Новини УАІБ

Президент України підписав закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери)

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери) (№2146-VIII), прийнятий Парламентом минулого тижня.

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, він розроблений з метою врегулювання питання та усунення різночитання щодо звільнення від оподаткування доходів іноземних інвесторів, отриманих від операцій з державними облігаціями та облігаціями місцевих позик, а також доходів, які виникають за запозиченнями, гарантованими державою або місцевою радою.

Прийняття проекту закону дозволить звільнити від податку:

- доходи іноземного інвестора на державні цінні папери та облігації місцевих позик, які виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або їх емітентом;

- доходи іноземного інвестора від операцій з борговими цінними паперами, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, якщо такі доходи виплачуються відповідним гарантом.

В уряді вважають, що прийняття документа дозволить істотно покращити інвестиційну привабливість державних цінних паперів України для іноземних інвесторів, стимулюватиме залучення фінансування державного та місцевого бюджетів за рахунок державних запозичень від іноземних інвесторів, а також сприятиме емітентам відповідних цінних паперів здійснювати правочини з державним (місцевим) боргом, включаючи обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж державних боргових зобов’язань, за умови дотримання граничного обсягу державного (місцевого) боргу на кінець бюджетного періоду.

При цьому запропонована редакція унеможливлює зловживання зазначеним звільненням, оскільки звільняє від оподаткування виключно доходи, що сплачуються емітентами та гарантами таких цінних паперів (тобто не звільняє від оподаткування доходи від здійснення нерезидентами інших операцій з такими цінними паперами на вторинному ринку).

Крім того, прийняття законопроекту дозволить виправити певні технічні недоліки у термінологічному апараті Податкового кодексу України, що виникли при прийнятті Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні).

*****

У Верховній Раді зареєстровано законопроект
«Про приватизацію державного майна»

У Парламенті зареєстровано законопроект «Про приватизацію державного майна», поданий Кабінетом Міністрів. Метою документа є суттєве удосконалення, спрощення і скорочення приватизаційних процедур.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту (реєстраційний №7066), він спрямований на вирішення проблемних питань, які перешкоджають прискоренню процесів приватизації, на спрощення процедури приватизації об’єктів державної власності та скорочення термінів її проведення, надання можливості визначення ціни об’єктів приватизації платоспроможним попитом, посилення захисту прав інвесторів.

Проектом закону викладено в новій редакції Закон України «Про приватизацію державного майна», в якому об’єднано положення законів, що регулюють питання приватизації - «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва».

З метою гармонізації законодавства пропонується внести відповідні зміни до Цивільного, Господарського, Земельного кодексів та законів України: «Про Кабінет Міністрів України», «Про управління об’єктами державної власності», «Про Фонд державного майна України», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про виконавче провадження», «Про гідрометеорологічну діяльність», «Про культуру», «Про захист економічної конкуренції», «Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава», «Про банки і банківську діяльність».

*****

Рада з фінансової стабільності проаналізувала шляхи реформування інфраструктури ринків капіталу

Однією з тем чергового засідання Ради з фінансової стабільності став розвиток інфраструктури ринків капіталу в Україні, передає прес-служба НКЦПФР. Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв розповів, що, відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння стосовно співробітництва між НКЦПФР та НБУ у цій сфері, триває реформування депозитарно-розрахункової та клірингової інфраструктури.

Ведеться робота над запровадженням у Національному депозитарії України та Розрахунковому центрі нового програмного комплексу для депозитарно-клірингових операції, який відповідатиме міжнародним стандартам. «Придбання таких комплексів та систем відбудеться на тендерній основі, а їх впровадження заплановане на 2018 рік», - уточнив він. Після створення основних функціональних, технологічних та регуляторних передумов відбудеться консолідація депозитаріїв НБУ та НДУ в єдиний депозитарій, який відповідатиме за облік державних, муніципальних та корпоративних цінних паперів.

Разом із тим, клірингова система має бути спрощена та відокремлена від інших видів діяльності, зокрема тих, що пов’язані з проведенням грошових розрахунків за правочинами або з банківською діяльністю. Законодавчо визначена монополія Розрахункового центру на забезпечення здійснення грошових розрахунків за операціями з цінними паперами буде скасована, а доступ до українського ринку буде відкритий іноземним кліринговим установам. Водночас Розрахунковий центр має бути трансформований з банківської установи, основним акціонером якої є НБУ, у спеціалізовану фінансову установу, яка на 100% належатиме НДУ і яка буде виконувати роль «полегшеного центрального контрагента» (light CCP). При цьому залучення CCP до проведення розрахунків відбуватиметься виключно за тими договорами, в яких CCP виступає стороною у розрахунках.

«Терміни мають вирішальне значення для успішності реалізації проекту. Тому важливо, щоб найближчими роками за наявності необхідних передумов відбулось переведення державних і муніципальних облігацій на зберігання з депозитарію НБУ до Нацдепозитарію, і було вирішено питання щодо банківської ліцензії РЦ. Повинна відбутися концентрація корпоративних прав у НДУ. За умови виконання плану в 2020 році ми матимемо ефект від запропонованої моделі», - резюмував Голова НКЦПФР.

*****

НКЦПФР підтримує необхідність розбудови накопичувального рівня пенсійної системи, але вважає, що його запуску повинні передувати певні законодавчі зміни

НКЦПФР підтримує необхідність розбудови накопичувального рівня пенсійної системи, але вважає, що його запуску повинні передувати певні законодавчі зміни.

Як повідомляє прес-служба Комісії, найголовнішою передумовою запуску накопичувального рівня є консолідація функцій з нагляду і контролю за установами накопичувальної системи пенсійного забезпечення в НКЦПФР. Наразі такі функції розпорошені між двома регуляторами - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку й Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Друга передумова - підвищення інституційної спроможності регулятора ринку - НКЦПФР - для здійснення нагляду за установами накопичувального рівня і забезпечення ефективного захисту учасників пенсійної системи, а також попередження зловживань на ринках капіталу.

Третя передумова - чинне законодавство України щодо недержавного пенсійного забезпечення повинно бути приведене у відповідність до прийнятих у світі стандартів. Такими стандартами є принципи Міжнародної організації пенсійних наглядових органів (IOPS), що об’єднує органи, які здійснюють нагляд за діяльністю з приватного пенсійного забезпечення з різних країн.

У рамках розбудови накопичувальної пенсійної системи і підготовки до розширення повноважень НКЦПФР по нагляду за пенсійними фондами Комісія в червні цього року отримала статус члена IOPS. Наступним кроком є проведення оцінки поточного стану дотримання Україною принципів IOPS та, за наслідками такої оцінки, здійснення розробки відповідних проектів законодавчих актів. Розгляд Верховною Радою цих законодавчих змін обов’язково повинен відбутися до запуску в країні накопичувального рівня пенсійної системи.

У НКЦПФР зазначають, що наразі групою народних депутатів підготовлено і внесено до Парламенту законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування) (реєстраційний №6677). Однак він не врегульовує комплексно перелічені вище питання. Враховуючи це, даний законопроект не може бути підтриманий Комісією.

*****

У серпні 2017 року на ФБ «Перспектива» було
укладено 665 договорів на загальну суму 11,03 млрд. грн.

За інформацією прес-служби ФБ «Перспектива», протягом серпня 2017 року на Біржі було укладено 665 договорів на загальну суму 11,03 млрд. грн. (на 13% більше ніж попереднього місяця).

За оперативними даними з інтернет-сайтів фондових бірж, у серпні ФБ «Перспектива» посіла перше місце за обсягом торгів (з часткою загального біржового обороту 57%), друге місце - у ФБ ПФТС (37%), третє - в «Української біржі» (5%).

У розрізі фінансових інструментів ринкова частка ФБ «Перспектива» становила:
за серпень 2017 року щодо ОВДП - 73%, облігацій підприємств - 5%, інвестиційних сертифікатів - 54%, опціонних сертифікатів - 100%; за січень-серпень 2017 року щодо ОВДП - 68%, облігацій підприємств - 29%, інвестиційних сертифікатів - 22%, опціонних сертифікатів - 68%.

Найбільший обсяг торгів на ФБ «Перспектива» у серпні було зафіксовано з державними облігаціями України (99,35% від загального обсягу). При цьому 42,78% торгів проведено на ринку РЕПО, 57,13% - на адресному ринку, 0,07% - на ринку заявок, 0,02% - на ринку розміщення.

Обсяги торгів державними облігаціями порівняно з січнем-серпнем 2016 року зросли на 19%, опціонними сертифікатами - в 2,1 рази. Також на 63% зросли обсяги торгів на ринку заявок, в 2,1 рази - на ринку РЕПО.

«У серпні обсяг торгів на фондових біржах України склав 19 млрд. грн. (в 1,4 рази більше ніж за липень), з початку 2017 року - 132 млрд. грн. (на 11% менше ніж за січень-серпень 2016 року)», - повідомив Станіслав Шишков, Директор ФБ «Перспектива».

Після відходу з ринку в 2016 році УМФБ і СЕФБ, що скоротило кількість функціонуючих в країні фондових бірж з 10 до 8, в останні місяці стався ще один виток зменшення суб’єктів біржового ринку. Припинення діяльності УМФБ, КМФБ і ФБ «Універсальної» залишило на ринку 5 операторів. Втім, якщо врахувати відсутність торгів на УМВБ і епізодичний характер укладення угод на «ІННЕКС», реально в Україні залишилося 3 фондові біржі, які функціонують, 2 з яких системно збиткові.

*****

У серпні 2017 року Індекс ПФТС зменшився на 0,51%

Минулий місяць відзначився зростанням активності учасників ринку цінних паперів - членів ПАТ «Фондова біржа ПФТС», інформує прес-служба Біржі. У серпні 2017 року вартість біржових контрактів, укладених на ПФТС, склала 7,08 млрд. грн., що більш ніж на 91% перевищує показник попереднього місяця. Кількість біржових контрактів, укладених учасниками ПАТ «Фондова біржа ПФТС» за звітний період, зросла на 3,2% та дорівнювала 736.

Вирішальними виявилися результати торгів акціями - у порівнянні з липнем вартість угод з акціями в серпні зросла на 45210% та склала 2,92 млрд. грн. Важливу роль у цьому відіграли успішні аукціони Фонду державного майна України, які проводилися минулого місяця. Нагадаємо, в рамках приватизації на ПАТ «Фондова біржа «ПФТС» були реалізовані блокуючі пакети акцій ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», ПАТ «Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ПАТ «Київенерго».

Збільшення активності було зафіксовано й у інших сегментах. Зокрема, вартість угод з державними облігаціями за звітний період зросла на 13,81% до 3,99 млрд. грн., а цінними паперами інститутів спільного інвестування - на 28,7% до 67 тис. грн. Обсяг торгів корпоративними облігаціями минулого місяця склав 167 млн. грн., що виявилося на 7% менше показника липня.

У серпні 2017 року Індекс ПФТС зменшився на 0,51% (з 287,92 до 286,43 пункту), а з початку року - зріс на 8,03% (з 265,15 до 286,43 пункту).

*****

Індекс українських акцій у серпні 2017 року зріс на 0,99%

За даними прес-служби «Української біржі», загальний обсяг торгів на цьому майданчику в серпні збільшився у порівнянні з липнем на 57,45% і склав 491,9 млн. грн., а загальна кількість угод - на 10% і досягла 8219.

Обсяг торгів на строковому ринку «Української біржі» за місяць збільшився на 91,15% і склав 322,2 млн. грн. (12352 контракти), а кількість угод дорівнювала 1784, що на 89,99% більше ніж у липні.

Обсяг торгів цінними паперами в серпні склав 169,7 млн. грн. (з них обсяг торгів акціями - 158 млн. грн.), що на 17,96% більше ніж у липні. При цьому кількість угод, укладених з цінними паперами на біржі за місяць, зменшилася на 1,5% і склала 6435.

Кількість розрахованих угод на ПАТ «Українська біржа» з держпаперами в останньому літньому місяці дорівнювала 18 угод, а їхній обсяг - 7,1 млн. грн.

У серпні Індекс українських акцій, що розраховується «Українською біржею», збільшився на 0,99% - з 1118,56 до 1129,58 пунктів, а з початку року - на 41,9% - з 795,84 до 1129,58 пункти.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 4,33 пункту,
а Індекс українських акцій – на 0,43 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 08.09.2017 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 08.09.2017 р.

*****

Міжнародні резерви України станом
на 1 вересня 2017 року дорівнювали $1 8034,8 млн.

Міжнародні резерви України станом на 1 вересня 2017 року дорівнювали $1 8034,8 млн. (в еквіваленті) за попередніми даними, передає прес-служба НБУ. Востаннє обсяг резервів перевищував цю відмітку на початку 2014 року. Сьогодні резерви перебувають на рівні на 16% вищому, ніж на початку поточного року. Зокрема, за підсумками серпня резерви зросли на $240 млн. або 1,3%.

Протягом серпня на зміну обсягів резервів впливали:

- Надходження на користь Уряду у сумі $351,5 млн. від розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), деномінованих у валюті.

- Валютні інтервенції Національного банку на міжбанківському ринку, за підсумками яких чиста купівля валюти Національним банком становила $234 млн.

Зокрема, завдяки сприятливій зовнішньоекономічній кон’юнктурі для товарів українського експорту, насамперед металургії, протягом місяця Національний банк купив $285,3 млн. (у тому числі $62 млн. – за інтервенціями у формі запиту найкращого курсу).

Також 31 серпня у зв’язку зі перевищенням попиту на валюту над її пропозицією та відповідним посиленням волатильності на валютному ринку Національний банк провів один валютний аукціон, під час якого продав $44,3 млн. Ще $7 млн. Нацбанк продав за інтервенціями у формі запиту найкращого курсу.

- Платежі Уряду та Національного банку на користь Міжнародного валютного фонду у сумі $448,7 млн.

- Платежі Уряду з обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті (крім платежів на користь МВФ) на суму $50 млн., з яких $12,3 млн. – з метою обслуговування і погашення ОВДП, деномінованих у валюті.

Станом на 1 вересня 2017 року обсяг міжнародних резервів покривав 3,6 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

*****

У серпні 2017 року Індекс споживчих цін в Україні дорівнював 99%

За інформацією Державної служби статистики ціни на споживчому ринку України в серпні 2017 року порівняно з попереднім місяцем знизилися на 0,1%, з початку року зросли на 8,1%.

Ціни виробників промислової продукції у серпні 2017 року порівняно з попереднім місяцем зросли на 0,4%, з початку року – на 8,4%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією