Новини УАІБ

Запорука підвищення якості аудиторських послуг,
фінзвітності та відновлення довіри до фінустанов – у співпраці

8 листопада 2017 року Українська асоціація інвестиційного бізнесу за підтримки Аудиторської палати України та Українського інституту розвитку фондового ринку провела круглий стіл «Підвищення якості аудиторських послуг – важливий елемент відновлення довіри до фінансових установ». Участь у заході взяли Голова Аудиторської палати України Т.Каменська, Головуючий Ради УАІБ Д.Леонов, директор Департаменту систематизації та аналізу фінансової звітності учасників ринку капіталу та пруденційного нагляду НКЦПФР та Голова Комісії АПУ з контролю якості та професійної етики К.Рафальська, Голова Комісії АПУ зі стандартів та практики аудиторської діяльності О.Кузуб, партнер з аудиту ТОВ АФ «ПрайсвотерхаусКуперс (Аудит)» Л.Пахуча.

Під час круглого столу обговорювалися найбільш актуальні та проблемні питання аудиту компаній з управління активами, зокрема типові невідповідності аудиторських висновків та зв’язок звітів аудитора з фінансовою звітністю компанії. Йшлося також про підходи до оцінювання якості аудиторських послуг та аналізувалися питання, які виникають під час розгляду Комісією АПУ з контролю якості та професійної етики.

Учасники зібрання – представники більше 20 аудиторських компаній,які проводять аудиторські перевірки компаній з управління активами та інститутів спільного інвестування, розглянули нові вимоги до формування аудиторської думки, передбачені переглянутими міжнародними стандартами аудиту, та практичні аспекти щодо реалізації цих вимог.

Особлива увага була приділена обговоренню вимог до аудиторського висновку, що подається до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Учасники круглого столу наголосили на необхідності співпраці аудиторів та бухгалтерів компаній з управління активами, а також на важливості співробітництва між НКЦПФР, АПУ та УАІБ, оскільки це шлях до підвищення якості аудиторських послуг, фінансової звітності та відновлення довіри до фінансових установ.

У рамках круглого столу було також підписано договір про співпрацю між Українським інститутом розвитку фондового ринку та Аудиторською палатою України щодо організації та проведення удосконалення професійних знань аудиторів з метою підготовки їх до контрольного тестування, а також проведення такого тестування. Керівники АПУ та УАІБ дійшли згоди у тому, що задля підвищення якості аудиторських послуг, які надаються компаніям з управління активами та інститутам спільного інвестування доцільно розробити спеціалізовану тему з удосконалення професійних знань аудиторів та найближчим часом подати її на затвердження АПУ.

*****

НКЦПФР за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» провела круглий стіл на тему «Публічність акціонерних
товариств: новий зміст, нові перспективи»

НКЦПФР за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» провела круглий стіл на тему: «Публічність акціонерних товариств: новий зміст, нові перспективи», учасники якого проаналізовали законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів) (№5592-д), який готується до розгляду у другому читанні в Парламенті.

Документом пропонується, що всі публічні акціонерні товариства (станом на дату набрання чинності законом) будуть вважатися такими, що не здійснювали публічну пропозицію цінних паперів. Такими, що здійснили публічну пропозицію, будуть вважатися лише ті емітенти, цінні папери яких будуть перебувати у лістингу фондової біржі на дату набрання чинності законом, а також ті емітенти, які у порядку, встановленому НКЦПФР, оприлюднять заяву, що вони здійснювали публічну пропозицію цінних паперів. До акціонерних товариств, які за цим законопроектом вважатимуться такими, що не здійснювали публічну пропозицію акцій, застосовуватимуться вимоги Закону України «Про акціонерні товариства», які регулюють діяльність приватних акціонерних товариств.

Як зазначив на круглому столі народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Павло Різаненко, цей законопроект дає можливість врегулювати певні дисбаланси на українському фондовому ринку. При цьому варто враховувати, що цей ринок сформувався в ході приватизації, яка, між іншим, базувалася на механізмах безоплатної передачі цінних паперів корпоратизованих державних підприємств працівникам та менеджменту підприємств, на використанні приватизаційних та компенсаційних сертифікатів тощо. Але набуття у власність акцій у ході такої приватизації, як правило, не було усвідомленим.

Після цього відбувся процес консолідації власності. В Україні існували тисячі акціонерних товариств, з яких лише одиниці були реальними публічними компаніями і розглядали публічність в якості механізму залучення капіталу. У результаті, багато АТ формально вважаються публічними, проте де-факто вони приватні.

Одним із основних завдань законопроекту є врегулювання цього питання. Нині існують різні думки. Однак, за словами П. Різаненка, треба зосередитися на суті, а не на формі. Можна будь-яку компанію назвати публічною, але якщо її мажоритарний акціонер та менеджмент не збираються залучати до неї капітал через публічні пропозицію акцій та розкривати інформацію, то існування таких інструментів на ринку створює ризики для потенційних необізнаних інвесторів. Тому доцільно, щоб публічними залишилися компанії, які реально є такими, і готові працювати в цій якості, а також зацікавлені у виході на ринки капіталу.

Документ містить ряд важливих розділів, зокрема, розділ щодо розкриття інформації та впровадження інституту агентів з розкриття інформації. Його мета - створити конкуренцію у цій сфері та позбутися нинішньої монополії. Також змінюються вимоги щодо змісту та способів розкриття інформації. Для публічних компаній ці вимоги стають більш деталізованими та приводяться у відповідність до стандартів ЄС. Відповідно для приватних компаній передбачається спрощення механізмів розкриття інформації.

За словами народного депутата, першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайла Довбенка, законопроект, серед іншого, спрямований на повернення довіри до банківських установ, яка була втрачена упродовж останніх років. Документ досить об’ємний. До його другого читання підготовлено понад п’ятсот правок, змін та доповнень.

Оскільки банки є суспільно-важливими установами, у проекті закону містяться окремі зміни як до базового Закону «Про акціонерні товариства», так і до Закону «Про банки та банківську діяльність». Зокрема, передбачені вимоги до банків щодо розкриття у повному обсязі регулярної інформації у вигляді річного та проміжних звітів, включно зі звітом керівництва, звітом про корпоративне управління та звітом наглядової ради. Тобто банки будуть давати більше публічної інформації. Також передбачається розкриття банками на рівні з публічними товариствами особливої інформації щодо окремих правочинів. Крім того, для банків встановлюється норма щодо виплати дивідендів виключно через депозитарну систему. При цьому для банківських установ, навіть якщо вони діють у формі приватного акціонерного товариства, зберігається умова обов’язкового існування наглядової ради та прописується механізм її діяльності.

Законопроектом пропонується зняти обмеження для банків щодо існування виключно у формі публічних акціонерних товариств. У результаті цього, більша частина банків зможе стати приватними товариствами. Разом із тим, деякі норми щодо діяльності акціонерних товариств усе одно будуть розповсюджуватися на такі банківські установи.

Також М. Довбенко підкреслив, що всі етапи проходження законопроекту відбувалися за участі широкого кола експертів з різних сегментів фінансового ринку. Це дозволило збагатити документ і зробити його більш якісним.

Директор Департаменту стратегії розвитку ринків капіталу НКЦПФР Максим Лібанов зауважив, що основною передумовою появи цього законопроекту було виконання положень Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, якою передбачена адаптація вітчизняного законодавства до законодавства Євросоюзу щодо емісії цінних паперів та розкриття інформації емітентами цінних паперів. При цьому проведений аналіз європейського законодавства показав, що одним із головних критеріїв, що використовуються в Європі для поділу компаній на публічні та приватні, є наявність або відсутність публічної пропозиції (або ІРО) цінних паперів компанії. Враховуючи це, основними ідеями, закладеними в документ є, з одного боку, приведення процедур емісії цінних паперів до європейських стандартів, а, з іншого, запровадження нових критеріїв поділу компаній на публічні та приватні. Адже зараз таким критерієм у нашій країні є кількість акціонерів, що, в принципі, є неправильним.

Після прийняття закону акціонерні товариства отримають право самостійно вирішувати питання щодо того, в якій формі їм існувати - публічній чи приватній. При цьому критерієм цього процесу стане саме наявність чи відсутність публічної пропозиції цінних паперів. При доопрацюванні законопроекту до другого читання відповідні норми робилися максимально зрозумілими та однозначними задля запобігання подвійного тлумачення.

*****

Загальні активи світових відкритих інвестиційних фондів
за перше півріччя 2017 року збільшилися на 2,5%

Згідно з новим звітом Представницької асоціації європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA), загальні активи світових відкритих інвестиційних фондів (Open-ended Funds) за перше півріччя 2017 року збільшилися на 2,5% - з 41,31 трлн. євро до 42,33 трлн. євро. Такі дані наведені на основі інформації з 47 країн, при цьому всі результати діяльності зазначених фондів EFAMA наводить у перерахунку в євро.

Лідерами за обсягами активів інвестфондів станом на початок другого півріччя поточного року були США - 19,65 трлн. євро, країни Європи - 14,46 трлн. євро, Австралія - 1,6 трлн. євро, Бразилія - 1,55 трлн. євро, Японія - 1,4 трлн. євро, Канада - 1,37 трлн. євро.

Структура активів за типами інвестиційних фондів на звітну дату була такою: фонди акцій - 40,6%; фонди облігацій - 21,3%; збалансовані та змішані фонди - 17,8%; фонди грошового ринку - 11%; фонди нерухомості - 1,4%; гарантовані фонди - 0,1%; інші види фондів - 7,6%.

Сукупний приплив коштів до вказаних інвестиційних фондів у першому півріччі 2017 року склав 1170 млрд. євро (для порівняння, у першому півріччі 2016 року вони залучили 325 млрд. євро). Лідерами за припливом коштів у січні-червні поточного року виявилися інвестфонди Європи (295 млрд. євро), США (324 млрд. євро) та Японії (46 млрд. євро).

Загальна кількість відкритих інвестиційних фондів у світі, станом на початок другого півріччя 2017 року, дорівнювала 122,95 тис. В Європі їх нараховувалося 56,36 тис., у Північній та Південній Америці - 33,22 тис., в Азійсько-Тихоокеанському регіоні - 31,36 тис., в Африці - 2,01 тис.

*****

Парламент прийняв за основу законопроект
про «Приватизацію державного майна»

Верховна Рада прийняла за основу законопроект про «Приватизацію державного майна» (реєстраційний №7066), внесений Урядом. Як зазначив на своїй сторінці у Facebook в. о. Голови ФДМУ Віталій Трубаров, на цей закон чекають як інвестори, так і держава в цілому, адже він запроваджує прозору, конкурентну і всім зрозумілу процедуру продажу державного майна.

«Сьогодні існує сім різних законів, які змушують інвестора чекати роками завершення передприватизаційної роботи. Новий закон чітко встановлює 11 місяців для об’єктів великої приватизації і 5 місяців для малої. Якщо підприємство за останній рік перейшло вартість активів у 250 млн. грн. - це об’єкт великої приватизації, який продаватиметься із залученням радника, все що менше - це мала приватизація, яка відбуватиметься виключно на електронних платформах.

Важлива норма закону - залучення до приватизації радників. Це відомі аудиторські компанії, які мають беззаперечний авторитет на ринку і висновкам яких довірятимуть міжнародні інвестори. Як приклад, ми для продажу «Центренерго» на конкурсі відібрали польський філіал компанії Ernst &Young», - зауважив В. Трубаров.

За його словами, велика приватизація проходитиме за такої процедури: спочатку визначається об’єкт продажу, потім на конкурсі обирається радник, який готує фінансову модель підприємства, формує пропозицію початкової ціни, шукає інвесторів. Після цього Фонд встановлює стартову ціну та умови продажу і передає їх на затвердження до Кабінету Міністрів. Потім оголошується прийом заявок, проводиться перевірка учасників і відбувається аукціон.

Новий закон запроваджує лише два способи продажу - це аукціон і викуп об’єктів приватизації у тому разі, якщо на момент прийняття закону майно вже перебувало в оренді.

«Ми скасовуємо 5 можливих варіантів продажу, натомість залишаємо фактично один - це аукціони. Норма про викуп застосовуватиметься лише для вже орендованих підприємств, оскільки так передбачено в договорах, але це будуть одиничні випадки.

Новий закон встановлює граничну межу оскарження приватизації. Три роки дається на оскарження продажу, якщо за цей час порушень не виявлено, то в подальшому переглядати результати конкурсу закон забороняє. Це захист інвестора.

Наголошую на повній забороні брати участь у приватизації Російській Федерації, як країні агресору. Закон чітко забороняє російським компаніям, чи компанія, які мають російський капітал брати участь у приватизації. Закон дає можливість перевірити кінцевих бенефіціарів», - наголосив керівник Фонду.

Він також зазначив, що закон передбачає внесення інвестором, який виявив бажання взяти участь у торгах, 5% банківської гарантії, яка не повертається. Це один із запобіжників від недобросовісних гравців. 5% для об’єктів великої приватизації - це велика сума, аби просто брати участь в конкурсі.

*****

Фонд держмайна оприлюднив результати контролю виконання
умов договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації

Фонд держмайна оприлюднив результати контролю виконання умов договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації.Згідно з ними, станом на початок жовтня 2017 року на його обліку перебувало 12543 договори купівлі-продажу об’єктів приватизації. З них: 1083 договори купівлі-продажу пакетів акцій акціонерних товариств; 8537 договорів купівлі-продажу об’єктів малої приватизації; 2923 договорів купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва. На контролі органів приватизації перебувало 646 договорів.

За планом, відповідно до затверджених органами приватизації графіків, у ІІІ кварталі 2017 року передбачалося здійснити 174 контрольних заходи за договорами купівлі-продажу. Фактично відбулося 166 заходів, що становить 95,4% від запланованих перевірок.

За результатами контролю невиконання тих чи інших умов встановлено за 20 договорами (у І кварталі поточного року було зафіксовано невиконання за 14 договорами, у ІІ кварталі - за 11 договорами).

Результати перевірок стану виконання інвестиційних зобов’язань та інших зобов’язань, виражених у грошовій формі, засвідчили, що такі зобов’язання містять 883 договори купівлі-продажу пакетів акцій, 402 договори купівлі-продажу об’єктів малої приватизації та 85 договорів купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва.

У цілому договорами купівлі-продажу приватизаційних об’єктів передбачено інвестування підприємств у 1995-2021 роках на загальну суму 23,21 млрд. грн., $2,01 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, станом на 01.10.2017 р. обсяги інвестицій мали дорівнювати 11,97 млрд. грн., $2,01 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично на звітну дату на приватизовані об’єкти надійшло 19,4 млрд. грн., $2,07 млрд. та 72 млн. євро (у перерахунку на національну валюту - 34,04 млрд. грн.).

Найбільші обсяги інвестицій передбачені договорами купівлі-продажу пакетів акцій. Так, згідно з ними покупці приватизованих підприємств у 1995-2021 роках повинні внести інвестицій на загальну суму 21,53 млрд. грн., $1,94 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, станом на 01.10.2017 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 10,46 млрд. грн., $1,94 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично, починаючи з 1995 року, приватизовані підприємства вже отримали інвестицій на суму 17,56 млрд. грн., $2,04 млрд. та 72 млн. євро.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 1,59 пункту,
а Індекс українських акцій - на 14,48 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 10.11.2017 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 10.11.2017 р.

*****

Міжнародні резерви України зросли до $18,7 млрд.

За попередніми даними НБУ міжнародні резерви України на 1 листопада 2017 року дорівнювали $18 735,8 млн. (в еквіваленті). Відповідно, резерви третій місяць поспіль оновлюють максимум з початку 2014 року. Сьогодні резерви на 21% перевищують рівень початку поточного року. Зокрема, за підсумками жовтня резерви зросли на $98 млн. або 0,5%.

Збільшенню обсягів резервів протягом минулого місяця сприяли:

- надходження на користь Уряду на суму $185,3 млн., у тому числі $170,3 млн. – від розміщення облігацій внутрішньої державної позики, номінованих у валюті.

- надходження від операції swap з уповноваженим банком на внутрішньому ринку на суму $100.0 млн.

Водночас з міжнародних резервів було спрямовано $147,2 млн. на валютні інтервенції, які Національний банк здійснював для згладжування надмірних коливань на міжбанківському валютному ринку під дією тимчасових факторів.

Протягом жовтня Національний банк продав на міжбанківському валютному ринку $181,2 млн., у тому числі $41 млн. - за інтервенціями у формі запиту найкращого курсу.

Водночас у жовтні Національний банк купив в результаті проведення інтервенцій у формі запиту найкращого курсу $34 млн.

Також $30,9 млн. було спрямовано з резервів на платежі Уряду з обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті. З них $3,3 млн. – з метою обслуговування ОВДП, номінованих у валюті.

Станом на 1 листопада обсяг міжнародних резервів покриває 3,7 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

*****

У жовтні 2017 року інфляція в Україні склала 1,2%

За даними Державної служби статистики інфляція на споживчому ринку України в жовтні 2017 року порівняно з попереднім місяцем становила 1,2%, з початку року – 11,5%.

Ціни виробників промислової продукції у жовтні 2017 року порівняно з попереднім місяцем зросли на 2,3%, з початку року – на 12,6%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією