Новини УАІБ

Конференція УАІБ "Професійне управління активами:
нові горизонти”: додано Програму

14-15 червня 2019 р. в Одесі відбудеться щорічна конференція УАІБ "Професійне управління активами: нові горизонти”.

Серед основних тем, які будуть обговорювати учасники цьогорічної конференції - реформування фінансового сектору в контексті євроінтеграційних процесів, зміни в регулюванні діяльності з управління активами, проблематика визначення справедливої вартості інструментів капіталу в активах ІСІ та НПФ, управління ризиками професійної діяльності КУА, актуальні питання оподаткування, переваги та недоліки проекту Закону України "Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення та інші.  

Участь у конференції візьмуть представники Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної регуляторної служби фінансового моніторингу, Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, члени УАІБ, саморегулівні організації, біржі, інші професійні учасники фондового ринку, міжнародні фінансові організації.

Збір заявок на участь у конференції триватиме до 31.05.2019 року.

За кожного наступного учасника конференції від однієї компанії надається знижка.

Детальніша інформація про Конференцію, Програма, а також заявка на участь розміщені на сайті УАІБ.

*****

Відбулося чергове засідання Ради УАІБ

23 травня 2019 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ. У засіданні взяв участь член НКЦПФР О.Панченко.

Учасники засідання ознайомилися з Програмою та ходом підготовки до щорічної конференції УАІБ «Професійне управління активами: нові горизонти”, яка відбудеться 14-15 червня 2019 року в місті Одеса.

Члени Ради затвердили рішення Дисциплінарного комітету УАІБ щодо членства в Асоціації компаній ТОВ «КУА «ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ» (м.Київ) і ТОВ «КУА «КМБ-Житлобудінвест» (м.Київ) та виключення їх зі складу членів УАІБ.

На підставі рішення НКЦПФР та у зв’язку із заявою компанії про припинення діяльності Рада також виключила зі складу членів Асоціації ТОВ «КУА «ЄВРОПА» (м.Київ).

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 20 червня 2019 року.

*****

Міжнародний центральний депозитарій цінних паперів Clearstream
приєднав український ринок до своєї мережі

Міжнародний центральний депозитарій цінних паперів Clearstream, що входить до групи Deutsche Börse Group, 27 травня 2019 року приєднав український ринок до своєї мережі через рахунок, відкритий у Депозитарії Національного банку, та зробить українські державні цінні папери доступними у своїй системі розрахунків. Банком-кореспондентом та оператором цього рахунку в Україні виступатиме Citibank. Про це повідомляє прес-служба НБУ.

Запуск першого в історії України «лінку» з міжнародним депозитарієм полегшить доступ іноземних інвесторів до державних цінних паперів, номінованих у гривні. Проведення розрахунків через систему Clearstream гарантуватиме їхню відповідність міжнародним стандартам і зменшить операційні витрати інвесторів на проведення таких операцій.

Спільна ініціатива сприятиме збільшенню попиту на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), підвищенню їх ліквідності та привабливості на міжнародному ринку капіталу. Таким чином, український уряд розширить джерела довгострокового фінансування і зможе знизити вартість запозичень.

Крім цього, приєднання до мережі Clearstream дасть змогу поліпшити валютну структуру державного боргу за рахунок збільшення частки фінансування у гривні, збільшить ефективність трансмісійного механізму монетарної політики Національного банку, а також сприятиме подальшому розвитку українського ринку капіталу.

«Ми з нетерпінням чекаємо приєднання українського ринку до мережі наших міжнародних клієнтів. Можливість вийти на ринки, що розвиваються, такі як Україна, через стабільну пост-торговельну інфраструктуру є дуже привабливою для інвесторів у всьому світі. Україна, яка тепер є частиною нашої глобальної мережі, відкриває їм нові інвестиційні та фінансові можливості», - заявив Керівник відділу глобальних ринків Clearstream Ян Віллемс.

«Ми дуже раді, що нарешті останню значну перешкоду для глобальних інвесторів в українські ОВДП в національній валюті скасовано. У цьому році ми спостерігаємо суттєве зростання попиту іноземних інвесторів на гривневі ОВДП. Їх портфель перевищив вже $1,5 млрд. та продовжує збільшуватись. З відкриттям лінку Clearstream з’явився потенціал для ще більшого зростання частки нерезидентів в українських ОВДП, оскільки вона все ще становить близько 5% від загального обсягу ОВДП в обігу, що значно менше порівняно з іншими країнами, що розвиваються», - зауважив Урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца.

«Проект із встановлення кореспондентських відносин з міжнародним депозитарієм Clearstream, розпочатий Національним банком три роки тому, тепер можна офіційно вважати реалізованим. Спрощення доступу іноземних інвесторів до українських державних цінних паперів сприятиме довгостроковим інвестиціям у гривневі інструменти, зниженню потреби держави у зовнішньому фінансуванні і, відповідно, зменшенню її валютних ризиків. Наступним кроком для збільшення привабливості ОВДП і ліквідності їх вторинного ринку має бути розширення можливості торгів цими інструментами на міжнародних торгових платформах», - прокоментував Заступник Голови НБУ Олег Чурій.

*****

НКЦПФР затвердила план заходів зі створення умов
для функціонування в Україні енергетичних хабів

НКЦПФР затвердила план заходів зі створення умов для функціонування в Україні енергетичних хабів: товарних багатосторонніх торгових систем, на яких здійснюватиметься торгівля енергетичними товарами та пов’язаними фінансовими продуктами.

Як зазначається у повідомленні прес-служби Комісії, План передбачає перелік та графік розробки відповідних законодавчих змін, регуляторних правил, формування умов до майбутніх учасників торгівлі, а також заходи взаємодії з іншими зацікавленими сторонами.

За основу української моделі ринку для позабіржової та організованої торгівлі енергоресурсами та деривативами НКЦПФР взяла стандарти Європейського Союзу, які забезпечують конкурентні умови торгівлі та прозоре ціноутворення на енергетичні товари.

План містить покрокову карту гармонізації національного законодавства України зі стандартами ЄС, яка ґрунтується на детальному аналізі, проведеному НКЦПФР із залученням міжнародних експертів та за підтримки ЄС.

Коментуючи цю подію, Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв зауважив: «Ми ґрунтовно опрацювали створення української моделі енергетичних хабів, з глибоким gap-аналізом українського законодавства та стандартів ЄС. Наш план їх створення ґрунтується на найкращих практиках ЄС та враховує українську специфіку. Прозорість та конкурентність, принципи, які ми поклали в основу цієї моделі, – єдине, що може нам гарантувати чесні ціни на такі важливі для економіки енергетичні ресурси. Жодні внутрішньогалузеві рішення в рамках ПЕК не забезпечать розбудову якісних енергетичних товарних ринків, з прозорим ефективним ціноутворенням, хеджуванням цінових коливань, запровадженням національних цінових індексів, і, найголовніше, з визначенням чесної ціни. Тому що енергетична політика не може успішно реалізовуватися без належної інфраструктури, зокрема фінансової: нафта тече трубами, але розрахунки за неї проходять через фінансовий ринок. Гроші мають іншу природу, й вимагають своїх підходів. Тільки спільними зусиллями фінансових регуляторів та регуляторів галузі ПЕК в організації прозорої та конкурентної системи торгівлі енергетичними товарами ми зможемо усунути зловживання та маніпуляції на цих ринках».

*****

Запровадження нових валютних послаблень Національним банком не становить ризиків
для макроекономічної стабільності в країні

Запровадження нових валютних послаблень Національним банком не становить ризиків для макроекономічної стабільності в країні. Цей процес відбувається з урахуванням оцінки ефектів від уже знятих обмежень.

Про це заявив Начальник управління реформування фінансового сектору НБУ Євген Степанюк під час виступу в Legal High School.

За його словами, концепція нового валютного регулювання відповідає стратегічному баченню України як країни вільних людей, що мають можливість гнучко розпоряджатися власними активами, та розвитку НБУ як ринкового регулятора. Вона сприяє диверсифікації ризиків та більш ефективному розподілу ресурсів і відповідає положенням законодавства ЄС (директива 88/361) та міжнародним зобов’язанням України (Угода про асоціацію з ЄС).

Умовою ефективності валютного регулювання є забезпечення достатньої інституційної спроможності інших державних органів (ДФС, НКЦПФР, НКФП, Мінекономіки) та банків (фінансовий моніторинг).

Є. Степанюк підкреслив, що основні напрямки лібералізації валютного регулювання - це лібералізація прямих іноземних інвестицій та поточних операцій, лібералізація портфельних інвестицій та кредитних операцій юридичних осіб, лібералізація фінансових операцій фізичних осіб.

Перехід до наступного етапу лібералізації обумовлений дотриманням відповідних критеріїв, серед них:

- стабільне макроекономічне середовище;
- стійка банківська система;
- достатність міжнародних резервів;
- стійкість державних фінансів;
- зовнішньоекономічна стійкість;
- розвинені фінансові ринки та захист прав інвесторів;
- імплементація принципів BEPS та початок обміну податковою інформацією.

Говорячи про зміну нормативної бази у царині валютного регулювання, Є. Степанюк відзначив, що замість 56 підзаконних актів запроваджено сім основних валютних регуляцій. При цьому він проаналізував зміни, що відбулися з ухваленням Закону України «Про валюту і валютні операції» та нових нормативно-правових актів.

За словами Євгена Степанюка, змінився і нагляд за банками у сфері валютного регулювання: відбувся перехід від контролю за кожною операцією до ризик-орієнтованого нагляду за принципом «менше ризиків - менше уваги, більше ризиків - більше уваги». Так само змінився банківський нагляд за валютними операціями клієнтів: відтепер ризик-орієнтований нагляд дає змогу спростити проведення валютних операцій населенням та бізнесом, зменшити їхні витрати, приділяти більше уваги сумнівним операціям.

Запроваджені заходи сприяли стабілізації валютного ринку. За його словами, ситуацію на валютному ринку вдалося стабілізувати і звузити коливання курсу гривні завдяки діям НБУ, а також зменшенню військового напруження і підтримці з боку офіційних кредиторів. Глибина та зрілість валютного ринку поступово ростуть.

Проте валютний ринок залишається вразливим до змін як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, попри низку позитивних змін, що відбулися на ньому впродовж останніх років. Відтак, необхідність продовження дії заходів захисту ще зберігається, оскільки:

- обсяг міжнародних резервів залишається нижче достатнього рівня;
- наявні значні геополітичні ризики;
- економіка України все ще вразлива до надмірних курсових коливань;
- можливості хеджування валютних ризиків усе ще обмежені.

Євген Степанюк переконаний, що з урахуванням досягнення необхідних передумов та стабільної ситуації на валютному ринку НБУ продовжуватиме рух у напрямку вільного руху капіталу.

*****

Обсяг торгів на ринку цінних паперів України за чотири
місяці 2019 року склав 150,4 млрд. грн.

НКЦПФР оприлюднила дані щодо торгівлі цінними паперами у квітні поточного року.

Згідно з ними, обсяг торгів на ринку цінних паперів України за чотири місяці 2019 року склав 150,4 млрд. грн. При цьому обсяги торгів на біржовому ринку дорівнювали 103 млрд. грн., а на позабіржовому ринку - 47,4 млрд. грн.

У квітні поточного року обсяги торгів на фондовому ринку становили 40 млрд. грн., що виявилось на 8,1% більше показника березня (37 млрд. грн.).

При цьому обсяги торгів на біржовому ринку в квітні в порівнянні з березнем зросли на 8% (з 25 млрд. грн. до 27 млрд. грн.), а на позабіржовому ринку - на 8,3% (з 12 млрд. грн. до 13 млрд. грн.).

У розрізі фінансових інструментів обсяги торгів у квітні 2019 року були такими:

– ОВДП – 29,7 млрд. грн. (на біржовому ринку – 27 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 2,7 млрд. грн.);

– акції – 2,06 млрд. грн. (на біржовому ринку – 0,06 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 2 млрд. грн.);

– облігації – 2,8 млрд. грн. (на біржовому ринку – 0,3 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 2,5 млрд. грн.);

– інші цінні папери – 6,4 млрд. грн. (на біржовому ринку – 0,1 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 6,3 млрд. грн.).

*****

На ПФТС відбулися перші результативні торги
казначейськими нотами уряду США

На ПФТС відбулися перші результативні торги казначейськими нотами уряду США, інформує прес-служба Біржі.

Зокрема, 21 травня 2019 року була укладена та виконана біржова угода з продажу 2460 облігацій Департаменту казначейства США (ISIN: US9128283U26). Вартість біржового контракту склала 6549676,2 грн. Це перша біржова угода з облігаціями іноземної держави за всю історію існування організованого ринку цінних паперів України.

Торгівля казначейськими нотами уряду США стала можлива після подання Центральним депозитарієм до НКЦПФР заяви про допуск цінних паперів іноземного емітента до обігу на території України та ухвалення рішення НКЦПФР №155 від 12.03.2019 р. щодо допуску облігацій іноземної держави до обігу на території України.

Вищезазначені цінні папери було включено до Біржового списку ПФТС 17 травня 2019 року. Параметри цінного папера:

ISIN: US9128283U26 (US T NOTES/2.375 DTD 20230131)
CFI: DBFTFR (боргові цінні папери, облігації з фіксованою відсотковою ставкою, гарантовані державою, з фіксованим строком погашення, іменні)
Категорія ЦП: боргові/Debt (DT)
Тип та вид ЦП: Облігації іноземної держави, бездокументарні, іменні
Опис ЦП: казначейські ноти уряду США/U.S Treasury Notes
Обсяг емісії ЦП: 38 997 034 500 USD
Купон – 2,375% (виплата здійснюється 2 рази на рік, кожні 6 місяців, дати виплат – 31 липня, 31 січня)
Номінал ЦП: 100 USD
Дата випуску: 31/01/2018
Дата погашення: 31/01/2023

*****

У квітні 2019 року порівняно Індекс промислової
продукції в Україні становив 100,9%

У квітні 2019 року порівняно з березнем 2019 року сезонно скоригований Індекс промислової продукції в Україні становив 100,9%. Про це інформує Державна служба статистики.

У квітні поточного року проти квітня 2018 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 104,4%.

У січні–квітні 2019 року порівняно із січнем–квітнем 2018 року Індекс промислової продукції становив 100,6%, у т .ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 101,3%, переробній – 101,2%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 97,1%.

*****

Фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств України у І кварталі 2019 року становив 111,1 млрд. грн.

За даними Державної служби статистики, за січень–березень 2019 року фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств становив 111,1 млрд. грн. прибутку (за січень–березень 2018 року − 119,6 млрд. грн. прибутку).

Прибуток становив 152,5 млрд. грн., або 93,2% порівняно із січнем–березнем 2018 року, збитків допущено на суму 41,4 млрд. грн. (або 101,7% порівняно із січнем–березнем 2018 року).

Частка збиткових підприємств за січень–березень 2019 року становила 27,2% (за січень–березень 2018 року – 26,3%).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією