Новини УАІБ

Відбулося засідання Ради УАІБ

30 серпня 2018 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ. 

Члени Ради заслухали інформацію Генерального директора УАІБ А. Рибальченка про останні проекти законодавчих актів у сфері фондового ринку та пенсійного забезпечення, в обговоренні яких брали участь фахівці УАІБ, зокрема, «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», зміни до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», щодо запровадження загальнообов’язкового накопичувального пенсійного страхування, а також  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»

Члени Ради затвердили рішення Дисциплінарного комітету УАІБ щодо порушення вимог внутрішніх документів УАІБ низкою КУА та виключення зі складу Асоціації ТОВ «КУА «ЛЕМАКО ЕСТЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (м.Київ) та ТОВ «КУА «ДОМІНІОН - КАПІТАЛ» (м.Київ).

Також учасники засідання розглянули проект Рекомендацій із застосування КУА методологічних підходів для оцінки кредитного ризику в КУА та фондах в управлінні, з урахуванням МСФЗ 9 та вирішили до 10 вересня підготувати та направити до Дирекції свої пропозиції до цього проекту.

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 27 вересня 2018 року.

*****

УАІБ: Аналітичний огляд результатів діяльності ринку управління
активами за 2-й квартал 2018 року – Резюме

У квітні-червні 2018 року провідні фондові ринки світу переважно зростали, попри турбулентність у глобальній торгівлі. Українські блакитні фішки у цей час демонстрували різноспрямовану динаміку, ключовий індикатор біржового ринку понизився, що мало внутрішні причини, а проте корелювало із низхідним рухом ринків, що розвиваються, у цей період, після бурхливого росту у попередньому кварталі. Доходність інститутів спільного інвестування, що інвестують у цінні папери, відповідно, понизилася. Тим не менше, для багатьох ІСІ вона була додатньою в цей період.  Майже усі фонди акцій із публічною пропозицією показали результати вищі за ключовий індекс акцій, а притік до інвестиційних фондів, зокрема відкритих, тривав. Активи усіх ІСІ в управлінні, а також активи і ВЧА сформованих фондів за результатами кварталу повернулися до зростання.

Ключовими трендами індустрії управління активами в Україні у 2-му кварталі 2018 року були такі:

Кількість КУА, за даними УАІБ, зменшилася до 291 – протягом кварталу було закрито 5 КУА, а нових не створено. Кількість діючих фондів, що досягли нормативу мінімального обсягу активів («визнаних» ІСІ), станом на 30.06.2018 зросла до 1203, переважно за рахунок венчурних КІФ.

Активи ІСІ, що досягли нормативів, у 2-му кварталі 2018 року зросли на 1.9%, а активи усіх ІСІ в управлінні, включно з тими, які ще не досягли нормативу, – на 4.5%. Станом на кінець червня 2018 року активи «визнаних» ІСІ становили 266 234 млн. грн., у тому числі венчурних фондів – 257 882 млн. грн. ВЧА усіх ІСІ разом також зросла – на 1.5%, до 212 286  млн. грн., у тому числі венчурних ІСІ – до  204 185 млн. грн. (+1.6%), відкритих – до 84 млн. грн. (+1.2%), інтервальних – скоротилася до 80 млн. грн. (-0.4%), закритих ІСІ із публічною пропозицією – до 2 765 млн. грн. (-8.7%).

Чистий притік капіталу у відкритих ІСІ у 2-му кварталі 2018 року помірно посилився і становив +2.8 млн. грн., а річний продовжував стрімко зростати (до +7.6 млн. грн.).

Кількість інвесторів ІСІ зросла за квартал (+0.1%) – головним чином за рахунок венчурних ІСІ, а також закритих ІСІ з публічною емісією – 261 488 інвесторів. У відкритих фондах, проте, учасників поменшало на 33 (-1.9%), у тому числі на 31 роздрібного вкладника-резидента, до 1 702 інвесторів всього. Загалом 98.5% із яких були фізичними особами - резидентами України, 96.1% – учасниками інтервальних фондів, 0.7% – відкритих, 1.5% – венчурних ІСІ.

Найбільшими інвесторами ІСІ (за часткою у ВЧА) в цілому залишалися українські юридичні особи, які за 2-й квартал 2018 року наростили свої кошти в ІСІ, але несуттєво втратили у вазі порівняно з іншими категоріями учасників фондів (до 63.3% в усіх фондах та до 64.5% – у венчурних). У відкритих ІСІ сукупні кошти громадян України продовжували рости, причому за 2-й квартал – найбільше серед усіх категорій вкладників, як в абсолютному, так і відносному вимірі, що збільшило їхню вагу у ВЧА сектору до 77.5%. Найшвидше серед різних секторів ІСІ ці інвестори нарощували кошти у венчурних, де вони також лідирували в цей період серед усіх категорій вкладників за динамікою накопичень, а їхня вага на кінець червня зросла до 10.3%.

Структура активів ІСІ у 2-му кварталі 2018 року продемонструвала зменшення як сукупної вартості, так і ваги в активах цінних паперів, хоча їхня вага зросла в інтервальних та в закритих фондах із публічною пропозицією, а сукупна вартість – в інтервальних та в закритих фондах із приватною емісією (крім венчурних). Станом на 30.06.2018 в агрегованих активах різних секторів ІСІ цінні папери становили від 12% у венчурних ІСІ до 71% та 86% – у відкритих та інтервальних відповідно.

Доходність ІСІ у 2-му кварталі 2018 року майже в усіх секторах ІСІ понизилася, проте фонди облігацій (диверсифіковані та спеціалізовані фонди із публічною емісією) виявилися стійкими до турбулентності на ринку і навіть підвищили середню доходність (до +0.9% за квартал). Лідерами за квартальним приростом вартості інвестицій у 2-му кварталі 2018 року стали «інші» диверсифіковані та спеціалізовані фонди із публічною емісією (+1.7%), а найнижчі серед різних секторів ІСІ результатати за доходністю показали фонди змішаних інвестицій (-3.0%). Відкриті фонди показали в середньому -1.6% за квартал, а за рік – +17.6%. Лідерами за річною доходністю у червні 2018 року були закриті (невенчурні) ІСІ з публічною емісією (+21.0%).

Активи недержавних пенсійних фондів в управлінні КУА у 2-му кварталі 2018 року прискорили позитивну динаміку  (+3.9%) – разом зі зростанням ваги цінних паперів у них, на відміну від активів ІСІ. Станом на 30.06.2018 вони досягли  1 265 млн. грн. (без урахування КНПФ НБУ).

Активи страхових компаній в управлінні у 2-му кварталі 2018 року дещо зросли (+1.0%) і на 30.06.2018 становили 108 млн. грн.

Кількість КУА, що управляють пенсійними активами, зросла (до 35), а самих НПФ в управлінні – не змінилася за цей період (58) – як і кількість КУА, що управляють активами СК (2), хоча кількість самих страхових компаній, що передали свої активи в управління КУА, на кінець червня зменшилася (до 4-х).

*****

У Парламенті зареєстровано законопроект
«Про облігації фондів місцевого розвитку»

У Парламенті зареєстровано законопроект «Про облігації фондів місцевого розвитку», поданий групою народних депутатів.

Як зазначається в пояснювальній записці до документа (реєстраційний №9023), його метою є визначення організаційно-правових засад створення фондів місцевого розвитку для емісії облігацій як інструменту цільового фінансування місцевих інвестиційних проектів за умов забезпечення надійного захисту прав інвесторів у такі облігації.

Законопроектом вносяться зміни до законів «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про банки та банківську діяльність», «Про інститути спільного інвестування», «Про недержавне пенсійне забезпечення» та до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (щодо звільнення від державного мита за реєстрацію випуску облігацій фондів місцевого розвитку). Цими змінами передбачається включити облігації фондів місцевого розвитку до складу активів інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів.

*****

Станом на початок другого півріччя 2018 року кількість зареєстрованих інвестфондів в Україні дорівнювала 2 390, з них 580 КІФ та 1 810 ПІФ

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР у першому півріччі 2018 року, склав 27,8 млрд. грн., що виявилося на 26,2 млрд. грн. менше порівняно з результатом відповідного періоду 2017 року (54,1 млрд. грн.).

Такі дані наведені в Інформаційній довідці щодо розвитку фондового ринку України протягом січня-червня 2018 року, яку оприлюднила Комісія.

У звітному періоді регулятором було зареєстровано 48 випусків акцій на суму 12,3 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 31 млрд. грн.

Також за січень-червень 2018 року НКЦПФР зареєструвала 53 випуски облігацій підприємств на суму 3,4 млрд. грн. У порівнянні з першим півріччям 2017 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 1 млрд. грн.

Крім того, за перші шість місяців поточного року Комісією було зареєстровано один випуск опціонних сертифікатів на суму 55 млн. грн. (у січні-червні 2017 року регулятор зареєстрував два випуски опціонних сертифікатів на суму 32 млн. грн.).

Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих НКЦПФР у січні-червні 2018 року, становив 3 млрд. грн. Такий показник виявився меншим за результат аналогічного періоду 2017 року на 1 млрд. грн.

Обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів дорівнював 9 млрд. грн., що виявилося на 5 млрд. грн. більше ніж у січні-червні 2017 року.

Станом початок другого півріччя 2018 року кількість зареєстрованих інвестфондів в Україні дорівнювала 2 390, з них 580 КІФ та 1 810 ПІФ.

*****
 
В економіку України в першому півріччі 2018 року іноземні інвестори
внесли $1 259,2 млн. прямих іноземних інвестицій

В економіку України в першому півріччі 2018 року іноземні інвестори внесли $1 259,2 млн. прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), інформує Державна служба статистики.

З країн ЄС у січні-червні 2018 року в Україну надійшло $734,2 млн. прямих іноземних інвестицій (ПІІ), з інших країн світу - $525 млн.

За накопичувальним підсумком, станом на 1 липня 2018 року акціонерний капітал нерезидентів в Україні дорівнював $32 629,9 млн. (з країн ЄС - $25 025,4 млн., з інших країн - $7 604,5 млн.), що виявилося на 3,3% більше показника початку року ($31 590,8 млн.).

До основних країн-інвесторів України належали Кіпр - $9 188,7 млн., Нідерланди - $6 847,3 млн., Велика Британія - $1 934,4 млн., Німеччина - $1 731,8 млн. та Швейцарія - $1 536,2 млн.

Найбільші обсяги надходжень прямих інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до підприємств промисловості - $10 910,4 млн., оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів - $5 053 млн. та у сферу операцій з нерухомим майном- $3 911,7 млн.

Серед регіонів лідерами за обсягами ПІІ були м. Київ ($1 6879,6 млн.), Дніпропетровська область ($3 812,7 млн.) та Київська область ($1 595,7 млн.).

 *****
 
Станом на 1 липня 2018 року обсяг прямих іноземних
інвестицій з України дорівнював $6320,8 млн.

За даними Держстату, у першому півріччі 2018 року українські підприємства внесли $0,8 млн. прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку країн світу.

У цілому, станом на 1 липня 2018 року обсяг ПІІ з України дорівнював $6 320,8 млн. (на початку року він становив $6 322 млн.). Зменшення загального обсягу інвестицій відбулося в результаті курсової різниці, перекласифікації інвестицій тощо. До країн ЄС у січні-червні поточного року з України інвестовано $6 087,3 млн., до інших країн світу - $233,5 млн.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій з України (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до Кіпру - $5 932,2 млн., Російської Федерації - $138,4 млн., Латвії - $74,1 млн., Вірґінських Британських Островів - $60,4 млн. та Угорщини - $17,1 млн.

Лідерами за обсягами інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були підприємства професійної, наукової та технічної діяльності, вкладення яких в інші країни становили $5 973,7 млн.

У регіональному розрізі найбільші обсяги інвестицій були здійснені з Донецької області ($5 942,4 млн.) та м. Києва ($249,9 млн.).

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про затвердження Форми повідомлення фінансової установи, яка віднесена до підприємств, що становлять суспільний інтерес, про суб’єкта аудиторської діяльності, який надаватиме послуги аудиту фінансової звітності»

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про затвердження Форми повідомлення фінансової установи, яка віднесена до підприємств, що становлять суспільний інтерес, про суб’єкта аудиторської діяльності, який надаватиме послуги аудиту фінансової звітності».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до підприємств, що становлять суспільний інтерес, віднесено підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущено до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств. Отже, Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до зазначених підприємств віднесені суб’єкти господарювання, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг.

Підприємства, що становлять суспільний інтерес, повинні проінформувати про суб’єкта аудиторської діяльності, який надаватиме аудиторські послуги, Нацкомфінпослуг з метою інформування щодо відповідності суб’єкта аудиторської діяльності вимогам Закону та надання документів (інформації) щодо процедури відбору такого суб’єкта.

Враховуючи це, проект Розпорядження забезпечує можливість повідомлення фінансовою установою, яка віднесена до підприємств, що становлять суспільний інтерес, про суб’єкта аудиторської діяльності, який надаватиме послуги аудиту фінансової звітності. Це має підвищити рівень довіри інвесторів до фінансової звітності суб’єктів господарювання шляхом забезпечення якісного розкриття інформації за результатами обов’язкового аудиту фінансової звітності.

*****

При Міністерстві фінансів України буде створена робоча група з питань реалізації плану протидії стратегіям та практикам розмивання бази оподаткування та виведення прибутків з-під оподаткування

При Міністерстві фінансів України буде створена робоча група з питань реалізації плану протидії стратегіям та практикам розмивання бази оподаткування та виведення прибутків з-під оподаткування (План дій BEPS).

Як повідомляє прес-служба Міністерства, ця група створена для забезпечення виконання пункту 11 статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Вона покликана розробити законопроекти, що визначатимуть:

- правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;
- правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;
- правила обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
- правила оподаткування постійного представництва;
- заходи щодо запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
- процедуру врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
- впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну інформацією;
- внесення змін до Податкового кодексу України щодо контролю за трансфертним ціноутворенням (кроки 8, 9, 10, 13 Плану дій BEPS).

«Наша мета – імплементувати мінімальний стандарт Плану дій BEPS, що дозволить ефективно протидіяти агресивному податковому плануванню, розмиванню податкової бази і виведенню прибутку з-під оподаткування. План BEPS являє собою єдині правила гри, які допомагають боротися зі спекуляціями, а також створюють рівні умови для всіх гравців. Виконання Плану є позитивним сигналом для інвесторів. Це стимулюватиме міжнародну торгівлю та сприятиме зростанню нашої економіки», - зазначив заступник Міністра фінансів Сергій Верланов.

Через прогалини та неузгодженості в національному та міжнародному податковому законодавстві міжнародні компанії зменшують або уникають зобов’язань зі сплати податку на прибуток. Таким чином, втрачаються надходження до бюджету. Аби уникнути цього, 1 січня 2017 року Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках ініціативи Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Країни-члени ОЕСР розробили План дій BEPS, покликаний протидіяти розмиванню бази оподаткування і виведення прибутку з-під оподаткування.

Цей План включає в себе 15 кроків, що охоплюють різні сфери протидії агресивному податковому плануванню. Обов’язковими до виконання Україною (мінімальний стандарт Плану дії BEPS) є 4 кроки:

Крок 5: «Удосконалення заходів боротьби з податковими зловживаннями»;
Крок 6: «Недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами»;
Крок 13: «Рекомендації про документації з трансфертного ціноутворення та розкритті інформації по країнам»;
Крок 14: «Удосконалення процедури взаємного узгодження шляхом вирішення спорів».

*****

Уряд ухвалив План заходів з реалізації Концепції реформування
інституту саморегулювання в Україні

Кабінет Міністрів за ініціативи Мінекономрозвитку ухвалив План заходів з реалізації Концепції реформування інституту саморегулювання в Україні.

Як повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку, План передбачає розробку єдиного закону про саморегулювання в Україні та внесення змін до законів щодо делегування окремих функцій держави з регулювання господарської чи професійної діяльності саморегулівним організаціям.

Як відомо, саморегулівні організації (СРО) – це об’єднання бізнесу за видами діяльності. Статус СРО надає можливість самостійно встановлювати норми, стандарти у тій чи іншій сфері без втручання держави, а також регулювати як внутрішні відносини, так і відносини зі споживачами.

Згідно з Планом, до кінця 2018 року після консультацій з громадськістю Мінекономрозвитку розробить проект закону щодо саморегулювання в Україні. Закон є суттєвою перевагою для об’єднань суб’єктів господарської чи професійної діяльності, що претендують на набуття статусу СРО, адже завдяки йому створювати СРО можна буде практично за всіма видами діяльності, що наразі неможливо. Органи, які реалізують функції держави з регулювання господарської чи професійної діяльності, будуть позбавлені таких функцій та делегуватимуть їх СРО.

Чинні саморегулівні організації збережуть свій статус до ухвалення закону. При цьому його прийняття тягне за собою зміни для них – нові механізми надання статусу СРО.

*****

Платіжний баланс України у липні 2018 року зведено з дефіцитом у $170 млн.

Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України в липні 2018 року збільшився до $1,1 млрд., інформує Національний банк. Насамперед це було пов’язано зі значними темпами зростання обсягів імпорту товарів порівняно з обсягами експорту.

Обсяги експорту товарів у липні збільшилися на 12,6% у річному вимірі та становили $3,3 млрд. У липні відновилося зростання експорту продовольчих товарів (на 8% у річному вимірі) завдяки ранньому початку збору врожаю пшениці в червні та високим обсягам урожаю ріпаку.

Обсяги імпорту товарів у липні збільшилися на 24,9% у річному вимірі та становили $5 млрд. Істотне прискорення зростання імпорту порівняно з попереднім місяцем було зумовлено неенергетичною складовою - на тлі високого споживчого та інвестиційного попиту суттєво збільшилися закупівлі продукції машинобудування (на16%), продовольчих товарів (но 30,8%) та промислових виробів (на 28,1%).

Чистий приплив капіталу за фінансовим рахунком у липні становив $0,9 млрд. (у липні минулого року – $0,1 млрд.) і був забезпечений операціями приватного сектору.

Платіжний баланс України у липні поточного року зведено з незначним дефіцитом у $170 млн.

*****

Обсяг капітальних інвестицій в Україні у першому
півріччі 2018 року склав 206,9 млрд. грн.

У січні-червні 2018 року підприємствами та організаціями України за рахунок усіх джерел фінансування було освоєно 206,9 млрд. грн. капітальних інвестицій, що на 26,5% більше від обсягу капітальних інвестицій за відповідний період 2017 року, інформує Держстат.

Основним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 75,4% загального обсягу.

Вагомі частки капітальних інвестицій освоєно в машини, обладнання та інвентар і транспортні засоби – 48,1% усіх інвестицій, у будівлі та споруди – 40%.

На капітальний ремонт активів спрямовано 14,6 млрд. грн. капітальних інвестицій (7,1% від загального обсягу).

*****

У липні 2018 року середня заробітна плата в Україні дорівнювала 9 170 грн.

За даними Держстату середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у липні 2018 року становила 9 170 грн, що у 2,5 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3 723 грн).

Темп зростання середньої номінальної заробітної плати порівняно з червнем становив 100,3%, а порівняно з липнем 2017 року – 124,9%.

Індекс реальної заробітної плати у липні 2018 року порівняно з червнем склав 101%, а відносно липня 2017 року – 114,7%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією