Новини УАІБ

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів»

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» (№2210-VIII). Про це інформує прес-служба Глави держави.

Закон вирішує проблему розподілу акціонерних товариств в Україні на публічні і приватні за формальними ознаками, усуває дисбаланс у законодавстві і запроваджує європейські принципи у питанні визначення та регулювання публічних компаній.

Так, положеннями документа змінюється підхід до віднесення акціонерних товариств до публічних та приватних і пропонується відмовитися від фіксування в найменуванні акціонерного товариства його типу. Також виключається вимога, що банки можуть бути не лише у формі публічних акціонерних товариств, при цьому на банки розповсюджуються вимоги з розкриття інформації, як і на публічні компанії, та встановлюються підвищені вимоги до корпоративного управління, зокрема, у частині формування наглядової ради та її комітетів.

Законом також розширюється обсяг інформації та способи її розкриття для публічних акціонерних товариств і банків, при цьому скасовано обов’язок публікувати інформацію в одному з офіційних видань. Документом передбачається зменшення обсягу розкриття інформації для приватних акціонерних товариств, запроваджується можливість надання інформаційних послуг на фондовому ринку приватними особами, а не лише НКЦПФР та його установами, а також посилюються вимоги до прозорості діяльності наглядової ради акціонерного товариства, обрання незалежних членів та розширюються її повноваження.

*****

Загальні активи світових відкритих інвестиційних фондів
за дев’ять місяців 2017 року збільшились на 4,8%

Як свідчать дані нового звіту Представницької асоціації європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA), загальні активи світових відкритих інвестиційних фондів (Open-ended Funds) за дев’ять місяців 2017 року збільшилися на 4,8% - з 41,31 трлн. євро до 43,28 трлн. євро. Такі дані наведені на основі інформації з 47 країн, при цьому всі результати діяльності зазначених фондів EFAMA наводить у перерахунку в євро.

Лідерами за обсягами активів інвестфондів станом на початок IV кварталу 2017 року були США - 19,79 трлн. євро, країни Європи - 14,82 трлн. євро, Австралія - 1,77 трлн. євро, Бразилія - 1,68 трлн. євро, Японія - 1,41 трлн. євро, Канада - 1,39 трлн. євро.

Структура активів за типами інвестиційних фондів на звітну дату була такою: фонди акцій - 40,9%; фонди облігацій - 21,1%; збалансовані та змішані фонди - 17,7%; фонди грошового ринку - 11,2%; фонди нерухомості - 1,4%; гарантовані фонди - 0,1%; інші види фондів - 7,7%.

Сукупний приплив коштів до зазначених інвестиційних фондів у січні-вересні 2017 року склав 1879 млрд. євро (для порівняння, у січні-вересні 2016 року вони залучили 792 млрд. євро). Лідерами за припливом коштів за дев’ять місяців поточного року виявилися інвестфонди Європи (739 млрд. євро), США (543 млрд. євро) та Японії (88 млрд. євро).

Загальна кількість відкритих інвестиційних фондів у світі станом на початок IV кварталу 2017 року дорівнювала 125,77 тис. (на початку 2017 року цей показник становив 121,51 тис.). В Європі їх нараховувалося 56,65 тис., у Північній та Південній Америці - 35,39 тис., в Азійсько-Тихоокеанському регіоні - 31,68 тис., в Африці - 2,05 тис.

*****

НКЦПФР звертає увагу на необхідність застосування
Міжнародних стандартів аудиту

НКЦПФР звертає увагу на необхідність застосування Міжнародних стандартів аудиту.

Як зазначається у повідомленні Комісії, Аудиторська палата України своїм рішенням від 04.05.2017 р. №344 «Про застосування стандартів аудиту» затвердила для обов’язкового застосування з 01.06.2017 р. в якості національних стандартів аудиту Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг (МСА) видання 2015 року, які перекладені на українську мову.

Починаючи з 1 червня 2017 року, всі аудитори та аудиторські фірми при проведенні обов’язкового аудиту (для періодів, що закінчуються 15 грудня 2016 року або пізніше) та складанні звітів повинні застосовувати оновлені МСА.

Таким чином, формат та зміст звітів незалежного аудитора, складених після 1 червня 2017 року, повинен відповідати зазначеним стандартам.

На сьогодні триває процес приведення у відповідність до оновлених МСА нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якими встановлені вимоги до аудиторських висновків (звітів), а саме вносяться відповідні зміни до:

- Вимог до аудиторського висновку, що подається до НКЦПФР при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів;

- Вимог до аудиторського висновку, що подається до НКЦПФР при розкритті інформації про результати діяльності інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів) та компанії з управління активами;

- Вимог до аудиторського висновку, що подається до НКЦПФР у складі документів для реєстрації випуску, випуску та проспекту емісії окремих видів цінних паперів, звіту про результати розміщення акцій (крім цінних паперів інститутів спільного інвестування);

- Вимог до аудиторського висновку, що подається до НКЦПФР при проведенні Центральним депозитарієм щорічного аудиту своєї діяльності.

До моменту набрання чинності змін до зазначених нормативно-правових актів інформація, розкриття якої передбачено вимогами Комісії до аудиторських висновків (звітів), повинна зазначатися в окремому розділі «Звіт щодо вимог інших законодавчих та нормативних актів», як передбачено МСА 700 (переглянутий) «Формування думки та складання звіту щодо фінансової звітності».

При цьому Комісія вважає за необхідне зазначити наступне:

- У випадках, коли аудитором у звіті вже розкрита будь-яка інформація, що вимагається регулятором, повторне її зазначення в розділі «Звіт щодо вимог інших законодавчих та нормативних актів» не є необхідним.

- У випадках відсутності у фінансовій звітності інформації, яку слід розкривати, аудитор повинен включити розкриття пропущеної інформації до розділу «Основа для думки», як передбачено параграфом 23 (с) МСА 705 «Модифікації думки у звіті незалежного аудитора» з урахуванням параграфу А 23 зазначеного МСА.

Комісія звертає увагу, що звіт незалежного аудитора, який складається, оприлюднюється та подається до Комісії, повинен обов’язково відповідати чинним МСА та містити всю необхідну інформацію, розкриття якої передбачено відповідними нормативно-правовими актами НКЦПФР.

Регулятор на постійній основі буде здійснювати аналіз звітів незалежних аудиторів та, у випадку виявлення невідповідностей МСА, направляти звернення до Аудиторської палати України для подальшої перевірки.

*****

НБУ удосконалює умови ведення депозитарної діяльності та розрахунків
за операціями з державними цінними паперами

Національний банк удосконалює умови ведення депозитарної діяльності та розрахунків за операціями з державними цінними паперами.

Зокрема, НБУ оновлює підходи до здійснення депозитарної діяльності з державними цінними паперами, стандартизуючи та розширюючи можливості депозитарних установ та запроваджує нові види розрахунків за операціями з цінними паперами на позабіржовому ринку, йдеться у повідомленні прес-служби регулятора.

З цією метою Нацбанк затвердив нове «Положення про провадження депозитарної і клірингової діяльності та забезпечення здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів Національним банком України».

Затвердження Положення в принципово новій редакції має на меті зробити його більш клієнтоорієнтованим, з однотипним описанням усіх процесів, операцій та правил обслуговування клієнтів, а також привести це Положення до єдиних базових вимог до здійснення депозитарної діяльності в Україні та міжнародних стандартів депозитарного обліку.

Документ має не лише більш логічну і зручну структуру, а й містить низку новацій.

По-перше, він запроваджує нові моделі розрахунків, які відкриють альтернативні можливості для учасників фондового ринку при роботі з державними цінними паперами. Зокрема, запроваджено модель розрахунків «оплата проти поставки цінних паперів». Вона є механізмом гарантування депозитарієм розрахунків за операціями з цінними паперами, укладеними на позабіржовому ринку, і передбачає, що право власності на цінні папери переходить до нового власника виключно після здійснення оплати. Ця нова модель розрахунків виступає надійною альтернативою розрахункам через Розрахунковий центр і створить передумови для анонсованого раніше скасування монополії РЦ на здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів.

По-друге, новим Положенням чітко врегульований порядок проведення розрахунків за принципом «поставка цінних паперів без оплати» для забезпечення проведення розрахунків за державними цінними паперами на позабіржовому ринку в умовах, коли сторони не вимагають гарантій розрахунків з боку інфраструктури фондового ринку та врегульовують їх порядок умовами договору.

По-третє, для нових клієнтів депозитарію Національного банку спрощено процедуру відкриття рахунку. Так, було суттєво зменшено перелік документів що подаються для відкриття рахунку, та спрощено вимоги до їх оформлення, зокрема знято вимогу щодо засвідчення документів печаткою. На додаток, власне процедура розгляду документів буде прискорена і спрощена завдяки запровадженню нових принципів взаємодії між депозитарієм НБУ та клієнтами.

Положенням також запроваджуються додаткові заходи щодо забезпечення прав інвесторів.

Так, впроваджується можливість відкриття так званих «сегрегованих рахунків» - окремих персоніфікованих рахунків для всіх типів депонентів на рівні депозитарію Національного банку. Це допоможе одночасно і спростити ведення обліку цінних паперів, і підвищити надійність збереження інформації про права на цінні папери клієнтів. Такий крок також сприятиме більшій гнучкості в обслуговуванні, а також розширенню переліку послуг, які депозитарні установи надають своїм клієнтам.

Крім того, з метою збереження прав на активи, що обліковуються в депозитарній установі, яка припиняє діяльність, були чітко врегульовані процедури роботи з такими активами. Це стане ще одним кроком щодо підвищення рівня захисту прав інвесторів.

У Положенні також створено правове підґрунтя для входження міжнародного депозитарію на український фондовий ринок. З цією метою унормовано порядок взаємодії з міжнародними депозитаріями та обслуговування операцій на рахунку депозитарію, відкритому в міжнародному депозитарії, так само, як і порядок відкриття та обслуговування рахунку міжнародного депозитарію в депозитарії Національного банку.

Зазначене Положення затверджено Постановою Правління НБУ №140 «Про затвердження Положення про провадження депозитарної і клірингової діяльності та забезпечення здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів Національним банком України» від 21 грудня 2017 року.

Основна частина Положення набула чинності з 22 грудня 2017 року, окрім деяких новацій, які набувають чинності з 2 квітня 2018 року, після впровадження оновленого програмного забезпечення депозитарію.

*****

Нацкомфінпослуг змінить порядок нагляду
за небанківськими фінансовими групами

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про затвердження Змін до Положення про порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, ним, зокрема, передбачено таке:

- Нацкомфінпослуг має право продовжити строк подання документів, які вимагаються Комісією, за обґрунтованим клопотанням відповідальної особи або контролера та встановити строк, на який продовжено строк подання, але не більше ніж на 30 календарних днів. Рішення щодо продовження строку приймає уповноважена особа Нацкомфінпослуг;

- У разі подання виправлених документів, що відповідають вимогам Положення, Нацкомфінпослуг приймає рішення про визнання небанківської фінансової групи протягом 30 календарних днів з дня отримання таких документів;

- Нацкомфінпослуг приймає рішення про відмову у визнанні небанківської фінансової групи протягом 30 календарних днів з дня отримання повного пакета документів, визначених цим Положенням, якщо група не відповідає ознакам, та протягом п’яти робочих днів із дати прийняття такого рішення повідомляє засобами телекомунікаційного зв’язку або листом відповідальну особу такої групи про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав відмови у визнанні;

- Нацкомфінпослуг приймає рішення про визнання небанківської фінансової групи протягом 30 календарних днів після закінчення строку, встановленого для подання документів;

- Відповідальна особа повідомляє контролера та учасників небанківської фінансової групи щодо визнання Нацкомфінпослуг небанківської фінансової групи;

- Змінами структури власності небанківської фінансової групи є зміни контролера небанківської фінансової групи та складу учасників небанківської фінансової групи;

- Внаслідок зміни структури власності небанківської фінансової групи погоджена Нацкомфінпослуг відповідальна особа не є більше учасником небанківської фінансової групи, а до дня погодження Нацкомфінпослуг відповідальної особи відповідальною особою є фінансова установа - учасник небанківської фінансової групи з найбільшим значенням активів за останній звітний період (квартал);

- Припинення визнання небанківської фінансової групи не перешкоджає ідентифікації такої групи надалі, якщо для цього виникають підстави;

- Нацкомфінпослуг приймає рішення про відмову в припиненні визнання небанківської фінансової групи в разі подання відповідальною особою документів, за результатом аналізу яких неможливо підтвердити припинення існування такої небанківської фінансової групи.

У Комісії зазначають, що уніфікація підходів з нагляду за фінансовими групами, відповідно до нормативно-правових актів, які регулюють ринок фінансових послуг, дасть можливість застосування єдиного систематизованого відображення порядку визнання фінансових груп, критерії визначення підгруп у межах фінансової групи, вимог до відповідальної особи та порядку повідомлення про зміни структури власності фінансових груп, припинення визнання фінансових груп та подання звітності фінансовими групами.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 1,71 пункту,
а Індекс українських акцій - на 3,75 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 05.01.2018 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 05.01.2018 р.

*****

У ІІІ кварталі 2017 року доходи населення України зросли на 20,2%

У ІIІ кварталі 2017 року доходи населення України становили 642,1 млрд. грн., витрати – 639,1 млрд. грн., приріст заощаджень – 3 млрд. грн., передає Держстат.

У ІІІ кварталі 2017 року порівняно з відповідним періодом попереднього року номінальні доходи населення зросли на 20,2%. Наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, збільшився на 16,4%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактору, – на 0,2%.

Наявний дохід у розрахунку на одну особу в ІІI кварталі 2017 року становив 11 659,9 грн, що на 1 685 грн більше, ніж у ІІI кварталі 2016 року.

Витрати населення в ІІI кварталі 2017 року порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшилися на 25,1%.

*****

У листопаді 2017 року середня зарплата в Україні становила 7 479 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у листопаді 2017 року становила 7 479 грн., що у 2,3 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3 200 грн), інформує Держстат.

Порівняно з жовтнем 2017 року розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 1,4%, а за останні 12 місяців (відносно листопада 2016 року) – на 38,3%.

Індекс реальної заробітної плати у листопаді 2017 року порівняно з жовтнем 2017 року становив 100,5%, а відносно листопада 2016 року – 121,4%.

*****

У 2017 році міжнародні резерви України зросли на 21%

Міжнародні резерви України на 1 січня 2018 року становили $18 808,45 млн. (в еквіваленті) за попередніми даними, інформує НБУ. За минулий рік вони зросли на 21%, здебільшого завдяки надходженню фінансування від Міжнародного валютного фонду на рівні близько $1 млрд., а також купівлі Національним банком на тлі сприятливої ситуації на валютному ринку $1,3 млрд. під час проведення валютних інтервенцій.

Таким чином, рівень міжнародних резервів України на кінець 2017 року перевищив прогноз Національного банку ($18,6 млрд. в еквіваленті, згідно Інфляційного звіту за жовтень-2017), незважаючи на незначне скорочення у грудні на 0,5%.

Зміна рівня міжнародних резервів протягом грудня була, у свою чергу, обумовлена надходженнями на користь Уряду у сумі $588,8 млн. (з них $586,4 млн. (в еквіваленті) - від розміщення державних облігацій), а також виплатами за зовнішнім боргом, а саме:

- на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було спрямовано $423,6 млн., з яких $403,1 млн. становили обслуговування і погашення за облігаціями внутрішньої державної позики;

- на користь Міжнародного валютного фонду було здійснено платежі у сумі $161,8 млн. в еквіваленті.

На додаток, для згладжування надмірних курсових коливань, викликаних тимчасовими факторами, Національний банк у грудні продав на міжбанківському валютному ринку $232,5 млн., з яких $85 млн. - за інтервенціями у формі запиту щодо найкращого курсу.

Водночас, Національний банк у минулому місяці також купив на міжбанківському валютному ринку 50,0 млн. дол. США за інтервенціями у формі запиту щодо найкращого курсу. Таким чином, обсяг чистого продажу валюти під час валютних інтервенцій у грудні складав $182,5 млн.

Станом на 1 січня 2018 року обсяг міжнародних резервів покриває 3,6 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією