Новини УАІБ

Відбулося засідання Ради УАІБ

24 січня 2019 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ, у якому взяв участь член НКЦПФР Олександр Панченко.

Рада заслухала звіт про виконання плану роботи та бюджету Асоціації за 4-й квартал 2018 року і на підставі звіту Ревізійної комісії затвердили його.

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 7 лютого 2019 року.

*****

НКЦПФР звертає увагу учасників ринку на механізм

розрахунку пруденційних нормативів

Як повідомляє прес-служба Комісії, регулятор звертає увагу професійних учасників фондового ринку на те, що використання підтвердженого аудитором прибутку поточного року для розрахунку пруденційних нормативів допускається протягом не більше трьох місяців з дати, станом на яку здійснено таке підтвердження, за умови, що протягом всього цього часу фінансовим результатом був прибуток. При цьому датою, з якої підтверджений аудитором прибуток поточного року може включатись до розрахунку пруденційних показників, є дата звіту аудитора.

У разі отримання професійним учасником збитку поточного року до закінчення зазначених трьох місяців, використання підтвердженого аудитором прибутку для розрахунку пруденційних нормативів слід припинити, починаючи з дня отримання такого збитку. Так, якщо прибуток поточного року станом на 30.06.2018 р. був підтверджений аудитором 15.07.2018 р., то його використання для розрахунку пруденційних нормативів можливе з 15.07.2018 р. по 30.09.2018 р., тобто не більше трьох місяців з дати, станом на яку аудитором здійснено його підтвердження (30.06.2018 р.), за умови, що фінансовим результатом протягом усього цього часу є прибуток.

У разі, якщо, наприклад, станом на кінець липня було отримано прибуток, а станом на кінець серпня – збиток, то використання в розрахунках пруденційних нормативів прибутку станом на 30.06.2018 р., підтвердженого аудитором, слід припинити з 31.08.2018 р.

При цьому Комісія рекомендує при розрахунку пруденційних нормативів станом на кінець кожного робочого дня здійснювати визначення фінансового результату щоденно. У цьому випадку у разі, якщо, наприклад, станом на кінець кожного робочого дня до 10 серпня фінансовим результатом був прибуток, а станом на 10 серпня – збиток, то використання в розрахунках пруденційних нормативів прибутку станом на 30.06.2018 р., підтвердженого аудитором, слід припинити з 10.08.2018 р.

Аудиторська палата роз’яснила як аудитори мають застосовувати стандарти МСЗО на ринках капіталу

Аудиторська палата роз’яснила як аудитори мають застосовувати стандарти МСЗО на ринках капіталу. Відповідні роз’яснення отримала НКЦПФР.

Зокрема, як зазначається у повідомленні Комісії, ці роз’яснення стосуються практичних аспектів застосування суб’єктами аудиторської діяльності Міжнародних стандартів завдань з огляду (МСЗО), а саме МСЗО 2400 «Завдання з огляду історичної фінансової звітності» та МСЗО 2410 «Огляд проміжної фінансової звітності» при виконанні завдань з огляду проміжної фінансової звітності.

НКЦПФР зверталася до Аудиторської палати України за відповідними роз’ясненнями, враховуючи наявність практичних прикладів застосування суб’єктами аудиторської діяльності як МСЗО 2400, так і МСЗО 2410 при виконанні огляду проміжної фінансової звітності, а також для отримання розуміння відмінностей між термінами «аудитор» та «практикуючий фахівець».

Також НКЦПФР акцентує увагу учасників ринків капіталу, що керівник компанії, яка є професійним учасником фондового ринку або емітентом, несе відповідальність за повноту та правильність складання документів, які подаються таким професійним учасником або емітентом до НКЦПФР, у тому числі й звіту незалежного аудитора.

Детальніше за посиланням: https://www.nssmc.gov.ua/2019/01/24/do-uvagi-utchasnikv-rinkv-kaptalu-ta-subvktv-auditorsyko-dyalynost-yak-vikonuyuty-zavdannya-shtodo-oglyadu-promzhno-fnansovo-zvtnost-utchasnikv-rinkv-kaptalu/

*****

Держфінмоніторинг повідомив про розширення переліку офшорних зон

Як зазначається у повідомленні Держфінмоніторингу, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 р. №1079-р внесено зміни до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. №143-р «Про перелік офшорних зон», а саме перелік офшорних зон доповнено п’ятьма державами (Тринідад і Тобаго, Намібія, Гуам, Палау, Американське Самоа).

Звертаємо увагу, що перелік держав, що віднесені до офшорних зон, використовується суб’єктами первинного фінансового моніторингу з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, а також управління ризиками під час оцінювання ризиків клієнтів за географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів.

*****

Станом на кінець 2018 року держава управляла корпоративними
правами в 468 господарських товариствах

Станом на кінець 2018 року в управлінні Фонду держмайна знаходилися корпоративні права у 281 господарському товаристві (станом на початок 2018 року їхня кількість дорівнювала 315). З них 179 акціонерних товариств, створених шляхом приватизації та корпоратизації, 51 акціонерне товариство, створене за участі Фонду, 47 товариств з обмеженою відповідальністю та 4 інших господарських товариств (ХК, ДАК, ДАХК, НАК, ДХК). Про це свідчать дані Реєстру корпоративних прав держави, який веде ФДМУ.

У 88 товариствах Фонд управляв державною часткою розміром менше 25% статутного фонду, у 53 - від 25% до 40%, у 23 - від 40% до 50%, у 33 - від 50% до 60%, у 59 - від 60% до 100%, а у 25 товариствах - державною часткою розміром 100%.

В управлінні інших органів виконавчої влади знаходилися корпоративні права держави у 187 господарських товариствах (станом на початок 2018 року їхня кількість дорівнювала 186). З них 137 акціонерних товариств, 33 товариства з обмеженою відповідальністю та 17 інших господарських товариств (ХК, ДАК, ДАХК, НАК, ДХК).

У 20 товариствах ці органи управляли державною часткою розміром менше 25% статутного фонду, у 12 - від 25% до 40%, у 16 - від 40% до 50%, у 8 - від 50% до 60%, у 11 - від 60% до 100%, а в 120 товариствах - державною часткою розміром 100%.

У цілому станом на кінець 2018 року держава управляла корпоративними правами в 468 господарських товариствах. За минулий рік їхня кількість зменшилася на 7% (на початку 2018 року кількість корпоративних прав держави дорівнювала 501).

*****

На європейському ринку в 2018 році відбулося 313 ІРО на суму 36,6 млрд. євро

На європейському ринку в 2018 році відбулося 313 ІРО на суму 36,6 млрд. євро, що виявилося менше показників 2017 року на 13% та 19% відповідно (у 2017 році в Європі було зафіксовано 359 ІРО обсягом 45,1 млрд. євро). Такі дані містяться у новому звіті компанії PwC.

У 2018 році ІРО пройшли на 13 фондових майданчиках Європи. Лідерами за обсягом залучених коштів серед них були London Stock Exchange Group - 12,77 млрд. євро, Deutsche Börse - 10,74 млрд. євро та SIX Swiss Exchange - 3,59 млрд. євро.

Лідерами за кількістю публічних розміщень торік виявилися London Stock Exchange Group - 13 ІРО, Nasdaq Nordic – 61 ІРО та BME (Spanish Exchange) - 34 ІРО.

Найбільшими розміщеннями на ринках Європи в 2018 році були ІРО таких компаній:

- Knorr-Bremse AG - 3,85 млрд. євро;

- Siemens Healthineers AG - 3,65 млрд. євро;

- SIG Combibloc Group AG - 1,71 млрд. євро;

- DWS Group GmbH & Co KgaA - 1,3 млрд. євро;

- Aston Martin Lagonda Global Holdings plc - 1,22 млрд. євро.

У галузевому розрізі найбільші обсяги коштів у звітному періоді були залучені компаніями, які представляють фінансовий сектор (12,15 млрд. євро), сектор споживчих товарів (6,18 млрд. євро) та промисловість (5,68 млрд. євро).

*****

Національний банк проводить монетарну політику
за новим операційним дизайном

З 11 січня 2019 року Національний банк проводить монетарну політику за новим операційним дизайном, який дасть йому змогу гнучкіше реагувати на зміни стану ліквідності банківської системи України, інформує прес-служба Нацбанку.

Торік у банківській системі відбулося скорочення профіциту ліквідності внаслідок збільшення потреб населення та бізнесу в готівці через зростання обсягів економіки і операцій між Урядом і Національним банком.

Ця тенденція може продовжуватися і в 2019 році, у результаті чого банківська система може перейти до стану дефіциту ліквідності. Під час такого переходу стан ліквідності банківської системи може бути нестійким: змінюватися від профіциту і дефіциту та навпаки. Крім того, ліквідність може бути сегментованою, тобто нерівномірно розподілятися між банками. Це зумовлює необхідність зміни операційного дизайну в напрямку більшої гнучкості.

Основними операціями нового дизайну стали як тендери з розміщення депозитних сертифікатів строком на 14 днів, так і рефінансування на цей же строк.

Ставка за двотижневими депозитними сертифікатами і ставка за двотижневими кредитами рефінансування встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку.

Тендери з надання рефінансування та розміщення депозитних сертифікатів не обмежуються в обсягах. Це посилить роль облікової ставки в якості орієнтиру вартості міжбанківських кредитних ресурсів.

Коридор процентних ставок за операціями постійного доступу на термін овернайт залишився незмінним: облікова ставка плюс 2% – для кредитів рефінансування; облікова ставка мінус 2% – для депозитних сертифікатів. Водночас НБУ припиняє проводити тендери з надання ліквідності строком на 90 днів. На сьогодні спостерігається низький рівень зацікавленості банків у такому рефінансуванні через можливість ролловеру по інших операціях рефінансування.

Змінюється графік проведення операцій з регулювання ліквідності. Нацбанк відмовився від проведення тендерів з рефінансування щотижня і розміщення депозитних сертифікатів двічі на тиждень. Основні операції відтепер будуть чергуватися і проводитися лише раз на тиждень щоп’ятниці: один тиждень – тендер з надання ліквідності; інший – розміщення депозитних сертифікатів. Зменшення частоти планових тендерів сприятиме розвитку міжбанківського кредитного ринку за рахунок стимулювання банків здійснювати операції між собою. Позачергові тендери, як і раніше, будуть проводитися залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку та стану ліквідності банків.

Як зазначають у НБУ, модернізація операційного дизайну сприятиме ефективному виконанню Національним банком його операційної цілі навіть за нестійких умов ліквідності. А саме – утриманню гривневих міжбанківських процентних ставок на рівні, близькому до рівня облікової ставки, у межах коридору процентних ставок за інструментами постійного доступу.

Відтак, новий дизайн створює умови для кращого функціонування трансмісійного механізму монетарної політики і досягнення стратегічної цілі з інфляції на рівні 5% +/-1% у середньостроковій перспективі. Водночас завдяки модернізації дизайну зміна умов ліквідності банківської системи не матиме відчутних наслідків для банківського кредитування та економічного зростання.

*****

Обсяги кредитів та депозитів населення в банках у 2018 році
перевищили докризовий рівень

Торік спостерігався притік вкладів населення у банки. Також тривало активне відновлення кредитування, переважно за рахунок зростання споживчих кредитів. Про це свідчать попередні дані «Грошово-кредитної статистики» за грудень 2018 року, оприлюднені Нацбанком.

Згідно з ними, банки активно кредитували населення та добросовісних корпоративних позичальників. Кредитний портфель банків у національній валюті за рік зріс на 8,1% до 616 млрд. грн. Найактивніше банки розвивали споживче кредитування. Завдяки цьому портфель гривневих кредитів населенню за 2018 рік збільшився на 31,4% до 135,4 млрд. грн., перевищивши обсяг портфеля у докризовий період. Проте у грудні він залишився майже на рівні попереднього місяця.

Портфель гривневих кредитів бізнесу за минулий рік збільшився на 2,7% до 478,5 млрд. грн., хоча у грудні він дещо зменшився (на 1,5%).

Також у 2018 році зросли залишки за кредитами в іноземній валюті (в доларовому еквіваленті) – на 6,7% до $14,4 млрд. (у грудні знизилися на 4,4%).

Українці більш активно заощаджували кошти у гривні. Обсяг депозитного портфеля банків у національній валюті у 2018 році зріс на 10% до 539,7 млрд. грн. При формуванні заощаджень українці надавали перевагу вкладам у національній валюті. Обсяг гривневих депозитів населення у платоспроможних банках за рік збільшився на 14,5% до 268,9 млрд. грн., у той час як в іноземній валюті - на 1,6% до $8,6 млрд. При цьому в грудні зростання становило 4,3% та 1,8% відповідно.

У результаті, обсяг гривневого депозитного портфеля за підсумками року перевищив докризовий рівень, який банківська система мала у 2013 році. Притоку коштів у вклади в національній валюті сприяли високі темпи зростання заробітної плати у 2018 році, більш привабливі процентні ставки за гривневими депозитами, ніж за валютними, а також помірна волатильність курсу гривні протягом року.

Обсяг коштів бізнесу в національній валюті у платоспроможних банках за рік збільшився на 5,9% до 270,1 млрд. грн. Це також найвищий показник з докризового періоду. У грудні гривневий депозитний портфель бізнесу зріс на 16%.

Гривневі процентні ставки банків зростали. Динаміка гривневих ставок банків у 2018 році, насамперед, була результатом поступового підвищення облікової ставки Національного банку, починаючи з жовтня 2017 року. З того часу облікова ставка зросла загалом на 5,5% до поточних 18% річних. Також на зростання ринкових ставок впливали й кон’юнктурні чинники.

Процентні ставки за гривневими депозитами бізнесу за минулий рік підвищилися на 5,9% до 14,5% річних, у тому числі внаслідок посилення конкуренції між банками за корпоративних клієнтів. Натомість дохідність депозитів населення, попри зростання у грудні 2018 року, залишилася майже на рівні грудня 2017 року (11,7% річних). Ставки за вкладами населення та бізнесу в іноземній валюті станом на кінець минулого року дорівнювали 2,7% річних і 2,5% річних відповідно.

Водночас поступово підвищувалися ставки за гривневими кредитами, у тому числі через посилення попиту на них з боку підприємств та населення. Зокрема, вартість кредитів для бізнесу за рік збільшилася на 6,6% до 20,9% річних, а вартість позик для населення – на 3,9% до 33,1% річних. У грудні процентні ставки за кредитами бізнесу зросли на 1,2%, в той час, як для населення вони не змінилися.

*****

У 2018 році Індекс промислової продукції в Україні склав 101,1%

У грудні 2018 року порівняно з листопадом 2018 року сезонно скоригований Індекс промислової продукції в Україні становив 99,8%, інформує Державна служба статистики.

При цьому у грудні 2018 року проти грудня 2017 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, дорівнював 97,3%.

У 2018 році порівняно із 2017 роком Індекс промислової продукції склав 101,1%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 102,1%, переробній – 100,2%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 102,8%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією