Новини УАІБ

Загальні чисті активи європейських інвестфондів
за перше півріччя 2017 року зросли на 5,3%

Як зазначається у новому Звіті Представницької асоціації європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA) «Тренди європейської індустрії інвестиційних фондів у ІІ кварталі 2017 року», загальні чисті активи інвестиційних фондів, зареєстрованих в Європі, за січень-червень поточного року зросли на 5,3% і станом на початок липня 2017 року складали 14894 млрд. євро.

Найбільший обсяг чистих активів серед інвестиційних фондів європейських країн на звітну дату був зафіксований у фондах Люксембургу. Їхня частка в загальному обсязі активів складала 26,5% (3944 млрд. євро). Друге місце за цим показником належало інвестфондам Ірландії (15% або 2231 млрд. євро), третє - Німеччині (13,2% або 1968 млрд. євро), четверте - Франції (12,6% або 1873 млрд. євро), п’яте - Великобританії (10,3% або 1536 млрд. євро).

Практично у всіх країнах Європи у першому півріччі поточного року відбулося збільшення обсягів активів інвестиційних фондів. Найбільше вони зросли в інвестфондах Чехії (на 13,5%), Кіпру (на 10,1%), Польщі (на 9,7%), Болгарії (на 9,4%) та Бельгії (на 7,1%). Єдиним винятком стали інвестфонди Мальти, активи яких у першому півріччі зменшилися на 0,7%.

Частка чистих активів фондів групи UCITS у загальному обсязі активів європейських інвестиційних фондів, станом на початок липня 2017 року, складала 61,6%, а фондів групи AIFs - 38,4%.

Сукупні чисті активи фондів групи UCITS за січень-червень 2017 року зросли на 5,9% та дорівнювали 9171 млрд. євро.

Частка активів фондів акцій у загальній структурі активів інвестфондів групи UCITS складала 38%, фондів облігацій - 27%, фондів з мульти-активами - 18%, фондів грошового ринку - 13%, інших видів фондів- 4%.

Загальні активи фондів акцій за звітний період зросли на 9,1%, фондів з мульти-активами - на 10%, фондів облігацій - на 7,2%, фондів грошового ринку - на 0,1%. Натомість активи інших видів фондів зменшились на 18,8%.

Найбільші обсяги активів фондів групи UCITS станом на початок липня 2017 року спостерігалися в таких країнах: Люксембург - 35,9% від загального обсягу активів усіх європейських фондів цієї групи (3288 млрд. євро); Ірландія - 18,5% (1693 млрд. євро); Великобританія - 12,4% (1138 млрд. євро); Франція - 9,3% (852 млрд. євро); Швейцарія - 5% (455 млрд. євро).

Протягом січня-червня поточного року у більшості європейських країн було зафіксовано збільшення чистих активів інвестиційних фондів групи UCITS. Найбільше зросли активи фондів Мальти (на 15,3%), Португалії (на 14,9%), Кіпру (на 13%), Чехії (на 12,9%) та Польщі (на 12,8%). Зменшення обсягів чистих активів інвестиційних фондів групи UCITS спостерігалось лише в Нідерландах (на 4,6%), Туреччині (на 2,6%) та Хорватії (на 0,8%).

Сукупні чисті активи європейських інвестиційних фондів групи AIFs за перше півріччя 2017 року зросли на 4,3% й станом на початок липня дорівнювали 5723 млрд. євро.

Також у звіті EFAMA повідомляється, що станом на звітну дату загальна кількість інвестиційних фондів групи UCITS дорівнювала 31,28 тис., а групи AIFs - 28,32 тис. (на початку року їх було 30,67 тис. та 27,93 тис. відповідно).

У першому півріччі в європейських інвестфондах групи UCITS відбувся приплив коштів обсягом 376,75 млрд. євро.

Найбільший приплив (167,57 млрд. євро) був зафіксований у фондах облігацій. При цьому фонди з мульти-активами залучили 91,51 млрд. євро, фонди акцій - 64,52 млрд. євро, фонди грошового ринку - 37,32 млрд. євро, інші види фондів - 15,83 млрд. євро.

Найбільший приплив коштів у січні-червні поточного року відбувся в інвестиційних фондах групи UCITS Люксембургу (131,73 млрд. євро), Ірландії (123,1 млрд. євро), Франції (35,5 млрд. євро), Великобританії (27,56 млрд. євро) та Іспанії (12,52 млрд. євро).

Однак у ряді європейських країн був зафіксований відтік коштів із інвестфондів групи UCITS. Зокрема, фонди Нідерландів втратили 1,88 млрд. євро, а фонди Хорватії - 0,61 млрд. євро.

*****

Комітет ВР з питань економічної політики рекомендував Парламенту прийняти у першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні)

Комітет Верховної Ради з питань економічної політики рекомендував Парламенту прийняти у першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні), йдеться у повідомленні Комітету.

Метою законопроекту, згідно з пояснювальною запискою, є поліпшення інвестиційного клімату України за напрямками, обраними внаслідок комплексної оцінки відповідності законодавства України кращим світовим практикам, описаним Групою Світового банку в методології рейтингу Doing Business.

При цьому передбачається здійснення необхідних заходів у сфері:

- захисту прав акціонерів;

- правосуддя;

- забезпечення виконання договірних зобов’язань;

- альтернативного вирішення спорів;

- будівництва;

- взаємовідносин держави та суб’єктів господарювання;

- відновлення платоспроможності та банкрутства;

- правочинів з нерухомістю.

Задля реалізації цих заходів документом передбачено внесення змін до цілого ряду кодексів та законів України.

*****

НДУ розпочав процес впровадження європейських
стандартів посттрейдінгу на фондовому ринку України

Національний депозитарій України розпочав процес впровадження європейських стандартів посттрейдінгу на фондовому ринку України.

Зокрема, як зазначається у повідомленні прес-служби НДУ, почалася друга фаза відбору постачальників програмного забезпечення для створення ефективної інфраструктури фондового ринку в рамках розробленої стратегії розвитку Нацдепозитарію та фондового ринку України. Відібрано п’ять компаній зі США, Великобританії та країн Західної Європи.

Провідні розробники програмного забезпечення з різних країн конкурують за право поставити свій програмний продукт, який дозволить організувати бізнес процеси відповідно до загальноприйнятої європейської практики посттрейдінгу і розвивати портфель продуктів і послуг НДУ.

Програмне забезпечення, яке наразі працює в НДУ, вже давно вимагає заміни, неможливо ввести додаткові функції, які б допомогли забезпечувати зручну роботу для фінансових установ, що дозволило б їм розвивати свої послуги і впроваджувати нові механізми для своїх клієнтів. Як зазначив Міндаугас Бакас, Голова Правління НДУ, це одна зі змін, на яку очікують багато іноземних інвесторів. Міжнародні стандарти обліку цінних паперів допоможуть створити прозорі процедури взаємодії між учасниками фондового ринку України та інших країн.

«Ми постійно стикаємося з обмеженим функціоналом ІТ-платформи депозитарної системи. Наше ПЗ вимагає оновлення. Нам важливо змінювати бізнес процеси, для того щоб реалізувати реформування інфраструктури фондового ринку України відповідно до норм класичної європейської практики посттрейдінгу, як було вироблено в рамках стратегії розвитку фондового ринку України та закріплено меморандумом між НКЦПФР і Національним банком України, підготовленим на підставі аудиту Oliver Wyman, проведеного за підтримки ЄБРР», - сказав він.

Стандарти передбачають, що центральний депозитарій є ядром інфраструктури, а гравці ринку мають свій комплекс інформаційних рішень, який обробляє їх внутрішні бізнес процеси і враховує цінні папери клієнтів, й при цьому комунікує з ПЗ центрального депозитарію. Зміни бізнес процесів означають зміни правил взаємодії учасників ринку і масштабні зміни технічної бази.

«Зараз ми вивчаємо можливості програмних продуктів кожного з постачальників ПЗ, які подали пропозиції, тестуємо, збираємо відгуки. Ми розуміємо, що впровадження нового програмного забезпечення - це не тільки великі інвестиції з боку Національного депозитарію України, а й активна участь і готовність змінювати свої бізнес процеси всіх учасників фондового ринку України. Ми розуміємо, що все має відбуватися вчасно, і зараз той момент, коли такі великі зміни провести простіше. Є проактивна позиція з боку гравців ринку, є сильна підтримка з боку регуляторів ринку, НКЦПФР та Національного банку України. Поточні обсяги операцій на ринку дозволять зробити це максимально безболісно і з мінімальними витратами для фінансових установ. Тому НДУ стає дискусійним майданчиком для найбільш активних фінансових установ, консолідуючи їх побажання і розробляючи бізнес процеси, що враховують інтереси всіх учасників», - повідомив Міндаугас Бакас.

Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв наголосив, що оновлення програмного комплексу з депозитарного обслуговування є частиною визначеної стратегії і відбувається відповідно до плану дій, який узгоджено з Радою фінансової стабільності. «Програмний комплекс з депозитарного обслуговування та клірингу - це головна складова Центрального депозитарію, і вона повинна відповідати міжнародним стандартам, що сприятиме більш швидкій інтеграції нашої депозитарної системи до інфраструктури глобальних фінансових ринків», - зауважив Голова НКЦПФР.

У НДУ нагадують, що було отримано вісім пропозицій від компаній зі світовими іменами, які мають досвід впровадження IT-платформ для депозитарного обслуговування у таких країнах, як Італія, Бельгія, Австрія, країни Балтії, Туреччина, Сінгапур, Грузія, Вірменія та інших. На першому етапі компанії проходили відбір відповідно визначеним критеріям. Оголосити результати і назву компанії, з якою буде підписаний договір, планується в жовтні. Очікується, що нову IT-платформу, яка замінить існуючу систему обробки інформації центрального депозитарію, буде введено до експлуатації в 2019 році.

*****

Кількість страхових компаній в Україні зменшилася до 300

Згідно з даними Звіту Нацкомфінпослуг «Підсумки діяльності страхових компаній за перше півріччя 2017 року», станом на 30.06.2017 р. загальна кількість страхових компаній в Україні дорівнювала 300, у тому числі СК «life» - 36 компаній, СК «non-life» - 264 компаній (станом на 30.06.2016 р. - 343 компанії, у тому числі СК «life» - 45 компаній, СК «non-life» - 298 компаній). Кількість страхових компаній має тенденцію до зменшення: так, станом на 30.06.2017 р. порівняно з аналогічною датою 2016 року вона зменшилася на 43.

У порівнянні з першим півріччям 2016 року на 4895,8 млн. грн. (30%) збільшився обсяг надходжень валових страхових премій, а обсяг чистих страхових премій - на 527,5 млн. грн. (4,1%).

Питома вага чистих страхових премій у валових страхових преміях за перше півріччя 2017 року становила 63,7%, що на 15,8% менше в порівнянні з першим півріччям 2016 року.

Протягом цього періоду збільшилася кількість укладених договорів страхування на 7028,8 тис. (або на 8,5%), при цьому на 19163,6 тис. (або в два рази) зросла кількість договорів з добровільного страхування, в тому числі кількість укладених договорів страхування від нещасних випадків на 12848,5 тис. (або в 4 рази), а кількість укладених договір страхування фінансових ризиків зросла на 3016,4 тис. (або в 2 рази).

Кількість укладених договорів з обов’язкового страхування зменшилася на 12317,1 тис. (або на 17,4%) за рахунок зменшення кількості договорів страхування від нещасних випадків на транспорті (на 12443,3 тис. або на 18,7%).

Обсяг валових страхових виплат/відшкодувань у порівнянні з першим півріччям 2016 року збільшився на 829,4 млн. грн. (або на 21%), а обсяг чистих страхових виплат - на 843,1 млн. грн. (або на 22,4%).

Зростання обсягів валових страхових виплат у першому півріччі 2017 року мало місце у більшості видів страхування. Найбільше зростання валових страхових виплат відбулося з таких видів страхування, як автострахування (на 586,8 млн. грн. або на 32,7%), страхування фінансових ризиків (на 220,4 млн. грн. або на 42,1%), медичне страхування (на 183,8 млн. грн. або на 28,6%). Водночас зменшилися валові страхові виплати зі страхування кредитів на 297,8 млн. грн. (або на 79,1%) та страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (на 22,4 млн. грн. або на 58,9%).

Рівень валових виплат у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року зменшився на 1,7% та становив 22,5%. Рівень чистих страхових виплат, станом на 31.03.2017 р., дорівнював 34,2%, що на 5,1% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Високий рівень валових та чистих страхових виплат спостерігався у медичному страхуванні - 58,6% та 63,2% відповідно, у добровільному особистому страхуванні - 41,3% та 45,1%, у недержавному обов’язковому страхуванні - 34,7% та 35,2% (в обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів - 47,1% та 47,2%).

Операції вихідного перестрахування у першому півріччі 2017 року в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року збільшилися з 5729,8 млн. грн. до 9771 млн. грн. за рахунок збільшення на 4368,3 млн. грн. (або на 130,6%) перестрахування в середині країни. При цьому операції з перестрахування із страховиками-нерезидентами зменшились на 327,1 млн. грн. (або на 13,7%).

Страхові резерви, станом на 30.06.2017 р., зросли на 1741,3 млн. грн. (або на 9,1%) у порівнянні з аналогічною датою 2016 року, при цьому технічні резерви збільшилися на 5831,9 млн. грн. (або на 81,6%), а резерви зі страхування життя зменшилися на 4090,6 млн. грн. (або на 34,4%).

*****

За січень-серпень 2017 року від приватизації
держмайна було отримано 1,52 млрд. грн.

За інформацією Фонду державного майна, у серпні 2017 року він не оголошував про проведення конкурсів з продажу пакетів акцій груп В, Г. Натомість протягом звітного періоду відбувся продаж одного держпакета акцій за ціною 33,92 млн. грн.

На фондових біржах протягом серпня поточного року Фондом було запропоновано до продажу 29 пакетів акцій загальною номінальною ціною 356,15 млн. грн.

За підсумками торгів відбувся продаж 7 пакетів акцій об’єктів групи В за методом підвищення ціни, серед них, зокрема, були пакети таких ПАТ, як «ДТЕК «Донецькобленерго», «ДТЕК «Західенерго», «ДТЕК «Дніпроенерго», «ДТЕК «Дніпрообленерго» та «Київенерго». Загальна вартість проданих пакетів за укладеними контрактами становила 3,05 млрд. грн.

Крім того, у звітному періоді Фондом було укладено договір купівлі-продажу державного пакета акцій підприємства групи Е за ціною 47,8 млн. грн.

У цілому, в серпні органами приватизації було змінено форму власності 11 об’єктів державної власності, з яких 10 об’єктів групи А та 1 об’єкт групи Ж, а за угодами з органами місцевого самоврядування - 27 об’єктів комунальної власності групи А.

За оперативними даними, станом на 31 серпня 2017 року від приватизації державного майна було перераховано до загального фонду Державного бюджету 1,52 млрд. грн. (8,9% від планового річного завдання - 17,1 млрд. грн.), у тому числі протягом звітного місяця - 1,33 млрд. грн.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 0,54 пункту,
а Індекс українських акцій – на 6,54 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 22.09.2017 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 22.09.2017 р.

*****

У ІІ кварталі 2017 року ВВП України збільшився на 0,6%

Реальний валовий внутрішній продукт України у ІІ кварталі 2017 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 0,6%, а порівняно з ІІ кварталом 2016 року – на 2,3%, інформує Держстат.

Номінальний ВВП становив 657,0 млрд. грн, а ВВП у розрахунку на одну особу – 15 449 грн.

*****

У серпні 2017 року Індекс промислової продукції в Україні становив 102,2%

У серпні порівняно із липнем 2017 року сезонно скоригований індекс промислової продукції становив 102,2%, повідомляє Державна служба статистики.

У серпні поточного року проти серпня 2016 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 101,7%.

У січні–серпні 2017 року порівняно із січнем–серпнем 2016 року Індекс промислової продукції склав 99,6%, у т.ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 93,5%, переробній промисловості – 103,8%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 94,1%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією