Новини УАІБ

За січень-вересень 2018 року загальні чисті активи інвестиційних фондів, зареєстрованих в Європі, збільшилися на 2,6%

Представницька асоціація європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA) підбила підсумки діяльності інвестиційних фондів Європи у січні-вересні 2018 року.

Згідно з даними EFAMA, за січень-вересень 2018 року загальні чисті активи інвестиційних фондів, зареєстрованих в Європі, збільшилися на 2,6% і станом на початок жовтня складали 16032 млрд. євро.

Найбільший обсяг чистих активів серед інвестиційних фондів європейських країн на звітну дату був зафіксований у фондів Люксембургу. Їхня частка в загальному обсязі активів складала 26,7% (4280 млрд. євро). Друге місце за цим показником належало інвестфондам Ірландії (15,8% або 2536 млрд. євро), третє - Німеччини (13,1% або 2096 млрд. євро), четверте - Франції (11,9% або 1916 млрд. євро), п’яте - Великобританії (10,4% або 1666 млрд. євро).

Протягом трьох кварталів 2018 року в більшості країн Європи відбулося збільшення обсягів активів інвестиційних фондів. Найбільше вони зросли в інвестфондах Кіпру (на 49,5%), Мальти (на 10%), Норвегії (на 9,2%), Болгарії (на 8,4%), та Швеції (на 6,7%).

Разом із тим, у ряді країн відбулося зменшення активів інвестфондів. Найбільше вони скоротились у Туреччині (на 31%), Румунії (на 5,4%), Польщі (на 3,6%), Данії (на 2,5%) та Італії (на 1,9%).

Частка чистих активів фондів групи UCITS у загальному обсязі активів європейських інвестиційних фондів станом на початок жовтня 2018 року складала 62,2%, а фондів групи AIFs - 37,8%.

Сукупні чисті активи фондів групи UCITS за січень-вересень 2018 року збільшилися на 2,4% та станом на початок жовтня дорівнювали 9968 млрд. євро.

Частка активів фондів акцій у загальній структурі активів інвестфондів групи UCITS складала 39%, фондів облігацій - 26%, фондів з мульти-активами - 19%, фондів грошового ринку - 12%, інших видів фондів- 4%.

Загальні активи фондів з мультиактивами за звітний період збільшились на 5,6%, а фондів акцій - на 4,9%. Проте активи фондів грошового ринку зменшилися на 1,9%, фондів облігацій – на 0,4%, інших видів фондів - на 1,7%.

Найбільші обсяги активів фондів групи UCITS станом на початок жовтня 2018 року спостерігалися в таких країнах: Люксембург - 35,9% від загального обсягу активів усіх європейських фондів цієї групи (3574 млрд. євро); Ірландія - 19,1% (1908 млрд. євро); Великобританія - 12,4% (1236 млрд. євро); Франція - 8,6% (856 млрд. євро); Швейцарія - 4,7% (473 млрд. євро).

У січні-вересні в більшості європейських країн було зафіксовано зростання чистих активів інвестиційних фондів групи UCITS. Найбільше зросли активи фондів Кіпру (на 26,9%), Норвегії (на 9,2%), Бельгії (на 8,6%), Болгарії (на 8,5%) та Швеції (на 7,3%). При цьому найбільше скорочення чистих активів інвестиційних фондів групи UCITS спостерігалось в Туреччині (на 39,9%), Румунії (на 10,7%), Угорщині (на 10,2%), Греції (на 2,6%) та Франції (на 2%).

Сукупні чисті активи європейських інвестиційних фондів групи AIFs за січень-вересень 2018 року збільшились на 2,9% й станом на початок жовтня дорівнювали 6064 млрд. євро.

У звіті EFAMA повідомляється, що станом на звітну дату загальна кількість інвестиційних фондів групи UCITS дорівнювала 32,99 тис., а групи AIFs - 28,58 тис. (на початку 2018 року їх нараховувалось 32,03 тис. та 28,15 тис. відповідно).

У січні-вересні 2018 року в європейських інвестфондах групи UCITS відбувся приплив коштів обсягом 188,96 млрд. євро.

Найбільший приплив (115,9 млрд. євро) був зафіксований у фондах акцій. При цьому фонди з мульти-активами залучили 95,17 млрд. євро, фонди облігацій - 19,76 млрд. євро. У фондах грошового ринку спостерігався відтік у сумі 33,38 млрд. євро, а в інших видах фондів - 8,5 млрд. євро.

Найбільший приплив коштів у січні-вересні відбувся в інвестиційних фондах групи UCITS Люксембургу (76,08 млрд. євро), Ірландії (49,49 млрд. євро), Франції (19,7 млрд. євро), Іспанії (14 млрд. євро) та Швейцарії (10,5 млрд. євро).

Поряд із цим, у ряді європейських країн був зафіксований відтік коштів із інвестфондів групи UCITS. Найбільших втрат зазнали фонди Нідерландів - 2,34 млрд. євро, Туреччини - 1,6 млрд. євро, Фінляндії – 0,7 млрд. євро, Румунії та Австрії – по 0,57 млрд. євро.

*****

У Парламенті зареєстровано депутатський законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»

У Парламенті зареєстровано депутатський законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №9351), запровадження новітніх механізмів правового регулювання корпоративних відносин у товариствах з обмеженою відповідальністю потребують більшої деталізації з метою визначення окремих способів здійснення корпоративних прав учасниками та можливості запровадження більш ефективної системи корпоративного управління.

Законопроект передбачає внесення змін до Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якими пропонується удосконалити положення щодо:

- визначення предмета корпоративного договору, що укладається учасниками товариства;

- деталізації умов укладення і виконання корпоративного договору;

- визначення правового статусу частки у статутному капіталі, сформованої за рахунок спільного майна подружжя;

- окреслення умов поділу частки у статутному капіталі товариства між подружжям;

- визначення умов відчуження частки у статутному капіталі товариства третім особам.

*****

НДУ запроваджує новий функціонал щодо обмеження права голосу
юридичних осіб - акціонерів, які перебувають під контролем емітента

НДУ запроваджує новий функціонал обмеження права голосу юридичних осіб - акціонерів, які перебувають під контролем емітента.

Як повідомляє прес-служба Національного депозитарію, ним здійснено модернізацію програмного продукту депозитарного обліку з метою забезпечення виконання вимог Закону «Про акціонерні товариства» щодо встановлення обмеження при визначенні кворуму загальних зборів та прав участі у голосуванні на загальних зборах.

Для встановлення обмеження депозитарні установи мають використовувати функціонал щодо встановлення обмеження на рахунки у цінних паперах (відповідно до Інструкції).

В НДУ звертають увагу емітентів та депозитарних установ, що у разі встановлення обмеження відповідно до Закону «Про акціонерні товариства» акції акціонерних товариств, які належать юридичній особі, що перебуває під контролем такого акціонерного товариства, не враховуються при визначенні кворуму загальних зборів та не дають права участі в голосуванні на загальних зборах.

Під час складання реєстрів/переліків власників цінних паперів для організації та проведення загальних зборів акціонерного товариства – власники цінних паперів, щодо яких встановлено обмеження, включаються до відповідного реєстру/переліку із зазначенням належних їм акцій як не голосуючих.

Зазначений функціонал буде доступний з 13 грудня 2018 року.

З 13 грудня 2018 набуває чинності нова редакція Регламенту провадження депозитарної діяльності, затвердженої Правлінням Національного депозитарію України від 16 листопада 2018 року, яку, зокрема, доповнено новим підпунктом Надання депозитарній установі інформації про юридичних осіб – акціонерів, які перебувають під контролем емітента (пункт 2.3. підпункт 2.3.14.1.).

*****

Обсяг торгів на ринку цінних паперів України в жовтні 2018 року склав
34 млрд. грн., що виявилося на 6,3% більше вересневого результату

Обсяг торгів на ринку цінних паперів України в жовтні 2018 року склав 34 млрд. грн., що виявилося на 6,3% більше вересневого результату (32 млрд. грн.). Про це свідчать дані НКЦПФР.

При цьому обсяги торгів на біржовому ринку в жовтні у порівнянні із вереснем зменшились на 12,5% (з 24 млрд. грн. до 21 млрд. грн.), а на позабіржовому ринку зросли на 62,5% (з 8 млрд. грн. до 13 млрд. грн.).

У розрізі фінансових інструментів обсяги торгів у жовтні поточного року були такими:

- ОВДП - 21,4 млрд. грн. (на біржовому ринку - 20 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 1,4 млрд. грн.);

- акції - 2,56 млрд. грн. (на біржовому ринку – 0,06 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 2,5 млрд. грн.);

- облігації - 3 млрд. грн. (на біржовому ринку - 0,7 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 2,3 млрд. грн.);

- інші цінні папери - 6,42 млрд. грн. (на біржовому ринку - 0,12 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 6,3 млрд. грн.).

*****

Учасники ІІІ Міжнародного форуму корпоративних директорів
проаналізували практичний досвід роботи наглядових рад

У Києві відбувся ІІІ Міжнародний форум корпоративних директорів, організований Професійною асоціацією корпоративного управління та Міжнародною фінансовою корпорацією. Інформаційним партнером виступила Українська асоціація інвестиційного бізнесу.

У фокусі цьогорічного Форуму були питання щодо: формування та діяльності наглядових рад у компаніях, банках, неприбуткових та благодійних організаціях, а також у громадських об’єднаннях; досвіду провідних Executive Search консультантів; ESG-діджиталізації бізнес-середовища та ефективної роботи наглядових рад; корпоративного управління як основного критерію для прийняття рішення міжнародними інвесторами; забезпечення наглядовою радою розробки та реалізації інвестиційної стратегії компанії тощо.

Як зазначив Голова ПАКУ Олександр Окунєв, головним у побудові моделі корпоративного управління компанії є визначення оптимального місця і ролі ради директорів (наглядової ради), ефективний підбір складу ради, налагодження взаємовідносин ради та виконавчого органу. Досвід успішного вирішення цих завдань вже напрацьовано в Україні.

Враховуючи це, на Форумі були розглянуті реальні кейси побудови наглядових рад і залучення до них незалежних директорів.

При цьому Партнер юридичної фірми «Василь, Кісіль і Партнери» Володимир Ігонін презентував результати опитування «Корпоративне врядування в Україні 2018», проведеного у серпні-вересні поточного року. У ньому взяли участь 104 респонденти, серед яких власники компаній, члени наглядових рад, представники менеджменту, а також керівники юридичних служб, корпоративні секретарі та комплаєнс-офіцери.

На питання «Чи планує ваша компанія заходи та зміни, спрямовані на поліпшення корпоративного врядування, протягом найближчого року?» 44,2% респондентів повідомили про заплановані заходи та зміни, 26% опитаних зазначили, що деякі процеси вже розпочато і вони триватимуть, 24% вказали, що найближчим часом такі заходи та зміни не плануються, а 4,8% не володіли відповідною інформацією.

На питання «Чи може корпоративне врядування бути ефективним без повноцінної (самостійної) наглядової ради?» тільки 22,6% респондентів надали позитивну відповідь, а 77,4% - негативну.

За словами Міністра Кабінету Міністрів України Олександра Саєнка, сьогодні найбільшим власником активів є держава. В Україні діє 3,5 тис. державних підприємств. Більшість із них є неефективними, багато перебуває у стадії банкрутства та ліквідації. Тому для Уряду важливим є реформування корпоративного управління на державних підприємствах. Реформа складається з кількох етапів. По-перше, це так званий «тріаж». У рамках цієї процедури держава визначає, які підприємства залишити у державній власності, які приватизувати, а які ліквідувати. Відповідні рішення вже були затверджені Кабміном.

По-друге, запровадження інституту незалежних та професійних наглядових рад у державних компаніях. Це дозволяє вирішити певний конфлікт всередині профільних міністерств, які одночасно мають виробляти державну політику в певній галузі та управляти підприємствами.

Вже сформовані перші наглядові ради в «Укрзалізниці», «Укренерго», «Укрпошті», тривають конкурсні відбори до наглядових рад «Адміністрації морських портів України» й Міжнародного аеропорту «Бориспіль», що сприятиме запровадженню нових, більш якісних стандартів управління цими компаніями. На наступний рік планується сформувати ще п’ять наглядових рад для особливо важливих державних підприємств. Вже розпочата підготовка до відбору кандидатів по «Укргідроенерго» і «Енергоатому». Згодом буде визначено ще три підприємства.

З 2018 року був переформатований відповідний номінаційний комітет, який зараз працює під безпосереднім керівництвом Кабінету Міністрів, підвищено прозорість його роботи.

Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов підкреслив, що комплексна реформа корпоративного управління спрямована на встановлення однакових правил як для приватних, так і для державних компаній. Вона має стимулювати ефективне розпорядження майном, інвестиційну діяльність тощо. Перші результати реформи корпоративного управління на держаних підприємствах свідчать, що жодна компанія, де були сформовані наглядові ради й відбулися зміни у корпоративній сфері, не стала працювати гірше. Можливо, не всі питання ще вирішені, але рух іде у правильному напрямку, й альтернативи реформі корпоративного управління на державних підприємствах немає.

Говорячи про реформу корпоративного управління в державних банках, Перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова зауважила, що належне корпоративне управління – це, з одного боку, питання економічної ефективності, а з іншого боку, питання конкуренції. До 2014 року державні банки мали багато преференцій від регулятора. Така ситуація негативно впливала на конкуренцію у фінансовому секторі. Поряд із цим, внаслідок недосконалого управління ризиками у держбанках якість їхніх активів погіршувалась, і держава щороку спрямовувала значні кошти на капіталізацію цих установ.

Підтвердженням позитивного впливу стандартів корпоративного управління на діяльність державних банків є приклади «Приватбанку» та «Укргазбанку», які сьогодні є фінансово та операційно прибутковими.

Важливим чинником є формування належного корпоративного управління та незалежних наглядових рад не лише в державних банках, але й у приватних банківських установах, що напряму впливатиме на ефективність їхньої роботи. Це, насамперед, мають усвідомити власники та менеджмент банків.

Останніми роками в Україні почала формуватися культура корпоративного управління, вважає Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв. Основними драйверами цих змін є держава та кризові явища. Розвиток корпоративного управління є тим чинником, який формуватиме довіру до фінансового сектору. Паралельно мають здійснюватися реформи на фінансовому ринку та в економіці в цілому. Позитивними слід вважати зміни законодавства щодо фінансової звітності та аудиту. Зі свого боку, Комісія працює над вдосконаленням системи розкриття інформації та запровадженням відповідних міжнародних стандартів. Усі ці питання мають системний характер і покликані сприяти залученню інвестицій у вітчизняну економіку.

*****

Міжнародні резерви України за листопад 2018 року зросли майже на $1 млрд.

Міжнародні резерви України зросли за листопад 2018 року на 5,8% або $974,5 млн. до $17711,5 млн. (в еквіваленті), інформує НБУ. Обсяг міжнародних резервів збільшився завдяки як залученню коштів Урядом, так і купівлі валюти Національним банком на міжбанківському ринку.

Уряд отримав $2000 млн. від розміщення єврооблігацій та $82,9 млн. від продажу облігацій внутрішньої державної позики.

При цьому платежі за державним боргом були меншими за надходження від продажу державних цінних паперів. Зокрема, у листопаді Уряд достроково погасив короткострокові єврооблігації на суму $725 млн., залучені шляхом приватного розміщення у серпні цього року. Також минулого місяця Уряд та Національний банк сплатили на користь Міжнародного валютного фонду $439,1 млн. (у еквіваленті). Інші платежі Уряду з обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті становили $238,2 млн. у еквіваленті, з яких $149,1 млн. за державними облігаціями внутрішньої державної позики і $18,5 млн. - за єврооблігаціями.

У листопаді чиста купівля валюти Національним банком на міжбанківському валютному ринку забезпечила поповнення резервів на $232,8 млн.

Зокрема, наприкінці минулого місяця для згладжування надмірних курсових коливань, зумовлених тиском з боку новин про оголошення воєнного стану, Національний банк продав $125 млн., з яких $50 млн. – шляхом валютних інтервенцій за вибором найкращої ціни.

Але в цілому в листопаді пропозиція валюти була вищою за попит, зокрема завдяки надходженню виручки від експорту аграрної та металургійної продукції. Це дозволило Національному банку купити на міжбанківському валютному ринку $357,8 млн., з яких $76,7 млн. за вибором найкращої ціни, не впливаючи на динаміку курсу гривні, визначену фундаментальними факторами.

Окрім того, на розмір міжнародних резервів вплинуло збільшення вартості фінансових інструментів (зміна ринкової вартості, курсу гривні до іноземних валют) у сумі $50,4 млн. (у еквіваленті).

Загалом станом на 1 грудня 2018 року, обсяг міжнародних резервів покриває три місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією