Новини УАІБ

Учасники об’єднаного засідання секцій УАІБ обговорили
перспективи застосування КУА Глобальних стандартів
результативності інвестування (GIPS)

20 квітня 2017 року відбулося об’єднане засідання секцій УАІБ «Управління активами інститутів спільного інвестування» та «Впровадження міжнародних стандартів професійної діяльності», учасники якого обговорили можливості застосування українськими компаніями з управління активами Глобальних стандартів результативності інвестування (GIPS).

З прийняттям єдиних міжнародних стандартів оцінки ефективності управління інвестиційними портфелями буде забезпечена повнота і прозорість інформації про результати управління активами, зросте надійність інвестиційних звітів, клієнтам стане легше порівнювати результати інвестування різних фондів, а українські компанії, використовуючи переваги GIPS, зможуть удосконалити внутрішні бізнес-процеси і отримають шанс виходу на міжнародні ринки капіталу.

УАІБ, як офіційний національний спонсор в Україні з підтримки і поширення Глобальних стандартів результативності інвестування, провела попередні переговори з представниками виконавчого комітету з GIPS при CFA Institute і обговорила можливості проведення спеціального навчального семінару для українських компаній, зацікавлених у впровадженні цих міжнародних стандартів.

Учасники засідання узгодили плани щодо участі зацікавлених компаній у підготовці до запровадження міжнародних стандартів GIPS, щодо формування переліку питань для обговорення на семінарі, який може відбутися у жовтні. Дирекція УАІБ надала учасникам засідання матеріали, що допоможуть компаніям, які управляють активами публічних ІСІ та НПФ, прийняти рішення щодо поступового впровадження глобальних стандартів у свою діяльність.

На засіданні зазначалося, що інвестиційний бізнес в Україні стоїть сьогодні на порозі серйозних змін, пов’язаних з імплементацією євродиректив і регламентів, зокрема і у частині розкриття інформації для інвесторів. Цей складний процес триватиме не один рік, а завдяки запровадженню Глобальних стандартів результативності інвестування у діяльність українських компаній міжнародні ринку капіталу могли б відкритися значно раніше.

*****

НКЦПФР оприлюднила доопрацьований проект Положення
про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів

18.04.2017 року НКЦПФР оприлюднила доопрацьований проект рішення «Про затвердження Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності»», в якому враховано зауваження Мінфіну та ДФС.

Згідно зауважень, зміни передбачатимуть такі ознаки фіктивності для емітента (крім корпоративних інвестиційних фондів):

1) невиявлення емітента цінних паперів за місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, про що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія) складено акт про відсутність емітента за місцезнаходженням відповідно до нормативно-правового акта Комісії, який встановлює порядок проведення перевірок діяльності емітентів цінних паперів;

2) неподання емітентом до Комісії регулярної річної інформації або регулярної квартальної інформації протягом двох кварталів поспіль;

3) непроведення акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль та/або неутворення органів управління акціонерного товариства, визначених законодавством, протягом року з дня реєстрації Комісією звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства;

4) реєстрація місцезнаходження емітента у приміщенні житлового фонду;

5) середньомісячні витрати емітента на оплату праці одного працівника є меншими від мінімального розміру заробітної плати, встановленого законодавством;

6) відсутність чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (для страховиків – розміру чистих зароблених страхових премій) станом на кінець фінансового року (крім страховиків зі страхування життя);

7) для публічних акціонерних товариств, страховиків, а також інших емітентів, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, - нескладання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності;

8) основні засоби, та/або незавершені капітальні інвестиції, та/або інвестиційна нерухомість, та/або довгострокові біологічні активи, та/або запаси, та/або поточні біологічні активи, та/або права користування природними ресурсами, та/або відстрочені податкові активи, та/або гроші та їх еквіваленти, та/або інші оборотні активи складають менш ніж 25 відсотків активів емітента станом на кінець звітного періоду;

9) для публічних акціонерних товариств – більше ніж трьохкратне перевищення капіталізації емітента над розміром чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (для страховиків – розміру чистих зароблених страхових премій) станом на кінець фінансового року (крім страховиків зі страхування життя; холдингових компаній);

10) для публічних акціонерних товариств - більше ніж трьохкратне перевищення капіталізації емітента над вартістю чистих активів такого емітента станом на кінець звітного періоду;

11) для страховиків зі страхування іншого, ніж страхування життя - частку активів емітента станом на кінець звітного періоду складає дебіторська заборгованість (крім дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги) у розмірі 25 і більше відсотків;

12) для страховиків зі страхування іншого, ніж страхування життя - частку активів емітента станом на кінець звітного періоду складають одержані векселі у розмірі 20 і більше відсотків;

13) для страховиків зі страхування іншого, ніж страхування життя - частку активів емітента станом на кінець звітного періоду складають довгострокові фінансові інвестиції (які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств та інші фінансові інвестиції) у розмірі 40 і більше відсотків;

14) для емітентів забезпечених облігацій – відсутність договору поруки чи страхування ризиків непогашення основної суми боргу (непогашення основної суми боргу та невиплати доходу за облігаціями), або договору перестрахування (у випадках, передбачених законодавством), або відкликання гарантії виконання емітентом зобов'язання щодо погашення основної суми боргу (погашення основної суми боргу та виплати доходу за облігаціями) у період після дати реєстрації Комісією випуску облігацій та проспекту їх емісії (у разі якщо не укладений новий відповідний договір, не отримано нову гарантію) відповідно до наявної у Комісії інформації.

Оновлено і ознаки фіктивності для корпоративного інвестиційного фонду, а саме:

1) неподання корпоративним інвестиційним фондом до Комісії регулярної інформації за станом на кінець наступного звітного періоду після спливу строку заміни компанії з управління активами;

2) непроведення корпоративним інвестиційним фондом загальних зборів акціонерів протягом одного року;

3) реєстрація місцезнаходження корпоративного інвестиційного фонду у приміщенні житлового фонду;

4) перевищення капіталізації корпоративного інвестиційного фонду до вартості чистих активів такого емітента більш ніж у 2 рази відповідно до фінансової звітності емітента, поданої до Комісії станом на кінець звітного періоду;

5) вартість цінних паперів, обіг яких зупинено (крім цінних паперів, обіг яких зупинено в процесі здійснення корпоративних операцій емітента), та/або щодо яких прийнято рішення про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку, та/або векселів, та/або простроченої понад 90 днів дебіторської заборгованості, становить більше ніж 50 відсотків загальної вартості активів корпоративного інвестиційного фонду;

6) включення до складу активів корпоративного інвестиційного фонду, який не є венчурним фондом, прав вимоги за кредитними договорами.

Українська асоціація інвестиційного бізнесу направляла свої зауваження до Проекту рішення НКЦПФР «Про затвердження Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності», який НКЦПФР оприлюднила на офіційному веб-сайті 13.12.2016. На жаль, зауваження УАІБ були враховані лише частково.

Також нагадуємо, що Міністерством юстиції України Наказом від 05.09.2016 № 2631/5 було скасовано Рішення № 980 «Про затвердження Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності» та виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади 20.09.2016 року.

*****

НКЦПФР та НДУ ведуть системну роботу щодо виведення із депозитарної системи зупинених випусків цінних паперів

НКЦПФР та НДУ ведуть системну роботу щодо виведення із депозитарної системи зупинених випусків цінних паперів. Про це повідомляє прес-служба Нацдепозитарію.

У повідомленні зазначається, що в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію зберігаються та обліковуються понад 12 тис. випусків цінних паперів, з яких близько 35% знаходяться в стані обмеження здійснення операцій або заблоковані. Це випуски: недематеріалізовані, зареєстровані в АР Крим та м. Севастополі, не переведені до системи депозитарного обліку Центрального депозитарію (зберігаються у вигляді реєстрів власників іменних цінних паперів на дату набрання чинності Закону «Про депозитарну систему України») та заблоковані на підставі рішень НКЦПФР. Такі випуски суттєво обтяжують депозитарну систему.

«Депозитарні установи, в тому числі через Раду учасників НДУ неодноразово наголошували, що власники цінних паперів, випуски яких зупинені НКЦПФР, масово припиняють обслуговування своїх рахунків. Зазначена проблема існує також при обслуговуванні емітентів в ЦД. При цьому депозитарна установа, як і депозитарій, законодавством зобов’язані продовжувати надавати послуги із обслуговування таких активів, – розповідає Олексій Тарасенко, член Правління ПАТ «НДУ». – Саме тому Центральний депозитарій приділяє окрему увагу необхідності виключення, базуючись на передбачені законодавством механізми, із системи депозитарного обліку цінних паперів, випуски яких зупинено».

Скасування реєстрації випуску цінних паперів здійснюється НКЦПФР за спрощеною процедурою у разі, якщо інформація про відповідне припинення емітента підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру або у разі отримання від органів державної статистики відповідної інформації. «Впевнені, що скасування таких випусків суттєво зменшить навантаження на систему депозитарного обліку та дозволить із часом залишити в обігу тільки якісні цінні папери», ‑ підкреслює Директор Департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів НКЦПФР Алла Папаіка.

З початку 2017 року у співпраці НКЦПФР та НДУ вже скасовано понад сотню випусків.

*****

Комісія схвалила доопрацьований проект рішення «Щодо врегулювання окремих питань, пов’язаних з припиненням провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності»

НКЦПФР схвалила доопрацьований проект рішення «Щодо врегулювання окремих питань, пов’язаних з припиненням провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності», передає прес-служба Комісії.

Документом уточнюється визначення терміну «дата припинення діяльності» - з цієї дати діятиме заборона на проведення Центральним депозитарієм облікових операцій за рахунком у цінних паперах депозитарної установи, що припиняє депозитарну діяльність.

З метою захисту прав інвесторів додано норму щодо припинення Центральним депозитарієм виконання облікових операцій за рахунком депозитарної установи, що припиняє депозитарну діяльність, у випадку неотримання від неї протягом установленого строку копії баз даних станом на кінець операційного дня, що передує даті початку припинення діяльності, на строк до моменту отримання цієї копії баз даних.

Проектом також врегульовано дії правонаступника депозитарної установи, що припиняє депозитарну діяльність, після анулювання у неї ліцензії.

Документ відправлено на погодження до Національного банку України. Після чого його буде винесено на засідання НКЦПФР для затвердження.

*****

Ринок злиттів та поглинань в Україні демонструє ознаки
відновлення після кризи

Ринок злиттів та поглинань в Україні демонструє ознаки відновлення після кризи. Про це свідчать результати комплексного дослідження українського ринку M&A в 2016 році, підготовленого інформаційно-аналітичним ресурсом Mergermarket (Великобританія) та юридичною компанією AEQUO. Ключові висновки дослідження були представлені у презентації «M&A в Україні: індикатори зростання».

Згідно з дослідженням, у 2016 році на ринку злиттів та поглинань України спостерігалося зростання. Так, кількість угод зросла на 35% - з 26 у 2015 році до 35 у 2016 році. Загальна сума публічних угод збільшилася на 131% і склала 310 млн. євро, при цьому значна частина приросту цього показника припала на продаж «Укрсоцбанку» банком UniCredit компанії ABH Holdings за 281 млн. євро.

Зростання ринку M&A стало індикатором поступового відновлення економіки країни - в 2016 році ВВП зріс на 1% після зниження на 9,9% в 2015 році.

Протягом останніх двох років 43% загальної кількості M&A-угод та 81% їхньої вартості припадала на фінансовий сектор України. Іншими секторами, які продемонстрували активність щодо укладання угод, були енергетика, сільське господарство, споживчий сектор, сектор технології, медіа та телекомунікацій, зокрема, аутсорсинг у сфері інформаційних і комунікаційних технологій.

Натомість активність фондів прямих інвестицій в Україні знизилася за останні три роки. Також не спостерігалося позитивної динаміки в 2016 році, коли за їх участі відбулося всього чотири угоди, сума всіх угод не розголошувалася.

Проведений протягом останніх шести місяців аналіз потенційних об’єктів злиттів і поглинань свідчить, що найбільше таких компаній зафіксовано у споживчому секторі (10 компаній), фінансовому секторі та хімічній промисловості - по 7 компаній у кожному.

*****

І квартал 2017 року на більшості європейських фондових майданчиків відзначився збільшенням капіталізації та зростанням основних біржових індексів

Згідно з даними Федерації Європейських Фондових Бірж (The Federation of European Securities Exchanges - FESE), станом на початок квітня 2017 року, лідерами серед фондових бірж країн Європи за показником ринкової капіталізації були група бірж Euronext – 3,48 трлн. євро, Deutsche Börse (Німеччина) – 1,75 трлн. євро, SIX Swiss Exchange (Швейцарія) – 1,42 трлн. євро, група бірж NASDAQ Nordics&Baltics – 1,24 трлн. євро та BME Spanish Exchanges (Іспанія) – 0,74 трлн. євро.

Найкращу динаміку зростання з початку року продемонстрували Warsaw Stock Exchange (Польща), капіталізація якої збільшилася на 16,8%, Bucharest Stock Exchange (Румунія) – на 12%, BME Spanish Exchanges – на 11%, CEESEG-Vienna (Австрія) – на 9,8%, Deutsche Börse – на 7,1%.

Протягом І кварталу поточного року на європейських фондових біржах спостерігалося зростання основних індексів. Найбільше зростання (13,9%) продемонстрував біржовий індекс Bucharest Stock Exchange. До п’ятірки лідерів також увійшли BME Spanish Exchanges, індекс якої зріс на 11,9%, Warsaw Stock Exchange - на 11,7%, CEESEG-Vienna - на 8% та Luxembourg Stock Exchange (Люксембург) - на 7,6%. Зменшення основного біржового індексу (на 1,2%) відбулося лише у Budapest Stock Exchange (Угорщина).

Для порівняння, у січні-березні 2017 року Індекс вітчизняної ФБ ПФТС зріс на 3%, а Індекс українських акцій, який розраховується «Українською біржею», - на 30,94%.

У звітному періоді дещо зменшиласякількість компаній, які знаходяться в лістингу фондових бірж Європи. Станом на початок квітня 2017 року, найбільшу кількість компаній у лістингу мали BME Spanish Exchanges – 3 406, група бірж Euronext – 1 048 та група бірж NASDAQ Nordics&Baltics – 948.

*****

ФДМУ підбив підсумки приватизації у березні 2017 року

Протягом березня 2017 року Фондом держмайна було оголошено 3 конкурси з продажу пакетів акцій акціонерних товариств загальною початковою вартістю 52,33 млн. грн. Однак, упродовж звітного періоду договори купівлі-продажу пакетів акцій не укладалися.

На фондових біржах протягом березня 2017 року Фондом запропоновано до продажу 17 пакетів акцій 16 АТ загальною номінальною вартістю 106,88 млн. грн.

За підсумками торгів на фондових біржах протягом звітного місяця було продано 2 пакети акцій об’єктів групи В на загальну суму 5,44 млн. грн.

У березні органами приватизації змінено форму власності 10 об’єктів державної власності, з яких 7 об’єктів групи А та по 1 об’єкту груп В, Д, Ж, та за угодами з органами місцевого самоврядування – 24 об’єктів комунальної власності групи А.

За оперативними даними, станом на 31 березня 2017 року від приватизації державного майна перераховано до загального фонду Державного бюджету 17,01 млн. грн., у тому числі протягом звітного місяця – 4,71 млн. грн.

У сфері корпоративного управління Фонд держмайна станом на 31 березня 2017 року здійснював управління корпоративними правами держави у 337 господарських товариствах, з яких 127 господарських товариств мають у статутному капіталі державну частку понад 50% (контрольний пакет), у тому числі 28 – державну частку 100%, що становить 37% загальної кількості господарських товариств, які перебувають у сфері управління Фонду.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 0,41 пункту,
а Індекс українських акцій – на 12,63 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 21.04.2017 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 21.04.2017 р.

*****

Усічні–березні 2017 року індекс промислової продукції в Україні склав 99,3%

У березні 2017 року порівняно із лютим сезонно скоригований індекс промислової продукції становив 98,4%, повідомляє Держстат.

У березні в порівнянні із березнем 2016 року індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 97,1%.

У січні–березні 2017 року порівняно із січнем–березнем 2016 року індекс промислової продукції склав 99,3%, у т.ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 93,3%, переробній – 103,0%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 97%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією