Новини УАІБ

Відбулося засідання Ради УАІБ

30 серпня 2017 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ. Члени Ради розглянули питання щодо членства в УАІБ стосовно декількох КУА та прийняли такі рішення:

- виключити зі складу членів УАІБ ТОВ «КУА «АБСОЛЮТ КАПІТАЛ» (м.Київ) на підставі постанови НКЦПФР про анулювання компанії ліцензії;

- виключити зі складу членів УАІБ ТОВ «КУА «КЬЮБІЕФ УКРАЇНА» (м.Київ) у зв’язку з припиненням діяльності;

- скасувати рішення Ради від 09.06.2017р. про виключення зі складу членів УАІБ ТОВ «КУА «ДОМІНІОН - КАПІТАЛ» (м.Київ) на підставі рішення НКЦПФР про скасування постанови про анулювання компанії ліцензії.

Також Рада заслухала інформацію першого заступника Генерального директора УАІБ О.Трипольської про нові проекти законодавчих та нормативно-правових актів, які стосуються діяльності КУА, зокрема, проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо консолідації функцій із регулювання та нагляду за установами системи накопичувального пенсійного забезпечення» та проект рішення НКЦПФР про внесення змін до Положення про склад та структуру активів ІСІ. Після змістовного обговорення Рада доручила дирекції і керівникам секцій активізувати роботу секцій у цьому напрямку.

*****

У парламенті зареєстровано законопроект
«Про ринки капіталу та регульовані ринки»

У Верховній Раді групою народних депутатів зареєстровано законопроект «Про ринки капіталу та регульовані ринки».

Як інформує прес-служба НКЦПФР, документ (реєстраційний №7055) імплементує до національного законодавства України низку положень актів ЄС з питань емісії цінних паперів, прозорості інформації, торгівлі цінними паперами, ринків фінансових інструментів та похідних інструментів.

Гармонізація законодавчого поля України з правом ЄС (зокрема, у сфері фінансових послуг, корпоративного управління та діяльності компаній) відбувається на виконання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС і створення в майбутньому передумов для переходу до наступних стадій інтеграції, зокрема членства України в Євросоюзі.

Законопроект комплексно врегульовує такі питання:

- функціонування ринків похідних цінних паперів та деривативів;

- функціонування регульованих ринків та розбудови їхньої інфраструктури;

- удосконалення порядку емісії цінних паперів та системи розкриття інформації на ринках капіталу у відповідності до вимог європейського законодавства;

- впорядкування діяльності з надання інформаційних послуг на ринках капіталу у відповідності до світових практик та європейського законодавства;

- забезпечення захисту прав власників облігацій, зокрема шляхом передбачення інституту зборів власників облігацій та колективного представника власників корпоративних облігацій, у відповідності до найкращих світових практик.

Прийняття такого системного законодавчого акта дозволить:

- сприяти ефективному розвитку ринків похідних цінних паперів та деривативів;

- розбудувати біржову інфраструктуру на основі уніфікованих підходів, що, відповідно, дозволить у майбутньому знизити ризики невиконання угод, отримати прозорі ціни на активи, які будуть допущені до торгів на організованих ринках, та репрезентативні біржові цінові індикатори, а отже, сприятиме покращенню управління ціновими ризиками;

- забезпечити можливість надання учасниками ринків капіталу більш широкого спектру фінансових послуг;

- сприяти підвищенню ефективності та надійності функціонування ринків капіталу, розвитку ринку корпоративних облігацій та створенню умов для забезпечення ефективного захисту прав власників корпоративних облігацій, облігацій внутрішніх місцевих позик, облігацій міжнародних фінансових організацій та іпотечних облігацій;

- удосконалити процес емісії цінних паперів та системи розкриття інформації на ринках капіталу з урахуванням вимог норм законодавства ЄС з метою підвищення захисту прав інвесторів та інших учасників ринків капіталу;

- сприяти збільшенню інвестицій в економіку України, зокрема через підвищення довіри внутрішніх та іноземних інвесторів до українських емітентів внаслідок запровадження цивілізованих європейських правил емісії цінних паперів та розкриття інформації про емітентів;

- спростити процедуру приватного розміщення цінних паперів;

- забезпечити виконання вимог Угоди про Асоціацію в частині імплементації Директив ЄС №98/26/EC, №2003/71/ЄС, №2004/109/ЄС, №2007/14/ЄС, №2001/34/ЄС, №2007/36/ЄС, №2014/65/ЄС, Регламентів ЄС №809/2004, №648/2012 та №600/2014.

*****

Проект постанови Правління НБУ "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" щодо підвищення рівня корпоративного управління у банках

Відповідно до Закону України "Про Національний банк України" та п.15 Плану підготовки проектів регуляторних актів Національного банку України на 2017 рік, затвердженого розпорядженням Національного банку України від 09 грудня 2016 року No 5379-р, Нацбанк розробив проект постанови Правління НБУ "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України".

Проект підготовлено на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах".

Законом внесено зміни до низки законодавчих актів України, зокрема, до Цивільного кодексу України, Законів України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та "Про акціонерні товариства" в яких:

-запроваджено новий вид рахунку - рахунок умовного зберігання (ескроу);

-визначено операції, які можуть здійснюватися за рахунком умовного зберігання (ескроу);

-передбачено здійснення звернення стягнення на предмет обтяження, яким є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, шляхом договірного списання за платіжною вимогою обтяжувача.

Проектом передбачається внесення змін до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року No 492, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за No 1172/8493 (зі змінами) та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року No 22, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за No 377/8976 (зі змінами).

Аналіз регуляторного впливу цього проекту

Зауваження та пропозиції до Проекту приймаються до 01 жовтня 2017 року на поштову або електронну адресу Національного банку України.

Поштова адреса: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, Національний банк

України, Департамент платіжних систем та інноваційного розвитку.

*****

Кількість інвестфондів в Україні станом на початок серпня 2017 року дорівнювала 2280, з них 504 КІФ та 1776 ПІФ

Як свідчать дані нового Звіту НКЦПФР, загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Комісією в січні-липні 2017 року, становив 96,64 млрд. грн., що виявилося на 46,36 млрд. грн. більше показника аналогічного періоду 2016 року (50,28 млрд. грн.).

Протягом звітного періоду НКЦПФР зареєструвала 79 випусків акцій на суму 90,26 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2016 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 48,78 млрд. грн.

Значні за обсягом випуски акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків протягом зазначеного періоду, були здійснені з метою збільшення статутного капіталу ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» та ПАТ «АБ «Південний».

Крім того, в січні-липні 2017 року регулятор зареєстрував 47 випусків облігацій підприємств на суму 2,37 млрд. грн., що на 2,19 млрд. грн. менше ніж в аналогічному періоді минулого року.

За сім місяців поточного року Комісія зареєструвала 2 випуски опціонних сертифікатів на загальну суму 32,45 млн. грн. (у січні-липні 2016 року не було зареєстровано жодного випуску цих фінансових інструментів).

Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих НКЦПФР протягом січня-липня 2017 року, становив 3,98 млрд. грн., що виявилося на 258,65 млн. грн. менше порівняно з аналогічним періодом 2016 року.

Обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів склав 4,07 млрд. грн., що на 1,44 млрд. грн. менше показника січня-липня попереднього року.

З початку реєстрації, станом на 31.07.2017 р., кількість зареєстрованих корпоративних та пайових інвестиційних фондів в Україні дорівнювала 2280, з них 504 КІФ та 1776 ПІФ.

Обсяг біржових торгів цінними паперами за підсумками січня-липня 2017 року склав 112,59 млрд. грн. Такий результат виявився на 12,9% (або на 16,68 млрд. грн.) меншим показника січня-липня 2016 року (129,26 млрд. грн.).

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами на первинному ринку дорівнював 1,24%, а на вторинному ринку - 98,76%.

Найбільший обсяг торгів на фондових біржах серед фінансових інструментів (107,29 млрд. грн. або 95,29% від загального обсягу) у січні-липні було зафіксовано з державними облігаціями України.

Обсяг торгів корпоративними облігаціями склав 2,23 млрд. грн., деривативами - 2,08 млрд. грн., акціями - 967,65 млн. грн., інвестиційними сертифікатами - 23,54 млн. грн.

У розрізі фондових майданчиків обсяги торгів цінними паперами у звітному періоді були такими: ФБ «Перспектива» - 74,25 млрд. грн.; ФБ ПФТС - 35,65 млрд. грн.; «Українська біржа» - 2,29 млрд. грн.; ФБ «Універсальна» - 399,2 млн. грн.; КМФБ - 6,59 млн. грн.; УФБ - 1,17 млн. грн.; ФБ «ІННЕКС» - 0,86 млн. грн.

*****

На засіданні Комітету НКЦПФР з питань стратегії
розвитку та економічного аналізу фондового ринку
був презентований новий проект закону «Про рейтингування»

На засіданні Комітету НКЦПФР з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку був презентований новий проект закону «Про рейтингування».

Згідно з повідомленням прес-служби Комісії, документ розроблений з урахуванням вимог Регламенту ЄС №1060/2009 Європейського парламенту і Ради Європи від 16 вересня 2009 року про кредитні рейтингові агентства.

Наразі діяльність у сфері рейтингування регулюється досить слабко. Законом «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» встановлені лише загальні рамки діяльності рейтингових агентств. Слабкими місцями у сфері регулювання діяльності рейтингових агентств є питання розкриття інформації про їхню діяльність і методології оцінки, яка використовується агентствами. Зокрема, чинним законодавством не встановлено вимог до методології та рейтингових процедур, які застосовуються рейтинговими агентствами.

Розроблений проект закону системно охоплює всі питання, які стосуються регулювання та нагляду за діяльністю у сфері рейтингування. Документом визначені такі види рейтингів:

- кредитний рейтинг юридичної особи;

- кредитний рейтинг боргу, боргового зобов’язання (у тому числі фінансового інструменту);

- рейтинг корпоративного управління;

- суверенний рейтинг;

- рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика.

Рейтинги можуть бути як публічними, коли рейтинг, інформація про його присвоєння, перегляд і відкликання підлягає оприлюдненню, так і приватними, коли інформація не підлягає оприлюдненню.

Законопроект запроваджує механізм авторизації рейтингових агентств, які мають намір присвоювати публічні кредитні рейтинги. НКЦПФР у встановленому нею порядку здійснюватиме авторизацію таких рейтингових агентств, у тому числі іноземних, та видаватиме Свідоцтва про включення до Реєстру рейтингових агентств. Комісією будуть встановлені особливості авторизації іноземних рейтингових агентств, а також процедура підтвердження кредитного рейтингу, присвоєного міжнародним (іноземним) рейтинговим агентством.

Авторизовані рейтингові агентства повинні будуть відповідати певним вимогам, серед яких:

- створення виконавчого органу та наглядової ради рейтингового агентства;

- запровадження адекватної політики та правил;

- наявність належних адміністративних та облікових процедур, механізмів внутрішнього контролю, дієвих процедур оцінки ризику, порядку контролю та захисту систем обробки інформації;

- наявність постійно діючого комплаєнс підрозділу або окремої посадової особи (комплаєнс офіцера);

- механізм поступової ротації рейтингових аналітиків та осіб, що підтверджують рейтинги;

- дотримання правил оприлюднення кредитних рейтингів і прогнозів рейтингів;

- розкриття регулярної інформації про діяльність авторизованого рейтингового агентства тощо.

Крім того, з метою удосконалення процесу нагляду на ринку рейтингування законопроектом передбачена можливість здійснення НКЦПФР оцінювання професійної діяльності на ринку рейтингування та суб’єктів, які провадять таку діяльність. До пріоритетних напрямків оцінювання віднесені стан корпоративного управління, відповідність здійснення рейтингової діяльності вимогам законодавства, забезпечення дотримання учасниками ринку рейтингування прав клієнтів тощо.

Пропонується також введення гнучкої системи фінансових санкцій до авторизованих рейтингових агентств, періодичних штрафних санкцій, а також встановлення переліку коефіцієнтів, пов’язаних з обтяжуючими чи пом’якшуючими обставинами для застосування таких санкцій.

Документ запроваджує обов’язкові платежі на ринку рейтингування. Вони будуть сплачуватися до спеціального фонду Державного бюджету у вигляді адміністративних платежів за внесення до Реєстру рейтингових агентств і платежів нагляду за авторизованими рейтинговими агентствами.

*****

НКЦПФР оприлюднила проекти нових нормативно-правових актів у сфері регулювання ринку спільного інвестування

НКЦПФР оприлюднила проекти нових нормативно-правових актів у сфері регулювання ринку спільного інвестування.

Перший документ - це проект Рішення НКЦПФР «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)». Ним, зокрема передбачається удосконалення механізмів ліцензування компаній з управління активами інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів.

Другим нормативним актом є проект Рішення НКЦПФР «Про внесення Змін до Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування». Його метою є врегулювання питання обліку прав вимоги за договорами інвестування будівництва, які укладаються за рахунок коштів спільного інвестування з метою інвестування та фінансування будівництва об’єктів житлового будівництва.

Так, проектом регуляторного акта пропонується визначити, що обмеження, які стосуються прав вимоги, що виникають із кредитних правовідносин банківських фінансових установ та їхніх клієнтів (юридичних/фізичних осіб), не поширюються на права вимоги, які можуть виникнути в інституту спільного інвестування, що здійснює фінансування будівництва нерухомості.

Згідно з документом, права вимоги за договорами, укладеними компанією з управління активами венчурного фонду з метою інвестування та фінансування будівництва об’єктів житлового будівництва за рахунок коштів спільного інвестування, включаються до складу активів венчурного фонду відповідно до абзацу другого цього пункту.

*****

Нацкомфінпослуг запровадила уніфіковані форми актів щодо результатів перевірки учасників ринку небанківських фінансових послуг

Нацкомфінпослуг запровадила уніфіковані форми актів щодо результатів перевірки учасників ринку небанківських фінансових послуг.

Зокрема, 18 серпня 2017 року набуло чинності нове Розпорядження Комісії «Про затвердження уніфікованих форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг».

Основною метою документа є реалізація вимог законів «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у частині здійснення державного нагляду (контролю) за наданням фінансових послуг шляхом затвердження уніфікованих актів, а саме:

- уніфікованої форми Акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), які ліцензуються;

- уніфікованої форми Акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання (недержавним пенсійним фондом) вимог законодавства у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг;

- уніфікованої форми Акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання (страховим (перестраховим) брокером) вимог законодавства у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг.

*****

У першому півріччі 2017 року в економіку України іноземними інвесторами було вкладено $711,2 млн. прямих іноземних інвестицій

Згідно з даними Держстату у першому півріччі 2017 року в економіку України іноземними інвесторами з 75 країн світу було вкладено $711,2 млн. прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), повідомляє Державна служба статистики.

З країн ЄС у січні-червні поточного року в Україну надійшло $597,3 млн. прямих іноземних інвестицій (ПІІ), з інших країн світу - $113,9 млн. Найбільші ПІІ були здійснені з Кіпру ($287,1 млн.), Великої Британії ($160,1 млн.) та Нідерландів ($73 млн.).

За накопичувальним підсумком, станом на 1 липня 2017 року, акціонерний капітал нерезидентів в Україні дорівнював $38981,5 млн. (нерезидентів з країн ЄС - $27387,3 млн., з інших країн - $11594,2 млн.).

До основних країн-інвесторів України належали Кіпр - $9925,4 млн., Нідерланди - $6326,1 млн., Російська Федерація - $4436,7 млн., Велика Британія - $2155,8 млн. та Німеччина - $1684,2 млн.

Найбільші обсяги надходжень прямих інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до підприємств промисловості - $10391,8 млн. (26,7% від загального обсягу), установ та організацій, що здійснюють фінансову та страхову діяльність, - $10307,4 млн. (26,4%), а також оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів - $5167,2 млн. (13,3%).

*****

Українські підприємства у січні-червні 2017 року внесли
в економіку країн світу $9,2 млн. прямих інвестицій

У першому півріччі 2017 року українські підприємства внесли $9,2 млн. прямих інвестицій (акціонерного капіталу) до 9 країн світу, інформує Державна служба статистики.

У цілому, станом на 1 липня 2017 року обсяг ПІІ з України дорівнював $6373,9 млн. До країн ЄС з України інвестовано $6128 млн., до інших країн світу - $245,9 млн.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій з України були спрямовані до Кіпру - $5931,7 млн., Російської Федерації - $147,4 млн., Латвії - $73,2 млн., Вірґінських Британських Островів - $59,8 млн. та Польщі - $51,1 млн.

Лідерами за обсягами інвестицій на звітну дату були підприємства професійної, наукової та технічної діяльності, вкладення яких в інші країни становили $5966,4 млн. або 93,8% від загального обсягу інвестицій з України.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 0,48 пункту,
а Індекс українських акцій – на 6,12 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 01.09.2017 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 01.09.2017 р.

*****

У січні–червні 2017 року підприємствами та організаціями України за рахунок усіх джерел фінансування було освоєно 155,1 млрд. грн. капітальних інвестицій

У січні–червні 2017 року підприємствами та організаціями України за рахунок усіх джерел фінансування було освоєно 155,1 млрд. грн. капітальних інвестицій, що виявилося на 22,5% більше від обсягу капітальних інвестицій за відповідний період 2016 року, інформує Держстат.

Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 74,3% загального обсягу.

Вагомі частки капітальних інвестицій освоєно в машини, обладнання та інвентар і транспортні засоби – 50,8% усіх інвестицій, у будівлі та споруди – 41,1%.

На капітальний ремонт активів спрямовано 10 млрд. грн. капітальних інвестицій (6,4% від загального обсягу).

*****

Середня номінальна заробітна плата в Україні
у липні 2017 року становила 7339 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у липні 2017 року становила 7339 грн., що у 2,3 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3200 грн.), передає Держстат.

Порівняно із червнем розмір заробітної плати зменшився на 0,3%, а за останні 12 місяців (відносно липня 2016 року) збільшився на 36,6%.

Реальна заробітна плата у липні 2017 року порівняно з червнем зменшилася на 0,5%, а відносно липня 2016 року збільшилася на 17,2%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією