Новини УАІБ

НКЦПФР схвалила зміни до нормативно-правових
актів, які регламентують склад і структуру активів ІСІ та НПФ

НКЦПФР схвалила зміни до нормативно-правових актів, які регламентують питання складу і структури активів ІСІ та НПФ.

За інформацією прес-служби Комісії, зміни вносяться у зв’язку із прийняттям Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів».

Через недостатню кількість пропозиції акцій на фондових біржах диверсифікованим ІСІ пропонується дозволити не 20%, а 30% активів інвестувати в цінні папери, що не допущені до торгів на фондовій біржі.

Недержавні пенсійні фонди також мають змогу купувати на позабіржовому ринку акції, що не допущені до торгів на фондовій біржі, але дозволяється інвестувати в них не більш як 10% загальної вартості пенсійних активів.

*****

Комітет ВР з питань соцполітики рекомендував прийняти за основу законопроект щодо запровадження другого рівня накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування

27 лютого народні депутати – члени Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення розглянули проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (реєстр. № 6677, доопрацьований), поданий Ю. Солов’єм, Н.Веселовою та іншими народними депутатами України, та та рекомендували парламенту прийняти його.

Як наголосила Голова Комітету Людмила Денісова, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від передбачено запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення – накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування з 1 січня 2019 року. Єдиним законопроектом, зареєстрованим у Верховній Раді України, що спрямований на виконання цієї норми Закону, є законопроект за № 6677.

Законопроект передбачає побудову децентралізованої накопичувальної системи через недержавні пенсійні фонди. Суть такої системи полягає у тому, що частина обов’язкових внесків до пенсійної системи має накопичуватися на пенсійних рахунках громадян, які сплачуватимуть такі внески. Ці кошти мають інвестуватися в економіку України з метою отримання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляційних процесів. Метою законопроекту є додатковий рівень пенсійного забезпечення громадян.

*****

М. Лібанова призначено Членом Національної
комісії з цінних паперів та фондового ринку

Президент України Петро Порошенко призначив Лібанова Максима Олександровича Членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Указ Президента України за №48/2018 було підписано 28 лютого 2018 року.

Як інформує прес-служба НКЦПФР, на цій посаді М. Лібанов відповідатиме за: процес адаптації законодавства України з питань ринків капіталу та корпоративного управління до законодавства ЄС в рамках Угоди про Асоціацію; впровадження міжнародних стандартів з питань ринків капіталу та корпоративного управління; реєстраційні процеси, пов’язані з емісією цінних паперів, формування та реалізацію державної політики щодо емітентів цінних паперів, методичне забезпечення та координацію державного регулювання у сфері емісії та обігу боргових цінних паперів, тощо.

З липня 2005 року Максим Лібанов очолював підрозділ Комісії з питань стратегії розвитку ринків капіталу. Як директор департаменту він опікувався адаптацією профільного законодавства України до законодавства ЄС в рамках Угоди про Асоціацію, впровадженням міжнародних стандартів IOSCO, IOPS, OECD та інших міжнародних організацій з питань ринків капіталу, корпоративного управління та накопичувальних пенсійних систем, розробкою, аналізом та супроводженням законодавчих ініціатив з цих питань, працював над програмними та стратегічними документами з питань розвитку ринків капіталу, координував роботу з питань підготовки та сертифікації спеціалістів на фондовому ринку. Загалом в Комісії М. Лібанов працює понад 15 років.

У 2004 році Максим здобув ступінь магістра права у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, а згодом у 2006 році ступінь магістра з фінансів у Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана. У 2010 році отримав ступінь кандидата юридичних наук, захистивши дисертацію на тему «Правове регулювання фінансування професійних пенсій в Україні» в Інституті законодавства Верховної Ради України.

Проходив програми підвищення кваліфікації у Міжнародному інституті розвитку ринків цінних паперів при Комісії з цінних паперів та бірж США у 2011 і 2017 роках, та в Центр реформування фінансової звітності при Світовому банку у 2014 році.

*****

Парламент прийняв за основу законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій»

Верховна Рада прийняла за основу законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій» (реєстраційний №6141), поданий групою народних депутатів.

Документом пропонується запровадити належний правовий режим обліку прав власності іноземних клієнтів глобальних зберігачів чи інших фінансових посередників на цінні папери в депозитарній системі України.

Проектом передбачається ввести до законодавства щодо депозитарної діяльності нові правові категорії «номінальний утримувач», «рахунок у цінних паперах номінального утримувача», а також унормувати пов’язані з цим основні аспекти депозитарної діяльності.

Положеннями законопроекту передбачено, що іноземні фінансові установи, які відповідають переліченим у документі критеріям та є фактично іноземними депозитарними установами за законодавством держави їх реєстрації, пропонується визначити номінальними утримувачами та надати можливість українським депозитарним установам відкривати для них рахунки в цінних паперах номінального утримувача. На зазначених рахунках українська депозитарна система вестиме облік цінних паперів та прав на цінні папери, власниками яких є клієнти номінального утримувача.

Проектом також передбачається унормувати засади функціонування та обслуговування вказаних рахунків, пов’язані з цим обмеження та вимоги, зокрема щодо розкриття інформації, а також питання державного регулювання і контролю тощо.

Відповідні зміни пропонується внести до законів «Про депозитарну систему України», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

*****

У Верховній Раді зареєстровано проект
закону «Про установу фінансового омбудсмена»

У Парламенті зареєстровано проект закону «Про установу фінансового омбудсмена» (реєстраційний №8055), внесений групою народних депутатів.

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, метою його розробки є запровадження кращих ефективних практик захисту прав споживачів та створення законодавчого підґрунтя для збільшення довіри до фінансового сектору шляхом створення установи фінансового омбудсмена – незалежного органу, який вирішуватиме спори споживачів фінансових послуг та сприятиме захисту їхніх прав.

Проектом закону визначаються правові засади створення та організації діяльності установи фінансового омбудсмена, принципи її діяльності, компетенція установи, повноваження та вимоги до фінансового омбудсмена та уповноважених осіб, порядок вирішення спорів між споживачами і надавачами фінансових послуг та виконання рішень за результатами розгляду, порядок фінансування установи, а також основні засади співпраці установи з державними органами та органами місцевого самоврядування.

Зокрема, організаційна структура установи фінансового омбудсмена передбачатиме:

- Наглядову раду, до складу якої увійдуть представники організацій захисту прав споживачів, об’єднань, що представляють інтереси надавачів фінансових послуг, та регуляторів фінансового ринку;

- Фінансового омбудсмена, до повноважень якого належатиме розгляд звернень і спорів споживачів та винесення рішень. Фінансовий омбудсмен обиратиметься Наглядовою радою установи строком на чотири роки із можливістю переобрання на наступні строки;

- Співробітників установи фінансового омбудсмена, в тому числі уповноважених осіб, відповідальних за розгляд звернень і вирішення спорів, а також забезпечення діяльності установи.

Згідно із документом фінансування діяльності установи фінансового омбудсмена відбуватиметься за рахунок внесків надавачів фінансових послуг та зборів з громадян за розгляд спору. Розмір внесків встановлюватиметься наглядовою радою установи. Збір за розгляд сплачуватиметься споживачем у розмірі п’яти відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проект закону встановлює основні процедурні положення розгляду звернень споживачів, а також розгляду спорів у випадках, передбачених проектом. Рішення фінансового омбудсмена або уповноваженої особи стає обов’язковим після його повного і безумовного акцепту (прийняття) споживачем фінансових послуг. Рішення фінансового омбудсмена та уповноваженої особи, що стало обов’язковим для надавача фінансових послуг, може бути оскаржене надавачем фінансових послуг у суді лише з окремих підстав, визначених проектом закону (протягом тридцяти днів з дня прийняття такого рішення).

*****

У Парламенті зареєстровано проект Кодексу з процедур банкрутства

У Верховній Раді зареєстровано проект Кодексу з процедур банкрутства (реєстраційний №8060), поданий групою народних депутатів.

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його метою є підвищення ефективності процедур банкрутства, рівня захищеності прав кредиторів, вдосконалення процедури продажу майна боржника на аукціоні, підвищення рівня виконання контрактів та судових рішень, врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

Проект Кодексу України з процедур банкрутства викладено у двох книгах:

Книга 1. Корпоративне банкрутство.

Книга 2. Відновлення платоспроможності фізичної особи.

Для досягнення мети проекту в частині реформування корпоративного банкрутства, серед іншого пропонується:

- ліквідувати зайві бар’єри та спростити доступ до процедур, зокрема самого боржника;

- збільшити можливості для санації та створити ефективні механізми позасудового врегулювання;

- виключити всі положення, що можуть розглядатися як підстава для звільнення від боргів, крім випадків, коли кредитори на це погоджуються;

- об’єднати мирову угоду та санацію в єдину процедуру;

- покращити умови участі у процедурах банкрутства забезпечених кредиторів, для чого, зокрема: підвищити рівень захищеності прав усіх кредиторів; скоротити строки розгляду справ, насамперед за рахунок зменшення кількості оскаржень; удосконалити положення закону, що стосуються продажу активів боржника, чим забезпечити основу для продажу майна за найвищою ціною; забезпечити стабільність укладених на аукціоні договорів;

- вдосконалити положення, що забезпечують збереження працюючого бізнесу тощо.

Крім того, проект містить пропозиції, які враховують побажання банківської спільноти щодо покращення положення забезпечених кредиторів у процедурах банкрутства, серед них:

- продаж майна банкрутів виключно на електронному аукціоні через єдину систему, яка відповідає принципам прозорості, аналогічним до тих, які запроваджено в системі державних закупівель, що має забезпечити продаж майна банкрута за найвищою ціною;

- обов’язкове погодження із забезпеченими кредиторами стартової ціни майна, складу лоту, кроку аукціону, тексту оголошення, вартості утримання, зберігання та витрат на продаж заставного майна (у випадку, якщо не досягнуто згоди, зазначене питання вирішує суд);

- зниження ціни на першому повторному аукціоні можливе тільки за згодою забезпеченого кредитора (якщо на думку забезпеченого кредитора ціна в ході аукціону на пониження опустилася занадто низько, він може придбати майно за стартовою ціною після першого повторного аукціону; за придбане майно він розраховується шляхом взаємозаліку);

- встановлення обов’язку арбітражного керуючого погодити витрати на збереження майна із забезпеченим кредитором, у разі спору розмір витрат на зберігання визначає суд.

Для досягнення мети проекту в частині запровадження механізмів відновлення платоспроможності фізичних осіб, серед іншого пропонується створити окрему систему регулювання специфічних правовідносин, пов’язаних із необхідністю розв’язати проблему надмірної заборгованості фізичної особи, яка діятиме поруч із системою банкрутства юридичних осіб і підприємців. Таким чином, уся система регулювання правовідносин, пов’язаних з неможливістю розрахуватися за своїми боргами, буде представлена в одному Кодексі, що в цілому сприятиме більш ефективному застосуванню правових норм щодо вирішення проблем неплатоспроможності.

Справи про банкрутство фізичної особи відповідно до запропонованого проекту мають розглядатися господарським судом за місцем проживання фізичної особи, що дасть можливість забезпечити зручний для громадян та професійний розгляд такої специфічної категорії справ.

Проектом пропонується впровадження двох типів процедур - судових та досудових, що дасть більше можливостей для учасників таких правовідносин обрати найкращу форму врегулювання заборгованості фізичної особи. Передбачено дві судові процедури: реструктуризація боргів боржника і задоволення вимог кредиторів, що відповідає найкращій світовій практиці регулювання зазначених правовідносин. Мирова угода представлена в проекті як інститут процесуального права, метою якої є припинення судового розгляду справи шляхом досягнення домовленості сторонами справи.

*****

У 2017 році в економіку України іноземними інвесторами
було внесено $1871,2 млн. прямих іноземних інвестицій

У 2017 році в економіку України іноземними інвесторами було внесено $1871,2 млн. прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу). Про це інформує Державна служба статистики.

З країн ЄС у 2017 році в Україну надійшло $1244 млн. прямих іноземних інвестицій (ПІІ), з інших країн світу - $627,2 млн.

За накопичувальним підсумком, станом на 1 січня 2018 року, акціонерний капітал нерезидентів в Україні дорівнював $39144 млн. (з країн ЄС - $27465,5 млн., з інших країн - $11678,5 млн.), що виявилося на 4,3% більше показника початку року ($37513,6 млн.).

До основних країн-інвесторів України належали Кіпр - $10008,6 млн., Нідерланди - $6292,9 млн., Російська Федерація - $4598,4 млн., Велика Британія - $2169 млн. та Німеччина - $1792,6 млн.

Найбільші обсяги надходжень прямих інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до підприємств промисловості - $10685,6 млн., установ та організацій, що здійснюють фінансову та страхову діяльність, - $10213,3 млн., а також оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів - $5140,8 млн.

У 2017 році українські підприємства внесли $10,4 млн. прямих інвестицій (акціонерного капіталу) до 12 країн світу.

У цілому, станом на 1 січня 2018 року, обсяг ПІІ з України дорівнював $6576 млн. (на початку 2017 року він становив $6346,3 млн.). До країн ЄС з України інвестовано $6339,2 млн., до інших країн світу - $236,8 млн.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій з України (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до Кіпру - $5930,5 млн., Російської Федерації - $151 млн., Латвії - $68,4 млн. та Вірґінських Британських Островів - $61 млн.

Лідерами за обсягами інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були підприємства професійної, наукової та технічної діяльності, вкладення яких в інші країни становили $5978,8 млн.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 12,38 пункту,
а Індекс українських акцій - на 99,86 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 02.03.2018 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 02.03.2018 р.

*****

Обсяг капітальних інвестицій в Україні у 2017 році збільшився на 22,1%

У 2017 року підприємствами та організаціями України за рахунок усіх джерел фінансування було освоєно 412,8 млрд. грн капітальних інвестицій, що на 22,1% більше від обсягу капітальних інвестицій освоєних у 2016 році, інформує Держстат.

Основним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 69,9% загального обсягу.

Вагомі частки капітальних інвестицій освоєно в машини, обладнання та інвентар і транспортні засоби – 47,6% усіх інвестицій, у будівлі та споруди – 44,8%.

На капітальний ремонт активів спрямовано 38,8 млрд.грн. капітальних інвестицій (9,4% від загального обсягу).

*****

У січні 2018 року середня зарплата в Україні становила 7 711 грн.

За даними Державної служби статистики, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у січні 2018 року становила 7 711 грн, що у 2,1 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3 723 грн).

Порівняно із груднем 2017 року розмір середньої номінальної заробітної плати зменшився на 12,1%. Зменшення нарахувань у січні до попереднього місяця відбувається щороку і зумовлено тим, що в грудні здійснюються нарахування одноразових виплат: винагород за підсумками роботи за рік, за вислугу років, компенсаційних виплат за невикористану відпустку тощо.

За останні 12 місяців (відносно січня 2017 року) номінальна заробітна плата зросла на 28,4%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією