Новини УАІБ

Хвиля законодавчих змін в індустрії управління активами у Європі наростає:

УАІБ взяла участь в обговоренні досвіду імплементації законодавства ЄС в окремих країнах під час 8-ї щорічної зустрічі «CEE Initiative» у Софії

Українська асоціація інвестиційного бізнесу взяла участь у 8-й щорічній зустрічі «CEE Initiative» – Ініціативної (робочої) групи асоціацій компаній з управління фондами та активами країн Центральної та Східної Європи, яка відбулася 4-5 жовтня 2016 року в Софії (Болгарія).

Представники дев’яти країн-членів ЄС та пан-європейської асоціації управлінських компаній (EFAMA)*, а також України, зустрілися для обговорення нагальних питань регулювання ринку інвестиційних фондів та управління активами у Європі, поділилися актуальними проблемами, очікуваннями та ініціативами щодо розвитку індустрії як у ЄС, так і у кожній з країн-учасниць групи із регіону Центральної та Східної Європи.

Як зазначив Генеральний Директор EFAMA, Пітер де Профт, індустрію управління активами у ЄС охопила хвиля регуляторних змін, яка продовжує наростати. Так, кількість законодавчих та нормативно-правових ініціатив щодо діяльності індустрії фондів у ЄС із 2011 року сягнула кількох сотень документів: 39 Директив та Регламентів, 305 «імплементуючих заходів» 2-го рівня (законодачих актів і технічних стандартів) та 232 документів 3-го рівня (керівництв і рекомендацій).

Ускладнюють ситуацію також непрості ринкові умови у фінансовому секторі ЄС, труднощі у побудові Єдиного Ринку (Single Market) та Союзу ринків капіталу (Capital Markets Union) в ЄС. Відбувається неоднозначність інтерпретації норм і вимог європейського законодавства стосовно «складних продуктів», «цільового ринку», «стимулів», винагороди управляючих та ін. при створенні, управлінні та продажі інвестиційних продуктів (Директиви UCITS, MiFID II, Регламенти щодо PRIIPS, CRR). ) та Союзу ринків капіталу () в ЄС. Відбувається неоднозначність інтерпретації норм і вимог європейського законодавства стосовно «складних продуктів», «цільового ринку», «стимулів», винагороди управляючих та ін. при створенні, управлінні та продажі інвестиційних продуктів (Директиви UCITS, MiFID II, Регламенти щодо PRIIPS, CRR).

Пан де Профт також озвучив ключові теми для європейської індустрії фондів на 2016-2017 роки, а саме: підвищення довіри з боку інвесторів та їх освіченості; підтримка фінансування економіки та сприяння побудові Союзу ринків капіталу; участь у розробці Європейського пенсійного продукту задля підвищення рівня пенсійних заощаджень і залучення їх у ринки капіталу; продовження роботи над стандартами ефективного управління в індустрії та посилення її конкурентоспроможності з точки зору витрат і якості послуг; підтримка визнання брендів фондів «UCITS» та «AIF» на європейському та світовому рівнях.

Учасники зустрічі – представники різних країн розповіли про специфічні виклики, що постали перед національними асоціаціями в індустрії інвестиційних фондів та управління активами у країнах-учасницях «CEE Initiative». Ключовими проблемами, спільними для більшості цих країн, деякі з яких відчуває і Україна, були названі, зокрема, слабка позиція у міжнародній конкуренції при побудові Єдиного ринку; різні підходи до суті та швидкості національної імплементації норм, що регулюються Директивами ЄС – запровадження національними регуляторами змін із «місцевими особливостями», вибіркове або надлишкове регулювання порівняно з вимогами Директив ЄС. Йшлося також про місцеві аспекти регулювання питань аудиту та звітності щодо фондів і пов’язані з ними проблеми при транснаціональному розміщенні (пропонуванні до продажу) фондів, що ускладнює залучення інвесторів до них та підвищує юридичні ризики тощо. Для окремих країн болючим також залишається питання несприятливих змін в оподаткуванні цінних паперів та фондів.

Водночас, представники професійних асоціацій країн поділилися підходами, ініціативами та рішеннями, що пропонуються ними для вирішення зазначених та інших проблем щодо регулювання та нагляду в індустрії управління активами, а також розповіли про економічні й ринкові аспекти роботи КУА у своїх країнах.

Представник УАІБ – координатор міжнародних зв’язків Анастасія Гаврилюк ознайомила учасників зустрічі з поточною ситуацією в індустрії інвестиційних фондів та управління активами в Україні, а також змінами, що відбулися за рік від попередньої зустрічі Ініціативної групи у Любляні.

Презентація УАІБ охопила як законодавчі та регуляторні, так і економічні та ринкові аспекти роботи індустрії управління активами в Україні і була зосереджена, головним чином, на фактичних змінах у нормативно-правовій базі діяльності КУА, ІСІ та ринку цінних паперів за останній рік, проектах законодавчих змін, на які очікує ринок і підготовці нових пропозицій. Не залишилися поза увагою і позитивний злам у динаміці економіки України у 2-му кварталі 2016 року та стале зростання індустрії управління активами, що відбувається попри низку труднощів і спад в окремих її секторах. Виклики для індустрії пов’язані з регуляторними та економічними аспектами функціонування ринку цінних паперів в Україні у цей період, у тому числі з підвищенням нормативних вимог до професійних учасників ринку. Погоджуючись із УАІБ, учасники групи вважають його надлишковим чи передчасним.

Анастасія Гаврилюк наголосила на активній позиції УАІБ у міжнародній співпраці з колегами і партнерами з ЄС, зокрема із програмами та проектами, що надають Україні технічну допомогу в питаннях правового наближення до європейських стандартів, відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Вона розповіла про взаємодію Асоціації із різними державними органами та регуляторами ринку в Україні, зокрема НКЦПФР, та подякувала колегам у групі за ефективну співпрацю і взаємодопомогу при обміні інформацією щодо практичного досвіду діяльності компаній з управління активами у країнах ЦСЄ.

УАІБ отримала запрошення взяти участь у наступній зустрічі Ініціативної групи, що запланована на 2017 рік у Братиславі (Словаччина).

* Більше про групу CEE Initiative можна прочитати на сайті УАІБ:

http://www.uaib.com.ua/about_uaib/partners/cee_initiative.html

*****

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні (відкриті, інтервальні, закриті фонди) за вересень 2016 року

У вересні індекси українських бірж закрилися зі значним зростанням показників. Індекс Української біржі збільшився на +13,95%, а індекс ПФТС на +7,49%. За останні півроку фондові майданчики демонструють зростання. З початку року індекс УБ зафіксував +18,12%, а от індекс ПФТС лише наближується до позитивної зони з результатом -0,34%.

Відкриті інвестфонди продовжили очолювати список за рівнем доходності «з початку року» зі значенням +11,52% (+3,58% за вересень), друге місце посіли закриті фонди (+4,20% (+5,10% за місяць)), сектор інтервальних ІСІ залишився на третьому місці з показником -0,38% (+1,34%).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 19 відкритих ІСІ станом на 30.09.2016 р. становила 58,17 млн. грн. Відповідно до показників на кінець попереднього місяця, загальне збільшення вартості чистих активів становило+1418,47 тис. грн. (+2,60%). Проте, не зважаючи на загальне збільшення ВЧА через позитивну переоцінку портфелів, загальний чистий відтік коштів у секторі становив -177,36 тис. грн.

За підсумками серпня лише один відкритий фонд закрився у «мінусі», решта – зафіксували значне зростання. У вересні діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +13,98% до -1,74%.

За результатами вересня лідерами зростання у секторі стали:

«Аргентум» (+166,66 тис. грн. (+15,44%)) – завдяки залученню коштів інвесторів (+1,28% в обігу) отримав 14,85 тис. грн. чистого притоку;

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+64,81 тис. грн. (+9,11%)) – завдяки додатковому розміщенню 4 сертифікатів отримав чистий притік у розмірі 2,02 тис. грн.;

«Софіївський» (+296,63 тис. грн. (+8,01%)) – збільшення ВЧА відбулося виключно за рахунок позитивної переоцінки складових інвестпортфеля.

Найбільші виплати інвесторам у вересні зробили такі фонди:

«Надбання» (-81,39 тис. грн. (-12,06%)) – найбільший чистий відтік у розмірі -104,54 тис. грн. пов'язаний з викупом у інвесторів значної кількості сертифікатів (-15,06% в обігу);

«КІНТО-Казначейський» (-33,72 тис. грн. (-2,23%)) – чистий відтік становив -54,77 тис. грн. також через пред’явлення до погашення інвестиційних сертифікатів;

«КІНТО-Класичний» (+409,90 тис. грн. (+1,93%)) – через пред’явлення до викупу 74 інвестиційних сертифікатів отримав чистий відтік у розмірі -31,50 тис. грн.

Список основних гравців сектору у вересні залишився без змін. Перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (37,18% сукупної ВЧА (21,63 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (9,06% (5,27 млн. грн.)). Третє місце посів фонд «Софіївський» (6,87% (3,99 млн. грн.), фонд «КІНТО-Еквіті» (6,09% (3,55 млн. грн.)) на четвертому місці, на почесному п’ятому розмістився фонд «Альтус-Депозит» (5,93% (3,45 млн. грн.)).

Серед лідерів за доходністю відзначилися фонди: «Аргентум» (+13,98%), «ОТП Фонд Акцій» (+13,21%) та «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+8,80%).

Найгірший показник за вересень продемонстрував фонд «СЕМ Ажіо» (-1,74%).

Інтервальні фонди

У вересні до огляду включено 7 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 14,15 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА збільшилася на +488,68 тис. грн. (+3,67%).

За результатами вересня лідером із залучення коштів інвесторів став фонд«Аурум» (+80,41 тис. грн. (+4,44%)) – завдяки додатковому розміщенню цінних паперів (+0,53% в обігу) отримав 10,00 тис. грн. чистого притоку.

Найбільше падіння ВЧА зафіксував фонд«Оптімум» (-2,73 тис. грн. (-0,47%)) – через негативну переоцінку інвестпортфеля.

У секторі не зафіксовано будь-яких змін чистого капіталу.

Діапазон доходності інтервальних фондів у вересні коливався в межах від +4,36% до -1,81%.

Лідерами за доходністю стали фонди«Платинум» (+4,36%), «Аурум» (+3,89%) та «ТАСК Український Капітал» (+3,23%).

Мінусові показники продемонстрував лише один фонд «Оптімум» (-1,81%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів 4закритих ІСІ, які включено до вересневого огляду, на кінець місяця склала 12,19 млн. грн.Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +1346,92 тис. грн. (+12,41%).

Лідером із залучення коштів інвесторів став фонд «Індекс Української Біржі» (+1188,65 тис. грн. (+1,57%)) – завдяки додатковому розміщенню акцій (+13,26% в обігу) отримав 599,34 тис. грн. чистого притоку.

Жоден інший фонд не зафіксував будь-яких змін чистого капіталу, зміни ВЧА в секторі відбулося виключно за рахунок переоцінки складових інвестпортфелів.

Діапазон доходності закритих фондів у вересні коливався в інтервалі від +13,16% до -0,83%.

Показники з доходності у вересні були такими: «Індекс Української Біржі» (+13,16%), «УНІВЕР.УА/Скiф: Фонд Нерухомостi» (+5,95%), «АнтиБанк» (+2,11%) та «ТАСК Універсал» (-0,83%).

*****

Верховна Рада ухвалила у першому читання ряд законопроектів щодо залучення інвестицій через індустріальні парки

Парламент ухвалив у першому читанні проекти законів «Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій у реальний сектор економіки через індустріальні парки» (реєстраційний №2554а-д) та «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій у реальний сектор економіки через індустріальні парки» (реєстраційний №2555а-д), подані групою народних депутатів.

Метою документів є створення належних інструментів підтримки резидентів індустріальних парків, що відповідають найкращому світовому досвіду. Вони спрямовані на залучення іноземних та вітчизняних інвестицій, необхідних для створення в Україні розгалуженої мережі індустріальних парків.

*****

Парламент прийняв за основу проект Закону «Про внесення змін до Закону України "Про інвестиційну діяльність" (щодо державних інвестиційних проектів)

Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до Закону України "Про інвестиційну діяльність" (щодо державних інвестиційних проектів) (реєстраційний №5105), поданий групою народних депутатів. Законопроектом пропонується привести у відповідність положення Закону України “Про інвестиційну діяльність” із Законом України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів”, а також удосконалити проведення оцінки, відбору і моніторингу інвестиційних проектів, для реалізації яких може бути надана державна підтримка.

Документом, зокрема, передбачається:

- розмежування таких понять, як “державне інвестування” та “державна підтримка”;

- децентралізації прийняття рішень щодо інвестування шляхом введення понять “державного інвестування”, “місцевого інвестування” та гармонізації з бюджетним законодавством;

- спрощення процедури отримання державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів шляхом зміни ролі Державного реєстру інвестиційних проектів з дозвільної на інформативну;

- внесення проектів, яким надано державну підтримку, та державних інвестиційних проектів до Державного реєстру інвестиційних проектів з метою ведення моніторингу їх реалізації.

*****

Україна продовжить реформу фінансового
сектору і посилить нагляд за ринком капіталу

Плани щодо продовження Україною реформи фінансового сектору, зокрема і ринку капіталу, закріплені в Меморандумі між урядом України і Міжнародним валютним фондом. Згідно пункту 22 Меморандуму, оприлюдненому на сайті МВФ, Україна зобов’язалась привести національне законодавство у відповідність із загальноприйнятими стандартами функціонування ринків цінних паперів - принципами IOSCO, - що дозволить підписати Багатосторонній меморандум про взаєморозуміння щодо консультування, співробітництва і обміну інформацією (IOSCO MMoU), інформує прес-служба НКЦПФР.

Спостерігаючи серйозні проблеми, з якими стикається НКЦПФР, у процесі нагляду за ринком капіталу, в МВФ наголошують, що для їх вирішення і більш ефективного нагляду у регулятора недостатньо повноважень. Невідповідність законодавства України принципам IOSCO також серйозно обмежує здатність НКЦПФР співпрацювати з іноземними регуляторами і отримувати взаємну допомогу від них.

Як йдеться в тексті Меморандуму, НКЦПФР повинна мати повноваження:

a. проводити перевірки регульованих суб'єктів без існуючих надмірних обмежень, в тому числі шляхом скасування будь-якого мораторію на їх здійснення;

b. проводити аудит будь-якої юридичної або фізичної особи з метою визначення дотримання законодавства про цінні папери;

c. запитувати і отримувати інформацію про будь-яку юридичну або фізичну особу з метою визначення дотримання законодавства про цінні папери, в тому числі шляхом внесення винятків до існуючих законів з питань банківської таємниці і захисту персональних даних;

d. ділитися з іноземними органами регулювання інформацією, яка є в розпорядженні НКЦПФР, або отримати таку інформацію на їх вимогу з метою визначення дотримання законодавства про цінні папери;

e. використовувати наявні повноваження для надання допомоги іноземним органам регулювання;

f. приймати нормативні документи відповідно до законодавства України про цінні папери без будь-якого зовнішнього затвердження, погодження чи реєстрації;

g. мати доступ до більших та стабільних джерел фінансування, ніж на даний час;

h. забезпечувати належний правовий захист керівництва НКЦПФР та її співробітників.

У той же час, МВФ наголошує, що для здійснення цих нових повноважень, необхідно встановити в законодавстві такі вимоги:

i. вимагати від НКЦПФР встановити належний режим конфіденційності і рамки захисту даних для запобігання їх неправомірного розголошення;

j. запровадити для керівництва НКЦПФР та її співробітників вимоги конфіденційності та адміністративні й кримінальні санкції за неправомірне розголошення конфіденційної інформації, навіть після закінчення роботи в НКЦПФР.

Нагадаємо, протягом року на базі НКЦПФР працювали експерти місії технічної допомоги МВФ, які провели аналіз діяльності регулятора, дослідили системні проблеми українського ринку та оцінили законодавчі ініціативи НКЦПФР, які направлені на їх вирішення.

*****

Учасники Українського фінансового форуму
обговорили актуальні питання розвитку ринків капіталів

29-30 вересня 2016 року в Одесі відбувся Український фінансовий форум, організатором якого виступила група ICU. У форумі взяли участь представники державних регуляторів, професійних учасників фінансового ринку та експерти.

Як повідомляє прес-служба НКЦПФР, голова регулятора Тимур Хромаєв мав виступ в рамках другої дискусійної панелі «Ринки капіталів у Програмі розвитку фінансового сектору-2020: що зроблено та стратегічні кроки на наступні роки». Він розповів учасникам форуму про стан реформ і найближчі плани регулятора. Зокрема, Тимур Хромаєв, підкреслив: «Український ринок повинен бути частиною європейського ринку. Для цього повинні існувати чіткі стандарти і правила. Наприклад, такі як в Європі». Саме тому впровадження європейських директив, стандартів ESMA та загальноприйнятих міжнародних принципів IOSCO, за його словами, є наразі головним фокусом у роботі Комісії. Їх імплементація в національне законодавство дозволить українському ринку інтегруватися до європейського, а регулятору приєднатися до Багатостороннього Меморандуму про взаєморозуміння IOSCO (IOSCO MMoU).

У той же час, як зауважив голова Комісії: «Регулятор, що відповідає міжнародним стандартам, це не панацея. Це тільки перший крок з побудови справедливого, ефективного та прозорого ринку. У нас ще багато завдань попереду. Але без регулятора, що відповідає міжнародним стандартам, наш ринок не зможе стати частиною світового ринку. У цьому питанні зацікавлений не лише регулятор, а й учасники ринку, які отримають доступ до більш широких можливостей».

За його словами, відсутність України в списку підписантів IOSCO MMoU позбавляє нашу країну багатьох можливостей. «Відсутність повноважень у регулятора - це відсутність інвесторів на ринку», - заявив Т.Хромаєв.

Очільник регулятора зауважив також, що на форумі зібралися здебільшого професійні учасники ринку цінних паперів, інвестори майже не присутні на ньому. «Проблема в тому, що навіть тут (на форумі) не присутні інвестори. Ми говоримо один з одним (регулятор і професійні учасники ринку цінних паперів). А наше основне завдання - захист прав інвесторів. Повернути їх довіру - це те, до чого регулятор повинен прагнути».

Він нагадав, що за умовами співробітництва з МВФ і приєднання до IOSCO MMoU влада повинна виконати певні умови, серед яких допуск регулятора до інформації про юридичних і фізичних осіб, зняття обмежень на проведення перевірок професійних учасників ринку і аналізу правопорушень, створення забезпечення можливостей обмінюватися інформацією з іноземними регуляторами, фінансова незалежність регулятора. «Ці чотири умови відділяють нас від того, щоб наш ринок був визнаний цивілізованою юрисдикцією. Важливо всі ці умови прописати на законодавчому рівні», - додав Тимур Хромаєв.

Учасники форуму також обговорили впровадження деривативів, в тому числі товарних, і запровадження концепції регульованих ринків.

В рамках третьої дискусійної панелі «Розвиток фінансових інструментів: сьогодення та очікування» з доповіддю виступив член Комісії Дмитро Тарабакін, який розповів про існуючі проблеми обігу ОВДП та шляхи їх вирішення, розробку законодавчого та нормативного поля для розміщення і обігу корпоративних облігацій та облігації міжнародних фінансових організацій. Законотворча робота Комісії у цьому напрямку дозволить дати ринку нові більш якісні боргові інструменти у ситуації дефіциту акцій публічних компаній.

«Для нас є три важливі речі. По-перше, це контроль за ціноутворенням, прозорість цього процесу. По-друге, що не менш важливо, нам потрібно створити об’єктивну криву доходності на державні зобов’язання. І третє – створення ліквідного ринку ОВДП дасть можливість створити своєрідний бенчмарк для формування і розвитку ринку корпоративних облігацій».

Найбільш «гарячою» дискусія розгорнулася під час обговорення інституційної спроможності регуляторів ринків капіталів. Йшлося про інституційну спроможність НКЦПФР, можливості протидії зловживанням на ринку, джерела фінансування регулятора, а також досвід посилення інституційного потенціалу НБУ та законопроект про “спліт” Нацкомфінпослуг.

За результатами голосування учасників форуму щодо питання «Як повинен фінансуватися регулятор ринку капіталу», приблизно половина (45,9%) вважає, що за рахунок коштів платників податків – держави, 22,95% вважають, що виключно за рахунок регульованих суб'єктів, 29,51% підтримують змішану модель фінансування регулятора.

Свій погляд на ситуацію на ринку управління активами в рамках п'ятої дискусійної панелі «Інституційні інвестори як база відродження фондового ринку України» представив член Комісії Олександр Панченко.

Остання шоста дискусійна панель була присвячена питанням інфраструктури ринків капіталів в Україні. Виступаючи в рамках цієї панелі Дмитро Тарабакін нагадав присутнім, що реформування депозитарної інфраструктури відбуватиметься за такими критеріями «ефективність і затрати, надійність і стабільність, конкуренція і інновації». «На кожному етапі розвитку інфраструктури кожен елемент матиме певну важливість. Нині найбільш важливим елементом є ефективність і затрати. Ми не повинні порушити довіру до тих ринкових інституцій, що працюють. Повинен бути поступовий перехід від однієї моделі до іншої. І це головна вимога», - додав Д. Тарабакін.

*****

Ринок злиттів та поглинань активізують угоди в сфері цифрових технологій

Згідно з даними компанії Ernst&Young, у першій половині 2016 року, незважаючи на високий рівень волатильності на світовому ринку капіталів та невизначеність економічного зростання, кількість глобальних угод M&A суттєво не зменшилася. При цьому угоди в сфері цифрових технологій активізують ринок злиттів та поглинань.

Дослідження компанії Ernst&Young «Економіка в епоху цифрових технологій» базувалося на опитуванні понад 600 керівників компаній нетехнологічної сфери. Згідно з ним, у першій половині 2016 року на світовому ринку M&A було укладено 17 642 угоди, у той час як в аналогічному періоді 2015 року було укладено 17 665 угод, а у 2014 році - 17 464.

Загальна вартість угод, укладених протягом перших шести місяців поточного року, знизилася на 18% у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року, дефіцит був зумовлений відсутністю восьми крупних фінансових угод (вартістю понад $10 млрд.). Вартість найбільшої угоди першого півріччя залишилася на рівні 2014 року, але зросла на 35% порівняно з 2013 роком.

Через невизначеність подальшого розвитку країн Європи, компанії регіону ймовірно відмовляться від інвестицій у найближчому майбутньому, поки план дій не буде окреслено більш чітко. Водночас, компанії США та Азіатсько-Тихоокеанського регіону можуть прискорити процес поглинання компаній країн ЄС, якщо відносна вартість активів, що володіють глобальними клієнтськими базами та цінними технологічними розробками (інтелектуальна власність), стане більш привабливою.

У таких умовах у 2016 році на перший план виходить купівельна спроможність Китаю. Зростання на національному рівні та підтримка урядом планів розширення китайських компаній стимулюють закордонні придбання з метою розвитку китайської економіки та процвітання країни. У першій половині 2016 року китайські компанії уклали 387 угод загальною вартістю $129 млрд., перевищивши рекорд 2015 року на $97,9 млрд.

Відповідно до дослідження, дев’ять з десяти опитаних керівників компаній у всьому світі спостерігають зростання конкуренції з боку компаній, які освоїли цифрові технології.

Розглядаючи перспективи розвитку угод M&A на глобальному рівні, дослідження також виявило, що майже дві третини керівників планують застосовувати нові технології для перетворення свого бізнесу. Вони визнають, що цифрові перетворення впливають на всі аспекти їхнього бізнесу. Технологічний прогрес продовжує стимулювати конвергенцію галузі та впливати на поведінку споживачів. Це змушує компанії приймати далекоглядні, орієнтовані на укладання угод стратегії для забезпечення сталого розвитку в найближчому майбутньому.

Альянси також стають дедалі більш привабливим рішенням і розглядаються на рівні з угодами поглинання, а подекуди навіть заміщують їх, оскільки компанії шукають нові можливості. Третина керівників компаній, що взяли участь у дослідженні, планують створити альянси і партнерства у найближчі два роки. Майже для 90% керівників придбання інноваційних активів стає більш привабливим напрямком діяльності.

В Україні спостерігається значна зацікавленість до угод зі злиттів та поглинань з боку інвесторів. Окрім традиційно активного АПК, існує стійкий попит і активність в IT-секторі, причому як у сегменті продуктових компаній, що просувають свої унікальні розробки, так і серед сервісних компаній, що пропонують послуги з розробки програмного забезпечення.

Інтерес проявляють не тільки більші IT-гравці, але й фінансові інвестори - венчурні та Private Equity фонди, а також інвестори, які раніше не вкладали в цю галузь, але розуміють, що за цифровими технологіями майбутнє. В Україні вже успішно завершено низку проектів, пов’язаних із залученням інвестицій для українських IT-бізнесів, і наразі спостерігається стійкий попит на якісні активи в цій галузі.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 3,15 пункту,
а Індекс українських акцій – на 29,42пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 07.10.2016 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 07.10.2016 р.

*****

Міжнародні резерви України у вересні 2016 року зросли на 10%

Міжнародні резерви України на 1 жовтня 2016 року становили $15,59 млрд. (в еквіваленті) за попередніми даними, передає прес-служба НБУ. Завдяки успішному завершенню другого перегляду програми розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду у вересні резерви зросли на 10%. Загалом за останні 12 місяців вони збільшилися на 22%.

Збільшення резервів у вересні відбулося за рахунок надходжень з трьох джерел: третього траншу від МВФ на суму $1 млрд.; пов'язаного з програмою МВФ офіційного фінансування. А саме – $1 млрд. від розміщення єврооблігацій Міністерством фінансів під гарантії Уряду США; коштів від розміщення Міністерством фінансів ОВДП, номінованих в іноземній валюті, на суму $100,1 млн.

Водночас кошти з резервів у вересні було спрямовано на:

- Інтервенції Національного банку на міжбанківському валютному ринку України. З метою згладжування надмірної волатильності курсу гривні Національний банк проводив продаж іноземної валюти в перші тижня місяця. У другій половині місяця з огляду на появу надлишкової пропозиції валюти на міжбанківському ринку Національний банк здійснював купівлю валюти. Як наслідок, чистий продаж валюти Національним банком за минулий місяць становив $130,2 млн.

- Обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті. На ці цілі було спрямовано $580,3 млн., з яких $505,4 млн. – на обслуговування суверенних єврооблігацій, та $33,8 млн. – на погашення та обслуговування ОВДП.

За результатами місяця обсяг міжнародних резервів України покриває 3,9 місяця імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань, поточних операцій Уряду та Національного банку.

*****

Індекс споживчих цін в Україні у вересні 2016 року
дорівнював 101,8%, а у січні-вересні - 106,4%

Згідно з повідомленням Державної служби статистики у вересні 2016 року Індекс споживчих цін в Україні дорівнював 101,8% (з початку року - 106,4%). Індекс цін виробників промислової продукції становив 102,6% (з початку року – 122,1%). При цьому у добувній промисловості та розробленні кар’єрів у вересні ціни зросли на 8,3% (з початку року - на 55%), у переробній промисловості – знизилися на 2,1% (з початку року – зросли на 15,1%), а у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – зросли на 1,3% (з початку року – на 26,2%).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією