Новини УАІБ

Президент України подав до Парламенту проект закону «Про валюту»

Президент України подав до Парламенту проект закону «Про валюту».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №8152), він був розроблений у зв’язку із необхідністю законодавчого закріплення принципів прозорої валютної політики України, врегулювання валютного ринку, необхідністю відновлення стабільності національної валюти, створення сприятливого інвестиційного клімату в країні.

Чинний режим валютного регулювання, що склався із прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та нормативно-правових актів, прийнятих у відповідності з цим Декретом, є застарілим та не відповідає сучасній європейській практиці організації валютного регулювання. Система валютного регулювання є непрозорою для суб’єктів валютних операцій та створює додаткові труднощі при вступі до валютних правовідносин.

Крім того, система валютного регулювання і контролю є настільки невідповідною часу та запиту суб’єктів валютних відносин, що не може бути змінена окремими уточненнями/змінами законодавства та потребує докорінного перегляду із уведенням нового режиму валютного регулювання, який би відповідав кращим практикам Європейського Союзу щодо запровадження режиму вільного руху капіталу.

Метою законопроекту є встановлення режиму валютного регулювання, який передбачає вільне проведення валютних операцій їхніми суб’єктами, що має на меті покращення простоти проведення таких операцій, інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості країни, а також реалізацію зобов’язань, прийнятих Україною згідно Угоди про Асоціацію між Україною з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншого боку, зокрема впровадження принципів регулювання руху капіталу Європейського Союзу (за Директивою Ради ЄЕС від 24.06.1988 р. № 88/361/ЄЕС).

Проект закону «Про валюту» пропонує скасувати чинний Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і Закон «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та внести зміни до деяких інших законодавчих актів України.

Натомість документ вводить новий режим валютного регулювання. Ним, зокрема, передбачено визначення категоріально-термінологічного апарату валютного регулювання, встановлення загального режиму проведення валютних операцій на території України, деталей здійснення валютних операцій (із встановленням виключень щодо розрахунків, які можуть здійснюватися на території країни в іноземній валюті), проведення операцій з торгівлі валютними цінностями, транскордонного переказу та переміщення валютних цінностей.

Законопроект також встановлює норми щодо ліцензування професійної діяльності з надання послуг щодо проведення валютних операцій, а також особливості проведення валютного нагляду (уточнюється їхній склад, регламентуються права та обов’язки цих суб’єктів), обміну інформацією між суб’єктами валютних операцій, включаючи органи валютного нагляду, та накладення санкцій за порушення валютного регулювання. Крім того, детально регулюються права й обов’язки резидентів і нерезидентів у сфері проведення валютних операцій, у тому числі обов’язок представляти органам і агентам валютного нагляду документи та інформацію.

З метою забезпечення економічної безпеки країни, а також керуючись принципом «послідовності» в процесі лібералізації валютного ринку, законопроект передбачає збереження мінімально необхідних повноважень Національного банку, які перешкоджатимуть раптовому відпливу короткострокового капіталу, що, у свою чергу, унеможливить виникнення надмірного тиску на обмінний курс та дестабілізацію валютного ринку.

Для цього окремо визначається правовий режим уведення заходів захисту, спрямованих на зменшення ризиків стабільності банківської та/або фінансової системи країни та усунення негативного впливу можливих наслідків тиску на платіжний баланс, що може загрожувати досягненню цілей грошово-кредитної політики, а також валютної політики держави.

*****

У Верховній Раді зареєстровано законопроект
«Про Національне бюро фінансової безпеки України»

Група народних депутатів зареєструвала у Парламенті проект закону «Про Національне бюро фінансової безпеки України».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №8157), його метою є створення організаційно-правових засад діяльності Національного бюро фінансової безпеки України, головним завданням якого є забезпечення фінансової безпеки держави шляхом побудови на основі використання нових ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу системи своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому.

Для впровадження дієвої реформи у сфері протидії кримінальним загрозам у сфері фінансової безпеки держави необхідно:

- створити єдиний правоохоронний орган, завданням якого буде виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їхньому виникненню в майбутньому;

- створити єдиний аналітичний центр концентрації та аналізу інформації про стан фінансової системи держави, що збирається держаними органами та органами самоврядування;

- запровадити нову модель організації правоохоронної діяльності, керованої аналітикою, так звану модель ILP (Intelligence Led Policing), що застосовується аналогічними підрозділами правоохоронних органів країн Європейського союзу та ОБСЄ;

- створити підґрунтя для переходу державних контролюючих органів від наглядово-каральної до профілактично-сервісної моделі роботи.

Застосування низкою країн ЄС ILP-моделі дозволило забезпечити більш ефективне й результативне управління національними правоохоронними органами таких країн.

Модель ILP ставить кримінальний аналіз у центр правоохоронної діяльності та прискорює прийняття рішень більшою мірою ніж інші сучасні моделі поліцейської діяльності.

Головна мета ILP-моделі - надати державі інструменти для підвищення професіоналізму правоохоронних органів, якості та ефективності їхньої діяльності, оптимізації використання наявних ресурсів, що сприятиме суспільній довірі та ефективній протидії загрозам фінансовій безпеці держави.

В ILP-моделі основна увага приділяється систематичному збиранню та оцінюванню інформації за допомогою чітко прописаного аналітичного процесу, в результаті якого дані перетворюються на стратегічні та робочі аналітичні продукти, що підкріплюють фактичними даними процес прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

*****

Комітет з питань фінансової політики та банківської
діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти за основу
проект закону «Про установу фінансового омбудсмена»

Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект закону «Про установу фінансового омбудсмена».

Про це інформує на своїй сторінці у Facebook один із авторів документа народний депутат Руслан Демчак.

Зокрема, він зазначив, що цим законопроектом (реєстраційний №8055) передбачається створення установи фінансового омбудсмена - незалежного органу, який вирішуватиме спори споживачів фінансових послуг та сприятиме захисту їхніх прав для збільшення довіри до фінансового сектору. Цього наразі потребує кожен українець, адже, згідно із дослідженням проекту USAID «Справедливе правосуддя», в 2016 році судам довіряло лише 10% українців. Такий альтернативний механізм вирішення спорів функціонує в 24 з 28 країн ЄС.

Основними перевагами запровадження інституту фінансового омбудсмена в Україні, за словами Р. Демчака, є такі: швидкість розгляду спорів між споживачами та надавачами фінансових послуг (до 60 днів); дешевизна в порівнянні із судовими зборами (5% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб - це лише 88 грн.); неупередженість (споживач не обмежений правом звернутися до суду).

Рішення фінансового омбудсмена або його уповноваженої особи стає обов’язковим до виконання та набирає законної сили після закінчення строку для його оскарження в суді будь-якою із сторін спору.

При цьому Руслан Демчак зауважив: «У процесі підготовки законопроекту і попередніх обговорень найбільше питань викликали норми щодо фінансування фінансового омбудсмена за рахунок ринку та обов’язковості його рішень. Можливо, ці зауваження залишились у представників ринку і сьогодні. Тому хочу ще раз підкреслити, що ми розглядаємо фінансового омбудсмена не як каральний орган для фінансових установ, а як ефективний механізм вирішення спорів, яких зараз накопичилося чимало. А пропонований механізм, поза сумнівами, більш оперативний і більш дешевий ніж судові розгляди або санкції регуляторів.

Зважаючи на те, що однією з найбільших проблем всієї фінансової системи сьогодні залишається недостатній рівень довіри до неї з боку споживачів, тому пропонована ініціатива може стати головною складовою її відновлення».

*****

Цільова команда реформ розглянула питання щодо оновлення Комплексної програми розвитку фінансового сектору та здійснення пенсійної реформи

На черговому засіданні Цільової команди реформ розглядалися питання щодо оновлення Комплексної програми розвитку фінансового сектору та здійснення пенсійної реформи, повідомляється на офіційній сторінці Нацбанку у Facebook.

У ньому взяли участь представники НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Мінсоцполітики, Пенсійного фонду України, Секретаріату Кабінету Міністрів, Верховної Ради, НАБУ, УФУ, Недержавних пенсійних фондів, Державного депозитарію, ПФТС, експерти з пенсійних питань, у тому числі розробники альтернативної концепції другого рівня пенсійної системи, представленої у законопроекті №6677, що наразі очікує на розгляд у першому читанні в Парламенті.

Національний банк ініціює оновлення Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року та оголосив про створення робочої групи за цим напрямком. Про це заявив під час засідання Директор Департаменту стратегії та реформування НБУ Михайло Відякін.

За словами М. Відякіна, Комплексна програма потребує актуалізації з огляду на зміни статусів проектів та умов їхньої реалізації. Зокрема, така потреба виникла за рахунок розширення периметру проектів, оновлення ключових показників їхньої ефективності та переліку Директив ЄС, перегляду строків виконання деяких заходів тощо. Зміни, які будуть внесені до Комплексної програми, допоможуть враховувати виклики сьогодення і скоригувати план реалізації проектів.

Крім того, представники центрального банку презентували учасникам засідання ЦКР стратегію НБУ. «Наша головна мета - побудова ефективної та стабільної фінансової екосистеми в країні», - зазначив М. Відякін.

Член НКЦПФР Олександр Панченко презентував концепцію розбудови другого рівня пенсійної системи у рамках проекту А.14 Комплексної програми.

Він наголосив, що без прийняття законопроектів №2413а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» та №6303 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу» розбудова другого рівня пенсійної системи не є можливою.

Прийняття цих Законів є головними передумовами розбудови другого рівня пенсійної системи. За результатами обговорення було вирішено рекомендувати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку врахувати пропозиції учасників до концепції розбудови другого рівня пенсійної системи.

*****

Нацкомфінпослуг розробила проект Розпорядження «Про затвердження змін до Положення про
оприлюднення інформації про діяльність недержавного пенсійного фонду»

Нацкомфінпослуг розробила проект Розпорядження «Про затвердження змін до Положення про оприлюднення інформації про діяльність недержавного пенсійного фонду».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, частиною другою статті 53 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» передбачено, що оприлюднення інформації здійснюється шляхом опублікування її в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Положенням про оприлюднення інформації про діяльність недержавного пенсійного фонду, затвердженим Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №3100 від 16.12.2004 р., встановлено порядок оприлюднення інформації про діяльність недержавного пенсійного фонду, вимоги до складу інформації, яка підлягає оприлюдненню, та періодичність її оприлюднення.

При цьому пунктом 3 статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підприємства, які становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.

З урахуванням вищевикладеного та з метою збереження пенсійних коштів учасників НПФ, оскільки оплата витрат на оприлюднення інформації про діяльність НПФ здійснюється адміністратором НПФ за рахунок оплати послуг адміністратора пенсійного фонду відповідно до умов договору про адміністрування, необхідно внести зміни до зазначеного Положення шляхом виключення норм щодо обов’язку адміністратора НПФ здійснювати в друкованих засобах масової інформації оприлюднення інформації про діяльність НПФ.

*****

НКЦПФР роз’яснила вимоги щодо розкриття проміжної звітної
інформації про результати фінансово-господарської діяльності

НКЦПФР роз’яснила вимоги щодо розкриття проміжної звітної інформації про результати фінансово-господарської діяльності.

Зокрема, як зазначається у роз’ясненні, відповідно до частини 8 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» розкривати проміжну фінансову звітність зобов’язані:

- банки;

- акціонерні товариства, щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію (включені до реєстру фондової біржі);

- емітенти інших цінних паперів, щодо яких здійснено публічну пропозицію (включені до реєстру фондової біржі).

Акціонерні товариства, щодо цінних паперів яких не здійснено публічну пропозицію і вони не перебувають у реєстрі фондової біржі, не зобов’язані розкривати проміжну фінансову звітність.

Звітним періодом для складання проміжної фінансової звітності є квартал.

*****

НКЦПФР схвалила зміни до низки нормативно-правових актів з питань провадження депозитарної та клірингової діяльності

НКЦПФР схвалила зміни до низки нормативно-правових актів з питань провадження депозитарної та клірингової діяльності.

Як повідомляє прес-служба Комісії, згідно зі змінами ці документи приводяться у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» та Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Зокрема, змін зазнають такі нормативно-правові акти:

- Порядок направлення акціонерним товариством повідомлень акціонерам через депозитарну систему України - передбачається врегулювати процедуру направлення акціонерам повідомлень через депозитарну систему України у разі скликання позачергових загальних зборів акціонерами, які на день подання вимоги про скликання позачергових загальних зборів є власниками 10% і більше голосуючих акцій товариства;

- Порядок виплати акціонерним товариством дивідендів - уточнюються вимоги щодо виплати акціонерним товариством дивідендів. Публічні акціонерні товариства, щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію (включені до реєстру фондової біржі), а також банки зобов‘язуються сплачувати дивіденди виключно через депозитарну систему України. Інші акціонерні товариства зможуть обирати на загальних зборах акціонерів один із двох способів виплати дивідендів - безпосередньо акціонерам або через депозитарну систему України. Змінами також уточнюється, що виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу;

- Положення про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат та вимоги до договорів між учасниками депозитарної системи України - уточнюються окремі норми, в тому числі використання електронних документів.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 1,9 пункту,
а Індекс українських акцій - на 15,52 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 23.03.2018 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»

за 23.03.2018 р.

*****

У 2017 році ВВП України збільшився на 2,5%

Згідно з даними Державної служби статистики реальний валовий внутрішній продукт України у 2017 році порівняно з 2016 роком збільшився на 2,5%.

Номінальний ВВП становив 2 982,9 млрд. грн., а ВВП у розрахунку на одну особу – 70 210 грн.

*****

У січні-лютому 2018 року Індекс промислової продукції в України склав 102,8%

У лютому 2018 року порівняно із січнем сезонно скоригований Індекс промислової продукції в Україні становив 98%, інформує Держстат.

У лютому поточного року проти лютого 2017 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 102%.

У січні–лютому 2018 року порівняно із січнем–лютим 2017 року Індекс промислової продукції склав 102,8%, у тому числі у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 101%, переробній промисловості – 106,5%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 93,9%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією