Новини УАІБ

УАІБ оприлюднила результати діяльності галузі управління
активів інституційних інвесторів за 2017 рік та проаналізувала
деякі напрямки розвитку на 2018 рік

У 2017 році фінансово-економічна система України продемонструвала деякі ознаки стабілізації, що посприяло й індустрії управління активами. Кількості учасників – як КУА, так і діючих фондів в управлінні, вперше за 4 роки дещо зросла, хоча динаміка серед інвесторів була різноспрямованою у різних секторах ІСІ. Активи в управлінні, після скорочення у попередньому році, у 2017-му повернулися до зростання.

Кількість компаній з управління активами за рік зросла на одну, до 296, при одночасному закритті низки компаній протягом року та появі нових.

Кількість інститутів спільного інвестування – тих, що досягли нормативу мінімального обсягу активів, – вперше з 2013 року зросла і досягла 1160 фондів, на тлі популярності венчурних КІФ. Збільшувалася надалі й загальна кількістьзареєстрованих ІСІ, приріст яких у 2017 році прискорився. Водночас, тривало і закриття деяких фондів. Як і попереднього року, у 2017-му найбільше було ліквідовано венчурних ПІФ, закрилися також по одному відкритому, інтервальному ПІФ та два закритих недиверсифікованих КІФ. У 2017 році досяг нормативів перший закритий кваліфікаційний фонд (ПІФ), створений відповідно до Закону «Про ІСІ», який набув чинності у 2014 році, а всього у нових категоріях спеціалізованих та кваліфікаційних ІСІ, що досягли нормативів до кінця 2017 року, було 10.

Сукупні активи в управлінні та чисті активиІСІ у 2017 році стрімко зросли та оновили історичний максимум. Станом на 31.12.2017 загальні активи індустрії ІСІ становили понад 263 млрд. грн., чисті активи – майже 213 млрд. грн.

Як і раніше, двигуном індустрії були венчурні фонди, хоча зростання торкнулося усіх секторів (окрім закритих ІСІ з публічною пропозицією у річному вимірі, хоча у 4-му кварталі вони також зросли). Відкриті та інтервальні фонди у жовтні-грудні додали понад 4% сукупної ВЧА, а за рік – 20-30%. Тож сектор відкритих ІСІ продовжив висхідний тренд другий рік поспіль – цьому сприяв як перший за 10 років чистий притік капіталу до нього, так і жваве зростання фондових індексів у цьому році.

Інвесторів ІСІ у 2017 році знову загалом поменшало, але у відкритих та інтервальних фондах їхня кількість вперше з передкризового часу зросла: у перших – переважно за рахунок роздрібних вкладників-резидентів, у других – за рахунок підприємств-резидентів.

Сукупні вкладення вітчизняних підприємств – найбільших інвесторів в ІСІ – у 2017 році зросли в абсолютному вимірі найбільше серед усіх категорій інвесторів, хоча відносно – найменше. Врешті, їхня вага у ВЧА всіх фондів на кінець року зменшилася, але залишалася на рівні 2/3 індустрії. Громадяни України прискорили нарощення вкладень в ІСІ у 2017 році, а їхня частка у сукупній ВЧА перевищила 11%. Іноземні інвестори, зокрема юридичні особи,у 2017 році були другими за темпом збільшення своїх сукупних вкладень в ІСІ, що збільшило частку нерезидентів у ВЧА всіх фондів до майже 23%.

Доходність ІСІ у 2017 році продовжувала зростати, підсилена динамікою фондового ринку для тих фондів, що вагому частку активів інвестували у цінні папери.

Відкриті ІСІ, що були лідерами за середнім річним доходом серед секторів ІСІ за типами фондів, випередили не лише строкові річні банківські депозити у гривні, а й у євро, що були найдоходнішими з-поміж банківських вкладів у 2017 році. Цього року знову усі, крім одного, відкриті фонди забезпечили зростання вартості вкладень, а два із 17-ти навіть перевершили доходність індексу УБ, демонструючи високий результат другий рік поспіль.

Серед диверсифікованих ІСІ з публічною пропозицією – як і серед різних секторів ІСІ в цілому – найвищі результати за доходністю другий рік поспіль мали фонди акцій, що принесли понад 30%, а у 4-му кварталі лідирували фонди облігацій.

Активи недержавних пенсійних фондівв управлінні у 2017 році прискорили зростання, а кількість фондів та КУА, які управляють ними, далі зменшувалася.

Найбільшим сегментом НПФ за кількістю та сукупними активами в управлінні (без урахування корпоративного фонду Національного банку)залишалися відкриті фонди, які у цьому році наростили вагу як за кількістю, так і за вартістю активів в управлінні. При цьому майже 52% всього ринку НПФ займав КНПФ НБУ, обмежуючи частку відкритих НПФ до 35%.

У 2017 році частка активів НПФ (без КНПФ НБУ) у цінних паперах переважала половину, а 90% її були інвестовані в державні облігації. Водночас майже 2/3 портфелю професійних НПФ все ще становили фондові інструменти, причому 22% – корпоративні бонди, хоча частка ОВДП тут також була найбільшою. З урахуванням корпоративного фонду НБУ, ринок НПФ дещо більшу частку активів тримав на рахунках у банках (майже 45%), а у цінних паперах – майже половину (80% її – в ОВДП).

Активи страхових компаній в управлінні у 2017 році також збільшилися посиленими темпами – більш ніж удвічі, перевищивши розмір секторів відкритих та інтервальних ІСІ, хоча кількість КУА, що надавали послуги СК, як і кількість самих таких компаній за рік не змінилася.

За даними КУА, що мають активи СК в управлінні, майже усі вони були інвестовані у державні облігації.

У цілому, результати 2017 року були позитивними та кращими для більшої кількості ІСІ та їхніх інвесторів, ніж 2016-го, а для фондів із публічною пропозицією, зокрема відкритих, цей рік став особливо важливим, адже річний чистий притік засвідчив подолання принаймні деяких наслідків фінансової кризи, яка тривала практично десятиріччя, попри злети фондових індексів в окремі роки й до 2017-го. З точки зору доходності вкладень, цей рік, коли динаміка фондових індексів була стабільно висхідною, природно, став найбільш вдалим для фондів, зорієнтованих на інвестиції в акції.

Окремі позитивні регуляторні ініціативи щодо реалізації існуючих та створення нових можливостей для успішного та ефективного управління активами фондів, що з’явилися протягом року, ще мають бути затверджені та продемонструвати бажаний ефект у наступні роки.

Серед очікуваних змін у регулюванні ринкуу 2018 році – послаблення вимог до емітентів для включення їх цінних паперів у лістинг фондових бірж, допуск до торгівлі на них іноземних емітентів, без обмежень щодо наявності активів в Україні, разом із подальшою валютною лібералізацією та приведенням інфраструктури українського фондового ринку до вимог сучасних реалій міжнародних ринків капіталу. Реалізація змін до законодавства щодо послаблення вимог до диверсифікації портфелів інвестиційних і пенсійних фондів, як очікується, позитивно позначиться на діяльності ІСІ та НПФ. Що стосується процедури «squeeze-out», то її застосування матиме негативні наслідки, якщо формування ціни викупу не буде базуватися на ринкових засадах. Також збільшить витрати бізнесу підвищення вимог до аудиту (та аудиторів) фондів та КУА.

Крім того, очікуються подальші кроки регуляторів щодо переходу на регулювання і нагляд за фондовим ринком України відповідно до правил ЄС у контексті імплементації Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері інвестиційних фондів та управління активами, зокрема підготовка проекту нового закону щодо діяльності ІСІ, а також перегляд пруденційних вимог до КУА і решти професійних учасників ринку.

Пріоритетним напрямком залишається й пенсійна реформа – запровадження 2-го накопичувального рівня, зі значною роллю для компаній з управління активами.

Учасники ринку, як і раніше, активно співпрацюватимуть із регуляторами для вироблення спільного бачення щодо поетапної трансформації індустрії управління активами відповідно до міжнародних зобов’язань України та необхідності розвитку вітчизняного фондового ринку і національної економіки, системного підвищення добробуту громадян.

*****

Кількість ІСІ в Україні станом на 31.03.2018 р.
дорівнювала 2 366, з них 559 КІФ та 1 807 ПІФ

Згідно з даними НКЦПФР загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Комісією в січні-березні 2018 року, становив 6 млрд. грн., що виявилося на 17,6 млрд. грн. менше порівняно з показником відповідного періоду 2017 року (23,6 млрд. грн.).

Про це свідчать дані Інформаційної довідки щодо розвитку фондового ринку України протягом січня-березня 2018 року, яку оприлюднила НКЦПФР.

Упродовж звітного періоду Комісією було зареєстровано 18 випусків акцій на суму 533,48 млн. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 18,7 млрд. грн.

Також за перші три місяці поточного року регулятор зареєстрував 18 випусків облігацій підприємств на суму 1,5 млрд. грн. У порівнянні з січнем-березнем 2017 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 1,17 млрд. грн.

Протягом звітного періоду Комісією не було зареєстровано випусків опціонних сертифікатів. Натомість у січні-березні 2017 року регулятор зареєстрував два випуски опціонних сертифікатів на суму 32 млн. грн.

Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією у січні-березні 2018 року, становив 654,1 млн. грн. Такий показник виявився меншим за результат аналогічного періоду 2017 року на 1,75 млрд. грн.

Обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів дорівнював 3,36 млрд. грн., що на 1,7 млрд. грн. більше ніж у січні-березні 2017 року.

Станом 31.03.2018 р. кількість інститутів спільного інвестування в Україні дорівнювала 2 366, з них 559 корпоративних інвестиційних фондів та 1 807 пайових інвестиційних фондів.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його розроблено з метою встановлення порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства у зв’язку із набранням чинності Законом України від 16 листопада 2017 року №2210-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів», яким передбачено внесення змін до ряду положень Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та Закону України «Про акціонерні товариства».

Так, зазначеним Законом, крім іншого, удосконалено порядок емісії цінних паперів та вимог щодо оформлення проспекту при публічній пропозиції цінних паперів та визначення винятків, при яких оформлення проспекту не вимагається.

Також Законом врегульовано запровадження механізму можливості прийняття загальними зборами акціонерного товариства рішення щодо невикористання переважного права акціонерів на придбання акцій додаткової емісії.

У результаті прийняття зазначеного Рішення НКЦПФР буде удосконалено порядок емісії цінних паперів та приведено його у відповідність до вимог законодавства.

*****

Комісія оприлюднила ряд проектів нормативних актів
щодо ліцензування на фондовому ринку

НКЦПФР оприлюднила ряд проектів нормативних актів щодо ліцензування на фондовому ринку.

Першим документом є проект Рішення НКЦПФР «Про внесення змін до Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)».

Його розроблено з метою приведення Порядку до вимог законів «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» та «Про електронні довірчі послуги». Зокрема, проектом Рішення Комісії змінено термінологію, яка використовується в цьому нормативно-правовому акті.

Другий документ - це проект Рішення НКЦПФР «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з торгівлі цінними паперами». Він розроблений задля приведення нормативно-правового акта у відповідність до законів «Про електронні довірчі послуги»,«Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень», «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» та «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема в частині визначення строків оприлюднення річної фінансової звітності разом із аудиторським звітом на власному веб-сайті.

Третім документом є проект Рішення НКЦПФР «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку».

Його метою є приведення цих Ліцензійних умов до вимог законів «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень», «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», «Про електронні довірчі послуги», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Зокрема, проектом Рішення змінено термінологію, яка використовується в цьому нормативно-правовому акті, та змінено вимоги до порядку оприлюднення ліцензіатами річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності.

*****

НКЦПФР затвердила зміни до низки нормативно-правових актів з питань провадження депозитарної та клірингової діяльності

НКЦПФР затвердила зміни до низки нормативно-правових актів з питань провадження депозитарної та клірингової діяльності.

Як повідомляє прес-служба Комісії, документи приводяться у відповідність до вимог законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» та «Про електронні довірчі послуги».

Суттєвих змін зазнав Порядок направлення акціонерним товариством повідомлень акціонерам через депозитарну систему України. Документом врегульовано процедуру направлення акціонерам повідомлень через депозитарну систему України у разі скликання позачергових загальних зборів акціонерами (акціонером), які на день подання вимоги про скликання позачергових загальних зборів є власниками 10% і більше голосуючих акцій товариства.

У Порядку виплати акціонерним товариством дивідендів уточнюються вимоги щодо виплати акціонерним товариством дивідендів. Публічні акціонерні товариства, щодо акцій яких здійснено публічну пропозицію та/або акції яких допущені до торгів на фондовій біржі, а також банк зобов’язуються сплачувати дивіденди виключно через депозитарну систему України. Інші акціонерні товариства зможуть обирати на загальних зборах акціонерів один із двох способів виплати дивідендів - безпосередньо акціонерам або через депозитарну систему України. Уточнено, що виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.

У новій редакції викладено Положення про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат, оскільки запроваджуються норми щодо оформлення емітентом глобального та тимчасового глобального сертифікату у формі електронного документа в порядку, встановленому внутрішніми документами Центрального депозитарію.

До деяких нормативно-правових актів унесені зміни, якими упорядковується механізм забезпечення виконання емітентом, Центральним депозитарієм та депозитарними установами вимог, відповідно до яких акції акціонерних товариств, які належать юридичній особі, що перебуває під контролем такого акціонерного товариства, не враховуються при визначенні кворуму загальних зборів та не дають права участі в голосуванні на загальних зборах.

Загалом змін зазнали такі нормативно-правові акти:

- Порядок направлення акціонерним товариством повідомлень акціонерам через депозитарну систему України;

- Положення про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат;

- Порядок виплати акціонерним товариством дивідендів;

- Вимоги до депозитарного договору між депозитарною установою і Центральним депозитарієм цінних паперів;

- Вимоги до договору про обслуговування випусків цінних паперів між емітентом і Центральним депозитарієм;

- Вимоги до договору про обслуговування клірингової установи та договору про обслуговування Розрахункового центру;

- Вимоги до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах;

- Вимоги до договору про надання реєстру власників іменних цінних паперів;

- Вимоги до договору про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу;

- Вимоги до договору про проведення грошових розрахунків за результатами клірингу;

- Вимоги до договору про кліринг та розрахунки за правочинами щодо цінних паперів (про надання клірингових послуг);

- Положення про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі.

Найближчим часом документ буде направлено до Міністерства юстиції України для проходження державної реєстрації.

*****

Інвестиції на приватизовані підприємства станом
на початок ІІ кварталу 2018 року склали 34,14 млрд. грн.

Згідно з інформацією ФДМУ, станом на початок квітня 2018 року на його обліку перебувало 12587 договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації. З них: 1082 договори купівлі-продажу пакетів акцій акціонерних товариств; 8584 договори купівлі-продажу об’єктів малої приватизації; 2921 договір купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва.

За планом протягом І кварталу 2018 року передбачалося здійснити перевірки за 129 договорами. Фактично органами приватизації здійснено контроль за 121 договором, що становить 94% запланованих перевірок.

У цілому договорами купівлі-продажу приватизаційних об’єктів передбачено інвестування підприємств у 1995-2021 роках на загальну суму 23,38 млрд. грн., $2,01 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, станом на 01.04.2018 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 12,82 млрд. грн., $2 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично на звітну дату на приватизовані об’єкти надійшло 19,46 млрд. грн., $2,1 млрд. та 72 млн. євро (у перерахунку на національну валюту - 34,14 млрд. грн.).

Найбільші обсяги інвестицій передбачені договорами купівлі-продажу пакетів акцій. Так, згідно з ними, покупці приватизованих підприємств у 1995-2021 роках повинні внести інвестицій на загальну суму 21,53 млрд. грн., $1,94 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, станом на 01.04.2018 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 11,2 млрд. грн., $1,92 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично, починаючи з 1995 року, приватизовані підприємства вже отримали інвестицій на суму 17,56 млрд. грн., $2,04 млрд. та 72 млн. євро.

*****

Рівень активності укладання угод зі злиттів та поглинань у світі перевищив піковий період перед фінансовою кризою у 2007 році

Рівень активності укладання угод зі злиттів та поглинань (M&A) вже перевищив піковий період перед фінансовою кризою у 2007 році, і не має тенденції до зниження. Про це свідчать результати 18 дослідження компанії EY Global Capital Confidence Barometer, що проводиться двічі на рік.

У дослідженні взяли участь понад 2500 керівників із 43 країн. Більше половини респондентів (52%) зазначили, що вони планують укласти угоди придбання в наступному році. Тож тенденції до зміцнення впевненості в економічному та корпоративному секторі, а також прагнення швидкого зростання через запровадження інновацій переважають геополітичні та регуляторні виклики.

Майже дві третини керівників (61%) очікують зростання кількості потенційних угод M&A в наступному році - у порівнянні з 36% у квітні минулого року. Кількість керівників, які прагнуть укласти більше угод у наступному році, збільшилась більш ніж удвічі (33% - у квітні 2017 року, 67% - у квітні 2018 року).

Крім того, переважна більшість керівників (86%) сподівається, що світовий ринок M&A зростатиме у найближчому році (порівняно з 39% респондентів минулого року). 80% респондентів прогнозують збільшення конкуренції за активи M&A у наступному році, тоді як 68% називають фонди прямих інвестицій (ПІ) найбільшим конкурентом.

Стів Кроусос, Віце-президент EY Global з консультаційних послуг із супроводу транзакцій, зазначив: «Посилення впевненості та прагнення до запровадження цифрових технологій сприяють збільшенню кількості угод на розгляді та активності на ринку M&A. Цей тренд буде актуальним й надалі. Зростання активності фондів прямих інвестицій, яке ми спостерігали у 2017 році, вірогідно, прискориться. Цікаво, що можна очікувати як гостру конкуренцію, так і посилення взаємодії, адже фонди прямих інвестицій співпрацюватимуть з корпораціями для укладання угод».

Позитивні макроекономічні фактори та показники ринку капіталу посилюють апетит корпорацій до укладання угод. Більшість керівників (73%) вважають, що стан глобальної економіки покращується. Три чверті (77%) респондентів очікують, що корпоративні прибутки будуть збільшуватись, тоді як лише 2% прогнозують зниження оціночної вартості. Лише 2% опитаних вважають, що стабільність ринку похитнеться. На відміну від загальних настроїв учасників опитування, дослідження показало, що керівники вбачають більш оптимістичні перспективи для ринку капіталу.

Керівник відділу корпоративних фінансів і M&A компанії EY в Україні Владислав Остапенко прокоментував: «Об’єктивно, за показниками інвестиційної активності Україна поки відстає, однак є позитивні сигнали. Досі в інвестиційних рейтингах, як за кількістю, так і за обсягами угод переважають внутрішні інвестори. Все ж місцевим компаніям простіше розібратися в ситуації, вони вже працюють тут, а отже, врахували всі локальні ризики. Іноземцям складніше прийняти рішення про першу інвестицію. Однак існує позитивний тренд - до українських компаній, якими повністю володіють місцеві бізнесмени, з 2017 року приєдналися українські підприємства, які належать іноземним інвесторам. Таким чином, ті іноземні інвестори, які до кризи інвестували в Україну, конкурують з місцевими компаніями за привабливі активи, чого не спостерігалося з 2014 року».

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 1,23 пункту,
а Індекс українських акцій – на 4,28 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 11.05.2018 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 11.05.2018 р.

*****

У квітні 2018 року інфляція в Україні становила 0,8%

Інфляція на споживчому ринку України у квітні 2018 року порівняно з попереднім місяцем становила 0,8%, з початку року – 4,4%. Про це повідомляє Державна служба статистики.

Базова інфляція у квітні 2018 року порівняно з попереднім місяцем становила 0,6%, з початку року – 3,3%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією