Новини УАІБ

Парламент прийняв закон «Про валюту і валютні операції»

Парламент прийняв закон «Про валюту і валютні операції» (реєстраційний №8152). Цей закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Метою закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Документ передбачає принципи валютного регулювання, уточнює термінологічний апарат у сфері валютного регулювання та валютного нагляду, зокрема, введено нові терміни.

Закон також визначає: зміст валютного законодавства; уточнює засади здійснення валютних операцій, у тому числі здійснення розрахунків, торгівлі валютними цінностями; здійснення транскордонного переказу та переміщення валютних цінностей; ліцензування валютних операцій Національним банком України; здійснення валютного нагляду; здійснення НБУ заходів захисту; запровадження особливостей установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту продукції, а також транспортних послуг; встановлення заходів впливу до порушників валютного законодавства.

Законом внесено відповідні зміни до законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про банки і банківську діяльність», а також визнано такими, що втратили чинність, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

*****

Комітет ВРУ з питань фінансової політики і банківської
діяльності рекомендував Парламенту прийняти за основу
три законопроекти щодо ринків капіталу

Комітетом ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності були розглянуті три законопроекти, які стосуються сфери ринків капіталу. Про це повідомляє НКЦПФР на своїй офіційній сторінці у Facebook.

Зокрема, Комітет розглянув проекти законів «Про рейтингування» (реєстраційний №8007), «Про ринки капіталу та організовані ринки» (реєстраційний №7055) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу» (реєстраційний №6303).

Перший законопроект спрямований на встановлення правових засад визначення рейтингів та їх використання, приведення діяльності рейтингових агентств в Україні у відповідність до вимог Регламенту ЄС №1060/2009, встановлення відповідальності для рейтингових агентств за порушення вимог законодавства.

Зазначені зміни направлено на покращення інвестиційного клімату в Україні, пожвавлення інвестиційних процесів, мінімізацію ризиків на ринках капіталу.

Метою другого документа є комплексне врегулювання таких питань, як: функціонування ринків похідних цінних паперів та деривативів; функціонування регульованих ринків та розбудови їх інфраструктури; впорядкування діяльності з надання інформаційних послуг на ринках капіталу у відповідності до світових практик та європейського законодавства; забезпечення захисту прав власників облігацій, зокрема шляхом передбачення інституту зборів власників облігацій та адміністратора за випуском облігацій, у відповідності до найкращих світових практик.

Третій законопроект розроблено з метою виконання пункту 16 Меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом про економічну і фінансову політику та з метою виконання Україною вимог, необхідних для забезпечення приєднання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Меморандуму IOSCO, які полягають у підвищенні інституційної та фінансової незалежності Комісії та забезпечені правових умов для здійснення міжнародної співпраці НКЦПФР.

За результатами розгляду Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти всі три законопроекти в першому читанні за основу.

*****

На засіданні Комітету НКЦПФР з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку відбувся розгляд проекту закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення»

На засіданні Комітету НКЦПФР з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку відбувся розгляд проекту закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення».

Як повідомляє прес-служба Комісії, законопроект підготовлений Робочою групою, до складу якої крім фахівців регулятора входять представники інших державних органів, Світового банку в Україні та Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

Слід нагадати, що Розпорядженням Кабінету міністрів України від 11 жовтня 2017 року №723-р «Про затвердження плану заходів із запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування на 2017-2018 роки» НКЦПФР уповноважена розробити та подати до Кабміну проекти законодавчих змін з певних напрямків, які стосуються запровадження в Україні накопичувальної системи.

На першому етапі Робочою групою була підготовлена Концепція розбудови накопичувального (другого) рівня системи пенсійного забезпечення. Документ виносився на публічні обговорення із залученням представників органів виконавчої влади, народних депутатів, експертних кіл, великого бізнесу, представників ринку капіталу, саморегулівних організацій тощо. Такі обговорення відбувались не лише на базі Комісії, а й Національного банку, Міністерства соціальної політики, Світового банку, бізнес-асоціацій, серед яких EBA, AmCham та інші. Проект Концепції обговорювався також на засіданні Цільової команди з упровадження реформ фінансового сектору України. Для ознайомлення з проектом Концепції широкого загалу його було опубліковано на веб-сайті Комісії.

Наразі триває другий етап - робота над проектом закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення».

Присутні на засіданні Комітету НКЦПФР представники ринку недержавного пенсійного забезпечення та експертних організацій і об’єднань висловили коментарі й зауваження до законопроекту і протягом двох тижнів нададуть їх в Комітет для врахування в тексті проекту.

Наступного тижня Комісія оприлюднить проект закону на веб-сайті для залучення до роботи над ним всіх зацікавлених осіб.

*****

За останній рік у вітчизняному законодавчому полі
щодо корпоративного управління відбулися значні зміни

За останній рік у вітчизняному законодавчому полі щодо корпоративного управління відбулися значні зміни.

Про це на V Міжнародному форумі корпоративних секретарів розповів Член НКЦПФР Максим Лібанов, інформує прес-служба Комісії.

Зокрема, він зазначив: «Після прийняття Верховною Радою закону №2210 по дуже багатьох процесах на ринку капіталу відбулися зміни. Зовсім скоро наберуть чинності ще два великих блоки цього закону. Найближчий блок набере чинності вже з 1 липня, він стосується емісійної діяльності в Україні. Йдеться про нову редакцію розділу Закону «Про цінні папери та фондовий ринок».

Все, до чого ми звикли за останні десять років, з точки зору правил і стандартів залучення капіталу на ринку, проведення емісії як акцій, так й інших фінансових інструментів, з 1 липня почне працювати по-новому.

Комісія, зі свого боку, намагалася встигнути до 1 липня підготувати необхідну нормативну базу. На жаль, процедури погодження та затвердження нормативних документів у нас досить розтягнуті в часі і забюрократизовані. Тут ми можемо лише позаздрити Нацбанку, який має повноваження більш оперативно впроваджувати нові правила.

Проте всі базові нормативні документи, пов’язані з емісією, реєстрацією випуску і публічним розміщенням цінних паперів (всі ці етапи є частинами процедури публічної пропозиції), Комісія розробила, деякі документи вже знаходяться на реєстрації у Мінюсті, а деякі ми вже чекаємо з Мінюсту найближчим часом.

Якщо підбивати проміжні підсумки зміни корпоративного законодавства, я б говорив не тільки про закон №2210, а також і про закон №1983, який запровадив механізм обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу власника 95% (сквіз-аут). Цей закон уже рік як діє, і точно можу сказати, що діє досить успішно. Близько півсотні проведених компаніями сквіз-аутів однозначно доводять, що потреба в цій процедурі існує.

Наявність перших судових процесів щодо оскарження процедури сквіз-ауту показує, що не все так гладко. Комісія стежить за розвитком подій по кожному оголошеному сквіз-ауту і працює над тим, як вирішити неврегульовані в законі питання.

Зі свого боку можу сказати, що законодавець виписав механізми в Законі досить кваліфіковано. Звичайно, в учасників цих процесів може виникати питання меркантильного характеру: «а чому мені заплатили 50 копійок за акцію, а я хочу в 10 разів більше». Ми розуміємо, що частина проблеми криється у низькій ліквідності українського ринку, який не завжди дозволяє об’єктивно оцінити компанію, використовуючи біржовий курс. А в разі залучення оцінювача для визначення ринкової вартості акцій можуть виникати питання щодо справедливості оцінки. Але це вже проблема в цілому низького рівня стандартів на ринку оціночної діяльності.

Але знову ж таки відповідно до закону №2210 Комісії надана можливість застосовувати додаткові вимоги до суб’єктів оціночної діяльності у випадках, встановлених законодавством про цінні папери та акціонерні товариства. І Комісія розробляє такі вимоги.

Найголовніше, що закон сьогодні працює, і це безумовний плюс».

*****

Нацдепозитарій вніс зміни до внутрішніх документів

Нацдепозитарій вніс зміни до внутрішніх документів. Вони обумовлені приведенням внутрішніх документів НДУ у відповідність до законодавства, а також покликані покращити процедури взаємодії з клієнтами.

Як зазначається у повідомленні Нацдепозитарію, Рішенням Правління НДУ від 19.06.2018 р. затверджено нову редакцію Регламенту провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів.

Документом зокрема:

1. Відкоригована підстава для відмови у проведенні операцій Центральним депозитарієм у зв’язку із відсутністю рішення НКЦПФР про допуск цінних паперів іноземних емітентів до обігу на території України, зокрема, скасовано вимогу щодо наявності рішення про граничний обсяг цінних паперів іноземного емітента, що допущені до обігу на території України.

2. Конкретизовано внесення змін до анкети рахунку в цінних паперах, а саме доповнено подією, у тому числі, зміни організаційно-правової форми, додано уточнення «у випадку зміни розпорядника рахунку або інформації про нього».

3. Розділ щодо обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, відповідно до ст. 652 Закону України «Про акціонерні товариства» викладено у новій редакції. Також додано умову про укладання емітентом з Центральним депозитарієм додаткової угоди до Договору про обслуговування випусків цінних паперів.

4. Приведено у відповідність до законодавства надання інформаційної довідки про акціонерів, які є власниками 5% (10%) і більше від статутного капіталу емітента.

5. Додано інформацію щодо необхідності отримання емітентом реєстру власників іменних цінних паперів та форма розпорядження для направлення повідомлень акціонерам через депозитарну систему. Також Регламент доповнено відповідним додатком.

6. Внесене уточнення щодо порядку відміни розпорядження клієнтом Центрального депозитарію (замість емітента/розпорядника рахунку).

7. Внесені зміни до порядку обслуговування розрахунків за правочинами, укладеними на фондових біржах та поза фондовими біржами, з/без дотримання(м) принципу «поставка цінних паперів проти оплати». Зокрема, в частині розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, укладеними емітентами на фондових біржах, із застосуванням Розрахунковим центром процедур неттінгу.

8. Порядок обслуговування розрахунків за правочинами, укладеними емітентом на фондовій біржі з/без дотримання принципу «поставка цінних паперів проти оплати» та поза фондовою біржою з дотриманням принципу «поставка цінних паперів проти оплати», викладено в новій редакції, зокрема в частині розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, укладеними емітентами на фондових біржах, із застосуванням Розрахунковим центром процедур неттінгу.

9. Обслуговування транскордонних операцій у депозитарній системі України викладено у новій редакції, а саме процедуру допуску цінних паперів іноземних емітентів до обігу на території України приведено у відповідність до вимог законодавства України.

10. Стандарт (правила) депозитарного обліку викладено в новій редакції у зв’язку із скасуванням вимоги щодо призначення коду власникам цінних паперів - нерезидентам.

Крім того, Рішенням Правління НДУ від 19.06.2018 р. внесено зміни до Порядку дій Центрального депозитарію як уповноваженого на зберігання при передачі отриманих від депозитарних установ/зберігача БД, архівів БД, документів та коштів, які надійшли за наслідками погашення ЦП та/або виплати доходів (дивідендів) за ЦП та не були виплачені, іншій депозитарній установі та Порядок перевірки відповідності ДУ, яка має намір отримати прийняті ЦД від ДУ/зберігача, що припинила свою діяльність, БД/архіву БД/документи/кошти, зокрема:

- змінено вимоги до депозитарних установ, які мають намір отримати бази даних, архіви баз даних, документи та кошти, що передані Центральному депозитарію як уповноваженому на зберігання;

- доповнено обов’язком Центрального депозитарію повідомлення про отримання пропозицій від депозитарної установ, фактів передачі баз даних, архівів баз даних, документів та коштів до нових депозитарних установ, на сайті депозитарію;

- змінено строки розгляду заяв депозитарних установ.

*****

Станом на середину червня поточного року в Україні
було видано 587 аграрних розписок на суму 3,67 млрд. грн.

За даними Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні», станом на середину червня поточного року в Україні загалом видано 587 аграрних розписок. Загальна сума позик, залучених за новим інструментом кредитування, сягнула 3,67 млрд. грн. Значний внесок до неї зробили саме банківські установи.

Упродовж поточного року вже оформлено 405 аграрних розписок на суму 2,49 млрд. грн.

Аграрні розписки стають дедалі більш затребуваними не лише серед аграріїв, але й серед надавачів кредитів, у тому числі представників банківського сектору.

Підтвердженням цього є те, що в Україні з цими фінансовими інструментами працюють вже чотири банківські установи - Piraeus Bank, OTP Bank, Agroprosperis Bank та Правекс Банк, інформує Національний прес-клуб «Українська перспектива».

Банки в Україні тривалий час орієнтувалися на співпрацю з потужними сільгосппідприємствами. Зазвичай останні позичали великі суми і гарантували їх повернення достатнім заставним майном. Проте кількість таких підприємств у національному агросекторі є доволі обмеженою, і це спонукало банківські установи до пошуку нових партнерів. Тож останнім часом вони активніше зважають на потреби в коштах малих і середніх сільгоспвиробників і підлаштовують під них свою роботу.

Новий фінансовий інструмент Проект IFC «Аграрні розписки в Україні» впроваджує спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства та Міністерством юстиції за фінансової підтримки Уряду Швейцарії.

*****

У І кварталі 2018 року ВВП України зріс на 0,9%

За даними Держстату, валовий внутрішній продукт України у І кварталі 2018 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 0,9%, а порівняно з І кварталом 2017 року – на 3,1%.

Номінальний ВВП становив 700,4 млрд. грн., а ВВП у розрахунку на одну особу – 16 537 грн.

*****

У травні 2018 року Індекс промислової продукції в Україні склав 102,2%

У травні 2018 року порівняно із квітнем 2018 року сезонно скоригований Індекс промислової продукції в Україні становив 102,2%, передає Держстат.

У травні поточного року проти травня 2017 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 102,9%.

У січні–травні 2018 року порівняно із січнем–травнем 2017 року Індекс промислової продукції склав 102,6%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 102%, переробній – 102,4%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 104,2%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією