Новини УАІБ
Експерти закликають уряд не зволікати із запровадженням
накопичувального рівня пенсійного забезпечення
Без накопичувального рівня, запропонована урядом реформа пенсійної системи, є неповноцінною і не здатна зупинити загрозливу ситуацію з пенсійним забезпеченням. Осучасненням нинішніх пенсій не вдасться вирішити проблему майбутніх пенсій для майбутніх поколінь. На цьому наголосили учасники прес-конференції «Як вилікувати пенсійну систему?» в ІА "Інтерфакс-Україна", яка відбулася 8 червня.
Представники громадських організацій, професійних асоціацій та експерти ринку, серед яких були і представники Української асоціації інвестиційного бізнесу, закликали Кабінет Міністрів якнайшвидше створити умови для функціонування повноцінної трирівневої пенсійної системи.
Це на сьогодні єдиний сценарій, що відповідає також і міжнародним стандартам, зазначив член Ради УАІБ, директор, глава підрозділу з управління локальними активами групи ICUГригорій Овчаренко. І в Україні є умови та інфраструктура для запровадження накопичувального рівня. Близько мільйона людей вже сьогодні є учасниками недержавних пенсійних фондів, які є складовою другого і третього рівнів. А це десята частина нинішніх платників податку ЄСВ до Пенсійного фонду. Активи НПФ складають сьогодні більше двох мільярдів гривень. Враховуючи, що депозити юридичних осіб складають сьогодні 100 мільярдів, а надходження до другого рівня, за розрахунками науковців, у вигляді внесків будуть у межах 10 мільярдів щорічно, це не створить ніяких проблем для банківської системи, а навпаки буде додатковим ресурсом для довгострокового інвестування економіки країни.
Починаючи пенсійну реформу, все суспільство повинно розуміти, до чого ми прийдемо, наголосив Тарас Козак - координатор Громадянської платформи «Нова Країна», Президент Інвестиційної Групи «УНІВЕР». Пенсійна реформа не зможе зробити пенсіонерів багатими, вона покликана подолати бідність пенсіонерів, а суспільство і економіка мають отримати реальні можливості забезпечувати як чинних пенсіонерів, так і пенсіонерів майбутніх. У солідарній системі, за якої ті, хто працюють, забезпечують внесками нинішніх пенсіонерів, закладено конфлікт поколінь. Крім цього, всі внески громадян у солідарній системі втрачаються після смерті людини, в той час, як на другому і третьому рівнях – успадковуються рідними. Впровадження накопичувального рівня є безальтернативним, зазначив він.
Не протиставляти солідарний і накопичувальний рівні, закликала Галина Третьякова - експерт Реанімаційного пакету реформ з питань пенсійного забезпечення, Генеральний директор Української федерації убезпечення. Солідарний рівень не індексує або індексує пенсії у ручному режимі, недосконалий і накопичувальний рівень. Щоб застосовувати тільки плюси обох рівнів, світова практика використовує різні рівні і передбачає пошук компенсаторів.
Про досвід роботи недержавних пенсійних фондів, які складають сьогодні третій рівень пенсійної системи розповіла Тетяна Сальнікова - Голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, член громадської ради Пенсійного фонду України. З 2004 року НПФ, накопичивши 2 мільярди гривень, вже реально виплатили своїм учасникам 700 мільйонів гривень у вигляді пенсій. Запуск накопичувального рівня найближчими роками створить умови для збільшення ВВП завдяки залученню в економіку пенсійних накопичень. Це той інвестиційний ресурс, за яким країні не потрібно буде ходити по світу з простягнутою рукою.
У держави бракує коштів забезпечити підвищений рівень пенсій, тільки базовий, зазначив Олександр Панченко -- член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Якщо ми говоримо про підвищення рівня забезпечення пенсіонерів, без запровадження накопичувального рівня тут не обійтися. Запровадження накопичувального рівня має супроводжуватися зміною нагляду і контролю, які мають бути консолідованими.
Думку щодо функції держави регулювати ринок через контроль і нагляд підтримав і Олександр Ткач, експерт Реанімаційного пакету реформ з питань пенсійного забезпечення, директор компанії «Пенсійно-актуарний консультант». Водночас експерт вважає недоцільним створення спеціальних державних пенсійних фондів під обслуговування накопичувальних пенсійних програм. Обслуговувати цей ринок можуть недержавні пенсійні фонди, ринок яких відповідно до європейських стандартів регулюватиме держава, переконаний О.Ткач.
*****
Нацкомфінпослуг підбила підсумки діяльності недержавних
пенсійних фондів України у І кварталі 2017 року
Нацкомфінпослуг підбила підсумки діяльності недержавних пенсійних фондів України у І кварталі 2017 року.
Згідно з даними Звіту Нацкомфінпослуг, станом на 31.03.2017 р. у Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 64 недержавні пенсійні фонди та 22 адміністратори НПФ (станом на 31.03.2016 р. у реєстрі налічувалося 69 НПФ та 23 адміністратори).
Крім того, у Реєстрі містилася інформація про одного одноосібного засновника, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду (отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування такого НПФ та відповідно до законодавства не потребує внесення до Державного реєстру фінансових установ).
НПФ були зареєстровані у 8 регіонах України. Найбільше їх зосереджено у м. Києві – 46, або 71,9% від загальної кількості.
Станом на 31.03.2017 р. адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 64,5 тис. пенсійних контрактів, що виявилося на 7,5% (4,5 тис. шт.) більше порівняно з 31.03.2016 р. При цьому з вкладниками-фізичними особами було укладено 57,1 тис. контрактів, з вкладниками-фізичними особами-підприємцями – 0,1 тис., з вкладниками-юридичними особами – 7,3 тис.
Пенсійні контракти укладено з 58,4 тис. вкладників, з яких 2,3 тис. (або 3,9%) - це юридичні особи, а 56,1 тис. або 96,1% - фізичні особи. Кількість вкладників НПФ станом на 31.03 2017 р. збільшилася у порівнянні з аналогічною датою 2016 року на 4,2 тис. або на 7,7%.
Загальна кількість учасників НПФ на звітну дату становила 836,2 тис. осіб (станом на 31.03.2016 р. їх нараховувалося 830,2 тис. осіб). Переважну більшість учасників НПФ (62,3%) становили особи віком від 25 до 50 років та особи вікової групи від 50 до 60 років (26,7%). Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років дорівнювала 9%, вікової групи до 25 років – 2%. При цьому в кожній віковій групі більшість становили чоловіки, а у віковій групі старше 60 років їхня кількість перевищувала жінок у 2,7 рази.
Пенсійні виплати з НПФ (одноразові та на визначений строк), станом на 31.03.2017 р. склали 655,4 млн. грн., що виявилося на 16,4% більше у порівнянні зі станом на 31.03.2016 р. При цьому одноразові виплати зросли на 8,5%, пенсійні виплати на визначений строк – на 56,6%.
Сукупно недержавними пенсійними фондами, станом на 31.03.2017 р. було здійснено пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) 82 тис. учасників, що склало 9,8% від загальної кількості учасників, які отримали/отримують пенсійні виплати.
Середній розмір одноразової пенсійної виплати на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату одноразово, станом на 31.03.2017 р. дорівнював 6,5 тис. грн. (станом на 31.03.2016 р. – 6,1 тис. грн.), а середній розмір пенсійної виплати на визначений строк на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату на визначений строк, - 37,2 тис. грн. (станом на 31.03.2016 р. – 25,4 тис. грн.).
Сума пенсійних внесків до НПФ станом на звітну дату дорівнювала 1918,5 млн. грн., збільшившись у порівнянні із кінцем березня 2107 року на 3,6% (67,5 млн. грн.).
У загальній сумі пенсійних внесків основну частку (94,7%) становили пенсійні внески від юридичних осіб, обсяг яких склав 1817,2 млн. грн.
Середній розмір пенсійного внеску за три місяці 2017 року на одного вкладника був таким:
- на юридичну особу та фізичну особу-підприємця – 6730,51 грн.;
- на фізичну особу - 137,8 грн.
Загальна вартість активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на 31.03.2017 р. дорівнювала 2206,3 млн. грн., що виявилося на 10,8% або на 214,2 млн. грн. більше в порівнянні з аналогічною датою 2016 року.
Станом на звітну дату структура інвестування пенсійних активів була такою:
- цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (42,3%);
- депозити в банках (40,3% інвестованих активів);
- облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (9,3%);
- об’єкти нерухомості (3,8%);
- акції українських емітентів (0,7%);
- банківські метали (0,4%);
- інші активи (3,2%).
Станом на 31.03.2017 р. був зафіксований приріст вкладень у цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів (на 29,5%), та значно зменшився обсяг активів, що вкладені в акції (на 52,3%) та облігації українських емітентів (на 12,1%).
Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, станом на звітну дату дорівнював 1157,8 млн. грн., збільшившись у порівнянні з кінцем березня 2016 року на 258,3 млн. грн. або на 28,7%.
Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на звітну дату зросли на 21,4% і в цілому за час існування пенсійних фондів складали 258,6 млн. грн. або 11,7% від загальної вартості активів НПФ.
Основна частка витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів (60,8%), припала на оплату послуг з управління активами недержавних пенсійних фондів. Питома вага витрат на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду склала 26,2%, а на оплата послуг зберігача, який здійснює зберігання активів пенсійного фонду, – 5,3%.
*****
Уряд вніс до Парламенту пакет законопроектів
щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні
Кабмін вніс до Парламенту пакет законопроектів щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні.
Основним документом є законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні) (реєстраційний №6540).Його мета - поліпшення інвестиційного клімату України за напрямками, обраними внаслідок комплексної оцінки відповідності вітчизняного законодавства кращим світовим практикам, описаним Групою Світового банку в методології рейтингу Doing Business.
Також до Верховної Ради Урядом подані законопроекти «Про внесення зміни до статті 71 Бюджетного кодексу України» (щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні) (реєстраційний №6541), «Про внесення зміни до Митного кодексу України» (щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні) (реєстраційний №6542) та «Про внесення зміни до Податкового кодексу України» (щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні) (реєстраційний №6543).
*****
До Парламенту подано законопроект «Про внесення змін
до деяких законів України» (щодо діяльності Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках)
До Верховної Ради подано законопроект «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо діяльності Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках).
Документ (реєстраційний №6539) подано групою народних депутатів. Як зазначається у пояснювальній записці до проекту закону, його метою є встановлення спеціальних вимог до розміру статутного капіталу банку, що має статус Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, з урахуванням особливостей його діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів «Про банки і банківську діяльність» та «Про депозитарну систему України», які встановлюють вимоги до розміру статутного капіталу банку, що має статус Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, у розмірі не менш як 120 млн. грн. Також документом передбачається скасувати обмеження щодо участі Національного банку України в капіталі Розрахункового центру та внести техніко-юридичні зміни до Закону «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» щодо опублікування нормативно-правових актів НКЦПФР, прийнятих на виконання зазначеного Закону.
На думку авторів проекту, його прийняття дасть змогу встановити адекватний розмір статутного капіталу для Розрахункового центру з огляду на особливості його діяльності та усуне необхідність його докапіталізації з боку держави, зменшивши таким чином витрати Державного бюджету України.
*****
НКЦПФР наголошує на необхідності запровадження міжнародних стандартів запобігання правопорушенням на фондовому ринку
НКЦПФР наголошує на необхідності запровадження міжнародних стандартів запобігання правопорушенням на фондовому ринку. Зокрема, як повідомляється на офіційній сторінці Комісії у Facebook, Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв у своєму виступі на конференції «Conference 2017: Internal Control, Anti-Corruption and Anti-Fraud Issues» зазначив: «Упродовж багатьох років у фінансовому секторі ігнорувалися поняття відповідальності та доцільності запобігання зловживанням на ринку. Враховуючи значні обсяги випадків шахрайства та підозрілих угод з цінними паперами, підвищення стандартів роботи НКЦПФР у сфері її наглядових, правозастосовних повноважень і приєднання країни до IOSCOMMoU є вкрай важливим.
На даний момент Україна залишається закритою для інвестиційного співтовариства, оскільки нездатна дотримуватися взаємних зобов’язань перед іншими членами IOSCOMMoU через значні прогалини в наглядових, правозастосовних повноваженнях регулятора ринку, а також у повноваженнях у сфері доступу до інформації та міжнародного співробітництва».
За словами Т. Хромаєва, саме тому в квітні у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу (№6303). Його законодавчі зміни направлені на імплементацію принципів IOSCO у національне законодавство і створення необхідних умов для приєднання України до Багатостороннього Меморандуму.
«Важливо, що законопроект встановлює чітко регламентовані й прозорі процедури проведення регулятором оцінювань та перевірок, удосконалює механізми розгляду справ про порушення законодавства та застосування санкцій. Надання Комісії таких повноважень не дозволить більше порушникам законодавства уникати відповідальності та значно підвищить ефективність захисту прав інвесторів», - зауважив Голова НКЦПФР.
*****
У 2016 році було укладено 87 інвестиційних угод з українськими
інноваційними компаніями, що на 32% перевищило показник 2015 року
У 2016 році було укладено 87 інвестиційних угод з українськими інноваційними компаніями, що на 32% перевищило показник 2015 року.
Такі дані представила в своєму щорічному Огляді Українська асоціація венчурного капіталу та прямих інвестицій (UVCA). До Огляду увійшли дані по венчурних, прямих і ангельських інвестиціях у компанії. Згідно з ним, загальний обсяг інвестицій у 2016 році склав $88 млн., а за останні 5 років у цілому - понад $400 млн. Обсяг розкритих інвестицій (13 угод включені до огляду нерозкритими) зменшився на 33% у порівнянні з 2015 роком, але перевищив показник 2014 року на 125%. Така ситуація пояснюється тим, що в 2015 році відбулося кілька інвестиційних угод, сума яких обчислюється десятками мільйонів доларів, що суттєво вплинуло на загальний результат року.
Особливістю інвестиційного ринку в 2016 році стало те, що інвестори були більш сконцентровані на вкладенні коштів у компанії на початковому, посівному (Seed) етапі. Таких угод було 73, а середній розмір інвестиції в одну компанію склав понад $500 тис. Експерти очікують, що компанії, які зараз отримали «стартовий капітал», будуть у майбутньому залучати значні обсяги інвестицій.
Згідно з Оглядом, минулий рік також характеризується появою на українському інвестиційному ринку великих міжнародних гравців, у тому числі з Кремнієвої Долини. Близько 60% інвестиційних угод укладено за участю міжнародних інвесторів, при цьому іноземний капітал склав понад 80% загального обсягу інвестицій в 2016 році (без урахування нерозкритих угод). Найпривабливішою галуззю для інвесторів стали онлайн послуги - 16 угод, $9 млн. на посівній стадії.
«Згідно з опитуванням Асоціації, очікування на 2016 рік у понад 68% інвесторів виправдалися. Ще одним дуже важливим сигналом успішності інвестиційного ринку України стала поява перших екзитів - їх було 8 у 2016 році. Вперше в історії України цей показник настільки високий, і це є стимулом і показником поліпшення інвестиційного клімату країни. Ми також сподіваємося, що стартапи будуть зростати не тільки кількісно (сьогодні їх близько 3000 в Україні), а й якісно. Це стане додатковою мотивацією для зростання інвестицій і приходу в країну ще більшої кількості міжнародних інвесторів», - зазначила Ольга Афанасьєва, Виконавчий директор UVCA.
Нещодавно UVCA опублікувала перший путівник по інвестиційному ринку країни - Investors Book. У ньому зібрано інформацію про основних учасників ринку: венчурні фонди, акселератори, інкубатори, фонди прямих інвестицій та інших організацій, що поліпшують інвестиційний клімат України. Тільки за першу добу каталог інвесторів набрав понад 10000 переглядів по всьому світу. . У ньому зібрано інформацію про основних учасників ринку: венчурні фонди, акселератори, інкубатори, фонди прямих інвестицій та інших організацій, що поліпшують інвестиційний клімат України. Тільки за першу добу каталог інвесторів набрав понад 10000 переглядів по всьому світу.
*****
За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 2,64 пункту,
а Індекс українських акцій -на 17,3 пункту
Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 09.06.2017 р.
Обсяг торгів, грн. | Індекс ПФТС |
4 245 159,46 | 283,56 |
Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 09.06.2017 р.
Обсяг торгів, грн. | Індекс українських акцій |
17 376 758 | 1 020,89 |
*****
Міжнародні резерви України з початку року зросли на 14%
Міжнародні резерви України станом на 1 червня 2017 року дорівнювали $17 617,7 млн. (в еквіваленті) за попередніми даними, інформує прес-служба НБУ. За п’ять місяців поточного року вони зросли на 14%, у тому числі за травень – на 3%.
Як і в попередні місяці, у травні збільшення резервів відбувалося здебільшого завдяки сприятливій для вітчизняного експорту ситуації на світових сировинних ринках, яка дозволяла Національному банку проводити купівлю валюти і водночас не протидіяти тенденції до зміцнення національної валюти. Завдяки цьому чиста купівля валюти Національним банком у травні становила $521,2 млн.
Зокрема, протягом місяця Національний банк викупив на міжбанківському валютному ринку $525,2 млн. (з них $266 млн. - за інтервенціями у формі запиту найкращого курсу). Разом з тим, Національний банк здійснив продаж $4 млн. шляхом інтервенцій у формі запиту найкращого курсу. Жодного валютного аукціону з продажу валюти у травні проведено не було.
На додаток, збільшенню резервів минулого місяця сприяло надходження коштів на користь Уряду від розміщення ОВДП, номінованих в іноземній валюті, у сумі $38,1 млн., а також від Єврокомісії у сумі 8 млн. євро.
Водночас кошти з резервів у травні було спрямовано на платежі з обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті. На ці цілі було витрачено $158,6 млн. (крім платежів на користь МВФ), з яких $18,5 млн. – обслуговування за облігаціями зовнішніх запозичень та $82,5 млн. – обслуговування і погашення за облігаціями внутрішньої державної позики. Крім того, ще 71,8 млн. дол. США було спрямовано на платежі Уряду та Національного банку на користь Міжнародного валютного фонду.
Станом на 1 червня обсяг міжнародних резервів України покривав 3,7 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.
*****
Індекс споживчих цін в Україні у травні 2017 року
дорівнював 101,3%, а у січні-травні - 106,2%
Згідно з повідомленням Державної служби статистики у травні 2017 року Індекс споживчих цін в Україні дорівнював 101,3% (з початку року - 106,2%). Індекс цін виробників промислової продукції становив 101,3% (з початку року - 106,7%). При цьому у добувній промисловості та розробленні кар’єрів у травні ціни знизилися на 9,8% (з початку року – зросли на 6,9%), у переробній промисловості – зросли на 0,5% (з початку року - на 9,2%), а у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – знизились на 2,1% (з початку року – на 1,5%).
Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією
Всього компаній-членів | 284 | на 26.11.24 |
Кількість КУА | 278 | на 26.11.24 |
Кількість адміністраторів НПФ | 16 | на 26.11.24 |
Кількість ІСІ | 1819 | на 26.11.24 |
Кількість НПФ* | 53 | на 26.11.24 |
Кількість СК* | 1 | на 30.09.24 |
Активи в управлінні КУА, млн грн | 660 220 | на 30.09.24 |
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн | 3 087 | на 30.09.24 |