Новини УАІБ

У Верховній Раді зареєстровано проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансових інструментів банків»

У Верховній Раді зареєстровано проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансових інструментів банків», поданий групою народних депутатів.

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №9034), його розроблено з метою запровадження нового виду фінансових інструментів банків – банківських сертифікатів, що існує в бездокументарній формі та має зручний механізм придбання та вторинного обігу як на організованих торгівельних площадках, так і поза ними.

Законопроектом передбачається внесення змін до:

- Господарського кодексу України щодо порядку та умов випуску цінних паперів суб’єктами господарювання;

- Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» в частині запровадження нового виду боргових цінних паперів – банківського сертифікату, а також нормативного регулювання питань порядку емісії, реєстрації випуску, погашення та виплати доходів за банківським сертифікатом;

- Закону України «Про депозитарну систему України» в частині встановлення особливостей депозитарного обліку та депозитарних операцій щодо банківських сертифікатів;

- Закону України «Про інститути спільного інвестування» щодо можливості включення до складу активів інститутів спільного інвестування банківських сертифікатів;

- Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в частині того, що Фонд не відшкодовує кошти за банківськими сертифікатами;

- Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» щодо обмежень інвестиційної діяльності з пенсійними активами пенсійного фонду (в частині банківських сертифікатів);

- Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо обмежень інвестиційної діяльності з пенсійними активами (в частині банківських сертифікатів);

- Закону України «Про Національний банк України» в частині визначення серед функцій Національного банку України встановлення вимог щодо випуску банківських сертифікатів.

Згідно із законопроектом, банківський сертифікат - це цінний папір, який підтверджує суму вимоги до банку, що дорівнює номінальній вартості відповідного цінного паперу, і права власника банківського сертифіката на одержання зі спливом встановленого строку номінальної вартості банківського сертифіката та процентів (якщо виплата процентів передбачена банківським сертифікатом), у банку, який його випустив.

Банківський сертифікат є іменним емісійним цінним папером, що випускається на певний строк виключно в бездокументарній формі. Банківський сертифікат може бути відсотковим або дисконтним.

*****

На розгляді Верховної Ради перебуває ряд законопроектів, необхідність прийняття яких підтримує НКЦПФР

На розгляді Верховної Ради перебуває ряд законопроектів, необхідність найскорішого прийняття яких підтримує НКЦПФР.

Як інформує прес-служба Комісії, першим є депутатський проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу» (реєстраційний №6303-д).

Законопроект передбачає зміни законодавчого поля, які дозволять покращити дисциплінованість учасників фондового ринку України, розбудувати систему ефективної протидії зловживанням на ринку цінних паперів, збільшити інвестиції в економіку України через підвищення довіри до ефективності державного регулювання фондового ринку.

Зокрема, документ пропонує такі новації:

- закріплення у законодавстві гарантій незалежності НКЦПФР, насамперед фінансової;

- вдосконалення законодавчих норм щодо можливостей міжнародного співробітництва НКЦПФР;

- створення передумов для приєднання України до Багатостороннього Меморандуму про взаєморозуміння Міжнародної організації регуляторів ринків цінних паперів (IOSCO MMoU);

- імплементацію норм Регламенту ЄС №596/2014 від 16 квітня 2014 року про зловживання на ринку, які стосуються міжнародної співпраці регуляторів, обміну інформацією між ними, проведення перевірок на запит іншого регулятора, а також збереження професійної таємниці;

- удосконалення системи нагляду та контролю за діяльністю на фондовому ринку з урахуванням найкращого світового досвіду з метою розбудови ефективної системи запобігання зловживанням.

Другий документ це законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (реєстраційний №9035), поданий групою народних депутатів.

Він направлений на комплексне врегулювання таких питань:

- функціонування ринків похідних цінних паперів та деривативів;

- функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також розбудови їх інфраструктури;

- забезпечення захисту прав власників облігацій, зокрема шляхом передбачення інституту зборів власників облігацій та колективного представника власників корпоративних облігацій відповідно до найкращих світових практик.

Для реалізації цього завдання законопроектом передбачено викладення в новій редакції Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та внесення змін до цілого ряду законодавчих актів.

Третім є проект закону «Про рейтингування» (реєстраційний №8007), внесений групою народних депутатів.

Ним передбачено ухвалення нового спеціального закону, яким буде регулюватись діяльність рейтингових агентств в Україні, присвоєння та використання рейтингів, взагалі вся система фінансово-економічного рейтингування. Даний законопроект заміняє окремі норми різних законів та підзаконних нормативних актів щодо цього кола питань.

Окрім самого закону, законопроектом пропонуються внести відповідні зміни до законів України «Про страхування», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про інститути спільного інвестування».

*****

НКЦПФР оприлюднила доопрацьований проект закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення»

НКЦПФР оприлюднила доопрацьований проект закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення».

Документ визначає правові, економічні та організаційні засади загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності.

Згідно із законопроектом, суб’єктами системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення є:

- Накопичувальний фонд;

- Пенсійний фонд України в частині адміністрування системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

- авторизовані компанії з управління активами, які мають право на управління пенсійними активами;

- авторизовані зберігачі, які мають право на здійснення зберігання пенсійних активів;

- авторизовані недержавні пенсійні фонди;

- страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії з учасниками системи, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника системи;

- платіжні представники;

- учасники системи;

- авторизовані адміністратори;

- аудитори.

Проектом передбачається, що закон набирає чинності з 1 січня 2019 року.

*****

Нацкомфінпослуг роз’яснила механізм подання піднаглядними установами звітності в електронній формі

Нацкомфінпослуг роз’яснила механізм подання піднаглядними установами звітності в електронній формі.

Як зазначається у повідомленні регулятора, звітність в електронній формі подається піднаглядними установами до Нацкомфінпослуг з використанням веб-інтерфейсу доступу до спеціалізованого програмного забезпечення «Комплексна інформаційна система Нацкомфінпослуг» (КІС), який розміщений на офіційному веб-сайті Комісії.

Якщо звітність подається піднаглядною установою лише в електронній формі, обов’язковими реквізитами такого пакета звітності є електронні цифрові підписи керівника та головного бухгалтера установи, накладені з дотриманням вимог законодавства, що регулює організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції.

У разі якщо пакет звітності піднаглядної установи в електронній формі підписаний електронними цифровими підписами осіб інших, ніж ті, інформація про яких міститься в Державному реєстрі фінансових установ та інших переліках, які ведуться Нацкомфінпослуг, як керівника та/або головного бухгалтера піднаглядної установи, у складі пакета звітності в супутніх документах має бути долучена інформація (копії установчих та/або організаційно-розпорядчих документів установи), що підтверджує право таких осіб засвідчувати своїми підписами документи піднаглядної установи.

Відповідно до діючого законодавства та з урахуванням технічної реалізації у КІС керівники та головні бухгалтери піднаглядних установ можуть підписувати пакети звітності електронними цифровими підписами, отриманими через акредитовані центри сертифікації ключів (АЦСК) з такого переліку спеціалізованих установ:

- АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС;

- АЦСК органів юстиції України;

- АЦСК ТОВ «АРТ-Мастер»;

- АЦСК ТОВ «Ключові системи»;

- АЦСК ДП «Українські спеціалізовані системи»;

- АЦСК Державної казначейської служби;

- АЦСК ПАТ «Укрзалізниця»;

- АЦСК ПАТ КБ «Приватбанк»;

- АЦСК НБУ;

- АЦСК АТ «Укрсиббанк».

Інформація про статуси, яких може набувати пакет звітності в електронній формі, створений піднаглядною установою в КІС, розміщена на сайті Нацкомфінпослуг у розділі «Послуги/Програмне забезпечення для учасників ринків».

*****

Протягом серпня 2018 року на ФБ «Перспектива» було укладено 853 договори на загальну суму 15,97 млрд. грн.

Протягом серпня 2018 року на ФБ «Перспектива» було укладено 853 договори на загальну суму 15,97 млрд. грн., з початку року – 4752 договорів на суму 86,71 млрд. грн., інформує прес-служба Біржі.

За оперативними даними з інтернет-сайтів фондових бірж, у серпні ФБ «Перспектива» посіла перше місце за обсягом торгів (з часткою загального біржового обороту 53%), друге місце – у ПФТС (47%).

У розрізі фінансових інструментів ринкова частка ФБ «Перспектива» становила: за серпень 2018 року щодо ОВДП – 53%, облігацій підприємств – 56%, інвестиційних сертифікатів – 75%, опціонних сертифікатів – 100%; за січень-серпень 2018 року щодо ОВДП – 50%, облігацій підприємств – 50%, інвестиційних сертифікатів – 88%, опціонних сертифікатів – 100%.

Найбільший обсяг торгів у серпні було зафіксовано з державними облігаціями України (97,35%), частка облігацій підприємств склала 2,34%, опціонних сертифікатів – 0,28%. При цьому 29,13% торгів проведено на ринку РЕПО, 70,23% - на адресному ринку, 0,04% - на ринку заявок, 0,6% - на ринку розміщення.

Обсяги торгів державними облігаціями порівняно з аналогічним періодом 2017 року залишилися на тому ж рівні, опціонними сертифікатами – зменшилися на 65%, натомість у 3,3 рази зросли обсяги торгів облігаціями підприємств.

«У серпні обсяг укладених угод на фондових біржах України склав 30 млрд. грн. (максимальний показник у поточному році й на 43% більше ніж за липень), з початку року – 175 млрд. грн. (на 33% більше ніж за січень-серпень 2017 року)», – повідомив Станіслав Шишков, Директор ФБ «Перспектива».

Частка державних облігацій у структурі біржових торгів у серпні становила 97,4%, облігацій підприємств – 2,2%, акцій та цінних паперів ІСІ - 0,2%, опціонних сертифікатів – 0,2%.

З початку року структура біржових торгів в Україні також демонструє домінування боргового інструментарію: державні облігації – 94,8%, облігації підприємств – 3,2%, облігації місцевих позик – 0,2%, акції та цінні папери ІСІ – 0,6%, строкові контракти та опціонні сертифікати – 1,2%.

Частка валютних облігацій у загальному обсязі операцій з ОВДП в останні місяці поступово збільшувалася. Зокрема, в обсязі укладених угод з ОВДП на ФБ «Перспектива» частка валютних випусків у квітні 2018 р. складала 20%, у травні - 23%, у червні – 29%, у липні - 37%, у серпні – вже 45%. Аналогічні тенденції відображають дані НБУ щодо операцій на вторинному ринку: частка валютних облігацій в загальному обсязі виконаних угод з ОВДП у квітні складала 25%, у травні - 35%, у червні – 40%, у липні - 45%, у серпні – вже 56%.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» у серпні зріс на 41% порівняно з липнем внаслідок збільшення обсягу укладених угод з державними облігаціями (на 49%) та опціонними сертифікатами (на 48%), натомість дещо скоротилися обсяги торгів облігаціями підприємств (на 55%).

Частка ФБ «Перспектива» в загальному обсязі торгів на біржовому ринку України за вісім місяців поточного року становила 49%, в т. ч. на ринку ОВДП - 50%.

*****

У серпні 2018 року Індекс ПФТС зріс на 3,72%

Четвертий місяць поспіль фіксується зростання активності учасників біржових торгів, повідомляє прес-служба ФБ ПФТС. У серпні 2018 року обсяг контрактів, укладених учасниками ПАТ «Фондова біржа ПФТС», склав 14,12 млрд. грн., що на 46,7% перевищує показник липня. Більшим цей показник був лише один раз – у червні 2016 року. З початку року вартість угод з цінними паперами на ПФТС склала 68,61 млрд. грн. (на 57% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року). Таким чином, показник восьми місяців 2018 року вже на 5% перевищив показник усього 2017 року.

На 18% минулого місяця зросла кількість біржових контрактів. У серпні учасники ПФТС уклали 1640 угод, а за вісім місяців 2018 року було укладено 8038 біржових контрактів.

За звітний період значення Індексу ПФТС зросло на 3,72% до рівня 527,33 пунктів (з початку року – на 67,37%).

Традиційно, найбільшу частку в структурі торгів ПФТС займають державні облігації – обсяг біржових контрактів з ОВДП минулого місяця склав 13,72 млрд. грн., що на 46,69% перевищує показник липня. На 75% зросла загальна вартість угод з акціями вітчизняних емітентів. Проте обсяги угод з цим інструментом залишаються незначними – лише 51,49 млн. грн. Обсяг угод з корпоративними облігаціями в серпні склав 296,92 млн. грн., цінними паперами інститутів спільного інвестування – 1,28 млн. грн, а державними деривативами – 54,1 млн. грн.

*****

Обсяг інвестицій на приватизовані підприємства складає 34,15 млрд. грн.

Згідно з інформацією ФДМУ, станом на початок липня 2018 року на його обліку перебувало 12602 договори купівлі-продажу об’єктів приватизації. З них: 1082 договори купівлі-продажу пакетів акцій акціонерних товариств; 8599 договорів купівлі-продажу об’єктів малої приватизації; 2921 договір купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва.

За планом протягом першого півріччя 2018 року передбачалося здійснити перевірки за 271 договором. Фактично органами приватизації здійснено контроль за 249 договорами, що становить 92% запланованих перевірок. За результатами контролю невиконання умов встановлено за 23 договорами, що дорівнює 9,2% загальної кількості перевірених договорів.

У цілому договорами купівлі-продажу приватизаційних об’єктів передбачено інвестування підприємств у 1995-2021 роках на загальну суму 23,38 млрд. грн., $2,01 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, станом на 01.07.2018 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 12,83 млрд. грн., $2 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично на звітну дату на приватизовані об’єкти надійшло 19,47 млрд. грн., $2,1 млрд. та 72 млн. євро (у перерахунку на національну валюту - 34,15 млрд. грн.).

Найбільші обсяги інвестицій передбачені договорами купівлі-продажу пакетів акцій. Так, згідно з ними, покупці приватизованих підприємств у 1995-2021 роках повинні внести інвестицій на загальну суму 21,53 млрд. грн., $1,94 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, станом на 01.07.2018 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 11,2 млрд. грн., $1,92 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично, починаючи з 1995 року, приватизовані підприємства вже отримали інвестицій на суму 17,57 млрд. грн., $2,04 млрд. та 72 млн. євро.

*****

Станом на кінець серпня 2018 року в Україні було виписано 674 аграрні розписки на суму 4,3 млрд. грн.

За інформацією Національного прес-клубу «Українська перспектива», вітчизняні сільгоспвиробники використовують аграрні розписки для поповнення власних фінансових та матеріально-технічних ресурсів. Потребу в них особливо гостро відчувають малі та середні господарства в період посівних та збиральних кампаній.

Новий інструмент кредитування в нашій країні впроваджується з 2014 року. Цим займаються Проект IFC «Аграрні розписки в Україні», Міністерство аграрної політики і продовольства, Міністерство юстиції. Робота здійснюється за сприяння Швейцарського Уряду.

Згідно з даними Проекту IFC, станом на кінець серпня 2018 року в Україні було виписано 674 аграрні розписки на суму 4,3 млрд. грн. Із неї 2,46 млрд. грн. або 57% припадало на товарні аграрні розписки, а 1,84 млрд. грн. або 43% – на фінансові аграрні розписки.

*****

У серпні 2018 року міжнародні резерви України зменшилися на 2,9%

Станом на 1 вересня 2018 року міжнародні резерви України дорівнювали $17,23 млрд. (в еквіваленті), передає НБУ. До скорочення резервів на 2,9% у місячному вимірі у серпні призвели такі чинники:

- Інтервенції Національного банку з метою згладжування надмірних коливань курсу гривні на міжбанківському валютному ринку. За підсумками місяця було продано $668 млн., з яких через інтервенції за вибором найкращої ціни було продано $311,9 млн та на аукціонах - $356,1 млн. При цьому, на поповнення резервів у серпні куплено $16,7 млн.

- Платежі з обслуговування та погашення зовнішнього боргу. Зокрема, на користь Міжнародного валютного фонду було сплачено кошти обсягом $607,4 млн. (в еквіваленті). Окрім платежів на користь МВФ, у серпні на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було спрямовано $447,9 млн. у еквіваленті, з яких $389,2 млн. становили обслуговування та погашення за державними цінними паперами.

- Операції Уряду із залучення коштів в іноземній валюті шляхом розміщення державних боргових паперів. Так, обсяги розміщення облігацій зовнішньої державної позики за цей період становили $725 млн., внутрішньої - $382,1 млн. та 69,1 млн євро.

- Переоцінка фінансових інструментів (зміна ринкової вартості, курсу гривні до іноземних валют) у сумі $19,9 млн. (в еквіваленті).

У цілому, станом на 1 вересня 2018 року, обсяг міжнародних резервів покриває 2,9 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією