Новини УАІБ

Указом Президента України затверджено
Положення про Національну інвестиційну раду

Президент України видав Указ №365/2016 від 29 серпня 2016 року «Питання Національної інвестиційної ради». Ним затверджено Положення про Національну інвестиційну раду.

Згідно з документом Національна інвестиційна рада є консультативно-дорадчим органом при Президентові України. У своїй діяльності Рада керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

Основними завданнями Ради є:

- розроблення пропозицій щодо стимулювання та розвитку інвестиційної діяльності в Україні, формування привабливого інвестиційного іміджу України, у тому числі з урахуванням найкращої міжнародної практики;

- сприяння формуванню основних напрямів державної політики щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні;

- напрацювання пропозицій щодо стратегічних напрямів розвитку інвестиційного потенціалу України, стимулювання іноземних та національних інвестицій в розвиток економіки держави;

- вивчення ініціатив та потенційних пропозицій щодо інвестиційних проектів, а також практики взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності з державними органами;

- аналіз та узагальнення проблем, які перешкоджають інвестуванню в економіку України, підготовка пропозицій щодо шляхів їх вирішення, зокрема щодо заходів зі сприяння захисту прав інвесторів;

- участь в опрацюванні проектів актів законодавства з питань інвестиційної діяльності.

Рада для здійснення покладених на неї завдань має право:

- одержувати в установленому порядку від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій усіх форм власності необхідні інформацію, документи і матеріали;

- утворювати дорадчі, експертні комітети та комісії, інші робочі органи, зокрема для підготовки пропозицій до розгляду Радою, інформаційного, аналітичного, експертного забезпечення діяльності Ради, визначати порядок роботи таких органів, запрошувати представників таких органів до участі у засіданнях Ради з правом дорадчого голосу;

- залучати в установленому порядку до участі в роботі Ради працівників міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади України, підприємств, установ і організацій, а також іноземних фахівців;

- запрошувати на засідання Ради керівників міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, представників інших державних органів та органів місцевого самоврядування і залучати їх до обговорення окремих питань.

Рада утворюється у складі Голови, секретаря Ради, а також інших членів Ради. Головою Ради є Президент України. До складу Ради входять: Голова Верховної Ради України (за згодою), Прем'єр-міністр України, Голова Національного банку України (за згодою), Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України, Міністр фінансів України, Міністр юстиції України, а також за згодою: представники українських та іноземних організацій та компаній, бізнесових кіл, експерти з питань залучення інвестицій, розвитку підприємництва, фахівці у галузі економіки, фінансів.

Також Указом Президента секретарем Національної інвестиційної ради призначено Бориса Ложкіна.

*****

Уряд подав до парламенту законопроект «Про внесення змін до деяких
законів України щодо врегулювання питання участі акціонерів
в управлінні акціонерним товариством»

У Верховній Раді зареєстровано проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання участі акціонерів в управлінні акціонерним товариством» (реєстраційний №5043), поданий Кабінетом Міністрів.

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його завданням є врегулювання питання участі в управлінні акціонерними товариствами акціонерів, які до 12 жовтня 2014 року не скористалися своїм правом на зарахування належних їм акцій на рахунки в цінних паперах в депозитарній системі.

З цією метою, проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання участі акціонерів в управлінні акціонерним товариством» передбачає:

– доповнення Закону України «Про акціонерні товариства» новою статтею 691 з метою передбачення наслідків викупу акціонерним товариством розміщених ним акцій;

– доповнення пункту 10 Розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про депозитарну систему України» нормою в частині встановлення обмеження всіх інших прав за цінними паперами власників, які до 12 жовтня 2014 року не скористалися своїм правом на зарахування належних їм акцій на рахунки в цінних паперах в депозитарній системі;

– доповнення Розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про депозитарну систему України» новими пунктами 101, 102 та 103 щодо:

- передбачення процедури поновлення власником (спадкоємцем або правонаступником власника) обліку права на цінні папери та прав за такими цінними паперами, які були обмежені відповідно до пункту 10 Розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про депозитарну систему України»;

- передбачення механізму визнання цінних паперів, які обліковуються на окремому рахунку в Центральному депозитарії цінних паперів, викупленими емітентом, у разі, якщо власник (спадкоємець або правонаступник власника) протягом року не скористається запропонованою процедурою поновлення обліку права на цінні папери та прав за такими цінними паперами;

- зобов’язання емітента сплатити їх власнику (спадкоємцю або правонаступнику власника) ринкову вартість цінних паперів, які вважаються викупленими;

- передбачення особливостей застосування процедур поновлення власником (спадкоємцем або правонаступником власника) своїх прав за цінними паперами, щодо яких існує обмеження (обтяження) їх обігу.

Прийняття законодавчого акта сприятиме вирішенню проблеми «сплячих акціонерів» та підвищенню рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах.

*****

Регулятори обговорили шляхи трансформації інфраструктури
ринку капіталів з її учасниками

Минулого тижня відбулася зустріч робочої групи за участі представників Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного депозитарію України з учасниками ринку капіталів, присвячена підготовці Концепції розвитку депозитарної та розрахунково-клірингової інфраструктури фінансового сектору, інформує прес-служба НБУ. Учасники зустрічі зосередили увагу на питаннях концепції створення ефективної інфраструктури клірингу та розрахунків за угодами з цінними паперами, укладеними на біржовому та позабіржовому ринках, послідовності проведення змін в інфраструктурі.

«На сьогодні виконання укладених біржових угод гарантується шляхом 100% попереднього депонування цінних паперів та грошей з обох сторін. Цей підхід є простим та надійним, але низько ефективним. Він не відповідає світовій практиці та не в змозі гарантувати виконання угод укладених на умовах Т+N», - зазначив заступник Голови Національного банку Олег Чурій. Окрім того, поставка проти оплати цінних паперів в Україні відбувається через депонування коштів на рахунках у комерційному банку, що також не відповідає світовим практикам розрахунків через платіжну систему центрального банку. Як наслідок, маємо додаткову ланку у процесі розрахунків за угодами з цінними паперами, використання якої призводить до зайвих часових та трансакційних витрат і є архаїзмом з точки зору міжнародного досвіду розвинутих фінансових ринків.

Іншим важливим напрямком для розвитку вітчизняної інфраструктури є відкриття рахунків для провідних міжнародних центральних депозитаріїв у депозитарії НБУ та НДУ. Це значно спростить доступ іноземним інвесторам до українського ринку капіталів.

З огляду на це регулятори запропонували реформувати інфраструктуру розрахунків та гарантування угод з цінними паперами, поступово відмовившись від використання послуг Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках. На першому етапі функції цієї установи пропонується частково передати НДУ, зокрема з попереднього депонування коштів і цінних паперів для проведення торгів на організованому ринку. Окрім того, біржам буде надана можливість забезпечувати виконання укладених угод. У подальшому, в залежності від розвитку ринку капіталів в Україні, його учасники зможуть самостійно визначити модель, яка буде застосовуватись для гарантування зобов’язань за угодами з цінними паперами та, зокрема, потребу у створені вітчизняного або залученні іноземного центрального контрагента.

«Це наше спільне з Національним банком бачення, яке ми пропонуємо учасникам ринку для розгляду. У подальшому ми продовжимо його обговорення в робочих групах, в яких сформуємо узгоджену з ринком позицію. Вона буде презентована для публічного обговорення в жовтні і складе основу для Концепції розвитку депозитарної та розрахунково-клірингової інфраструктури фінансового сектору, яку в якості радника НКЦПФР розроблятиме міжнародна консалтингова компанія залучена Європейським банком реконструкції та розвитку», - розповів член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитро Тарабакін.

Також учасники зустрічі обговорили перспективи передачі цінних паперів, облік яких віднесений до компетенції НБУ, на депозитарне обслуговування до НДУ в якості Центрального депозитарію. «Існування двох депозитаріїв – депозитарію НБУ та Національного депозитарію – не є доцільним за поточного розміру фондового ринку в Україні і створює складності для депозитарних установ, яким доводиться поєднувати різні системи депозитарного обліку», - зазначив начальник управління депозитарної діяльності НБУ Андрій Супрун. Але, за його словами, ефективно здійснити передачу державних цінних паперів у НДУ можливо лише за виконання двох умов. По-перше, за гарантії безперешкодного проведення монетарних операцій Національним банком, зокрема операцій з рефінансування комерційних банків. По-друге, за умови забезпечення надійності зберігання та проведення розрахунків за угодами з державними цінними паперами. Після забезпечення цих умов здійснити передачу державних цінних паперів, номінальна вартість котрих становить понад 500 млрд. грн., можна буде протягом одного року.

*****

НКЦПФР продовжує процес очищення фондового ринку

Здійснення операцій на фондовій біржі з цінними паперами, вартість яких не відповідає фінансово-господарським показникам емітента, стало неможливим, повідомляє прес-служба регулятора.

На початку минулого року Комісія провела ґрунтовний аналіз правочинів, укладених учасниками біржових торгів на організованому ринку та фінансової звітності емітентів, цінні папери яких торгувалися на організованому ринку. В результаті аналізу було визначено перелік цінних паперів, біржова вартість яких не кореспондувалася з фінансово-господарськими показниками емітентів, наявні у компаній активи не відповідали вартості їх цінних паперів.

З метою захисту прав інвесторів торгівлю такими цінними паперами було зупинено на всіх фондових біржах та здійснено відповідні дії щодо фіксації виявлених зловживань на ринку цінних паперів. Загалом за період з 01.07.2015 р. по 01.07.2016 р. Комісією було прийнято рішення про зупинення торгівлі цінними паперами на будь-якій фондовій біржі щодо 100 емітентів.

34 емітента цінних паперів із загальної кількості мали показники, які свідчили про наявність ознак фіктивності відповідно до Положення «Про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності», затвердженого рішенням Комісії від 10.07.2015 р. №980. Зазначені 34 емітенти були включені Комісією до переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, а обіг їх акцій був зупинений.

Крім того, з 1 січня 2016 року Комісія запровадила нові вимоги до лістингу цінних паперів на фондових біржах, які базуються на європейських стандартах. Дії регулятора щодо зупинки обігу та торгівлі цінними паперами та введення нових правил лістингу призвели до кардинальних змін на ринку. Але завдяки цим діям здійснення операцій на фондових біржах з цінними паперами, вартість яких не відповідає фінансово-господарським показникам емітента, стало майже неможливим.

За даними НКЦПФР, обсяг операцій з такими цінними паперами на організованому ринку до початку очищення оцінювався у 12,18 млрд. грн., на неорганізованому ринку – у 311,09 млрд. грн. За рік, протягом якого тривали процеси очищення (з 01.07.2015 р. по 01.07.2016 р.), цей обсяг скоротився на організованому ринку на 99% до 134 млн. грн., а на неорганізованому ринку – на 49% до 189,24 млрд. грн.

Кількість випусків цінних паперів (акцій, облігацій підприємств та інвестиційних сертифікатів), які включено до біржових реєстрів фондових бірж, загалом скоротилася з 960 до 724. Переважну частку в цьому обсязі посідали випуски облігацій внутрішньої державної позики (станом на 01.07.2016 р. - 91%). Кількість випусків акцій в біржових реєстрах скоротилася зі 136 до 13, а облігацій підприємств зі 130 до 30.

Цінні папери, торгівлю якими було зупинено на фондових біржах, активно використовувалися в біржових угодах, які мали визначені законодавчо ознаки маніпулювання цінами.

У рамках протидії маніпулюванню уповноваженими особами Комісії у період з 01.07.2015 р. по 01.07.2016 р. порушено 151 справу. За результатами розгляду справ було винесено 23 постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, відповідно до яких до товариств застосовано 21 штрафну санкцію на загальну суму 5 800 000 грн. та 2 санкції у вигляді анулювання ліцензії на професійну діяльність. Одна справа була закрита у зв‘язку з припиненням юридичної особи, яка підозрювалася у маніпулюванні. Розгляд інших 127 справ триває.

Правопорушення, які мали ознаки маніпулювання цінами, зафіксовані Комісією на майже всіх фондових біржах. В угодах, які мали ознаки маніпулювання цінами використовувались цінні папери 29 емітентів простих іменних акцій, 16 інститутів спільного інвестування, 3 емітентів дисконтних облігацій, 1 емітента облігацій внутрішньої державної позики за різними випусками.

На 23 постанови Комісії про накладення санкцій за маніпулювання цінами подано 9 скарг. За результатами їх розгляду – 5 постанов залишено без змін, 1 постанова скасована і справа направлена на новий розгляд. У розгляді 2 скарг відмовлено, розгляд 1 скарги наразі триває.

Менше половини правопорушників використали можливість судового оскарження постанов Комісії. Зокрема, на 11 постанов про накладення санкцій за маніпулювання цінами були подані судові позови. По 9 справам провадження у суді триває, по 2 справам судом прийняті рішення (одне на користь Комісії, інше на користь позивача).

На кінець періоду Комісія продовжила зупинку торгівлі цінними паперами на будь-якій фондовій біржі лише 16 емітентів зі 100 у зв‘язку з не усуненням порушень законодавства, а саме нерозкриттям ними регулярної інформації за 2015 рік.

Процеси очищення ринку та підвищення вимог до лістингу цінних паперів на фондових біржах дозволять зробити біржові ціни більш репрезентативними, а ринок і процес формування ціни на цінні папери більш прозорим. Прозоре ціноутворення – одна з головних передумов для здорового фінансового ринку.

*****

Комісія зафіксувала 10 фактів правопорушень на ринку цінних паперів

З 22 по 26 серпня 2016 року внаслідок розгляду справ уповноваженими особами Центрального апарату Комісії (без врахування територіальних органів регулятора) було винесено 10 постанов про накладення санкцій за правопорушення, передає прес-служба НКЦПФР.

Комісією виявлені такі правопорушення в діях професійних учасників фондового ринку, емітентів, юридичних та фізичних осіб:

- неподання інформації до Комісії – 7;

- порушення вимог законодавства щодо цінних паперів – 2.

З початку поточного року, станом на 26.08.2016 р. (за даними лише Центрального апарату НКЦПФР):

- розглянуто справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 484;

- накладено фінансових санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів – 378 на загальну суму 5 092 507 грн.;

- винесено попереджень – 69;

- зупинено дію ліцензії – 2;

- анульовано ліцензій – 20;

- сплачено штрафів – 148 на загальну суму 710 980 грн.;

- закрито справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 15;

- винесено розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери – 235.

За звітний період, в рамках діяльності по фінансовому моніторингу, на виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Комісією виявлено правопорушення порядку реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу, та застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн.

*****

Мінекономіки пропонує створити спецслужбу для фінансових розслідувань

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України ініціює об’єднання економічних підрозділів Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ та податкової міліції у Службу фінансових розслідувань. Про це йдеться в опублікованій на сайті відомства презентації.

«Пропонується на обговорення: об’єднати економічні підрозділи СБУ, МВС та податкової міліції у Службу фінансових розслідувань; демілітаризувати нову Службу; сфокусувати її на аналітичній роботі та розслідувань», – зазначається в презентації.

Експерти міністерства вважають, що такі кроки дозволять знизити тиск на бізнес, підвищать ефективність розслідувань і довіру суспільства до державних органів.

Крім того, МЕРТ звертає увагу громадськості і державних органів на поточні проблеми, що перешкоджають веденню бізнесу в Україні. Зокрема, нескінченні перевірки, що включають «маски-шоу», вилучення обладнання, а також істотне дублювання функцій державних правоохоронних органів.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 4,65пункту,
а Індекс українських акцій – на 29,35пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 02.09.2016 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 02.09.2016 р.

*****

У липні 2016 року середня номінальна заробітна
плата в Україні дорівнювала 5 374 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій в липні 2016 року становила 5 374 грн., що в 3,7 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (1 450 грн.).

Порівняно із червнем розмір заробітної плати збільшився на 0,7%, а за останні 12 місяців (відносно липня 2015 року) – на 22,4%.

Реальна заробітна плата в липні 2016 року порівняно із червнем 2016 року збільшилася на 0,9%, відносно липня 2015року – на 14,8%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією