Новини УАІБ

У першому півріччі 2016 року загальні чисті активи європейських інвестиційних фондів зменшилися на 0,2%

Як свідчать дані звіту Представницької асоціації європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA) «Тренди європейської індустрії інвестиційних фондів у ІІ кварталі 2016 року» станом на початок липня 2016 року загальні чисті активи інвестиційних фондів, зареєстрованих у Європі, дорівнювали 13 290 млрд. євро. Такий показник виявився на 0,2% менше результату початку поточного року (13 320 млрд. євро). При цьому у І кварталі активи світових інвестфондів зменшилися на 2,3%, а у ІІ кварталі – збільшилися на 2,1%.

Серед інвестиційних фондів європейських країн найбільший обсяг чистих активів на звітну дату був зафіксований у фондах Люксембургу. Їхня частка у загальному обсязі активів становила 26% (3 462 млрд. євро). Друге місце посідали інвестфонди Ірландії (14,4% або 1 917 млрд. євро), третє - Німеччини (13,6% або 1 807 млрд. євро), четверте - Франції (12,6% або 1 681 млрд. євро), п’яте - Великобританії (10,3% або 1 371 млрд. євро).

У переважній більшості країн Європи у першому півріччі поточного року спостерігалося зменшення обсягів активів інвестиційних фондів. Найбільше вони зменшилися в інвестфондах Великобританії (на 7,6%), Португалії (на 6,6%), Ліхтенштейну (на 4,8%), Бельгії (на 5,6%) та Швеції (на 3,8%).

Однак, у ряді країн відбулося збільшення обсягів активів інвестиційних фондів. Зокрема, в Болгарії вони зросли на 7,3%, в Чехії – на 6,7%, в Хорватії - на 5,9%, в Туреччині – на 5%, в Нідерландах – на 4,9%, в Норвегії – на 4,8%, в Німеччині – на 4,5%, в Швейцарії – на 4,2%, в Ірландії – на 1%, в Данії – на 0,6%, в Австрії – на 0,2%.

Частка чистих активів фондів групи UCITS у загальному обсязі активів європейських інвестиційних фондів станом на початок липня 2016 року складала 60,7%, а фондів групи AIFs – 39,3%.

Загальні чисті активи фондів групи UCITS за перше півріччя поточного року зменшилися на 1,6% й за станом на початок липня дорівнювали 8 072 млрд. євро.

Частка активів фондів акцій у загальній структурі активів інвестфондів групи UCITS складала 36%, фондів облігацій - 28%, фондів з мульти-активами – 17%, фондів грошового ринку - 14%, інших видів фондів - 5%.

Загальні активи фондів акцій за січень-червень зменшилися на 7,2%, фондів з мульти-активами – на 2%, фондів облігацій – на 1,4%, фондів грошового ринку - на 3,5%, натомість активи фондів облігацій зросли на 3,2%, а інших видів фондів – на 16,5%.

Найбільші обсяги активів фондів групи UCITS станом на початок липня 2016 року спостерігалися у таких країнах: Люксембург – 36% від загального обсягу активів усіх європейських фондів цієї групи (2 906 млрд. євро); Ірландія – 17,9% (1 447 млрд. євро); Великобританія – 12,6% (1 018 млрд. євро); Франція – 9,2% (746 млрд. євро); Швейцарія – 5,3% (425 млрд. євро).

Протягом першого півріччя поточного року у більшості європейських країн було зафіксовано зменшення чистих активів інвестиційних фондів групи UCITS.

Найбільше зменшились активи інвестфондів Мальти (на 9,9%), Португалії (на 7,7%), Польщі (на 7%), Великобританії (на 6,5%) та Греції (на 6,1%).

Збільшення обсягів чистих активів інвестиційних фондів групи UCITS спостерігалося лише в Угорщині (на 16%), Хорватії (на 12,3%), Нідерландах (на 11%), Болгарії (на 7,4%), Норвегії (на 4,8%), Туреччині (на 4,5%), Чехії (на 4,1%), Швейцарії (на 3,6%) та Румунії (на 0,5%). При цьому в Ірландії цей показник за січень-червень не змінився.

Сукупні чисті активи європейських інвестиційних фондів групи AIFs за перше півріччя 2016 року зросли на 2% й станом на початок липня дорівнювали 5 217 млрд. євро.

Також EFAMA повідомляє, що станом на звітну дату загальна кількість інвестиційних фондів групи UCITS дорівнювала 30,27 тис. (52,2% від загальної кількості європейських інвестфондів), а групи AIFs - 27,69 тис. (47,8%).

За даними звіту протягом перших шести місяців 2016 року спостерігався приплив коштів до європейських інвестиційних фондів групи UCITS, який дорівнював 64 млрд. євро. Причому, якщо у І кварталі вони втратили 7 млрд. євро, то у ІІ кварталі залучили 71 млрд. євро.

Натомість, такі показники виявилися нижчими за результати аналогічного періоду минулого року, коли інвестфонди Європи залучили 397 млрд. євро (у І кварталі приплив коштів становив 283 млрд. євро, а у ІІ кварталі – 114 млрд. євро).

Лідерами за обсягом припливу коштів у першому півріччі 2016 року були фонди облігацій, які отримати 33 млрд. євро. Фонди грошового ринку залучили 25 млрд. євро, фонди з мульти-активами 21 млрд. євро, інші види фондів - 7 млрд. євро. Проте, фонди акцій втратили 22 млрд. євро.

Найбільші обсяги залучених коштів спостерігалися в інвестиційних фондах групи UCITS Ірландії (50 млрд. євро), Швейцарії (11 млрд. євро), Німеччини (6 млрд. євро), Франції (4 млрд. євро) та Норвегії (3 млрд. євро).

Однак, в інвестиційних фондах групи UCITS ряду європейських країн відбувся відтік коштів. Найбільших втрат зазнали інвестфонди Великобританії (6 млрд. євро), Нідерландів (1,5 млрд. євро) та Іспанії (1,4 млрд. євро).

*****

Оляна Гордієнко призначена членом Національної
комісії з цінних паперів та фондового ринку 

Указом Президента України Петра Порошенка №392/2016 від 12 вересня 2016 року Оляну Гордієнко призначено новим членом НКЦПФР, інформує прес-служба Комісії.

О. Гордієнко має 15-ий досвід роботи у київському офісі Baker&McKenzie у напрямку консультування українських та міжнародних клієнтів по трансакціях злиття та поглинання, у тому числі угод з прямого приватного інвестування. Останнім часом її діяльність була зосереджена на проектах з реформування корпоративного управління та приватизації, зокрема, реформи корпоративного управління державного сектору економіки та законодавства про державно-приватне партнерство.

У Комісії Оляна Гордієнко займатиметься питаннями корпоративного управління та розвитку інструментів фондового ринку, зокрема: розвитком корпоративного управління в акціонерних товариствах, удосконаленням стандартів щодо емісії та обігу цінних паперів; формуванням та реалізацією єдиної державної політики щодо емітентів цінних паперів; розвитком ринку похідних фінансових інструментів, тощо.

Нагадаємо, що Указом Президента України №50/2015 від 30 січня 2015 року Головою НКЦПФР призначено Тимура Хромаєва, членами НКЦПФР – Дмитра Тарабакіна, Юрія Буцу, Олександра Панченка та Ігоря Назарчука. Згодом Ю.Буца перейшов на роботу у Міністерство фінансів України.

*****

НКЦПФР має намір змінити законодавство щодо розкриття
інформації та вимог до емісії цінних паперів

На засіданні Комітету з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку НКЦПФР відбулося обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення вимог до розкриття інформації на фондовому ринку та вдосконалення вимог до проспектів та порядку емісії цінних паперів)», який розроблено фахівцями регулятора, передає прес-служба Комісії.

Робота над змінами законодавства відбувається на виконання Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, та з врахуванням рекомендацій технічної місії Міжнародного валютного фонду.

Основні новації розробленого законопроекту:

- передбачається удосконалення порядку емісії цінних паперів та вимог щодо оформлення проспекту при публічній пропозиції цінних паперів та допуску їх до торгів на фондовій біржі та визначення винятків, при яких оформлення проспекту не потрібне;
- передбачається приведення вимог до мови та змісту інформації, яка повинна міститися у проспекті, у відповідність до норм законодавства ЄС;
- передбачається удосконалення вимог щодо розкриття інформації та впроваджується диференційований підхід щодо обсягу та періодичності розкриття емітентом інформації;
- розширюється перелік можливих способів розкриття інформації;
- передбачається необхідність підготовки емітентом, як складових частин річної інформації про емітента, таких документів, як звіт керівництва та звіт про корпоративне управління;
- передбачається запровадження нових порогових значень для визначення значних пакетів акцій публічного акціонерного товариства - в 5, 10, 15, 20, 25, 30, 50, 75 відсотків - та змінено процедуру розкриття такої інформації.

З прийняттям цього законопроекту всі емітенти вважатимуться такими, що не здійснювали публічну пропозицію цінних паперів, якщо емітент не оприлюднить інформацію про зворотне. Тобто публічними станом на 1.01.2018 р. вважатимуться лише емітенти, які будуть перебувати у лістингу на цю дату, і такі, які заявлять, що робили публічну пропозицію цінних паперів.

Всі пропозиції, отримані від учасників ринку, будуть опрацьовані Комісією та враховані за можливості, робота над законопроектом триватиме.

*****

Комісія зафіксувала 16 фактів правопорушень на ринку цінних паперів

 За інформацією прес-служби НКЦПФР з 5 по 9 вересня 2016 року внаслідок розгляду справ уповноваженими особами Центрального апарату Комісії (без урахування територіальних органів регулятора) було винесено 16 постанов про накладення санкцій за правопорушення.

Регулятором виявлені такі правопорушення у діях професійних учасників фондового ринку, емітентів, юридичних та фізичних осіб:

- повторне неподання інформації до Комісії - 1;
- невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов – 2;
- порушення вимог законодавства про цінні папери –  5;
- умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку – 8.

З початку поточного року, станом на 9.09.2016 року (за даними лише Центрального апарату НКЦПФР):
- розглянуто справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 532;
- накладено фінансових санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів – 406 на загальну суму 6 464 387 грн.;
- винесено попереджень – 77;
- зупинено дію ліцензії – 2;
- анульовано ліцензій – 29;
- сплачено штрафів – 162 на загальну суму 824 120 грн.;
- закрито справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 18;
- винесено розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери – 249.

*****

НКЦПФР обговорила з учасниками товарних ринків перспективи впровадження на українському ринку бенчмарків на стандартизовані товарні активи

Керівництво НКЦПФР провело зустріч із представниками товарних ринків – профільних міністерств, професійних об’єднань, крупних гравців – для обговорення перспектив впровадження на українському ринку бенчмарків на стандартизовані товарні активи, які можуть у подальшому застосовуватись у товарних ф’ючерсних контрактах, повідомляє прес-служба Комісії.

«Наша мета запровадити принципи, які використовуються на розвинутих товарних ф’ючерсних ринках, зокрема в Європі, оскільки Україна рухається саме в європейському напрямку. Не нав’язувати, оскільки товарні ринки це інша сфера регулювання, а саме запропонувати. Ми не побудуємо в Україні повноцінний ринок без цих загальноприйнятих правил» – підкреслив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

Враховуючи очікувані зміни в законодавстві, які розширять компетенцію НКЦПФР на регульовані товарні ринки, Голова Комісії наголосив на відсутності на них прозорого ціноутворення і планах регулятора сприяти змінами на краще.

Представники великих гравців зернового ринку підтвердили, що наразі цінова ситуація є для них зрозумілою і прозорою для здійснення комерційної діяльності, але недостатньо прозорою для появи якісних фінансових інструментів для товарного ринку, в тому числі таких, які зможуть застосовуватись ними з метою хеджування ризиків.

Голова НКЦПФР зауважив, що можливості для застосування фінансових інструментів на товарні активи з’являться тоді, коли правила первинного товарного ринку будуть доведені до відповідних стандартів, зокрема, тих, що стосуються прозорості цінової інформації, системи забезпечення якості, зберігання та поставки товару. «Лише за цих умов товарний ринок зможе ефективно працювати і використовувати для своїх потреб фінансові інструменти. Важливо, щоб всі учасники ринку розділяли ці принципи і сприяли їх запровадженню в Україні», – додав Т. Хромаєв.

У зустрічі взяли участь представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держрезерву України, Української зернової асоціації, Українського аграрного холдингу, Державної продовольчо-зернової корпорації України, Миронівського хлібопродукту, Bunge Україна, Cofco Agri Ukraine, Agrogeneration, HarvEast, Групи компаній ТІС, тощо.

Учасники зустрічі домовилися визначити своїх представників для створення робочої групи і продовження співпраці саме у форматі засідань робочої групи.

*****

Нацкомфінпослуг ініціювала проведення експертної місії TAIEX
з питань імплементації законодавства ЄС щодо недержавних пенсійних фондів

На початку вересня 2016 року в приміщенні проекту ЄС «Технічна допомога за пріоритетними напрямками фінансового сектору» EU-FINSTAR у рамках інструменту технічної допомоги та інформаційного обміну Європейської Комісії TAIEX проходила експертна місія на тему «Імплементація законодавства ЄС щодо недержавних пенсійних фондів», проведення якої ініціювала Нацкомфінпослуг, повідомляє прес-служба Комісії.

Міжнародний досвід представляли експерти місії: Тібор Парніцький та Мелінда Тос – фахівці Міністерства національної економіки (Угорщина). Команду фахівців Нацкомфінпослуг, що брали участь у заході, очолювала Член Нацкомфінпослуг Ольга Гурбич. Крім того, учасниками заходу були представники Міністерства соціальної політики України, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів.

Метою проведення експертної місії було здійснення аналізу законопроекту «Про внесення змін до законів України з питань накопичувального пенсійного забезпечення», розробленого Нацкомфінпослуг, на відповідність положенням Директиви 2003/41/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 3 червня 2003 року про діяльність установ трудового пенсійного забезпечення та нагляд за ними.

Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки до 15% річних з 16 вересня 2016 року, передає прес-служба НБУ.

Пом’якшення монетарної політики обумовлено подальшим зниженням ризиків для цінової стабільності та узгоджується з цілями щодо інфляції – 12% +/-3% на 2016 рік та 8% +/-2% на 2017 рік.

Динаміка споживчих цін в останні місяці відповідала прогнозу Національного банку, опублікованому в Інфляційному звіті (липень 2016). Так, у серпні 2016 року інфляція становила у річному вимірі 8.4%.

Інфляційний тиск, зумовлений фундаментальними факторами, продовжував послаблюватися. Про це свідчить подальше уповільнення базової інфляції – до 7.4% у річному вимірі. Як і передбачалося, це зумовлювали низький сукупний попит, висока пропозиція продовольчих товарів та стримана грошово-кредитна політика. На цьому тлі подальше покращення продемонстрували також інфляційні очікування як серед населення, так і серед бізнесу та експертної спільноти.

Економічна активність поступово відновлюється – у ІІ кварталі зростання реального ВВП прискорилося до 1,3% у річному вимірі. У липні зростання індексу випуску базових галузей збереглося на рівні 1,7% у річному вимірі. Водночас, за оцінками Національного банку, внесок приватного споживання в економічне зростання залишався низьким і не ґенерував додаткового інфляційного тиску, незважаючи на високі темпи зростання реальних заробітних плат упродовж останніх місяців.

У ІV кварталі 2016 року показник інфляції у річному вимірі наблизиться до рівня 12%. Головним чином – як результат відображення в статистиці підвищення тарифів на комунальні послуги. Базова інфляція, за оцінками Національного банку, продовжить уповільнюватися, демонструючи подальше послаблення фундаментального інфляційного тиску.

Волатильність обмінного курсу, що посилилася у серпні-вересні, не створила суттєвих ризиків для виходу інфляції за межі цільових показників. Національний банк, як і раніше, не перешкоджав домінуючим тенденціям на валютному ринку, водночас згладжував надмірні коливання обмінного курсу за допомогою валютних інтервенцій.

Разом з тим, завершення другого перегляду програми співпраці з Міжнародним валютним фондом стане важливим фактором покращення очікувань, джерелом надходження фінансування до країни та сигналом як для вітчизняних, так і зовнішніх інвесторів, що наша країна прямує правильним шляхом до відновлення стійкого економічного зростання. Також збільшення обсягів експорту зернових та інших сільськогосподарських культур від високого врожаю компенсуватиме нещодавнє падіння цін на світових ринках.

Але з огляду на невизначеність щодо ситуації на зовнішніх ринках Національний банк залишає монетарні умови достатньо стриманими.

У разі продовження послаблення ризиків для цінової стабільності Національний банк і надалі пом’якшуватиме монетарну політику для підтримки відновлення економічного зростання.

Розмір облікової ставки на рівні 15% затверджено Рішенням Правління Національного банку України від 15 вересня 2016 року № 277-рш "Про розмір облікової ставки".

*****

У січні-липні 2016 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в Україні становило $947,4 млн.

У січні-липні 2016 року експорт товарів з України становив $19 545,4 млн., а імпорт в Україну – $20 492,8 млн., повідомляє Державна служба статистики. Порівняно із січнем-липнем 2015 року експорт скоротився на 10,5% (на $2 291,6 млн.), імпорт – на 4% (на $858,8 млн.).

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у звітному періоді становило $947,4 млн. (у січні-липні 2015 року було зафіксоване позитивне – $485,4 млн.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,95 (у січні-липні 2015 року – 1,02). Зовнішньоторговельні операції проводилися із партнерами із 216 країн світу.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією