Новини УАІБ

Відбулося чергове засідання Ради УАІБ

24 травня 2018 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ.

Члени Ради обговорили програму та підготовку до щорічної літньої конференції УАІБ «Професійне управління активами: модернізація національної моделі інвестиційного бізнесу”, яка відбудеться 08-09 червня 2018 року в місті Одеса.

Члени Ради затвердили рішення Дисциплінарного комітету УАІБ щодо порушення вимог внутрішніх документів УАІБ низкою КУА та виключення зі складу Асоціації ТОВ «КУА «АГРО КАПІТАЛ» (м.Київ), ТОВ «КУА «ЕМЕРДЖІ» (м.Київ), ТОВ «КУА «ЕСКО - КАПІТАЛ» (м.Київ) та ТОВ «КУА «ІНСАЙТ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (м.Київ).

Рада розглянула та прийняла рішення про вступ до УАІБ та видачу Подання для отримання в НКЦПФР ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) двох компаній: ТОВ «КУА «ЛІВІНГ ПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ» (м.Кам’янець-Подільський) та ТОВ «КУА «АЛЬТА ІНВЕСТМЕНТ» (м.Київ).

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 9 червня 2018 року в Одесі.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження Положення про порядок емісії облігацій внутрішніх місцевих позик та їх обігу»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження Положення про порядок емісії облігацій внутрішніх місцевих позик та їх обігу».

Документ було розроблено відповідно до пункту 1 частини другої статті 7, пункту 13 статті 8 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», частини другої статті 9 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», пункту 11 Порядку здійснення місцевих запозичень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №110, у зв’язку із приведенням у відповідність до вимог Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів».

Так, зазначеним Законом, крім іншого, удосконалено порядок емісії цінних паперів та вимог щодо оформлення проспекту при публічній пропозиції цінних паперів та визначення винятків, при яких оформлення проспекту не вимагається.

Проект встановлює етапи емісії облігацій внутрішніх місцевих позик, визначає перелік документів, які подаються для реєстрації випуску облігацій (реєстрації випуску облігацій та затвердження проспекту облігацій), перелік документів, які подаються для реєстрації звіту про результати емісії облігацій, врегульовує процедуру реструктуризації боргових зобов’язань, а також встановлює порядок погашення, анулювання та скасування реєстрації випуску облігацій.

*****

Правила Центрального депозитарію зазнали змін

Рішенням НКЦПФР від 17.05.2018 р. №327 зареєстровано Зміни до Правил Центрального депозитарію цінних паперів України. Про це йдеться у повідомленні НДУ.

Основні зміни стосуються:

- порядку встановлення та припинення правовідносин із Центральним депозитарієм;

- здійснення повноваження контролю Центрального депозитарію;

- здійснення депозитарного обліку Центральним депозитарієм та його клієнтами, які проводять депозитарну діяльність депозитарної установи;

- порядку обслуговування цінних паперів, що обліковуються на рахунках Центрального депозитарію в депозитарії іноземної держави або міжнародній депозитарно-кліринговій установі;

- порядку обслуговування операцій щодо розміщення та обігу цінних паперів іноземних емітентів на території України;

- проведення Центральним депозитарієм розрахунків за правочинами щодо цінних паперів

Зміни до Правил набули чинності з 28 травня 2017 року.

*****

У 2017 році обсяг угод злиттів та поглинань в України збільшився на 57%

Про це свідчать дані третього видання Звіту про стан ринку M&A в Україні, опублікованого юридичною фірмою Aequo спільно з виданням Mergermarket (Лондон). Звіт було презентовано на круглому столі «M&A в Україні: поворотний момент», організованому Aequo та газетою «Юридична практика», йдеться у повідомленні Aequo.

Згідно зі звітом, попри невелике кількісне зростання M&A угод в Україні з 41 в 2016 році до 44 у 2017 році, обсяг угод збільшився істотно - на 57% і склав 554 млн. євро.

Торік 75% угод було укладено між українськими компаніями, що є рекордним показником M&A активності всередині країни. Прогнозується, що структурні реформи також можуть привести до збільшення інтересу з боку іноземних інвесторів.

Сектор фінансових послуг залишається основним центром M&A активності в Україні: у 2016-2017 роках на нього припадало 33% загальної кількості та 33% загального обсягу угод. Крім того, стійку M&A активність продемонстрували такі галузі економіки, як агробізнес, енергетика та природні ресурси, а також телекомунікації, медіа та технології (ТМТ).

Позитивні зміни частково пояснюються реформами, що впливають на фінансову активність в Україні, включаючи зміни в інфраструктурі ринку капіталу країни та нові закони про товариства з обмеженою відповідальністю, корпоративні договори та механізми squeeze-out і sell-out, якими замінено застаріле законодавство радянської епохи.

Очікується, що в 2018 році Україна продемонструє економічне зростання третій рік поспіль. Згідно з прогнозами Світового банку, ВВП України зросте на 3,5% у порівнянні з 2,5% в 2017 році.

«Ці зміни свідчать про поліпшення фінансового клімату в Україні. Ми очікуємо, що у 2018 році активність на ринку злиттів та поглинань буде зростати у порівнянні з 2017 роком, продовжуючи тренд, який ми спостерігали в останньому кварталі минулого року. Це пов’язано із загальною стабілізацією економіки України, включаючи стабілізацію валютного курсу», - прокоментував Керуючий партнер Aequo Денис Лисенко.

«В Україні є ряд привабливих для іноземних інвесторів великих підприємств. Можливо, вони не чинитимуть істотного впливу на ринок злиттів та поглинань, проте закон про приватизацію, безумовно, забезпечить більшу прозорість для міжнародних інвесторів, що позитивно позначиться на іміджі України», - вважає Партнер AequoАнна Бабич.

Під час засідання круглого столу Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв розповів, на яких питаннях фокусуватиметься регулятор з метою сприяння розвитку ринку М&А, повідомляється на офіційній сторінці Комісії у Facebook. Він, зокрема, зазначив:

«Україна має перевагу порівняно із багатьма країнами, які прагнуть адаптувати своє законодавство до рівня розвинених країн. У нас є чітка дорожня карта по досягненню високого рівня розвитку, за якою ми рухаємося.

Якщо оцінювати наш прогрес за останні роки, то на прикладі ринку М&А зазначу, що за три останні роки ми суттєво просунулися. На жаль, на тлі нестійкого економічного зростання ми не мали повноцінного ринку, а лише окремі угоди. Тільки-но економіка країни повернеться до стійкого зростання, ми побачимо повноцінний М&А ринок. Рівень ліквідності нашого ринку буде зростати в міру реалізації структурних економічних реформ. Головне, щоб ми пройшли наступний рік спокійно, планомірно реалізуючи наші плани.

Що стосується законодавчих ініціатив, то хотілося б відзначити такий момент - наше бачення, стратегія полягає у створенні й розширенні інструментарію на ринку капіталу, як фінансових інструментів, так і юридичних, які дають можливість регулювати правовідносини суб’єктів бізнесу, наприклад корпоративні договори. Нам ще дуже багато потрібно зробити. Мова йде не лише про підготовку і прийняття законів. Наступний за цим крок - створення відповідної культури взаємовідносин на ринку.

Інший момент - це інформація, якість її розкриття. Комісія, як регулятор поведінки суб’єктів на фінансовому ринку, буде концентруватися на якості розкриття інформації. Суб’єкти розкриття повинні відповідати за інформацію, яка ними розкривається. Це і фінансова інформація, й інформація про корпоративні події тощо. Це вкрай важливий момент, оскільки інформація дає можливість оцінювати бізнес, дозволяє мінімізувати інвестиційні ризики, ну а зрештою притягувати порушників до відповідальності.

І третій момент, пов’язаний з ринковою інфраструктурою і стимулюванням інвестиційної поведінки. Всі наші дії спрямовані на те, що потрібно фактично з нуля створювати культуру накопичення у нас в країні. Щоб українці, які пройшли через не одну кризу і значною мірою втратили довіру до фінансової системи, мали можливості і бажання самостійно накопичувати кошти, у тому числі на власну пенсію, до того ж з мінімальними ризиками».

*****

Загальний обсяг торгів на фондовому ринку України у квітні 2018 року склав 28 млрд. грн., що виявилося на 26% менше показника березня

Загальний обсяг торгів на фондовому ринку України у квітні 2018 року склав 28 млрд. грн., що виявилося на 26% менше показника березня (38 млрд. грн.). Такі дані наводить НКЦПФР.

Обсяги торгів на біржовому ринку зменшилися на 19% (з 21 млрд. грн. до 17 млрд. грн.), а на позабіржовому ринку - на 35% (з 17 млрд. грн. до 11 млрд. грн.).

У розрізі фінансових інструментів обсяги торгів у квітні поточного року були такими:

- ОВДП - 16,8 млрд. грн. (на біржовому ринку - 16 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 0,8 млрд. грн.);

- акції - 4,65 млрд. грн. (на біржовому ринку - 0,15 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 4,5 млрд. грн.);

- облігації - 1,42 млрд. грн. (на біржовому ринку - 0,22 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 1,2 млрд. грн.);

- інші цінні папери - 5 млрд. грн. (на біржовому ринку - 0,3 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 4,7 млрд. грн.).

*****

Компанія Deloitte оприлюднила дослідження «Перспективи
розвитку галузі управління інвестиціями - 2018»

Компанія Deloitte оприлюднила дослідження «Перспективи розвитку галузі управління інвестиціями - 2018» (2018 Investment Management Outlook Vision and focus to drive success), в якому проаналізовано основні фактори успіху компаній у сфері управління активами.

Як зазначається у дослідженні, скорочення маржі та стагнація економіки створюють додаткові труднощі для компаній з управління активами. Деякі провідні компанії перевершать середньоринкові показники і зможуть досягти успіху в цьому непростому бізнес-середовищі. В умовах зростаючої значущості покоління Y успішні компанії переосмислять свою діяльність і зосередять увагу на трьох ключових напрямках, зокрема, реструктуризації портфелів продуктів, оптимізації операційних процесів і підвищенні якості обслуговування клієнтів за рахунок застосування технологічних інновацій з урахуванням потреб цифрової епохи. Для досягнення цих цілей їм необхідно буде сформувати чітке бачення щодо майбутнього розвитку і сконцентруватися на вирішенні короткострокових завдань, щоб перетворити амбітні плани на стратегічну перевагу.

Попри те, що деякі компанії у 2018 році очікують процвітання, у цілому галузь зазнаватиме труднощів. Передбачається, що компанії зіткнуться зі скороченням маржі, оскільки інвестори будуть віддавати перевагу низьковитратним інвестиційним рішенням. При цьому багатьом інвестиційним компаніям може бути складно досягти прибутковості своїх портфелів вище середньоринкового рівня (коефіцієнта Альфа). Крім того, багатьом компаніям буде нелегко привести свої операційні моделі у відповідність до змінної кон’юнктури ринку, обумовленої вимогами регулюючих органів, зміною переваг клієнтів і розвитком технологій.

Клієнтська база взаємних і біржових фондів (ETF) США залишається стабільною. Приблизно 95,8 млн. осіб беруть участь у взаємних фондах, що становить 44,4% домогосподарств США. Загальна сума активів у взаємних фондах і ETF становить $18,8 трлн. Сукупні активи в регульованих пайових інвестиційних фондах відкритого типу в усьому світі також були близькі до рекордно високого рівня - $40,4 трлн. в 2016 році, за останні п’ять років збільшення склало 7,7%. Однак є ознаки того, що переваги клієнтів можуть зазнати різких змін, на відміну від поступових змін, які відбувалися в галузі за останнє десятиліття. 70% представників покоління Y ще нещодавно позитивно оцінювали прибутковість акцій, у той час як інші вікові групи висловилися не настільки оптимістично щодо майбутнього розвитку ринку. Своєчасне встановлення відносин з представниками цієї демографічної групи, найімовірніше, сприятиме підвищенню довіри до бренду компанії.

Саме зі зміною в перевагах клієнтів будуть пов’язані основні труднощі для багатьох інвестиційних компаній у 2018 році. Більшість інвесторів у США переходять у низьковитратні фонди. Останніми роками частка ринку фондів акцій з «початковим» і «кінцевим» навантаженням скоротилася, в той час як фонди без навантаження мали суттєвий приплив коштів. Такий перехід у низьковитратні фонди частково пов’язаний з тенденцією переходу від активного до пасивного управління. Однак за деякими напрямками, наприклад у секторі управління прямими інвестиціями, компанії змогли продемонструвати позитивні показники коефіцієнта Альфа і прибутковість портфелів з урахуванням ризику, що дозволило їм зберегти поточний рівень припливу активів. Одним із ключових умов успішної роботи керівників фондів взаємних інвестицій з активним управлінням буде підтвердження високої ефективності і прибутковості інвестиційного портфеля. На думку Deloitte, їм, мабуть, треба почати з розробки лінійки продуктів з високою «активною часткою», тобто часткою інструментів у портфелі, відмінних від головного індексу. Крім того, більш успішними виявляться портфельні менеджери, які зможуть продемонструвати хорошу капіталізацію і диференційований підхід до розкриття інвестиційних можливостей. У таких умовах активно керовані фонди можуть зіткнутися з труднощами розвитку, зумовленими необхідністю скорочення витрат, задоволення мінливих переваг клієнтів і підвищення ефективності інвестиційних процесів, які в середньому не відповідали ринковим показникам.

Стан справ у великих індексних фондах виглядає більш оптимістично. Останніми роками ситуація для них розвивалася в позитивному ключі через те, що багато інвесторів перейшли на низьковитратні інвестиційні інструменти. Проте ситуація може змінитися з точністю до навпаки на тлі появи нових низьковитратних операційних моделей, заснованих на взаємодії з «цифровим співтовариством». Якщо ці нові моделі доведуть свою ефективність і набудуть широкого поширення, то наявність гнучкої та ефективної моделі, здатної унікальним чином відповідати очікуванням інвесторів, може стати суттєвим фактором успіху для інвестиційних компаній.

Далі треба буде розв’язати задачу управління новою бізнес-моделлю. Один із способів добитися дотримання мінливих регулятивних і податкових вимог законодавства - це створення гнучкої організаційної структури з новими процесами, а не просто збільшення потенціалу існуючої інфраструктури.

У 2018 році, ймовірно, деякі компанії зможуть досягти великих результатів з меншими витратами, ставши більш гнучкими за рахунок поділу існуючих завдань на окремі компоненти - персонал, процеси і технології. Деяким інвестиційним компаніям буде корисно оцінити, які компоненти вони можуть передати на аутсорсинг, включаючи ті, які відрізняють їх від конкурентів, оскільки на них припадає істотна частка операційних витрат. Компанії зовсім не обов’язково мати власну технологічну інфраструктуру, щоб працювати ефективно, особливо із сьогоднішнім рівнем розвитку технологій «хмарних» обчислень, які надають організаціям різноманітні нові можливості, в тому числі у сфері оптимізації витрат. Наприклад, можлива ситуація, коли процес виконання єдиної задачі є характерною ознакою роботи всієї компанії, для виконання цього процесу вона може залучати як людські, так і технологічні ресурси ззовні замість того, щоб орендувати обладнання або наймати відповідний персонал для роботи на постійній основі .

Також змінюються і потреби клієнтів в обслуговуванні. При цьому якщо в багатьох клієнтських сегментах зміни відбуватимуться поступово, то в певних сегментах, наприклад серед представників покоління Y, переваги клієнтів можуть змінитися кардинально. Оперативний розвиток «цифрової» моделі обслуговування клієнтів може стати важливим завданням для інвестиційних компаній. І це, скоріш за все, буде тісно пов’язане з розробкою стратегії зростання кожної компанії та її трансформацією в організацію з гнучкою інфраструктурою.

Середньостатистична інвестиційна компанія стане менш рентабельною, і портфель активів під її управлінням до кінця 2018 року залишиться практично незмінним у порівнянні з початком року - навіть в умовах покращення фондової кон’юнктури. Для того, щоб уникнути цього і перевершити середньостатистичні показники ринку, необхідно визначити свою конкурентну перевагу. Інвестиційним компаніям, можливо, буде потрібно знайти нові способи забезпечення зростання, підвищити ефективність управління своїми операціями і забезпечити високий рівень обслуговування в існуючих клієнтських сегментах, а також у тих сегментах, які розвиваються.

Інвестиційні менеджери працюють у складних умовах: пасивно керовані фонди демонструють рекордно високі притоки коштів, у той час як активно керовані фонди, навпаки, часто відзначають відтік клієнтів. При такому нерівномірному розподілі сил на ринку лише кілька успішних компаній змогли запропонувати продукти з низькою вартістю або забезпечити прибутковість вище середньоринкового рівня.

Для забезпечення зростання в 2018 році інвестиційним компаніям треба розглянути питання про розширення своїх стратегій органічного та неорганічного зростання, щоб підготуватися до можливо ще більших труднощів у майбутньому. Стратегія неорганічного зростання може виявитися ключовою можливістю для невеликих компаній за рахунок ефекту від масштабу, який дозволяє організаціям скористатися новими перевагами в короткий термін.

У Deloitte підкреслюють, що 2018 рік, ймовірно, буде роком винятків. Деякі найбільш успішні компанії зможуть досягти темпів зростання, гнучкості і якості обслуговування, що відповідають їхнім унікальним стратегіям. Реалізація цих планів також може допомогти їм у виконанні своїх обіцянок перед поточними та майбутніми інвесторами. Ці виняткові компанії, ймовірно, створять основу для досягнення або перевищення своїх п'ятирічних та десятирічних цілей. Бачення майбутнього і прагнення використовувати наявні на сьогодні ресурси для забезпечення того, щоб це майбутнє стало реальністю, можуть стати важливими чинниками успіху в 2018 році і в наступні роки.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 23,86 пункту,
а Індекс українських акцій – зріс на 200,24 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 25.05.2018 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 25.05.2018 р.

*****

За підсумками січня-березня 2018 року частка збиткових
підприємств в Україні становила 31,4%

За січень–березень 2018 року фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств України становив 132,9 млрд. грн. прибутку (за січень–березень 2017 року - 102,6 млрд. грн. прибутку), передає Держстат.

Прибуток цих підприємств дорівнював 177,5 млрд. грн., або 113% порівняно із січнем–березнем 2017 року, збитків було допущено на суму 44,6 млрд. грн. (або 82%).

Частка збиткових підприємств за січень–березень 2018 року становила 31,4% (за січень–березень 2017 року – 36,1%).

*****

У І кварталі 2018 року в Україні було
освоєно 89 млрд. грн. капітальних інвестицій

За інформацією Державної служби статистики у січні–березні 2018 року підприємствами та організаціями за рахунок усіх джерел фінансування було освоєно 89 млрд. грн. капітальних інвестицій, що на 37,4% більше від обсягу капітальних інвестицій за відповідний період 2017 року.

Основним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 76,2% загального обсягу.

Вагомі частки капітальних інвестицій освоєно в машини, обладнання та інвентар і транспортні засоби – 49,3%, у будівлі та споруди – 38,2%.

На капітальний ремонт активів спрямовано 5 млрд. грн. капітальних інвестицій (5,7% від загального обсягу).

*****

У квітні 2018 року Індекс промислової продукції в Україні склав 99,4%

У квітні 2018 року порівняно із березнем 2018 року сезонно скоригований Індекс промислової продукції в Україні становив 99,4%, повідомляє Державна служба статистики.

У квітні поточного року проти квітня 2017 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 103%.

У січні–квітні 2018 року порівняно із січнем–квітнем 2017 року Індекс промислової продукції склав 102,6%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 103,1%, переробній – 102,2%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 103,6%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією