Новини УАІБ

Парламент прийняв Закон «Про аудит фінансової
звітності та аудиторську діяльність»

Верховна Рада прийняла Закон «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Законодавчим актом (реєстраційний №6016-д), який було подано групою народних депутатів, визначено правові засади аудиту фінансової звітності, здійснення аудиторської діяльності в Україні та врегульовано відносини, що виникають при її здійсненні.

Законом приведено норми національного законодавства у сфері аудиторської діяльності у відповідність із законодавством Європейського Союзу, зокрема з положеннями Директиви 2006/43/ЄС та Регламенту 537/2014.

При цьому уточнено механізм фінансування органу суспільного нагляду, Аудиторської палати (перехід на змішану модель фінансування за рахунок фіксованого внеску) та змінної складової (не більше 2% від суми винагороди за договором з обов’язкового аудиту відповідного суб’єкта).

Документ приводить у відповідність інші закони щодо визначення вимог до суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності, в тому числі обов’язковий аудит державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі, політичних партій (застосування правил і положень, визначених виключно цим Законом).

Законом також:

- відтерміновано накладення стягнень та зменшено розміри в частині відповідальності аудиторів (з 200 мінімальних заробітних плат до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), а також відтерміновано штрафи в частині відповідальності за неоприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським висновком;

- уточнено механізм страхування професійної відповідальності аудиторів, а саме - замість обов’язкового страхування запроваджується страхування цивільно-правової відповідальності, як і вимагає Директива 2006/43/ЄС;

- уточнено перелік неаудиторських послуг (визначено чіткі обмеження щодо одночасного надання послуг з обов’язкового аудиту і неаудиторських послуг);

- імплементовано вимоги Європейського законодавства в частині атестації аудиторів (уточнено механізм зарахування теоретичних знань особі, що атестується, вимоги щодо атестації встановлені в залежності від досвіду роботи претендента тощо).

Законодавчий акт набирає чинності з 1 січня 2018 року та вводиться в дію з 1 жовтня 2018 року, крім підпункту 1 пункту 9 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, який набирає чинності через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом.

*****

Фінансовий сектор отримає єдину Систему фінансової звітності

Для фінансового сектору буде впроваджена єдина Система фінансової звітності. Відповідний Меморандум про взаєморозуміння щодо розробки і запровадження Системи фінансової звітності (надання звітності у форматі XBRL) підписали очільники Міністерства фінансів України, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Як повідомляє прес-служба НКЦПФР, згідно з документом, основне завдання регуляторів - запровадження в Україні нової Системи фінансової звітності, яка дозволить здійснювати прийом, обробку, перевірку та розкриття фінансової звітності підприємств у єдиному електронному форматі. Основою для роботи Системи стане стандарт XBRL. Система пропонуватиме єдиний стандарт звітності в залежності від видів діяльності компаній та буде обладнана єдиним вікном для її подання.

Передбачається, що її запуск відбудеться у 2019 році, оскільки, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підприємства, що становлять суспільній інтерес, повинні складати і подавати фінансову звітність органам державної влади за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі саме з 2019 року.

Нова Система фінансової звітності запроваджуватиметься на базі НКЦПФР.

«У нас є унікальний шанс використати кращі практики і в максимально короткі терміни створити базис для прозорої та ефективної економіки. Адже інформативність, правдивість, цілісність, повнота і адекватність фінансової звітності на фінансовому ринку є чи не головною передумовою виникнення довіри до компаній, ринку та економіки в цілому», - зауважив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

Регулятори фінансового сектору беруть активну участь у розробці єдиної Системи фінансової звітності для учасників фінансового ринку.

«Якісна та доступна корпоративна фінансова звітність - вкрай необхідна ланка для покращання інвестиційного клімату. Формування єдиної Системи такої звітності стане значним зрушенням у напрямку ефективного управління економікою та стимулювання економічного зростання, - підкреслив в. о. Голови НБУ Яків Смолій. - Система значно спростить процес обміну діловою інформацію. Зокрема, це дозволить банкам отримувати фінансову звітність за МСФЗ від суб’єктів господарювання в автоматичному режимі, що спростить та одночасно сприятиме підвищенню прозорості у відносинах банків із клієнтами».

Відповідно до законодавства, подавати фінансову звітність у рамках нової Системи будуть підприємства, що становлять суспільний інтерес:

- емітенти, цінні папери яких допущені до біржових торгів;

- банки;

- страховики;

- недержавні пенсійні фонди;

- інші фінансові установи та підприємства, які належать до великих підприємств.

При цьому до переліку таких підприємств не були включені професійні учасники фондового ринку.

«НКЦПФР наполягає на необхідності виправлення цього недоліку і включення їх до зазначеного переліку для впровадження однакового підходу до розкриття фінансової звітності всіма учасниками фінансового ринку і забезпечення повноцінного захисту всіх категорій споживачів фінансових послуг»,- наголосив Тимур Хромаєв.

Компаніям, які здійснюють декілька видів професійної діяльності, та регулюються різними регуляторами, не буде потрібно складати звітність для кожного з регуляторів окремо.

Запровадження в Україні стандарту фінансової звітності за стандартом XBRL відбувається за участі міжнародних донорів - Проекту технічної допомоги ЄС «Технічна допомога за пріоритетними напрямами фінансового сектору» (EU-FINSTAR) і Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

«Підписання Меморандуму знаменує собою важливий крок у напрямку впровадження нових стандартів складання і подання фінансової звітності. Зміни сприятимуть тому, щоб фінансова інформація була більш доступною для інвесторів, а її подання відбувалося відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. Меморандум демонструє єдність чотирьох регуляторів, які його підписали, в напрямку посилення фінансової прозорості та захисту інвесторів в Україні», - прокоментував Керівник Проекту технічної допомоги EU-FINSTAR Скотт Калхун.

Удосконалення фінансової звітності є одним з ключових елементів Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Так, основною метою компоненти В.12 Програми «Звітність фінансового сектору» є перехід до подання звітності в електронному форматі за стандартом XBRL.

*****

НКЦПФР схвалила проект Рішення «Про внесення змін до Положення про об’єднання професійних учасників фондового ринку

НКЦПФР схвалила проект Рішення «Про внесення змін до Положення про об’єднання професійних учасників фондового ринку».

Як повідомляє прес-служба Комісії, ним пропонується внести зміни до переліку документів, що подаються для реєстрації ОПУ (об’єднання професійних учасників) та СРО (саморегулівної організації), зокрема, виключити норму щодо подання до НКЦПФР копії Статуту, засвідченої підписом керівника та печаткою, а також уточнити перелік документів щодо фінансової звітності.

Крім того, проект передбачає подання ОПУ та СРО до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, до НКЦПФР у паперовій формі річної фінансової звітності, засвідченої уповноваженою особою, разом з аудиторським висновком (з розкриттям інформації про розмір та склад активів).

У разі якщо загальними зборами членів ОПУ та СРО прийнято рішення про відмову від проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності, аудиторський висновок до НКЦПФР не подається. У такому випадку до Комісії подається витяг з протоколу загальних зборів членів об’єднання щодо прийняття такого рішення разом з річною фінансовою звітністю.

*****

У другому півріччі 2017 року Індекс інвестиційної
привабливості України дорівнював 3,03 бали

Європейська Бізнес Асоціація оприлюднила результати Індексу інвестиційної привабливості України у другому півріччі 2017 року.

Як зазначається у прес-релізі ЄБА, цього разу було проаналізовано експертні оцінки 78 керівників найбільших міжнародних та українських компаній.

Наприкінці поточного року показник Індексу склав 3,03 бали за 5-бальною шкалою. У першому півріччі 2017 року Індекс дорівнював 3,15 бали (вперше з 2011 року покинувши негативну площину). У 2016 році він становив: 2,88 бали – за результатами першого півріччя та 2,85 бали – за результатами другого півріччя.

Початок цього року був для багатьох досить вдалим. Серед тодішніх позитивних сигналів була окрема увага Уряду до розвитку інновацій, IT та креативної економіки, часткова розбудова виробничих потужностей, відкриття додаткових дослідницьких центрів і терміналів, розширення або укрупнення мереж тощо.

Серед основних позитивів респонденти на той час також називали відкритість державних даних, поступову дерегуляцію, помітний розвиток електронних сервісів (зокрема, електронну систему відшкодування ПДВ), спрощення процедури отримання дозвільних документів на будівництво, мораторій на перевірки, послаблення валютного контролю, запровадження інституту приватних виконавців, прийняття закону про squeeze-out тощо. Крім того, Україна здобула безвізовий режим, який став своєрідним маркером розвитку нашої країни за європейським зразком.

У другій половині 2017 року теж відбулася низка позитивних перетворень, про які також говорить бізнес. Зокрема, респонденти Індексу відзначили такі «перемоги»:

- автоматичне відшкодування ПДВ;

- закон «маски-шоу стоп»;

- необов’язковість печатки;

- збільшення можливостей для здійснення електронних платежів;

- кроки в бік збільшення електронного документообігу;

- медична реформа тощо.

Водночас стверджувати, що ситуація докорінно змінилася на краще теж неможливо. Крім того, певний відсоток респондентів (24%) взагалі не помітили позитиву для свого бізнесу, а 46% опитаних директорів членських компаній Асоціації вважають, що змін не відбулося і все залишилося на тому самому рівні.

Саме такі настрої наразі панують у бізнес-колах. І вочевидь, це пояснює утримання показника Індексу на позначці 3,03 бали за підсумками другого півріччя цього року.

Результати Індексу свідчать, що негативні настрої бізнесменів нікуди не поділися. Поразки у боротьбі з корупцією та її високий рівень, відсутність прогресу у створенні антикорупційного суду, уповільнений темп реалізації судової та земельної реформ, відсутність приватизації, конфлікт на Сході - ці та інші чинники, на жаль, не додають інвесторам оптимізму.

Водночас бізнес помітив низку позитивних змін, про які вже йшлося. Саме такий симбіоз негативних та позитивних чинників і обумовив поточну оцінку індексу. Вагомих змін все ще не відбулося, але є й позитивні моменти, які мають вагу.

У другому півріччі 2017 року було 58% незадоволених бізнес-кліматом інвесторів. У першому півріччі їх налічувалося трохи менше - 54%. Це знову ж таки свідчить про статус кво у цьому питанні впродовж усього 2017 року. Відсоток задоволених відповідно є незначним, але він зменшився до 11% (у першому півріччі було 13% задоволених, а в кінці минулого року таких було лише 9%).

Топ-пріоритетні проблем, які потребують особливої уваги з боку влади з точки зору бізнесу, можна розподілити на чотири основні групи:

- корупція (відсутня боротьба з корупцією, її рівень зріс, відсутній прогрес у створенні антикорупційного суду);

- економічні чинники (наприклад, нестабільність валюти, інфляція, обтяжливі податкові процедури тощо);

- повільний хід реформ (відсутність судової реформи, реформи ринку праці, земельної реформи, повільна модернізація інфраструктури тощо);

- політичні чинники (політична нестабільність, політична та законодавча невизначеність, «війни» між силовими відомствами тощо).

Європейська Бізнес Асоціація вважає, що владі, передовсім, варто сконцентруватися на вирішенні цих питань, щоб наступного разу показник Індексу був хоча б не меншим за три бали.

*****

Уряд вдосконалив механізм проведення державної
експертизи та відбору інвестиційних проектів

Уряд вдосконалив механізм проведення державної експертизи та відбору інвестиційних проектів.

Як повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку, Кабінет міністрів ухвалив рішення, яким продовжується впровадження централізованої системи управління державними інвестиціями та об’єктивної оцінки інвестиційних проектів, для реалізації яких надається державна підтримка.

Таке рішення дозволить удосконалити порядок відбору та проведення державної експертизи інвестиційних проектів шляхом посилення відповідальності органу, який проводить таку експертизу, та суб’єкта інвестиційної діяльності, який реалізує інвестиційний проект. Також запроваджується чіткий розподіл функцій між суб’єктами проведення відбору, державної експертизи та оцінки інвестиційного проекту, для реалізації якого надається державна підтримка.

Зокрема, передбачається:

- здійснення аналізу поданих документів на стадії експертизи, що дозволяє вчасно провести оцінку економічної ефективності проекту, показники якої впливають на висновок державної експертизи інвестиційного проекту;

- впорядкування термінів розгляду інвестиційного проекту для надання висновку державної експертизи, а саме зменшення терміну до 40 календарних днів проти 40 робочих днів;

- удосконалення порядку проведення державної експертизи інвестиційних проектів та оцінки економічної ефективності, а саме визначення критеріїв, які впливають на позитивний висновок державної експерти для реалізації якого надається державна підтримка;

- удосконалення механізму управління ризиками, пов’язаного з наданням державних гарантій, а саме надання Мінфіном позичальнику висновку щодо ідентифікації та оцінки ризиків, пов’язаних з реалізацією інвестиційного проекту;

- врахування норм Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», а саме: подання суб’єктом інвестиційної діяльності відомості про надану державну допомогу, зобов’язання за якою є дійсними; звернення відповідального органу до Антимонопольного комітету України за отриманням відповідного рішення щодо допустимості такої допомоги для конкуренції після відбору інвестиційного проекту; надання державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів здійснюється відповідальним органом з урахуванням рішення Антимонопольного комітету України.

*****

ФДМУ підбив підсумки приватизації та управління державними корпоративними правами у листопаді 2017 року

ФДМУ підбив підсумки приватизації та управління державними корпоративними правами у січні-листопаді 2017 року.

Згідно з даними звіту Фонду, у листопаді 2017 року конкурси з продажу пакетів акцій не оголошувалися, договори купівлі-продажу не укладалися.

На фондових біржах протягом листопада 2017 року ФДМУ було запропоновано до продажу 10 пакетів акцій загальною номінальною ціною 78,03 млн. грн.

Протягом звітного періоду органами приватизації змінено форму власності 7 об’єктів державної власності, з яких 5 об’єктів групи А, 2 об’єкти групи Ж та за угодами з органами місцевого самоврядування - 36 об’єктів комунальної власності групи А.

За оперативними даними, станом на початок грудня 2017 року від приватизації державного майна перераховано до загального фонду Державного бюджету 3,36 млрд. грн., що складає близько 20% від планового річного завдання (17,1 млрд. грн.).

Також повідомляється, що у сфері корпоративного управління Фонд станом на 30 листопада 2017 року здійснює управління корпоративними правами держави у 317 господарських товариствах, з яких 125 господарських товариств мають у статутному капіталі державну частку понад 50 % (контрольний пакет), у тому числі 28 – державну частку 100%, що становить 39% загальної кількості господарських товариств, які перебувають у сфері управління Фонду.

Станом на 1 грудня 2017 року господарськими товариствами, що перебувають у сфері управління Фонду, прийнято рішення про нарахування за результатами фінансово-господарської діяльності у 2016 році дивідендів на корпоративні права держави в розмірі 915,63 млн. грн. До Державного бюджету України перераховано 917,33 млн. грн. та пеню за несвоєчасно сплачені дивіденди в розмірі 40,19 тис. грн.

Крім того, станом на 1 грудня 2017 року господарські товариства, в яких з незалежних від Фонду причин до 1 травня 2017 року не проведено чергових загальних зборів акціонерів, сплатили до державного бюджету частину чистого прибутку в розмірі 11,71 млн грн.

Загалом до державного бюджету Фондом забезпечено надходження коштів від сплати дивідендів на корпоративні права держави, пені за несвоєчасно сплачені дивіденди та відрахування частини чистого прибутку господарських товариств, що перебувають у сфері управління Фонду, в розмірі 929,25 млн. грн.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 4,67 пункту,
а Індекс українських акцій - на 39,37 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 22.12.2017 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 22.12.2017 р.

*****

Зростання ВВП України у ІІІ кварталі 2017 року склало 0,2%

За інформацією Державної служби статистики реальний валовий внутрішній продукт України у ІІI кварталі 2017 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 0,2%.

Порівняно з ІІI кварталом 2016 року ВВВ зріс на 2,1%.

*****

У листопаді промислове виробництво в Україні зросло на 0,6%

У листопаді 2017 року порівняно з жовтнем сезонно скоригований Індекс промислової продукції в Україні становив 100,6%, передає Держстат.

При цьому у листопаді поточного року у порівнянні із листопадом 2016 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 100,1%.

У січні–листопаді 2017 року порівняно із січнем–листопадом 2016 року Індекс промислової продукції склав 99,9%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 94,0%, переробній промисловості – 103,9%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 94,3%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією