Новини УАІБ

У Києві відбулась регіональна конференція IOSCO

На початку грудня у Києві відбулась регіональна конференція Міжнародної організації регуляторів ринків цінних паперів (IOSCO). Вона присвячувалась обговоренню основних засад та Принципів цієї організації, а також детальному огляду Багатостороннього Меморандуму про взаєморозуміння (IOSCO MMoU).

Організатором заходу виступила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в співпраці з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та IOSCO, повідомляє прес-служба НКЦПФР. У ньому взяли участь представники державних органів влади в Україні та регулятори іноземних ринків капіталу, які є кандидатами на приєднання до IOSCO MMoU.

Відкриваючи конференцію, Керівник підрозділу з питань правозастосування та співробітництва, Старший радник Генерального Секретаріату IOSCOІзабель Пастор, зауважила: «Ринки капіталу дозволяють компаніям залучати фінансування і, таким чином, відіграють важливу роль для економічного розвитку і зростання країни. Але для того, щоб ринок капіталу виконував свою роль, необхідно мати правову базу, яка відповідає міжнародним вимогам і прийнятна на міжнародному рівні. Інвестори не вкладатимуть кошти в компанії чи ринки, якщо вони не матимуть впевненості, що правова база забезпечує справедливе, ефективне і прозоре поле для їх діяльності».

Ключовим сигналом для міжнародних інвесторів може стати приєднання України до Багатостороннього Меморандуму про взаєморозуміння, оскільки це свідчитиме про відповідність законодавчого поля країни базовим принципам IOSCO.

«Всього за три місяці наша амбітна ідея провести регіональну конференцію IOSCO в Україні втілилась в реальний захід. У висновку цих трьох днів я можу сказати, що ми (регулятори ринків капіталу) всі розділяємо ідею розвитку національних ринків капіталу, ми всі прагнемо дати їм стабільну основу для існування, ми всі сповідуємо однакові принципи. Саме принципи IOSCO можуть дати таку стабільну основу для наших ринків. Під егідою IOSCO ми можемо вести професійну дискусію, яка приведе до удосконалення нашої політики та розвитку наших ринків, що дозволить ще більше убезпечити інвестиції в наших країнах. А Меморандум IOSCO MMoU - це наш інструмент для реалізації відповідної політики», - наголосив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

Він також додав, що присутність України серед підписантів Меморандуму IOSCO дасть сигнал інвесторам по всьому світу, що в нашій країні є працююча і ефективна правова система, яка в тому числі перешкоджає порушенням. Без такої системи довіра інвесторів неможлива.

*****

Законодавство з питань корпоративного управління потребує вдосконалення

Минулого тижня відбулась прес-конференції на тему «Що потрібно змінити в законодавстві для підтримки свободи вибору організації бізнесу», присвячена аналізу законопроектів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» (реєстраційний №2302а-д), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» (реєстраційний №4470) та «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (реєстраційний №4666), які перебувають на розгляді у парламенті.

Як зазначила на ній народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики Вікторія Пташник, чинне законодавство є надзвичайно імперативним. Воно не дозволяє майбутнім акціонерам та майбутнім учасникам товариств з обмеженою відповідальністю домовлятися між собою так, як їм того б хотілося та укладати корпоративні договори, що врегульовуватимуть конфлікти між ними, окреслюватимуть механізми призначення керівництва компанії, механізми здійснення інвестицій тощо. Не маючи таких можливостей, багато вітчизняних компаній структурують свої бізнеси в зарубіжних юрисдикціях, де діє інше право, яке не передбачає чітких норм і дає більші можливості в даній сфері.

Враховуючи це, необхідно відстоювати диспозитивні норми корпоративного бізнесу, які передбачені зазначеними законопроектами, що вже отримали позитивний висновок Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики й були рекомендовані для прийняття.

За словами пані Пташник, сьогодні в парламенті більшість народних депутатів підтримують ці проекти законів. Разом із тим, сам бізнес також має виступити промоутером реформ у вітчизняному корпоративному законодавстві.

Керівник Офісу Національної інвестиційної ради Юлія Ковалів вважає, що стимулювання залучення інвестицій в Україну передбачає вирішення кількох основних проблем. Зокрема, це підвищення рівня захисту прав власності, реформування судової системи, вдосконалення податкової системи, а також корпоративного законодавства.

Слід враховувати, що інвестори вкладають кошти не в Україну, а в конкретні вітчизняні проекти. Розвинені країни «підтягують» корпоративне законодавство до вимог бізнесу, згідно з якими інвестори бажають структурувати угоди. Українське корпоративне законодавство значно застаріло і не містить багато механізмів, потрібних інвесторам.

Через зміну корпоративного законодавства в нашій країні має відбутися зміна культури ведення бізнесу в цілому. Якщо, скажімо, учасники товариств з обмеженою відповідальністю, яких сьогодні в Україні нараховується майже 500 тис., домовлятимуться між собою на тих умовах, на яких вони хочуть, а не на умовах чітко визначених законом, без врахування специфіки їх відносин, усі угоди укладатимуться за кордоном.

На думку пані Ковалів, зараз склався унікальний момент, коли є згуртованість профільного комітету парламенту, є підтримка з боку Уряду, профільних бізнес-асоціацій та самого бізнесу, і його треба використати для здійснення змін у корпоративному законодавстві.

Аналізуючи особливості проекту закону №2302а-д, Член НКЦПФР Оляна Гордієнко відмітила, що він спрямований на стимулювання розвитку вітчизняного фондового ринку. Адже в Україні зараз існує 5 тис. публічних акціонерних товариств, а ринок цінних паперів практично не працює. Проте більшість з них є псевдо публічними. Вони не залучають міноритарних акціонерів у процес управління АТ, не захищають їхні права та не виплачують дивіденди.

У травні поточного року набули чинності вимоги, які змушують псевдо публічні компанії до початку 2018 року перетворитися в приватні акціонерні товариства або в товариства з обмеженою відповідальністю. Однак багато ПАТ не можуть перетворитися в ПрАТ через значні проблеми з викупом акцій у міноритарних акціонерів. Саме на їх вирішення і спрямований законопроект №2302а-д.

Ще однією проблемою перетворення є наявність у псевдо публічних компаній великої кількості дозволів, ліцензій та іншої документації, яка потребує переоформлення. При цьому зазначений законопроект передбачає, що при перетворенні ПАТ у ПрАТ чи ТОВ такого переоформлення робити не треба, і дозволяє здійснити відповідні процеси лише шляхом внесення змін до статуту товариства.

Процедура squeeze-out, що міститься у законопроекті, існує у багатьох країнах світу і є зрозумілою для закордонних інвесторів. Її введення в Україні сприятиме покращенню корпоративного управління через запровадження міжнародних стандартів.

За словами Голови Комітету Асоціації правників України з корпоративного права та фондового ринку, партнера ЮФ Aequo Анни Бабич, вітчизняне корпоративне законодавство потребує сучасних та системних змін. Адже деякі правила гри були встановлені ще на початку 90-х років минулого століття Законом України «Про господарські товариства», що був призначений для перехідного періоду від планової економіки до ринкових відносин. Тому потрібно вносити в законодавство не лише окремі зміни, але й впроваджувати нову систему координат, яка, з одного боку, вирішить внутрішні проблеми, а, з іншого боку, наблизить регулювання до європейських стандартів.

Зазначені три законопроекти доповнюють один одного та створюють систему, яка допоможе бізнесу обрати організаційно-правову форму, що відповідатиме його суті. Вони закладають міцний фундамент для сталого розвитку і відповідають мінімальним стандартам, до яких звикли інвестори в розвинених юрисдикціях. Окремо треба відмітити законопроект №4666, який є дуже важливим, оскільки усуває багато імперативних перепон, що штучно стримують розвиток товариств з обмеженою відповідальністю, й запроваджує гнучкі механізми їхньої діяльності.

Керуючий партнер юридичної компанії Avellum Partners Микола Стеценко зауважив, що через недолугість українського корпоративного законодавства серйозний вітчизняний бізнес регулює свою діяльність на основі іноземного права. Нові законопроекти покликані покращити умови ведення бізнесу як для майбутніх іноземних інвесторів, що прийдуть в Україну, так і для вітчизняних компаній, які хочуть будувати свої відносини на основі кращих міжнародних стандартів.

Вони передбачають запровадження в нашій країні нових сучасних технологій у сфері корпоративного права – це максимальна гнучкість, прозорість та диспозитивність, тобто надання можливості укладати договори і регулювати відносини в компаніях виключно на основі досягнутих домовленостей.

*****

У другому півріччі 2016 року Індекс інвестиційної привабливості України склав 2,85 бали

Європейська Бізнес Асоціація дослідження Індексу інвестиційної привабливості України у другому півріччі 2016 року.

У листопаді-грудні 2016 року ЄБА отримала та проаналізувала відповіді 89 керівників міжнародних, європейських та українських компаній, які поділилися своїм баченням ситуації.

Як свідчать дані дослідження, у другому півріччі поточного року показник Індексу склав 2,85 бали (з 5 можливих). Для порівняння, у першому півріччі результат був майже таким самим і становив 2,88 бали.

За всю історію вимірювання (з 2008 року) Індекс жодного разу не досяг позитивної зони (вище 4 балів). Найвищий його показник (3,4 бали) був зафіксований у кінці 2010 року. При цьому до 2016 року Індекс розраховувався раз на квартал, а у поточному році – раз на півріччя.

Експерти ЄБА зазначають, що впродовж 2016 року значних коливань Індексу не відбулося, що наочно свідчить про певну стабілізацію в інвестиційному кліматі. Очевидно, що кризовий період минає, бізнес вже пристосувався до непередбачуваності та мінливих умов ведення підприємницької діяльності і поступово повертається до життя, більш впевнено плануючи майбутнє.

Цей тренд до спокійного і поміркованого ставлення до змін відстежується і надалі. Наприклад, більш-менш оптимістичні настрої інвесторів у плануванні активності на наступний рік Асоціація спостерігала і у серпні-вересні цього року, коли було отримано результати ще одного дослідження – Економічні прогнози на 2017 рік. На той момент великі компанії як раз закладали бюджети на наступний рік та займалися стратегічним плануванням діяльності на довгострокову перспективу.

Водночас, настрої бізнесу є гіршими ніж могли бути. На це є декілька причин. Влада України суттєво втратила довіру бізнесу через відсутність боротьби з корупцією та засилля особистих інтересів у чиновників. Темп реформ повільний, не такий активний та прогресивний, як він мав би бути, на думку бізнесу – відбувається, скоріш, «імітація» реформ.

Згідно з дослідженням, на запитання «Як ви оцінюєте бізнес-клімат?» більшість респондентів (67%) зазначили, що у другій половині поточного року він був несприятливим. Щоправда у першій половині року цей показник становив 78%. Ще 23% опитаних відповіли, що інвестиційний клімат є нейтральним та залишається без змін. І лише 2,2% назвали умови ведення бізнесу дуже сприятливими.

Порівнюючи інвестклімат у першому та другому півріччі 2016 року, 46% топ-менеджерів компаній-членів Асоціації зазначили, що він лишився незмінним – ані покращення, ані значного погіршення не відбулося. Більшість опитаних (48%) переконані, що бізнес-клімат у перші шість місяців 2017 року також залишиться на тому ж рівні. Але 34,9% респондентів очікують покращення у наступні півроку.

Майже 30% топ-менеджерів не радять колегам планувати інвестиційні проекти у січні-червні 2017 року, а 12% взагалі категорично не радять цього робити. Натомість 22,5% вважають, що все ж таки варто інвестувати, а 4,5% оптимістів повністю підтримують ідею розгортання інвестиційних проектів у цей період.

*****

НБУ оприлюднив Другий Звіт про фінансову стабільність

Нацбанк оприлюднив Другий Звіт про фінансову стабільність, в якому оцінено системні ризики, що виникають під впливом поточних тенденцій в економіці та банківському секторі. Проведений у Звіті аналіз ляже в основу політики Національного банку із забезпечення фінансової стабільності.

Згідно з документом, системні ризики українського фінансового сектору зменшилися протягом 2016 року, чому сприяло макроекономічне середовище. Реальний ВВП знову зростає, споживча інфляція перебуває під контролем, а дефіцит державних фінансів значно скорочено.

Крім того, відбувається покращення ситуації в реальному секторі, боргове навантаження перестало бути критичним для багатьох підприємств та галузей. Окремі сектори - сільське господарство, добувна та легка промисловість, інфраструктурні галузі - вже зараз є привабливими для відновлення кредитування. Банкам варто звернути увагу на орієнтовані на внутрішній попит підприємства цих галузей, а також на прибутковий малий, середній та мікробізнес з помірним борговим навантаженням.

Сьогодні ключовими ризиками для фінансової стабільності нашої країни є такі:

- можливість ескалації російської агресії на сході України;

- повільні темпи економічного зростання основних торгівельних партнерів;

- низький темп реформ;

- висока ймовірність затримки фінансування з боку Міжнародного валютного фонду та інших кредиторів.

«Досвід України свідчить, що припинення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями неодмінно призводить до гальмування економічних перетворень. Тому повне виконання спільної програми України з МВФ має бути пріоритетом для всіх органів влади», - наголосила Голова Національного банку України Валерія Гонтарева.

У довгостроковій перспективі фінансовій стабільності також перешкоджають відсутність прогресу у захисті прав кредиторів, зволікання з судовою реформою та ухваленням необхідних законів, неузгодженість дій правоохоронних органів.

Наразі в банківському секторі подолано левову частину проблем минулого: завершується етап очищення, триває приплив депозитів населення та коштів бізнесу. Банки мають достатньо капіталу та ліквідності, щоб відновити кредитування економіки. Національний банк очікує, що наступного року сектор отримає прибуток уперше після трьох років збитків.

«У короткостроковій перспективі основним ризиком сектору є можливе невиконання окремими банками програм капіталізації за результатами діагностичного обстеження. Без усунення дефіциту капіталу великих банків неможливо забезпечити стабільність фінансового сектору в довгостроковому періоді», - підкреслила Голова НБУ.

Ключове завдання для органів влади на наступний рік полягає у посиленні захисту прав кредиторів, що необхідно для відновлення кредитування. Національний банк очікує, що Верховна Рада допоможе банкам зменшити ризики та почати кредитувати, якомога швидше ухваливши законопроекти про кредитний реєстр, про реструктуризацію валютних іпотечних кредитів та закон, що захищає права кредиторів. Також слід зрушити з місця реформу державних банків. Крім того, конче необхідно забезпечити повноцінну реалізацію Закону про фінансову реструктуризацію, який дозволяє відновити платоспроможність життєздатних позичальників та оздоровити баланси банків.

Регулятор рекомендує банкам продовжити трансформацію бізнес-моделей, щоб вийти на стійкі прибутки, а також розпочати підготовку до впровадження стандарту звітності IFRS 9, який змінює принципи оцінки кредитних ризиків. Актуальним залишається завдання скоротити обсяги кредитування пов’язаних осіб відповідно до вимог НБУ.

Національний банк також окреслив власні завдання та наміри на найближчий час. Так, наступного року він планує продовжити поступове послаблення тимчасових обмежень та розпочати лібералізацію системи валютного регулювання в цілому. У планах на І квартал 2017 року – оприлюднити проект нового закону «Про іноземну валюту», який подолає зарегульованість валютного законодавства та закладе нові принципи нового регулювання.

Протягом наступного року Національний банк розробить концепцію гармонізації банківського регулювання з рекомендаціями Базельського комітету та Директивами ЄС.

Також буде розроблено новий норматив ліквідності LCR, який суттєво посилить стійкість банків до шоків ліквідності.

Нарешті, Національний банк має на меті надалі посилювати вимоги до публічного розкриття банками інформації про їх фінансовий стан. Це значно підвищить рівень поінформованості клієнтів, аналітиків та медіа.

*****

Обсяг торгів на організованому фондовому ринку у листопаді 2016 року склав
24,31 млрд. грн.

За інформацією НКЦПФР, загальний обсяг торгів на організованому фондовому ринку в останньому осінньому місяці 2016 року склав 24,31 млрд. грн., що виявилося у 1,8 рази більше показника листопада минулого року (13,43 млрд. грн.) та в 1,2 рази результату жовтня поточного року (20,47 млрд. грн.).

Лідерами за обсягами торгів серед фінансових інструментів були облігації внутрішньої державної позики. З ними уклали угод на загальну суму 22,28 млрд. грн., або 91,6% від загального обсягу. У свою чергу, обсяг угод з корпоративними облігаціями дорівнював 1,58 млрд. грн., з акціями - 0,22 млрд. грн., з опціонними сертифікатами - 0,16 млрд. грн., з деривативами - 63,72 млн. грн., з державними деривативами - 63,72 млн. грн., з інвестиційними сертифікатами - 2,88 млн. грн.

*****

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 16.12.2016 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 16.12.2016 р.

*****

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у січні-жовтня 2016 року становило $2 088,8 млн.

За січень-жовтень 2016 року експорт товарів з України становив $29 113,2 млн., а імпорт – $31 202 млн. Порівняно із січнем-жовтнем 2015 року експорт скоротився на 7,9% (на $2 509 млн.), імпорт – на 0,1% (на $23,1 млн.). Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у січні-жовтня 2016 року становило $2 088,8 млн. (за 10 місяців 2015 року було зафіксоване позитивне сальдо на рівні $397,1 млн.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,93 (за 10 місяців 2015 року – 1,01). Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 222 країн світу.

*****

За січень-листопад 2016 року грошова маса в Україні зросла на 5,1%

За січень-листопад 2016 року грошова маса в Україні зросла на 5,1% до 1 044,3 млрд. грн., повідомляє Національний банк. Основним стимулом такої динаміки переважно був приріст депозитів у національній валюті.

За даними Національного банку, залишки за депозитами у національній валюті за підсумками 11 місяців поточного року збільшилися на 4,3%. Проте в листопаді залишки скоротились на 0,3%, що було зумовлено тимчасовим посиленням волатильності на валютному ринку в результаті нагнітання політичної напруги. Це також вплинуло на динаміку залишків за депозитами в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті), які в листопаді знизилися на 2,1%, тоді як з початку року вони зросли на 1,4%.

Динаміку кредитної активності банків минулого місяця продовжували визначати високий рівень боргового навантаження (насамперед, серед позичальників корпоративного сектору) та необхідність реструктуризації їх кредитів. Це пояснює стрімкий приріст (на 6,3%) залишків кредитів у національній валюті у листопаді, зокрема кредитів підприємств (на 7,5%).

Частково приріст кредитного портфелю у гривні міг бути спричинений реструктуризацією окремими банками заборгованості за кредитами в іноземній валюті, залишки за якими за місяць знизилися на 6%. Таким чином, кредитний портфель банків за результатами листопада майже не змінився.

Водночас залишки за кредитами банків в національній валюті з початку року збільшились на 18,3%. У тому числі кредитів, наданих бізнесу, - на 23,2%. Зростанню корпоративного кредитного портфелю в гривні сприяло і зниження ринкових процентних ставок.

Обсяги кредитування домогосподарств продовжували скорочуватися. З початку року портфель кредитів населення у національній валюті скоротився на 4,1%, у тому числі в листопаді - на 0,3%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією