Новини УАІБ

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні
(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за листопад 2016 року

Фондові індекси у листопаді зафіксували різноспрямовані результати: так, Індекс Української біржі зменшився на 4,74%, а індекс ПФТС збільшився на 0,44%.

Відкриті інвестфонди продовжили очолювати список за рівнем доходності «з початку року» зі значенням +13,96% (-1,09% за листопад), друге місце посіли закриті фонди (+2,29% (-2,94% за місяць)), сектор інтервальних ІСІ залишився на третьому місці з показником -15,89% (-6,78%).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 19 відкритих ІСІ станом на 30.11.2016 р. становила 58,07 млн. грн. Відповідно до показників на кінець попереднього місяця, загальне зменшення вартості чистих активів становило -833,93 тис. грн. (-1,45%). П’ять місяців поспіль сектор відкритих ІСІ демонстрував впевнене зростання, то ж інвестори вирішили зафіксувати прибуток, тому чистий відтік коштів становив -514,85 тис. грн.

У листопаді діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +1,38% до -6,18%.

Найбільші виплати інвесторам у листопаді зробили такі фонди:

«Альтус-Стратегічний» (-164,78 тис. грн. (-25,35%)) – найбільший чистий відтік у розмірі -168,95 тис. грн. пов'язаний з викупом у інвесторів значної кількості сертифікатів (-25,99% в обігу);

«Аргентум» (-204,91 тис. грн. (-14,93%)) – чистий відтік становив -128,08 тис. грн. також через пред’явлення до погашення інвестиційних сертифікатів;

«ВСІ» (-110,02 тис. грн. (-6,84%)) – так само у зв’язку з погашенням певної кількості ІС (-5,74% в обігу) отримав чистий відтік коштів у розмірі -89,92 тис. грн.

Список основних гравців сектору у листопаді залишився без змін. Перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (37,32% сукупної ВЧА (21,67 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (9,23% (5,36 млн. грн.)). Третє місце посів фонд «Софіївський» (7,24% (4,21 млн. грн.), фонд «КІНТО-Еквіті» (6,12% (3,55 млн. грн.)) на четвертому місці, на почесному п’ятому розмістився фонд «Альтус-Депозит» (6,02% (3,49 млн. грн.)).

Серед лідерів за доходністю відзначилися фонди: «ОТП Класичний» (+1,38%), «Альтус-Депозит» (+0,94%) та «Альтус-Збалансований» (+0,92%).

Найгірші показники у листопаді продемонстрували фонди: «Аргентум» (-6,18%), «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (-3,97%) та «Надбання» (-2,66%).

Інтервальні фонди

У листопаді до огляду включено 3 інтервальні ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,88 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА зменшилася на -137,41 тис. грн. (-4,56%).

Жоден фонд не зафіксував будь-яких змін чистого капіталу, негативна зміна ВЧА відбулася виключно за рахунок переоцінки складових інвестпортфелів.

Доходність інтервальних фондів у листопаді була такою: «Оптімум» (-16,70%), «ТАСК Український Капітал» (-2,93%) та «Збалансований фонд "Паритет"» (-0,71%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів 3закритих ІСІ, які включено до місячного огляду, на кінець місяця склала 11,41 млн. грн.Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +219,43 тис. грн. (+1,96%).

За результатами листопада лідером із залучення коштів інвесторів у секторі став фонд «Індекс Української Біржі» (+331,52 тис. грн. (+5,84%)) – завдяки залученню коштів інвесторів (+12,45% в обігу) отримав 686,35 тис. грн. чистого притоку.

Жоден інший фонд не зафіксував будь-яких змін чистого капіталу, зміни ВЧА в секторі відбулися виключно за рахунок негативної переоцінки складових інвестпортфелів.

Показники з доходності у листопаді були такими: «Індекс Української Біржі» (-5,87%), «АнтиБанк» (-2,37%) та «ТАСК Універсал» (-0,59%).

*****

Парламент прийняв за основу законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)

Верховна Рада прийняла за основу законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні) (реєстраційний №5368), поданий Кабінетом Міністрів.

Законопроектом пропонується внести комплексні зміни до усіх розділів Податкового кодексу України, спрямовані на: удосконалення загальних положень щодо адміністрування податків та зборів, а також податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати та податку на майно, спеціальних податкових режимів; ліквідацію податкової міліції.

У частині адміністрування документом, зокрема, передбачається:

- адміністрування всіх баз даних Мінфіном чи ДП при Мінфіні;

- запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків (доступ до всієї податкової інформації про платника, проведення звірки розрахунків з бюджетом, заповнення та подання податкової звітності, управління надміру сплаченими коштами, реєстрація податкових та акцизних накладних, інформування про перевірки та надання актів або довідок перевірок, листування з контролюючим органом);

- встановлення поняття уповноважена особа контролюючого органу (посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій);

- зміна критеріїв належності платника податків до категорії великих платників податків (збільшено показник сплати платежів до державного бюджету за платежами, які контролюються ДФС, з 12 до 20 млн. грн.; критерій доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування змінено на критерій загального обсягу постачання у розмірі 1 млрд. грн. тощо).

*****

Кабмін затвердив Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)

Уряд своєю Постановою №913 від 7 грудня 2016 року затвердив Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів). Нормативним актом встановлюються вимоги до провадження зазначеної господарської діяльності з урахуванням особливостей кожного її виду. А саме: надання гарантій та поручительств, довірче управління фінансовими активами, лізингу, факторингу, залучення фінансових активів із зобов'язанням повернення, надання коштів у позику, страхування, адміністрування недержавних пенсійних фондів, придбання товарів у групах, управління майном для фінансування будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.

Згідно з документом, ліцензія видаватиметься на необмежений строк за заявницьким принципом - протягом 10 днів з дня отримання заяви. Вартість ліцензії - одна мінімальна заробітна плата.

Крім того, нормативним актом встановлюється вичерпний перелік вимог, обов'язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються здобувачем ліцензії до заяви про отримання ліцензії.

*****

Учасники І Міжнародного форуму корпоративних директорів
поділилися своїм досвідом у сфері корпоративного управління

Минулого тижня у Києві відбувся І Міжнародний форум корпоративних директорів, організований Професійною асоціацією корпоративного управління та Міжнародною фінансовою корпорацією.

Програма Форуму складалася з шести кейсів, присвячених діяльності рад директорів успішних українських та міжнародних компаній. Серед них, група компаній ДТЕК, група компаній «Нова пошта», ПАТ «Миронівський хлібопродукт», державна НАК «Нафтогаз України». Також у рамках окремого кейсу було проаналізовано досвід роботи рад директорів у вітчизняних та зарубіжних банківських установах.

Метою проведення заходу, за словами Голови Правління ПАКУ Олександра Окунєва, стало інформування та об’єднання вітчизняних корпоративних директорів. У центрі уваги Форуму – досвід тих, хто вже може продемонструвати реальні результати роботи, поділитися своїми досягненнями та застерегти від помилок.

На жаль, у нашій країні поки що не сформувалася така професія як невиконавчий корпоративний директор. Абсолютна більшість тих, хто сьогодні працює в наглядових радах, не сприймають цю роботу як своє «ремесло» та основне джерело доходів.

Як зазначив на Форумі Голова регіонального представництва Міжнародної фінансової корпорації в Україні і Білорусі Руфат Алімарданов, сьогодні в корпоративному секторі України, так само як і інших держав світу, зростають запити на прозорість та передбачуваність бізнесу. Правильно побудоване та налагоджене корпоративне управління допомагає компаніям відповідати на ці запити, попереджувати управлінські помилки, а також покращувати можливості щодо доступу до капіталу.

МФК була однією з перших міжнародних установ, яка ще наприкінці 90-х років минулого століття почала розвивати корпоративне управління в Україні. Корпорація продовжує співпрацю зі своїми інвестиційними клієнтами з відповідних питань та планує запустити нову навчальну програму з корпоративного управління для малих та середніх бізнесів.

Вирішальна роль в оцінці корпоративних ризиків та пошуку шляхів їх усунення належить власникам компаній. Однак втілювати це у життя мають менеджери. При цьому існує чітка кореляція між рівнем корпоративного управління та вартістю компанії – ефективне управління збільшує вартість акцій.

Запровадження та удосконалення системи корпоративного управління є безперервним тривалим процесом. У цьому зв’язку українським компаніям варто підбирати компетентних незалежних директорів, які, насамперед, мають фахово працювати за такими напрямками, як оцінка ризиків, аудит, тощо. Важливим чинником має стати вирішення питань щодо конфліктів інтересів та укладання угод між зацікавленими особами. Також потрібно запроваджувати чітку систему підзвітності та винагород, прив’язану до довгострокових результатів діяльності компанії.

Незважаючи на всі економічні проблеми та політичну нестабільність, в Україні спостерігається зацікавленість щодо побудови правильної моделі корпоративного управління з урахуванням передового міжнародного досвіду в цій сфері. Підтвердженням цього є той факт, що в новому рейтингу Doing Business Україна продемонструвала значний прогрес за індикатором «Захист прав міноритарних акціонерів», піднявшись на 31 позицію й посівши 70 місце зі 190 країн світу.

На думку Руфата Алімарданова, Україна має потенціал для подальшого зростання. Позитивно, що сьогодні особливої актуальності набуває побудова в державних українських компаніях ефективної моделі корпоративних відносин на основі кращих зарубіжних практик. Загалом, запровадження належної системи корпоративного управління сприятиме підвищенню довіри як між менеджментом компаній та їх акціонерами, так і між суспільством та бізнесом в цілому.

За словами заступника Директора ЄБРР в Україні Марини Петров, для Європейського банку реконструкції та розвитку, який є одним із найбільших інвесторів в українську економіку, питання корпоративного управління є достатньо важливим. Насамперед, йдеться про належний рівень захисту та збалансування інтересів інвесторів, кредиторів та інших сторін, які пов’язані з фінансовими потоками українських компаній.

Одним з ключових питань є створення рад директорів. Багато компаній можуть вважати його реалізацію затратною, й у нинішніх умовах орієнтуються на управління «в ручному режимі». Проте запровадження таких рад - це довгострокове стратегічне завдання, своєрідні інвестиції у майбутнє, які сприятимуть зростанню вартості бізнесу. Вони підвищуватимуть довіру до компаній та покращуватимуть їм доступ до фінансування. Поряд із радами директорів українським корпораціям необхідно зосередитися на питаннях внутрішнього аудиту, вдосконаленні функцій контролю тощо.

М. Петров сподівається, що найближчими роками в Україні зростатиме кількість компаній, які запроваджують моделі корпоративного управління у відповідності з Принципами ОЕСР, й відповідно збільшуватиметься кількість рад корпоративних директорів.

*****

Експерти фінансового ринку обговорили Концепцію
рахунку номінального утримувача

За інформацією прес-служби НДУ, нещодавно Нацдепозитарій провів круглий стіл на тему «Запровадження інституту номінального утримувача як необхідна умова для залучення іноземних інвестицій».

Актуальна тема зібрала за круглим столом понад 40 фахівців: представників Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України, НБУ, НКЦПФР, міжнародних організацій, об'єднань учасників фондового ринку, провідних юридичних компаній, а також професійних учасників, серед яких Citibank, Райффайзен банк Аваль, Укргазбанк, ICU, Credit Agricole bank, Dragon Capital.

Реалізація Концепції рахунку номінального утримувача в українському законодавстві спрямована на створення прозорих умов роботи в Україні для глобальних кастодіанів. У світовій практиці для великих міжнародних інвесторів глобальний кастодіан - це інститут довіри. Він надає можливість зберігати активи більш ніж у 70 країнах і стає для свого клієнта єдиним оператором з цілого пакету послуг: від аналітичної інформації щодо різних країн до безпосереднього обслуговування активів, контролю якості послуг локальних банків і депозитаріїв, забезпечення правильного податкового режиму виплати дивідендів і багато іншого.

«Глобальний кастодіан зайде в країну і включить її до свого переліку «інвестиційних пропозицій», якщо правила роботи в цій країні зрозумілі і зручні, якщо вони відповідають світовій практиці. Реалізація концепції номінального утримувача в Україні - крок вперед для створення цих зрозумілих правил, - розповідає Міндаугас Бакас, Голова Правління ПАТ «НДУ». - На сьогодні глобальні кастодіани не можуть забезпечити в Україні правильний юридичний режим обліку прав власності своїх клієнтів, що є серйозним бар'єром для виходу на український ринок нових іноземних інвесторів».

З точки зору розвитку іміджу України реалізація концепції номінального утримувача підвищить рівень захисту інвесторів, а також рейтинг української депозитарної системи по Thomas Murray і Association of Global Custodians.

У Концепції пропонується запровадити окремий тип рахунку в системі депозитарного обліку України, на якому обліковуватимуться права на цінні папери, що належать клієнтам номінального утримувача, а не суб'єкту, котрий відкрив рахунок, як це реалізовано зараз.

«Сьогодні великі іноземні фінансові установи, що представлені в Україні, відкривають подібні рахунки в цінних паперах для своїх клієнтів, але юридично цінні папери на цих рахунках належать фінансовим установам, які є власником рахунку, а не їх клієнтам. Концепція рахунку номінального утримувача дозволить «розкрити» ці рахунки з точки зору власників цінних паперів та забезпечить інвесторам захист їх вкладень. Так, наприклад, Концепція передбачає, що на цінні папери, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями номінального утримувача», - підкреслює Наталія Гончарук, керівник проектів за методологією і корпоративного управління ПАТ «НДУ».

Згідно з озвученою Концепцію, номінальний утримувач зобов'язаний розкрити інформацію про власників цінних паперів при зборі реєстру або у відповідь на запит державного органу, який має відповідні повноваження. У разі порушення норми закону про розкриття інформації, НКЦПФР має право заборонити або обмежити проведення операцій на рахунку.

До іноземних фінансових установ, як суб'єктів, які можуть відкрити рахунок номінального утримувача в системі депозитарного обліку України, пропонується встановити перелік вимог, що відповідають вимогам до глобальних кастодіанів.

«Такі рахунки не зможуть відкривати фінансові організації з країн, які внесені Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, підпадають під санкції ЄС, Ради Безпеки ООН або України, країни визнані країною-агресором тощо, - говорить Олексій Тарасенко, член Правління ПАТ «НДУ». - Ця ініціатива дає іноземному інвестору додатковий стимул для інвестування в Україну через впровадження прозорих механізмів, які використовуються в світовій практиці».

Учасники круглого столу висловили підтримку Концепції, наголосили на важливості ініціативи, а також відзначили високу якість опрацювання питання. Серед пропозицій учасників обговорення є такі: встановити вимоги до українських депозитарних установ, які матимуть можливість відкривати рахунок номінального утримувача; переглянути терміни розкриття інформації номінальним утримувачем та інші норми регулювання депозитарної діяльності, що відрізняються від міжнародної практики. Також зазначалося, що рахунок номінального утримувача в системі депозитарного обліку має впроваджуватися в тісній співпраці з НБУ.

Далі Концепція рахунку номінального утримувача буде оформлена в законопроект.

*****

У листопаді 2016 року на ФБ «Перспектива» було
укладено 0,56 тис. договорів на суму 12,54 млрд. грн.

У листопаді 2016 року на ФБ «Перспектива» було укладено 0,56 тис. договорів на суму 12,54 млрд. грн. Обсяг торгів облігаціями внутрішньої державної позики становив 12,46 млрд. грн., опціонними сертифікатами – 63,72 млн. грн., корпоративними облігаціями – 18,45 млн. грн., акціями - 0,18 млн. грн.

*****

У листопаді 2016 року Індекс ПФТС зріс на 0,44%

У листопаді 2016 року загальна кількість угод на Фондовій Біржі ПФТС становила 0,84 тис., а їх обсяг – 11,33 млрд. грн. Обсяг угод з ОВДП склав 9,8 млрд. грн. (без врахування угод з центральнім контрагентом - Розрахунковим центром), з корпоративними облігаціями – 1,52 млрд. грн., з акціями – 7,6 млн. грн., з цінними паперами ІСІ – 0,11 млн. грн.

Індекс ПФТС протягом останнього осіннього місяця зріс на 0,44% - з 264,82 до 265,99 пунктів, а з початку року – на 10,5% - з 240,7 до 265,99 пункту.

*****

Індекс українських акцій у листопаді 2016 року зменшився на 4,56%

У листопаді 2016 року на «Українській біржі» було укладено 12,53 тис. угод на загальну суму 0,4 млрд. грн. При цьому обсяг угод з цінними паперами становив 0,24 млрд. грн., а їхня кількість – 10,89 тис. На строковому ринку «Української біржі» у листопаді зафіксовано 1,63 тис. угод на загальну суму 0,16 млрд. грн.

Індекс українських акцій протягом місяця за місяць зменшився на 4,56 % - з 846,78 до 808,19 пунктів, але з початку року зріс на 17,8% - з 685,86 до 808,19 пункту.

*****

У листопаді 2016 року міжнародні резерви України зменшилися на 1,6%

Станом на 1 грудня 2016 року, міжнародні резерви України дорівнювали $15,27 млрд. (в еквіваленті). Такі попередні дані оприлюднив НБУ. У повідомленні Нацбанку зазначається, що у зв’язку з посиленням політичної напруги, необхідністю здійснення платежів за державним боргом та переоцінкою резервних активів за місяць вони зменшилися на 1,6%. Загалом за останні 12 місяців вони збільшилися на 16%.

У листопаді кошти до міжнародних резервів надходили з двох джерел.

По-перше, від проведення Національним банком інтервенцій на міжбанківському валютному ринку. У листопаді збереження сприятливих для валютного ринку зовнішніх факторів, насамперед продовження надходжень виручки від експорту зерна, було частково нівельоване загостренням політичної напруги, яке викликало нервозність на валютному ринку.

Як наслідок, надлишкова пропозиція валюти на міжбанківському ринку протягом місяця була обмеженою, і Національний банк мав можливість провести лише 6 аукціонів з купівлі іноземної валюти на загальну суму $113,6 млн. для нарощування міжнародних резервів. Також під час піку політичної нестабільності НБУ був змушений провести аукціон з продажу іноземної валюти на суму $33,6 млн. для згладжування надмірних коливань курсу гривні. У результаті, чиста купівля валюти Національним банком у листопаді становила $80 млн.

По-друге, від Європейської комісії. Надходження на користь Уряду від ЄС становили $59,6 млн.

Водночас збільшення резервів було нівельовано іншими факторами, які тиснули в бік їх скорочення.

Основним чинником була переоцінка резервних активів у бік зниження в результаті зміцнення долара США до інших валют та падіння цін на золото протягом місяця.

Крім того, з резервів на здійснення платежів Уряду з обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті було спрямовано $147,2 млн. З них $94 млн. – на обслуговування єврооблігацій Уряду та погашення і обслуговування ОВДП.

За результатами листопада, обсяг міжнародних резервів України покриває 3,6 місяця майбутнього імпорту. Це, за даними НБУ, є достатнім для виконання зобов’язань, поточних операцій Уряду та Національного банку.

*****

Індекс споживчих цін в Україні у листопаді 2016 року
дорівнював 101,8%, а у січні-листопаді - 111,4%

Згідно з повідомленням Державної служби статистики у листопаді 2016 року Індекс споживчих цін в Україні дорівнював 101,8% (з початку року - 111,4%). Індекс цін виробників промислової продукції становив 101,2% (з початку року – 131,5%). При цьому у добувній промисловості та розробленні кар’єрів у листопаді ціни зросли на 4,4% (з початку року - на 63,1%), у переробній промисловості – на 1% (з початку року – на 19,1%), а у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 4,5% (з початку року – на 52%).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією