Новини УАІБ

Відбулося засідання Ради УАІБ

13 жовтня 2016 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ. Члени Ради розглянули звіт про виконання плану та бюджету УАІБ за 3-й квартал 2016 року та на підставі звіту Ревізійної комісії ухвалили його. Затверджено також план роботи та бюджет УАІБ на 4-й квартал 2016 року.

Члени Ради обговорили питання підготовки проектів змін до законодавства України щодо діяльності компаній з управління активами та інститутів спільного інвестування у рамках імплементації норм євродиректив, роботу над якими планується розпочати вже в цьому році.

На виконання Угоди про асоціацію України з ЄС та згідно з планами НКЦПФР Українська асоціація інвестиційного бізнесу замовила українські переклади євродиректив, що стосуються діяльності з управління активами. На сайті Асоціації створено спеціальний розділ «Євроінтеграція», з матеріалами якого можуть ознайомитися члени УАІБ напередодні початку роботи над змінами профільного законодавства.

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 17 листопада 2016 року.

*****

Міжнародні донори готові підтримувати
реалізацію реформи фінансового сектору України

У Національному банку минулого тижня відбулася чергова зустріч Координаційного комітету міжнародних донорів, які надають технічну та експертну допомогу Україні в рамках імплементації Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року, інформує прес-служба НБУ.

«Національний банк уже став прикладом для інших державних органів у проведенні реформ та показав, що докорінні зміни можливі. Ми і надалі прагнемо дотримуватися взятих на себе зобов’язань щодо виконання Комплексної програми, щоб забезпечити розвиток та стабільність фінансового сектору країни. Багато в чому успішним та швидким просуванням цілої низки реформ ми завдячуємо саме всебічній допомозі міжнародних донорів України», - наголосив заступник Голови НБУ Дмитро Сологуб, який у серпні 2016 року став відповідальним за співпрацю з Координаційним комітетом міжнародних донорів.

Заступник Голови НБУ звернув увагу на низку стратегічно важливих проектів, які особливо потребують уваги та технічної допомоги з боку донорів. До них увійшли: побудова ризик-орієнтованого банківського нагляду, валютна лібералізація, ефективна комунікаційна політика, продовження внутрішньої організаційної трансформації центрального банку, подальша оптимізація персоналу НБУ, а також адаптація законодавчих норм Директив ЄС щодо фінансового сектору.

Крім того, центральний банк пропонує найближчим часом зробити плановий перегляд Комплексної програми розвитку фінсектору. Він включатиме три блоки:

- нові проекти, які мають стати відповіддю на поточні виклики;

- деталізацію за такими дійсними проектами, як, наприклад, імплементація стратегії державних банків та відновлення кредитування;

- оновлення дедлайнів за низкою проектів (пов’язано з затримкою прийняття Верховною Радою фінансових законопроектів, необхідних для реалізації цих проектів).

При цьому, плановий перегляд Комплексної програми не змінить пріоритетів та формату співпраці НБУ за програмами технічної допомоги з міжнародними донорами.

Представники профільних департаментів Національного банку розповіли про статус виконання проектів, у яких використовується технічна та консультаційна допомога донорів та акцентували увагу на поточних потребах у таких сферах, як стратегічне планування, управління ризиками, банківська методологія, виїзне інспектування банків, бухгалтерський облік, платіжні системи, інформаційні технології, стратегічні комунікації, фінансовий моніторинг, реєстрація та ліцензування, економічний аналіз.

Міжнародні донори підтвердили незмінну зацікавленість і готовність і надалі підтримувати реалізацію реформи фінансового сектору України.

Проведення наступної зустрічі Координаційного комітету міжнародних донорів України заплановано на перший квартал 2017 року.

Нагадаємо, що Координаційний комітет міжнародних донорів України складається з представників міжнародних організацій, які допомагають регуляторам фінансового сектору України втілювати проекти Комплексної програми. Це представники:

- Міжнародного валютного фонду,

- Світового банку,

- Міжнародної фінансової корпорації,

- Європейського Союзу,

- Організації економічного співробітництва в Європі,

- Агентства міжнародного розвитку США (USAID),

- Державного казначейства США (US Treasury),

- Міністерства міжнародного розвитку Великої Британії (DFID),

- Німецького банку розвитку (KFW),

- Урядів Канади та Швеції,

- Центрального банку Польщі,

- місій технічної допомоги, які працюють в Україні.

*****

Відбулися позачергові загальні збори акціонерів ПАТ «НДУ»

11 жовтня 2016 року відбулися позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України», передає прес-служба НКЦПФР.

У переліку ключових рішень:

- внесення змін до Статуту та до Положення про Наглядову раду щодо впровадження в НДУ інституту незалежних директорів;

- дострокове припинення повноважень членів Наглядової ради;

- обрання нового складу Наглядової ради.

Практика залучення незалежних директорів до Наглядової ради у європейських і американських компаніях вже довела свою ефективність у захисті інтересів суспільства і збалансування впливу акціонерів. «Маємо надію, що НДУ стане флагманом новацій у системі корпоративного управління для всієї країни», ‑ відзначив Тимур Хромаєв, Голова НКЦПФР. Акціонери НДУ, ще до обов’язкового виконання відповідних норм Закону України «Про акціонерні товариства», вирішили створити в ЦД інститут незалежних директорів. Це, безперечно, буде сприяти розвитку самого НДУ, а досвід НДУ буде корисним для компаній, які почнуть виконувати норму Закону в майбутньому.

Оновлений склад Наглядової ради НДУ складається, як і попередній, з семи членів. За пропозицією Національного банку були переобрані Селехман Микола і Курінний Олег. Від «Ощадбанку» ‑ Зима Олександр. Від НКЦПФР ‑ Папаіка Алла і Ткаченко Олег. І, як незалежні директори, членами Наглядової ради НДУ стали Мітюков Ігор і Селякова Наталія.

*****

У вересні 2016 року на ФБ «Перспектива» було укладено
0,55 тис. договорів на суму 10,36 млрд. грн.

У вересні 2016 року на ФБ «Перспектива» було укладено 0,55 тис. договорів на суму 10,36 млрд. грн. Обсяг торгів ОВДП становив 9,93 млрд. грн., корпоративними облігаціями – 0,33 млрд. грн., опціонними сертифікатами – 79,13 млн. грн., державними деривативами – 27,09 млн. грн., акціями - 0,86 млн. грн.

За станом на кінець вересня 2016 року кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів у Біржовому списку ФБ «Перспектива» дорівнювала 624. З них, 267 цінних паперів перебувало у першому рівні лістингу, 10 - у другому рівні лістингу та 347 - у списку позалістингових цінних паперів. При цьому структура біржового списку Біржі була такою: 181 акція; 267 ОВДП; 42 інвестиційних сертифікатів; 85 корпоративних облігацій; 2 муніципальні облігації; 24 опціонних сертифікати; 22 ф’ючерсних контракти; один державний дериватив.

*****

У вересні 2016 року Індекс ПФТС зріс на 7,49%

У вересні 2016 року загальна кількість угод на Фондовій Біржі ПФТС становила 0,92 тис., а їх обсяг – 9,33 млрд. грн. Обсяг угод з ОВДП склав 8,23 млрд. грн. (без врахування угод з центральнім контрагентом - Розрахунковим центром), з корпоративними облігаціями – 1,06 млрд. грн., з акціями – 39,2 млн. грн., з цінними паперами ІСІ – 1,9 млн. грн.

Індекс ПФТС протягом вересня зріс на 7,49% з 223,15 до 239,87 пункту, а з початку року – знизився на 0,34% з 240,7 до 239,87 пункту.

За станом на кінець вересня 2016 року у Біржовому списку ПФТС перебувало 1 065 цінних паперів, з них, 528 акцій, 165 корпоративних облігацій, 277 ОВДП, 90 цінних паперів ІСІ, одна муніципальна облігація та 4 ОЗДП. До першого рівня лістингу було включено 277 цінних паперів, до другого - 25, а до списку позалістингових цінних паперів – 763.

*****

Індекс українських акцій у вересні 2016 року зріс на 13,95%

У вересні 2016 року на «Українській біржі» було укладено 12,93 тис. угод на загальну суму 0,41 млрд. грн. При цьому обсяг угод з цінними паперами становив 0,27 млрд. грн., а їхня кількість – 11,08 тис. В свою чергу, на строковому ринку «Української біржі» у вересні зафіксовано 1,86 тис. угод на загальну суму 0,14 млрд. грн.

Індекс українських акцій протягом місяця зріс на 13,95% з 710,95 до 810,13 пункту, а з початку року – на 18,12% з 685,86 до 810,13 пункту.

*****

У січні-вересні 2016 року на більшості фондових бірж Європи відбулося зменшення капіталізації та падіння основних індексів

Як свідчать дані Федерації Європейських Фондових Бірж (FESE), станом на початок жовтня 2016 року, лідерами серед фондових бірж європейських країн за показником ринкової капіталізації були пан-європейська біржа Euronext – 3,09 трлн. євро, Deutsche Börse (Німеччина) – 1,51 трлн. євро, SIX Swiss Exchange (Швейцарія) – 1,31 трлн. євро, група бірж NASDAQ Nordics&Baltics – 1,15 трлн. євро та BME Spanish Exchanges (Іспанія) – 0,63 трлн. євро.

На більшості фондових майданчиків Європи упродовж січня-вересня поточного року спостерігалося зменшення капіталізації. Найгірші результати мали Athens Exchange (Греція), капіталізація якої зменшилась на 19,7%, та BME Spanish Exchanges - на 11,9%. Зростання з початку року продемонстрували лише Luxembourg Stock Exchange (Люксембург), капіталізація якої збільшилася на 25,2%, Budapest Stock Exchange (Угорщина) – на 14,2%, Oslo Børs (Норвегія) – на 12,5%, Euronext – на 2,1% та Bulgarian Stock Exchange (Болгарія) – на 0,2%.

У січні-вересні на фондових біржах Європи також спостерігалося зниження більшості основних індексів. Найбільше знизились індекси Euronext Lisbon (Лісабон)– на 13,5%, Irish Stock Exchange (Ірландія) - на 12,6% та BME Spanish Exchanges – на 14,6%.

Проте, деякі індекси продемонстрували зростання. Найбільше зріс індекс Budapest Stock Exchange на 15,7%, Luxembourg Stock Exchange - на 13,4%, Borsa Istanbul (Туреччина) – на 7,1%.

Крім того, дещо зменшилася кількість компаній, які знаходяться в лістингу фондових бірж Європи. Станом на початок жовтня, найбільшу кількість компаній у лістингу мали BME Spanish Exchanges – 3 544, пан-європейська біржа Euronext – 934 та Warsaw Stock Exchange (Польща) – 860.

Серед фондових майданчиків країн Центральної та Східної Європи найбільшу капіталізацію, станом на звітну дату, мала Warsaw Stock Exchange – 124,38 млрд. євро. Друге місце посіла CEESEG-Vienna (Австрія), капіталізація якої становила 86,47 млрд. євро, а третє - CEESEG-Prague (Чехія) з капіталізацією 21,32 млрд. євро.

Зростання капіталізації з початку року в цьому регіоні було зафіксовано лише у Budapest Stock Exchange (на 6,6%), на інших майданчиках мало місце падіння. Найгірші показники мала Bucharest Stock Exchange (Румунія), капіталізація якої знизилась на 14,2% та Bulgarian Stock Exchange (Болгарія) – на 0,2%.

Протягом січня-вересня 2016 року на більшості бірж ЦСЄ також відбувалося падіння основних індексів. Зростання індексу спостерігалося лише у Budapest Stock Exchange (на 15,7%) та CEESEG-Vienna (на 0,3%).

У регіоні Центральної та Східної Європи найбільшу кількість компаній у лістингу мали Warsaw Stock Exchange -860, Bulgarian Stock Exchange – 356 та CEESEG-Vienna - 72. При цьому на більшості фондових майданчиків кількість лістингових компаній за січень-вересень зменшилась.

*****

За три квартали 2016 року на європейському ринку ІРО
було укладено 197 угод на загальну суму 18,2 млрд. євро

Згідно з інформацією компанії PricewaterhouseCoopers, у І кварталі 2016 року на ринках країн Європи емітенти здійснили 50 ІРО, у результаті яких залучили 3,5 млрд. євро, у ІІ кварталі – 95 ІРО на суму 10,9 млрд. євро, а у ІІІ кварталі – 52 ІРО на суму 3,8 млрд. євро.

Таким чином, за дев’ять місяців було укладено 197 угод на загальну суму 18,2 млрд. євро. У порівнянні з аналогічним періодом 2015 року кількість публічних розміщень зменшилася на майже 24%, а обсяг залучених коштів – на 68,3% (у січні-вересні 2015 року було здійснено 259 ІРО на загальну суму 57,4 млрд. євро).

Серед фондових майданчиків Європи лідерами за обсягом залучених коштів у ІІІ кварталі 2016 року були група бірж Nasdaq Nordic and Baltic – 2,2 млрд. євро, Borsa Italiana (Італія) – 0,78 млрд. євро, панєвропейський майданчик Euronext – 0,41 млрд. євро, London Stock Exchange (Великобританія) – 0,31 млрд. євро та Deutsche Börse (Німеччина) – 0,07 млрд. євро.

За кількістю розміщень лідируючі позиції посіла BME Spanish Exchange (Іспанія) – 10 ІРО. За нею йшли Nasdaq Nordic and Baltic та London Stock Exchange – по 9 ІРО, Euronext, Borsa Italiana та Warsaw Stock Exchange (Польща) – по 5 ІРО.

Найбільшими розміщеннями на європейських ринках у січні-вересні поточного року були ІРО компаній: Nets – 2,11 млрд. євро; ENAV – 0,83 млрд. євро; Takeaway.com – 0,33 млрд. євро; Hollywood Bowl – 0,21 млрд. євро; va-Q-tec – 0,07 млрд. євро.

Ці п’ять компаній у цілому залучили 3,55 млрд. євро, що становить 93,4% від загального обсягу європейського ринку ІРО у ІІІ кварталі.

У звітному періоді найбільші обсяги коштів були залучені компаніями, які представляють фінансовий сектор (18 ІРО на загальну суму 2,22 млрд. євро), сектор споживчих послуг (7 ІРО на суму 0,6 млрд. євро), промисловий сектор (5 ІРО на суму 0,8 млрд. євро). Іншими галузями, які також привернули увагу інвесторів, були сектор споживчих товарів, сектор охорони здоров’я, технологічний, нафтогазовий та телекомунікаційний сектори.

Експерти зазначають, що на ІІІ квартал було заплановано ряд публічних розміщень, які згодом було скасовано. Причиною цього стало проведення референдуму у Великобританії щодо виходу з ЄС. Водночас фахівці сподіваються, що у наступному кварталі ситуація на ринках країн Європи дещо покращиться.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 2,86 пункту,
а Індекс українських акцій – на 1,75пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 13.10.2016 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 13.10.2016 р.

*****

Бізнес продовжує поліпшувати очікування щодо рівня інфляції

Український бізнес суттєво покращив очікування щодо рівня інфляції. Про це свідчать результати чергового опитування керівників підприємств, яке Національний банк України провів у IІІ кварталі 2016 року, передає прес-служба НБУ. В середньому, вони очікують зростання споживчих цін на 13.8% протягом наступних 12 місяців. Натомість, минулого кварталу вони прогнозували інфляцію на рівні 18.9%.

Покращення інфляційних очікувань підприємств та їх поступове наближення до прогнозів Національного банку триває вже півроку. Це є як наслідком зниження інфляції до поточного однознакового рівня, так і свідченням поступового посилення впевненості бізнесу, що Національний банк здатний виконати ціль з рівня інфляції – 12% у 2016 році та 8% у 2017 році.

Водночас підприємства оптимістично налаштовані щодо пожвавлення економічної активності. Після тимчасового погіршення на початку року ділові очікування покращуються другий квартал поспіль. У IІІ кварталі 2016 року індекс ділових очікувань становив 109.2%. Це є найвищим значенням з І кварталу 2014 року.

Пожвавлення ділової активності очікують респонденти усіх видів економічної діяльності, крім будівництва. Найбільш оптимістичні прогнози, як і в попередньому кварталі, у підприємств торгівлі, переробної промисловості та сільського господарства.

Оптимізм переважає в очікуваннях щодо обсягів реалізації продукції власного виробництва та інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар.

З огляду на позитивні ділові очікування, підприємства прогнозують зростання своїх потреб у позикових коштах найближчим часом. Понад третина опитаних планує брати банківські кредити для фінансування своєї діяльності, і переважна більшість з них - у національній валюті.

Для довідки: в опитуванні взяли участь 692 підприємств із 22 регіонів країни (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а також Донецької і Луганської областей), які представляють економіку за основними видами діяльності, формами власності, розмірами за кількістю працівників. Результати опитувань є відображенням лише думки респондентів – керівників підприємств України і не є оцінками Національного банку України.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією