Новини УАІБ

Мінфін та фінансові регулятори до кінця 2019 року спільно розроблять п’ятирічну стратегію розвитку фінансового сектору

Мінфін та фінансові регулятори до кінця 2019 року спільно розроблять п’ятирічну стратегію розвитку фінансового сектору.

Про це йдеться у підписаному 27 травня Меморандумі про взаєморозуміння та співробітництво між Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Міністерством фінансів України.

«У цьому році завершуються строки впровадження заходів Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Щоб забезпечити подальше реформування та розвиток фінансового сектору України відповідно до провідних міжнародних практик та імплементацію заходів, передбачених Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС, регулятори фінансового ринку спільно розроблять середньострокову стратегію розвитку фінансового сектору на наступне п’ятиріччя. Співпраця у формування стратегічного бачення дозволить створити амбітний, комплексний, всеохоплюючий і водночас реальний для виконання документ. Це буде внеском кожного з нас у формування картини майбутнього української фінансової екосистеми», – прокоментував мету підписання Меморандуму Голова НБУ Яків Смолій, інформує прес-служба Нацбанку.

Цілі нової Стратегії будуть спрямовані на зміцнення фінансової стабільності, сприяння макроекономічному розвитку та зростанню економіки, розвиток фінансових ринків, розширення фінансової інклюзії та впровадження інновацій у фінансовому секторі.

Як повідомляє прес-служба Мінфіну, Міністр фінансів України Оксана Маркарова зазначила: «Посилення взаємодії між Мінфіном, НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг та ФГВФО - логічний крок у переході України до середньострокового планування своїх фінансів у всьому різноманітті їхніх проявів. Органи влади та структури, які безпосередньо впливають на роботу банків, страхових компаній, фінансових установ, фондового ринку мають діяти спільно і злагоджено, щоб отримати синергію. Меморандум – один із кроків для забезпечення такої співпраці».

Для координації процесу розробки Стратегії представники сторін створили міжвідомчу робочу групу, перше засідання якої відбулося 27 травня. Також очільниками регуляторів узгоджено створення керівного комітету реформи, який контролюватиме виконання відповідними відомствами проектів, передбачених Стратегією. Крім того, фінансові регулятори домовилися проводити спільні публічні заходи для проведення роз’яснювальної роботи та інформування громадськості про перебіг реформи.

*****

НКЦПФР інформує про початок функціонування
Системи фінансової звітності у форматі XBRL

НКЦПФР інформує про початок функціонування Системи фінансової звітності (СФЗ) у форматі XBRL, запускаючи 18 червня 2019 року відповідний програмний комплекс та спеціалізований веб сайт frs.gov.ua, на якому буде розміщено базову інформацію для користувачів СФЗ. Про це йдеться у повідомленні прес-служби Комісії.

Регулятор повідомляє підприємства, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, про необхідність реєстрації у СФЗ та закликає суб’єктів звітування вже сьогодні розпочати підготовку до розкриття інформації у новому форматі для уникнення можливих помилок після того, як формат XBRL стане обов’язковим для подання річної фінансової звітності, починаючи з 1 січня 2020 року.

Наразі Комісія накопичує необхідну для реєстрації суб’єктів звітування у СФЗ інформацію для запуску програмного забезпечення та наголошує на необхідності всім користувачам системи у термін до 7 червня 2019 року надати інформацію для створення облікових записів у вигляді електронного документа, склад та форма якого повинні відповідати Специфікації електронної форми XML інформації про користувачів, уповноважених забезпечувати подання звітності Підприємства.

«Це ще один крок до впровадження в Україні міжнародних стандартів. Основними перевагами Системи фінансової звітності є можливість доступу усіх зацікавлених користувачів до уніфікованої, достовірної та якісної фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами. Український бізнес, зокрема, стане більш відкритим та зрозумілим потенційним інвесторам. Аналітики світових інвестиційних компаній, міжнародні експерти зможуть робити більш обґрунтовані та точні аналізи поточної ситуації й прогнози розвитку як окремих українських компаній, так і національної економіки загалом», - наголосив Член НКЦПФР Олександр Панченко.

Запровадження Системи фінансової звітності підприємств у єдиному електронному форматі визначено Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами).

НКЦПФР здійснює операційне управління центром збору фінансової звітності, складеної на основі таксономії фінансової звітності в єдиному електронному форматі та забезпечуватиме доступ органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої фінансової звітності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.18 р. №547 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності».

Розробку та інтеграцію програмного забезпечення для системи фінансової звітності здійснює спеціалізована компанія VIZOR (Ірландія) в рамках технічної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку USAID.

До суб’єктів, які зобов’язані розкривати фінансову звітність у форматі XBRL, належать підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, а також підприємства, які самостійно визначили доцільність застосування МСФЗ для складання фінансової звітності.

Система фінансової звітності в електронному вигляді спростить ведення бізнесу для українських компаній. Вони будуть подавати обов’язкову фінансову звітність за принципом «єдиного вікна»: в одному універсальному форматі для всіх регуляторів фінансового ринку (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України, Міністерство фінансів України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг). Раніше фінансова звітність подавалась кожному регулятору окремо, при цьому формати подачі звітів відрізнялись один від одного.

XBRL (англ. eXtensible Business Reporting Language – «розширювана мова ділової звітності») – відкритий стандарт обміну бізнес-інформацією. У західних країнах він є загальновизнаним стандартом для подання фінансової звітності за МСФЗ і GAAP США в електронному вигляді. XBRL широко використовується в багатьох країнах регуляторами ринків цінних паперів, банківськими регуляторами, податковими органами, а також національними статистичними агентствами. На даний час XBRL офіційно рекомендований до використання і підтримується Радою з МСФЗ для електронного складання звітності за стандартами МСФЗ. Основні переваги XBRL: автоматичне введення даних без повторної трансформації; швидкість і автоматичне складання звіту, в тому числі консолідованого; швидкий, ефективний і надійний аналіз і порівняння даних; відстеження даних, скорочення часу ухвалення рішень; збільшення ефективності та економія в процесах нагляду тощо.

НКЦПФР також оприлюднила план навчальних заходів для підприємств, регуляторів, інших зацікавлених сторін у підготовці до переводу фінансової звітності у формат XBRL.

Навчання та ознайомчі тренінги проведуть сертифіковані фахівці державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України», яка відповідальна за технічне та ресурсне забезпечення впровадження й подальшу підтримку функціонування програмного комплексу фінансової звітності XBRL.

У червні відбудуться тренінги для державних установ та регуляторів (НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг).

18 червня, одночасно із запуском програмного комплексу системи фінансової звітності (СФЗ) XBRL та початком пілотної подачі звітів у систему, відбудеться старт довідкового сайту frs.gov.ua. На ньому розміщуватиметься нормативно-технічна документація по СФЗ XBRL, довідкова інформація, інструкції та записи вебінарів. Сайт буде динамічно оновлюватися з появою нових навчальних матеріалів.

Весь час після старту програмного комплексу відповідальні співробітники та керівництво НКЦПФР, фахівці АРІФРУ братимуть участь у внутрішніх тренінгах професійних асоціацій, підприємницьких об’єднань, виступатимуть на конференціях, семінарах і форумах.

Датою повномасштабного запуску звітної кампанії у форматі XBRL закон визначає 1 січня 2020 року. Суб’єкти звітування будуть зобов’язані подати річні аудовані звіти до 30 квітня 2020 року, з подальшим щоквартальним звітуванням.

«Запуск нового для українського ринку формату звітності ми супроводжуватимемо масштабними навчальними заходами. Всі зацікавлені сторони – підприємства, які готують звітність за міжнародними стандартами, регулятори, професійні асоціації, – отримають змогу попередньо ознайомитися з усіма аспектами впровадження. Ми хочемо уникнути поспіху та неочікуваних сюрпризів у процесі здачі звітності, тому запускаємо систему з піврічним пілотним експлуатаційним періодом, протягом якого користувачі можуть «потренуватися», підвищити свою обізнаність з новим для України, але поширеним у світі міжнародним форматом звітності», - зазначив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

*****

УАІБ просить НКЦПФР уточнити низку питань щодо ІСІ та НПФ, пов’язаних
з реєстрацією у Системі фінансової звітності у форматі XBRL

У зв’язку з необхідністю суб’єктів звітування до 7 червня 2019 року зареєструватися у Системі фінансової звітності у форматі XBRL, Українська асоціація інвестиційного бізнесу направила листа до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з проханням дати відповіді на низку питань, пов’язаних з особливостями діяльності інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів.

Зокрема, уточнення потребують питання, що стосуються подачі Інформації про корпоративний інвестиційний фонд (КІФ): хто повинен зазначатися як уповноважений користувач - два представника компанії з управління активами, яка здійснює управління активами цього КІФ, або одноосібний учасник КІФ/голова наглядової ради КІФ? Якщо ж уповноваженим користувачем повинен зазначатись одноосібний учасник КІФ/голова наглядової ради КІФ, хто може бути другим представником?

Інший блок питань стосується подачі Інформації про недержавний пенсійний фонд  (НПФ): хто повинен зазначатись як уповноважений користувач: два представника адміністратора пенсійного фонду, який здійснює адміністрування цього НПФ, або голова ради НПФ? Якщо повинен зазначатись як уповноважений користувач голова ради НПФ, хто може бути другим представником?

Враховуючи ці запитання та беручи до уваги, що у багатьох фінансових установах ведення бухгалтерського обліку здійснюється на договірних засадах підприємствами, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, Асоціація просить відповісти: чи має право представник іншої юридичної особи бути уповноваженим представником підприємства, щодо якого подається інформація?

У листі також зазначається, що запуск Системи фінансової звітності у форматі XBRL є кроком на виконання норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо складання фінансової звітності на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами. При цьому цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, а згідно Закону України «Про інститути спільного інвестування» пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб.

Крім того, «Специфікація електронної форми XМL інформації про користувачів, уповноважених забезпечувати подання звітності Підприємства до Центру збору фінансової звітності» та сама Форма не містить категорію «пайовий інвестиційний фонд», як суб’єкта подання даних.

У зв’язку з цим УАІБ просить підтвердити її думку, що пайовому інвестиційному фонду не потрібно реєструватися у Системі фінансової звітності у форматі XBRL.

Отриману відповідь буде розміщено на сайті УАІБ та розіслано членам Асоціації.

*****

Україну підключили до міжнародного депозитарію Clearstream

З 27 травня 2019 року іноземні інвестори можуть купувати українські державні цінні папери та розраховуватися за ними через систему міжнародного депозитарію Clearstream, йдеться на офіційній сторінці НБУ у Facebook.

Clearstream та Національний банк у березні 2019 року підписали угоду про відкриття рахунку міжнародного депозитарію в депозитарії НБУ. Сьогодні прямий «лінк» запрацював на практиці.

Підключення України до Clearstream полегшує доступ іноземних інвесторів до гривневих державних цінних паперів, а також зменшує для них операційні витрати на розрахунки.

Прямий «лінк» з міжнародним депозитарієм сприятиме зростанню попиту на облігації внутрішньої державної позики. Це дозволить Уряду розширити джерела довгострокового фінансування, знизить вартість запозичень та потребу держави у зовнішньому фінансування, а також зменшить валютні ризики.

*****

Міжнародна рейтингова компанія Thomas Murray
надала результати аудиту НДУ

Міжнародна рейтингова компанія Thomas Murray надала результати аудиту НДУ щодо відповідності принципам PFMI IOSCO. Ініціатором розкриття рівня ризиків став НДУ, заручившись підтримкою ЄБРР. Про це повідомляє прес-служба Національного депозитарію.

Основне завдання цих принципів - стандартизувати створення та діяльність ключових процесів у тих організаціях, які є найважливішими для фінансової інфраструктури країни. У першу чергу, це Центральний депозитарій, системи з розрахунків за цінними паперами, платіжні системи тощо.

Тож розкриття рівня відповідності принципам PFMI насамперед окреслює джерела ризиків у діяльності організації, демонструє її можливості попереджувати та керувати ризиками. На практиці розкриття такої інформації - це підтвердження прогнозованості роботи депозитарію як елементу інфраструктури фондового ринку України та індикатор рівня його стабільності. Адже таким чином НДУ показує свій розвиток і прозорість.

Аудит від Thomas Murray тривав упродовж півроку та здійснювався у декілька етапів. Перевіряли всю діяльність, документацію, вивчали особливості українського законодавства. У результаті, Національний депозитарій отримав достатньо високу оцінку – «більшою мірою відповідає принципам PFMI, які відносяться до депозитарної діяльності». Серед них є такі: правова основа, керування операційними та іншими ризиками, кореспондентські відносини, ефективність та результативність, розкриття правил, основних процедур і ринкових даних. Усього таких принципів 24, 14 з яких належать безпосередньо до депозитарної діяльності. По них і відбувалося оцінювання.

«Це гарна практика центральних депозитаріїв та інших представників інфраструктури фондового ринку ставати прозорими та розкривати свій рівень відповідності міжнародним стандартам, особливо якщо вони стосуються профільної діяльності. Звичайно, можна це робити самостійно. Але тоді оцінка буде дещо суб’єктивною, особливо якщо ринок не дуже розвинутий. Нам важливо було отримати об’єктивну оцінку. Тому обрали британську компанію Thomas Murray, яка вже 25 років на ринку і займається оцінюванням ризиків у пост-трейді», - зазначив Голова правління НДУ Міндаугас Бакас.

Він також додав, що пройти подібний аудит з оцінки ризиків – це важливий стратегічний крок. Адже у майбутньому, після передачі ОВДП на депозитарне обслуговування до НДУ, внутрішні бізнес-процеси Нацбанку та Центрального депозитарію будуть пов’язані. Тому НДУ важливо забезпечити довіру та стабільність роботи інфраструктури після такого кроку.

Взявши за основу рекомендації, які дали спеціалісти Thomas Murray, в НДУ вже розробили детальний план подальших дій, які допоможуть вдосконалити всі процеси щодо управління ризиками. Це стосується покращення та подальшого розвитку системи керування ризиками, перегляду правової основи, правил та процедур, приведення всіх процесів, що належать до інформаційних технологій, до стандартів тощо.

«Оптимістично, що НДУ отримав таку високу оцінку. Цілком готові підтримувати Національний депозитарій у подальших діях, які допоможуть вдосконалити всі процеси керування ризиками. Після отримання результатів аудиту ми розуміємо, що нормативно-правові акти також треба переглядати. Адже це сприятиме створенню умов для подальшого розвитку НДУ та інфраструктури фондового ринку України», - зауважив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

У Нацдепозитарії зазначають, що коли всі інфраструктури фондового ринку почнуть розкривати діяльність з точки зору ризиків, це однозначно позитивно вплине на його розвиток.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження
Змін до Вимог до депозитарного договору між депозитарною установою і Центральним депозитарієм цінних паперів»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження Змін до Вимог до депозитарного договору між депозитарною установою і Центральним депозитарієм цінних паперів».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його метою є удосконалення вимог щодо взаємодії між Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами під час провадження ними депозитарної діяльності.

Проект передбачає внесення таких змін до Вимог:

- умовами депозитарного договору (далі – Договору) мають бути визначені, серед іншого: можливість обміну (строк, порядок) між Центральним депозитарієм та депозитарною установою інформацією у зв’язку з виконанням сторонами Договору; порядок електронної ідентифікації та автентифікації в інформаційній системі Центрального депозитарію;

- у Договорі може бути зазначено, серед іншого, право Центрального депозитарію у разі відкриття ним депозитарній установі сегрегованих рахунків здійснювати депозитарні операції за такими рахунками без розпорядження депозитарної установи згідно умов Договору в порядку, встановленому Правилами та іншими внутрішніми документами Центрального депозитарію, з одночасним відображенням таких операцій на відповідних відокремлених рахунках депонентів, клієнтів, відкритих депозитарною установою;

- Договір має передбачати, серед іншого, обов’язки Центрального депозитарію: зупиняти в порядку, встановленому Правилами та іншими внутрішніми документами Центрального депозитарію, проведення депозитарною установою операцій стосовно певного випуску цінних паперів, щодо якого виявлено порушення депозитарною установою депозитарного балансу; відкривати та вести рахунок (рахунки) у цінних паперах депозитарної установи (агреговані та/або сегреговані) в порядку, встановленому Правилами та іншими внутрішніми документами Центрального депозитарію;

- у Договорі можуть бути зазначені, зокрема, права депозитарної установи відкривати в Центральному депозитарії агреговані та/або сегреговані рахунки у цінних паперах в порядку, встановленому Правилами та іншими внутрішніми документами Центрального депозитарію, та визначення умов відкриття таких рахунків;

Умови Договору повинні передбачати, серед інших, такі обов’язки депозитарної установи:

- призначити розпорядника (розпорядників) рахунку в цінних паперах щодо сегрегованого рахунку (рахунків) депозитарної установи, на якому обліковуються цінні папери депозитарної установи, як власника;

- призначити оператора (операторів) рахунку щодо агрегованого та/або сегрегованого рахунку (рахунків) депозитарної установи (крім сегрегованого рахунку, на якому обліковуються цінні папери цієї депозитарної установи, як власника);

- дотримуватись вимог Правил та інших внутрішніх документів Центрального депозитарію в частині взаємодії депозитарної установи та Центрального депозитарію, вимог до технічного та програмного забезпечення депозитарної установи, а також щодо забезпечення захисту конфіденційної інформації, яка обробляється в інформаційно-телекомунікаційній системі Центрального депозитарію;

- з метою звірки балансу надавати до Центрального депозитарію інформацію у випадках, порядку, строки та обсягах, встановлених внутрішніми документами Центрального депозитарію;

- передавати до Центрального депозитарію за відповідним розпорядженням/повідомленням, наданим відповідно до законодавства, обліковий реєстр власників цінних паперів відповідного випуску, складений у випадках, визначених законодавством та Правилами Центрального депозитарію, у спосіб, визначений Договором.

*****

Середня номінальна заробітна плата в Україні
у квітні 2019 року становила 10269 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у квітні 2019 року становила 10269 грн., що у 2,5 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн.), інформує Держстат.

Порівняно з березнем розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 0,3%, а за останні 12 місяців (відносно квітня 2018 року) – на 21,1%.

Індекс реальної заробітної плати у квітні 2019 року порівняно з березнем 2019 року становив 99,2%, а відносно квітня 2018 року – 111,2%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією