Новини УАІБ

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України» (щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах)

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах).

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №2302а-д), його метою є підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах шляхом:

- удосконалення механізму придбання акцій приватного акціонерного товариства за наслідком придбаного контрольного пакету акцій;

- запровадження механізму придбання акцій публічного акціонерного товариства за наслідком придбаного контрольного та значного контрольного пакету акцій;

- запровадження механізму обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера – власника 95% акцій товариства;

- запровадження механізму обов’язкового придбання власником, який володіє пакетом у розмірі більше ніж 95% простих акцій товариства, на вимогу акціонерів товариства належних їм акцій.

*****

Комітет з питань податкової та митної політики рекомендує
Верховній Раді прийняти за основу законопроект «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»
Комітет з питань податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Як зазначається у повідомленні Комітету, ним було розглянуто цей законопроект (реєстраційний №6016), поданий урядом, а також альтернативний депутатський проект закону «Про аудиторську діяльність» (реєстраційний №2534).

Метою обох проектів є приведення норм національного законодавства у сфері аудиторської діяльності у відповідність із законодавством Європейського Союзу, зокрема із положеннями Директиви 2006/43/ЄС та Регламенту 537/2014.

Законопроектом №6016 передбачається визначити правові засади аудиту фінансової звітності, проведення аудиторської діяльності в Україні та врегулювання відносин, що виникають при її здійсненні.

Документом, зокрема пропонується підвищити рівень довіри інвесторів до фінансової звітності вітчизняних підприємств, у тому числі державних компаній, забезпечити її прозорість та зіставність, а також дерегулювати аудиторську діяльність.

Проект передбачає можливість виходу аудиторських компаній України на європейські ринки за рахунок:

- визнання еквівалентності систем;

- розширення ринку аудиторської діяльності;

- підвищення престижу та довіри до діяльності аудиторів;

- викорінення корупції;

- підвищення довіри населення до українських банків, страхових компаній, інших публічних компаній, у тому числі державних підприємств;

- створення належних умов для виходу національних компаній на ринки капіталу;

- підвищення довіри регуляторних органів до фінансової звітності компанії;

- створення позитивного інвестиційного клімату України.

*****

Регулятори та міжнародні партнери презентували модель
трансформації інфраструктури ринку капіталів

Минулого тижня у Національному банку України відбулася фінальна зустріч робочої групи з розробки Концепції розвитку депозитарно-розрахункої та клірингової інфраструктури ринків капіталу, передає прес-служба НКЦПФР. Участь у зустрічі взяли представники Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного депозитарію України, Розрахункового центру, консультанти ЄБРР та компанії Oliver Wyman. Також у заході взяли участь представники найбільших фондових бірж та асоціацій професійних учасників фондового ринку, зокрема і УАІБ.

Робоча група проекту почала розробку цільової моделі інфраструктури ринку капіталів наприкінці минулого року. Цього разу під час зустрічі учасники обговорили остаточне бачення цільової моделі, план та напрямки трансформації ринку для досягнення цієї моделі та команди за кожним з таких напрямків.

Подальший розвиток депозитарно-розрахункового елементу інфраструктури відбуватиметься на базі Центрального депозитарію, який буде створено шляхом консолідації депозитаріїв НБУ та НДУ. Розвиток клірингового елементу відбуватиметься відповідно до міжнародних стандартів, зокрема вимог Регламенту про позабіржові похідні інструменти, центральних контрагентів і торгові репозитарії (EMIR) та Принципів побудови інфраструктури фінансового ринку (PFMI IOSCO).

Одним з найважливіших напрямків розвитку ринку учасники визначили імплементацію надійної системи клірингу шляхом створення центрального контрагента, який би відповідав міжнародним вимогам, зокрема вимогам щодо управління ризиками. Створення інституту центрального контрагента можливе як шляхом реформування Розрахункового центру, так і в результаті створення нової структури учасниками ринку на конкурентних засадах.

Відповідно до розробленої концепції, клірингова діяльність не може поєднуватися з іншими видами діяльності, зокрема із проведенням грошових розрахунків за правочинами або діяльністю банківської установи. Крім того, законодавчо визначена монополія на провадження клірингової діяльності буде скасована, і до українського ринку буде надано доступ іноземним кліринговим установам.

Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв наголосив на важливості питання оновлення інформаційних технологій, які використовуватимуться Центральним депозитарієм. За його словами, НБУ та НКЦПФР сприятимуть максимальній ефективності ведення бізнесу НДУ та РЦ з метою залучення стратегічного інвестора до складу їх акціонерів.

Учасники зустрічі обговорили перспективи передачі цінних паперів, облік яких віднесений до компетенції НБУ, на депозитарне обслуговування до НДУ в якості Центрального депозитарію. Представники НДУ підтвердили, що триває активний процес вибору вендора для придбання програмного забезпечення, що дозволить побудувати ефективну модель депозитарної та розрахунково-клірингової інфраструктури фінансового сектору, а в майбутньому забезпечити можливість передачі державних цінних паперів з депозитарію НБУ до НДУ.

«Також ми працюємо над модернізацією матеріально-технологічної бази – до кінця 2017 року маємо запустити в роботу оновлений резервний Центр обробки даних, який підвищить захист інформації щодо прав власності в системі депозитарного обліку», розповідає Міндаугас Бакас, Голова Правління ПАТ НДУ.

Заступник голови Національного банку України Олег Чурій підкреслив, що однією з ключових передумов для консолідації інфраструктури фондового ринку та його сталого зростання є забезпечення інтеграції нашої депозитарної системи до інфраструктури глобальних фінансових ринків. Це відкриє простий і прозорий шлях для залучення на локальний ринок іноземних інвестицій та може стати ключовим імпульсом для розвитку ринку капіталів України.

Важливою складовою для успішного розвитку інфраструктури після імплементації реформи визначено впровадження найкращих практик корпоративного управління в центральних елементах інфраструктури. Зокрема, учасники зустрічі погодилися, що регулятори фінансового ринку повинні поступово зменшити свою долю в капіталі цих юридичних осіб. Цільовою моделлю є залучення стратегічних інвесторів, а також локальних і іноземних учасників ринку до складу акціонерів цих компаній.

Підбиваючи підсумки зустрічі, Тимур Хромаєв повідомив, що за результатами роботи консультантів Oliver Wyman найближчим часом планується підписати меморандум між НКЦПФР та НБУ з питань співробітництва у розвитку інфраструктури ринків капіталу в Україні. Меморандум зафіксує досягнуті домовленості та основні принципи, на яких буде базуватися реформа депозитарно-розрахункової і клірингової інфраструктури.

Положення презентованої концепції будуть покладені в основу нового законопроекту, який приведе чинне законодавство із зазначеного питання у відповідність до міжнародних стандартів. Розробка такого законопроекту є другою фазою програми технічної допомоги ЄБРР.

*****

В НКЦПФР триває масштабна перебудова

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює масштабну перебудову. Про це повідомляє прес-служба НКЦПФР.

Зокрема, Комісія прийняла рішення припинити діяльність як окремих суб’єктів територіальних управлінь регулятора, зокрема Центрального територіального департаменту, Західного територіального управління, Східного територіального управління, Південно-Українського територіального управління. Вони будуть приєднані до Центрального апарату Комісії і продовжать свою роботу вже у складі регулятора.

Крім того, запроваджується нова організаційна структура НКЦПФР за функціональною ознакою, відповідно до якої основними напрямками діяльності визначені такі:

- корпоративне управління і корпоративні фінанси;

- ліцензування професійних учасників;

- нагляд за професійними учасниками (моніторинг звітності, пруденційний нагляд тощо);

- правозастосування (у тому числі контрольно-правова робота);

- стратегічне планування та нормотворча діяльність.

Світовий досвід демонструє, що функціональна модель організаційної структури є найпоширенішою та найбільш гнучкою. Тому для ефективного функціонування Комісії було обрано саме її.

Як свідчить аналіз організаційної структури регуляторів ринку капіталів у 75 країнах світу:

- у 56% регуляторів організаційна структура орієнтована на функціональні напрямки його діяльності (нагляд, правозастосування, ліцензування, корпоративне управління);

- у 7% регуляторів розподіл структурних підрозділів відбувається за окремими учасниками ринку (ІСІ, торгівці цінними паперами, фондові біржі, депозитарії тощо) – досі саме за такою моделлю працювала НКЦПФР.

Ці кроки є частиною масштабної трансформації регулятора, яка передбачена Меморандумом про співпрацю з Міжнародним валютним фондом та Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020 року (компонент В. «Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового сектору»).

Трансформація дозволить максимально збалансувати функції структурних підрозділів Комісії, унеможливити дублювання процесів, значно підвищити якість цих процесів, пришвидшити їх, привести розподіл функцій між підрозділами регулятора до кращих міжнародних практик.

Масштабні трансформаційні процеси відбуваються у НКЦПФР за підтримки міжнародних партнерів, серед яких USAID та The Department for International Development (DFID).

Як зазначається у повідомленні, Комісія продовжуватиме працювати над зміною операційної моделі, приведенням бізнес-процесів у відповідність до кращих світових практик, розробкою системи відповідальності, запровадженням чіткого розмежування функціональних обов’язків, побудовою системи внутрішнього контролю тощо.

*****

У І кварталі 2017 року в економіку України іноземними інвесторами
було вкладено $392,9 млн. прямих інвестицій

У І кварталі 2017 року в економіку України іноземними інвесторами з 65 країн світу було вкладено $392,9 млн. прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу).

Такі дані містяться в новому звіті Державної служби статистики. Згідно з ним, із країн ЄС у січні-березні поточного року в Україну надійшло $320,4 млн. прямих іноземних інвестицій (ПІІ), з інших країн світу – $72,5 млн. За накопичувальним підсумком, станом на 1 квітня 2017 року, акціонерний капітал нерезидентів в Україні дорівнював 38044,6 млн. грн. (нерезидентів з країн ЄС – 26670 млн. грн., з інших країн – 11376,6 млн. грн.).

До основних країн-інвесторів України, на які припадає 63,1% від загального обсягу ПІІ, належали Кіпр – $9727,1 млн., Нідерланди – $6207,2 млн., Російська Федерація – $4356,9 млн., Велика Британія – $1999 млн. та Віргінські Британські острови – $1665,2 млн.

На звітну дату найвагоміші обсяги надходжень прямих інвестицій були спрямовані до установ та організацій, що здійснюють фінансову та страхову діяльність, – $10051,2 млн. (26,4% від загального обсягу), підприємств промисловості – $9965,2 млн. (26,2%), а також оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів – $5127,7 млн. (13,5%).

*****

Обсяг прямих інвестицій, що здійснили підприємства-резиденти України в економіку інших країн світу в січні-березні 2017 року, склав $0,6 млн.

Обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу), що здійснили підприємства-резиденти України в економіку інших країн світу в січні-березні 2017 року, склав $0,6 млн., інформує Держстат. При цьому українські підприємства вклали прямі інвестиції до 6 країн світу.

У цілому, станом на 1 квітня 2017 року обсяг ПІІ з України дорівнював $6358,7 млн. До країн ЄС з України інвестовано $6117,7 млн., до інших країн світу - $241 млн.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій з України були спрямовані до Кіпру – $5930,8 млн., Російської Федерації – $153 млн., Латвії – $69,8 млн., Вірґінських Британських Островів – $58,2 млн. та Польщі – $49,6 млн.

Лідерами за обсягами інвестицій на звітну дату були підприємства професійної, наукової та технічної діяльності, вкладення яких в інші країни становили $5971,7 млн. або 93,9% від загального обсягу інвестицій з України.

*****

Протягом травня 2017 року на ФБ «Перспектива»
було укладено 613 договорів на загальну суму 10,96 млрд. грн.

Протягом травня 2017 року на ФБ «Перспектива» було укладено 613 договорів на загальну суму 10,96 млрд. грн. (на 24% більше ніж попереднього місяця), повідомляє прес-служба Біржі.

За оперативними даними з інтернет-сайтів фондових бірж, у травні ФБ «Перспектива» посіла перше місце за обсягом торгів (з часткою загального біржового обороту 79%), друге місце – у ПФТС (19%), третє – в «Української біржі» (2%).

У розрізі фінансових інструментів ринкова частка ФБ «Перспектива» становить: за травень 2017 року щодо ОВДП – 81%, облігацій підприємств – 56%, опціонних сертифікатів – 100%; за січень-травень 2017 року щодо ОВДП – 67%, облігацій підприємств – 41%, опціонних сертифікатів – 60%.

Найбільший обсяг торгів на ФБ «Перспектива» у травні було зафіксовано з державними облігаціями України (97,74%), опціонними сертифікатами (1,62%) та облігаціями підприємств (0,65%). При цьому 44,76% торгів проведено на ринку РЕПО, 55,19% - на адресному ринку, 0,05% - на ринку розміщення.

Обсяги торгів щодо державних облігацій порівняно з січнем-травнем 2016 року зросли на 27%, опціонними сертифікатами – на 98%. Також на 59% зросли обсяги торгів на ринку заявок, на 99% – на ринку РЕПО.

Станом на 31.05.2017 р. кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів, допущених до торгів на Біржі, становила 545. З них 254 – 1 рівня лістингу, 4 - 2 рівня лістингу. Структура за видами фінансових інструментів була такою: 254 серії державних облігацій (1 рівня лістингу), 57 серій облігацій підприємств (4 – 2 рівня лістингу), 1 державний дериватив, 139 випусків акцій, 9 випусків акцій КІФ, 34 серії інвестиційних сертифікатів, 28 серій опціонних сертифікатів, 23 серії ф’ючерсних контрактів.

Протягом травня договори на ФБ «Перспектива» укладалися щодо 55 фінансових інструментів, з початку 2017 року – щодо 90 (зокрема, щодо 37 та 57 серій ОВДП відповідно).

«У травні обсяг торгів на фондових біржах України склав менш ніж 14 млрд. грн. (на 8% менше ніж у квітні), з початку 2017 року – 87,5 млрд. грн. (на 2% більше ніж за січень-травень 2016 року)», – повідомив Станіслав Шишков, Директор ФБ «Перспектива».
Порівняно з попереднім місяцем обсяг торгів на ФБ «Перспектива» зріс на 24%, натомість на «Українській біржі» та ПФТС скоротився на 20% та 54% відповідно. Як наслідок, частка ФБ «Перспектива» в загальних обсягах торгів на фондових біржах України в травні 2017 року зросла до 79% (на 20% більше за ринкову частку в квітні).

У розрізі цінних паперів, що мають обіг на біржовому ринку, за 5 місяців 2017 року порівняно з аналогічним періодом 2016 року позитивна динаміка спостерігалася щодо державних облігацій та опціонних сертифікатів (в 1,2 та 3,3 рази більше за минулорічні показники відповідно). Натомість обсяги торгів акціями та облігаціями підприємств порівняно з попереднім роком зменшилися в 1,1 та 2,8 раз відповідно. Таким чином, частка державних облігацій у структурі торгів на українських фондових біржах у 2017 році не опускається нижче 96%, а інші фінансові інструменти (облігації підприємств, опціонні сертифікати, акції, строкові контракти) мають мізерні частки в межах 0,7-1,1%.
Частка ФБ «Перспектива» в загальних обсягах торгів на фондових біржах України за 5 місяців поточного року сягає 65%, у тому числі на ринку ОВДП – 67%.

*****

У травні 2017 року Індекс ПФТС зріс на 1,26%

Минулий місяць відзначився зменшенням активності учасників ринку цінних паперів – членів ПАТ «Фондова біржа ПФТС», передає прес-служба Біржі. У травні 2017 року вартість біржових контрактів, укладених на ПФТС, склала 2591 млн. грн., що виявилося на 54% менше показника квітня. При цьому кількість біржових контрактів минулого місяця дорівнювала 545.

Вирішальними виявилися результати торгів державними облігаціями – у порівнянні з квітнем вартість угод з ОВДП у травні зменшилася на 55,3% до 2509 млн. грн. Скорочення активності відбулося також у сегменті цінних паперів інститутів спільного інвестування, обсяг угод з якими зменшився на 58% до 25 тис. грн.

Водночас зростання було зафіксовано у сегменті корпоративних облігацій та акцій українських підприємств. У травні вартість угод з цими інструментами зросла на 400% і 5,5% відповідно, до 75 млн. грн. та 7,5 млн. грн. відповідно.

У травні 2017 року Індекс ПФТС зріс на 1,26% (з 276,22 до 279,71 пункту), а з початку року – на 5,5% (з 265,15 до 279,71 пункту).

*****

У травні 2017 року Індекс українських акцій знизився на 1,71%

Згідно з інформацією «Української біржі», загальний обсяг торгів на ній у травні зменшився в порівнянні з квітнем на 19,81% і склав 242 415 373 грн., а загальна кількість угод при цьому зменшилась на 5% і становила 9743.

Обсяг торгів на строковому ринку «Української біржі» за місяць зменшився на 24,41% і склав 91 125 914 грн. (3 434 контракти), а кількість угод становила 627, що на 34,48% менше ніж у квітні.

За місяць з ф’ючерсним контрактом на курс євро-долар США було укладено 177 угод на загальну суму 16 215 219 грн. або 555 контрактів.

З ф’ючерсним контрактом на курс долар США-українська гривня було укладено одну угоду на загальну суму 79200 грн. або 3 контракти.

З ф’ючерсним контрактом на ціну однієї тройської унції аффінованого золота учасники ринку уклали 224 угоди на загальну суму 63 185 241 грн. або 1915 контрактів.

З ф’ючерсним контрактом на ціну нафти сорту BRENT було укладено 60 угод на загальну суму 8 012 215 грн. або 581 контракт.

Обсяг торгів цінними паперами в травні склав 151 289 458 грн. (з них обсяг торгів акціями 126 365 976 грн.), що на 16,75% менше ніж у квітні, а кількість угод, укладених на біржі за місяць, зменшилась на 2,01% і склала 9116.

Кількість розрахованих угод на ПАТ «Українська біржа» з держпаперами в травні 2017 року дорівнювала 16, а їхній обсяг - 20 842 243 грн.

У травні Індекс українських акцій, що розраховується «Українською біржею», зменшився на 1,71% - з 1021,91 до 1004,4 пунктів, а з початку року він зріс на 26,2% - з 795,84 до 1004,4 пункти.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 3,41 пункту,
а Індекс українських акцій -на 67,04 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 02.06.2017 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 02.06.2017 р.

*****

Середня зарплата в Україні у квітні 2017 року становила 6 659 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у квітні 2017 року становила 6 659 грн., що виявилося у 2,1 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3 200 грн.), інформує Держстат.

Порівняно із березнем розмір заробітної плати зменшився на 1,4%, а за останні 12 місяців (відносно квітня 2016 року) збільшився на 36,0%.

Реальна заробітна плата у квітні 2017 року порівняно із березнем 2017 року зменшилася на 2,3%, а відносно квітня 2016 року збільшилася на 20,7%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією