Новини УАІБ
УАІБ направила до НКЦПФР пропозиції щодо зміни вимог до лістингу
12 жовтня 2017 року в УАІБ відбулося засідання Комісії з питань управління активами публічних фондів Секції Управління активами ІСІ, на якому обговорювалися зміни до Положення про функціонування фондових бірж у частині вимог до лістингу цінних паперів.
За результатами обговорення було запропоновано відмовитися від двох рівнів лістингу, виключити з критеріїв допуску акцій до лістингу показники власного капіталу емітента та середню ринкову капіталізацію як такі, що є похідними від величини free float та ринкової вартості акцій. При цьому учасники засідання запропонували підняти вимогу до розміру чистого доходу емітента до 1,3 млрд.грн. (розміру, еквівалентного встановленому Директивою 2001/34/ЄС). Також запропоновано встановити, що мінімальний free float акцій має становити не менше 10%, але ця частка може бути меншою, якщо її вартість складає 75 млн.грн і більше.
Що стосується вимог до емітентів облігацій, було запропоновано виключити показник вартості чистих активів емітента та встановити, що в лістинг не можуть включатися облігації емітента, який раніше допустив дефолт за своїми зобов’язаннями.
Пропозиції Асоціації були представлені на засіданні Комітету НКЦПФР з питань методології та нагляду за функціонуванням інфраструктури фондового ринку, яке відбулося 13 жовтня 2017 р., та були в основному підтримані.
З повним текстом пропозицій УАІБ можна ознайомитися на сайті Асоціаціїwww.uaib.com.ua.
*****
Законопроект про спліт: ФФБ та ФОН повинні
залишитися окремим видом діяльності
13 жовтня 2017 року Об’єднання Фінансових Установ та Українська Асоціація Інвестиційного Бізнесу провели робочу зустріч з питань регулювання діяльності управителів фондів фінансування будівництва (ФФБ) та фондів операцій з нерухомістю (ФОН) в контексті законопроекту №2413-а щодо консолідації функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг (відомий як «Закон про спліт»). Зустріч пройшла за участю представників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Приводом для зустрічі представників фінансового ринку, за словами Генерального директора ОФУ Вікторії Волковської, стало звернення Міжнародних партнерів України – МВФ, Світового банку, ЄБРР, USAID та Представництва ЄС в Україні до Верховної Ради, у якому депутатам рекомендувалося завершити розгляд законопроекту №2413-a та висловлювалася готовність співпрацювати з Верховною Радою у процесі підготовки його до другого читання.
Цей законопроект передбачає перерозподіл повноважень Нацкомфінпослуг з регулювання та нагляду за фінансовими компаніями між Національним банком України та НКЦПФР.
Занепокоєння учасників зустрічі викликало питання щодо передачі НКЦПФР повноважень з регулювання та нагляду за ФФБ та ФОН. Норми законопроекту в цій частині, розглянуті у першому читанні, встановлюють, що діяльність з управління ФФБ/ФОН є підвидом діяльності з управління активами.
Як зазначив Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов, спостереження за законотворчими ініціативами показує, що законотворці, на жаль, у багатьох випадках не відчувають різницю між управителем і об’єктом управління. Не завжди їх можна зливати, наголосив він.
Схожі побоювання висловила і юрист діючого ФФБ Марія Грабовська: часто регулятори, не вникаючи у специфіку ринку, просто використовують логіку праворегулювання граничних галузей. Причому, буквально. Наприклад, беруть нормативну базу з ІСІ й переносять на ФФБ. А це зовсім різні ринки. У результаті під загрозою опиняються фонди, на які припадає 25% фінансів усього ринку нерухомості, - підкреслила юрист.
Крім того, представники фінансового ринку висловили занепокоєння щодо можливого переліцензування діяльності управителів ФФБ та ФОНів внаслідок зміни назви виду діяльності, тоді як у нинішньому законодавстві передбачено, що вони отримують ліцензію один раз і вона повинна бути збережена.
Запрошений на робочу зустріч директор Департаменту стратегії розвитку ринків капіталу НКЦПФР Максим Лібанов висловив припущення, що прийняття «Закону про Спліт» не повинно призвести до глобальних змін. Однак, зауважив, що згодом від Кабміну до НКЦПФР можуть перейти функції щодо розробки нових ліцензійних умов. У такому випадку Комісія передбачить для фінансових компаній перехідний період на розробку додаткових документів. Зазвичай такий період складає півроку, додав він.
За результатами обговорення учасники робочої зустрічі вирішили звернутися до профільного комітету ВРУ з пропозицією врахувати зауваження Асоціації «Об’єднання Фінансових Установ» та внести у законопроект, який готується до другого читання, такі зміни:
- залишити чинну назву виду діяльності управителів ФФБ та ФОН із збереженням за компаніями існуючих ліцензій;
- визначити в законопроекті управління ФФБ та ФОН як окремий вид діяльності шляхом внесення поправок до тексту законопроекту про спліт.
*****
УАІБ: Аналітичний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні (відкриті, інтервальні, закриті фонди) за вересень 2017 року
У вересні українські фондові біржі завершили місяць зі зростанням: індекс УБ збільшився на +4,93%, індекс ПФТС - на +2,49%.
У вересні сектори публічних інститутів спільного інвестування за показником доходності «з початку року» розподілилися таким чином: лідером став сектор закритих фондів +27,10% (+1,87% за місяць)), друге місце посіли відкриті ІСІ +15,74% (+2,51% за місяць), а інтервальні ІСІ опинилися на третьому місці з показником +5,99% (+2,40% за місяць).
Відкриті фонди
За даними УАІБ, вартість чистих активів 17 відкритих ІСІ станом на 29.09.2017 р. становила 69,77 млн. грн. Відповідно до показників на кінець вересня, загальне збільшення ВЧА складало +4 266,11 тис. грн. (+6,51%).
Фонди сектору завершили місяць переважно зі зростанням доходності, лише один фонд зафіксував негативний результат. Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +8,09% до -2,45%.
За результатами вересня лідерами зростання у секторі стали:
«УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (+920,48 тис. грн. (+21,53%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля та завдяки значному розміщенню сертифікатів (+20,40% в обігу) отримав чистий притік капіталу у розмірі +880,79 тис. грн.;
«ОТП Фонд Акцій» (+745,51 тис. грн. (+13,33%)) – завдяки залученню коштів інвесторів (+12,01% в обігу) та зростанню інвестпортфеля фонд отримав 672,99 тис. грн. чистого притоку;
«ОТП Класичний» (+82,50 тис. грн. (+2,46%)) – отримав 45,49 тис. грн. чистого притоку через залучення коштів та позитивну переоцінку портфеля.
Найбільші виплати інвесторам у вересні зробили такі фонди:
«Надбання» (-80,59 тис. грн. (-8,79%)) – найбільший чистий відтік у секторі у розмірі -94,25 тис. грн. пов'язаний з викупом у інвесторів значної кількості сертифікатів (-10,29% в обігу);
«КІНТО-Класичний» (+1603,71 тис. грн. (+6,50%)) – попри позитивну переоцінку складових портфеля, викуп в учасників фонду 19 інвестиційних сертифікатів призвів до чистого відтоку капіталу у розмірі -9,51 тис. грн.
Список основних гравців сектору у вересні залишився без змін. Перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (37,64% сукупної ВЧА (26,26 млн. грн.)), другу сходинку посів фонд «ОТП Фонд Акцій» (9,09% (6,34 млн. грн.), замикає трійку лідерів фонд «Софіївський» (8,08% (5,64 млн. грн.)). Четверте місце закріпилося за фондом «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (7,45% (5,20 млн. грн.)), фонд «КІНТО-Еквіті» (6,51% (4,54 млн. грн.)) розмістився на почесному п’ятому місці.
Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:
«КІНТО-Еквіті» (+8,03%), «УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (+6,68%) та «КІНТО-Класичний» (+6,54%).
Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у вересні продемонстрував фонд «Альтус-Стратегічний» (-2,45%).
Інтервальні фонди
У вересні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 3,12 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшилася на -47,42 тис. грн. (-1,50%).
Найбільші виплати інвесторам у вересні зробив фонд «Паритет» (-5,30 тис. грн. (-0,35%)) – через негативну переоцінку портфеля та пред’явлення 18 ЦП фонд отримав -34,99 тис. грн. чистого відтоку капіталу.
Лідером за доходністю стали фонди «Паритет» (+2,00%) та «ТАСК Український Капітал» (+0,06%), найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів продемонстрував фонд «Оптімум» (-9,26).
Закриті фонди
Вартість чистих активів 2 закритих ІСІ, які включено до огляду за вересень, на кінець місяця склала 8,64 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +341,67 тис. грн. (+4,12%).
За результатами вересня лідером зростання у секторі став фонд «Індекс Української Біржі» (+351,75 тис. грн. (+4,79%)) – за рахунок позитивної переоцінки інвестпортфеля.
*****
Загальні активи 300 найбільших пенсійних фондів
світу за 2016 рік збільшилися на 6,1%
Як зазначається у новому дослідженні компанії The Towers Watson, загальні активи 300 найбільших пенсійних фондів світу за 2016 рік збільшилися на 6,1% й, станом на початок 2017 року, дорівнювали $15,7 трлн. При цьому їхня частка у загальному обсязі активів усіх пенсійних фондів світу збільшилася з 42,5% до 43,2%.
Протягом 2011-2016 років загальні активи 300 найбільших пенсійних фондів світу збільшилися на 23,4%. Сукупні активи пенсійних фондів країн Європи за цей період зросли на 16,6%, Північної Америки - на 38%, Азійсько-Тихоокеанського регіону - на 14,6%, а пенсійних фондів інших регіонів світу - зменшилися на 5,1%.
Лідером за кількістю пенсійних фондів у Рейтингу ТОП-300 є США, які представлені 134 фондами. Друге місце належить Великобританії (26 фондів), а третє - Канаді (18 фондів).
Сполучені Штати також посідають першу сходинку за обсягом активів пенсійних фондів. На частку пенсійних установ цієї країни припадає 38,8% від загального обсягу усіх активів фондів ТОП-300. До трійки лідерів також увійшли Японія (12,5%) та Нідерланди (6,4%).
П’ятьма найбільшими пенсійними фондами світу (за обсягом активів), станом на початок 2017 року, були Government Pension Investment (Японія) - $1238 млрд., Government Pension Fund (Норвегія) - $893 млрд., Federal Retirement Thrift (США) - $486 млрд., National Pension (Південна Корея) - $462 млрд. та ABP (Нідерланди) - $404 млрд.
Структура 300 найбільших пенсійних фондів за їх типами є такою: пенсійні фонди державних установ та підприємств - 40% від загального обсягу активів та 39% від загальної кількості фондів; суверенні пенсійні фонди 28% та 9%; корпоративні пенсійні фонди - 18% та 33%; приватні пенсійні фонди - 14% та 19%.
Структура активів фондів за видами пенсійних схем має такий вигляд: пенсійні фонди з визначеними виплатами (DB) - 65,5%; пенсійні фонди з визначеними внесками (DC) - 22,2%; резервні фонди - 11,5%; змішані фонди - 0,8%.
У розрізі регіонів світу пенсійні фонди зі схемами DB превалюють у країнах Північної Америки (де частка їхніх активів становить 76,2% від загального обсягу активів усіх пенсійних фондів регіону), Азійсько-Тихоокеанського регіону (66,8%) та Європи (52,8%). В інших країнах світу, насамперед у Латинській Америці, переважають пенсійні фонди зі схемами DC, де їхня частка дорівнює 69,1%.
Окрема увага у дослідженні приділена аналізу діяльності 20 найбільших пенсійних фондів світу. За 2016 рік їхні загальні активи збільшилися на 7,1% до $6,35 трлн. Натомість на частку фондів ТОП-20 припало 40,3% від загальних активів ТОП-300 пенсійних фондів світу.
У цілому, протягом 2011-2016 років сукупні активи 20 найбільших пенсійних фондів світу зросли на 25,5%. Аналіз напрямків інвестування активів цих установ свідчить, що 41,7% з них було вкладено в акції, 37,2% - в облігації, а 21,2% інвестовано в альтернативні фінансові інструменти або знаходилися у вигляді готівки.
*****
Фондовий ринок України захистять від кібератак
Національний депозитарій України розпочав модернізацію матеріально-технічної бази. Загальна сума інвестицій в оновлення склала 11 млн. грн. Резервний Центр Обробки Даних (ЦОД) істотно підвищить рівень захисту інформації та забезпечить безперебійну роботу центрального депозитарію при виникненні кібератак або несправності в системі.
За інформацією прес-служби Нацдепозитарію, модернізація ЦОД НДУ, яка проводиться в рамках стратегії розвитку інфраструктури фондового ринку України, вирішує кілька завдань. Збільшення потужності існуючого ЦОД дозволить підвищити швидкість роботи депозитарної системи. Повне резервування обладнання забезпечить мінімізацію ризику втрати даних центрального депозитарію та його клієнтів. У разі виходу з ладу частини апаратного забезпечення або при замаху на інформаційну безпеку центрального депозитарію країни, ядро інфраструктури продовжить роботу. Це дозволить учасникам фінансового ринку України уникнути мільйонних фінансових втрат внаслідок простоїв і проблем з центром обробки даних.
«Наявність дублюючого ЦОД є міжнародним стандартом інфраструктури центральних депозитаріїв, - зазначає Міндаугас Бакас, Голова Правління НДУ. - Ця норма зафіксована на рівні технічних вимог Європейського регулювання центральних депозитаріїв. Ми запланували ці зміни навесні 2017 року. Завдяки ефективній роботі команди НДУ, всі плани реалізуються вчасно, згідно з графіком».
Оновлення наявної системи СОІ НДУ проходило у два етапи. Перший тривав з травня по серпень 2017 року. НДУ провів конкурс між інтеграторами/організаціями, в результаті якого був обраний найбільш ефективний варіант реалізації розробленої моделі системи обробки інформації. До проектування архітектури нової системи було залучено фахівців провідних світових виробників апаратного та програмного забезпечення. У результаті був сформований перелік необхідного обладнання. Його придбання відбулося на другому етапі. Для цього НДУ скористався електронною системою державних закупівель ProZorro. Переможцем тендеру стала компанія ТОВ «Центр Системної Інтеграції», яка спеціалізується на створенні рішень у сфері ЦОД. Загалом обсяг інвестицій, вкладених у модернізацію апаратної частини СОІ, склав 11 млн. грн.
На сьогодні все обладнання, необхідне для модернізації матеріально-технічної бази, отримано, ведеться його монтаж. Оновлений резервний центр обробки даних, який забезпечить більш високий рівень захисту інформації щодо прав власності в системі депозитарного обліку, планується запустити до кінця 2017 року.
*****
НКЦПФР схвалила проекти нормативно-правових
актів, щодо депозитарної діяльності
НКЦПФР схвалила проекти нормативно-правових актів, щодо депозитарної діяльності. Зокрема, це проекти рішень НКЦПФР «Про затвердження Змін до Положення про провадження депозитарної діяльності» та «Про затвердження Змін до Положення про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності», повідомляє прес-служба Комісії.
Проекти розроблено з метою захисту прав інвесторів та відповідно до пункту 38 частини другої статті 7 та пункту 13 статті 8 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Закону «Про депозитарну систему України» та відповідно до змін Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Зокрема, змінами передбачено уточнення позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, якщо предметом є цінні папери, та запровадження додаткових способів звернення стягнення, предметом яких є майнові права на цінні папери.
Також зміни до Положення про провадження депозитарної діяльності містять норми щодо обліку, прав на цінні папери іноземного емітента, що вводяться для обслуговування до депозитарної системи України, на рахунках у цінних паперах депозитарних установ - клієнтів Центрального депозитарію та депонентів.
*****
У Фонді держмайна розповіли про те, які об’єкти передбачається
виставити на продаж у наступному році
Як повідомив в. о. Голови ФДМУ Віталій Трубаров на засіданні Американської торговельної палати, Фонд державного майна України в 2018 році планує продати «Одеський припортовий завод», «Центренерго», «Турбоатом», 6 енергетичних компаній, «Аграрний фонд», «Державну продовольчо-зернову корпорацію України» та низку об’єктів малої приватизації, передає прес-служба Фонду.
За його словами, на ОПЗ вже завершена інвентаризація. «У листопаді ми отримаємо стартову ціну, і в грудні цього року, якщо всіма учасниками процесу будуть дотримані терміни, ми встигаємо розпочати прийом заявок від потенційних інвесторів, аби на весну 2018 року вийти на безпосередній продаж», - повідомив Віталій Трубаров.
Він також зазначив, що продаж «Центренерго» має відбутися навесні 2018 року: «По цьому підприємству визначений радник, це польський філіал Ernst&Young. Найближчим часом ми розраховуємо від МЕРТу, Мінфіну і Мін’юсту отримати затвердження радника, який проведе аудит та надасть оцінку пакету акцій. Розраховуємо продаж на весну наступного року».
Крім того, у наступному році планується продаж пакетів акцій Миколаївської, Дніпровської та Херсонської ТЕЦ, «Запоріжжяобленерго», «Миколаївобленерго», «Тернопільобленерго», «Харківобленерго», «Хмельницькобленерго», «Черкасиобленерго».
«Фонд очікує на передачу «Аграрного фонду» та «ДПЗКУ». По «Турбоатому» зараз йде робота з Кабміном з визначення розміру пакету акцій, який виставлятиметься на продаж», - зазначив Віталій Трубаров.
Керівник Фонду держмайна розраховує виконати план надходжень від приватизації у 2018 році у розмірі 22 млрд. грн.
За оперативними даними ФДМУ, станом на 30 вересня 2017 року від приватизації державного майна було перераховано до загального фонду Державного бюджету 3,303 млрд. грн., що дорівнює 19,4% від річного плану у 17 млрд. грн.
*****
Нацкомфінпослуг оприлюднила результати
діяльності ФФБ та ФОН у першому півріччі 2017 року
Згідно з даними Нацкомфінпослуг, станом на 30.06.2017 р. 55 фінансових компаній мали діючі ліцензії на управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».
Загальна кількість установників управління майном, які уклали договори з фінансовими компаніями-управителями щодо участі у фонді фінансування будівництва (ФФБ), станом на звітну дату дорівнювала 22736 осіб, з яких 22577 - фізичних та 159 - юридичних.
Останніми роками спостерігалося поступове збільшення кількості установників управління майном ФФБ та надходжень їхніх внесків до ФФБ.
Станом на кінець першого півріччя 2017 року порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість установників управління майном ФФБ збільшилася на 20,2% (на 3813 осіб). Обсяг внесків установників управління майном до ФФБ на звітну дату складав 29494,2 млн. грн., що на 32,6% (на 7243,5 млн. грн.) перевищило показник аналогічної дати 2016 року.
Дозвіл, який надає право здійснювати емісію сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (сертифікатів ФОН), на звітну дату мала одна фінансова компанія.
*****
Держфінмоніторинг підбив підсумки своєї діяльності
за дев’ять місяців поточного року
Держфінмоніторинг підбив підсумки своєї діяльності за дев’ять місяців поточного року.
За інформацією прес-служби відомства, за січень-вересень 2017 року Держфінмоніторинг підготував 518 матеріалів (з них 263 узагальнених матеріалів та 255 додаткові узагальнені матеріали), які направлено до:
- органів прокуратури - 70 узагальнених матеріалів та 117 додаткових узагальнених матеріалів;
- Державної фіскальної служби України - 73 узагальнених матеріалів та 34 додаткових узагальнених матеріалів;
- органів внутрішніх справ - 35 узагальнених матеріалів та 18 додаткових узагальнених матеріалів;
- Служби безпеки України - 57 узагальнених матеріалів та 38 додаткових узагальнених матеріалів;
- Національного антикорупційного бюро України - 28 узагальнених матеріалів та 48 додаткових узагальнених матеріалів.
У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 45,2 млрд. грн.
У рамках міжвідомчої координації Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року затверджено План заходів на 2017-2019 роки із реалізації Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року.
Вказаний План заходів було розроблено Державною службою фінансового моніторингу України за результатами проведеної у 2016 році першої Національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.
На сьогодні Держфінмоніторинг здійснює активні заходи щодо реалізації завдань, визначених Планом заходів, у частині законодавчої, організаційно - інституційної, практичної та міжнародної роботи.
Крім того, Держфінмоніторинг продовжує конструктивну співпрацю із міжнародними інституціями, такими як Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), Європейський Союз, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Егмонтська група підрозділів фінансових розвідок, Організація Об’єднаних Націй.
У рамках співробітництва з Комітетом MONEYVAL, як ключового офісу Ради Європи з питань боротьби із відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, у період з 2 по 4 жовтня 2017 року у м. Страсбург були проведені зустрічі «віч-на-віч» між делегацією України та експертами Комітету MONEYVAL. У ході них було детально обговорено проект Звіту по Україні за результатами 5-го раунду оцінки, а також надані роз’яснення до коментарів, отриманих від Секретаріату FATF та інших рецензентів проекту Звіту.
Групу з оцінки Комітету MONEYVAL було забезпечено додатковою інформацією та статистичними даними з метою підвищення рейтингів ефективності національної системи України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та технічної відповідності Рекомендаціям FATF.
Таким чином, проект Звіту про взаємну оцінку України перебуває на активній фазі доопрацювання та у грудні поточного року буде винесений на розгляд та затвердження 55-го Пленарного засідання Комітету MONEYVAL.
Питання забезпечення співпраці із Комітетом MONEYVAL та координації діяльності державних органів у цій сфері перебуває на постійному контролі Держфінмоніторингу.
*****
У ІІІ кварталі 2017 року на ринках країн Європи
відбулося 74 ІРО обсягом 8,2 млрд. євро
Згідно з даними компанії PwC, у липні-вересні поточного року на ринках країн Європи відбулося 74 ІРО обсягом 8,2 млрд. євро. У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року кількість публічних розміщень збільшилася на 42%, а обсяг залучених коштів - на 116% (у ІІІ кварталі 2016 року було здійснено 52 ІРО на загальну суму 3,8 млрд. євро).
У цілому в січні-вересні 2017 року на європейському ринку відбулося 230 ІРО на загальну суму 28,3 млрд. євро (для порівняння, в аналогічному періоді 2016 року ці показники були меншими - 197 ІРО на суму 18,2 млрд. євро).
У ІІІ кварталі поточного року ІРО відбулись на 11 європейських біржах. Лідерами за обсягом залучених коштів серед фондових майданчиків були London Stock Exchange (Великобританія) - 2,67 млрд. євро, SIX Swiss Exchange (Швейцарія) - 2,28 млрд. євро, Warsaw Stock Exchange (Польща) - 1,23 млрд. євро, Borsa Italiana (Італія) – 0,89 млрд. євро, Nasdaq Helsinki (Фінляндія) - 0,43 млрд. євро.
За кількістю розміщень лідируючу позицію також посіла London Stock Exchange - 27 ІРО. За нею йдуть Borsa Italiana, Nasdaq Stockholm (Швеція) та Warsaw Stock Exchange - по 9 ІРО. П’ятірку лідерів за цим показником замикає BME (Spanish Exchange) (Іспанія) - 8 ІРО.
Найбільшими розміщеннями ІІІ кварталу на європейських ринках були ІРО таких компаній:
- Landis & GyrHolding AG - 2,08 млрд. євро;
- Play Communications SA - 1,04 млрд. євро;
- Sherborne Investors (Guernsey) C Ltd - 0,8 млрд. євро;
- PJSC Polyus - 0,48 млрд. євро;
- Rovio Entertainment Ltd - 0,43 млрд. євро.
У липні-вересні найбільші обсяги коштів були залучені компаніями, які представляють фінансовий сектор (32 ІРО на загальну суму 2,99 млрд. євро), промисловий сектор (12 ІРО на суму 2,95 млрд. євро), сектор телекомунікацій (1 ІРО на суму 1 млрд. євро). Іншими галузями, які також привернули увагу інвесторів, були технологічний сектор, сектор споживчих послуг, сектор споживчих товарів, сектор охорони здоров’я та нафтогазовий сектор.
*****
За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 1,15 пункту,
а Індекс українських акцій - на 34,26 пункту
Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 20.10.2017 р.
Обсяг торгів, грн. | Індекс ПФТС |
457 202 562 | 74 298,22 |
Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі» за 20.10.2017 р.
Обсяг торгів, грн. | Індекс українських акцій |
10 070 204 | 1 235,04 |
*****
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в Україні
у січні-серпні 2017 року становило $3 278,9 млн.
У січні–серпні 2017 року експорт товарів з України становив $2 7512,1 млн., а імпорт в Україну – $3 0791 млн., інформує Держстат. Порівняно із січнем–серпнем 2016 року експорт збільшився на 21,1% (на $4 794,6 млн.), імпорт – на 27,4% (на $6 625,7 млн.).
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило $3 278,9 млн. (у січні–серпні 2016 року негативне сальдо дорівнювало $1 447,8 млн.).
Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,89 (у січні–серпні 2016 року – 0,94).
Зовнішньоторговельні операції проводилися із партнерами із 219 країн світу.
Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією
Всього компаній-членів | 284 | на 26.11.24 |
Кількість КУА | 278 | на 26.11.24 |
Кількість адміністраторів НПФ | 16 | на 26.11.24 |
Кількість ІСІ | 1819 | на 26.11.24 |
Кількість НПФ* | 53 | на 26.11.24 |
Кількість СК* | 1 | на 30.09.24 |
Активи в управлінні КУА, млн грн | 660 220 | на 30.09.24 |
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн | 3 087 | на 30.09.24 |