Новини УАІБ

Набрав чинність нормативний акт щодо впровадження механізму squeeze-out

НКЦПФР інформує, що 01.11.2017 р. набрало чинності Рішення «Про інформацію, що міститься в повідомленні про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій та публічній безвідкличній вимозі» від 05.09.2017 р. №662, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27.09.2017 року за №1194/31062.

Документом встановлено обсяг інформації, що міститься в публічній безвідкличній вимозі про:

- заявника вимоги та його афілійованих осіб, якщо на дату вимоги афілійовані особи заявника вимоги володіли акціями товариства;
- заявника вимоги - уповноважену особу, якщо рішення про подання до товариства публічної безвідкличної вимоги було прийняте особами, які спільно набули право власності на домінуючий контрольний пакет акцій, та інформацію про таких осіб;
- товариство;
- депозитарну установу, в якій відкрито рахунок у цінних паперах заявника вимоги та реквізити рахунку в цінних паперах цієї особи;
- порядок реалізації цієї вимоги.

*****

На спільному засіданні комітетів НКЦПФР було розглянуто питання визначення терміну «зберігач активів ІСІ»

На спільному засіданні комітетів НКЦПФР (Комітету з питань методології та нагляду за функціонуванням інфраструктури фондового ринку та Комітету з питань функціонування інституційних інвесторів та інформаційної політики) було розглянуто питання визначення терміну «зберігач активів ІСІ» та його використання в окремих нормативно-правових актах Комісії з урахуванням норм законів «Про депозитарну систему України» та «Про інститути спільного інвестування».

Як повідомляє прес-служба НКЦПФР, фахівці Комісії проаналізували вимоги статті 4 Закону «Про інститути спільного інвестування», якою визначено, що зберігач активів ІСІ та його пов’язані особи не можуть бути учасниками ІСІ, з яким укладено договір про обслуговування активів ІСІ, в аспекті поширення її норм на депозитарну установу, з якою корпоративним фондом з приватним розміщенням або компанією з управління активами пайового фонду з приватним розміщенням з урахуванням частини другої статті 68 цього Закону не укладений договір про обслуговування зберігачем активів ІСІ.

За результатом обговорення було підтримано позицію, що депозитарна установа, з якою корпоративним фондом з приватним розміщенням або компанією з управління активами пайового фонду з приватним розміщенням не укладений договір про обслуговування зберігачем активів ІСІ, за яким депозитарна установа здійснює нагляд за відповідністю операцій з активами інституту спільного інвестування регламенту, проспекту емісії цінних паперів інституту спільного інвестування та законодавству, яка надає відповідному фонду послуги виключно на підставі договору про обслуговування рахунку в цінних паперах, що згідно із законодавством передбачає виконання функцій щодо здійснення депозитарного обліку цінних паперів, обслуговування обігу цінних паперів та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах депонентів, не має статусу зберігача активів ІСІ та відповідно на неї не поширюються обмеження (заборони), встановлені статтею 4 Закону «Про інститути спільного інвестування».

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про внесення змін до Порядку ведення реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ»

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про внесення змін до Порядку ведення реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ».

Проектом розпорядження передбачено розширення підстав для прийняття Комісією рішення про виключення аудиторської фірми або аудитора з реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, та анулювання Свідоцтва про включення до реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, у разі застосування Аудиторською палатою України стягнення до аудиторської фірми (аудиторів фірми) або аудитора за неналежне виконання професійних обов’язків за результатами проведеного аудиторською фірмою або аудитором аудиту фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності небанківських фінансових установ або за результатами надання інших аудиторських послуг небанківським фінансовим установам.

*****

Цільова команда реформ розглянула питання протидії
зловживанням на ринках капіталу

Цільова команда реформ розглянула питання протидії зловживанням на ринках капіталу. Зокрема, виступаючи на засіданні, Директор Департаменту стратегії розвитку ринку капіталу НКЦПФР Максим Лібанов розповів про поточну ситуацію з виявленням правопорушень на ринку цінних паперів і проблеми в процесі правозастосування, йдеться у повідомленні на офіційній сторінці Комісії у Facebook.

Він, зокрема, нагадав, що боротьба з правопорушеннями - одна з базових функцій регуляторів ринків цінних паперів у цивілізованих країнах.
Наразі відповідальність за правопорушення в цілому на фондовому ринку є дуже низькою, в тому числі і за такі серйозні правопорушення, як маніпулювання цінами та інсайдерська торгівля. Поточне законодавство, за словами Максима Лібанова, скоріше допомагає уникати відповідальності і, відповідно, покарання.

НКЦПФР пропонує поступове вирішення проблеми. Перший з необхідних кроків - прийняття проекту закону щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу (№6303), який запроваджує серед іншого три рівні нагляду за ринком цінних паперів «оцінювання - перевірки - розгляд справи» та розширює арсенал заходів впливу регулятора на учасників ринку для ефективної протидії зловживанням з цінними паперами.

Запровадження трирівневої системи нагляду, яка відповідає міжнародним стандартам, дозволить не лише ефективніше розслідувати скоєні зловживання, а що найголовніше - запобігати їх вчиненню та завчасно виявляти ризики функціонування ринку.

Другий крок по вирішенню проблеми - імплементація у національне законодавство вимог основних директив та регламентів ЄС з питань протидії зловживанням з цінними паперами для подальшої інтеграції з ринками капіталу ЄС (Регламент MAR, Директива Crim-MAD тощо).

Серед європейських норм, які необхідно буде запровадити:

- подальше розширення заходів впливу, які повинен застосовувати регулятор ринку цінних паперів;
- гнучка та більш об’єктивна система визначення виду заходу впливу та розміру фінансової санкції;
- можливість проведення повноцінних розслідувань та інструменти їх проведення;
- запровадження інституту інформаторів про скоєні або потенційні порушення законодавства;
- запровадження Угоди про врегулювання наслідків вчинення порушень законодавства;
- диверсифікація порушень законодавства за ступенем важкості і видами та багато іншого, що зробить український ринок більш прозорим, чесним і справедливим.

*****

Верховну Раду закликають підтримати концепцію номінального утримувача

Українська економіка може отримати інвестиції від іноземних інвесторів, гривневий еквівалент яких складає орієнтовно 100 млрд., якщо найближчим часом Верховна Рада ухвалить закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій» (№6141).

Як повідомляє прес-служба Національного депозитарію України, 20 червня 2017 року проект цього закону був рекомендований Комітетом з питань фінансової політики і банківської діяльності до ухвалення в першому читанні. Однак досі ці важливі законодавчі зміни так і не були розглянуті в Парламенті.

Розробка зазначеного законопроекту проходила в рамках реформування інфраструктури фондового ринку України, яким наразі займається Національний депозитарій у співпраці з НКЦПФР і Національним банком. Документ передбачає впровадження концепції номінального утримувача в український правовий простір. Наявність цього інституту - одна з базових умов для забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в будь-якій країні.

У листі Асоціації глобальних кастодіанів (AGC), направленому на адресу НКЦПФР 20 грудня 2016 року за запитом регулятора, йшлося про те, що глобальні інституційні інвестори та їхні фінансові посередники, які працюють на українському ринку цінних паперів, стикаються з низкою проблем, й одна з них - відсутність концепції номінального утримувача. Це не дозволяє трастам, публічним пенсійним фондам та іншим установам, юридично визнаним як господарюючі суб’єкти у своїх країнах, відкривати в Україні окремі рахунки в цінних паперах у банках-кастодіанах. Внаслідок цього, вони не в змозі виконувати транзакції й підписувати угоди про купівлю-продаж від свого імені.

Глобальні кастодіани, які входять до складу AGC - фінансові установи, що надають послуги зі зберігання цінних паперів та обслуговування активів на ринках у всьому світі. Серед них - BNP Paribas, BNY Mellon, Citibank, N.A, Deutsche Bank, HSBC Securities Services, JP Morgan та інші. До їхнього фінансового посередництва вдається переважна більшість інституційних інвесторів, які бажають вкласти кошти в економіку тієї чи іншої країни.

Однак на сьогодні законодавство України не забезпечує належний правовий режим обліку прав власності для клієнтів банків-посередників. Рахунок у цінних паперах може бути тільки прямим, тобто відкриватися на ім’я власника.

«Це вкрай небажано, оскільки ситуація в Україні є такою, що на банківські рахунки може бути накладено стягнення. У такому випадку власник рахунку нічого не може робити зі своїми цінними паперами», - пояснив Голова Правління НДУ Міндаугас Бакас, маючи на увазі випадок з одним із банків.

«Впровадження інституту номінального утримувача усуне ряд перешкод, що заважають притоку іноземних інвестицій у нашу економіку, - зазначив Голова Наглядової ради НДУ Ігор Мітюков. - Такі фінансові ресурси зможуть замінити значну частину кредитів від нерезидентів і зупинити зростання зовнішнього боргу України».

За оцінками експертів НДУ, ухвалення законопроекту №6141 найближчим часом дозволить збільшити частку іноземного капіталу від практично нульового рівня до показника 30%. Залучення інвестицій зміцнить гривню і стане драйвером для лібералізації валютного регулювання. Завдяки спеціальному пункту про обов’язкове розкриття інформації про кінцевих власників (бенефіціарів) істотно збільшиться прозорість фондового ринку, що дозволить уникнути зловживань, пов’язаних із приховуванням доходів.

*****

У жовтні 2017 року на ФБ «Перспектива» було
укладено 0,7 тис. договорів на загальну суму 11,3 млрд. грн.

За даними прес-служби ФБ «Перспектива», протягом жовтня 2017 року на цьому майданчику було укладено 0,7 тис. договорів на загальну суму 11,3 млрд. грн. (на 20% більше ніж попереднього місяця), а з початку року - 5,9 тис. договорів на суму 106 млрд. грн. (на 1,5% більше ніж за січень-жовтень 2016 року).

За оперативними даними з інтернет-сайтів фондових бірж, у жовтні ФБ «Перспектива» посіла перше місце за обсягом торгів (з часткою загального біржового обороту 64%), друге місце - у ФБ ПФТС (33,5%), третє - в «Української біржі» (2,5%).

У розрізі фінансових інструментів ринкова частка ФБ «Перспектива» становила: за жовтень 2017 року щодо ОВДП - 67%, облігацій підприємств - 3%, опціонних сертифікатів - 100%; за січень-жовтень 2017 року щодо ОВДП - 67%, облігацій підприємств - 31%, опціонних сертифікатів - 71%.

Найбільший обсяг торгів на біржі у жовтні було зафіксовано з державними облігаціями України (99,05% від загального обсягу), опціонними сертифікатами (0,77%) та облігаціями підприємств (0,13%). При цьому 32,14% торгів проведено на ринку РЕПО, 67,76% - на адресному ринку, 0,08% - на ринку заявок, 0,02% - на ринку розміщення.

Обсяги торгів державними облігаціями порівняно з січнем-жовтнем 2016 року зросли на 15%, опціонними сертифікатами - на 61%. Також на 61% зросли обсяги торгів на ринку заявок, на 77% - на ринку РЕПО.

За даними ФБ «Перспектива», в цілому у жовтні обсяг торгів на фондових біржах України склав 17,7 млрд. грн. (на 14% більше ніж у вересні), з початку 2017 року - 165 млрд. грн. (на 12% менше ніж за січень-жовтень 2016 року).

У порівнянні з вереснем на біржовому ринку обсяг торгів державними облігаціями зріс на 17%, опціонними та інвестиційними сертифікатами - у 2,1-2,2 рази відповідно. Натомість обсяги біржових торгів акціями зменшилися на 5%, облігаціями підприємств - на 31%, строковими контрактами - на 25%.

Порівняно із січнем-жовтнем 2016 року на біржовому ринку обсяги торгів державними облігаціями зменшилися на 8%, облігаціями підприємств - на 43%, інвестиційними сертифікатами - на 90%. Водночас позитивна динаміка обсягу торгів спостерігається за акціями - зростання в 2,6 рази, опціонними сертифікатами - в 2,3 рази, строковими контрактами - в 1,6 рази. У структурі торгів за інструментами в січні-жовтні 2017 року лідирували ОВДП (92,9%), на другому місці - акції (2,8%), на третьому - корпоративні облігації (2,4%). Частка торгів строковими контрактами становила 1,1%, а опціонними сертифікатами - 0,8%.

*****

Індекс ПФТС у жовтні 2017 року зріс на 2,65%

На ФБ ПФТС минулий місяць відзначився незначним зростанням активності її учасників, передає прес-служба Біржі. У жовтні 2017 року вартість біржових контрактів, укладених на ФБ ПФТС, склала 5,92 млрд. грн., що виявилося майже на 8% більше показника попереднього місяця. Кількість біржових контрактів, укладених учасниками ФБ ПФТС за звітний період, також зросла та склала 0,7 тис.

Вирішальними виявилися результати торгів борговими інструментами - у порівнянні з вереснем вартість угод з корпоративними облігаціями зросла більш ніж на 74% до 0,42 млрд. грн., а з державними облігаціями - майже на 5% до 5,46 млрд. грн. Крім того, зросла вартість угод акціями - на 97% до 36 млн. грн., проте їхня частка у загальному обсязі торгів цінними паперами залишилася меншою ніж 1%.

Зменшення обсягів торгів було зафіксовано лише в сегменті цінних паперів інститутів спільного інвестування - на 50% до 30 тис. грн.
У жовтні 2017 року Індекс ПФТС зріс на 2,65% (з 293,56 до 301,34 пункту), а з початку року - на 13,65% (з 265,15 до 301,34 пункту).

*****

У жовтні 2017 року Індекс українських акцій зріс на 7,61%

Як інформує прес-служба «Української біржі», загальний обсяг торгів на цьому майданчику в жовтні у порівнянні із вереснем зменшився на 19,48% і склав 0,43 млрд. грн., а загальна кількість угод при цьому збільшилася на 5,67% і досягла 9,14 тис.

Обсяг торгів на строковому ринку «Української біржі» за місяць зменшився на 24,49% і склав 0,24 млрд. грн. (9,22 тис. контрактів), а кількість угод дорівнювала 1,65 тис., що виявилося на 20,83% більше ніж у вересні.

Обсяг торгів цінними паперами у жовтні склав 0,19 млрд. грн. (з них обсяг торгів акціями - 0,17 млрд. грн.), що на 11,98% менше ніж у вересні, а кількість угод, укладених на біржі за місяць, збільшилася на 2,97% і дорівнювала 7,47 тис.

У жовтні Індекс українських акцій, що розраховується «Українською біржею», збільшився на 7,61% (з 1185,31 до 1275,51 пункти), а з початку року - на 60,27% (з 795,84 до 1275,51 пункти).

*****

*****

За дев’ять місяців 2017 року від’ємне сальдо поточного
рахунку платіжного балансу України збільшилося

За попередніми даними НБУ у вересні 2017 року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу залишився практично на рівні вересня минулого року ($1 млрд.), очікувано збільшившись порівняно з серпнем 2017 року через планові виплати відсотків за реструктуризованими ОЗДП.

За дев’ять місяців 2017 року від’ємне сальдо поточного рахунку незначно збільшилося (до $3 млрд. з $2,7 млрд. у відповідному періоді минулого року) в основному через масштабні закупівлі енергоносіїв та сільськогосподарської техніки.

Водночас на тлі сприятливої зовнішньоекономічної кон’юнктури експорт товарів та послуг також зростав високими темпами.

Так експорт товарів у вересні становив $3,4 млрд. У річному вимірі зростання експорту товарів прискорилося до 17,7% (з 13,6% у серпні) насамперед завдяки нарощенню поставок продовольчих товарів (на 22,5%).

Імпорт товарів у вересні становив 4,3 млрд. У річному вимірі темпи його зростання прискорилися до 21% (з 10% у серпні), як за рахунок енергетичного, так і неенергетичного імпорту.

Чистий приплив за фінансовим рахунком у вересні збільшився до $1,6 млрд. і переважно був забезпечений надходженням коштів від розміщення облігацій зовнішньої державної позики ($1,3 млрд.).

Чисті надходження до реального сектору у вересні ($0,5 млрд.) залишилися практично на рівні попереднього місяця. Уповільнення скорочення обсягів готівкової валюти поза банками (до $0,2 млрд.) було компенсовано зростанням заборгованості за торговими кредитами (на $0,3 млрд.).

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій у вересні становив 0,2 млрд., понад 80% з яких було спрямовано до реального сектору. У цілому за дев’ять місяців поточного року надходження прямих іноземних інвестицій (без урахування операцій з переоформлення боргу в статутний капітал) на 40% перевищували минулорічні обсяги ($1,6 млрд. порівняно з $1,15 млрд.).

Платіжний баланс України у вересні зведено з профіцитом у розмірі $637 млн. Це дало змогу наростити обсяги міжнародних резервів до $18,6 млрд. (станом на 1 жовтня 2017 року), що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом 3,7 місяця.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією