Новини УАІБ

Уряд визначив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері професійної діяльності на ринку цінних паперів

Уряд визначив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Зокрема, 30 січня 2019 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 р. №39 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері професійної діяльності на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку».

Серед ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері професійної діяльності на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню є поки що один - порушення прав та інтересів учасників ринку цінних паперів.

Критерії, за якими буде оцінюватися ступінь, є такі:

- обсяги, масштаб діяльності суб’єкта господарювання;

- фінансові показники діяльності суб’єкта господарювання;

- наявність порушень вимог законодавства на ринку цінних паперів у діяльності суб’єкта господарювання.

За кожний критерій нараховуватиметься певна кількість балів, яка у підсумку стане підґрунтям для віднесення суб’єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику, за такою шкалою:

- від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;

- від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;

- від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.

Відповідно, від того, до якого ступеня ризику віднесено суб’єкта господарювання, залежатиме частота проведення планових заходів державного нагляду (контролю):

- для високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки;

- для середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки;

- для низького ступеня ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

Періодичність проведення наступного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо відповідного суб’єкта господарювання відраховується від дати закінчення планового періоду, в якому здійснювався захід державного нагляду (контролю).

У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері професійної діяльності на ринку цінних паперів, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.

*****

НКЦПФР запустила новий онлайн-сервіс пошуку власників пакетів
акцій українських акціонерних товариств

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку запустила новий онлайн-сервіс пошуку власників пакетів акцій українських акціонерних товариств.

За повідомленням прес-служби Комісії, відтепер учасники ринку цінних паперів, юридичні структури, державні організації, а також усі зацікавлені мають безперешкодний та швидкий доступ у режимі 24/7 до інформації про власників пакетів акцій (5% і більше) акціонерних товариств та отримали можливість автоматично сформувати відповідну довідку від НКЦПФР.

Інформація про власників пакетів акцій є відкритою й оприлюднюється регулятором шляхом розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів на своєму сайті (https://www.nssmc.gov.ua/reestr-vlasnikv-velikih-paketv-aktsy/).

Коментуючи цю подію, Директор Департаменту нагляду за професійними учасниками фондового ринку НКЦПФР Іраклій Барамія зазначив: «Ми прагнемо зменшити рівень бюрократизації процесів отримання публічної інформації, замінити архаїчні паперові етапи на сучасні, електронні форми взаємодії. Наш новий сервіс пошуку - один із результатів реалізації такого підходу. Сподіваємось, база акціонерів стане ще зручнішою для використання зацікавленими особами».

*****

НКЦПФР та НКРЕКП координуватимуть розбудову ефективних механізмів біржової торгівлі на фінансовому та енергетичному ринках України

НКЦПФР та НКРЕКП координуватимуть розбудову ефективних механізмів біржової торгівлі на фінансовому та енергетичному ринках України.

Як повідомляє прес-служба НКЦПФР, комісії декларують спільність цілей у приведенні українського регуляторного поля у відповідність до найкращих європейських стандартів, відповідно до Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною та Договору про заснування Енергетичного співтовариства ЕС.

Меморандум, який підписали керівники держрегуляторів, закладає основу для більш тісної координації подальших дій у процесі реформування та розвитку енергетичних та фінансових ринків, розробки спільної позиції, взаємних консультацій та інформаційного співробітництва.

Коментуючи цю подію, Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв зазначив: «Ми системно підходимо до розбудови в Україні прозорого ціноутворення на енергетичному та фінансовому ринках. Для цього нам потрібно запровадити повноцінні вимоги до товарних та фінансових бірж, клірингових установ, торговців та інших ринкових учасників. Це стимулює організовану та високоліквідну торгівлю товарами та фінансовими інструментами. Ми повинні створити повноцінні енергетичні біржові хаби. Тільки тоді ми отримаємо чесні ціни на природний газ, електроенергію, на похідні фінансові інструменти на ці товари. Так це працює в Європі, так це повинно працювати й в Україні. В особі НКРЕКП ми отримали надійного партнера в розвитку української організованої енергетичної торгівлі, стимулюванні економічного зростання в нашій країні».

*****

Держфінмоніторинг підготував дослідження «Ризики використання суб’єктів з непрозорою структурою власності у схемах відмивання кримінальних доходів»

Держфінмоніторинг підготував дослідження «Ризики використання суб’єктів з непрозорою структурою власності у схемах відмивання кримінальних доходів».

Воно було розроблено на основі використання власної практики Держфінмоніторингу та практики інших учасників національної системи фінансового моніторингу, а також міжнародного досвіду. Ця типологія спрямована на приховування бенефіціарної власності у схемах відмивання кримінальних доходів та фінансування тероризму.

Як зазначається у дослідженні, особлива увага в рамках протидії відмиванню кримінальних доходів приділяється детальному вивченню учасниками національної системи фінансового моніторингу реальної бенефіціарної власності.

Значна кількість українських компаній мають розгалужену структуру власності із застосуванням юрисдикцій інших країн. Як правило, компанії нерезиденти – засновники українських компаній мають номінальних власників і директорів. У такій ситуації дуже складно визначити та виявити кінцевих бенефіціарних власників (КБВ).

Україна технічно встановила стандарти щодо даних про бенефіціарну власність, зокрема шляхом відкриття даних щодо КБВ в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проведеною у 2016 році Національною оцінкою ризиків ідентифіковано ризики щодо відмивання коштів та фінансування тероризму (ВК/ФТ) в Україні. Одним із ідентифікованих ризиків ВК/ФТ в нашій країні є ризик «Неефективні заходи із встановлення кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) і контролю над ними», який отримав оцінку на рівні «значний». Цей ризик обіймає 12 місце серед 37 встановлених ризиків.

Відповідно до результатів дослідження, наслідком неефективних заходів щодо встановлення КБВ може бути розвиток корупції, тероризму, ВК та ухилення від сплати податків. Цей ризик стимулює підтримання фінансових потоків міжнародної злочинності та тероризму, прихованих за «корпоративною завісою».

Разом із тим, надзвичайно актуальним залишається питання верифікації даних щодо КБВ, а також встановлення ефективного механізму застосування санкційних заходів за надання недостовірної інформації до ЄДР.

У 2017 році Кабінет Міністрів України визначив заходи з реалізації Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року, зокрема в частині підвищення ефективності щодо встановлення КБВ і контролю над ними.

Серед таких заходів Урядом було передбачено:

- запровадження інструментів перевірки достовірності наданої юридичними особами інформації про КБВ;

- підготовка пропозицій щодо посилення відповідальності за ненадання, несвоєчасне надання, та надання недостовірної інформації про КБВ під час реєстраційних процедур.

Питання створення суб’єктів з прозорою структурою власності, зменшення рівня корупції, розкриття суспільству реальних власників тих чи інших компаній, запобігання та протидія легалізації незаконних доходів чиновниками всіх рівнів продовжують бути пріоритетними в Україні.

Приховування бенефіціарної власності – одна з ключових вразливостей діяльності з протидії ВК/ФТ в Україні.

Враховуючи це, метою дослідження є аналіз та узагальнення ризиків, виявлених типових схем та механізмів відмивання кримінальних доходів з використанням суб’єктів з непрозорою структурою власності.

*****

Фондові біржі України зберігають конкурентні позиції в Європі за обсягом торгів облігаціями

ФБ «Перспектива» у 2018 році посіла 10 місце серед європейських фондових бірж за обсягом торгів держоблігаціями, повідомляє прес-служба Біржі.

Як свідчать дані статистики за грудень 2018 року, опублікованої Всесвітньою федерацією бірж (the World Federation of Exchanges, WSE) та Європейською федерацією фондових бірж (the Federation of European Securities Exchanges, FESE), українські фондові біржі зберігають конкурентні позиції в Європі за обсягом торгів облігаціями.

Думки WSE та FESE збігаються не повною мірою, до того ж статистичні дані публікуються в різних валютах, тож є необхідність у порівнянні даних цих майданчиків.

За результатами торгів у 2018 році, серед 25 європейських бірж, які проводять активні торги облігаціями, ФБ «Перспектива» посіла 12 місце ($4,6 млрд.), ПФТС – 13 місце ($4,2 млрд.), «Українська біржа» - 16 місце ($0,6 млрд.). Сукупно на фондових біржах України обсяг торгів облігаціями оцінюється в $9,4 млрд., що порівнювано з показниками Deutsche Boerse AG (10 місце, $9,9 млрд.) та майже вдвічі перевищує показники групи Euronext (11 місце, $4,9 млрд.).

Серед пострадянських країн український біржовий борговий ринок суттєво поступається за ліквідністю Московській ($165 млрд.) та Казахстанській біржам ($11,4 млрд.), не кажучи вже про Nasdaq Nordic Exchanges ($277 млрд.), до складу якої входять майданчики Балтії. Разом із тим, сукупний обсяг торгів облігаціями на українських фондових біржах перевищує показники не лише біржі Білорусі ($3,2 млрд.), але ще 11 європейських біржових майданчиків, включаючи Warsaw SE та Wiener Borse.

Для порівняння: за підсумками 2017 року ФБ «Перспектива» посідала за обсягом торгів облігаціями 11 місце ($4,7 млрд.), ПФТС – 13 місце ($2,3 млрд.), «Українська біржа» - 17 місце ($0,3 млрд.). Сукупно обсяг торгів облігаціями на фондових біржах України оцінювався в $7,3 млрд. та відповідав показникам Euronext.

Ще вищі позиції посідали українські біржі за показниками торгів держоблігаціями. За результатами торгів у 2018 році, серед 23 європейських майданчиків, на яких відбуваються торги цими фінансовими інструментами, ФБ «Перспектива» посіла 10 місце ($4,6 млрд.), ПФТС – 11 місце ($4,0 млрд.), «Українська біржа» - 15 місце ($0,6 млрд.). Сукупно на фондових біржах України обсяг торгів державними облігаціями оцінювався в $9,1 млрд., що перевищило показники Deutsche Boerse AG ($8,7 млрд. за даними WFE).

У цілому, на європейських фондових біржах торік було сформовано 66% загального обсягу біржових угод з облігаціями у світі. Порівняно з попереднім роком обсяг торгів облігаціями в Європі скоротився на 31% (переважно через значне зменшення обсягів торгів LSE Group та Nasdaq Nordic Exchanges – на 97% та 84% відповідно; натомість суттєво зросла активність на BME Spanish Exchanges, Oslo Bors та Irish SE – на 41%, 273% та 127% відповідно).

Разом із тим, Європа залишається регіоном-лідером за активністю біржового ринку облігацій. І саме в цьому регіоні українські фондові біржі зберігають конкурентні позиції, завдяки достатньо значущому, навіть за європейськими мірками, розвитку регульованого боргового ринку.

Натомість щодо інших фінансових інструментів українські фондові майданчики посідають останні місця в європейських та глобальних рейтингах. Зокрема, обсяг торгів акціями на всіх українських фондових біржах у 2018 році (не в останню чергу через славнозвісний squeeze-out) оцінювався лише в $42 млн. Це на кілька порядків менше, ніж на майданчиках-лідерах в Європі (BATS Chi-x Europe – $11,79 трлн., LSE Group - $4,77 трлн., Deutsche Boerse AG - $2,35 трлн., Euronext - $2,26 трлн., SIX Swiss Exchange - $1,1 трлн.). Крім того, українські обсяги менші за результати будь-якої європейської біржі, навіть з найменшими показниками торгів акціями (Belarusian CSE - $47 млн., Malta SE - $95 млн., Luxembourg SE - $98 млн., Cyprus SE - $114 млн., Bulgarian SE - $220 млн., Zagreb SE - $375 млн.).

*****

У 2018 році на всіх європейських фондових біржах
спостерігалося зменшення основних індексів

Федерація Європейських Фондових Бірж (FESE) оприлюднила результати діяльності фондових бірж Європи у 2018 році.

Згідно з ними, станом на початок 2019 року лідерами серед фондових бірж країн Європи за показником ринкової капіталізації були група бірж Euronext - 3,26 трлн. євро, Deutsche Börse - 1,53 трлн. євро, SIX Swiss Exchange - 1,25 трлн. євро, група бірж NASDAQ Nordics&Baltics - 1,16 трлн. євро, BME (Spanish Exchanges) - 0,63 трлн. євро.

Протягом минулого року на переважній більшості бірж Європи відбулося зменшення капіталізації. Найгірші показники мали Luxembourg Stock Exchange, капіталізація якої зменшилася на 24,5%, Irish Stock Exchange (на 21,3%) та Athens Exchange (на 22,6%).

Позитивну динаміку з початку року продемонстрували лише Cyprus Stock Exchange, капіталізація якої збільшилася на 22,9%, та Malta Stock Exchange – на 2,3%.

Торік на всіх європейських фондових біржах спостерігалося зменшення основних індексів. Найбільшого падіння зазнали біржові індекси Athens Exchange (22,8%), Irish Stock Exchange (21,7%) та CEESEG-Vienna (19,7%).

У звітному періоді дещо зменшиласякількість компаній, які знаходяться в лістингу фондових бірж Європи. Станом на початок 2019 року найбільшу кількість компаній у лістингу мали BME Spanish Exchanges - 3006, група бірж Euronext - 1208 та група бірж NASDAQ Nordics&Baltics - 1019.

*****

У грудні 2018 року середня зарплата в Україні склала 10 573 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у грудні 2018 року становила 10 573 грн., що у 2,8 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн.), повідомляє Державна служба статистики.

Темп зміни середньої номінальної заробітної плати порівняно із листопадом становив 115,4%, а порівняно із груднем 2017 року – 120,5%.

Індекс реальної заробітної плати у грудні 2018 року порівняно із листопадом склав 114,5%, а відносно грудня 2017 року – 109,7%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією