Новини УАІБ

УАІБ: Щомісячний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні
(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за травень 2019 року

Після восьмимісячного зростання, у травні українські індекси фондового ринку уповільнили темп і майже не додали: індекс УБ збільшився лише на +2,46%, індекс ПФТС – на +0,86%.

Усі сектори публічних інститутів спільного інвестування (ІСІ) завершили місяць з мінусовими значеннями: за доходністю «з початку року» найкраще спрацював сектор відкритих фондів -0,64% (-0,44% за місяць), на другому місці був сектор закритих ІСІ -2,42% (-0,10% за місяць), а інтервальні ІСІ опинилися на третьому місці -17,86% (-1,82% за місяць).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 14 відкритих ІСІ станом на 31.05.2019 р. становила 67,11 млн. грн. Відповідно до показників на кінець травня, загальне збільшення ВЧА склало +306,42 тис. грн. (+0,46%).

Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +1,81% до -8,96%.

За результатами травня лідерами зростання у секторі стали:

«ВСІ» (+121,71 тис. грн. (+8,36%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля та додаткове розміщення сертифікатів (+8,18% в обігу) отримав чистий притік у розмірі +119,06 тис. грн.;

«КІНТО-Казначейський» (+30,07 тис. грн. (+1,16%)) – завдяки залученню коштів інвесторів (+0,68% в обігу) та зростанню інвестпортфеля фонд отримав 17,75 тис. грн. чистого притоку.

Найбільші виплати інвесторам у травні зробили такі фонди:

«КІНТО-Класичний» (+161,60 тис. грн. (+0,52%)) – викуп в учасників фонду 156 інвестиційних сертифікатів призвів до відтоку капіталу у розмірі -99,23 тис. грн.;

«УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (-60,01 тис. грн. (-3,46%)) – через пред’явлення до викупу 19 інвестиційних сертифікатів фонд зазнав чистий відтік у розмірі -54,94 тис. грн.;

«КІНТО-Еквіті» (-5,58 тис. грн. (-0,10%)) – так само, зниження вартості складових інвестпортфеля та викупу у інвесторів 14 ІС стало причиною втрати фондом -17,71 тис. грн. «чистими».

Перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (46,47% сукупної ВЧА (31,18 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (10,92% (7,33 млн. грн.)), третє місце посів фонд «КІНТО-Еквіті» (8,36% (5,61 млн. грн.)). Четверте місце закріпилося за фондом «Софіївський» (7,54% (5,06 млн. грн.)), фонд «Альтус-Депозит» (6,29% (4,22 млн. грн.)) завершив п’ятірку лідерів сектору.

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (+1,81%), «УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (+1,22%) та «Альтус-Збалансований» (+1,08%).

Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у травні продемонстрували фонди: «Надбання» (-8,96), «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (-1,67%) та «Софіївський» (-1,22%).

Інтервальні фонди

У травні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,62 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшилася на -65,98 тис. грн. (-2,46%).

У травні жоден інтервальний фонд не залучив кошти інвесторів.

Усі фонди сектору зафіксували зменшення ВЧА, а саме:

«Паритет» (-49,61 тис. грн. (-3,33%)), «ТАСК Український Капітал» (-15,10 тис. грн. (-1,58%)) та «Оптімум» (-1,27 тис. грн. (-0,54%)) – негативна зміна ВЧА відбулася за рахунок зменшення вартості складових інвестпортфеля.

Інтервальні фонди завершили місяць зі зменшенням вартості своїх цінних паперів: «Паритет» (-3,33%), «ТАСК Український Капітал» (-1,58%) та «Оптімум» (-0,54%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів 2 закритих ІСІ, які включено до огляду за травень, на кінець місяця склала 13,42 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів зменшилася на -13,00 тис. грн. (-0,10%).

*****

У І кварталі 2019 року активи НПФ України зросли на 13,9%

Нацкомфінпослуг підбила підсумки роботи НПФ України у І кварталі 2019 року.

Згідно з ними, у Державному реєстрі фінансових установ станом на 31.03.2019 р. містилася інформація про 61 недержавний пенсійний фонд та 22 адміністратори НПФ (станом на 31.03.2018 р. у Державному реєстрі налічувалося 62 НПФ та 22 адміністратори).

Крім того, в Реєстрі містилася інформація про одного одноосібного засновника, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду (отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування такого НПФ та відповідно до законодавства не потребує внесення до Державного реєстру фінансових установ).

НПФ були зареєстровані у 8 регіонах України. Найбільше пенсійних фондів було зосереджено у м. Києві - 44 або 72,1% від загальної кількості. У Донецькій області діяло 6 НПФ (9,9%), у Дніпропетровській області - 3 (4,9%), у Львівській, Івано-Франківській та Харківській областях - по 2 (по 3,3%), в Одеській та Херсонській областях - по 1 (по 1,6%).

Станом на 31.03.2019 р. адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 70,4 тис. пенсійних контрактів, що виявилося на 15,4% більше порівняно з 31.03.2018 р. При цьому з вкладниками-фізичними особами було укладено 63,5 тис. контрактів, з вкладниками-фізичними особами-підприємцями - 0,1 тис., а з вкладниками-юридичними особами - 6,8 тис.

Пенсійні контракти укладено з 64,9 тис. вкладників, з яких 2,1 тис. (або 3,2%) - це юридичні особи, а 62,8 тис. або 96,8% - фізичні особи. Кількість вкладників НПФ станом на 31.03.2019 р. збільшилася у порівнянні з аналогічною датою 2018 року на 18,6%.

Загальна кількість учасників НПФ на звітну дату становила 858,4 тис. осіб (станом на 31.03.2018 р. їх нараховувалося 843,2 тис. осіб). Переважну більшість учасників НПФ (58,3%) становили особи віком від 25 до 50 років та особи вікової групи від 50 до 60 років (26,4%). Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років дорівнювала 14,4%, вікової групи до 25 років – 0,9%. При цьому в кожній віковій групі більшість становили чоловіки, а у віковій групі старше 60 років їхня кількість перевищувала жінок у 2 рази.

Пенсійні виплати з НПФ (одноразові та на визначений строк) станом на 31.03.2019 р. склали 842 млн. грн., що виявилось на 16,4% більше в порівнянні зі станом на 31.03.2018 р. При цьому обсяги одноразових виплат зросли на 8,1%, а пенсійних виплат на визначений строк - на 37%.

Сукупно недержавними пенсійними фондами станом на 31.03.2019 р. було здійснено пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) 81,9 тис. учасників, що склало 9,5% від їх загальної кількості.

Середній розмір одноразової пенсійної виплати на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату одноразово, станом на 31.03.2019 р. дорівнював 7,2 тис. грн. (станом на 31.03.2018 р. - 6,8 тис. грн.), а середній розмір пенсійної виплати на визначений строк на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату на визначений строк, - 68,1 тис. грн. (станом на 31.03.2018 р. - 51,3 тис. грн.).

Сума пенсійних внесків до НПФ станом на звітну дату дорівнювала 2036,4 млн. грн., збільшившись у порівнянні з аналогічною датою 2018 року на 6,6%.

У загальній сумі пенсійних внесків основну частку (90,9%) становили пенсійні внески від юридичних осіб, обсяг яких склав 1851,7 млн. грн.

Середній розмір пенсійного внеску за січень-березень 2019 року на одного вкладника був таким:

- на юридичну особу та фізичну особу-підприємця - 11613,15 грн.;

- на фізичну особу - 186,88 грн.

Загальна вартість активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на 31.03.2019 р. дорівнювала 2829,8 млн. грн., що виявилося на 13,9% більше в порівнянні з аналогічною датою 2018 року.

Станом на звітну дату структура інвестування пенсійних активів була такою:

- цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (47,8% інвестованих активів);

- депозити в банках (34,8%);

- облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (9,6%);

- об’єкти нерухомості (2,7%);

- акції українських емітентів (1,7%);

- банківські метали (0,1%);

- акції іноземних емітентів (0,1%);

- інші активи (3,2%).

Станом на 31.03.2019 р. відбувся приріст вкладень у цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів (на 16,5%) та облігації українських емітентів (на 12,6%). При цьому значно зменшився обсяг активів, що вкладені в банківські метали (на 61,1%).

Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, станом на звітну дату дорівнював 1865,9 млн. грн., збільшившись у порівнянні зі станом на 31.03.2018 р. на 27,1%.

Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на звітну дату зросли на 21,2% і в цілому за час існування пенсійних фондів складали 343,6 млн. грн. або 12,1% від загальної вартості активів НПФ.

Основна частка витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів (56,8%), припала на оплату послуг з управління активами недержавних пенсійних фондів. Питома вага витрат на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду склала 28,6%, на оплата послуг зберігача, який здійснює зберігання активів пенсійного фонду, - 5,7%. Частка витрат на оплату послуг з проведення планових аудиторських перевірок дорівнювала 1,9%, на оплату послуг, пов’язаних зі здійсненням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами, - 1,2%, на оплату інших послуг - 5,8%.

*****

В Україні планують запровадити ринок «зелених» облігацій

Держенергоефективності разом з міжнародними фінансовими організаціями обговорили запровадження ринку «зелених» бондів в Україні.

Як повідомляє прес-служба Агентства, під час першого засідання Міжвідомчої робочої групи, ініційованої Держенергоефективності, та за підтримки проекту GIZ, ЄІБ та Climate Bonds Initiative була сфокусована увага на нормативно-правовому врегулюванні запуску «зелених» бондів в Україні.

На засіданні представили проект Розпорядження КМУ щодо схвалення Концепції запровадження ринку «зелених» облігацій в Україні та затвердження Плану заходів щодо її реалізації, розробленого Держенергоефективності, відповідно до Плану заходів з реалізації Енергетичної стратегії України до 2035 року.

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук наголосив, що наразі закордонні інвестори хочуть бути впевнені в чесних правилах гри на ринку «зелених» облігацій, тому Концепція і План дій України із запровадження відповідного ринку містить кращі світові практики і стандарти.

Голова Постійного представництва ЄІБ в Україні Жан-Ерік С. де Загон зауважив, що Європейський інвестиційний банк зацікавлений у купівлі перших українських «зелених» облігацій, якщо вони відповідатимуть міжнародним стандартам.

Також до експертного обговорення, окрім представників органів виконавчої влади, банківських установ, підприємств та неурядових організацій, долучилися такі міжнародні організації та проекти міжнародної технічної допомоги, як IFC, OECD, UNDP, UNIDO, USAID та GIZ.

Під час дискусій увагу було зосереджено на:

- бар’єрах, що заважають розвитку відповідного ринку в Україні;

- особливостях імплементації принципів «зелених» облігацій та вироблення власних національних правил і стандартів для ринку;

- механізмах покращення інвестиційної привабливості «зелених» облігацій та стимулювання розвитку відповідного ринку.

«Сьогодні важливими є думки усіх партнерів, ключових гравців на ринку цінних паперів. Домовилися спільно працювати. Впевнений, що завдяки об’єднаним зусиллям ми зможемо запустити вітчизняний ринок «зелених» облігацій, який буде інвестиційно-привабливий та користуватиметься попитом», - зауважив Сергій Савчук.

*****

Національний депозитарій нагадує про зміну тарифів

Національний депозитарій нагадує про зміну тарифів. Зокрема, як зазначається у повідомленні НДУ, з 1.08.2019 р. набувають чинності Зміни та доповнення до тарифів Центрального депозитарію.

28.05.2019 р. Правлінням Центрального депозитарію з метою вдосконалення системи оплати послуг щодо здійснення депозитарної діяльності були прийняті рішення щодо внесення змін до Переліку та вартості послуг (тарифів), що надаються Центральним депозитарієм.

*****

Національний банк планує впровадити нові підходи до захисту
прав споживачів фінансових послуг

Національний банк планує впровадити нові підходи до захисту прав споживачів фінансових послуг, інформує прес-служба регулятора.

Зокрема, НБУ анонсував створення нового механізму захисту прав споживачів фінансових послуг, який передбачатиме відповідальність банків та небанківських фінансових установ за якість пропонованих ними послуг.

З цією метою Національний банк підготував Концепцію захисту прав споживачів фінансових послуг, якою змінює підходи до розкриття банками та небанківськими фінансовими установами інформації про вартість послуг та правил їх спілкування з клієнтами. Крім того, у структурі НБУ створюється окреме управління, що опікуватиметься захистом прав клієнтів фінансових установ.

Розроблені проекти відповідних документів перед впровадженням Нацбанк планує обговорити з громадськістю, банками та іншими фінустановами, і для цього вони заздалегідь будуть оприлюднені на веб-сайті регулятора.

Закон «Про споживче кредитування», що два роки працює в Україні, виявився нездатним покращити ситуацію із захистом прав споживачів під час отримання фінансованих послуг. Навіть з точки зору надання клієнтам достовірної інформації про вартість послуг, хоча це було його основним завданням.

Ситуацію мало змінити ухвалення Верховною Радою законопроекту про захист прав споживачів фінансових послуг (№2456-д), на яке українські громадяни очікують майже два роки. Але на сьогодні документ розглянуто лише у першому читанні. Така ситуація з дотриманням прав українців під час користування фінпослугами знижує довіру громадян до фінансового сектору, гальмує його розвиток та віддаляє від стандартів ЄС, які мали б упроваджуватися відповідно до вимог Угоди про Асоціацію з ЄС.

Зважаючи на це і не полишаючи надій на ухвалення Верховною Радою зазначеного законопроекту, Національний банк вирішив запропонувати ринку інший шлях захисту прав споживачів і розробив низку нормативно-правових актів, що навіть за відсутності відповідного законодавства зможуть врегулювати найболючіші питання у стосунках клієнтів та фінансових установ. Зокрема, регулятор підготував проекти документів, які мають врегулювати як систему розкриття інформації про фінансові продукти та послуги – найболючішу тему у відносинах споживачів та фінустанов – так і підходи банків та самого НБУ до обробки скарг громадян.

«Система захисту прав споживачів фінансових послуг у країнах Євросоюзу посідає одне з провідних місць в економічній та соціальній політиці. Адже це – основа довіри до фінансового сектору та запорука підвищення добробуту громадян завдяки використанню фінансових інструментів, а не навпаки. Серед керівних принципів захисту прав споживачів – принцип відповідального та справедливого ставлення до всіх категорій споживачів фінансових послуг, створення і впровадження механізму досудового вирішення спорів щодо надання фінансових послуг та забезпечення вичерпного розкриття інформації при наданні фінансових послуг.

До цього має прагнути й Україна. Ми переконані, що українці, як і європейці, повинні мати можливість відстоювати своє право на якісні фінансові послуги, і що саме фінансові установи повинні нести відповідальність за їх якість перед своїми клієнтами», – наголосив Голова НБУ Яків Cмолій.

Основними результатами запровадження запропонованих новацій стануть такі.

По-перше, будуть уніфіковані підходи до розкриття інформації про вартість та інші параметри фінансових продуктів та послуг. На сьогодні на ринку фінансових послуг панує інформаційна асиметрія, коли різні фінустанови подають інформацію про свої послуги в різних – іноді не умисно, а іноді й умисно – оманливих форматах. Це спотворює конкуренцію (адже чесно описані продукти зазвичай виглядають менш вигідними) та не дозволяє клієнту зробити усвідомлений вибір.

По-друге, будуть уніфіковані формати спілкування власне банків з клієнтами під час отримання скарг, визначені строки та зміст звернень та відповідей. Це дозволить банкам отримувати належну інформацію про порушення, а клієнтам обґрунтовану, а не абстрактну відповідь.

І, по-третє, буде розширено функцію захисту прав споживачів у самому Національному банку. Зокрема, збільшення кількості співробітників, що відповідають за це завдання, дозволить покращити інформованість клієнтів про свої права та надасть НБУ можливість перевіряти дотримання банками правил ринкової поведінки. Фактично НБУ стане «захисником останньої інстанції» для споживачів фінансових послуг у випадках, коли фінансові установи не в змозі забезпечити захист їхніх прав.

«Ми впевнені, що банківська спільнота підтримає нашу ініціативу, тому що захист прав споживачів фінансових послуг – це інвестиція компаній у майбутнє, а не додаткове навантаження. Адже від недосконалості такої системи захисту страждають усі сторони – і відповідальні фінустанови, які опиняються у вкрай невигідному становищі саме за рахунок своєї відкритості, і споживачі, які не можуть вирішити свої конфлікти з фінустановами і врешті зневірюються у фінансовій системі, і макрофінансова стабільність загалом, адже недовіра до фінансових послуг примушує українців тримати гроші «під матрацами».

Крім того, маємо пам’ятати, що підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС, ми взяли на себе зобов’язання уніфікувати регуляторні норми у фінансовому секторі із законодавством ЄС, і покращення захисту прав споживачів – важливий етап у цьому процесі», – підкреслив Заступник Голови НБУ Роман Борисенко.

*****

Бізнес не повинен декларувати валютні цінності

Бізнес не повинен подавати декларації про валютні цінності та інше майно, що знаходиться за межами України, після набрання чинності 7 лютого 2019 року Законом «Про валюту і валютні операції». Про це інформує Національний банк.

У повідомленні регулятора зазначається, що незважаючи на скасування ще у лютому цього року вимоги подавати декларації, бізнес продовжує це робити. Лише упродовж останніх двох місяців НБУ офіційно повернув близько 200 таких декларацій.

Тому Національний банк ще раз звертає увагу бізнесу, що декларування валютних цінностей та іншого закордонного майна скасоване.

Раніше у деклараціях необхідно було надавати інформацію у значному обсязі, зокрема про: фінансові вкладення на рахунках; депозити та вклади в іноземних банках; кошти філій, що знаходяться за кордоном; купівлю цінних паперів, страхових полісів, нерухомого майна; суми перерахованих за кордон коштів; майно та товари, передані закордонним філіям; суму доходів, одержаних за межами України; суму сплачених за кордоном податків; суму отриманої експортної виручки; суму коштів, котрі перераховані за імпортні товари тощо.

*****

Міністерство фінансів оприлюднило проект Наказу «Про затвердження Порядку проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг»

Міністерство фінансів оприлюднило проект Наказу «Про затвердження Порядку проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг».

Проектом наказу пропонується затвердити Порядок проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг, який визначає порядок організації, проведення та оформлення результатів перевірок з контролю якості аудиторських послуг.

Цим Порядком мають керуватися Інспекція із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та Комітет з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України при проведенні відповідних перевірок.

Прийняття Наказу дозволить реалізувати норми Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», що, у свою чергу, забезпечить проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності щодо дотримання суб’єктами аудиторської діяльності, які їх надають, міжнародних стандартів аудиту, принципу незалежності, ефективності внутрішньої системи контролю якості аудиторських послуг.

*****

У травні 2019 року інфляція в Україні склала 0,7%

Інфляція на споживчому ринку України у травні 2019 року порівняно із квітнем 2019 року становила 0,7%, а з початку року – 4,2%. Про це інформує Державна служба статистики.

Базова інфляція у травні 2019 року порівняно із квітнем 2019 року становила 0,2%, з початку року – 2,3%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією