Новини УАІБ

Втрата недержавними пенсійними фондами статусу неприбуткових організацій призведе до руйнації третього рівня пенсійної системи

Національна асоціація Недержавних пенсійних фондів України та Адміністраторів недержавних пенсійних фондів і Українська асоціація інвестиційного бізнесу направили відкрите звернення до Голови Верховної Ради, Прем’єр-міністра та інших представників влади з вимогою вжити термінових заходів задля недопущення руйнації недержавного пенсійного забезпечення внаслідок не включення НПФ до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій, ведення якого здійснює Державна фіскальна служба України.

Як зазначається у зверненні, система недержавного пенсійного забезпечення - ІІІ рівень пенсійної системи є складовою пенсійної системи України, яка діє з 2004 року в рамках проведення пенсійної реформи. Недержавні пенсійні фонди – це основні і єдині суб’єкти системи недержавного пенсійного забезпечення, які протягом 11 років здійснюють добровільні індивідуальні пенсійні накопичення фізичних осіб у рамках нової трирівневої пенсійної системи.

Відповідно до Концепції проведення пенсійної реформи в Україні та Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» недержавні пенсійні фонди створюються, мають статус та провадять діяльність як неприбуткові організації.Всі доходи розподіляються тільки між учасниками недержавних пенсійних фондів, які є власниками своїх додаткових пенсійних накопичень та отримують додаткові пенсійні виплати після настання пенсійного віку.

Не включення НПФ до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій призведе до зміни моделі оподаткування у системі недержавного пенсійного забезпечення та втрати економічної доцільності їхнього існування.

Як наслідок, 834 тисячі громадян втратять свої додаткові пенсійні накопичення, що складають більше 2 мільярдів гривень, що призведе до значного підвищення рівня соціальної напруги у суспільстві, втрати довіри до накопичувальних рівнів пенсійної системи та повністю зупинить подальше проведення в Україні пенсійної реформи в цілому.

Крім цього, буде зруйновано механізм формування «довгих» інвестиційних ресурсів, які інвестуються на внутрішньому ринку України. Така пенсійна «реформа» може припинити подальшу співпрацю МФВ з Україною, що завдасть шкоди всім громадянам України, а не тільки учасникам недержавних пенсійних фондів, наголошується у Зверненні.

*****

У Парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів)

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів) (реєстраційний №5592-д).

Як зазначається у Поданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, Комітет розглянув проект закону, який було підготовлено відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 березня 2017 року №1922-VIII «Про направлення на повторне перше читання проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо розкриття інформації на фондовому ринку та вдосконалення порядку емісії цінних паперів та розширення можливостей для залучення капіталу).

Законопроект був доопрацьований робочою групою в підкомітеті з питань цінних паперів, фондового ринку, діяльності рейтингових агентств та електронної комерції Комітету спільно з НКЦПФР, відповідно до пропозицій та зауважень, що були висловлені Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради, а також тих, що були виголошені під час його розгляду на пленарному засіданні Парламенту 14 березня 2017 року.

Внаслідок проведеної підкомітетом роботи з проекту були виключені зміни до Земельного кодексу України, Господарського кодексу України, законів «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про телекомунікації», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державний земельний кадастр».

Також у доопрацьованому законопроекті:

- уточнена та узгоджена термінологія;

- виключено положення, які мали неоднозначний та суперечливий характер, що могло б призвести до зловживань під час їхнього застосування;

- передбачені норми щодо заборони юридичним особам, які створені відповідно до законодавства країни, що здійснює збройну агресію проти України, або які прямо чи опосередковано контролюються особами – резидентами такої країни, здійснювати емісію цінних паперів в Україні;

- передбачено норми щодо заборони реєстрації випуску цінних паперів, якщо емітент зареєстрований на тимчасово окупованій території України або території проведення антитерористичної операції;

- з метою уникнення зловживань під час реалізації переважного права акціонерами на придбання акцій додаткової емісії передбачено, що рішення про невикористання зазначеного переважного права акціонерами публічного акціонерного товариства приймається більш як трьома чвертями голосів (75%) акціонерів від їх загальної кількості, а рішення про невикористання цього права акціонерами приватного акціонерного товариства приймається більш як 95% голосів акціонерів від їх загальної кількості;

- уточнено звітний період для складання проміжної інформації про емітента;

- вилучено норми, пов’язані зі створенням правових засад для функціонування альтернативних фондових торговельних майданчиків – багатосторонніх торговельних систем.

Крім того, внаслідок зміни низки важливих положень робочою групою запропоновано змінити назву проекту Закону України: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів).

Комітет вирішив підтримати та подати на розгляд Верховної Ради зазначений доопрацьований проект закону та рекомендувати в повторному першому читанні прийняти його за основу.

*****

212 АТ прийняли рішення про трансформацію у приватні компанії після прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах)

Після прийняття парламентом Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах), який передбачає механізм сквіз-аут, вже 212 акціонерних товариств прийняли рішення на річних зборах про трансформацію у приватні акціонерні товариства як більш прийнятну для них форму ведення бізнесу, повідомляється на офіційній сторінці НКЦПФР у Facebook.

Як зазначає Директор департаменту стратегії розвитку фондового ринку НКЦПФР Максим Лібанов, цей Закон може полегшити перехід з ПАТ в ПрАТ для цих компаній. Він дозволяє при зміні форми товариства не переоформлювати дозвільні документи, ліцензії, тощо.

За його словами, в результаті такого переходу збільшується диспозитивність регулювання для ПрАТ, адже акціонери кваліфікованою більшістю (75%) зможуть самостійно статутом визначати широке коло питань, відхиляючись від обов’язкових приписів законодавства. Незгодні акціонери матимуть змогу вийти з товариства, продавши свої акції за ринковою ціною.

Зараз Закон перебуває в Адміністрації Президента України.

*****

Загальна капіталізація українських публічних аграрних компаній, акції яких котируються на міжнародних фондових біржах, з початку року зросла на 19,5%

Загальна капіталізація українських публічних аграрних компаній, акції яких котируються на міжнародних фондових біржах, складає $3,3 млрд. Такі дані станом на середину квітня 2017 року наводить Український клуб аграрного бізнесу. Для порівняння, за даними НКЦПФР, станом на початок квітня сумарна капіталізація фондового ринку України дорівнювала 11,86 млрд. грн. або $0,44 млрд.

При цьому УКАБ зазначає, що цей показник на 19,5% (або на $542 млн.) більше результату початку поточного року. У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року капіталізація збільшилася лише на 0,5% (або на $16 млн.).

Найбільше зросла вартість компанії «МХП» (на $58,1 млн.). Також зросла ринкова вартість акцій аграрних холдингів «Авангард» (на $8,3 млн.) та «Агротон» (на $2,8 млн.).

Як зазначається в повідомленні УКАБ, зростання вартості українських аграрних компаній є результатом стабілізації політичної та макроекономічної ситуації в країні. При збереженні цих умов треба очікувати подальшого зростання вартості компаній у майбутньому.

*****

Держфінмоніторинг підбив підсумки своєї діяльності
в січні-березні поточного року

Державною службою фінансового моніторингу, як підрозділом фінансової розвідки України, вживаються посилені заходи практичного характеру щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, передає прес-служба відомства. Зокрема, в І кварталі 2017 року Держфінмоніторингом підготовлено 129 матеріалів (з них 58 узагальнених та 71 додатковий узагальнених матеріал), які направлено до:

- Генеральної прокуратури України – 10 узагальнених матеріалів та
32 додаткових узагальнених матеріалів;

- Національної поліції України – 11 узагальнених матеріалів та
10 додаткових узагальнених матеріалів;

- Державної фіскальної служби України – 16 узагальнених матеріалів та
10 додаткових узагальнених матеріалів;

- Служби безпеки України – 16 узагальнених матеріалів та 50 додаткових узагальнених матеріалів;

- Національного антикорупційного бюро України – 5 узагальнених матеріалів та 14 додаткових узагальнених матеріалів.

У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 12,6 млрд. грн.

Держфінмоніторинг протягом І кварталу 2017 року продовжив активно співпрацювати з міжнародними інституціями, такими як Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), Європейський Союз, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Егмонтська група підрозділів фінансових розвідок, Організація Об’єднаних Націй.

Значну увагу Держфінмоніторинг приділив роботі в рамках Комітету MONEYVAL, як ключового офісу Ради Європи з питань боротьби із відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

З 23 березня по 8 квітня 2017 року в Україні відбувся 5 раунд оцінки національної системи протидії відмиванню (легалізації) коштів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення з боку Комітету MONEYVAL.

Координацію заходів з підготовки та проведення в Україні місії експертів Комітету MONEYVAL забезпечувала Державна служба фінансового моніторингу України.

Ключовим елементом оцінки були консультації експертів Комітету MONEYVAL із представниками державних органів, приватного сектору та громадських об’єднань з метою вивчення ефективності практичного впровадження Рекомендацій FATF відповідно до 11 Безпосередніх Результатів (Immediate Outcomes).

Під час роботи місії експерти MONEYVAL провели понад 70 офіційних планових робочих зустрічей з представниками Держфінмоніторингу, правоохоронних та інших органів, державних регуляторів, суб’єктів первинного фінансового моніторингу, приватного та громадського сектору.

За наслідками оцінювання експертами буде підготовлено Звіт із взаємної оцінки з відповідними рекомендаціями для України, який у подальшому буде затверджено на грудневому Пленарному засіданні Комітету MONEYVAL.

За І квартал 2017 року Держфінмоніторинг підготував та направив до правоохоронних органів 42 матеріали (8 узагальнених та 34 додаткових узагальнених матеріали) щодо фінансових операцій, проведених за участю колишніх високопосадовців.

Загальна сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом та можуть бути пов’язані з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, за цими матеріалами становить 7 млрд. грн.

За весь період проведення розслідувань (березень 2014 – березень 2017 років) стосовно фінансових операцій, проведених колишніми високопосадовцями, підготовлено та направлено до правоохоронних органів України 589 матеріалів (117 узагальнених та 472 додаткових узагальнених матеріалів).

Сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, та можуть бути пов’язані з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, за цими матеріалами становить 208,7 млрд. грн.

За результатами вжитих заходів Держфінмоніторингом за час проведення розслідувань заблоковано на рахунках фізичних та юридичних осіб, які мають зв’язок з колишніми високопосадовцями, кошти в еквіваленті $1,54 млрд.

Крім того, окрему увагу Держфінмоніторинг приділяє пошуку та блокуванню активів колишніх високопосадовців за кордоном.

За повідомленнями підрозділів фінансової розвідки інших країн, заблоковано активи колишніх високопосадовців органів влади, місцевого самоврядування України та пов’язаних з ними осіб на загальну суму $107,19 млн., 15,87 млн. євро та 135,01 млн. швейцарських франків, зокрема в таких країнах: Австрія, Великобританія, Латвія, Кіпр, Італія, Ліхтенштейн, Швейцарія та Нідерланди.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила результати діяльності ФФБ та ФОН у 2016 році

Згідно з даними Нацкомфінпослуг, станом на 31.12.2016 р. 56 фінансових компаній мали діючі ліцензії на здійснення діяльності по залученню коштів установників управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.

Загальна кількість довірителів, які уклали договори з фінансовими компаніями-управителями щодо участі у фонді фінансування будівництва (ФФБ), станом на звітну дату становила 19774 осіб, з яких 19629 - фізичних та 145 - юридичних.

Останніми роками спостерігалося поступове збільшення кількості довірителів ФФБ та надходжень коштів до ФФБ. Порівняно з кінцем 2015 року кількість довірителів ФФБ збільшилась на 1,4% (або на 272 осіб). Обсяг залучених коштів від довірителів ФФБ становив 27611,1 млн. грн., що на 43,4% (або на 8360,3 млн. грн.) більше порівняно з кінцем 2015 року.

Дозвіл, який надає право здійснювати емісію сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, мали 15 фінансових компаній, з яких 4 створили 4 ФОН.

Кількість власників сертифікатів ФОН, станом на 31.12.2016 р., дорівнювала 15 фізичних осіб.

Залучення коштів за допомогою сертифікатів ФОН не набуло масового характеру. З кінця 2012 року юридичні особи припинили свою участь у здійсненні операцій з нерухомістю. Обсяг залучених коштів від фізичних осіб, які є власниками сертифікатів ФОН, станом на 31.12.2016 р., склав 43,1 млн. грн. та не змінювався протягом останніх трьох років.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 4,79 пункту,
а Індекс українських акцій – знизився на 4,32 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 28.04.2017 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 28.04.2017 р.

*****

Індекс будівельної продукції в Україні
у січні–березні 2017 року становив 119,4%

За інформацією Державної служби статистики у січні–березні 2017 року підприємства України виконали будівельні роботи на суму 14,2 млрд.грн. Індекс будівельної продукції у січні–березні 2017 року порівняно із січнем–березнем 2016 року становив 119,4%, у т.ч. індекс будівництва будівель – 124,4%, інженерних споруд – 113,2%.

Нове будівництво, реконструкція та технічне переоcнащення становили 82,8% від загального обсягу виконаних будівельних робіт, капітальний і поточний ремонти – 8,5% та 8,7% відповідно.

*****

Середня номінальна заробітна плата в Україні
у березні 2017 року склала 6 752 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у березні 2017 року становила 6 752 грн., що в 2,1 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3200 грн.).

Порівняно із лютим розмір заробітної плати збільшився на 8,7%, а за останні 12 місяців (відносно березня 2016 року) – на 37,2%.

Реальна заробітна плата в березні 2017 року порівняно із лютим 2017 року збільшилася на 6,8%, а відносно березня 2016 року – на 18,7%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією