Новини УАІБ

Загальні активи світових інвестфондів
за перше півріччя 2018 року зросли на 3%

Згідно з новим звітом Представницької асоціації європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA), загальні активи світових відкритих інвестиційних фондів (Open-ended Funds) за перше півріччя 2018 року зросли на 3% з 44,3 трлн. євро до 45,65 трлн. євро. Такі дані наведені на основі інформації з 47 країн, при цьому всі результати діяльності цих фондів EFAMA подає у перерахунку в євро.

Лідерами за обсягами активів інвестфондів станом на початок другого півріччя поточного року були США - 21,14 трлн. євро, країни Європи - 15,52 трлн. євро, Австралія - 1,8 трлн. євро, Китай - 1,55 трлн. євро, Японія - 1,54 трлн. євро, Бразилія - 1,5 трлн. євро та Канада - 1,44 трлн. євро.

Структура активів за типами інвестиційних фондів станом на початок другого півріччя 2018 року була такою: фонди акцій - 42,1%; фонди облігацій - 20,2%; збалансовані та змішані фонди - 17,4%; фонди грошового ринку - 11,2%; фонди нерухомості - 1,5%; гарантовані фонди - 0,1%; інші види фондів - 7,6%.

Сукупний приплив коштів до зазначених інвестиційних фондів у першому півріччі 2018 року склав 692 млрд. євро (для порівняння, у першому півріччі 2017 року вони залучили 1185 млрд. євро). Лідерами за припливом коштів виявилися інвестфонди Європи (252 млрд. євро), США (194 млрд. євро) та Китай (78 млрд. євро).

Загальна кількість відкритих інвестиційних фондів у світі станом на початок другого півріччя 2018 року дорівнювала 128,57 тис. (на початку 2018 року цей показник становив 126,04 тис.). В Європі їх нараховувалося 57,51 тис., у Північній та Південній Америці - 36,43 тис., в Азійсько-Тихоокеанському регіоні - 32,64 тис., в Африці - 2 тис.

*****

Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності ВРУ
розглянув два законопроекти щодо ринків капіталу

Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності ВРУ розглянув два законопроекти щодо ринків капіталу. Про це інформує прес-служба НКЦПФР.

Зокрема, на засіданні Комітету було розглянуто проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій державного регулювання ринків фінансових послуг» (реєстраційний №2413а),

Документом передбачається розподіл функцій Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері фінансових послуг. Зокрема, нагляд і регулювання ринку страхових, лізингових і факторингових компаній, кредитних спілок, бюро кредитних історій, ломбардів та інших фінансових компаній перейде до Національного банку України, а Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку буде здійснювати регулювання недержавних фондів: пенсійних, фінансування будівництва, операцій з нерухомістю.

За результатами розгляду цього документа Комітет рекомендував Парламенту прийняти його у другому читанні та в цілому.

Також фінансовий комітет ВРУ рекомендував Парламенту прийняти у першому читанні проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та впровадження нових фінансових інструментів» (реєстраційний №9035).

Цей документ направлений на врегулювання таких питань:

- функціонування ринків похідних цінних паперів та деривативів;

- функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також розбудови їх інфраструктури;

- забезпечення захисту прав власників облігацій, зокрема шляхом передбачення інституту зборів власників облігацій та колективного представника власників корпоративних облігацій у відповідності до найкращих світових практик.

Для реалізації цього завдання законопроектом передбачено викладення в новій редакції Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та внесення змін до цілого ряду законодавчих актів.

*****

Україна приєднається до системи міжнародного
депозитарію Clearstream у 2019 році

Як повідомляє прес-служба НБУ, Міжнародний центральний депозитарій цінних паперів Clearstream, Група Deutsche Börse та Національний банк України докладають спільних зусиль для відкриття доступу іноземних інвесторів до українських державних цінних паперів через систему Clearstream. Встановлення «лінку» з українським ринком (рахунку міжнародного депозитарію в депозитарії Національного банку) планується на І квартал 2019 року.

Такий крок дозволить здійснювати розрахунки за всіма державними облігаціями у гривні через міжнародну систему Clearstream, збільшуючи ефективність розрахунків і водночас зменшуючи їхню вартість для інвесторів.

Очікується, що завдяки наданню доступу іноземним інвесторам до облігацій внутрішньої державної позики через Clearstream, зросте попит на українські державні цінні папери, що сприятиме підвищенню їхньої ліквідності і привабливості на міжнародних ринках. Як наслідок, український Уряд отримає переваги від розширення кола джерел довгострокового фінансування та зниження вартості боргових коштів. До того ж, це сприятиме покращенню валютної структури державного боргу і трансмісійного механізму монетарної політики Національного банку, а також подальшому розвитку ринків капіталу України.

«Створення можливості для проведення розрахунків за операціями з державними цінними паперами у гривні через систему Clearstream є значним кроком у перетворенні України на повноцінного учасника глобальних ринків капіталу. Інтеграція України до світової фінансової системи допоможе збільшити приплив іноземного капіталу до української економіки і посилити фінансову стабільність», - зазначив Голова НБУ Яків Смолій.

Виконавчий директор компанії Clearstream Banking S.A. Філіпп Сейлл зауважив: «Ми раді отримати доступ до українського ринку капіталу через нашого місцевого партнера, Національний банк України. Це є частиною нашої загальної стратегії у країнах колишнього СНД і Центральної Азії: ми під’єднуємо нові ринки капіталу цього регіону до нашої глобальної мережі. Це підвищує їхню привабливість для міжнародних інвесторів, формуючи ефективне і стабільне розрахунково-клірингове середовище».

*****

НКЦПФР оприлюднила проекти нормативно-правових актів
щодо інститутів спільного інвестування

НКЦПФР оприлюднила проекти нормативно-правових актів щодо інститутів спільного інвестування.

Зокрема, це проект рішення Комісії «Про внесення змін до Положень про порядки реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів інвестиційного фонду та інвестиційної компанії та інформації про їх випуск».

Документ розроблено відповідно до пункту 13 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», пунктів 13,14 розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про інститути спільного інвестування» та на виконання пунктів 2,3 Розпорядження КМУ від 18 липня 2018 року №505-р «Про скасування деяких актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади», а також з метою приведення Положень про порядки реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів інвестиційного фонду та інвестиційної компанії та інформації про їх випуск у відповідність до законів «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо удосконалення деяких положень», «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Так, пунктами 13,14 розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про інститути спільного інвестування» встановлено, що створення інститутів спільного інвестування (інвестиційних фондів та інвестиційних компаній) відповідно до Указу Президента України від 19 лютого 1994 року №55/94 «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» забороняється.

Закриті інвестиційні фонди та закриті взаємні фонди інвестиційних компаній, що були створені в установленому законодавством порядку до набрання чинності Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», провадять свою діяльність відповідно до Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, затвердженого Указом Президента України від 19 лютого 1994 року №55/94 «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії», протягом строку, на який вони були створені.

Також НКЦПФР оприлюднила проект Рішення«Про внесення змін до Положення про порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інституту спільного інвестування». Він розроблений відповідно до пункту 13 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», статей 50,55 та 58 Закону України «Про інститути спільного інвестування», з метою приведення Положення про порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 липня 2013 року №1338, у відповідність до законів «Про електронні довірчі послуги» та «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо удосконалення деяких положень».

*****

НДУ запропонував для обговорення проекти технічних вимог до депозитарних установ залежно від обраної моделі роботи з центральним депозитарієм і принципи побудови нової тарифної моделі 2019

Нацдепозитарій запропонував для обговорення проект принципів побудови нової тарифної моделі 2019, яка набере чинності з моменту запуску в роботу нового ПО, а також проект технічних вимог до депозитарних установ залежно від обраної моделі роботи з Центральним депозитарієм, йдеться в повідомленні прес-служби НДУ.

Наявні тарифи на сьогодні не дозволяють НДУ вийти на рівень беззбитковості операційної діяльності. Під час формування нової тарифної моделі використовується підхід, який дозволить протягом кількох років досягти операційної самоокупності. Для цього, за розрахунками експертів НДУ, з моменту запуску ПО необхідне підвищення вартості послуг більш ніж удвічі.

Рада учасників Національного депозитарію спільно з проектною командою НДУ для впровадження програмного забезпечення Depend проаналізували проекти документів: технічні вимоги до депозитарних установ і проект тарифної моделі 2019. В основі нової тарифікації лежить формування справедливої вартості щодо витрат ресурсів на обслуговування того чи іншого формату рахунку та обрана депозитарною установою модель роботи з Центральним депозитарієм.

Нинішні тарифи поки не дозволяють НДУ вийти на рівень беззбитковості операційної діяльності. Для цього буде потрібно кілька років, з моменту запуску нового ПО, за умови підвищення вартості послуг і збереження стабільного економічного розвитку України. Тариф буде формуватися з урахуванням обсягів технічних робіт і витрат на оперативну діяльність, необхідних для забезпечення безпеки, підтримання стабільної безперебійної роботи системи ЦД для забезпечення взаємодії з тією чи іншою депозитарною установою.

Розглядаються два види тарифів:

- базовий, у разі використання системного рішення НДУ;

- агрегований, у разі необхідності інтеграції з програмним забезпеченням депозитарної установи.

«Для ефективної роботи НДУ як важливої частини інфраструктури фондового ринку України важливо мати стабільний фінансовий стан організації. Протягом останніх декількох років операційна діяльність НДУ залишалася збитковою. За нашими розрахунками, з впровадженням нового ПО в серпні 2019 року, для забезпечення безперебійної діяльності, вартість послуг НДУ з обслуговування ДУ необхідно збільшити більш ніж удвічі», - зауважив Міндаугас Бакас, Голова Правління НДУ.

Нова бізнес-модель НДУ допоможе підвищити рівень надання послуг депозитарними установами та перезапустить ринок, а також дасть поштовх для формування сприятливих умов розвитку якісних контрагентів, які котируються в європейському фінансовому просторі.

Під час попередніх робочих зустрічей проектна команда НДУ отримала запит на створення документації щодо технічних вимог до програмного забезпечення депозитарних установ. Нова модель роботи має на увазі кілька варіантів взаємодії. Депозитарні установи можуть використовувати програмний модуль Центрального депозитарію, який з економічного і технічного боку вимагає менше ресурсів для створення та підтримки і забезпечує найвищий рівень безпеки. Або розробити своє програмне забезпечення, яке повинно бути інтегровано з центральним програмним забезпеченням.

Графік з впровадження ПО на 2018-2019 роки є таким:

- Презентацію принципів нового ПО проведено відповідно до плану в березні поточного року. Вперше процес реформування ринку відбувався у відкритому діалозі, НДУ зібрав учасників у форматі офф-лайн зустрічі для отримання зворотного зв’язку щодо концепції ПО.

- Презентація технічної концепції ПО була запланована і проведена у квітні, також організована комунікація з активними учасниками ринку через закриту робочу групу в ФБ та електронну пошту. Організована позапланова зустріч щодо найбільш актуальних для депозитарних установ питань.

- Презентація проектів документів: технічні вимоги та проект нової моделі 2019 року - вересень 2018 року.

- Поставка першої частини ПО і попереднє тестування проектною командою НДУ – листопад 2018 року - лютий 2019 року.

- Попереднє тестування учасниками ринку окремих елементів функціоналу, обміну повідомленнями, а також інтеграція з НБУ/РЦ/Біржами - починаючи з березня 2019 року.

- Тестування учасниками ринку всього функціоналу - червень-липень 2019 року.

- Запуск нового ПО - серпень 2019 року.

*****

Загальний обсяг торгів на фондовому ринку України
у серпні 2018 року склав 39,2 млрд. грн.

Загальний обсяг торгів на фондовому ринку України у серпні 2018 року склав 39,2 млрд. грн., що виявилося на 6,7% менше результату липня (42 млрд. грн.). Про це свідчать нові дані НКЦПФР.

У серпні у порівнянні із липнем обсяги торгів на біржовому ринку зросли на 42,9% (з 21 млрд. грн. до 30 млрд. грн.), а на позабіржовому ринку зменшилися на 58,2% (з 22 млрд. грн. до 9,2 млрд. грн.).

У розрізі фінансових інструментів обсяги торгів у серпні поточного року були такими:

- ОВДП - 29,58 млрд. грн. (на біржовому ринку - 29 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 0,58 млрд. грн.);

- акції – 3,36 млрд. грн. (на біржовому ринку – 0,06 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 3,3 млрд. грн.);

- облігації - 2,47 млрд. грн. (на біржовому ринку - 0,67 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 1,8 млрд. грн.);

- інші цінні папери - 3,7 млрд. грн. (на біржовому ринку – 0,1 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 3,6 млрд. грн.).

*****

За січень-вересень 2018 року кількість
корпоративних прав держави зменшилась на 4,8%

Згідно з даними Реєстру корпоративних прав держави, який веде ФДМУ, станом на кінець вересня 2018 року в управлінні Фонду держмайна знаходилися корпоративні права у 290 господарських товариствах (станом на початок 2018 року їхня кількість дорівнювала 315). З них 187 акціонерних товариств, створених шляхом приватизації та корпоратизації, 51 акціонерне товариство, створене за участі Фонду, 48 товариств з обмеженою відповідальністю та 4 інших господарських товариств (ХК, ДАК, ДАХК, НАК, ДХК).

У 92 товариствах Фонд управляв державною часткою розміром менше 25% статутного фонду, у 54 - від 25% до 40%, у 24 - від 40% до 50%, у 33 - від 50% до 60%, у 62 - від 60% до 100%, а у 25 товариствах - державною часткою розміром 100%.

В управлінні інших органів виконавчої влади знаходилися корпоративні права держави у 187 господарських товариствах (станом на початок 2018 року їхня кількість дорівнювала 186). З них 136 акціонерних товариств, 34 товариств з обмеженою відповідальністю та 17 інших господарських товариств (ХК, ДАК, ДАХК, НАК, ДХК).

У 20 товариствах ці органи управляли державною часткою розміром менше 25% статутного фонду, у 14 - від 25% до 40%, у 16 - від 40% до 50%, у 8 - від 50% до 60%, у 12 - від 60% до 100%, а в 117 товариствах - державною часткою розміром 100%.

У цілому на початку другого півріччя держава управляла корпоративними правами в 477 господарських товариствах. За січень-вересень їхня кількість зменшилася на 4,8% (на початку 2018 року кількість корпоративних прав держави дорівнювала 501).

*****

У вересні 2018 року міжнародні резерви України скоротились на 3,5%

За попередніми даними НБУ, станом на 1 жовтня 2018 року міжнародні резерви України становили $16637,6 млн/ (в еквіваленті). Скорочення резервів у місячному вимірі становило майже 3,5%. На зміну обсягу міжнародних резервів у вересні впливали:

По-перше, операції Уряду. Так, платежі з обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті у вересні становили $711,2 млн. (в еквіваленті). З них $562,3 млн/ становили витрати на обслуговування за облігаціями зовнішньої державної позики та $103,2 млн/ – обслуговування та погашення за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). При цьому, за попередній місяць надходження від розміщення ОВДП становили $48,6 млн. (в еквіваленті).

По-друге, інтервенції Національного банку України. У вересні Національний банк продав на міжбанківському валютному ринку $74,2 млн. для згладжування надмірних коливань. З них $34,1 млн. було продано через інтервенції за вибором найкращої ціни та 40,1 млн. через аукціон. Водночас у минулому місяці Національний банк купив на міжбанківському валютному ринку $127,1 млн. через інтервенції за вибором найкращої ціни.

По-третє, збільшення вартості фінансових інструментів (зміна ринкової вартості, курсу гривні до іноземних валют) у сумі $13,5 млн. (в еквіваленті).

Загалом станом на 1 жовтня 2018 року, обсяг міжнародних резервів покриває 2,8 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією