Новини УАІБ

Відбулося засідання Ради УАІБ

16 листопада 2017 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ.

Члени Ради обговорили стан розвитку законодавства з питань фондового ринку, зокрема у зв’язку з прийняттям 16 листопада законопроекта №5592-д (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів).

Генеральний директор УАІБ А.Рибальченко проінформував членів Ради про результати засідання Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, на якому розглядалися законопроекти №6303 (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу), №7055 (про ринки капіталу та регульовані ринки), №5043 (про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання участі акціонерів в управлінні акціонерним товариством) та інші.

Члени Ради затвердили рішення Дисциплінарного комітету УАІБ щодо виключення зі складу членів Асоціації ТОВ «КУА «БІЗНЕС-ІНВЕСТ» (м.Київ), ТОВ «КУА «МЕДІА КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» (м.Харків), ТОВ «КУА АНПФ «ФК «ПАРТНЕР-КАПІТАЛ» (м.Київ), ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП» (м.Київ) у зв’язку з порушенням внутрішніх документів УАІБ.

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 14 грудня 2017 року.

*****

УАІБ: Аналітичний огляд результатів діяльності публічних ІСІ в Україні ( відкриті, інтервальні, закриті фонди) за жовтень 2017 року

У жовтні українські фондові біржі завершили місяць зі зростанням: індекс УБ збільшився на +7,61%, індекс ПФТС на +2,65%.

У жовтні сектори публічних інститутів спільного інвестування за показником доходності «з початку року» розподілилися таким чином: лідером став сектор закритих фондів +35,38% (+5,59% за місяць)), друге місце посіли відкриті ІСІ +20,16% (+2,95% за місяць), а інтервальні ІСІ опинилися на третьому місці з показником +8,66% (+2,35% за місяць).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 15 відкритих ІСІ станом на 31.10.2017 р. становила 68,89 млн. грн. Відповідно до показників на кінець жовтня, загальне збільшення ВЧА складало +2 924,15 тис. грн. (+4,43%). Відповідно до показників на кінець жовтня, загальне ВЧА складало.

Фонди сектору завершили місяць переважно зі зростанням доходності, лише один фонд зафіксував негативний результат. Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +7,59% до -0,24%.

За результатами жовтня лідерами зростання у секторі стали:

«УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (+1 241,88 тис. грн. (+23,90%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля та завдяки значному розміщенню сертифікатів (+22,74% в обігу) отримав чистий притік капіталу у розмірі +1185,75 тис. грн.;

«ОТП Фонд Акцій» (+269,72 тис. грн. (+4,26%)) – завдяки залученню коштів інвесторів (+0,33% в обігу) та зростанню інвестпортфеля фонд отримав 20,71 тис. грн. чистого притоку;

«ВСІ» (+28,67 тис. грн. (+1,67%)) – отримав 12,72 тис. грн. чистого притоку через залучення коштів та позитивну переоцінку портфеля.

Найбільші виплати інвесторам у жовтні зробили такі фонди:

«КІНТО-Класичний» (+459,04 тис. грн. (+1,75%)) – попри позитивну переоцінку складових портфеля, викуп в учасників фонду 105 інвестиційних сертифікатів призвів до чистого відтоку капіталу у розмірі -55,96 тис. грн.;

«Надбання» (-17,56 тис. грн. (-2,10%)) – чистий відтік становив -49,12 тис. грн., який пов'язаний з викупом у інвесторів значної кількості сертифікатів (-5,85% в обігу).

Список основних гравців сектору у жовтні зазнав незначних змін. Перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (38,78% сукупної ВЧА (26,72 млн. грн.)), другу сходинку посів фонд «ОТП Фонд Акцій» (9,59% (6,61 млн. грн.). Третє місце дісталося фонду «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (9,34% (6,44 млн. грн.)), який змістив фонд «Софіївський» (8,78% (6,05 млн. грн.)) на четверте. Фонд «КІНТО-Еквіті» (6,90% (4,75 млн. грн.)) розмістився на почесному п’ятому місці.

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+7,58%), «Софіївський» (+7,31%) та «УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (+4,93%).

Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у жовтні продемонстрував фонд «Бонум Оптімум» (-0,24%).

Інтервальні фонди

У жовтні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 3,22 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів збільшилася на +96,02 тис. грн. (+3,07%).

Лідерами за доходністю стали фонди «ТАСК Український Капітал» (+5,48%) та «Паритет» (+2,18%), найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів продемонстрував фонд «Оптімум» (-0,62%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів 2закритих ІСІ, які включено до огляду за жовтень, на кінець місяця склала 9,42 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +784,31 тис. грн. (+9,08%).

За результатами жовтня закриті фонди отримали зростання ВЧА за рахунок позитивної переоцінки інвестпортфеля. отримали зростання ВЧА за рахунок позитивної переоцінки інвестпортфеля.

*****

Парламент прийняв Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо
спрощення ведення бізнесу та залучення
інвестицій емітентами цінних паперів)

Парламент прийняв Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів).

Як зазначається у повідомленні Верховної Ради, законодавчим актом (реєстраційний №5592-д) вдосконалено порядок емісії цінних паперів, систему розкриття інформації на фондовому ринку, корпоративне управління в акціонерних товариствах, впорядковано діяльність з надання інформаційних послуг на фондовому ринку.

Також уточнено та узгоджено термінологію, виключено положення, які мали неоднозначний та суперечливий характер, що могло б призвести до зловживань під час їх застосування.

При цьому удосконалено розділ III Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», передбачено виключний перелік випадків непоширення вимог щодо необхідності оформлення проспекту цінних паперів емітентом, вдосконалено та чітко виписано статті, що стосуються оформлення, затвердження, оприлюднення проспекту цінних паперів та періоду дійсності такого проспекту, відмінено оприлюднення проспекту цінних паперів у паперовій формі.

Закон містить норми щодо регулярної інформації про емітента, зокрема, розмежовано вимоги до публічних та приватних акціонерних товариств, зменшено період розкриття інформації про власників голосуючих акцій приватних акціонерних товариств з 10% до 5%, виключено додаткові вимоги щодо розкриття інформації окремими категоріями емітентів, удосконалено вимоги до незалежних директорів, окремо прописано вимоги до незалежних директорів банківських установ, удосконалено механізм виплати дивідендів, прописано обмеження при визначенні кворуму загальних зборів та прав участі в голосуванні на загальних зборах.

Документом врегульовано питання обрання аудитора товариства та визначення умов договору передано до компетенції наглядової ради від загальних зборів тощо.

Також передбачено доступ до документів акціонерного товариства, що містять відомості про фінансово-господарську діяльність акціонерного товариства кожному акціонеру, який володіє значним пакетом акцій, а саме в розмірі 10% та більше.

Серед іншого, враховано особливості корпоративного управління в акціонерних товариствах-банках та удосконалено вимоги до керівників банків, вирішено проблемні технічні питання депозитарної системи за узгодженою позицією Національного банку та Національного депозитарію, передбачено перехідний період для акціонерних товариств щодо забезпечення приведення складу наглядових рад та їхніх комітетів у відповідність до Закону протягом одного року з дня набрання чинності та інші положення.

Відповідні зміни внесено до Цивільного та Господарського кодексів, законів «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про акціонерні товариства», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про банки і банківську діяльність», «Про депозитарну систему України», «Про аудиторську діяльність», «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», «Про телебачення і радіомовлення», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», «Про Національний банк України», «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про інститути спільного інвестування», «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах», «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» тощо.

Закон прийнято з урахуванням пропозицій Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності та технічно-юридичними правками.

*****

Верховна Рада прийняла за основу проект закону «Про аудит
фінансової звітності та аудиторську діяльність»

Верховна Рада прийняла за основу проект закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Як зазначається у повідомленні Парламенту, документ (реєстраційний №6016-д) визначає правові засади аудиту фінансової звітності, здійснення аудиторської діяльності в Україні та врегульовує відносини, що виникають при її здійсненні.

Проектом також пропонується привести норми національного законодавства у сфері аудиторської діяльності у відповідність із законодавством Європейського Союзу, зокрема із положеннями Директиви 2006/43/ЄС та Регламенту 537/2014.

Документом, зокрема:

- уточнено механізм фінансування органу суспільного нагляду - Аудиторської палати (перехід на змішану модель фінансування за рахунок фіксованого внеску);

- приведено у відповідність інші закони щодо визначення вимог до суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності, в тому числі обов’язковий аудит державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі;

- відтерміновано накладення стягнень та зменшено розміри в частині відповідальності аудиторів (з 200 мінімальних заробітних плат до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), а також відтерміновано штрафи в частині відповідальності за неоприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським висновком;

- уточнено механізм страхування професійної відповідальності аудиторів, а саме: замість обов’язкового страхування запроваджується страхування цивільно-правової відповідальності, як і вимагає Директива 2006/43/ЄС;

- уточнено перелік неаудиторських послуг (визначено чіткі обмеження щодо одночасного надання послуг з обов’язкового аудиту і неаудиторських послуг);

- імплементовано вимоги Європейського законодавства в частині атестації аудиторів (уточнено механізм зарахування теоретичних знань особі, що атестується, вимоги щодо атестації встановлені в залежності від досвіду роботи претендента тощо).

*****

У грудні запрацюють нові правила встановлення ознак
фіктивності емітентів цінних паперів

НКЦПФР інформує, що 7 грудня 207 року набирає чинності нова редакція Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності.

У новій редакції встановлено 13 ознак фіктивності емітента цінних паперів (крім корпоративних інвестиційних фондів) та 6 ознак фіктивності емітента - корпоративного інвестиційного фонду.

Підставою про включення емітента до Списку та зупинення обігу його цінних паперів є:

- відповідність емітента (крім страховиків зі страхування іншого, ніж страхування життя) щонайменше трьом ознакам,

- відповідність емітента - корпоративного інвестиційного фонду щонайменше трьом ознакам та/або одночасно двом ознакам фіктивності, що підтверджується відповідними документами;

- відповідність емітента - страховика зі страхування іншого, ніж страхування життя, одночасно двом ознакам фіктивності та/або одній з ознак фіктивності, що підтверджується відповідними документами.

Бути виключеним з Списку емітент може у разі, якщо надасть до Комісії документи, що підтверджують усунення порушень.

*****

НКЦПФР запропонувала новий пруденційний норматив для фондових бірж

НКЦПФР схвалила проект рішення «Про внесення змін до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками», яким запроваджується пруденційний норматив – розмір власних коштів для фондових бірж, інформує прес-служба Комісії.

Документом пропонується встановити вимогу щодо дотримання фондовою біржею мінімального розміру власних коштів на рівні не менше мінімального розміру статутного капіталу, а фондовою біржею, що здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів), які укладаються на такій біржі – не менше 125% мінімального розміру статутного капіталу.

Нагадаємо, відповідно до вимог частини 2 статті 20 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» розмір статутного капіталу фондової біржі має становити не менш 15 млн. грн.

Таким чином, вимога до мінімального розміру власних коштів фондової біржі становитиме 15 млн. грн., а для фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо фінансових інструментів – 18,75 млн. грн.

Зазначені Зміни до Положення пропонується запровадити з 01.04.2018 року.

*****

Комісія змінює правила біржової торгівлі ОВДП

З метою підвищення якості та прозорості торгів державними облігаціями НКЦПФР планує внести зміни до Положення про функціонування фондових бірж.

Як зазначається у повідомленні прес-служби Комісії, зокрема, пропонується змінити підхід до розрахунку поточної ціни державних облігацій на фондовій біржі на більш розповсюджений на ринках капіталу. Поточна ціна буде розраховуватися за «чистою» ціною облігації, за якою було укладено біржові контракти. При цьому «чиста» ціна облігації не включатиме накопиченого купонного доходу і буде виражена у відсотках від її номінальної вартості.

До проекту нового нормативного акта НКЦПФР включені вимоги до маркет-мейкера державних облігацій. Зокрема, він повинен виконувати зобов’язання щодо підтримки ліквідності державних облігацій України, серед яких:

- підтримання двосторонніх котирувань не менше 75% часу з 11-ої до 15-ої години торговельного дня;

- різниця між «чистою» ціною облігації на купівлю та «чистою» ціною облігації на продаж має становити не більше 5 процентних пунктів;

- підтримання односторонніх котирувань протягом торговельного дня лише після укладання біржових контрактів (договорів) на підставі двосторонніх котирувань протягом цього дня на загальну суму не менше 10 млн. грн. (за кожним випуском).

Як зазначають у Комісії, запровадження дієвого інституту маркет-мейкерів ОВДП і зміна підходу до розрахунку ціни додадуть їм ліквідності, дозволять отримувати більш стабільний і прогнозований дохід, і що найголовніше, дозволять зробити цей фінансовий інструмент більш зрозумілим і прозорим для інституційних інвесторів та фізичних осіб, які все активніше інвестують у нього свої кошти. НБУ і Мінфін завдяки цим змінам зможуть отримувати більш якісну інформацію щодо ринкових котирувань і вартості грошей на ринку.

Крім того, НКЦПФР пропонує відкоригувати деякі з вимог включення цінних паперів до другого рівня лістингу (біржового реєстру), щоб створити додаткові можливості для акціонерних товариств у разі їх зацікавленості в біржовій торгівлі їхніми цінними паперами.

Зокрема:

- запропоновано нові вимоги до концентрації free float (частка акцій у вільному обігу) - мінімальний free float емітента повинен становити не менше 10% або у грошовому еквіваленті його вартість повинна складати не менше 75 млн. грн. Причому у двох інвесторів сукупно може бути не більше 50%;

- зменшена вимога до власного капіталу емітента акцій та до річного чистого доходу емітента акцій за останній рік (крім банків) з 400 до 300 млн. грн.;

- зменшена вимога до кількісного складу акціонерів емітента з 200 до 150 акціонерів.

- додаткові вимоги до корпоративного управління емітентів відтепер зможе встановлювати фондова біржа у своїх правилах.

Також у Комісії нагадують, що з 1 січня 2018 року набувають чинності вимоги Закону України «Про акціонерні товариства» до публічних акціонерних товариств обов’язково пройти процедуру включення акцій до лістингу (біржового реєстру) та залишатися в ньому хоча б на одній фондовій біржі.

*****

Нацбанк запровадить нову гнучку систему тарифікації депозитарних послуг та послуг щодо обліку і обігу депозитних сертифікатів НБУ

Нацбанк запровадить нову гнучку систему тарифікації депозитарних послуг та послуг щодо обліку і обігу депозитних сертифікатів НБУ з урахуванням ринкових реалій.

Як повідомляє прес-служба НБУ, оновлена система, що з 22 грудня 2017 року посяде місце поточних тарифів, встановлених у 2003 році, виходить з актуальних ринкових реалій. Основний принцип тарифікації за нової моделі - тарифи встановлюватимуться залежно від собівартості для різних продуктів і типів послуг, що до них входять.

За моделі, що працювала досі, тариф на зберігання забезпечував 99,8% всіх доходів депозитарію НБУ. При цьому тарифи на інші депозитарні послуги та послуги щодо депозитних сертифікатів є значно нижчими собівартості або відсутні. Таким чином, клієнти, що активно здійснюють операції з цінними паперами, та клієнти, що лише зберігають їх і не проводять операції з ними, сплачують однакову вартість обслуговування. Крім того, чинні тарифи складні для розрахунку і незрозумілі.

Модель тарифікації зміниться таким чином:

- Плата за зберігання цінних паперів буде розраховуватися залежно від середньої номінально-амортизаційної вартості. Досі вона розраховувалася залежно від кількості цінних паперів і без урахування їхньої вартості. Використання такої нерелевантної бази для розрахунку основного тарифу створювало різні умови для клієнтів з однаковими розмірами інвестицій у різні типи ОВДП.

- Суттєво знизиться ставка основного тарифу. Замість поточної ставки в середньому 0,005% від середньої номінально-амортизаційної вартості цінних паперів за розрахунковий період, новий тариф становитиме 0,00034%.

- Перелік операцій, які може виконувати депозитарій Національного банку, буде розширено, а також буде запроваджено тарифікацію груп операцій. Наприклад, з’явиться тариф на обслуговування депозитарієм Національного банку операцій, що виконуються за принципом «поставка цінних паперів без оплати» чи «оплата проти поставки цінних паперів».

- Відповідно до світової практики буде запроваджено тарифікацію обслуговування обліку та обігу депозитних сертифікатів. Тариф буде покривати вартість обслуговування інфраструктури для цього інструменту. Наприклад, вартість обліку становитиме 0,00057% від середньої номінальної вартості депозитних сертифікатів за розрахунковий період.

- З’являться тарифи за новими продуктами, які готуються до запуску найближчим часом.

Нові тарифи цілком корелюють з ринковими цінами в Україні та тарифами провідних депозитаріїв європейських країн. Їх запровадження є одним з кроків до майбутньої передачі функцій депозитарію НБУ до Національного депозитарію України.

Відповідні зміни затверджено Постановою Правління НБУ №108 від 9 листопада 2017 року «Про внесення змін до Тарифів на послуги (операції), що надаються (здійснюються) Національним банком України». При цьому Національний банк планує переглядати тарифи за оновленою моделлю щороку, виходячи з актуальної собівартості та поточного стану фондового ринку.

Крім того, незабаром мають також бути переглянуті й тарифи Розрахункового центру (РЦ). Очікується, що вони будуть підвищені з метою їх поступового приведення до економічно обґрунтованого рівня та досягнення в майбутньому операційної беззбитковості.

Нові тарифи за кліринговими послугами повинні забезпечити достатній рівень доходів для досягнення стратегічних цілей і задач, у тому числі задачі з перетворення РЦ у небанківську установу, відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння стосовно співробітництва у розвитку інфраструктури ринків капіталу в Україні. Водночас темпи зростання тарифів РЦ вдасться стримати завдяки вже досягнутому зменшенню собівартості послуг, яке відбулося в результаті значного зниження витрат за рахунок оптимізації кількості персоналу та процесів. Крім того, підвищення тарифів стримуватиме необхідність встановлення Розрахунковим центром конкурентних тарифів після втрати монополії на обслуговування розрахунків за ОВДП.

Відповідні зміни в тарифах буде незабаром затверджено Правлінням РЦ та презентовано учасникам ринку.

*****

Національний банк розширює можливості бізнесу з репатріації дивідендів

З метою поліпшення інвестиційного клімату України та враховуючи сприятливу ситуацію на валютному ринку, НБУ продовжує поступову валютну лібералізацію шляхом пом’якшення тимчасових антикризових обмежень, які втратили свою ефективність, повідомляє прес-служба регулятора.

По-перше, Національний банк розширює можливості бізнесу з репатріації дивідендів за кордон в іноземній валюті. Відтепер українські компанії зможуть сплачувати іноземним інвесторам дивіденди, нараховані не лише за 2014-2016 роки, як було досі, а й за період до 2013 року включно. Щомісячний ліміт на такі операції становитиме не більше $2 млн. на одну юридичну особу (емітента, депозитарну установу або іноземного інвестора). Разом із тим, репатріація дивідендів, нарахованих за 2014-2016 роки, відбуватиметься, як і раніше, у межах щомісячного ліміту на рівні $5 млн. на одну юридичну особу.

По-друге, резиденти-позичальники, які перебувають у процесі ліквідації, зможуть здійснювати дострокове погашення зовнішніх запозичень від нерезидента-кредитора (за кредитним договором/договором позики згідно з порядком (черговістю) задоволення вимог кредиторів, визначеним законодавством України). Відповідний пункт буде додано до переліку виключень із заборони на дострокове погашення зовнішніх запозичень резидентом на користь нерезидента.

За оцінками Національного банку, зазначені кроки не призведуть до значного зростання попиту на іноземну валюту (наразі купівля валюти з метою репатріації дивідендів, нарахованих за 2014-2016 роки, становить менше 4% попиту на валюту на міжбанківському ринку). Відтак, вони не спричинять додаткового тиску на міжбанківському валютному ринку.

Відповідні зміни затверджено Постановою Правління Національного банку України №112 від 14 листопада 2017 року «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року №410», яка набирає чинності 15 листопада 2017 року.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 0,49 пункту,
а Індекс українських акцій - на 13,87 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 17.11.2017 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 17.11.2017 р.

*****

У ІІІ кварталі 2017 року ВВП України зріс на 0,2%

Реальний валовий внутрішній продукт України у III кварталі 2017 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 0,2%, інформує Державна служба статистики.

Порівняно з III кварталом 2016 року ВВП України зріс на 2,1%.

*****

Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу України
у січні-вересні 2017 року становило $1 205,2 млн.

Згідно з повідомленням Держстату, за 9 місяців 2017 року експорт товарів з України становив $31 327,2 млн., а імпорт в Україну – $35 199,2 млн. Порівняно із 9 місяцями 2016 року експорт збільшився на 21,1% (на $5 454,5 млн.), імпорт – на 27,3% (на $7 555,9 млн.). Негативне сальдо становило $3 872 млн. (за 9 місяців 2016 року негативне сальдо дорівнювало $1 770,6 млн.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,89 (за 9 місяців 2016 року – 0,94).

Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 219 країн світу.

У свою чергу, за звітний період експорт послуг з України становив $7 763,4 млн., а імпорт – 4 087,6 млн. Порівняно із 9 місяцями 2016 року експорт збільшився на 9,8% (на $694,8 млн.), імпорт – на 5,3% (на $206,6 млн.). Позитивне сальдо становило $3 675,8 млн. (за 9 місяців 2016 року – $3 187,6 млн.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,90 (за 9 місяців 2016 року – 1,82).

Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 219 країн світу.

У цілому, обсяг експорту товарів та послуг України за 9 місяців 2017 року становив $38 079,7 млн., а імпорту – $39 284,9 млн. Порівняно із 9 місяцями 2016 року експорт збільшився на 18,5%, імпорт – на 24,6%. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу становило $1 205,2 млн. (за 9 місяців 2016 року було зафіксоване позитивне сальдо на рівні $606,7 млн.).

*****

У жовтні 2017 року грошова маса в Україні зросла на 0,1%

Згідно з даними НБУ, за підсумками жовтня 2017 року грошова маса в Україні майже не змінилася і становила 1125,3 млрд. грн. Незначне зростання (на 0,1% у порівнянні з попереднім місяцем) було зумовлено зростанням обсягу готівкових коштів в обігу поза банками та залишків за депозитами у національній валюті.

У жовтні п’ятий місяць поспіль банки продовжували нарощувати кредитування у національній валюті. За місяць залишки за кредитами у гривні збільшилися на 0,9% порівняно з вереснем - до 548,2 млрд. грн. Позитивна динаміка забезпечена приростом залишків не лише за кредитами, наданими населенню, а й за кредитами корпоративному сектору, кредитування якого пожвавилося у ІІІ кварталі цього року. Портфель кредитів бізнесу й домогосподарств зріс у порівнянні з попереднім місяцем на 0,4% та 3% відповідно.

Також зросли залишки за кредитами, наданими в іноземній валюті, - до $16,4 млрд. в еквіваленті. Цьому сприяв приріст залишків за кредитами, наданими бізнесу, - на 1,8% у порівнянні з вереснем. Водночас залишки за кредитами, виданими населенню, продовжували скорочуватися - на 1,2% у порівнянні з попереднім місяцем.

Національний банк очікує, що за умови відсутності значних негативних шоків фінустанови пришвидшать кредитування бізнесу та активніше видаватимуть кредити населенню.

Депозитний портфель банків у гривні за підсумками жовтня незначно збільшився (на 0,3% порівняно з попереднім місяцем) до 448,7 млрд. грн. Його зростання відбулося за рахунок припливу коштів корпоративного сектору (на 0,7%), в той час як депозитні вклади населення залишилися практично на рівні попереднього місяця.

Залишки за депозитами банків в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) після незначного зростання у вересні скоротилися в жовтні на 1,8% до $13,6 млрд. Це пов’язано, насамперед, зі скороченням залишків за депозитами бізнесу на 4,5% порівняно з попереднім місяцем.

У жовтні вартість банківських кредитів у національній валюті дещо зросла. Для корпоративних позичальників - на 0,3% до 14,2%, для населення - на 0,1% до 28,9%.

Вартість банківських депозитних продуктів, як для населення, так і для бізнесу в жовтні залишилася практично без змін. Зокрема, за підсумками жовтня за вкладами фізичних осіб у гривні становила 10,7% у порівнянні з 10,6% у вересні, за вкладами бізнесу - збереглася на рівні 8,1%. Аналогічні тенденції демонструвала вартість і депозитів в іноземній валюті.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією