Новини УАІБ

УАІБ оприлюднила загальні результати діяльності

галузі управління активами в Україні за 4-й кв.2018 та 2018 рік

Український фондовий ринок увійшов у 2018 рік із жвавим оптимізмом, що, в умовах спраги глобальних інвесторів за доходними активами, також привертав увагу до себе деякими успіхами у реформуванні фінансового сектору України. Макроекономічні умови та геополітичне середовище упродовж 2018 року давали інвесторам у локальний ринок змішані сигнали, однак переважали позитивні зрушення, що були додатковими чинниками росту для ринку. Врешті, у 4-му кварталі 2018 року український фондовий ринок за зростанням поступився лише бразильському, а за результатами всього 2018 року був лідером серед світових ринків, хоча кількість випусків цінних паперів на біржах скоротилася, а обсяг торгів на біржах впав.

Українська галузь управління активами у 2018 році пришвидшила зростання: збільшилася і кількість фондів (ІСІ), і сукупна вартість активів в управлінні.

Кількість учасників ринку

Компанії з управління активами (КУА)

У 4-му кварталі 2018 року кількість компаній з управління активами зросла на 4, до 296, тобто повернулася до рівня, що був на початку року. У жовтні-грудні було створено 5 нових КУА, тоді як одну – закрито. Кількість новостворених та закритих протягом року КУА дорівнювала 12.

Інститути спільного інвестування (ІСІ)

У 4-му кварталі було зареєстровано 27 нових ІСІ, а за весь 2018 рік – 91. З урахуванням фондів, які закрилися, станом на 31.12.2018 загальна кількість зареєстрованих ІСІзбільшилася на 1.1% за 4-й квартал та на 4.8% за рік, до 1783.

КількістьІСІ, які досягли нормативу мінімального обсягу активів (сформованих), зростала п’ятий квартал поспіль і сягнула – 1228 (+1.6% за 4-й квартал, +5.2.% за рік).

Загалом на кінець 2018 року 283 КУА мали в управлінні від одного до 37-ми фондів, а понад 99% від усіх таких КУА управляли принаймні одним венчурним фондом.

Недержавні пенсійні фонди (НПФ)

Кількість НПФ в управлінні станом на 31.12.2018 року залишалася на рівні 58(без урахування корпоративного фонду НБУ), у тому числі 45 відкритих, 7 корпоративних та 6 професійних. Всього активами НПФ управляли 34 КУА.

Страхові компанії (СК)

КількістьСК, що передали свої активи в управління КУА, у грудні 2018 року зменшилася до 2-х – разом із припиненням управління активами СК однією із двох КУА, що надавали такі послуги. Тож станом на 31.12.2018 року тільки одна КУА мала в управлінні активи страхових компаній.

Активи в управлінні та ВЧА

Усі інституційні інвестори

Сукупні активи в управлінні КУА зросли на 4.7% за 4-й квартал і станом на 31.12.2018 року сягнули 314 820.9 млн. грн. Річний приріст за весь 2018 рік становив 18.7%.

Інститути спільного інвестування (ІСІ)

Загальні активиусіх ІСІ в управлінні, включно з тими, які ще не досягли нормативу, у 4-му кварталі зросли більш ніж на 4.7%, а за весь рік – на 18.8%, до 313 327.2 млн. грн.

Активидіючих ІСІ, що досягли нормативу мінімального обсягу активів («визнаних» ІСІ), зросли за 4-й квартал на 1.1%, а за повний 2018 рік – на 7.7% (після +14.5% у 2017-му), і на 31.12.2018 становили 296.8 млрд. грн. Уповільнення росту відбулося за деякого зменшення кількості закритих фондів із приватною і публічною пропозицією та, попри загальне збільшення кількості венчурних ІСІ, в умовах закриття низки фондів цього сектору.

Вартість чистих активівсформованихІСІ («визнаних») у 4-му кварталі 2018 року зросла на 1.4%, а за 2018 рік – на 5.7% (після +18.5% у 2017-му). Станом на 31.12.2018 вона сягнула 235 833.2 млн. грн.

Недержавні пенсійні фонди (НПФ)

АктивиНПФ в управлінні КУА у 4-му кварталі 2018 року зросли на 2.6% та на 14.3% за рік (після +15.2% у 2017 році). Станом на 31.12.2018 року вони досягли 1 364.1 млн. грн.

Страхові компанії (СК)

АктивиСК в управлінні КУА зменшилися на 28.9%за 4-й квартал 2018 року та на 35.2% – за рік (після +127,5% у 2017-му). Станом на 31.12.2018 року ці активи становили 80.0 млн. грн.

*****

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні (відкриті, інтервальні, закриті фонди) за квітень 2019 року

За підсумками місяця українські індекси фондового ринку закрилися зі значним зменшенням показників: індекс УБ зменшився на -1,81%, а індекс ПФТС «схуд» на -2,41%.

У квітні всі сектори публічних інститутів спільного інвестування (ІСІ) завершили місяць у «червоній» зоні. За показником доходності «з початку року» результати розподілилися таким чином: на першому місці закриті фонди (+4,59% (-0,53% за місяць)), друге місце посів сектор відкритих ІСІ (-0,06% (-0,78% за місяць)), а інтервальні ІСІ опинилися на третьому місці (-16,92% (-1,35% за місяць)).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 16 відкритих ІСІ станом на 26.04.2019 р. становила 83,61 млн. грн. Відповідно до показників на кінець квітня, загальне зменшення ВЧА складало -992,19 тис. грн. (-1,17%). Обсяг виплат інвесторам у квітні перевищив обсяг залучень, тому загальний чистий відтік коштів у секторі становив -509,69 тис. грн. Відповідно до показників на кінець квітня, загальне ВЧА складало. Обсяг виплат інвесторам у квітні перевищив обсяг залучень, тому загальний чистий відтік коштів у секторі становив -509,69 тис. грн.

Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +1,40% до -4,88%.

За результатами квітня лідером із залучення коштів інвесторів у секторі став фонд «ВСІ» (+211,52 тис. грн. (+17,00%)) – збільшення ВЧА та залучення коштів інвесторів (+20,45% в обігу) дозволило фонду отримати 248,40 тис. грн. чистого притоку капіталу.

Найбільші виплати інвесторам у квітні зробили такі фонди:

«ОТП Фонд Акцій» (-1006,65 тис. грн. (-7,83%)) – через зниження вартості складових інвестпортфеля та значні виплати інвесторам (-4,50% в обігу) фонд зафіксував найбільший чистий відтік у секторі у розмірі -556,07 тис. грн.;

«КІНТО-Казначейський» (-179,77 тис. грн. (-6,47%)) – викуп в учасників фонду інвестиційних сертифікатів (-5,47% в обігу) призвів до відтоку капіталу у розмірі -150,59 тис. грн.;

«ОТП Класичний» (+25,95 тис. грн. (+0,53%)) – попри зростання ВЧА пред’явлення до погашення 11 шт. ІС призвело до відтоку -38,82 тис. грн. «чистими».

Основні гравці у секторі розподілилися таким чином: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (37,10% сукупної ВЧА (31,02 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «ОТП Фонд Акцій» (14,18% (11,86 млн. грн.)), третє місце посів фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (8,61% (7,20 млн. грн.)). Четверте місце – за фондом «КІНТО-Еквіті» (6,72% (5,62 млн. грн.)), фонд «Софіївський» (6,13% (5,12 млн. грн.)) завершив п’ятірку лідерів сектору.

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«Альтус-Збалансований» (+1,40%), «ОТП Класичний» (+1,33%) та «УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (+1,10%).

Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у квітні продемонстрували фонди: «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (-4,88%), «ОТП Фонд Акцій» (-3,48%) та «Софіївський» (-3,17%).

Інтервальні фонди

У квітні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,68 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшилася на -27,28 тис. грн. (-1,01%).

Зміна вартості чистих активів у секторі була такою: ТАСК Український Капітал (+2,31 тис. грн. (+0,24%)); Оптімум (-6,66тис. грн. (-2,78%)); Збалансований фонд "Паритет" (-22,93тис. грн. (-1,51%)).

Жоден фонд не здійснював виплати інвесторам і не залучав їхніх коштів, тому змін чистого капіталу у секторі не зафіксовано.

За рівнем доходності у квітні фонди у секторі розподілилися таким чином:«ТАСК Український Капітал» (+0,27%), «Паритет» (-1,51%) та «Оптімум» (-2,78%).

*****

НБУ звільнив учасників ринку цінних паперів від необхідності
отримувати ліцензії на валютні операції

НБУ звільнив учасників ринку цінних паперів від необхідності отримувати ліцензії на валютні операції, а для страхових компаній, які надають послуги зі страхування життя, пом’якшив вимоги для їх отримання.

Так, учасники фондового ринку, які торгують цінними паперами та забезпечують розрахунки за угодами, більше не повинні отримувати від Національного банку ліцензії на валютні операції. Зокрема, у випадках переходу прав власності на цінні папери від резидента до нерезидента і навпаки.

Купівля та продаж цінних паперів не є валютними операціями, а всі розрахунки проводитимуться через банки, які мають банківську ліцензію та здійснюють валютний нагляд, зокрема за операціями учасників фондового ринку. Тому НБУ скасовує необхідність отримувати валютні ліцензії учасникам фондового ринку і анулював ліцензії учасників фондового ринку та ПАТ «Національний депозитарій України», які були видані раніше.

Для страхових компаній, які займаються страхуванням життя і розраховуються за договорами в іноземній валюті, будуть діяти ліберальніші вимоги до капіталу для отримання ліцензії на валютні операції. Раніше лайф-страховики повинні були мати власний капітал у сумі не менше ніж 300 млн. грн. Відтепер, щоб отримати відповідну ліцензію, лайф-страховики повинні забезпечити дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, який встановлено нормативно-правовим актом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Тому для отримання ліцензії лайф-страховики повинні мати мінімальний власний капітал у сумі не менш ніж 45 млн. грн.

Лайф-страховики повинні забезпечити наявність мінімального власного капіталу у відповідній сумі впродовж усього часу наявності ліцензії. З огляду на це, страхові компанії повинні будуть подавати до Національного банку щоквартально інформацію про структуру прийнятних активів. Мова йде про активи, які відповідають вимогам Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Наприклад, акції, облігації підприємств та облігації місцевих позик повинні пройти процедуру лістингу на фондовій біржі, акції та облігації іноземних компаній повинні відповідати суверенним рейтингам та кредитним рейтингам тощо. Також щорічно страхові компанії повинні будуть подавати звіт аудитора, який підтверджує суму прийнятних активів.

Порушення нормативу або неподання інформації про структуру прийнятних активів буде підставою відкликання ліцензії на валютні операції. Повноваження припиняти та поновлювати ліцензії матимуть Правління НБУ та Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем.

Відповідні норми затверджено Постановою Правління НБУ №65 від 7 травня 2019 року «Про затвердження Змін до Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам, операторам поштового зв’язку ліцензій на здійснення валютних операцій». Вони набули чинності з 9 травня 2019 року.

*****

НКЦПФР почала процес адаптації умов біржової торгівлі
в Україні до європейських правил

НКЦПФР почала процес адаптації умов біржової торгівлі в Україні до європейських правил, інформує прес-служба Комісії.

Зміни сприятимуть більшій прозорості операцій на ринку, встановленню справедливих цін та створять регулятору можливості оперативного реагування на маніпулятивні угоди.

Першою зміною стали нові правила звітування про позабіржові угоди. Відтепер в Україні, так само як і в Європі, сторони угод мають звітувати за фактом їх укладання, а не за фактом їх виконання. Оскільки виконання угод могло бути розтягненим у часі, ні учасники ринку, ні регулятор не мали своєчасної «картинки» позабіржового ринку. Статистика угод не могла слугувати надійним ціновим орієнтиром на ринку та основою для моніторингових систем регулятора для визначення маніпулятивних угод.

Нова система звітування – це початок комплексного реформування умов та правил організованої торгівлі в Україні, які включатимуть в себе також нові вимоги до торгових систем, кібер-захисту на сучасному рівні, запровадження корпоративного управління бірж.

«У нових правилах укладання угод повинні бути зацікавленими передусім самі учасники ринку – європейські правила спрямовані на прозорість ринку, формування справедливої ціни, попередження маніпуляцій.

Ми планомірно гармонізуємо правила гри на українських ринках капіталу до європейських умов. Там, де можемо, вже почали змінювати нормативні документи та правила НКЦПФР. Там, де наших повноважень недостатньо, – пишемо законопроекти. Сподіваємось, нам не доведеться довго переконувати політиків відкрити українські ринки капіталу інвесторам, у приході яких ми всі зацікавлені», - зазначив Член НКЦПФР Дмитро Тарабакін.

Зміни впроваджуються в рамках взаємодії НКЦПФР з європейськими партнерами, зокрема Європейським банком реконструкції та розвитку, іспанською біржою BME та юридичною компанією Dentos.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила доопрацьований проект Розпорядження
«Про затвердження форми інформації про стан накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування,
що надається Пенсійним фондом України»

Нацкомфінпослуг оприлюднила доопрацьований проект Розпорядження «Про затвердження форми інформації про стан накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що надається Пенсійним фондом України».

Документ розроблено з метою врегулювання структури форми інформації про стан накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що надається Пенсійним фондом України, відповідно до якої Пенсійний фонд України зобов’язаний у процесі надання послуг з адміністрування Накопичувального пенсійного фонду надавати Нацкомфінпослуг інформацію про стан накопичувальної системи загальнообов’язкового пенсійного страхування.

*****

Упродовж січня-березня 2019 року власниками приватизованих об’єктів
було внесено інвестицій у сумі 245,86 млн. грн.

Упродовж січня-березня 2019 року власниками приватизованих об’єктів за договорами купівлі-продажу пакетів акцій та об’єктів малої приватизації внесено інвестицій у сумі 245,86 млн. грн.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив керівник Фонду державного майна Віталій Трубаров.

Такі дані Фонд отримав за результатами перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу об’єктів державної власності в І кварталі поточного року.

Він також зазначив, що всього на виконання взятих зобов’язань власники приватизованих об’єктів, починаючи з 1995 року, забезпечили інвестування у підприємства України в сумі 21,33 млрд. грн., $2,52 млрд. та 72 млн. євро, що у перерахунку на національну валюту становить 36,09 млрд. грн.

Для порівняння, станом на 1.04.2018 р. загальна сума інвестицій складала 34,14 млрд. грн. За рік обсяг інвестицій зріс майже на 2 млрд. грн.

Протягом І кварталу 2019 року органами приватизації було проведено перевірки 150 договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації.

*****

У Держфінмоніторингу представили Публічний звіт за 2018 рік

Голова Державної служби фінансового моніторингу України представив Публічний звіт про підсумки діяльності за минулий рік, передає прес-служба відомства.

Ігор Черкаський зупинився на основних аспектах нормативно-правового забезпечення діяльності Служби, її структури та поінформував присутніх про головні функції Держфінмоніторингу щодо виявлення та блокування активів, які одержані злочинним шляхом чи пов’язані з фінансуванням тероризму.

Голова Держфінмоніторингу підкреслив, що ключовим результатом у 2018 році стала перемога в конкурсі «Найкраща справа Егмонтської Групи», результати якого оголосили у рамках проведення 25 пленарного засідання Егмонтської групи у м. Сідней (Австралія).

Справа, яку міжнародна спільнота визнала переможцем, стосувалася багатоступеневого та безпрецедентного за своєю складністю розслідування корупції та відмивання коштів колишніми високопосадовцями України, що закінчилась конфіскацією в дохід Держави близько $1,5 млрд.

Другою важливою подією стало схвалення у грудні минулого року на засіданні Кабінету Міністрів України законопроекту «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який був розроблений за участю Держфінмоніторингу з метою імплементації норм четвертої Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та норм Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази». Цей законопроект зареєстровано у Верховній Раді України за №9417.

Також І. Черкаський зупинився на співпраці між Держфінмоніторингом та підзвітними суб’єктами, відзначивши, що кількість повідомлень від усіх підзвітних суб’єктів протягом останніх п’яти років зросла з 1 мільйона до понад 10 мільйонів.

Відзначено проведену роботу підрозділу фінансової розвідки України в частині узагальнення типологічних досліджень. Зокрема, у звітному році Служба оприлюднила типологічне дослідження «Ризики використання суб’єктів з непрозорою структурою власності у схемах відмивання кримінальних доходів», що спрямовано на вивчення питання приховування бенефіціарної власності у схемах відмивання кримінальних доходів. Це надзвичайно актуальна та чутлива тема, яку Держфінмоніторинг продовжує розвивати і в цьому році.

Водночас Голова Держфінмоніторингу детально зупинився на роботі з підвищення ефективності взаємодії з правоохоронними та розвідувальними органами, до яких Держфінмоніторинг направляє відповідні узагальнені матеріали. Він підкреслив, що у 2018 році до правоохоронних органів направлено 934 матеріалів, що на 31,2% більше у порівнянні з 2017 роком. У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становила 347,4 млрд. грн. Також було підкреслено, що в цілому з березня 2014 по грудень 2018 року до правоохоронних органів надіслано 3599 узагальнених матеріалів.

Наступним важливим аспектом діяльності Держфінмоніторингу стало питання забезпечення координації учасників системи фінансового моніторингу. Така координація, що ґрунтується на виконанні Стратегії розвитку системи фінансового моніторингу до 2020 року, відбувається як на інформаційному рівні, завдяки Єдиній державній інформаційній системі, так і шляхом діяльності Урядової Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, так і шляхом співпраці з професійними об’єднаннями суб’єктів первинного фінансового моніторингу та громадськістю.

Голова Держфінмоніторингу також підкреслив, що у 2018 році продовжувалась модернізація ІТ системи Держфінмоніторингу.

Важливим елементом роботи відомства є методична допомога та співпраця з суб’єктами первинного фінансового моніторингу.

На базі Державного закладу післядипломної освіти «Академія фінансового моніторингу», що знаходиться у сфері управління Служби, лише у 2018 році пройшли навчання 1749 фахівців державного та приватного секторів.

За підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні у 2018 році було оприлюднено Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції, а також Методику національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні, що була розроблена з урахуванням міжнародних стандартів та пропозицій Комітету Ради Європи MONEYVAL.

Крім того, за сприяння Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) було оприлюднено збірку основоположних міжнародних документів, які є основою для побудови та оцінки системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та методичні рекомендації для ріелторів у вигляді інфографіки.

Водночас Ігор Черкаський звернув увагу на те, що у рамках підготовки до другого проведення Національної оцінки ризиків Держфінмоніторингом презентовано Звіт за результатами секторальної оцінки ризиків використання ринку нерухомості для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом і фінансування тероризму. Головною метою проведення секторальної оцінки ризиків стало виявлення ступеню відповідності та ефективності законодавчих, методологічних та практичних заходів, які здійснюються в країні для захисту і уникнення (зменшення) загроз та вразливостей легалізації (відмивання) доходів на ринку нерухомого майна.

Така секторальна оцінка ризиків має бути проведена кожним СДФМ та стане невід’ємною частиною майбутньої Національної оцінки ризиків, що буде проведена у поточному році.

Разом із тим, Голова Держфінмоніторингу відзначив значний обсяг роботи Служби на міжнародному рівні. Відомство співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, зокрема з FATF, MONEYVAL, Егмонтською групою підрозділів фінансових розвідок та іншими. Наразі Держфінмоніторингом укладено 76 Меморандумів про взаєморозуміння з іноземними підрозділами фінансових розвідок. У 2018 році Служба здійснювала активний обмін фінансовою інформацією з іноземними підрозділами фінансових розвідок.

На завершення виступу Голова Держфінмоніторингу розповів про плани на майбутнє. Так, важливим напрямком роботи буде продовження співпраці з комітетом MONEYVAL у рамках здійснення координаційних заходів з виконання національного Плану заходів по боротьбі з відмиванням коштів до 2019 року, а також Плану дій із впровадження рекомендацій Комітету MONEYVAL за наслідками оцінки України, результати виконання якого в липні делегація України буде представляти на Пленарному засіданні MONEYVAL у вигляді першого звіту-прогресу.

*****

Міжнародні резерви України станом на 1 травня 2019 року
дорівнювали $20524,6 млн.

Міжнародні резерви України станом на 1 травня 2019 року дорівнювали $20524,6 млн. (в еквіваленті), інформує НБУ. У квітні, попри сприятливу ситуацію на валютному ринку, вони зменшилися на 0,5% через значні обсяги погашень за державним боргом.

Загалом динаміку резервів упродовж місяця визначали такі чинники:

- по-перше, виконання зобов’язань України за державним боргом. На обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті минулого місяця було спрямовано $881,7 млн. (в еквіваленті).

Зокрема, $710,3 млн. – на обслуговування та погашення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) в іноземній валюті, $78 млн. – на обслуговування єврооблігацій (ОЗДП), решта – на обслуговування та погашення боргу перед міжнародними фінансовими організаціями. Ці витрати були частково компенсовані надходженнями від розміщення ОВДП в іноземній валюті на $416,6 млн. та 2,6 млн. євро;

- по-друге, сприятлива ситуація на валютному ринку. Чиста купівля валюти Національним банком на міжбанківському валютному ринку забезпечила поповнення резервів на $299,9 млн. У квітні пропозиція валюти була вищою за попит насамперед завдяки стабільним надходженням валютної виручки експортерів, а також вкладенням нерезидентів у гривневі державні цінні папери. У результаті Національний банк купив на міжбанківському валютному ринку $321,5 млн. (з них $181,5 млн. – у формі інтервенцій за вибором найкращої ціни), не впливаючи на динаміку курсу гривні, визначену фундаментальними факторами. Водночас для згладжування курсових коливань упродовж місяця Національний банк продав лише $21,6 млн. у форматі інтервенції за єдиним курсом;

- по-третє, переоцінка фінансових інструментів (зміна ринкової вартості та курсу гривні до іноземних валют). У минулому місяці їх вартість збільшилася на $54,0 млн. (в еквіваленті).

Станом на 1 травня 2019 року обсяг міжнародних резервів покриває 3,4 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

*****

У квітні 2019 року інфляція в Україні склала 1%

За даними Державної служби статистики інфляція на споживчому ринку України у квітні 2019 року порівняно із березнем становила 1%, а з початку року – 3,4%.

Базова інфляція у квітні 2019 року порівняно із березнем становила 0,4%, а з початку року – 2,1%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією