Новини УАІБ

НКЦПФР схвалила проект закону «Про загальнообов’язкове
накопичувальне пенсійне забезпечення»

НКЦПФР схвалила проект закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», інформує прес-служба Комісії.

Документ було розроблено Робочою групою, до складу якої, крім фахівців регулятора, увійшли представники інших державних органів, Світового банку в Україні та Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 11 жовтня 2017 року №723-р «Про затвердження плану заходів із запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування на 2017-2018 роки» НКЦПФР уповноважена розробити та подати до Кабміну проекти законодавчих змін з певних напрямків, які стосуються запровадження в Україні накопичувальної системи.

На першому етапі Робочою групою була підготовлена Концепція розбудови накопичувального (другого) рівня системи пенсійного забезпечення. Документ виносився на публічні обговорення із залученням представників органів виконавчої влади, народних депутатів, експертних кіл, великого бізнесу, представників ринку капіталу, саморегулівних організацій, тощо. Такі обговорення відбувалися не лише на базі Комісії, а й Національного банку, Міністерства соціальної політики, Світового банку, бізнес-асоціацій, серед яких EBA, AmCham й інші. Проект Концепції обговорювався також на засіданні Цільової команди з упровадження реформ фінансового сектору України. Для ознайомлення з проектом Концепції широкого загалу його було опубліковано на веб-сайті Комісії. Наразі триває другий етап – робота над законопроектом.

*****

УАІБ не підтримує законопроект «Про загальнообов’язкове
накопичувальне пенсійне забезпечення», розроблений
НКЦПФР, і виступає проти його прийняття

Українська асоціація інвестиційного бізнесу розглянула проект Закону України «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», який було представлено 21 червня 2018 року на Комітеті НКЦПФР з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку, та не підтримує його і  виступає проти його подальшого просування та прийняття. Про це йдеться у листі, який Асоціація направила до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Цей законопроект ставить під загрозу пенсійну реформу в Україні та запровадження другого рівня пенсійної системи, оскільки створення передумов для появи ще однієї громіздкої монопольної структури не може бути ефективним та стійким до зловживань, вважають в УАІБ.

УАІБ підтримує прийняття проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» (реєстр. № 6677 від 10.07.2017р.), який направлено на забезпечення повноцінного реформування пенсійної системи, покращення пенсійного забезпечення громадян шляхом здійснення власних накопичень на старість та економічного зростання країни. Законопроект передбачає конкурентну, недержавну архітектуру накопичувальної системи пенсійного страхування з елементами централізації в державному органі.

*****

У І кварталі 2018 року активи інвестиційних фондів світу зменшилися на 1,3%

У І кварталі 2018 року активи інвестиційних фондів світу зменшилися на 1,3%. Про це свідчать дані нового звіту Представницької асоціації європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA).

Згідно з ними, загальні активи світових відкритих інвестиційних фондів (Open-ended Funds) за І квартал 2018 року зменшилися з 44,3 трлн. євро до 43,74 трлн. євро. Такі дані наведено на основі інформації з 47 країн, при цьому всі результати діяльності зазначених фондів EFAMA наводить у перерахунку в євро.

Лідерами за обсягами активів інвестфондів станом на початок поточного року були США - 19,72 трлн. євро, країни Європи - 15,1 трлн. євро, Австралія - 1,72 трлн. євро, Бразилія - 1,62 трлн. євро, Японія - 1,52 трлн. євро та Канада - 1,37 трлн. євро.

Структура активів за типами інвестиційних фондів станом на початок ІІ кварталу 2018 року була такою: фонди акцій - 41,3%; фонди облігацій - 20,6%; збалансовані та змішані фонди - 17,5%; фонди грошового ринку - 11,3%; фонди нерухомості - 1,5%; гарантовані фонди - 0,1%; інші види фондів - 7,7%.

Сукупний приплив коштів до зазначених інвестиційних фондів у І кварталі 2018 року склав 502 млрд. євро (для порівняння, у І кварталі 2017 року вони залучили 611 млрд. євро). Лідерами за припливом коштів виявилися інвестфонди Європи (223 млрд. євро), США (81 млрд. євро) та Японії (62 млрд. євро).

Загальна кількість відкритих інвестиційних фондів у світі станом на початок ІІ кварталу 2018 року дорівнювала 127,07 тис. (на початку 2018 року цей показник становив 126,04 тис.). В Європі їх нараховувалося 57,07 тис., у Північній та Південній Америці - 36,03 тис., в Азійсько-Тихоокеанському регіоні - 31,94 тис., в Африці - 2,04 тис.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками».

Документ розроблено з метою удосконалення вимог до професійних учасників фондового ринку у сфері пруденційного нагляду.

Зміни, що вносяться до Положення, стосуються приведення окремих його вимог до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів», а також нормативно-правового врегулювання та уточнення деяких питань, що виникають у процесі застосування вимог Положення.

*****

Національний банк надає можливість місцевим органам влади розміщувати облігації місцевих позик на фондовій біржі з використанням розрахунків за принципом «поставка цінних паперів без оплати»

Національний банк надає можливість місцевим органам влади розміщувати облігації місцевих позик на фондовій біржі з використанням розрахунків за принципом «поставка цінних паперів без оплати». Про це інформує прес-служба НБУ.

Досі Положення про провадження депозитарної і клірингової діяльності та забезпечення здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів Національним банком, яке регламентує обслуговування депозитарієм Національного банку операцій з розміщення облігацій місцевих позик, передбачало можливість обслуговування розміщення таких позик лише поза фондовою біржою.

Відтак, для розширення можливостей із залучення місцевими органами влади позикових ресурсів НБУ вніс зміни до Положення та уможливив обслуговування депозитарієм Національного банку таких операцій.

По-перше, визначено порядок дій депозитарію Національного банку, фондової біржі, емітента та депозитарних установ при розміщенні облігацій місцевих позик на фондовій біржі.

По-друге, врегульовано порядок взаємодії депозитарію Національного банку та фондової біржі при обслуговуванні розміщення облігацій місцевих позик на фондовій біржі.

По-третє, внесено зміни до плану балансових рахунків та переліку депозитарних проводок, завдяки чому розміщення облігацій місцевих позик на фондовій біржі зможе відображатися в системі депозитарного обліку.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила низку проектів нормативно-правових актів щодо фінансової звітності та аудиту на ринку небанківських фінансових послуг

Нацкомфінпослуг оприлюднила низку проектів нормативно-правових актів щодо фінансової звітності та аудиту на ринку небанківських фінансових послуг.

Зокрема, це проекти розпоряджень Нацкомфінпослуг «Про внесення змін до Порядку складання звітних даних страховиків», «Про внесення змін до внесення змін до Положення про порядок складання, формування та подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення» та «Про затвердження Змін до Порядку складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг».

Їх основною метою є приведення нормативно-правових актів у відповідність до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» щодо аудиту фінансової звітності.

Також Комісія оприлюднила проект Розпорядження «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та визнання таким, що втратило чинність Розпорядження Нацкомфінпослуг від 26 лютого 2013 року №640».

Завданням цього документа є приведення нормативно-правових актів Комісії у відповідність до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» у частині ведення Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності.

*****

Нацкомфінпослуг розробила проект Розпорядження «Про затвердження Змін до Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ»

Нацкомфінпослуг розробила проект Розпорядження «Про затвердження Змін до Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, він розроблений з метою приведення у відповідність до законів «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №913 щодо удосконалення деяких положень в частині вимог до керівників та головних бухгалтерів.

*****

Національний банк та НКЦПФР готові прийняти
повноваження Нацкомфінпослуг

Без прийняття законопроекту про спліт та суміжних подальших законодавчих ініціатив існує великий ризик зупинки розвитку окремих сегментів фінансового сектору, зокрема страхування, недержавного пенсійного забезпечення тощо, а також неможлива ефективна імплементація директив ЄС у сфері небанківських фінансових послуг.

Цьому питанню був присвячений виступ директора Департаменту стратегії та реформування НБУ Михайла Відякіна на зустрічі представників НБУ з міжнародними експертами та народними депутатами, повідомляється на офіційній сторінці Національного банку у Facebook.

Закон про спліт (реєстраційний №2413а) має об’єднати повноваження з регулювання та нагляду на ринках фінансових послуг шляхом ліквідації Нацкомфінпослуг та розподілу її функцій між НБУ та НКЦПФР.

«Національний банк та НКЦПФР готові прийняти повноваження Нацкомфінпослуг та стати регуляторами небанківського фінансового ринку. Підготовкою до такого рішення ми вже займаємося три роки, з 2015 року, коли проект закону №2413а було зареєстровано у Парламенті, як невідкладний», - зазначив Михайло Відякін.

За його словами, ефект від прийняття цього документа та переходу до консолідованої моделі регулювання фінансового ринку очікується як загальнодержавний, так і міжнародний та суспільний. Для суспільства консолідований нагляд за фінансовим ринком - це, перш за все, захист прав споживачів та якість, прозорість фінансових послуг.

Проте спліт й досі лякає деяких представників небанківського фінансового сектору, які вважають, що за нового регулювання підхід до контролю за ринком буде більш жорстким і менш зрозумілим.

Михайло Відякін вкотре наголосив, що у разі прийняття закону має бути реалізовано принцип непомітного переходу функцій - учасники небанківського фінансового ринку не мають відчути зміни регулятора. «Яка різниця, кому подавати звітність, або звертатися за отриманням ліцензії?», - уточнив він.

У проекті закону визначено адаптаційний період для учасників небанківського фінансового сектору протягом одного року. Також передбачається, що колишні працівники Нацкомфінпослуг будуть залучені до налагодження процесів всередині НБУ та НКЦПФР.

«Проект цього закону в першому читанні був прийнятий парламентом ще два роки тому, і наразі потребує негайного винесення до сесійної зали. Чим раніше буде прийнято цей закон, тим швидше відбудеться створення умов для подальшого розвитку ринку. Це також є умовою підвищення рівня нагляду до міжнародних стандартів і важливим кроком на шляху розвитку фінансового сектору України та його інтеграції у міжнародні ринки», - зауважив Михайло Відякін.

*****

Об’єднання учасників  фінансового ринку вважає, що законопроект
про спліт втратив свою актуальність і несе невиправдані ризики

Законопроект 2413а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг», зареєстрований у Верховній Раді у липні 2015 року, втратив свою актуальність, а ризики, які можуть виникнути у процесі його реалізації, невиправдані.

Так вважає Об’єднання учасників фінансового ринку, до складу якого входять 16  профільних професійних об’єднань, серед яких і Українська асоціація інвестиційного бізнесу. Ще наприкінці травня вони направили листи головам депутатських  фракцій, у Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради, до Адміністрації Президента України та Міжнародного валютного фонду, в яких   наголошують, що зміни, які відбулися протягом 2015-2017 років, мають суттєву позитивну динаміку розвитку як самого ринку небанківських послуг, так і системи його державного регулювання.

Законопроектом, який був актуальним після активної фази фінансової кризи 2014 року, зазначається у листі, передбачено лише технічний перерозподіл здійснення функцій регулювання та нагляду від Нацкомфінпослуг до НБУ та НКЦПФР. Тобто фактично запланована ліквідація одного регулятора без інструментів повноцінної передачі повноважень іншим регуляторам. На думку учасників Об’єднання, ліквідація Нацкомфінпослуг може призвести до втрати інституційної пам’яті та досвіду подолання наслідків фінансових криз, які ринок фінпослуг та небанківські фінустанови пройшли більш гідно ніж банківська система і з мінімальними втратами. Повернення до надмірної зарегульованості ринку стримуватиме його розвиток та суттєво ускладнить порядок отримання фінкомпаніями ліцензій за процедурами НБУ, а головне – може призвести до втрати функції захисту прав споживачів фінансових послуг, яку результативно здійснює Нацкомфінпослуг, проте яка не є властивою для НБУ та НКЦПФР.

Учасників Об’єднання також непокоїть, що у разі прийняття законопроекту №2413а виникне перехідний період, під час якого деякі недобросовісні учасники можуть скористатися тимчасовими «провалами» у регулюванні та зникнути з ринку, не виконавши свої зобов’язання перед клієнтами. Крім цього, зміна моделі державного регулювання спричинить значне згортання ринку небанківських фінансових послуг, і як наслідок, значно скоротяться надходження до державного та місцево бюджетів, підвищиться рівень безробіття.

Учасники Об’єднання закликають залишити функцію державного нагляду та регулювання небанківських установ за Нацкомфінпослуг, посиливши її інституційну спроможність та фінансову незалежність.

*****

Набула чинності нова редакція Регламенту провадження клірингової діяльності публічного акціонерного товариства «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках»

Набула чинності нова редакція Регламенту провадження клірингової діяльності публічного акціонерного товариства «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках».

Згідно з повідомленням РЦ, зміни передбачають здійснення зарахування зобов’язань та/або прав з поставки цінних паперів на підставі інформації з відомостей операцій блокування цінних паперів, які формуються та надаються Розрахунковому центру депозитаріями, лише за тими цінними паперами, облік яких дозволено здійснювати кожному з депозитаріїв відповідно до компетенції, встановленої Законом «Про депозитарну систему України».

Також новою редакцією Регламенту передбачено заборону розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на фондовій біржі з первинного розміщення цінних паперів по облікових регістрах брокерів.

*****

У травні 2018 року платіжний баланс України залишився профіцитним

У травні 2018 року платіжний баланс України залишився профіцитним, йдеться у повідомленні Нацбанку.

В останньому весняному місяці сальдо поточного рахунку, як і минулого року, було близьким до нуля порівняно з профіцитом у квітні ($0,2 млрд.), через розширення дефіциту торгівлі товарами.

У січні-травні дефіцит поточного рахунку розширився до $415 млн. (з $308 млн. за аналогічний період минулого року).

Обсяги експорту товарів у травні становили $3,6 млрд., що на 13,2% більше, ніж у минулому році.

Підтримувала зростання експорту сприятлива зовнішня цінова кон’юнктура, однак темпи зростання знизилися насамперед через вичерпання перехідних запасів зернових та олійних культур. У результаті, обсяги експорту продовольчих товарів у травні зменшилися на 3,3% у річному вимірі.

Водночас, збереження сприятливої зовнішньої цінової кон’юнктури та нарощення виробництва окремої хімічної продукції забезпечило високі темпи зростання експорту продукції металургії (30,2% у річному вимірі) та хімічної промисловості (49,2%).

У цілому за п’ять місяців 2018 року експорт товарів зріс на 11,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до $17,8 млрд.

Обсяги імпорту товарів у травні становили $4,6 млрд. Порівняно з травнем попереднього року імпорт збільшився на 15,5% унаслідок вищих цін на енергоносії та стійкого зростання внутрішнього попиту.

Так через зростання світових цін на нафту вартісні обсяги імпорту нафтопродуктів збільшилися на 42,3% у річному вимірі, природного газу – на 8,4%. А високий внутрішній попит зумовив зростання імпорту продукції машинобудування на 17,8%.

Загалом за січень-травень імпорт товарів зріс на 14,3% рік до року і становив $21,1 млрд.

Чистий приплив капіталу за фінансовим рахунком у травні становив $307 млн. (у травні минулого року – $339 млн.), і був забезпечений приватним сектором (як банками, так і реальним сектором). У той самий час, на тлі здійснення державою платежів з погашення гривневих ОВДП у власності нерезидентів та погашень за позиками, чистий відплив за операціями державного сектору становив $113 млн.

Надходження прямих іноземних інвестицій залишилися на рівні попередніх місяців ($150 млн.), однак більше половини від їх загального обсягу було спрямовано до банківського сектору в результаті операцій з переоформлення боргу в статутний капітал.

За січень-травень 2018 року чисті надходження ПІІ становили $719 млн.

Загалом, за січень-травень 2018 року чистий приплив коштів за фінансовим рахунком становив $701 млн.

У травні платіжний баланс зведено з профіцитом на рівні $266 млн. Водночас, через виплати на користь МВФ, міжнародні резерви на початок червня скоротилися на 1,6% до $18,2 млрд., що покриває 3.2 місяці майбутнього імпорту.

 *****

Середня зарплата в Україні у травні становила 8 725 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у травні 2018 року становила 8 725 грн, що у 2,3 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3 723 грн), інформує Держстат.

Темп зростання середньої номінальної заробітної плати порівняно з квітнем становив 102,9%, а порівняно з травнем 2017 року – 127,6%.

Індекс реальної заробітної плати у травні 2018 року порівняно з квітнем становив 102,9%, а відносно травня 2017 року – 114,1%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією