правильно складений корпоративний договір не може суперечити статуту товариства, оскільки вони унормовують різні відносини. Крім того, в законі немає обмеження, що корпоративний договір укладається лише між учасниками товариства. На його думку, це може бути і стороння особа, яка прагне стати членом товариства, і кредитор, який таким чином захищає свої права.

З ним солідарна і Партнер МЮФ Baker McKenzie-Kyiv Ольга Дем’янюк, яка вважає, що за умови достатніх зусиль немає норм, які не можна було б прописати в корпоративному договорі за українським правом. Проте є обмеження, що стосуються випадків, коли є український і закордонний партнери, оскільки українське корпоративне і спадкове право не вирішують багатьох питань, що давно унормовані в європейському праві.

Як влучно зазначила Ганна Вронська, перший позов щодо корпоративного договору буде про визнання його недійсним, а не про скасування якихось його положень. Тому головним завданням наразі є відстояти право існування цього інструменту в нашій правовій системі.

За словами Партнера Arzinger law firm Анни Зорі, спір за корпоративним договором є арбітрабельним, коли він укладений між учасником і товариством, а не членами товариства, і, можливо, це одна з причин, чому закон не став поштовхом для бізнесу укладати договори за українським правом.

Керівник юридичного департаменту групи компаній MERX, адвокат Мирослав Гнидка переконаний, що перешкодою для широкого застосування корпоративного договору за українським правом є низька культура корпоративного управління і виконання договорів.

Суддя Господарського суду міста Києва Тетяна Васильченко, з огляду на аналіз початкової судової практики із застосування нового закону, наголосила, що закон диспозитивний і дає широке поле для реалізації прав, а результат залежить від можливості сторони донести до суду свої аргументи.

*****

У травні 2019 року Індекс промислової продукції в Україні склав 99,1%

У травні 2019 року порівняно з квітнем сезонно скоригований Індекс промислової продукції в Україні становив 99,1%, інформує Держстат.

У травні поточного року проти травня 2018 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 100,6%.

У січні–травні 2019 року порівняно із січнем–травнем 2018 року Індекс промислової продукції становив 100,9%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 102,3%, переробній – 101,1%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 97,5%.

*****

У травні 2019 року середня зарплата в Україні склала 10239 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій в Україні у травні 2019 року становила 10239 грн., що у 2,5 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн.).

Порівняно з квітнем розмір середньої номінальної заробітної плати зменшився на 0,3%, а за останні 12 місяців (відносно травня 2018 року) збільшився на 17,4%.

Індекс реальної заробітної плати у травні 2019 року порівняно з квітнем 2019 року  становив 99%, а відносно травня 2018 року – 107%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією