Новини УАІБ

НКЦПФР повідомила про впровадження з 1 січня 2019 року у дослідну експлуатацію програмного Модуля одержання регламентованих даних у складі програмно-технічного комплексу Системи моніторингу фондового ринку

НКЦПФР повідомила про впровадження з 1 січня 2019 року у дослідну експлуатацію програмного Модуля одержання регламентованих даних у складі програмно-технічного комплексу Системи моніторингу фондового ринку (СМФР).

Модуль забезпечує обмін інформацією відповідно до Технічного регламенту взаємодії зовнішніх програмно-технічних комплексів із програмно-технічним комплексом НКЦПФР, розробленого з урахуванням вимог законодавства щодо забезпечення захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах та щодо підключення до автоматизованих систем у розпорядженні органів державної влади.

*****

НКЦПФР та Нацкомфінпослуг оприлюднили
українську таксономію фінансової звітності

НКЦПФР та Нацкомфінпослуг оприлюднили українську таксономію фінансової звітності - склад статей та показників фінансової звітності, які підлягають розкриттю суспільно важливими підприємствами.

Як інформує прес-служба НКЦПФР, оприлюднення таксономії на сайті Комісії та інших регуляторів є першим узгодженим кроком у запровадженні в Україні сучасної системи звітності, відповідної стандартам економічно розвинених країн.

Система звітності в електронному форматі XBRL спрощує укладання звітності підприємствам, усуває дублювання звітності різним державним органам, покращує аналіз звітності та збільшує ефективність нагляду.

Систему подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі XBRL НКЦПФР впроваджує за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та Програми TU-FINSTAR.

Коментуючи цю подію Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв зауважив: «Перехід на звітність в форматі XBRL не лише істотно покращить ефективність фінансового регулювання в країні, а й спростить аналіз даних, зокрема, й з боку іноземних інвесторів. Дані легко піддаються машинній обробці й є універсальною мовою бізнесу, легко зрозумілою в усіх куточках світу. Україна стає відкритішою та доступнішою інвесторам».

Зі свого боку, Директор Департаменту НКЦПФР Катерина Рафальська підкреслила: «Впровадження сучасної системи звітності відбувається за планом. Оприлюднення таксономії, яку ми розробляли більше двох років, дозволить нам забезпечити своєчасний перехід фінансових, страхових компаній, банків, крупного бізнесу на подання звітності в форматі XBRL».

Згідно з повідомленням Нацкомфінпослуг, таксономія UA XBRL МСФЗ публікується відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо розробки та запровадження системи фінансової звітності від 11.12.2017 р., підписаного очільниками Національного банку України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

XBRL (англ. eXtensible Business Reporting Language – «розширювана мова ділової звітності») – відкритий стандарт обміну бізнес-інформацією. У багатьох розвинутих країнах він є загальновизнаним стандартом для подання фінансової звітності за МСФЗ і GAAP США в електронному вигляді. На цей час XBRL офіційно рекомендований до використання і підтримується Радою з МСФЗ для електронного складання звітності за стандартами МСФЗ.

Основні переваги XBRL: автоматичне введення даних без повторної трансформації; швидкість і автоматичне складання звіту, в тому числі консолідованого; швидкий, ефективний і надійний аналіз і порівняння даних; відстеження даних, скорочення часу ухвалення рішень; збільшення ефективності та економія в процесах нагляду тощо.

*****

НКЦПФР повідомила про впровадження з 1 січня 2019 року у дослідну експлуатацію програмного Модуля одержання регламентованих даних у складі програмно-технічного комплексу Системи моніторингу фондового ринку

НКЦПФР повідомила про впровадження з 1 січня 2019 року у дослідну експлуатацію програмного Модуля одержання регламентованих даних у складі програмно-технічного комплексу Системи моніторингу фондового ринку (СМФР).

Модуль забезпечує обмін інформацією відповідно до Технічного регламенту взаємодії зовнішніх програмно-технічних комплексів із програмно-технічним комплексом НКЦПФР, розробленого з урахуванням вимог законодавства щодо забезпечення захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах та щодо підключення до автоматизованих систем у розпорядженні органів державної влади.

*****

НКЦПФР оприлюднила доопрацьований проект Рішення «Про внесення змін до Положення про функціонування фондових бірж»

НКЦПФР оприлюднила доопрацьований проект Рішення «Про внесення змін до Положення про функціонування фондових бірж».

Метою документа є приведення Положення про функціонування фондових бірж у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» у частині перебування цінних паперів емітентів, що здійснили публічну пропозицію, у біржовому реєстрі фондової біржі.

Під час оприлюднення Проекту, виникла необхідність його доопрацювання з урахуванням законодавчих вимог щодо обігу цінних паперів на фондовій біржі.

Статтею 34 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», зокрема, зазначено, що публічна пропозиція цінних паперів – це пропозиція (оферта), звернена до невизначеного кола осіб, про придбання цінних паперів за ціною та на умовах, визначених такою пропозицією, що здійснюється з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.

При цьому зазначеним Положенням встановлено, що заявка – це подана учасником біржових торгів згідно з правилами фондової біржі пропозиція на купівлю чи продаж цінних паперів або інших фінансових інструментів, яка містить умови, на яких пропонується здійснити укладення біржового контракту (договору). Зареєстрована фондовою біржею заявка учасника біржових торгів є пропозицією та згодою цього учасника укласти та виконати біржовий контракт (договір).

Отже, подача безадресної заявки учасником торгів, по суті, є здійсненням публічної пропозиції цінних паперів.

Оскільки статтею 24 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що акції акціонерного товариства можуть купуватися та продаватися на фондовій біржі, виникла необхідність встановити можливість торгів на фондовій біржі цінними паперами, щодо яких не було здійснено публічної пропозиції.

У цьому проекті передбачено вимоги до біржових контрактів (договірів) з цінними паперами, щодо яких не здійснювалася публічна пропозиція (крім цінних паперів емітентів, які вважаються такими, що здійснили публічну пропозицію відповідно до закону), а саме те, що такі біржові контракти (договори) за безадресною заявкою продавця можуть укладатися тільки з покупцем – членом фондової біржі, який діє від свого імені та за свій рахунок або від свого імені за рахунок та в інтересах клієнта без використання таким клієнтом послуг Інтернет-трейдингу.

*****

Нацкомфінпослуг: проект Розпорядження «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо інформації, яка стосується аудиту за 2018 рік суб’єктів господарювання, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг»

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо інформації, яка стосується аудиту за 2018 рік суб’єктів господарювання, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг».

Проект Розпорядження розроблено відповідно до законів «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Необхідність розроблення нормативного акта зумовлена потребами складання якісної інформації, що стосується аудиту та має обов’язково міститися в аудиторському звіті, складеному за результатами обов’язкового аудиту фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднити або надати фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом, що проводиться суб’єктами аудиторської діяльності на підставах та в порядку, передбачених Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», відповідно до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг.

Як зауважують у Комісії, від якості складання аудиторського звіту залежить рівень достовірності, об’єктивності і повноти інформації про таку установу, яка подається зовнішнім і внутрішнім користувачам.

*****

У листопаді 2018 року обсяг торгів на ринку цінних
паперів України склав 32 млрд. грн.

Згідно з даними НКЦПФР, обсяг торгів на ринку цінних паперів України в листопаді 2018 року склав 32 млрд. грн. (у жовтні він дорівнював 34 млрд. грн.).

При цьому обсяги торгів на біржовому ринку в листопаді у порівнянні із жовтнем зменшилися на 10,5% (з 21 млрд. грн. до 19 млрд. грн.), а на позабіржовому ринку не змінилися та дорівнювали 13 млрд. грн.

У розрізі фінансових інструментів обсяги торгів у листопаді поточного року були такими:

- ОВДП - 17,9 млрд. грн. (на біржовому ринку - 17 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 0,9 млрд. грн.);

- акції - 2,74 млрд. грн. (на біржовому ринку – 0,04 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 2,7 млрд. грн.);

- облігації – 4,9 млрд. грн. (на біржовому ринку - 1,7 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 3,2 млрд. грн.);

- інші цінні папери - 6,58 млрд. грн. (на біржовому ринку - 0,18 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 6,4 млрд. грн.).

*****

За підсумками другого півріччя 2018 року Індекс інвестиційної
привабливості України склав 3,07 бали

За підсумками другого півріччя 2018 року Індекс інвестиційної привабливості України склав 3,07 бали (за 5 бальною шкалою). Про це свідчать результати опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією, йдеться у прес-релізі ЄБА.

В опитуванні взяли участь 115 керівників найбільших міжнародних та українських компаній – членів ЄБА, які традиційно поділилися власними враженнями та прогнозами розвитку інвестиційного клімату в Україні.

Європейська Бізнес Асоціація щоквартально задає директорам своїх членських компаній 5 питань:

1) Що ви думаєте про інвестиційний клімат в Україні?

2) Як ви оцінюєте поточний інвестиційний клімат для вашої компанії порівняно з попередніми 6 місяцями?

3) Які ваші прогнози щодо інвестиційного клімату в найближчі 6 місяців?

4) Чи вигідно буде інвестувати в Україну в найближчі 6 місяців?

5) Які ваші очікування щодо ведення бізнесу у вашому секторі в найближчі 6 місяців.

У цьогорічному дослідженні містилося одне бонусне питання – як ви оцінюєте впровадження податку на виведений капітал?

ЄБА використовує шкалу Лайкерта, яка має 5 градацій, де: 1 – це вкрай негативно, 5 – вкрай позитивно, 3 – нейтрально.

Як свідчать результати опитування, впродовж останнього року відбулася низка позитивних зрушень, помітних для бізнесу. Так, топ-менеджери членських компаній Асоціації відмічають лібералізацію валютного законодавства, відносну стабільність національної валюти та рівня інфляції, реалізацію ефективних методів протидії рейдерству, пожвавлення економіки та розвиток електронних сервісів, постійний діалог влади з бізнесом.

Настрої бізнесменів стали більш стриманими. Так, під час минулої хвилі опитування кількість незадоволених інвесткліматом складала 38%, наразі їх відсоток дещо зріс до 40%. Відсоток задоволених поточним станом також зменшився, якщо порівняти з результатом попередньої хвилі. Зараз 25% топ-менеджерів вважають бізнес-середовище сприятливим (на початку 2018 року таких було 28%).

На думку більшості інвесторів, вагомих змін інвестиційний клімат так і не зазнав. До «старих» проблем, серед яких неефективна боротьба з корупцією та недовіра до судової системи, додалися перестороги у зв’язку із введенням воєнного стану та передвиборчим періодом. Серед основних проблем інвестори також зазначили високий рівень корупції (78% респондентів критично не задоволені станом справ), недовіру до судової системи – 74%, відсутність земельної реформи – 66% та тіньову економіку – 65%.

Наразі інвестори не поспішають робити оптимістичних висновків щодо майбутнього. Так, 53% керівників компаній вважають, що бізнес-клімат в Україні залишиться незмінним у першому півріччі 2019 року. Так само половина респондентів вважає, що умови для їхнього бізнесу залишаться незмінними. І незважаючи на це, 42% вважають, що Україна все таки є вигідним ринком для інвестування у найближчі шість місяців.

У ході опитування було додатково винесено на обговорення питання впровадження податку на виведений капітал - найбільш дискусійну тему, що торік обговорювалася у бізнес-спільноті. Результати виявилися такими: 32% підтримують ідею впровадження податку на виведений капітал, ще 18% підтримують із зауваженнями, при цьому 35% не змогли визначитися, а 10% висловилися проти.

*****

Фонд державного майна посилив контроль за виконанням
умов договорів-купівлі продажу

Фонд державного майна посилив контроль за виконанням умов договорів-купівлі продажу. Зокрема, розроблено і введено в дію новий Порядок контролю за виконанням умов договорів.

Про це розповів на своїй сторінці у Facebook в.о. Голови ФДМУ Віталій Трубаров.

За його словами, тепер факт недопуску працівників органів приватизації чітко фіксується, встановлено відповідальність за достовірність поданих документів власником майна та визначено нову норму щодо перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва.

Також введено в дію новий Порядок повернення об’єкта приватизації у державну (комунальну) власність, за яким можливе повернення у добровільному або примусовому порядку та чітко прописано визначення нанесення збитків і оцінки майна, що повертається.

У 2018 році розпочато претензійно-позовну роботу з розірвання 26 договорів купівлі-продажу, 19 з яких - це об’єкти незавершеного будівництва. Протягом року в державну власність повернено 10 об’єктів, які повторно виставлені на продаж.

Загальний перелік об’єктів, щодо яких здійснюється робота з розірвання договорів купівлі-продажу та вживаються заходи з їх повернення у державну власність, включає 121 об’єкт, з яких: 11 – пакети акцій акціонерних товариств, 16 – єдині майнові комплекси та 94 - об’єкти незавершеного будівництва.

*****

Доходи населення України у ІІІ кварталі 2018 року становили 809 млрд. грн.

Доходи населення України у ІІІ кварталі 2018 року становили 809 млрд. грн., витрати – 787,5 млрд. грн., приріст заощаджень склав 21,5 млрд. грн. Такі дані оприлюднила Державна служба статистики.

Наявний дохід у розрахунку на одну особу становив 15199,1 грн.

*****

У листопаді 2018 року середня зарплата в України склала 9161 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у листопаді 2018 року становила 9161 грн., що у 2,5 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн.), інформує Держстат.

Темп зміни середньої номінальної заробітної плати порівняно із жовтнем становив 99,4%, а порівняно із листопадом 2017 року – 122,5%.

Індекс реальної заробітної плати у листопаді 2018р. порівняно із жовтнем становив 98,0%, а відносно листопада 2017 року – 111,4%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією