Новини УАІБ

НКЦПФР підбила підсумки розвитку ринку цінних паперів України у 2018 році

НКЦПФР підбила підсумки розвитку фондового ринку України у 2018 році.Як повідомляє прес-служба регулятора, за підсумками минулого року обсяги зареєстрованих Комісією випусків акцій склали 22,26 млрд. грн., а кількість емітентів акцій - 93.

Обсяги зареєстрованих випусків облігацій дорівнювали 1,46 млрд. грн., кількість емітентів облігацій – 110.

За цей же період на організованому ринку обсяги торгів цінними паперами склали 260,87 млрд. грн.

У тому числі, обсяги торгів акціями становили 1,18 млрд. грн. (0,45% від загального обсягу), корпоративними облігаціями – 10,27 млрд. грн. (4%), ОВДП – 245,73 млрд. грн. (94,1%), іншими цінними паперами – 3,69 млрд. грн. (1,4%).

Коментуючи ці показники, Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв зазначив: «Сьогодні ми можемо побачити справжнє обличчя українського фондового ринку. Без сміттєвих паперів та схематозу. Після десятиліть їхнього домінування на ринку інакше бути й не могло, що майже 95% операцій зараз – це угоди з державними цінними паперами.

Наш фондовий ринок, як бачимо, ефективний тільки в питаннях власності – змін прав, перерозподілу часток. Але аж ніяк не як джерело залучення грошей для розвитку бізнесу, як у розвинених країнах.

Поширені раніше активи були далекі від своєї інвестиційної суті, вони слугували лише інструментами в сумнівних операціях. Схеми наносили прямі втрати бюджету, фінансовій системі, інвесторам, позбавляли ринок головного – довіри.

Сьогодні ринок готовий для подальшого розвитку. Все, що для цього потрібно, – ухвалити давно внесені законопроекти (№2413а, №6303, №9035), які забезпечать ринку потрібну прозорість, захист та правила. Давно потрібні норми європейського фінансового права», зазначив Т.Хромаєв.

*****

На фондовому ринку України з’явився перший уповноважений провайдер інформаційних послуг

з оприлюднення фінансової звітності та інформації

На фондовому ринку України з’явився перший уповноважений провайдер інформаційних послуг з оприлюднення фінансової звітності та інформації з фондового ринку України, інформує прес-служба НКЦПФР.

Також на сайті Комісії зазначається, що до 1 березня 2019 року канали передавання фінансової інформації, які функціонують на цей момент, залишаються чинними для забезпечення безперебійності в здачі звітності учасниками ринку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України авторизувала в цій якості державну установу «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України».

Рішення Комісія ухвалила після перевірки документації, відповідності програмно-технічного комплексу заявника вимогам нормативно-правових актів та технічного тестування системи.

Відтепер, публічні акціонерні товариства, емітенти цінних паперів, суспільно важливі підприємства повинні оприлюднювати фінансову інформацію й передавати регулятору звітність за допомогою авторизованого провайдера, який забезпечить кібер-захист інформації на сучасному рівні та рівний доступ до неї зацікавлених осіб.

Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв з цього приводу зазначив: «Наш фондовий ринок став ще на крок ближчим до світових стандартів. Запровадження інституту авторизованого провайдера інформаційних послуг є елементом адаптації інфраструктури українського ринку до норм ЕС, де якість фінансової інформації і звітності, рівний доступ до неї з боку ринкових учасників забезпечує належну прозорість, відповідальність, і, відповідно, захист інвесторів.

Подібні провайдери покликані забезпечувати надійність передачі та захист даних на сучасному рівні, витрати на що не завжди доцільні для кожного подавача регульованої інформації. Більше ніяких публікацій у друкованих вісниках. Оприлюднення інформації відбуватиметься прозоро, автоматизовано, коректно.

А для уникнення монополізму ми заклали в закон норму про відкритість входу в бізнес надання інформаційних послуг будь-якою юридичною особою, після відповідної авторизації Комісією. Умови авторизації відомі, відкриті й однакові для всіх.

Ми навіть сподіваємось, що в Україну з часом прийдуть й такі провайдери інформаційних послуг, як Bloomberg, Thomson-Reuters, AFP, AWP, Baltic News Service, Norsk Telegrambyrå, Ritzau, TT Nyhetsbyrån, Dow Jones, Businesswire, PRNewswire, які пройшли аналогічну авторизацію регуляторами європейських країн, США. Український фондовий ринок повинен стати частиною світових ринків капіталу».

*****

НКЦПФР попереджає інвесторів

Сотні мільйонів гривень українських громадян щороку залучають ініціатори ризикованих фінансових проектів. Повна або часткова втрата цих грошей вкладниками є логічним результатом нерозважливої поведінки інвесторів, існування «сірих зон», яке не регулює національне законодавство, та відсутності повноцінних фінансових інструментів.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку інформує про критерії, яким має відповідати учасник фінансового ринку, та попереджає про ознаки можливого шахрайства, наслідком чого є значні ризики втрати всієї суми вкладених грошей.

Як зазначається у прес-релізі Комісії, аналіз проведено на основі актуальної рекламної активності, спрямованої на залучення коштів інвесторів, та відкритих джерел інформації (форуми, ЗМІ, звернення громадян).

Більшість з рекламованих останнім часом проектів побудована за принципом фінансових пірамід. Тобто доходи перших інвесторів забезпечуються внесками нових учасників.

Переважна кількість фірм, які надають послуги з торгівлі на фінансових ринках, мають реєстрацію в зонах з пільговим оподаткуванням. Контактні юридичні особи та бенефіціари є резидентами таких країн, як Сейшельські острови, ОАЕ, Британські Віргінські острови, Кіпр, Сент-Вінсент та Гренадини, республіка Вануату.

Міжнародна реєстрація брокерів слугує умовній «легалізації» їхніх послуг в Україні. Часто, в якості додаткових ознак «доброчесності», може виступати сертифікат ЦРВФР (Росія) та членство в добровільних міжнародних товариствах з контролю за взаємовідносинами трейдерів і брокерів. Інколи проект взагалі не має жодних реєстраційних документів, або має сфальсифіковані документи.

Публічні особи, які представляються керівниками таких проектів, фактично є найманими акторами, бо жодним формальним чином вони не залучені в ці проекти. Активність таких проектів сконцентрована переважно в мережі Інтернет, використовується режим онлайн обслуговування без особистих зустрічей та контактів. У більшості випадків проект не провадить жодної реальної інвестиційної діяльності. Відтак, інвестор не набуває права власності на жодні активи, крім «сертифікатів» чи «валюти» самого проекту.

Нижче НКЦПФР наводить декілька прикладів діючих та вже закритих скам проектів.

Брокери, які надають послуги торгівлі бінарними опціонами (бінарний опціон – опціон, який залежно від виконання певних умов в обумовлений час або забезпечує фіксований розмір доходу (премію), або не приносить нічого):

- торгівельна платформа «Binomo» (зосереджена на інвесторах з країн СНД);
- Olymp Trade. Брокер зареєстрований в 2014 році, на сьогодні має понад 1,6 млн. активних користувачів з різних країн світу, в тому числі і з України;
- IQOPTION LTD (контактна адреса: Hinds Building, Kingstown, St. Vincent and Grenadines).

Більшість регуляторів розвинених країн вважають, що бінарні онлайн-платформи вводять користувачів в оману, коли обіцяють величезні виграші при обмеженому ризику. У реальності користувачі втрачали всі гроші протягом декількох днів або максимум тижнів, натомість ініціатори проектів отримували прибуток.

Деякі країни повністю заборонили торгівлю бінарними опціонами, деякі країни заборонили її для масового ринку через складність та незрозумілість процесів. Там, де ця діяльність дозволена, регулятори встановили безліч правил, обмежень, навіть особливого характеру процедуру реєстрації, яка передбачає авторизацію інвестиційних продуктів, якими брокери торгують. На практиці жодна інтернет-платформа, брокер або інша подібна організація не мають таких реєстрацій.

Це найбільш поширена в Україні фінансова послуга, яка не регламентована законодавством та має багато прикладів зловживання та шахрайства.

За даними НКЦПФР, MMCIS – найвідоміша шахрайська платформа, яка пропонувала послуги forex трейдингу громадянам України та країн СНД. Прикриваючись масивним маркетингом, за фактом ця компанія займалася лише збором коштів у інвесторів. Втрати інвесторів в Україні можуть досягати десятків мільйонів доларів лише від цього проекту. За різними оцінками, загалом в Україні від шахрайства форекс брокерів втрати інвесторів оцінюються від $50 млн. до 200 млн.

Найбільш відомими методами введення інвесторів в оману є: управління коштами інвестора брокерами («результатом» такого управління є повна втрата грошей); надання доступу до власного програмного забезпечення, що фактично симулює реальні операції на ринку форекс або маніпулює з даними проти інвестора на користь брокера; забезпечення доходів інвесторів внесками нових учасників та відповідно, рано чи пізно, повна зупинка виплат.

Багато торгових платформ мають спеціальний інструментарій для надання власнику капіталу можливості зовнішнього постійного контролю за станом рахунку, який знаходиться в довірчому управлінні трейдера. Це, звичайно, зменшує можливості шахрайських дій, але ніяк не впливає на розв’язання юридичних проблем у спірних ситуаціях. І, знову ж таки, не сприяє поверненню коштів.

Поряд із брокерами, які зловживають на ринку форекс, пропонують свої послуги компанії, які роками напрацьовували свою репутацію. Це, зокрема, банки або їхні дочірні компанії, такі як Альфа-Форекс чи Форекс Брокер Укргазбанк.

3 серпня 2012 року Правління НБУ прийняло Постанову №327, згідно з якою виключно банки отримують право надавати послуги з арбітражних операцій з валютами та банківськими металами на умовах маржинальної торгівлі, а також проводити подібні операції у своїх цілях. Постанова містить пряму заборону на проведення подібних операцій для небанківських установ (юридичних осіб та приватних підприємців).

Діяльність організацій, зареєстрованих за межами України, вказана Постанова не регламентує. 3 березня 2015 року в Парламенті було зареєстровано проект закону (№2290), що регламентує діяльність форекс-дилерів на території України.

Окрему увагу Комісія звертає на фінансово-інвестиційні проекти. Це, зокрема, торгівля на криптобіржах, залучення коштів на мікрокредитування тощо.

З популяризацією криптоактивів активізувалися й шахрайські проекти, які залучають кошти інвесторів як в індивідуальні блокчейн проекти, так і пропонують управління активами. Ініціатори гарантують стабільний прибуток у сотні відсотків річних.

Скам проекти, пов’язані з інвестиціями у криптоактиви, є одними з найбільших за втратами грошей інвесторів.

Нещодавно закрились такі проекти:
- Cashberry – торгівля на найбільших світових біржах криптовалют, інвестиції у власну криптовалюту Cashberry, взаємне кредитування, торги по банкрутству, торгівля на ринку Forex. Cashberry залучала кошти від інвесторів під власне управління та пропонувала гарантований дохід до 600% річних. У листопаді 2018 року одна з найбільших пірамід останніх років припинила діяльність та, звичайно ж, виплати. Заборгованість перед інвесторами з пост-радянських країн оцінюють в розмірі $50-100 млн.

- StartCom – проект, який, як заявляли, «інвестує в майбутнє», вибираючи стартапи на основі блокчейн з усього світу. Обіцяний дохід – від 1,5% щодня, або до 550% річних. У серпні 2018 року проект припинив виплачувати кошти за зобов’язаннями та через місяць згорнув роботу.

FTC – обіцяє дохід до 500% річних, через управління активами клієнта. Компанія досі є діючою. За інформацією на її веб сайті, залучила кошти 7700 інвесторів.
Wallie – проект, який відкрито позиціонує себе як фінансова піраміда. Обіцяний дохід – до 550% річних. Проект досі діє.

Також НКЦПФР попереджає інвесторів щодо діяльності компаній, які пропонують послуги з інвестування у цінні папери та управління активами без відповідних офіційних дозволів. Зокрема, компанія FIBO Group пропонує інвестувати в цінні папери на американських фінансових ринках з можливістю кредитного плеча від 1 до 4. RoboForex пропонує вигідні умови торгівлі CFD на американські, німецькі та швейцарські акції.

Спеціалізовані проекти, на зразок Get4me, який пропонує інвестувати в акції власного мессенджера, а за певний час обіцяє викупити ці акції в рази дорожче.

У Комісії зазначають, що вищенаведені приклади – лише частина проектів, які існують в онлайн мережі і створені для залучення коштів українських громадян.

При цьому не існує жодних гарантій виплат, прозорих механізмів інвестування, умов відповідальності цих проектів перед інвесторами, відповідності заявленим умовам інвестування. Натомість є висока вірогідність повної втрати грошей інвестором. Регулятор попереджає про ці ризики та закликає інвесторів проявляти зваженість у своїх інвестиційних рішеннях.

*****

ФДМУ оприлюднив обсяги інвестицій на приватизовані підприємства

Згідно з інформацією ФДМУ, станом на початок 2019 року на його обліку перебувало 12732 договори купівлі-продажу об’єктів приватизації. З них: 1085 договорів купівлі-продажу пакетів акцій акціонерних товариств; 8719 договорів купівлі-продажу об’єктів малої приватизації; 2928 договорів купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва. При цьому на контролі органів приватизації перебувало 696 договорів.

Протягом 2018 року органами приватизації було перевірено 591 договір. За результатами контролю невиконання умов встановлено за 74 договорами, що дорівнює 12,5% загальної кількості перевірених договорів.

У цілому, договорами купівлі-продажу приватизаційних об’єктів передбачено інвестування підприємств у 1995-2021 роках на загальну суму 23,51 млрд. грн., $2,02 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, станом на 01.01.2019 р. обсяги інвестицій мали дорівнювати 19,15 млрд. грн., $2 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично на звітну дату на приватизовані об’єкти надійшло 21,05 млрд. грн., $2,52 млрд. та 72 млн. євро (у перерахунку на національну валюту - 35,85 млрд. грн.).

Найбільші обсяги інвестицій передбачені договорами купівлі-продажу пакетів акцій. Так, згідно з ними, покупці приватизованих підприємств у 1995-2021 роках повинні внести інвестицій на загальну суму 21,56 млрд. грн., $1,94 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, станом на 01.01.2019 р. обсяги інвестицій мали дорівнювати 17,47 млрд. грн., $1,92 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично, починаючи з 1995 року, приватизовані підприємства вже отримали інвестицій на суму 19,16 млрд. грн., $2,47 млрд. та 72 млн. євро.

*****

Світові плани щодо укладання угод M&A демонструють найнижчий показник за чотири роки

Світові плани щодо укладання угод M&A демонструють найнижчий показник за чотири роки через геополітичну нестабільність. Попри те, що 2019 рік може стати чи не найуспішнішим за кількістю угод злиття та поглинання у світі, апетит корпорацій до укладання таких угод згасає.

Про це свідчать результати 19 дослідження EY Global Capital Confidence Barometer (CCB), що проводиться двічі на рік за участю понад 2600 керівників із 45 країн.

Згідно з ними, на ринкові настрої впливає посилення регуляторної невизначеності та переговори щодо умов торгівлі та митних тарифів, зокрема за умов Брекзиту та торговельних суперечок між США та Китаєм. 46% респондентів вважають регуляторну та політичну невизначеність найбільшими потенційними перешкодами для укладання угод у поточному році. Лише 46% опитаних планують угоди зі злиття та поглинання упродовж найближчих 12 місяців. Минулого року цей показник склав 56%.

Проте імперативи та макроекономічні основи ринку M&A не втрачають сили. 90% респондентів очікують поліпшення ситуації на світовому ринку злиттів та поглинань, тоді як 9% передбачають стабільність упродовж року. Більшість керівників (85%) вважає, що перспективи світового економічного зростання поліпшуються, і лише 2% прогнозують, що тимчасова стабільність ринку похитнеться, а 2% очікують зниження вартості капіталу.

«Цей рік, ймовірно, стане єдиним з останніх п’ятьох, коли можна буде з легкістю сказати, що Україна нічого не втратила на ринках капіталу у зв’язку з внутрішньою ситуацією. Традиційно, період, коли відбуваються вибори Президента та Парламенту, характеризується невисокою активністю іноземних інвесторів, які чекають, хто з претендентів обійме президентський пост, які його політичні пріоритети, і чого можна очікувати від розподілу сил у Парламенті. Проте, у світлі останнього дослідження, не варто було очікувати значної інвестиційної активності іноземців, адже наразі вони більше занурені у вирішення власних викликів.

Робота над нашими поточними проектами свідчить, що угоди за участю іноземних інвесторів не скасовуються – вони, ймовірно, матимуть ситуативний характер, і, скоріш за все, стосуватимуться об’єктів, в яких вони зацікавлені. Основну скрипку гратимуть місцеві інвестори, які зберігають активність цього року», - зазначив керівник напряму послуг з корпоративних фінансів та M&A EY в Україні Владислав Остапенко.

«Невизначеність у геополітичних, торговельних і тарифних питаннях зрештою змусила деяких гравців ринку зробити паузу. Попри більшу за очікувану кількість угод у першому півріччі та безперечну стратегічну потребу в їхньому укладанні, гадаємо, що рік завершиться менш активно, ніж почався. Добре те, що компанії, ймовірно, використають цей час, аби зосередитись на інтеграції багатьох угод, укладених упродовж останнього року. Скоріш за все, це буде лише пауза, а не повномасштабна зупинка. Основи та стратегічні причини, що зумовлюють укладання угод, не втрачають сили, тож апетит до злиттів та поглинань, вірогідно, посилиться у другому півріччі 2019 року», - вважає Віце-президент EY Global з консультаційних послуг із супроводу транзакцій Стів Кроускос.

Зростаючий ризик технологічних змін, геополітична невизначеність та мінливі бажання споживачів спонукають керівників переглядати портфелі частіше. 40% переглядають свої портфелі кожні півроку, порівняно з показником у 27% ще шість місяців тому. Це явище найчастіше спостерігається в японських (62%) та китайських (61%) компаній. Лише 33% опитаних переглядають свої портфелі раз на рік чи рідше, порівняно з 64% півроку тому, причому більшість респондентів базується в США (58%) та Великобританії (43%).

У результаті перегляду портфелів, майже три чверті (73%) компаній визначили активи для продажу – через неефективність чи ризик дестабілізації – вказуючи, що інші активи готові до майбутніх угод злиття та поглинання.

Деякі з активів для продажу можуть привабити приватних інвесторів. 31% опитаних прогнозують, що саме приватні інвестори будуть основними покупцями у 2019 році. 68% вважає, що найсильніша конкуренція за активи йтиме від приватного капіталу, включаючи корпоративні інвестиційні та Private Equity фонди.

«Зростання приватного капіталу, включаючи акції, пенсійні фонди, суверенні фонди та корпоративний венчурний капітал принципово змінили умови фінансування і допоможуть пожвавити ринок M&A в майбутньому. Керівники фондів зосереджені на приватному капіталі більше, ніж будь-коли в історії сучасних ринків капіталу. Багато хто використовуватиме його як джерело прибутку, в той час як інші посилять пряму інвестиційну активність.

Невизначеність змушує деяких керівників переглянути наміри щодо M&A, а це, швидше за все, призведе до зменшення кількості угод у 2019 році, порівняно з поточними даними. Тим не менш, можемо очікувати на посилення активності на ринку ближче до середини року. Перегляди портфелів сьогодні допоможуть продати активи в майбутньому. Підготовка до технологічних змін і геополітичних зрушень вимагатиме злиттів і поглинань. А зі зростанням конкуренції за активи серед приватного капіталу ті керівники, які обирають стратегію очікування, швидше за все, будуть змушені повернутися до укладання угод через рік-півтора», - прокоментував Стів Кроускос.

*****

У IV кварталі 2018 року ВВП України зріс на 3,4%

Реальний валовий внутрішній продукт України у IV кварталі 2018 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 1,1%. Про це інформує Державна служба статистики. При цьому зазначається, що порівняно з IV кварталом 2017 року ВВП України зріс на 3,4%.

*****

У 2018 році негативне сальдо зовнішньої торгівлі в Україні склало $5826,1 млн.

За інформацією Держстату у 2018 році експорт товарів та послуг з України становив $57118,4 млн., або 108,6% порівняно з 2017 року, а імпорт в Україну – $62944,5 млн., або 114,3%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі торік склало $5826,1 млн. (у 2017 році негативне сальдо дорівнювало $2501,1 млн.).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією