Новини УАІБ

УАІБ вважає, що компанії можуть не проводити перерахунок фінансової звітності за 2016 рік згідно з МСБО 29

Українська асоціація інвестиційного бізнесу вважає, що згідно з міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» управлінський персонал компанії може прийняти рішення не проводити перерахунок фінансової звітності за 2016 рік.

Свою позицію Асоціація обгрунтувала у листі до Міністерства фінансів України та НКЦПФР, в якому також висловила готовність взяти участь в обговоренні цього питання.

Зокрема, УАІБ проаналізувала критерії, які характеризують показник гіперінфляції і передбачені у параграфі 3 МСБО 29, а саме:

а) основна маса населення віддає перевагу збереженню своїх цінностей у формі немонетарних активів або у відносно стабільній іноземній валюті. Суми, утримувані в національній валюті, негайно інвестуються для збереження купівельної спроможності;

б) основна маса населення розглядає грошові суми не в національній грошовій одиниці, а у відносно стабільній іноземній валюті. Ціни можуть також наводитися в цій валюті;

в) продаж та придбання на умовах відстрочки платежу здійснюється за цінами, які компенсують очікувану втрату купівельної спроможності протягом періоду відстрочки платежу, навіть якщо цей строк є коротким;

г) відсоткові ставки, заробітна плата та ціни індексуються згідно індексу цін;

ґ) кумулятивний рівень інфляції за трирічний період наближається до 100% або перевищує цей рівень.

Враховуючи офіційні дані Державної служби статистики України, кумулятивний рівень інфляції за трирічний період, включаючи 2014, 2015 та 2016 роки, склав 101,18%. Це створило передумови для виникнення питання необхідності проведення перерахунку фінансової звітності згідно з МСБО 29 за 2016 рік.

Якщо ж врахувати додаткові характеристики, то важливим фактором є динаміка змін рівня інфляції. Так, рівень інфляції у 2015 році склав 43,3%, а в 2016 році – 12,4%. Така динаміка може бути аргументом для судження щодо невикористання норм МСБО 29 на тій підставі, що економіка України з 2016 року почала виходити зі стану глибоких інфляційних процесів.

УАІБ також звертає увагу, що прогноз НБУ щодо інфляції на 2017 рік становить 9,1%, а на 2018 рік - 6%.

Проаналізувавши інші критерії, в Асоціації зазначають, що за показниками наведеними у підпунктах в) і г) параграфа 3 МСБО 29 економічний стан в Україні не відповідає ситуації, що характеризується гіперінфляцією. Швидке сповільнення інфляції у 2016 році дозволило НБУ понизити облікову ставку 6 разів протягом року – із 22 до 14% річних. Як наслідок, у 2016 році спостерігалося зниження відсоткових ставок за депозитами. Крім цього, індекс заробітної плати у 2016 році у лютому, червні, липні та серпні складав менше 100%. Також, не можна стверджувати, що продаж та придбання на умовах відстрочки платежу здійснюється за цінами, які компенсують очікувану втрату купівельної спроможності протягом періоду відстрочки платежу, тим паче, якщо цей строк є коротким.

Зважаючи на те, що згідно з МСБО 29 проведення перерахунку фінансової звітності є питанням судження, управлінський персонал кожної компанії повинен висловити власне судження з цього питання та розкрити його у примітках до фінансової звітності за 2016 рік.

*****

Регулятори ринку капіталу презентували оновлену Комплексну програму розвитку фінансового сектору України до 2020 року

Регулятори ринку капіталу презентували оновлену Комплексну програму розвитку фінансового сектору України до 2020 року.

«Комплексна програма – наша «дорожня карта» реформ фінансового сектору, це «живий документ», і її оновлення – спосіб надати свіжого поштовху саме тим заходам, які наразі потребують більше уваги та роботи з боку регуляторів та учасників ринку. Основні зміни в документі можна розподілити за трьома напрямками: ми розширили периметр Програми, додавши нові заходи та дії як відповідь на виклики сьогодення, ми деталізували та консолідували чинні заходи Програми, а також переглянули строки виконання деяких заходів. Отже, реформи тривають і будуть ще більш глибинними та комплексними», – сказав керівник Цільової команди з упровадження реформ фінансового сектору України, директор Департаменту стратегії та реформування Національного банку Михайло Відякін.

За його словами, структура Програми залишається незмінною – три блоки із забезпечення фінансової стабільності, розбудови інституційної спроможності регуляторів, захисту прав споживачів фінансових послуг та інвесторів. Частина дій у рамках заходів за цими блоками вже виконана регуляторами фінсектору.

Разом із тим, ми визнаємо, що взаємодія між регуляторами з метою виконання міжвідомчих проектів залишається ускладненою і потребує додаткової координації та синхронізації дій. Наразі після оновлення Програми більшість проектів має міжвідомчий крос-функціональний характер, і саме від співпраці всіх державних органів залежатиме успішність реалізації проектів та впровадження змін. Ми готові працювати над помилками, удосконалювати та розбудовувати діалог, разом імплементувати важливі для суспільства проекти», – зазначив директор Департаменту стратегії та розвитку НБУ, назвавши також серед найменш успішних проектів забезпечення прав кредиторів, вирішення питання проблемної заборгованості та реалізацію проекту з перерозподілу функцій Нацкомфінпослуг.

Крім того, в оновленій Програмі заходи були розширені за рахунок таких дій, як розробка та запровадження нового валютного законодавства, перехід на стандарт IFRS 9, перехід на стандарти міжнародних розрахунків ISO20022, у тому числі IBAN, лібералізація податкового законодавства для торговців, удосконалення оверсайту платіжних систем, оновлення та виконання стратегії державних банків, розвиток fintech-сегментів, запровадження практики колективного інвестування у цінні папери на підставі договору про управління цінними паперами, приведення діяльності з управління активами інституційних інвесторів у відповідність до правил діяльності UCITS, AIFMD, VCF та інших.

У подальшій реалізації оновленої Програми Національний банк вже визначив пріоритетні проекти, лідером яких виступає центральний банк. До цього списку увійшли ще не розпочаті або нові проекти, проекти, що значно відстають, а також проекти, які мають значний вплив на фінансовий сектор у цілому:

- для блоку Голови НБУ це – відновлення кредитування, перерозподіл функцій регуляторів, підвищення фінансової обізнаності населення, впровадження системи захисту прав споживачів фін послуг;

- для банківського нагляду НБУ– відновлення кредитування, перехід на ризик-орієнтований банківський нагляд, спрощення механізмів злиття банків, оновлення та впровадження стратегії розвитку державних банків;

- для монетарного блоку НБУ– відновлення кредитування, подальша реалізація стратегічного плану впровадження інфляційного таргетування, розвиток інструментів макропруденційної політики, оптимізація звітності;

- для блоку відкритих ринків НБУ– лібералізація валютного регулювання, розвиток інфраструктури ринків капіталу;

- для блоку розрахункових операцій НБУ– cashless-економіка, перехід на стандарти ISO20022, у тому числі IBAN, розвиток інфраструктури та інструментів оверсайту платіжних систем;

- для фінансово-адміністративного блоку НБУ – продовження внутрішньої трансформації Національного банку, впровадження IFRS 9, а також реалізація проекту Paperless.

Завдяки більш чіткому на сьогодні розумінню стратегічних напрямків, закладених у Програму, у загальному форматі з самого початку її розробки та появи деталізованих концепцій, стратегій та планів реалізації за окремими наявними проектами вдалося їх переструктурувати. Частину проектів деталізовано, частину – консолідовано, а інші – відокремлено від суміжного заходу. Зазначені зміни дозволять більш зрозуміло та прозоро структурувати роботу за проектами Програми, урахувати їх комплексність та складність, а також більш ефективно організовувати та координувати роботу лідерів та стейкхолдерів щодо їх імплементації.

Зокрема, консолідовано такі напрямки:

- очищення фінансового сектору в частині небанківських фінансових установ у заході щодо роботи регуляторів та ФГВФО з проблемними учасниками фінансового сектору;

- реалізація прав інвесторів;

- захист прав споживачів;

- урегулювання питань із проблемною заборгованістю;

- гармонізація системи оподаткування інструментів фінансового сектору.

Також відокремлено напрямок щодо розробки та виконання Стратегії розвитку державних банків, стратегії виходу НБУ на міжнародний ринок із виробництва грошових одиниць та перерозподілу функцій регуляторів (проект SPLIT).

Перегляд частини строків реалізації проектів Програми спричинений:

- розширенням та поглибленням їх периметру, додаванням нових заходів для виконання;

-затримкою розподілу функцій Нацкомфінпослуг, подальшої побудови консолідованого нагляду та регулювання ринку фінпослуг;

- затримкою у прийнятті законопроектів, важливих для подальшого просування реформи (наприклад, тільки від прийняття законопроектів №2413а та №2414а щодо спліту функцій Нацкомфінослуг напряму залежать понад 10 проектів Програми).

- подекуди амбіційними строками заходів Програми з самого початку її розробки.

Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв так прокоментував стан виконання завдань програми з фондового ринку: «Ми започаткували багато змін у різних напрямках. У парламент подано низку законів, які пропонують зміни корпоративного законодавства (№2302а-д, №4470, №5043), новий підхід до регулювання ринків капіталу (№3498 та супутні законопроекти), удосконалюють фінансові інструменти (№5068), систему розкриття інформації та багато іншого (№5292). Законопроектів щодо фінансового сектору, які сьогодні знаходяться в парламенті, буде достатньо для як мінімум тижня роботи Верховної Ради. У той же час, у висновку загальна ефективність провадження реформи ринку капіталу низька і складає близько 40%. Але все, що ми робили, є важливим. Із самого початку ми мали досить суттєві проблеми на ринку. Тому ми, перш за все, сфокусувалися на очищенні ринку від неякісних активів, підвищенні вимог до учасників, багато уваги приділяли аудиту емітентів цінних паперів».

У поточному році, за його словами, у фокусі Комісії залишиться питання аудиту, реформа інфраструктури ринку капіталу, зокрема депозитарної, а також реформування безпосередньо самого регулятора.

«Цього року ми будемо приводити до міжнародних стандартів якості і роботу самого регулятора. Нам доведеться робити це, враховуючи що ми не отримали минулого року необхідних змін і повноважень, які були необхідні для більш якісної роботи. Також ми будемо рухатися в напрямку реалізації спліту Нацкомфінпослуг», - зауважив Т. Хромаєв.

*****

НКЦПФР підписала із CFA Society Ukraine Меморандум про реформування системи сертифікації фахівців фондового ринку

НКЦПФР підписала із CFA Society Ukraine Меморандум про реформування системи сертифікації фахівців фондового ринку.

У Меморандумі, за інформацією прес-служби Комісії, сторони визнали наявність низки проблем у сфері сертифікації фахівців фондового ринку, зокрема:

- загалом низьку ефективність системи підготовки та атестації фахівців, що не дозволяє забезпечити учасників ринку висококваліфікованим персоналом;

- неефективну технічну систему проведення тестування, недостатній рівень спеціалізації, застарілу програму перевірки знань з відсутністю етичної складової, що не відповідає кращим європейським зразкам;

- відсутність ефективного контролю з боку регулятора за процесом та результатами підготовки і атестації фахівців і, як наслідок, неможливість аналізу ефективності цих процесів.

Для подолання проблем Комісія і Асоціація Інвестиційних Професіоналів, яка має ліцензію CFA Institute і представляє CFA Society Ukraine, планують створити прозору систему підготовки та атестації фахівців фондового ринку із акцентом на професійні компетенції та заснованої на незалежній оцінці кандидатів згідно з кращими світовими практиками.

Нова система підготовки та атестації фахівців дозволить враховувати потреби ринку у фахівцях, зробить тести більш фаховими, забезпечить прозорий і недискримінаційний порядок проведення іспитів. При цьому громадськість отримає повноцінний відкритий доступ до інформації про хід та результати реформування системи.

«Високий рівень етики і професіоналізму, який несе CFA, сприятиме зростанню довіри до інвестиційної індустрії», - впевнений Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

У листопаді минулого року Голова НКЦПФР мав зустріч у Києві з президентом CFA Полом Смітом, на якій обговорювалося майбутнє співробітництво Комісії з цією глобальною організацією та була досягнута домовленість про підписання Меморандуму.

CFA (Chartered Financial Analyst) є однією з найбільш поважних у світі освітніх програм для професіоналів фінансової сфери. Financial Times і The Economist назвали програму CFA «золотим стандартом» освіти в сфері інвестицій.

Програма CFA була створена в 1963 році в США. Наразі CFA Institute налічує 145 тис. членів зі 159 країн та об'єднує 147 професійних спільнот у світі. Україну в цьому об'єднанні представляє CFA Society Ukraine.

Мета CFA - створити таке середовище, в якому інтереси інвесторів мають найвищий пріоритет, ринки функціонують найкращим чином, а економіки зростають.

*****

Протягом січня 2017 року на ФБ «Перспектива» було
укладено 363 договори на загальну суму 8,24 млрд. грн.

Протягом першого місяця 2017 року на ФБ «Перспектива» було укладено 363 договори на загальну суму 8,24 млрд. грн. (на 36% менше ніж у січні 2016 року), передає прес-служба Біржі.

За оперативними даними з інтернет-сайтів фондових бірж, у січні ФБ «Перспектива» посіла перше місце за обсягом торгів (з часткою загального біржового обороту 57%), друге місце – у ПФТС (39%), третє – в «Української біржі» (2%).

У розрізі фінансових інструментів ринкова частка ФБ «Перспектива» за січень 2017 року становить: щодо ОВДП – 60%, облігацій підприємств – 20%, опціонних сертифікатів – 13%.

Найбільший обсяг торгів у січні на Біржі було зафіксовано з державними облігаціями України (99,11%) та облігаціями підприємств (0,52%). При цьому 38,91% торгів проведено на ринку РЕПО, 1,02% - на ринку заявок, 60,07% - на адресному ринку.

Обсяги торгів державними облігаціями у порівнянні з січнем 2016 року зросли на 35%, опціонними сертифікатами – більш ніж вдвічі. Також у 9,3 рази зросли обсяги торгів на ринку заявок та у 1,7 рази – на ринку РЕПО.

Станом на 31.01.2017 р. кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів, допущених до торгів на Біржі, дорівнювала 579. З них 262 – 1-го рівня лістингу, 4 - 2-го рівня лістингу. Структура за видами фінансових інструментів була такою: 262 серії ОВДП, 60 серій облігацій підприємств, 1 державний дериватив, 164 випуски акцій, 9 випусків акцій КІФ, 34 серії інвестиційних сертифікатів, 27 серій опціонних сертифікатів, 22 серії ф'ючерсних контрактів.

*****

У січні 2017 року Індекс ПФТС зріс на 1,94%

Минулий місяць відзначився суттєвим зростанням активності учасників ринку цінних паперів – членів ПАТ «Фондова біржа ПФТС».

У січні 2017 року вартість біржових контрактів, укладених на ПФТС, склала 5 658 млн. грн., що на 56% перевищує показник попереднього місяця та більш ніж у п’ятеро – показник січня 2016 року, інформує прес-служба Біржі. Загалом, за звітний період учасниками ПАТ «Фондова біржа ПФТС» було укладено 615 контрактів.

Вирішальними виявилися результати торгів державними облігаціями – минулого місяця вартість біржових контрактів з ними зросла на більш ніж 78% до 5 481 млн. грн. Незначне зростання було зафіксовано в сегменті торгівлі акціями – обсяг торгів цим інструментом склав 6,3 млн. грн., що на 9,8% перевищує показник грудня 2016 року.

Разом із тим, динаміка активності в інших сегментах була від’ємною. Обсяг біржових контрактів з корпоративними облігаціями зменшився на 68% до 170 млн. грн., а цінними паперами інститутів спільного інвестування – на 20% до 104 тис. грн.

За січень 2017 року значення індексу ПФТС зросло на 1,94% - з 265,15 до 270,31 пункти.

*****

Індекс українських акцій у січні 2017 року зріс на 9,21%

У січні на Біржі відбувалося зменшення обсягів торгів цінними паперами, проте Індекс українських акцій та обсяги торгів на строковому ринку зросли.

Як повідомляє прес-служба «Української біржі», загальний обсяг торгів на фондовому майданчику в січні поточного року у порівнянні з груднем минулого року зменшився на 26,5% до 269 180 687 грн., а загальна кількість угод - на 17,12 % до 8 750.

Обсяг торгів на строковому ринку Біржі за місяць збільшився на 26,95% і склав 128 739 753 грн. (4 860 контрактів), а кількість угод дорівнювала 1 390, що виявилося на 0,79% менше ніж у грудні.

За січень з ф'ючерсним контрактом на курс долар США-українська гривня було укладено 2 угоди на загальну суму 56 195 грн. або 2 контракти.

З ф'ючерсним контрактом на курс євро-долар США зафіксовано 554 угоди на загальну суму 37 072 407 грн. або 1 277 контрактів.

З ф'ючерсним контрактом на ціну однієї тройської унції аффінованого золота учасники ринку уклали 448 угод на загальну суму 78 516 625 грн. або 2 396 контрактів.

З ф'ючерсним контрактом на ціну нафти сорту BRENT було укладено 168 угод на загальну суму 6 243 487 грн. або 413 контрактів.

З ф'ючерсним контрактом на індекс BITCOIN учасники ринку уклали 11 угод на загальну суму 268 302 грн. або 11 контрактів

Обсяг торгів цінними паперами у січні склав 140 440 934 грн. (з них обсяг торгів акціями – 127 072 794 грн.), що на 46,97% менше ніж у грудні. При цьому кількість угод, укладених на Біржі, за місяць зменшилася на 19,62% і склала 7 360.

У першому місяці року Індекс українських акцій, що розраховується «Українською біржею», збільшився на 9,21% - з 795,84 до 869,11 пунктів.

*****

У 2016 році на ринках країн Європи емітенти здійснили 265 ІРО,
у результаті яких залучили 27,9 млрд. євро

У 2016 році на ринках країн Європи емітенти здійснили 265 ІРО, у результаті яких залучили 27,9 млрд. євро.

Такі дані містяться у новому звіті компанії PwC. При цьому у ньому зазначається, що у порівнянні з 2015 роком торік кількість публічних розміщень зменшилася на 27,2%, а обсяг залучених коштів – на 51,4% (у 2015 році було здійснено 364 ІРО на загальну суму 57,4 млрд. євро).

Експерти PwC таку ситуацію пояснюють тим, що у 2016 році ряд запланованих угод ІРО було скасовано або перенесено на початок 2017 року. Однак інтерес інвесторів до цих емітентів не згасає, тому прогнозується, що І квартал поточного року має бути насиченим для європейського ринку первинних розміщень. При цьому найбільше шансів на успіх матимуть добре підготовлені компанії, які здатні провести ІРО у якомога швидші терміни.

Серед фондових майданчиків Європи лідерами за обсягом залучених коштів торік були група бірж Nasdaq Nordic – 7,86 млрд. євро, London Stock Exchange (Великобританія) – 6,7 млрд. євро, Deutsche Börse (Німеччина) – 5 млрд. євро, панєвропейський майданчик Euronext – 3,46 млрд. євро та Borsa Italiana (Італія) – 1,34 млрд. євро.

За кількістю розміщень лідерські позиції також посіла група бірж Nasdaq Nordic – 80 ІРО. За нею йдуть London Stock Exchange – 67 ІРО, Warsaw Stock Exchange (Польща) – 25 ІРО, BME Spanish Exchange (Іспанія) – 24 ІРО та Euronext 23 ІРО.

Найбільшими розміщеннями на європейських ринках торік були ІРО компаній:

- Innogy SE (Німеччина) – 4,55 млрд. євро;

- Dong Energy A/S (Данія) – 2,3 млрд. євро;

- Nets A/S (Данія) – 2,1 млрд. євро;

- ConvaTec Group plc (Великобританія) – 1,67 млрд. євро;

- ASR Nederland NV (Нідерланди) – 1,02 млрд. євро.

Ці п’ять компаній у цілому залучили 11,64 млрд. євро, що становить 41,7% від загального обсягу європейського ринку ІРО у 2016 році.

У звітному періоді найбільші обсяги коштів були залучені компаніями, які представляють фінансовий сектор (74 ІРО на загальну суму 8 млрд. євро), сектор комунальних послуг (10 ІРО на суму 7,2 млрд. євро), промисловий сектор (39 ІРО на суму 4,1 млрд. євро).

Іншими галузями, які також привернули увагу інвесторів, були сектор споживчих послуг, сектор охорони здоров’я, сектор споживчих товарів, телекомунікаційний, технологічний та нафтогазовий сектори.

Аналізуючи розвиток європейського ринку ІРО у 2016 році, експерти PwC зазначають, що 2017 році інвестори будуть дивитися на результати виборів у Франції, Німеччині та Нідерландах, які впливатимуть на європейські ринки IPO. Однак, попри поточну невизначеність, сьогодні вони мають значний потенціал, адже інвестори шукають можливості для інвестування та вкладення коштів у перспективні компанії, що мають позитивні оцінки та ефективні показники.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 0,34 пункту,
а Індекс українських акцій – на 4,86 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 03.02.2017 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 03.02.2017 р.

*****

У 2016 році дефіцит поточного рахунку платіжного
балансу України становив $3,4 млрд.

У 2016 році дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України становив $3,4 млрд., повідомляє НБУ. Зростання дефіциту було зумовлено як скороченням експорту товарів, так і відновленням зростання імпорту. За підсумками 2016 року обсяги експорту зменшилися на 5,2% – до $33,6 млрд. Імпорт товарів за рік зріс на 3,8% до $40,4 млрд.

Торік відбулося зростання експорту продовольчих товарів на 5,4%. Основним чинником зростання було збільшення на 15,1% вартісних обсягів експорту олії та насіння олійних. Також суттєво зросли фізичні обсяги експорту зернових. Однак через зниження світових цін на зернові культури їх вартісні обсяги були на рівні 2015 року.

Натомість експорт за іншими товарними групами скоротився. Це було спричинено несприятливою ціновою кон’юнктурою на світових сировинних ринках, особливо в першій половині року, дією торговельних обмежень з боку РФ та низкою інших стримуючих чинників (зокрема, внутрішніми транспортними ускладненнями). Так, експорт чорних та кольорових металів знизився на 11,6%, мінеральних продуктів – на 10,5%, продукції машинобудування – на 17,8%, хімічної промисловості – на 24,8%.

У географічному розрізі найбільше скоротився експорт до Росії (на 25,8%), частка якого в загальному експорті зменшилася до 9,3%. Обсяг експорту до країн ЄС зріс на 2,4%, а його питома вага в загальному експорті – до 31,9%.

Поступове відновлення економічної активності зумовило зростання попиту на товари інвестиційного та споживчого призначення. Так, неенергетичний імпорт зріс на 16,2% (у 2015 році спостерігалося його зниження на 34,6%). Найбільше зростання імпорту відбулося за продукцією машинобудування – на 37,9%, хімічної промисловості – на 10,1% та продовольчих товарів – на 13,4%.

При цьому енергетичний імпорт продовжував знижуватися (на 27,9%), насамперед за рахунок зниження імпорту природного газу.

За підсумками 2016 року значно зросли чисті надходження капіталу за фінансовим рахунком (чисті запозичення) – до $4,6 млрд. (порівняно з $582 млн. у 2015 році).

Визначальним для динаміки фінансового рахунку став чистий приплив за операціями приватного сектору ($5,5 млрд.). Натомість чисті виплати державного сектору становили $0,8 млрд., що зумовлено головним чином поверненням коштів за операціями СВОП центрального банку.

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій у 2016 році збільшився до $3,4 млрд. (за 2015 рік – $3 млрд.). Як і у попередньому році, їх значну частку було забезпечено надходженням прямих іноземних інвестицій до банківського сектору ($2,2 млрд. або 67% від загального обсягу), насамперед внаслідок переоформлення боргу в статутний капітал.

Скорочення заборгованості перед нерезидентами за міжбанківськими кредитами становило $2,2 млрд. (порівняно з $3,6 млрд. у 2015 році).

Також уповільнилось зменшення обсягів готівкової валюти поза банками до $4,7 млрд. (з $1,8 млрд. у 2015 році).

У цілому, за підсумками 2016 року платіжний баланс було зведено з профіцитом $1,3 млрд., порівняно з $849 млн. у 2015 році.

Формування профіциту зведеного балансу разом з отриманням третього траншу від Міжнародного валютного фонду (на суму $1 млрд. в еквіваленті) зумовили зростання міжнародних резервів до $15,5 млрд., що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом 3,4 місяця.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією