Новини УАІБ

УАІБ оприлюднила результати діяльності ринку управління активами інституційних
інвесторів за 1-й квартал 2019 року

1-й квартал 2019 року український фондовий ринок пройшов бічним трендом на тлі суперечливих подій у площині міжнародної торгівлі та геополітики, що супроводжувалися стрімким зростанням більшості провідних фондових ринків світу і відновленням ними втрат за турбулентний останній квартал 2018 року. Макроекономічне середовище в Україні у цей час ускладнилося, в умовах сповільнення росту ВВП і деякого скорочення міжнародних резервів, хоча Україна продовжувала залучати ресурси на фінансових ринках, а українська гривня протягом січня-березня – зміцнюватися проти долара США та євро, що сприяло подальшому зниженню інфляції.

Біржовий фондовий ринок у цей період продовжував звужуватися в аспекті кількості випусків цінних паперів на біржах і, зокрема, кількості «лістингових» ЦП, але обсяг торгів на біржах збільшився у порівнянні з попереднім кварталом – за рахунок державних облігацій.

У цих умовах зростання української галузі управління активами інституційних інвесторів продовжилося як у кількісному, так і вартісному аспектах.

Кількість учасників ринку

Компанії з управління активами (КУА)

У 1-му кварталі 2019 року кількість компаній з управління активами зросла на дві, до 298, – за рахунок новостворених упродовж січня-березня компаній у Києві.

З усіх діючих КУА, станом на кінець березня 283 компанії мали в управлінні від одного до 34-х фондів, а майже 99% від усіх таких КУА управляли принаймні одним венчурним фондом.

Інститути спільного інвестування (ІСІ)

У січні-березні 2019 року було зареєстровано 19 нових ІСІ. З урахуванням фондів, які закрилися протягом 1-го кварталу, станом на 31.03.2019 кількість діючих зареєстрованих ІСІ, за даними УАІБ, збільшилася до 1794 (+0.6% за 1-й квартал 2019).

Кількість ІСІ, які досягли нормативу мінімального обсягу активів (сформованих), стабільно зростала і на кінець березня 2019 року досягла 1237 (+9 фондів, або +0.7% за 1-й квартал 2019 року).

Недержавні пенсійні фонди (НПФ)

Кількість НПФ в управлінні станом на 31.03.2019 року залишалася на рівні 58 (без урахування корпоративного фонду НБУ), у тому числі 45 відкритих, 7 корпоративних та 6 професійних. Всього активами НПФ управляли 34 КУА.

Страхові компанії (СК)

Кількість СК, що передали свої активи в управління КУА, а також КУА, що надавали такі послуги, упродовж січня-березня 2019 року залишалася незмінною – таких страхових компаній було 2, а КУА була єдиною станом на 31.03.2019.

Активи в управлінні та ВЧА

Сукупні активи в управлінні КУА зросли за 1-й квартал 2019 року на 6.9% і станом на 31.03.2019 сягнули 336 435.1 млн. грн. У річному вимірі, з березня 2018 року, вони збільшилися на 21.5%.

Інститути спільного інвестування (ІСІ)

Загальні активи ІСІ в управлінні, включно з тими, які ще не досягли нормативу мінімального обсягу активів, у 1-му кварталі 2019 року зросли також на 6.9% та на 21.6% за рік, до 334 882.4 млн. грн.

Активи діючих ІСІ, що досягли нормативу мінімального обсягу активів («визнаних» ІСІ), зросли за 1-й квартал 2019 року на 7.0%, а за останні 12 місяців – на 15.7% і на 31.03.2019 становили 317 437.5 млн. грн. Зростання активів ІСІ відбулося, переважно, завдяки подальшому збільшенню кількості фондів і нарощенню ними проектної діяльності (за рахунок венчурних ІСІ), у той час як ріст на фондовому ринку був слабким, а сектори ІСІ з публічним розміщенням кількісно не змінилися.

Вартість чистих активів сформованих ІСІ («визнаних») у січні-березні 2019 року прискорила зростання до 4.6% за 1-й квартал і до 12.1% у річному вимірі. Станом на 31.03.2019 вона досягла 246 749.5 млн. грн.

Недержавні пенсійні фонди (НПФ)

Активи НПФ в управлінні КУА у 1-му кварталі 2019 року також прискорили квартальне і річне зростання – до 4.4% і 17.1% відповідно. Станом на 31.03.2019 вони сягнули 1 424.7 млн. грн.

Страхові компанії (СК)

Активи СК в управлінні КУА за 1-й квартал 2019 року зросли на 12.0% і, таким чином, зменшили падіння у річному вимірі до -15.9%. Станом на 31.03.2019 ці активи становили 89.6 млн. грн.

Детальніше - на сайті УАІБ за посиланнямhttp://www.uaib.com.ua/analituaib/publ_ici_quart/275678.html

*****

Загальні чисті активи інвестиційних фондів, зареєстрованих
в Європі, збільшилися на 7,2%

Представницька асоціація європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA) підбила підсумки діяльності інвестиційних фондів Європи у І кварталі 2019 року.

Згідно з даними EFAMA, за І квартал поточного року загальні чисті активи інвестиційних фондів, зареєстрованих в Європі, збільшилися на 7,2% і станом на початок квітня складали 16251 млрд. євро.

Найбільший обсяг чистих активів серед інвестиційних фондів європейських країн на звітну дату був зафіксований у фондах Люксембургу. Їхня частка в загальному обсязі активів становила 26,8% (4350 млрд. євро). Друге місце за цим показником належало інвестфондам Ірландії (16,3% або 2644 млрд. євро), третє - Німеччини (13,3% або 2163 млрд. євро), четверте - Франції (11,6% або 1888 млрд. євро), п’яте - Великобританії (10% або 1521 млрд. євро).

Протягом січня-березня поточного року в більшості країн Європи відбулося збільшення обсягів активів інвестиційних фондів. Найбільше вони зросли в інвестфондах Швейцарії (на 15,8%), Туреччини (на 11,9%), Ліхтенштейну (на 11,6%), Норвегії (на 10,8%) та Швеції (на 10,6%).

Єдиною країною, де було зафіксовано зменшення активів інвестиційних фондів (на 1,5%), виявилась Румунія.

Частка чистих активів фондів групи UCITS у загальному обсязі активів європейських інвестиційних фондів станом на початок квітня 2019 року складала 61,6%, а фондів групи AIFs - 38,4%.

Сукупні чисті активи фондів групи UCITS за І квартал 2019 року збільшилися на 7,8% та станом на початок квітня поточного року дорівнювали 10004 млрд. євро.

Частка активів фондів акцій у загальній структурі активів інвестфондів групи UCITS складала 39%, фондів облігацій - 27%, фондів з мультиактивами - 18%, фондів грошового ринку - 12%, інших видів фондів - 4%.

Загальні активи фондів акцій за звітний період зросли на 11,7%, фондів облігацій - на 7,3%, фондів з мультиактивами – на 6,6%, фондів грошового ринку – на 1%, інших видів фондів – на 1,2%.

Сукупні чисті активи європейських інвестиційних фондів групи AIFs за І квартал 2019 року збільшились на 6,4% і станом на початок квітня поточного року дорівнювали 6247 млрд. євро.

У звіті EFAMA повідомляється, що станом на звітну дату загальна кількість інвестиційних фондів групи UCITS дорівнювала 33,67 тис., а групи AIFs - 28,12 тис. (на початку 2019 року їх нараховувалось 33,37 тис. та 28,59 тис. відповідно).

У І кварталі 2019 року в європейських інвестфондах групи UCITS відбувся приплив коштів обсягом 51,03 млрд. євро.

Найбільший приплив (79,5 млрд. євро) був зафіксований у фондах облігацій. При цьому фонди грошового ринку залучили 11,03 млрд. євро, а фонди з мультиактивами – 1,55 млрд. євро. Натомість фонди акцій втратили 27,46 млрд. євро, а інші види фондів - 13,58 млрд. євро.

Найбільший приплив коштів у звітному періоді відбувся в інвестиційних фондах групи UCITS Німеччини (26 млрд. євро) та Швейцарії (24,58 млрд. євро).

Поряд із цим, у ряді європейських країн був зафіксований відтік коштів із інвестфондів групи UCITS. Найбільших втрат зазнали фонди Нідерландів – 25,02 млрд. євро та Франції - 10 млрд. євро.

*****

Україна опинились на останньому місці у рейтингах
фінансової грамотності населення

Україна разом з Польщею опинилися на 30 та останньому місці у рейтингах фінансової грамотності населення. Такими є результати загальнонаціонального опитування з фінансової грамотності, проведеного на замовлення Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та Національного банку України методом інтерв’ю «обличчя до обличчя» у грудні 2018 року.

Як зазначається у прес-релізі Проекту, загальнонаціональна вибірка становила 2007 респондентів віком від 18 до 79 років. Похибка не перевищує 2,2%. У ході дослідження використовувалась методика Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Згідно з дослідженням:

- 12% респондентів тримають заощадження в банку;
- 52% зберігають гроші готівкою вдома;
- 60% користувались будь-яким фінансовим продуктом за останні два роки;
- 82% ретельно контролюють витрати;
- 73% вчасно сплачують рахунки;
- 70% планують доходи і витрати;

Дослідження також продемонструвало, що українці цікавляться фінансовою грамотністю. При цьому 70% опитаних вважають, що дітей мають навчати розпоряджатися своїми грошима в школі. 61% цікаво дізнатися більше про те, як краще розпоряджатися своїми фінансами.

Результат України за Індексом фінансової грамотності ОЕСР (знання, ставлення, поведінка) становить 11,6 балів (проти 13,2, що є середнім показником тридцяти країн) і переконливо свідчить про те, що Національна стратегія з підвищення фінансової грамотності є вкрай важливою. Результати цього дослідження, а також проект Національної стратегії з підвищення фінансової грамотності в Україні буде обговорено у червні на Міжнародному форумі з фінансової інклюзії, організованому Національним банком України разом з організаціями-партнерами.

«Це третє опитування з фінансової грамотності в Україні. Проте це перше в історії України опитування, яке проводилося на основі анкети, яку розробила ОЕСР. Це дозволяє розрахувати Індекс фінансової грамотності ОЕСР для України та порівняти його з результатами тридцяти інших країн», - зазначив керівник Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Роберт Бонд.

Індекс фінансової грамотності ОЕСР складається з балів за фінансові знання (наприклад, базових понять процентів, інфляції), ставлення до питань, які стосуються фінансів (наприклад, короткострокове чи довгострокове мислення) та фінансову поведінку (наприклад, фінансове планування, здійснення заощаджень). Низький рейтинг України пов’язаний з поганими результатами за компонентами Індексу, які стосуються ставлення та знань.

«Відмінності між країнами є вражаючими. Середній бал за ставлення до фінансових питань в Україні був 2,4 (за шкалою від 1 до 5) і був набагато нижчим за середній показник (3,3) тридцяти країн, які брали участь в опитуванні ОЕСР», - зазначив Роберт Дрейк, основний автор звіту, консультант Проекту «Трансформація фінансового сектору» з Австралії, Директор консалтингової фірми SmartSteps.

На низький бал за ставлення, очевидно, впливає нестійкий характер економічного зростання країни, дві фінансові кризи за останні п’ятнадцять років, інфляція та девальвація національної валюти.

Рівень фінансової грамотності є найнижчим у віковій групі 18-24 роки (10,6 балів проти 12,1 у віковій групі 25-34 роки). Це вказує на те, що пріоритетними могли б стати ініціативи з фінансової грамотності для підлітків і молоді. Українці рішуче підтримують викладання фінансової грамотності у школах - 70% хотіли б, щоб дітей навчали в школі, як розпоряджатися своїми фінансами.

Дослідження демонструє, що програми з фінансової грамотності повинні бути одним з найважливіших пріоритетів для України. Люди з нижчими доходами, нижчим рівнем освіти та ті, які не мають банківських рахунків, демонстрували нижчі результати та почувалися менше фінансово забезпеченими. Такі українці найбільше б виграли від фінансової просвіти.

***** 

У І кварталі 2019 року в економіку України іноземні інвестори
 внесли $587,6 млн. прямих іноземних інвестицій

 У І кварталі 2019 року в економіку України іноземні інвестори внесли $587,6 млн. прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу). Такі дані оприлюднила Державна служба статистики.

За накопичувальним підсумком, станом на 1 квітня 2019 року акціонерний капітал нерезидентів в Україні дорівнював $32918,2 млн. (із країн ЄС - $25816,9 млн., з інших країн - $7101,3 млн.), що виявилося лише на 0,1% більше показника початку поточного року ($32872,7 млн.).

До основних країн-інвесторів України належали Кіпр - $9531,5 млн., Нідерланди - $7190,4 млн., Велика Британія - $2090,3 млн., Німеччина - $1698,5 млн. та Швейцарія - $1599,9 млн.

Найбільші обсяги надходжень прямих інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до підприємств промисловості - $10913,7 млн., оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів - $5504,8 млн. та у сферу операцій з нерухомим майном- $4244,3 млн.

Серед регіонів лідерами за обсягами ПІІ були м. Київ ($17413 млн.), Дніпропетровська область ($3532 млн.) та Київська область ($1605,2 млн.).

*****
 

Станом на 1 квітня 2019 року обсяг прямих іноземних
 інвестицій з України дорівнював $6298,2 млн.

За даними Держстату у І кварталі 2019 року українські підприємства внесли $1 млн. прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку країн світу.

У цілому, станом на 1 квітня 2019 року обсяг ПІІ з України дорівнював $6298,2 млн. (на початку поточного року він становив $6294,2 млн.). До країн ЄС з України інвестовано $6081,4 млн., до інших країн світу - $216,8 млн.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій з України (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до Кіпру - $5931,6 млн., Російської Федерації - $125 млн., Латвії - $71,2 млн., Вірґінських Британських Островів - $59,4 млн. та Угорщини - $16,5 млн.

Лідерами за обсягами інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були підприємства професійної, наукової та технічної діяльності, вкладення яких в інші країни становили $5971,2 млн.

У регіональному розрізі найбільші обсяги інвестицій були здійснені з Донецької області ($5938,9 млн.) та м. Києва ($238,2 млн.).

*****

У січні-квітні 2019 року НКЦПФР було зареєстровано випусків
цінних паперів на загальну суму 12,16 млрд. грн.

У січні-квітні 2019 року НКЦПФР зареєструвала випусків цінних паперів на загальну суму 12,16 млрд. грн. Такий показник виявився на 1,8 млрд. грн. більше порівняно з результатом аналогічного періоду 2018 року.

Про це свідчать дані, наведені в Інформаційній довідці НКЦПФР щодо розвитку фондового ринку України протягом січня-квітні 2019 року.

Згідно з ними, за звітний період Комісією було зареєстровано 14 випусків акцій на суму 757,44 млн. грн. Порівняно із січнем-квітнем 2018 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 113 млн. грн.

Також НКЦПФР зареєструвала 18 випусків облігацій підприємств на суму 1,96 млрд. грн. У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 73 млн. грн.

За звітний період Комісією не було зареєстровано жодного випуску опціонних сертифікатів. Аналогічна ситуація спостерігалася і в січні-квітні минулого року.

Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих НКЦПФР у січні-квітні 2019 року, становив 1,55 млрд. грн. Такий показник виявився на 522 млн. грн. менше за результат аналогічного періоду 2018 року.

Обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів дорівнював 7,9 млрд. грн., що на 2,17 млрд. грн. перевищило показник січня-квітня 2018 року.

*****

Рада Нацбанку затвердила Рекомендації Кабінету Міністрів
 щодо впливу політики державних запозичень та податкової політики
на стан грошово-кредитної сфери України

Рада Нацбанку затвердила Рекомендації Кабінету Міністрів щодо впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України, повідомляє прес-служба Ради.

Зокрема, Рада НБУ рекомендує:

1. Під час планування показників Державного бюджету України та реалізації політики державних запозичень і податкової політики враховувати зобов’язання Національного банку щодо досягнення цілей з інфляції та здійснювану ним грошово-кредитну (монетарну) політику, що спрямована на їх досягнення.

2. Впровадити окремі механізми розширення бази потенційних інвесторів, у тому числі шляхом спрощення доступу фізичних осіб до ринку ОВДП у національній та іноземних валютах та (або) відновлення практики запозичень у фізичних осіб за допомогою казначейських зобов’язань.

3. З метою зниження валютних ризиків, збільшувати частку державних внутрішніх гривневих запозичень, поглиблювати ринок державних цінних паперів, подовжувати середньозважену строковість ОВДП.

4. З метою прискорення валютної лібералізації та покращення інвестиційного клімату активізувати роботу з імплементації Україною рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо боротьби з ухиленням від оподаткування (Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і виведенням прибутку з-під оподаткування (Base Erosion and Profit Shifting).

5. При плануванні змін у системі оподаткування забезпечити якісне прогнозування змін в обсягах та графіках бюджетних доходів та попередження ризиків виникнення прихованого дефіциту Державного бюджету та/або тривалих касових розривів у його виконанні. Передбачити надійні компенсатори можливого тимчасового зменшення податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів при плануванні змін у системі оподаткування.

6. З метою детінізації економіки збалансувати податкове навантаження на суб’єкти господарювання та фізичних осіб із впровадженням більш якісної системи адміністрування податків. Ініціювати зміни до чинного законодавства для збільшення відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату податків.

*****

У І кварталі 2019 року від процесу зміни власності надійшло 178,07 млн. грн.

У І кварталі 2019 року від процесу зміни власності надійшло 178,07 млн. грн. При цьому до Державного бюджету перераховано 183,95 млн. грн. (з урахуванням залишку 6,7 млн. грн. на 1 січня 2019 року). Про це йдеться у новому Звіті ФДМУ.

Згідно з ним, протягом січня-березня поточного року державну форму власності змінили 128 об’єктів приватизації.

Відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік», сума надходжень від приватизації державного майна у поточному році встановлена у розмірі 17,1 млрд. грн. За І квартал це завдання виконано на 1%. За всі роки приватизації державного майна від неї надійшло майже 68 млрд. грн.

Протягом І кварталу 2019 року спостерігалася позитивна динаміка у сфері продажу об’єктів малої приватизації. Так, у звітному періоді за договорами купівлі-продажу об’єктів малої приватизації та від інших надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації об’єктів малої приватизації, надійшло 178,07 млн. грн., що у 5 разів більше показника відповідного періоду 2018 року. Крім того, надходження від малої приватизації за договорами купівлі-продажу, укладеними у І кварталі 2019 року, становлять 85% надходжень, отриманих від продажу об’єктів малої приватизації за весь 2018 рік.

Водночас у Звіті підкреслюється, що проблемою, яка стримує процес приватизації державного майна та стає на заваді збільшенню надходжень до Державного бюджету, залишається непередача уповноваженими органами об’єктів на приватизацію. Загалом Фонду ще не передано 32 об’єкти від 9 уповноважених органів. А це – найбільш дорогі конкурентні та інвестиційно привабливі підприємства.

*****

Міжнародні резерви України у травні 2019 року зменшилися на 5,5%

Станом на 1 червня 2019 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили $19401,6 млн. (в еквіваленті). У травні вони зменшилися на 5,5% через значні обсяги погашень за державним боргом, повідомляє НБУ.

Загалом динаміку резервів упродовж місяця визначали такі чинники:

- по-перше, виконання зобов’язань України за державним боргом. На обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті минулого місяця було спрямовано $1801,1 млн. (в еквіваленті).

Зокрема, $1281,3 млн. становили платежі з обслуговування та погашення єврооблігацій та облігацій внутрішньої державної позики. Також $446,5 млн. (в еквіваленті) було сплачено за зобов’язаннями Уряду і Національного банку перед Міжнародним валютним фондом. Решта коштів спрямована на обслуговування боргу перед іншими міжнародними фінансовими організаціями.

Ці витрати були частково компенсовані надходженнями від розміщення ОВДП в іноземній валюті на $426,7 млн. та фінансуванням від Світового банку на $10 млн.

- по-друге, переважно сприятлива ситуація на валютному ринку. Загалом чиста купівля валюти Національним банком на міжбанківському валютному ринку забезпечила поповнення резервів на $160,6 млн.

У травні пропозиція валюти була вищою за попит насамперед завдяки стабільним надходженням валютної виручки експортерів, а також подальшому зростанню інвестицій нерезидентів у гривневі державні цінні папери. У результаті, Національний банк купив на міжбанківському валютному ринку $203,6 млн. (з них $171,5 млн. – у формі інтервенцій за вибором найкращої ціни), не впливаючи на динаміку курсу гривні, визначену фундаментальними факторами. Водночас для згладжування курсових коливань упродовж місяця Національний банк продав лише $43,0 млн. у форматі інтервенції за єдиним курсом;

- по-третє, переоцінка фінансових інструментів (зміна ринкової вартості та курсу гривні до іноземних валют). У минулому місяці їх вартість збільшилася на $80,7 млн. (в еквіваленті).

Станом на 1 червня 2019 року обсяг міжнародних резервів покриває 3,2 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією