Новини УАІБ

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні (відкриті, інтервальні, закриті фонди) за липень 2018 року

Другий місяць поспіль українські фондові біржі закрилися у «зеленій» зоні, індекс УБ збільшився на +3,15%, індекс ПФТС додав +9,89%.

У липні всі сектори публічних інститутів спільного інвестування завершили місяць з такими показниками: лідером з доходності «з початку року» став сектор закритих фондів +17,94% (+8,72% за місяць)), друге місце посіли відкриті ІСІ +7,63% (+3,47% за місяць), а інтервальні ІСІ опинилися на третьому місці з показником +1,48% (+4,38% за місяць).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 15 відкритих ІСІ станом на 31.07.2018 р. становила 84,31 млн. грн. Відповідно до показників на кінець липня, загальне збільшення ВЧА склало +2683,29 тис. грн. (+3,29%).

Всі фонди сектору завершили місяць зі зростанням доходності, діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +11,99% до +0,77%.

За результатами липня лідерами зростання у секторі стали:

«ВСІ» (+296,82 тис. грн. (+20,30%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля та завдяки додатковому розміщенню сертифікатів (+19,00% в обігу) отримав чистий притік у розмірі +331,04 тис. грн.;

«ОТП Фонд Акцій» (+666,34 тис. грн. (+4,97%)) – завдяки залученню коштів інвесторів (+0,17% в обігу) та зростанню інвестпортфеля фонд отримав +29,71 тис. грн. чистого притоку;

«УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (+58,53 тис. грн. (+3,86%)) – так само, завдяки позитивній переоцінці складових портфеля та додатковому розміщенню сертифікатів (+1,69% в обігу) отримав чистий притік у розмірі +25,77 тис. грн.

Найбільші виплати інвесторам у липні зробили такі фонди:

«КІНТО-Класичний» (+645,29 тис. грн. (+2,21%)) – попри позитивну переоцінку складових портфеля, найбільший чистий відтік у секторі, пов'язаний з викупом у інвесторів сертифікатів (-0,39% в обігу), призвів до відтоку чистого капіталу у розмірі -115,00 тис. грн.;

«Альтус-Збалансований» (-70,03 тис. грн. (-2,26%)) – викуп в учасників фонду 21 інвестиційного сертифіката спричинив чистий відтік капіталу у розмірі -93,42 тис. грн.;

«ОТП Класичний» (-15,51 тис. грн. (-0,31%)) – пред’явлення інвесторами до погашення 23 сертифікатів призвело до втрат фондом -73,58 тис. грн. «чистими».

Список основних гравців сектору у липні був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (35,46% сукупної ВЧА (29,89 млн. грн.)), другу сходинку посів фонд «ОТП Фонд Акцій» (16,70% (14,03 млн. грн.), третє місце за фондом «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (7,78% (6,56 млн. грн.)). Четверте місце закріпилося за фондом «Софіївський» (7,20% (6,07 млн. грн.)), фонд «КІНТО-Еквіті» (6,78% (5,71 млн. грн.)) завершив п’ятірку лідерів сектору.

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«Надбання» (+11,99%), «Софіївський» (+10,63%) та «ОТП Фонд Акцій» (+4,78%).

Найменші показники зміни вартості своїх цінних паперів у липні продемонстрували фонди: «Альтус-Збалансований» (+0,77%), «Альтус-Депозит» (+1,08%) та «ВСІ» (+1,09%).

Інтервальні фонди

У липні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,95 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшилася на -258,29 тис. грн. (-8,05%).

За результатами місяця лідером зростання у секторі став фонд «Паритет» (+81,81 тис. грн. (+5,63%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля.

Найбільші зменшення ВЧА зафіксували фонди:

«ТАСК Український Капітал» (-96,90 тис. грн. (-7,48%)) – через викуп у інвесторів значної кількості ЦП (-29,49% в обігу) фонд отримав відтік чистого капіталу у розмірі -454,23 тис. грн.;

«Оптімум» (-2,58 тис. грн. (-0,79%)) – негативна зміна ВЧА відбулася за рахунок зменшення вартості складових інвестпортфеля.

Лідерами за доходністю стали фонди «ТАСК Український Капітал» (+8,29%) та «Паритет» (+5,63%), найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів зафіксував фонд «Оптімум» (-0,79%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів 2 закритих ІСІ, які включено до огляду за липень, на кінець місяця склала 14,09 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +2081,44 тис. грн. (+17,33%). Таке значне зростання відбулося завдяки залученню коштів інвесторів фондом «Індекс Української Біржі» (+2013,85 тис. грн. (+18,30%)) – додаткове розміщення акцій (+6,81% в обігу) дозволило фонду збільшити притік чистого капіталу у розмірі +789,80 тис. грн.

За результатами липня доходність фондів у секторі була такою: «Індекс Української Біржі» (+10,76%) та «ТАСК Універсал» (+6,68%).

*****

Європейська Бізнес Асоціація закликає МВФ та СБ підтримати введення в Україні другого рівня пенсійного забезпечення

Європейська Бізнес Асоціація закликає МВФ та СБ підтримати введення в Україні другого рівня пенсійного забезпечення.

Як зазначається у прес-релізі ЄБА, Асоціація звернулася з листом до Міжнародного Валютного Фонду та директорату Світового банку по Білорусі, Молдові та Україні. У ньому, зокрема, йшла мова про важливість запровадження другого рівня пенсійного страхування для населення, фінансові втрати від гальмування процесу та мінімальні витрати з боку держави на впровадження реформи. Бізнес-спільнота наголосила, що за умов солідарного забезпечення коефіцієнт заміщення пенсією втраченого заробітку буде постійно знижуватися із сьогоднішніх 32% до 18% протягом наступних 30 років. Щоб було наочно зрозуміло, як приклад, з 1,6 тис. грн. зараз до 900 грн. через 30 років.

В ЄБА наголошують, що наразі важливо зробити ефективні та якісні кроки, які зменшать дефіцит пенсійної системи. В Україні близько 12 млн. осіб пенсійного віку. Дефіцит пенсійного фонду складає понад 200 млрд. грн. У такому вигляді, як є зараз, пенсійна система існувати не може. До того ж кількість людей пенсійного віку з кожним роком збільшується. При такому співвідношенні між платниками податків і пенсіонерами важко говорити про стабільність системи.

Сьогодні в Україні спостерігається старіння населення, зменшення його кількості, у тому числі за рахунок міграції. За попередніми підрахунками експертів, до 2050 року в країні співвідношення працюючих громадян до пенсіонерів становитиме 10 до 15. А працездатне населення, власне, і є потенційними донорами пенсійної системи.

Переконливим вирішенням ситуації бізнес-спільнота вбачає запровадження другого рівня пенсійного страхування – з 1 січня 2019 року. Система мінімізує корупційні ризики. По-перше, за рахунок диверсифікації накопичень населення між десятками недержавних пенсійних фондів. Державний пенсійний фонд буде лише адміністратором коштів, фактичне управління ними будуть здійснювати недержавні пенсійні фонди. По-друге, у кожного громадянина буде можливість здійснювати щоденний контроль стану своїх накопичень, правильність нарахування прибутку. Буде право переходу до іншого фонду в будь-який момент. Іншими словами, кожен зможе свідомо вибрати фонд для зберігання власних накопичень та особисто контролювати процес зберігання.

Кошти в накопичувальній системі зберігатимуться на приватних рахунках та будуть приносити інвестиційний дохід учасникам накопичувального фонду.

Після досягнення пенсійного віку громадяни матимуть право отримати довічну пенсію, пенсію на визначений строк або одноразову пенсійну виплату.

Бізнес підтримує ідею накопичувальної системи. Механізм її впровадження якісно прописаний в законопроекті №6677. Документ має понад 10 позитивних відгуків від вітчизняних та міжнародних експертів, а положення відповідають профільній Директиві Європейського Парламенту та Ради.

Європейська Бізнес Асоціація закликає МВФ та Світовий банк підтримати даний документ і сподівається, що це допоможе комплексно запустити процес розбудови другого рівня пенсійного страхування та стабілізувати пенсійну систему в принципі.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Положення про консолідований нагляд за діяльністю небанківських фінансових груп, переважна діяльність у яких здійснюється особою, яка отримала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Положення про консолідований нагляд за діяльністю небанківських фінансових груп, переважна діяльність у яких здійснюється особою, яка отримала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку».

Зміни, що вносяться цим документом до Положення про консолідований нагляд за діяльністю небанківських фінансових груп, переважна діяльність у яких здійснюється особою, яка отримала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, затвердженого Рішенням НКЦПФР від 26.03.2013 р. №431, стосуються приведення окремих вимог даного документа до Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Також проектом Рішення уточнено окремі питання, що стосуються подання небанківськими фінансовими групами консолідованої та окремої фінансової звітності до Комісії.

*****

Нацкомфінпослуг розробила проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)»

Нацкомфінпослуг розробила проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)».

Документ розроблено з метою приведення положень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №913, у відповідність до вимог законодавства України та удосконалення державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг, зокрема щодо переліку ліцензій, які видаються Нацкомфінпослуг, процедури їх видачі, вимог до документів, які подаються здобувачем ліцензії, організаційних, технологічних, спеціальних та додаткових вимог до здобувачів ліцензій.

*****

Нацкомфінпослуг запровадила нові вимоги до інвестиційної
діяльності страхових компаній

Нацкомфінпослуг запровадила нові вимоги до інвестиційної діяльності страхових компаній. Їхньому аналізу був присвячений семінар-презентація на тему «Нові вимоги Нацкомфінпослуг до інвестиційної діяльності страховиків», організований Комісією та Групою ICU, повідомляє прес-служба Нацкомфінпослуг.

Метою заходу було роз’яснення учасникам ринків фінансових послуг вимог нового Положення щодо обов’язкових критеріїв та нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика, затвердженого Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 7 червня 2018 року №850, яке набрало чинності з 3 серпня 2018 року.

Член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов зробив презентацію Положення, пояснивши, що прийняття цього акта удосконалить систему пруденційного нагляду, сприятиме підвищенню рівня капіталізації, фінансової стійкості та стабільності страховиків, забезпечить запобігання неплатоспроможності, посилить захист прав споживачів фінансових послуг та довіру страхувальників до страхових компаній, а також дозволить регулятору мати реальну картину фінансового стану та платоспроможності страховиків. Крім того, він представив огляд страхового ринку та пріоритетні напрями реформування державного регулювання страхової діяльності.

На семінарі представники Нацкомфінпослуг наголосили, що діалог зі страховим ринком щодо удосконалення страхового законодавства буде здійснюватись і надалі.

*****

Держфінмоніторинг на Громадській раді представив
новий законопроект щодо фінансового моніторингу

Держфінмоніторинг на Громадській раді представив новий законопроект щодо фінансового моніторингу, інформує прес-служба відомства.

Це проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

За результатами обговорення нових положень проекту закону члени Громадської ради ініціювали питання про направлення своїх зауважень та пропозицій до Міністерства фінансів як головного розробника зазначеного документа.

Законопроектом пропонується удосконалити національне законодавство у сфері фінансового моніторингу, зокрема, щодо:

- зменшення кількості ознак фінансових операцій, про які суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані були повідомляти Держфінмоніторинг, а саме залишається обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму понад 300 тис. грн. (на сьогодні - 150 тис. грн.) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, ПЕПами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії;

- поступового переходу на ризик-орієнтований підхід при поданні інформації про підозрілі фінансові операції суб’єктами первинного фінмоніторингу;

- оновлення заходів впливу за порушення базового Закону: від письмового застереження, штрафних санкцій у розмірі не більше 10 млн. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до анулювання ліцензії;

- удосконалення процедури визначення бенефіціарних власників компаній та законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- удосконалення положень законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу;

- необхідності забезпечення відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів;

- зобов’язання платіжних систем супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу;

- встановлення обов’язку платіжних систем забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу;

- необхідності встановлення запобіжних заходів, спрямованих на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, та збиранню грошей чи майна для терористичних цілей.

*****

Новий Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій» підвищить захист іноземних капіталовкладень

Наприкінці листопада 2018 року набуде чинності новий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій».

Як зазначається у повідомленні прес-служби Держфінмоніторингу, запропоновані Законом норми та концепції дозволяють значно спростити процедуру іноземного інвестування, забезпечити захист інвестицій відповідно до рекомендацій Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO) та Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Зазначеним законом вносяться зміни до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» в частині здійснення звичайних та додаткових заходів належної перевірки клієнта згідно з вимогами десятої та тринадцятої Рекомендації FATF.

Так, ключові зміни стосуються визначення термінів «ідентифікація» та «кореспондентські відносини», а також додаткових заходів, які суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати до іноземної фінансової установи. Крім того внесені зміни розширюють можливості суб’єктів первинного фінансового моніторингу використовувати різні джерела отримання інформації, необхідної для проведення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, якщо це доречно з точки зору практичності у випадках, коли здійснюється ефективне управління ризиками відмивання коштів та фінансування тероризму і коли це необхідно, щоб не перешкоджати нормальному веденню бізнесу.

Разом з тим, внесеними змінами уточнено права та обов’язки суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо відмови від проведення фінансової операції, у випадках недостатності та/або ненадання клієнтом документів чи відомостей, необхідних для виконання суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Запроваджені новели законодавства сприятимуть підвищенню ефективності здійснення заходів належної перевірки клієнта та запобіганню незаконному використанню юридичних осіб та організацій за рахунок отримання достатніх відомостей про клієнта.

*****

У ІІ кварталі 2018 року ВВП України збільшився на 0,9%

Реальний валовий внутрішній продукт України у II кварталі 2018 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 0,9%. Про це інформує Державна служба статистики.

Порівняно з II кварталом 2017 року ВВП України зріс на 3,6%.

*****

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в Україні
у першому півріччі 2018 року становило $653,1 млн.

Згідно з даними Держстату у першому півріччі 2018 року експорт товарів та послуг з України становив $27 815,7 млн., або 111,1% порівняно з першим півріччям 2017 року, а імпорт в Україну – $28 468,8 млн., або 113,5% порівняно з першим півріччям 2017 року.

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в Україні у першому півріччі 2018 року становило $653,1 млн. (у першому півріччі 2017 року негативне сальдо дорівнювало $48,7 млн.).

*****

НБУ оприлюднив дані «Грошово-кредитної статистики» за липень 2018 року

Національний банк оприлюднив дані «Грошово-кредитної статистики» за липень 2018 року.

Згідно з ними у липні банки активно залучали кошти - обсяг депозитного портфелю у гривні в цілому по банківській системі зріс на 1,5% до 515,4 млрд. грн. Про це свідчать попередні

Найбільш активно минулого місяця банки залучали кошти бізнесу. Залишки коштів на корпоративних рахунках підвищилися на 3,6% до 395,7 млрд. грн., зокрема, залишки на гривневих рахунках бізнесу в платоспроможних банках – на 6,3% до близько 260 млрд. грн. Водночас депозити підприємств в іноземній валюті скоротилися на 3,3% до $5 млрд. (у доларовому еквіваленті).

На відміну від корпоративних депозитів, залишки гривневих коштів населення в платоспроможних банках у липні скоротились ‒ на 3,1% до близько 254,7 млрд. грн., що головним чином мало сезонний характер. Зниження обсягу вкладів населення у національній валюті відбувалось переважно на рахунках на вимогу, в тому числі на карткових, після їх суттєвого зростання в червні. Цей факт одночасно зі зростанням коштів на вимогу корпорацій може свідчити про активне здійснення населенням споживчих витрат. Водночас у липні пожвавився притік коштів фізичних осіб в іноземній валюті – зростання за місяць становило 1,9% до $8,6 млрд. (у доларовому еквіваленті).

У цілому обсяг депозитів населення за підсумками минулого місяця зріс на 0,2% до 485,6 млрд. грн.

Кредитний портфель банків у гривні в липні зріс на 1,5% до 593,7 млрд. грн.

Банки продовжували активно кредитувати населення, насамперед на споживчі потреби – за місяць портфель гривневих кредитів населенню зріс на 3,1% до 121,3 млрд. грн.

Портфель кредитів корпоративному сектору за цей період збільшився на 1,8% до близько 859,5 млрд. грн., з них портфель гривневих кредитів зріс на 1,1% до 471,4 млрд. грн., а валютних – на 0,5% до $14,5 млрд. (у доларовому еквіваленті).

Зростання попиту на кредити як з боку корпоративного сектору, так і населення відповідає очікуванням банків. Зростання попиту населення на кредити банки пов’язують зі зниженням кредитних ставок, покращенням споживчих настроїв та скороченням заощаджень домогосподарств. Головними чинниками попиту на кредити з боку бізнесу банки вважають потреби в оборотному капіталі та інвестиціях.

Вартість гривневих кредитів та депозитів майже не змінилась.

Процентні ставки за гривневими кредитами як для бізнесу, так і населення майже не змінилися.

З огляду на значний профіцит ліквідності банківської системи, суттєвий приплив коштів у попередні періоди та сезонне скорочення залишків депозитів, вартість вкладів населення в липні не змінилась і залишалася на рівні 10,7% річних в гривні та 2,3% річних в іноземній валюті. Посилення конкуренції між банками за корпоративних клієнтів призвела до незначного підвищення дохідності гривневих депозитів бізнесу ‒ на 0,4% до 12% річних.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією