Новини УАІБ

УАІБ: Аналітичний огляд ринку управління активами за 3 квартал 2017 року

У 3-му кварталі 2017 року провідні фондові ринки світу та український прискорили зростання, а разом із ним посилився і притік до інвестиційних фондів. Чистий притік до українських відкритих ІСІ у цей час зріс майже утричі порівняно з попереднім кварталом, а річний рух капіталу у секторі вперше з 2-го кварталу 2011 року був позитивним.

На зміну попередньої динаміки, у 3-му кварталі 2017 попит на ІСІ підвищився, зокрема на відкриті фонди, а також венчурні, де зросла кількість інвесторів та посилився притік капіталу. Крім того, вдруге поспіль на ринок виходили закриті ІСІ з публічною пропозицією, що також збільшило чисельність вкладників у секторі.

Посилений ріст фондового ринку у цей період, на тлі певних макроекономічних успіхів, штовхав угору доходність ІСІ, що інвестували переважно в цінні папери – особливо, відкриті, інтервальні та фонди акцій, причому перші та останні випереджали депозити у гривні за річною доходністю.

Ринок управління активами недержавних пенсійних фондів, а також страхових компаній, у 3-му кварталі продовжував збільшуватися – за рахунок зростання вартості активів цих секторів.

Ключовими трендами індустрії управління активами в Україні у 3-му кварталі 2017 року були такі:

Кількість КУА, за даними УАІБ, зросла на одну за квартал – до 300 компаній. Протягом кварталу було закрито 3 КУА.

Кількість зареєстрованих ІСІ станом на 30.09.2017 зросла до 1676, а діючих фондів, що досягли нормативу мінімального обсягу активів, – вперше за рік зменшилася – до 1153. Скорочення було пов’язане, переважно, з динамікою венчурних ПІФ (-8). Також, на ринок вийшов іще один закритий фонд із публічною емісією.

Активи ІСІ, що досягли нормативів, у 3-му кварталі повернулися до зростання – на 6 139 млн. грн. (+2.5%). Станом на 30.09.2017 вони становили 248 167 млн. грн., у тому числі венчурних фондів – 239 943 млн. грн. (+2.4%). У секторах відкритих та інтервальних ІСІ зростання тривало.

ВЧА усіх ІСІ разом також зросла – на 2.3% – до 203 637 млн. грн., у тому числі венчурних ІСІ – до 195 621 млн. грн. Чисті активи відкритих ІСІ зросли до 72 млн. грн. (+11.9%), інтервальних – до 76 млн. грн., закритих ІСІ із публічною пропозицією – до 2 494 млн. грн.., у тому числі венчурних ІСІ – до 195 621 млн. грн. Чисті активи відкритих ІСІ зросли до 72 млн. грн. (+11.9%), інтервальних – до 76 млн. грн., закритих ІСІ із публічною пропозицією – до 2 494 млн. грн.

Чистий притік капіталу у відкритих ІСІ у 3-му кварталі 2017 року різко посилився і становив +2.5 млн. грн., а річний – зафіксований , а річний – зафіксований вперше з 2-го кварталу 2011 року – був на рівні 1 млн. грн.

Кількість інвесторів ІСІ продовжувала скорочуватися (-13.5%), однак це відбулося переважно за рахунок інтервальних ІСІ, серед яких вийшов з ринку один реорганізований раніше взаємний фонд із великою кількістю дрібних учасників. У відкритих фондах кількість інвесторів вперше за рік зросла (+1.6%), а у закритих із публічною пропозицією – на 15.3%). Всього в ІСІ станом на 30.09.2017 року було 228 283 інвестори, понад 98% із яких – роздрібні вкладники - резиденти України, а майже 96% – учасники інтервальних фондів.

Найбільшими інвесторами ІСІ (за часткою у ВЧА) в цілому залишалися українські юридичні особи, які за 3-й квартал наростили свої сукупні вкладення, але частка яких знову зменшилася – до 66.6% у чистих активах усіх фондів. У венчурних фондах їхня вага також знижувалася надалі – до 67.9%. У відкритих фондах громадяни України збільшили вкладення та розширили свою частку до 75.2%. За обсягом нарощених коштів найбільш популярними серед цих інвесторів були венчурні фонди, а за часткою у ВЧА на кінець вересня – інтервальні (82%).

Структура активів ІСІ у 3-му кварталі 2017 року засвідчила подальше зниження ваги цінних паперів в активах відкритих та закритих ІСІ з приватною емісією (зокрема і венчурних), а у закритих ІСІ з публічною пропозицією вона підвищилася у цей час. Сукупні інвестиції відкритих ІСІ в акції зросли до 41.8% у їхній ВЧА. Станом на 30.09.2017 в агрегованому портфелі активів ІСІ цінні папери становили від 18% у венчурних ІСІ до 67% та 72% – у відкритих та інтервальних відповідно.

Венчурні фонди й надалі збільшували «інші» активи (у тому числі корпоративні права та позики) – до 78.3% у їхній сукупній ВЧА.

У відкритих ІСІ знову зріс обсяг коштів у банках – майже до 26.

Доходність ІСІ за 3-й квартал 2017 року зросла в усіх секторах, окрім закритих невенчурних ІСІ з приватною емісією, хоча і в цьому секторі вона була позитивною. Найдоходнішими за середнім приростом вартості вкладень за квартал серед секторів ІСІ за типами фондів були закриті ІСІ з публічною пропозицією (+9.3%), а серед диверсифікованих та спеціалізованих фондів з публічною пропозицією за класами активів – знову фонди акцій (+8.9%). Відкриті фонди удвічі підвищили доходність – до 5.6%.

Лідерами за доходністю з початку 2017 року та за рік були ті ж категорії ІСІ, що і у попередньому кварталі: відкриті фонди за 9 місяців принесли у середньому майже 20%, а фонди акцій – понад 30%; за рік перші забезпечили майже +22%, другі – +46%.

Активи недержавних пенсійних фондів та страхових компаній в управлінні продовжували зростати у 3-му кварталі 2017 року: близько +5% для кожного сектору. При цьому кількість КУА, що управляють активами 58-ми НПФ, зменшилася на одну (до 36), а серед учасників ринку управління страховими активами – не змінилася (2 КУА та 6 СК).

*****

Активи НПФ України демонструють зростання

Як свідчать дані нового Звіту Нацкомфінпослуг, станом на 30.09.2017 р. у Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 64 недержавні пенсійні фонди та 22 адміністратори НПФ (станом на 30.09.2016 р. у Державному реєстрі налічувалося 65 НПФ та 22 адміністратори).

Крім того, у Реєстрі містилася інформація про одного одноосібного засновника, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду (отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування такого НПФ та відповідно до законодавства не потребує внесення до Державного реєстру фінансових установ).

НПФ були зареєстровані у 8 регіонах України. Найбільше пенсійних фондів зосереджено у м. Києві - 46 або 71,9% від загальної кількості. У Донецькій області діє 6 НПФ (9,4%), у Дніпропетровській області - 4 (6,2%), у Львівській, Івано-Франківській та Харківській областях - по 2 (по 3,1%), в Одеській та Херсонській областях - по 1 (по 1,6%).

Станом на 30.09.2017 р. адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 68,4 тис. пенсійних контрактів, що виявилося на 11,2% (6,9 тис. шт.) більше порівняно з 30.09.2016 р. При цьому з вкладниками-фізичними особами було укладено 61 тис. контрактів, з вкладниками-фізичними особами-підприємцями - 0,1 тис., з вкладниками-юридичними особами - 7,3 тис.

Пенсійні контракти укладено з 62,2 тис. вкладників, з яких 2,3 тис. (або 3,7%) - це юридичні особи, а 59,9 тис. або 96,3% - фізичні особи. Кількість вкладників НПФ станом на 30.09.2017 р. збільшилася у порівнянні з аналогічною датою 2016 року на 6,7 тис. або на 12,1%.

Загальна кількість учасників НПФ на звітну дату становила 840,1 тис. осіб (станом на 30.09.2016 р. їх нараховувалося 833 тис. осіб). Переважну більшість учасників НПФ (61,7%) становили особи віком від 25 до 50 років та особи вікової групи від 50 до 60 років (27%). Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років дорівнювала 9,7%, вікової групи до 25 років - 1,6%. При цьому в кожній віковій групі більшість становили чоловіки, а у віковій групі старше 60 років їхня кількість перевищувала жінок у 2,6 рази.

Пенсійні виплати з НПФ (одноразові та на визначений строк), станом на 30.09.2017 р., склали 711,5 млн. грн., що виявилося на 17% більше в порівнянні зі станом на 30.09.2016 р. При цьому одноразові виплати зросли на 9,3%, пенсійні виплати на визначений строк - на 49,2%.

Сукупно недержавними пенсійними фондами, станом на 30.09.2017 р., було здійснено пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) 84 тис. учасників, що склало 10% від їх загальної кількості.

Середній розмір одноразової пенсійної виплати на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату одноразово, станом на 30.09.2017 р., дорівнював 6,7 тис. грн. (станом на 30.09.2016 р. - 5,9 тис. грн.), а середній розмір пенсійної виплати на визначений строк на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату на визначений строк, - 44,1 тис. грн. (станом на 30.09.2016 р. - 31,6 тис. грн.).

Сума пенсійних внесків до НПФ станом на звітну дату дорівнювала 1972,7 млн. грн., збільшившись у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року на 5,2% (96,9 млн. грн.).

У загальній сумі пенсійних внесків основну частку (93,8%) становили пенсійні внески від юридичних осіб, обсяг яких склав 1849,5 млн. грн.

Середній розмір пенсійного внеску за дев’ять місяців 2017 року на одного вкладника був таким:
- на юридичну особу та фізичну особу-підприємця - 20854,88 грн.;
- на фізичну особу – 491,55 грн.

Загальна вартість активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на 30.09.2017 р. дорівнювала 2326,8 млн. грн., що виявилося на 12% або на 249,9 млн. грн. більше в порівнянні з аналогічною датою 2016 року.

Станом на звітну дату структура інвестування пенсійних активів була такою:

- цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (43,4% інвестованих активів);
- депозити в банках (39,9%);
- облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (8%);
- об’єкти нерухомості (3,2%);
- акції українських емітентів (0,6%);
- банківські метали (0,4%);
- акції іноземних емітентів (0,1%);
- інші активи (4,4%).

Станом на 30.09.2017 р. був зафіксований приріст вкладень в цінні папери, дохід по яких гарантовано Кабінетом Міністрів (на 23,9%), та значно зменшився обсяг активів, що вкладені в акції (на 37,2%) та облігації українських емітентів (на 10,6%).

Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, станом на звітну дату дорівнював 1318,3 млн. грн., збільшившись у порівнянні зі станом на 30.09.2016 р. на 310,2 млн. грн. або на 30,8%.

Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на звітну дату зросли на 21,3% і в цілому за час існування пенсійних фондів складали 283,8 млн. грн. або 12,2% від загальної вартості активів НПФ.

Основна частка витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів (60,2%), припала на оплату послуг з управління активами недержавних пенсійних фондів. Питома вага витрат на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду склала 27%, на оплата послуг зберігача, який здійснює зберігання активів пенсійного фонду, - 5,4%. Частка витрат на оплату послуг з проведення планових аудиторських перевірок дорівнювала 1,4%, а на оплату послуг, пов’язаних зі здійсненням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами, - 1,2%.

*****

Учасники «ІІ Міжнародного форуму корпоративних директорів: ефективна наглядова рада»
проаналізували проблемні питання діяльності наглядових рад в Україні

Минулого тижня у Києві відбувся «ІІ Міжнародний форум корпоративних директорів: ефективна наглядова рада» організований Професійною асоціацією корпоративного управління та Міжнародною фінансовою корпорацією. УАІБ виступила інформаційним партнером заходу. 

Цьогорічний Форум зібрав понад двісті учасників з України та з інших країн світу. Серед них були члени наглядових рад вітчизняних та зарубіжних компаній, представники державних органів, керівники великих та малих підприємств, інвестиційних компаній, банків та міжнародних організацій, які залучені до процесу становлення та розвитку корпоративного управління та діяльності наглядових рад.

Програма Форуму складалася з кількох основних сесій:

- Діяльність наглядових рад в Україні: поточна ситуація, виклики, тенденції;
- Сучасні тренди та тенденції в діяльності рад директорів;
- НЕК «Укренерго»: досвід реформи корпоративного управління;
- Як зібрати раду директорів у сімейну компанію і запустити в роботу так, щоб зробити квантовий стрибок.

Як зазначалося на конференції, роль наглядових рад у побудові моделей корпоративного управління як державних, так і приватних компаній, важко переоцінити. Саме на якість рад і топ-менеджерів завжди звертають увагу банки, ділові партнери, інвестори.

Події останніх двох років показують, що в Україні, нарешті, відбулися позитивні зрушення у ставленні до наглядових рад і їхніх членів - корпоративних директорів.

Зокрема, у 2016 році вступили в дію закони, якими запроваджується інститут незалежних директорів. Передбачено, що всі ПАТ повинні до 01.01.2018 р. обрати до складу своїх наглядових рад щонайменше двох незалежних директорів, а всі банки - не менше 25% незалежних директорів. Формування наглядових рад передбачено і в державних компаніях. У наглядових радах мають бути створені комітети з аудиту, винагород і призначень. Саме ця рада стає центром реального прийняття рішень, відповідальним за долю компанії.

Вже напрацьовано досвід створення ефективних наглядових рад не тільки в приватних компаніях (ДТЕК, «Миронівський хлібопродукт», «Нова пошта»), але і в акціонерних товариствах, що належать державі. Першим держпідприємством, де була створена і активно працює наглядова рада, стала НАК «Нафтогаз України». Зараз йде процес формування рад «Укрзалізниці», «Укрпошти», «Укренерго».

Як зазначив Голова Правління ПАКУ Олександр Окунєв, корпоративні директори мають посісти своє почесне місце в ієрархії професій в Україні. Якщо людина є членом наглядової ради в одній чи кількох компаніях, така діяльність має бути основною для неї, і вона повинна приносити відповідний дохід. На його думку, незважаючи на часом не дуже позитивні тенденції та повільне впровадження реформи корпоративного управління в українських реаліях, зрушення є і вони видимі.

За словами Керівника діяльності IFC в Україні Олени Волошиної, позитивним чинником для розвитку емітентів цінних паперів та діяльності наглядових рад є нещодавнє прийняття Парламентом нового Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів). При цьому важливими є процеси, які сьогодні відбуваються у сфері корпоративного управління на державних підприємствах у цілому й у державних банках, зокрема.

Президент компанії Iskander Energy Corporation Ярослав Кінах зауважив, що основними трендами корпоративного управління, які сьогодні спостерігаються у світі, є підвищення відповідальності наглядових рад перед акціонерами та інвесторами, а також приділення ними більшої уваги розвитку корпоративної культури в компаніях. Поряд із цим, ще однією тенденцію є посилення принципу гендерної рівності при формуванні складу наглядових рад.

Голова наглядової ради ПАТ «Національний депозитарій України» Ігор Мітюков вважає, що процеси реформування системи корпоративного управління в Україні, зокрема у державному секторі, зрештою мають привести до оптимізації складу наглядових рад. Натоміть світова практика свідчить про те, що стимулом розвитку корпоративного управління є не державний а, насамперед, приватний сектор. При цьому зараз у розвинених країнах підвищується роль міноритарних акціонерів, зростає вплив антикорупційних заходів та посилюється відповідальність корпоративних директорів, що стимулює їх до більш ефективної діяльності.

*****

НКЦПФР збільшила обсяг розкриття інформації
про власників 5% та 10% пакетів акцій

НКЦПФР збільшила обсяг розкриття інформації про власників 5% та 10% пакетів акцій.

Як повідомляє прес-служба Комісії, на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» (№1983-ІІІ) НКЦПФР оприлюднила у Загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів інформацію про власників 10% і більше пакетів акцій приватних акціонерних товариств та про власників 5% і більше пакетів акцій публічних акціонерних товариств.

Цим Законом змінено статтю 42 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» у частині обсягу розкриття інформації про осіб, які мають значну частку в капіталі акціонерного товариства.

Відтепер інформація, яка оприлюднюється Комісією у Загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів, міститиме:
- розмір пакета такого власника із зазначенням відсотка, кількості, типу та/або класу належних такому власнику акцій;
- відомості про власника із зазначенням імені та прізвища / найменування власника;
- код власника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (для юридичної особи-резидента);
- код/номер власника з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи-нерезидента).

Наразі опублікована інформація станом на 30.09.2017 р. про власників пакетів - фізичних та юридичних осіб 10% і більше акцій. За результатами ІV кварталу 2017 року інформацію буде оновлено про власників 5% і більше пакетів акцій акціонерних товариств.

У НКЦПФР зазначають, що нові законодавчі вимоги дозволять забезпечити прозорість структури власності акціонерних товариств та підвищити рівень поінформованості інвесторів про діяльність компаній.

*****

Кабінет Міністрів затвердив Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2017-2019 роки

Кабінет Міністрів затвердив Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2017-2019 роки. Її метою є визначення основних цілей управління державним боргом, завдань та заходів для досягнення таких цілей, а також встановлення цільових показників управління державним боргом на середньострокову перспективу, йдеться у повідомленні прес-служби Міністерства фінансів України.

Враховуючи макроекономічні прогнози та завдання бюджетної політики, реалізація Стратегії спрямована на досягнення встановлених цілей на кінець 2017, 2018 і 2019 років. А саме - відношення обсягу державного боргу до валового внутрішнього продукту повинно бути на рівні не більш як 66%, 62% і 58%.

Основними заходами, які планується здійснити для реалізації Стратегії, є такі:

- збільшення питомої ваги внутрішніх запозичень у загальній структурі державних запозичень;
- регулярне розміщення широкого спектру державних цінних паперів з різними строками обігу відповідно до попиту, підтримка постійного діалогу з учасниками ринку;
- подовження середнього строку обігу державних цінних паперів;
- здійснення випусків еталонних фінансових інструментів до досягнення об’єму, що дає змогу побудувати еталонну криву дохідності та забезпечити ліквідність таких цінних паперів;
- проведення роботи із забезпечення повноцінного доступу України на зовнішні ринки капіталу;
- здійснення операцій з активного управління державним боргом з метою зменшення пікових навантажень на Державний бюджет та стимулювання попиту на державні цінні папери;
- розширення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема, Світовим банком, Міжнародним валютним фондом, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком.

У Мінфіні вважають, що результатом впровадження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2017-2019 роки буде збільшення прозорості політики та підвищення ефективності управління державним боргом у цілому.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 0,58 пункту,
а Індекс українських акцій - на 4,96 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 08.12.2017 р.
Обсяг торгів - 218 245 670 грн.
Індекс ПФТС  - 18 303,87

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»  за 08.12.2017 р.
Обсяг торгів - 84 836 034 грн. 
Індекс українських акцій - 1 277,68

*****

Міжнародні резерви України зросли до $18,9 млрд.

За попередніми даними НБУ міжнародні резерви України станом на 1 грудня 2017 року дорівнювали $18 905,7 млн. (в еквіваленті). Таким чином, з початку цього року вони зросли майже на 22%, і вже вчетверте оновили максимум з січня 2014 року.

На динаміку обсягів міжнародних резервів за минулий місяць вплинули, зокрема, надходження на користь Уряду у сумі $670,4 млн., у тому числі $664 млн. від розміщення облігацій внутрішньої державної позики, номінованих у валюті, а також витрати на виплати за зовнішнім боргом, а саме:

На користь Міжнародного валютного фонду було здійснено платежі розміром $447,1 млн. На обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті було спрямовано $358,3 млн., у тому числі $18,5 млн. на обслуговування облігацій зовнішньої державної позики та $282,2 млн. на обслуговування і погашення за облігаціями внутрішньої державної позики

На додаток, $100.0 млн. з міжнародних резервів у листопаді було спрямовано на повернення запозичених у жовтні коштів за операцією swap з уповноваженим банком.

Крім того, $49,1 млн. минулого місяця було спрямовано на валютні інтервенції для згладжування надмірних коливань, викликаних тимчасовими факторами. З них $20 млн. було продано під час інтервенцій у формі запиту щодо найкращого курсу.

У той же час, НБУ купив на міжбанківському валютному ринку $188.0 млн. шляхом проведення інтервенцій у формі запиту щодо найкращого курсу. Таким чином, обсяг чистої купівлі Національним банком валюти на міжбанківському ринку для поповнення резервів у минулого місяця становив $138,9 млн.

Станом на 1 грудня обсяг міжнародних резервів покриває 3,7 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

*****

У листопаді 2017 року інфляція в Україні склала 0,9%

Згідно з даними Державної служби статистики інфляція на споживчому ринку України у листопаді 2017 року порівняно з попереднім місяцем становила 0,9%, а з початку року – 12,5%.

Ціни виробників промислової продукції у листопаді 2017 року порівняно із жовтнем зросли на 1,8%, а з початку року – на 14,6%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією