Новини УАІБ

НКЦПФР вдосконалює Ліцензійні умови діяльності з управління активами інституційних інвесторів на фондовому ринку

НКЦПФР схвалила Зміни до Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів, передає прес-служба регулятора.

Як зазначається у повідомленні, Комісія неодноразово зіштовхувалася з проблемою неефективності, нестабільності роботи та неплатоспроможності професійних учасників. Такий факт може негативно відобразитися на інвесторах – клієнтах професійних учасників фондового рику, зокрема, може призвести до втрати такими інвесторами своїх коштів та не отримання фінансових послуг.

З метою уникнення негативних наслідків проектом змін підвищено вимоги до керівників ліцензіатів у частині ділової репутації, а також стажу роботи на фондовому ринку, додана вимога досвіду роботи на керівних посадах.

Також підвищено вимоги до фінансової звітності ліцензіатів, її відповідності вимогам Міжнародних стандартів фінансової звітності та встановлено вимоги до наявності власних коштів у достатньому обсязі для забезпечення сталої діяльності професійного учасника та його платоспроможності з моменту отримання ним ліцензії.

Документ розроблено у відповідності до вимог Закону України від 26 листопада 2015 року №835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», яким внесено зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

*****

Загальний обсяг активів країн з найбільшими пенсійними
ринками у 2016 році збільшився на 2,9%

Загальний обсяг активів країн з найбільшими пенсійними ринками станом на початок 2017 року дорівнював $36,44 трлн., або 62% від їх сукупного ВВП. Торік вони зросли на 2,9%, а за останні десять років – на 53,7%.

Як свідчать ці дослідження компанії The Towers Watson, найбільшими пенсійними ринками світу станом на початок 2017 року були ринки 22 країн (P22) , а саме - Австралії, Бразилії, Великобританії, Гонконгу, Індії, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Китаю, Малайзії, Мексики, Нідерландів, Німеччини, ПАР, Південної Кореї, США, Фінляндії, Франції, Чилі, Швейцарії та Японії.

Як і раніше, лідером світового пенсійного ринку є США. Станом на початок 2017 року обсяг пенсійних активів у Сполучених Штатах складав $22,48 трлн., або 61,7% від загального обсягу активів 22 вказаних держав. До п’ятірки лідерів за цим показником також входять Великобританія - $2,87 трлн. (7,9%), Японія - $2,81 трлн. (7,7%), Австралія - $1,58 трлн. (4,3%) та Канада - $1,57 трлн. (4,3%).

Цікаво, що у п’яти країнах обсяги пенсійних активів значно перевищують валовий внутрішній продукт. Так, у Нідерландах співвідношення пенсійних активів до ВВП на початку 2017 року виявилося найбільшим і становило 168,3%. В Австралії, яка за останній рік значно наростила основні показники у сфері діяльності пенсійних фондів, воно дорівнювало 126%, в Швейцарії – 123,3%, в США – 121,1%, у Великобританії – 108,2%. Позитивним це співвідношення є і у Канаді, де воно дорівнює 102,8%.

Проте, в деяких країнах це співвідношення є невисоким. Зокрема, в Італії воно становить 8,2%, у Франції – 5,9%, в Індії – 4,7%, в Іспанії – 3,1%, в Китаї – 1,2%.

Згідно з даними дослідження, торік у більшості країн відбулося зростання обсягів пенсійних активів. Найбільше вони зросли в ПАР (на 19,6%), Чилі (на 11%), Канаді (на 8,5%), Бразилії (на 7,4%), а також в США та Японії (на 5,1% відповідно). Зменшення пенсійних активів відбулося лише в Мексиці (на 12,2%), Китаї (на 3,8%) та Італії (на 0,4%).

Упродовж останнього десятиріччя в цілому у цій сфері були зафіксовані позитивні тенденції практично у всіх країнах. У цей період середньорічні темпи зростання активів на ринках зазначених вище держав становили 3,4%. Найбільші середні темпи зростання мали Гонконг – 7,8%, Австралія – 6,9%, Чилі – 6,8%, Швейцарія – 5,5% та Канада – 5%. Винятками стали лише Іспанія та Франція, де за останні десять років відбулося зменшення обсягів пенсійних активів, середньорічні темпи якого становили 0,1% та 0,8% відповідно.

У дослідженні окрема увага приділяється аналізу пенсійних ринків семи країн – P7 (Австралії, Великобританії, Канади, Нідерландів, США, Швейцарії, Японії), загальні активи яких становлять 91,7% від активів 22 зазначених вище держав.

У цих семи країнах пенсійні схеми з визначеними внесками (DC) охоплюють 48% пенсійних активів, а з визначеними виплатами (DB) – 52%. Проте, співвідношення DC та DB схем значно відрізняється в різних державах. Так, в Австралії та США переважають схеми з визначеними внесками – їх частки становлять 87% та 60% відповідно. Схеми з визначеними виплатами превалюють у Японії (96%), Канаді (95%), Нідерландах (94%) та Великобританії (82%).

Упродовж 2006-2016 років загальні активи, охоплені схемами DC, у середньому щорічно зросли на 5,6%, а активи, охоплені схемами DB, – 2,6%.

Аналіз структури активів сімох найбільших пенсійних ринків світу свідчить, що основним напрямком їх інвестування є вкладення в цінні папери. Станом на початок 2017 року 46% загальних пенсійних активів було вкладено в акції, 28% - в облігації. Частка грошових коштів в активах пенсійних фондів становила 3%, а 23% активів було інвестовано в інші інструменти.

Напрямки інвестування пенсійних активів у різних країнах значно відрізняються. Так, у США, Великобританії, Австралії та Канаді значна питома вага в загальній структурі активів належала акціям. Разом із тим, основним інструментом у структурі пенсійних активів Нідерландів, Японії та Швейцарії, були облігації.

За останні двадцять років (з 1997 року по 2016 рік) на пенсійних ринках вказаних семи країн було зафіксовано зменшення частки пенсійних активів, інвестованих в акції (на 11%) та в облігації (на 7%). Частка грошових коштів у загальних активах зменшилася на 1%. Натомість, відбулося збільшення частки активів, інвестованих в інші (альтернативні) інструменти – на 20%.

*****

У 2016 році НКЦПФР розглянула 2 146 звернень
громадян і відповіла на 705 телефонних запитів

НКЦПФР підтримує системну комунікацію з громадянами, оперативно надає ґрунтовні й кваліфіковані відповіді на їх звернення, та реагує в межах своєї компетенції, повідомляє прес-служба регулятора.

У 2016 році Комісія розглянула 2 146 письмових звернень громадян. У 2015 році цей показник дорівнював 933, у 2014 році – 1 128, а у 2013 році – 3 425.

Також протягом минулого року в Комісії традиційно працювала «гаряча» телефонна лінія для звернень громадян. З метою отримання консультації по телефону «гарячої» лінії звернулося 535 осіб. У 2015 році цей показник дорівнював 488, у 2014 році – 633, а у 2013 році – 702.

Крім того, у 2016 році НКЦПФР продовжила взаємодію з ДУ «Урядовий контактний центр» та здійснила розгляд 170 звернень, що надійшли на урядову телефонну «гарячу лінію». У 2015 році цей показник дорівнював 164, у 2014 році – 157, а у 2013 році – 276.

Найбільше звернень громадян стосувалося діяльності учасників фондового ринку, порушення їх прав та інтересів (84%), вагома частка питань стосувалася роз‘яснень нормативно-правових актів НКЦПФР.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила законопроект «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України»

Нацкомфінпослуг оприлюднила законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Як зазначається у повідомленні Комісії, розробка документа пов’язана із необхідністю забезпечення узгодженості між собою норм законів, які встановлюють правові засади у сфері надання фінансових послуг, у частині встановлення розміру плати за надання адміністративних послуг та усунути проблему застосування суперечливих норм законодавства.

Проект закону передбачає виключення:

- із частини другої статті 38 Закону України «Про страхування» третього речення, яким передбачено встановлення розміру плати за видачу ліцензій на проведення конкретних видів страхування Кабінетом Міністрів України;

- пункту 5 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», згідно з яким Нацкомфінпослуг за погодженням Кабінету Міністрів України встановлює розмір плати за реєстрацію документів та видачу ліцензій (їх дублікатів), а також за реєстрацію осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 1,82 пункту,
а Індекс українських акцій – на 18,48 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 17.02.2017 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 17.02.2017 р.

*****

Рівень тіньової економіки України знизився на 5%

За розрахунками Мінекономрозвитку, у cічні-вересні 2016 року рівень тіньової економіки склав 35% від офіційного ВВП України, передає прес-служба Міністерства.

Такий показник виявився на 5% меншим за результат відповідного періоду 2015 року.

Детінізація, за даними Мінекономрозвитку, є результатом дії таких факторів, як:

- збереження відносної макроекономічної стабільності (за підсумком 9 місяців 2016 року зростання реального ВВП становило 1,3%; інфляція за цей період склала 6,4% проти 41,4% у відповідному періоді 2015 року при девальвації середньомісячного обмінного курсу гривні до долара США на 12,2% порівняно з 39,5% у січні-вересні 2015 року);

- поліпшення бізнес-клімату внаслідок дотримання політики дерегуляції та оптимізації функціонування державного сектору економіки з метою підвищення його ефективності (відповідно до рейтингу Doing Business-2017 Україна посіла 80 місце серед 190 країн; у рейтингу Doing Business-2016, уточненому відповідно до методології, застосованій у минулому році, Україні належало 81 місце серед 189 країн);

- відновлення та формування нових міжгалузевих зв’язків в економіці;

- поступова легалізація відносин на ринку праці внаслідок зниження ЄСВ.

При цьому процес детінізації стримується проблемами, не вирішення яких негативно позначається на показниках розвитку економіки країни в цілому. Це, зокрема, збереження несприятливої зовнішньоекономічної кон’юнктури, впровадження РФ товарних та транзитних обмежень, збереження фінансових ризиків в умовах триваючого банкрутства банків та недоотримання кредитних коштів від МВФ, наявність непідконтрольних територій.

*****

ВВП України у IV кварталі 2016 року становив 101,9%

Згідно з даними Державної служби статистики у IV кварталі 2016 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) валовий внутрішній продукт України становив 101,9%.

Порівняно із IV кварталом 2015 року зростання ВВП становило 4,7%.

*****

Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу України
у 2016 році становило $337,3 млн.

У 2016 році експорт товарів з України становив $3 6362,8 млн., а імпорт в Україну - $3 9248,6 млн., інформує Держстат. Порівняно із 2015 роком експорт скоротився на 4,6% (на $1 764,3 млн.), імпорт збільшився на 4,6% (на $1 732,2 млн.). Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило $2 885,8 млн. (у 2015 році було зафіксоване позитивне сальдо розміром $610,7 млн.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,93 (у 2015 році – 1,02). Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 226 країн світу.

Експорт послуг у 2016 році становив $9 631,4 млн., а імпорт – $5 304,7 млн. Порівняно із 2015 роком експорт скоротився на 1,1% (на $105,2 млн.), імпорт – на 4% (на $218,3 млн.). Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило $4 326,7 млн. (у 2015 році - $4 213,6 млн.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,82 (у 2015 році – 1,76). Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 216 країн світу.

В цілому, обсяг експорту товарів та послуг України у 2016 році становив $44 885,4 млн., а імпорту – $44 548,1 млн. Порівняно із 2015 роком експорт скоротився на 4,1%, імпорт збільшився на 3,7%. Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу торік становило $337,3 млн. (у 2015 році – $3 828,2 млн.).

*****

Мінекономрозвитку опублікувало консенсус-прогноз на 2017-2018 рік

Мінекономрозвитку опублікувало консенсус-прогноз на 2017-2018 рік. Документ ґрунтується на опитуванні провідних експертів у сфері макроаналізу та прогнозування. У 2017 році всі експерти очікують пожвавлення розвитку економіки порівняно з 2016 роком.

Так консенсусна оцінка зростання ВВП у 2017 році становить 2,4%. Інфляція прогнозується експертами на рівні 11% (грудень до грудня попереднього року).

У новому консенсус-прогнозі оцінено основні внутрішні та зовнішні ризики вітчизняної економіки у 2017-2018 роках. Оцінка ризиків здійснювалась за двома критеріями: ймовірність реалізації конкретного ризику та вплив ризику на економіку України.

На основі наданих матеріалів було розраховано інтегральну оцінку ризиків як добуток оцінок ймовірності реалізації явища та впливу явища на економіку України, зважений на кількість респондентів.

Максимальна консенсус–оцінка зовнішніх та внутрішніх ризиків має інтегральне значення 16.

Як зазначається у консенсус-прогнозі, зважаючи на непередбачувані тенденції розвитку вітчизняної економіки на початку поточного року та невизначеність щодо майбутнього міжнародного співробітництва, результати опитувань експертів продемонстрували різноспрямовану динаміку оцінок внутрішніх та зовнішніх ризиків. При цьому прослідковується загальна тенденція щодо їхнього послаблення.

Найвища інтегральна оцінка (11) реалізації внутрішніх ризиків/явищ на 2017 рік, як і у попередньому опитуванні, надана «недостатньо швидкому проведенню реформ».

Також високу оцінку (по 9) отримали ризики/явища, більшість з яких мають фінансову складову: «збереження низької кредитної активності комерційних банків»; «поширення неплатоспроможності реального сектору економіки».

Інтегральні оцінки саме цих ризиків /явищ є незмінно високими впродовж чотирьох опитувань поспіль.

Серед зовнішніх ризиків на 2017 рік найбільшу інтегральну оцінку (по 10) отримали ризики/явища щодо «дефіциту зовнішнього фінансування та звуження можливостей доступу до міжнародних ринків капіталу» та «ескалація українсько-російського конфлікту».

Разом із тим, на думку експертів, у 2017 році існуватимуть ризики/явища щодо:

- «повільного відновлення розвитку світової економіки та збереження низьких цін на світових сировинних ринках» (9);

- «неотримання запланованого фінансування від МВФ» (9).

Результати опитування засвідчили про подальше послаблення ступеню ризиків/явищ у 2018 рік. Так, експерти вважають, що внутрішні ризики та явища залишатимуться достатньо близькими з 2017 роком, хоч і з меншими інтегральними оцінками.

Перша позиція тут належить «недостатньо швидкому проведенню реформ» (оцінка цього ризику у порівнянні із попереднім опитуванням не змінилась та становить 10). У свою чергу, оцінка ризику щодо«значного зростання дефіциту державного бюджету та касових розривів у Пенсійному фонді, інших Фондах державного соціального страхування» у порівнянні із попереднім опитуванням знизилась з 9 до 7.

Найімовірнішим зовнішнім ризиком у 2018 році буде «ескалація українсько-російського конфлікту» з інтегральною оцінкою 9 проти 7 у попередньому опитуванні. Водночас, спостерігається послаблення цього ризику порівняно з 2016 та 2017 роками, коли він отримав інтегральні оцінки 11 та 10 відповідно.

Послаблення демонструє і ризик «згортання іноземними компаніями інвестиційних планів або перенесення термінів їх реалізації на майбутній період у зв’язку з макроекономічною невизначеністю» - оцінка якого склала 6 проти 8 у попередньому опитуванні.

Поряд із тим, інтегральна оцінка ризику «дефіциту зовнішнього фінансування та звуження можливостей доступу до міжнародних ринків капіталу» (8) залишається незмінною три останні опитування поспіль.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією