Новини УАІБ

НКЦПФР підсумувала здобутки фондового ринку в 2016 році

НКЦПФР підсумувала здобутки вітчизняного фондового ринку в 2016 році. За повідомленням прес-служби Комісії, основними здобутками стали такі:

- набрання чинності з 1 травня 2016 року норм закону щодо захисту прав інвесторів, прийнятого торік (розпочато вирішення проблеми псевдо-публічності акціонерних товариств, прогрес України в рейтингу DoingBusiness);

- прийняття закону щодо заходів державного нагляду в сфері господарської діяльності (з 2017 року знімається мораторій на перевірки професійних учасників);

- започаткування проекту реформування депозитарної системи за технічної підтримки ЄБРР та Oliver Wyman;

- проведення в Україні першої регіональної конференції IOSCO для країн СНД та азійського регіону (поглиблення співпраці України з IOSCO);

- включення питання розвитку ринку капіталу до Меморандуму між урядом України і МВФ (поштовх змінам національного законодавства у відповідності до міжнародних стандартів, в тому числі принципів IOSCO);

- запровадження механізму переведення зобов’язань в акції товариства (допоможе вирішити питання боргового тягаря товариств, компромісний варіант реструктуризації боргу);

- удосконалення пруденційного нагляду професійних учасників (запроваджено системний моніторинг ризиків профучасників);

- удосконалення порядку набуття особою істотної участі у професійному учаснику (підвищення прозорості структури власності професійних учасників);

- запровадження резервного копіювання інформації щодо стану рахунків у цінних паперах депонентів у Центральному депозитарії (підвищення захисту прав інвесторів у цінні папери, мінімізація ризиків втрати інформації);

- уніфікація процедур емісії різних видів цінних паперів (запровадження єдиних і зрозумілих правил);

- запровадження системи електронного документообігу в НКЦПФР (підвищення ефективності внутрішніх процесів Комісії);

- перехід НКЦПФР на закупівлі через Систему публічних електронних закупівель ProZorro (прозорість розпорядження фінансовими ресурсами).

Разом із тим, у Комісії нагадують, що за 2016 рік парламент не прийняв жодного законопроекту для ринку капіталу. Однак на розгляді у Верховній Раді знаходиться низка проектів, що стосуються ринку капіталу, зокрема:

- проекти законів щодо регульованих ринків та деривативів №3498, 3499, 3500 (прийняті ВРУ за основу 31.03.2016 р.);

- законопроект щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах (squeeze-out та sell-out) №2302а-д (подано до ВРУ 28.04.2016 р., рекомендовано профільним комітетом ВРУ ухвалити у першому читанні за основу 20.04.2016 р.);

- законопроект щодо корпоративних договорів №4470 (подано до ВРУ 19.04.2016 р., рекомендовано профільним комітетом ВРУ ухвалити в першому читанні за основу 19.04.2016 р.);

- законопроект щодо врегулювання питання участі акціонерів в управлінні акціонерним товариством (питання «сплячих акціонерів») №5043 (подано до ВРУ 26.08.2016 р.);

- законопроект щодо окремих видів облігацій №5068 (подано до ВРУ 05.09.2016 р., рекомендовано профільним комітетом ВРУ ухвалити в першому читанні за основу 16.12.2016 р.);

- законопроект щодо розкриття інформації на фондовому ринку та вдосконалення порядку емісії цінних паперів та розширення можливостей для залучення капіталу №5592 (подано до ВРУ 23.12.2016 р.).

*****

Міністерство фінансів оприлюднило проект закону 
щодо запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних 
злочинним шляхом і фінансуванню тероризму

Міністерство фінансів оприлюднило проект закону«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Як повідомляє прес-служба Мінфіну, документ було розроблено спільно зДержфінмоніторингом з метою адаптування українського законодавства до норм ЄС, а також виконання зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом. Цей законопроект передбачає поступовий перехід від обов'язкового до внутрішнього фінмоніторингу, який базується на кількісно-якісному підході при виявленні підозрілих фінансових операцій.

Він також передбачає комплексне удосконалення вітчизняного законодавства у сфері фінансового моніторингу, внаслідок чого:

- значно зменшиться кількість ознак фінансових операцій, про які банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи зобов’язані обов’язково повідомляти Держфінмоніторингу. Йдеться, зокрема, про фінансові операції обсягом понад 250 тис. грн. (зараз - 150 тис. грн.) та операції, пов'язані з готівкою, переказом коштів за кордон, клієнтами з Ірану або КНДР та публічними діячами;

- розшириться коло суб’єктів первинного фінмоніторингу, що повідомлятимуть про підозрілі фінансові операції;

- для спрощення визначення кола публічних діячів, на базі поданих декларацій до НАЗК, створюється Єдиний державний реєстр національних публічних діячів та їх близьких осіб;

- буде вдосконалюватися процедура визначення бенефіціарних власників компаній та законодавчі аспекти, які впливають на якість розслідування злочинів з відмивання доходів;

- разом з поступовим переходом на ризик-орієнтований підхід при поданні інформації про підозрілі фінансові операції суб’єкти первинного фінмоніторингу матимуть також адекватні заходи впливу за порушення антилегалізаційного законодавства. Зокрема, йдеться про письмове застереження, штрафні санкції у розмірі не більше 10% доходу та анулювання ліцензії.

*****

Система електронного документообігу дозволила НКЦПФР 
значно підвищити ефективність опрацювання документів

Система електронного документообігу (СЕД) дозволила НКЦПФР значно підвищити ефективність опрацювання документів, повідомляє прес-служба НКЦПФР.

У кінці минулого року Голова Комісії Тимур Хромаєв на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook повідомив: «З 28 листопада у нас, в НКЦПФР, в тестовому режимі запрацювала Система електронного документообігу. Минув майже місяць. Перші результати автоматизації документообігу виглядають таким чином: середня тривалість погодження документу у керівних осіб складає 2 години; час відповіді на вхідний документ скоротився з 28 днів до 9 днів (січень-листопад vs грудень); час відповіді на публічні запити скоротився з 5 до 3 днів; час відповіді на звернення громадян скоротився з 30 до 8 днів. Безумовно, відчутна економія паперу».

Т. Хромаєв також додав: «Продовжуємо працювати над розширенням електронної взаємодії, автоматизації бізнес-процесів. Приділяємо велику увагу питанню захисту даних й інформаційних систем відповідно до рекомендацій стандарту в області інформаційної безпеки ISO/IEC 27001. Напрямок IT для нас стане одним з ключових наступного року».

За період роботи тестового режиму СЕД Комісією було опрацьовано: вхідні документи (без звернень громадян) - 35 907; звернення, пропозиції та скарги громадян - 751; вихідні документи - 28 008.

*****

На базі НДУ планують створити торговий репозиторій

Наприкінці грудня НДУ провів робочу зустріч щодо обговорення питання створення в Україні на базі Центрального депозитарію торгового репозиторію. Він має стати єдиною базою даних про укладені деривативи.

За інформацією прес-служби Нацдепозитарію, створення торгового репозиторію передбачено проектом закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо регульованих ринків та деривативів) (реєстраційний №3498). У робочій зустрічі взяли участь представники НКЦПФР, НБУ, IFC та учасників фінансового ринку.

Базуючись на аналізі норм європейського законодавства та вивченні досвіду функціонування торгових репозиторіїв у різних країнах, Національним депозитарієм України підготовлено пропозиції для обговорення основних засад та принципів виконання Центральним депозитарієм функції торгового репозиторію після прийняття вищевказаного законопроекту.

На робочій зустрічі обговорювалися:

- основні принципи функціонування торгового репозиторію;

- перелік інформації про укладені деривативи, що має надаватись сторонами деривативів до єдиної бази даних;

- порядок доступу державних органів до накопиченої інформації у торговому репозиторії про укладені деривативи.

Також повідомляється, що Центральний депозитарій запрошує до співпраці всіх зацікавлених у розвитку інституту торгового репозиторію в Україні.

*****

НБУ та Мінфін посилили вимоги до анонімності заявок, поданих учасниками розміщення облігацій внутрішніх державних позик

НБУ та Мінфін посилили вимоги до анонімності заявок, поданих учасниками розміщення облігацій внутрішніх державних позик. Відповідні зміни, за повідомленням прес-служби НБУ, затверджено Постановою Правління Національного банку від 28 грудня 2016 року №417 «Про затвердження Змін до Положення про порядок проведення операцій, пов’язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик», яка набуває чинності з 19 лютого 2017 року.

Мета такого рішення - зробити розгляд заявок учасників розміщення облігацій та прийняття рішення щодо їх задоволення об’єктивними та неупередженим. Це, в свою чергу, сприятиме розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів.

Відтепер під час розміщення ОВДП, до кінцевого терміну надходження заявок, уповноважені особи Національного банку та Міністерства фінансів будуть мати доступ лише до інформації про номери та типи заявок учасників. Доступу до іншої інформації, що міститься у заявках учасників розміщення облігацій, вони не отримуватимуть.

Після закінчення терміну надходження заявок від учасників розміщення облігацій обмеження на доступ до інформації, що міститься в цих заявках, будуть частково зніматися. Лише тоді уповноважені особи Національного банку та Міністерства фінансів отримають інформацію щодо змісту конкурентних та неконкурентних заявок без зазначення найменувань учасників розміщення облігацій.

Інформація щодо переліку учасників розміщення облігацій ставатиме доступною для уповноважених осіб НБУ та Мінфіну тільки з моменту завершення операції з розміщення облігацій та інформування її учасників про результати їх участі в розміщенні облігацій.

Інформація щодо переліку учасників розміщення облігацій, заявки яких відхилені за допомогою задачі «ЛІГА» системи «ОВДП-online», стане доступною для уповноважених осіб Національного банку та Міністерства фінансів з моменту відхилення поданих учасниками розміщення заявок.

*****

Аграрні розписки вже дозволили залучити вітчизняним 
сільськогосподарським виробникам близько 428 млн. грн.

Впровадження інструменту аграрних розписок поступово набирає обертів, відкриваючи українським аграрним компаніям нові можливості для залучення ресурсів, передає прес-служба Мінагрополітики.

Аграрні розписки є альтернативним способом кредитування вітчизняного агросектору. Проект «Аграрні розписки в Україні» впроваджується Міжнародною фінансовою корпорацією, членами Групи Світового банку в партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією в Україні.

Практичне використання аграрних розписок у нашій державі розпочалося в 2014 році в межах Полтавської області.

У вересні 2015 року використання аграрних розписок було поширено ще на три області — Харківську, Черкаську та Вінницьку, а в 2016 році ще на чотири області — Миколаївську, Сумську, Тернопільську та Хмельницьку. Загалом вже виконано 49 аграрних розписок, ще 23 – виконуються.

За період реалізації пілотного проекту з впровадження аграрних розписок було видано 72 таких документи, що дозволило аграріям залучити у сільськогосподарське виробництво близько 428 млн. грн. Понад половину з цих коштів залучено в 2016/2017 маркетинговому сезоні, станом на 5 січня цього року видано 12 розписок на загальну суму близько 239 млн. грн.

«Аграрна розписка — це нефінансовий інструмент, гнучкий та достатньо простий у використанні, який дає можливість аграріям отримати кошти або необхідні вхідні матеріально-технічні ресурси в оборотний капітал. За період впровадження цей інструмент підтвердив свою ефективність, тож очікуємо цього року його поширення з восьми областей, у яких зараз можливо укласти аграрну розписку, на всю територію України», – зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

*****

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 06.01.2017 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі» 
за 06.01.2017 р.

*****

У ІІІ кварталі 2016 року порівняно з відповідним періодом 
попереднього року номінальні доходи населення зросли на 17%

У ІIІ кварталі 2016 року доходи населення України становили 527,1 млрд. грн., витрати – 510,6 млрд. грн., повідомляє Держстат.

При цьому зазначається, що у ІІІ кварталі 2016 року порівняно з відповідним періодом попереднього року номінальні доходи населення зросли на 17%. Наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, збільшився на 15,8%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактору, – на 7,3%.

Наявний дохід у розрахунку на одну особу в ІІІ кварталі 2016 року становив 9 810 грн., що на 1 375 грн. більше, ніж у ІІІ кварталі 2015 року.

Витрати населення в ІІІ кварталі 2016 року порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшились на 16,9%.

*****

У листопаді 2016 року середня заробітна плата в Україні становила 5 406 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у листопаді 2016 року становила 5 406 грн., що в 3,7 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (1450 грн.).

Порівняно із жовтнем 2016 року розмір заробітної плати збільшився на 1%, а за останні 12 місяців (відносно листопада 2015 року) – на 20,2%.

Реальна заробітна плата у листопаді 2016 року порівняно із жовтнем зменшилася на 0,7%, а відносно листопада 2015 року збільшилася на 8,4%.

*****

Міжнародні резерви України за 2016 рік зросли на 17%

Міжнародні резерви України за 2016 рік зросли на 17%. Станом на 1 січня 2017 року міжнародні резерви дорівнювали $15,54 млрд. (в еквіваленті). За грудень минулого року вони зросли на 1,8%.

Такі дані оприлюднив Національний банк. При цьому у повідомленні НБУ зазначається, що зростання резервів у грудні забезпечили надходження на користь Уряду на суму $607,9 млн. Ці кошти Уряд отримав з двох джерел – від розміщення ОВДП, номінованих у доларах США, на суму $550,4 млн., а також 55,1 млн. євро від Європейської комісії.

Водночас кошти з резервів було спрямовано на платежі Уряду з обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті. На ці цілі з резервів було витрачено $140,9 млн., у тому числі $119,8 млн. – на погашення та обслуговування ОВДП, номінованих у доларах США.

Крім того, наприкінці грудня посилилася волатильність на міжбанківському валютному ринку. Сприятливий вплив фундаментальних факторів, які забезпечували надходження валютної виручки від експорту зернових та соняшникової олії, був нівельований тимчасовими чинниками. Відповідно, Національний банк лише протягом останнього тижня грудня провів три аукціони з продажу іноземної валюти, під час яких задовольнив заявки учасників на загальну суму $202,7 млн.

У цілому протягом грудня Національний банк купив під час аукціонів $115 млн., продав – $234,4 млн. Чистий продаж іноземної валюти Національним банком протягом останнього місяця року становив $119,4 млн.

За весь минулий рік міжнародні резерви зросли на $2,2 млрд. Одним з основних джерел їх збільшення стали валютні інтервенції Національного банку. Завдяки сприятливій ціновій кон'юнктурі на зовнішніх ринках у квітні-липні та надходженню валютної виручки від експорту продовольчих товарів з кінця вересня чиста купівля іноземної валюти Національним банком торік становила $1,6 млрд.

Також збільшенню резервів сприяло надходження третього траншу від Міжнародного валютного фонду за програмою розширеного фінансування (EFF) на суму $1 млрд. та пов'язаного з програмою МВФ офіційного фінансування. А саме – $1 млрд. від розміщення єврооблігацій Міністерством фінансів під гарантії Уряду США.

Водночас, обсяг міжнародних резервів на кінець 2016 року виявився нижчим за офіційний прогноз НБУ, опублікований в Інфляційному звіті наприкінці жовтня. Оприлюднений прогноз ґрунтувався на припущенні про успішне завершення третього перегляду програми EFF у 2016 році. За цим базовим сценарієм НБУ очікував, що четвертий транш від МВФ на суму $1,3 млрд. надійде до кінця минулого року.

У цьому випадку, а також у разі надходження 600 млн. євро від Єврокомісії до кінця року, на кінець 2016 року міжнародні резерви мали зрости до $17,5 млрд. Відповідно, неотримання цього фінансування призвело до того, що фактичний обсяг резервів виявився на $2 млрд. меншим за прогнозований.

За результатами 2016 року обсяг міжнародних резервів України покриває 3,7 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань, поточних операцій Уряду та Національного банку.

*****

Індекс споживчих цін в Україні у грудні 2016 року 
дорівнював 100,9%, а у січні-грудні - 112,4%

Згідно з повідомленням Державної служби статистики у грудні 2016 року Індекс споживчих цін в Україні дорівнював 100,9% (у січні-грудні - 112,4%). Індекс цін виробників промислової продукції становив 103,2% (у січні-грудні – 135,7%). При цьому у добувній промисловості та розробленні кар’єрів у грудні ціни зросли на 13,5% (у січні-грудні – на 85,7%), у переробній промисловості – на 2,9% (у січні-грудні – на 22,6%), а у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – знизилися на 0,3% (у січні-грудні – зросли на 51,5%).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією