Новини УАІБ

НКЦПФР відкриває доступ до Загальнодоступної інформаційної бази даних про ринок цінних паперів у формі відкритих даних

НКЦПФР розробила та запроваджує в режимі дослідної експлуатації відкритий інтерфейс прикладного програмування (API) для доступу до Загальнодоступної інформаційної бази даних про ринок цінних паперів (http://stockmarket.gov.ua), повідомляє прес-служба Комісії. ), повідомляє прес-служба Комісії.

Відкритий інтерфейс дозволить у зручному режимі здійснювати автоматизоване копіювання інформації, відстежувати її оновлення. Отриману за допомогою відкритого інтерфейсу інформацію будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту (з обов’язковим посиланням на джерело такої інформації).

Стислий опис доступних інформаційних ресурсів та відкритого інтерфейсу розміщено за посиланням: http://stockmarket.gov.ua/api/v1/index..

Доступ до Загальнодоступної інформаційної бази даних про ринок цінних паперів у формі відкритих даних забезпечується на виконання вимог ст. 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. №835.

Наразі відкритий інтерфейс забезпечує доступ до розміщеної з початку 2013 року інформації емітентів цінних паперів, інформації щодо вчинених правочинів на фондових біржах та позабіржовому ринку, інформації управителів іпотечним покриттям, а також до розміщеної починаючи з 2015 року інформації рейтингових агентств.

Дані, доступні за допомогою відкритого інтерфейсу, в повній мірі відповідають за змістом оригінальній інформації, яка подається суб’єктами розкриття для розміщення у Загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів. Водночас структура, параметри, формат подання можуть зазнавати протягом періоду дослідної експлуатації певних змін.

Комісія розраховує під час дослідної експлуатації отримати слушні пропозиції та зауваження для удосконалення відкритого інтерфейсу.

НКЦПФР продовжує працювати над впровадженням відкритих інтерфейсів доступу до інформації у формі відкритих даних за такими напрямками: інформація про фінансові установи, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів; інформація з Реєстру правопорушень на ринку цінних паперів; відомості про власників значних пакетів (10 і більше відсотків) акцій; інформація з Державного реєстру випусків цінних паперів; інформація з Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств та реєстру аудиторських фірм.

Нагадаємо, що уповноваженою особою на розміщення інформації у Загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів є Державна установа «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» (АРІФРУ). Минулого року було проведено консолідацію функцій по розкриттю інформації на базі АРІФРУ. Новий сервіс дозволяє одночасно з розміщенням інформації у Загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР автоматично направляти її для публікації у бюлетень «Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку».

*****

Регулятор провів обговорення нової редакції законопроекту щодо корпоративних облігацій

У рамках засідання робочої групи Комітету з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку НКЦПФР відбулося обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих видів облігацій», інформує прес-служба Комісії.

Попередню редакцію законопроекту під реєстраційним номером №0956 за домовленістю з комітетом Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності буде знято з розгляду ВРУ та доопрацьовано.

У засіданні робочої групи взяли участь юридичні компанії Sayenko Kharenko, Avellum, Dentons, представники Незалежної асоціації банків України, Національної ради реформ, Верховної Ради України, саморегулівних організацій ПАРД, УАІБ, АУФТ, а також Національного депозитарію України.

Учасники засідання обговорили питання як цей законопроект забезпечуватиме захист прав та інтересів власників облігацій, дійшли згоди в питаннях призначення колективного представника і його можливостей щодо представлення інтересів власників облігацій, критерії щодо осіб, які можуть/не можуть бути колективними представниками, організації зборів власників, тощо.

Всі пропозиції членів робочої групи будуть узагальнені Комісією, робота з доопрацювання законопроекту триватиме.

*****

НКЦПФР зафіксувала 45 фактів правопорушень на ринку цінних паперів

З 22 по 29 липня 2016 року внаслідок розгляду справ уповноваженими особами Центрального апарату Комісії (без врахування територіальних органів регулятора) було винесено 45 постанов про накладення санкцій за правопорушення, повідомляє прес-служба регулятора.

Комісією виявлені такі правопорушення в діях професійних учасників фондового ринку, емітентів, юридичних та фізичних осіб:

- неподання інформації до Комісії – 18;

- подання недостовірної інформації до Комісії – 3;

- розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії – 3;

- нерозміщення інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії – 3;

- неопублікування інформації – 3;

- порушення вимог законодавства щодо цінних паперів – 5;

- несвоєчасне виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів – 8;

- невиконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів – 1;

- умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку – 1.

З початку поточного року, станом на 29.07.2016 р. (за даними лише Центрального апарату НКЦПФР):

- розглянуто справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 445;

- накладено фінансових санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів – 352 на загальну суму 4 820 307 грн.;

- винесено попереджень – 60;

- зупинено дію ліцензії – 1;

- анульовано ліцензій – 18;

- сплачено штрафів – 104 на загальну суму 482 640 грн.;

- закрито справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 14;

- винесено розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери – 217.

*****

Комісія замінила свідоцтва 12 акціонерним товариствам у зв‘язку з перереєстрацією ПАТ на ПрАТ

За інформацією прес-служби НКЦПФР у період з 1 по 5 серпня 2016 року 12 акціонерних товариств пройшли процедуру заміни Свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у зв‘язку зі зміною найменування в частині зміни типу акціонерного товариства з публічного на приватне. Ще 2 акціонерних товариства цього тижня надали до Комісії документи на заміну свідоцтва.

Всього за період з 1 травня по 5 серпня 2016 року 185 акціонерних товариства змінили тип з ПАТ на ПрАТ.

Нагадаємо, що з 1 травня 2016 року після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» у публічних акціонерних товариств (ПАТ) з‘явилась можливість за бажанням змінити тип на приватне акціонерне товариство (ПрАТ).

Згідно вимог чинного законодавства в обігу на фондових біржах можуть перебувати лише акції ПАТ. Акціонерні товариства, які змінили тип з ПАТ на ПрАТ, повинні бути виключені з біржових списків фондових бірж.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила ряд проектів нормативно-правових актів

Нацкомфінпослуг оприлюднила ряд проектів нормативно-правових актів. Першим з них є розпорядження Комісії «Про внесення змін Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі». Мета документа - вдосконалення процедури погодження Нацкомфінпослуг набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі.

Проектом розпорядження пропонується викласти в новій редакції Порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі, затверджений розпорядженням Нацкомфінпослуг від 04.12.2012 р. №2531, якою передбачено:

1) уточнення термінології, яка вживається в нормативно-правовому акті, зокрема визначення термінів «кінцевий власник істотної участі» та «ланцюг володіння істотною участю»;

2) визначення випадків, коли не потрібно отримувати погодження Нацкомфінпослуг щодо набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі;

3) запровадження процедури, відповідно до якої заявник подає до Нацкомфінпослуг документи про себе, а також інформацію про ланцюг володіння істотною участю (у вигляді схематичного зображення) та документи, на підставі яких проводиться ідентифікація осіб, через яких такий заявник опосередковано набуває істотну участь у фінансовій установі;

4) удосконалення методики визначення розміру істотної участі заявника у фінансовій установі з тим, щоб така методика могла застосовуватися для багаторівневого ланцюга володіння істотною участю, у тому числі для випадків, коли заявник має опосередковане володіння істотною участю одночасно через двох або більше прямих (опосередкованих) власників істотної участі;

5) уточнення вимог до документів, які подаються заявникам до Нацкомфінпослуг, вимог до оформлення цих документів та зменшення кількості таких документів;

6) удосконалення вимог до фінансового стану заявників, у тому числі запровадження чітких та однозначних критеріїв оцінювання фінансового стану заявників – фізичних осіб;

7) запровадження вимоги щодо бездоганності ділової репутації заявника та визначення ознак, які свідчать про відсутність у заявника бездоганної ділової репутації;

8) запровадження вимог щодо прозорості ланцюга володіння істотною участю та визначення критеріїв, що свідчать про його непрозорість.

Другим документ це проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері ринків фінансових послуг та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг».

Проектом впорядковується питання проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності з надання фінансових послуг суб’єктами господарювання, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг, та визначається періодичність проведення Комісією планових заходів державного нагляду (контролю).

Метою прийняття регуляторного акта є вдосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг України та впорядкування проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Шляхами досягнення зазначеної мети є:

- визначення ступенів ризику в діяльності суб’єктів господарювання, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг;

- встановлення періодичності здійснення планових заходів нагляду (контролю).

З прийняттям регуляторного акта будуть виконані вимоги частини другої статті 5 Закону, що дозволить встановити чіткі, зрозумілі та вимірювані показники, за якими визначається ступінь ризику від провадження господарської діяльності на ринках фінансових послуг, а також встановити періодичність проведення Нацкомфінпослуг планових заходів державного нагляду (контролю).

*****

Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ вперше за останні два роки отримав позитивний фінансовий результат

Вперше з 2014 року Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України продемонстрував позитивний фінансовий результат, передає прес-служба НБУ. Фонд за I півріччя 2016 року одержав прибуток у розмірі 33,3 млн. грн. інансовий результат, передає прес-служба НБУ. Фонд за I півріччя 2016 року одержав прибуток у розмірі 33,3 млн. грн.

Основні статті доходів Фонду у I півріччі 2016 року:

- дохід від портфельних інвестицій та депозитів - 35 млн. грн.

- дохід від реструктуризації заборгованості - 8 млн. грн.

«Останні півтора роки нова команда Фонду працювала над виведенням організації на прибуткову діяльність і вже в I півріччі 2016 року ми досягли цієї мети», - зазначив директор департаменту з управління діяльністю Корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ Олег Курінний.

За його словами, зокрема, вдалося здійснити реструктуризацію проблемних активів, розпочати претензійно-позовну роботу з повернення проблемної заборгованості та з 21.03.2016 привести вартість активів Фонду до справедливої ринкової вартості. Оцінку справедливої вартості здійснювали компанії з так званої «великої четвірки» KPMG та EY за Міжнародними стандартами оцінювання.

Так, справедлива вартість активів на кінець 2014 року становила 775,2 млн. грн. (балансова – 1612,2 млн. грн.), на кінець 2015 року – 968,7 млн. грн.. (балансова – 1007,3 млн. грн.). На кінець I півріччя 2016 року розбіжність між балансовою та справедливою вартістю була усунена за рахунок застосування МСФО для оцінки вартості активів і склала – 984,6 млн. грн.

«На сьогодні вже здійснено переоцінку активів за МСФО, завершено очищення активів і планових зменшень їх вартості не передбачається, - стверджує Олег Курінний. - Коливання справедливої вартості активів можливі лише внаслідок ринкових чинників: зміни кредитного рейтингу емітентів корпоративних облігацій, коливання курсу гривні відносно долара США, зміни відсоткових ставок за депозитами і державними облігаціями».

У нинішній структурі активів Фонду переважають ліквідні та надійні активи з низьким рівнем ризику: Фонду переважають ліквідні та надійні активи з низьким рівнем ризику:

- Облігації внутрішньої державної позики – 37% активів;

- Депозити в державних банках та банках, що контролюються державою – 36,2% активів.

Під час роботи над очищенням інвестиційного портфеля були виявлені численні шахрайські схеми виведення коштів попереднім керівництвом КНПФ НБУ. За фактами розтрати та легалізації грошових коштів колишніми службовими особами КНПФ НБУ Служба безпеки України у лютому 2015 року відкрила кримінальні провадження. За даними правоохоронних органів посадовці Фонду розробили протиправну схему розтрати коштів установи та перевели на рахунки комерційних структур понад 600 млн. грн. Гроші спрямовувалися на придбання цінних паперів емітентів, які мають всі ознаки фіктивності. На даний момент за цими справами триває слідство.

Найбільше Фонд постраждав від інвестицій, зроблених протягом 2011-2014 років у облігації групи п’яти пов’язаних компаній. Уцінка цих паперів внаслідок невиконання емітентами зобов’язань по сплаті процентів склала понад 350 млн. гривень.

Загалом, протизаконні дії колишнього керівництва Фонду призвели до збитків у розмірі близько 900 млн. грн.

Національний банк тісно співпрацює з правоохоронними органами, які розслідують справи щодо виведення коштів із Фонду колишнім керівництвом, та сподівається на найскоріше притягнення винних до відповідальності.

Для довідки: Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ створено в 2007 році. Кількість учасників Фону на 01.07.2016 р. складала 12 267 працівників системи Національного банку. Фонд є найбільшим в Україні, вартість його дорівнює 51% від вартості активів всіх НПФ, та є найбільш надійним НПФ на ринку, як за структурою активів, так і за системою управління. З 21.03.2016 р. відповідним рішенням Ради Фонду запроваджено нову облікову політику, згідно з якою облік активів здійснюється за МСФЗ.

*****

Протягом січня-червня 2016 року на європейських фондових ринках спостерігалося зменшення капіталізації бірж та падіння основних індексів

Згідно з даними Федерації Європейських Фондових Бірж (FESE), станом на початок липня 2016 року, лідерами серед фондових майданчиків країн Європи за показником ринкової капіталізації були панєвропейська біржа Euronext – 2,96 трлн. євро, Deutsche Börse (Німеччина) – 1,39 трлн. євро, SIX Swiss Exchange (Швейцарія) – 1,28 трлн. євро, група бірж NASDAQ Nordics&Baltics – 1,1 трлн. євро та BME Spanish Exchanges (Іспанія) – 587 млрд. євро.

У січні-червні на переважній більшості фондових майданчиків Європи відбувалося зменшення капіталізації. Найгірші результати мали Athens Exchange (Греція), капіталізація якої знизилась на 19,7%, та BME Spanish Exchanges - на 18,5%. Зростання з початку року продемонстрували лише Luxembourg Stock Exchange (Люксембург), капіталізація якої збільшилася на 7,7%, Budapest Stock Exchange (Угорщина) – на 6,6%, Oslo Børs (Норвегія) – на 6,6%, Borsa Istanbul (Туреччина) – на 4,3% та Malta Stock Exchange (Мальта) – на 2%.

У звітному періоді на європейських біржах також спостерігалося зниження основних індексів. Найбільше знизились індекси Irish Stock Exchange (Ірландія) – на 17,8%, Euronext Lisbon (Лісабон) - на 16,2% та CEESEG-Prague (Чехія) – на 14,6%.

Натомість Athens Exchange продемонструвала нечувані результати – її біржовий індекс зріс на 691,9%. Зростання індексів також відбулося у Budapest Stock Exchange (на 10,1%), Borsa Istanbul (на 8,1%), Luxembourg Stock Exchange (на 0,6%) та Oslo Børs (на 0,4%).

Також дещо зменшилася кількість компаній, які знаходяться в лістингу фондових бірж Європи. Станом на початок липня, найбільшу кількість компаній у лістингу мали BME Spanish Exchanges – 3 590, панєвропейська біржа Euronext – 1 063 та Warsaw Stock Exchange (Польща) – 896.

Серед фондових майданчиків країн Центральної та Східної Європи найбільшу капіталізацію, станом на початок липня 2016 року, мала Warsaw Stock Exchange – 116,4 млрд. євро. Друге місце посіла CEESEG-Vienna (Австрія), капіталізація якої становила 78,3 млрд. євро, а третє - CEESEG-Prague (Чехія) з капіталізацією 21,3 млрд. євро.

Зростання капіталізації з початку року в даному регіоні було зафіксовано лише у Budapest Stock Exchange (на 6,6%), на інших майданчиках мало місце падіння. Найгірші показники мала Bucharest Stock Exchange (Румунія), капіталізація якої знизилась на 11,6%.

Протягом першого півріччя на більшості бірж ЦСЄ також відбувалося падіння основних індексів. Зростання індексу (на 10,1%) спостерігалося лише у Budapest Stock Exchange.

Для порівняння, у січні-червні 2016 року Індекс вітчизняного фондового майданчика ФБ ПФТС знизився на 7,37%, а Індекс українських акцій, який розраховується «Українською біржею», - на 1,65%.

У регіоні Центральної та Східної Європи найбільшу кількість компаній у лістингу мали Warsaw Stock Exchange -896, Bulgarian Stock Exchange (Болгарія) – 357 та CEESEG-Vienna - 87. На більшості фондових майданчиків також мало місце незначне зменшення кількості лістингових компаній.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 1,45пункту,
а Індекс українських акцій – на 16,35пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 05.08.2016 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»

за 05.08.2016 р.

*****

Національний банк розширив перелік ознак ризикової діяльності банків

Національний банк затвердив Постанову № 365 від 02.08.2016 р., якою внесені зміни до переліку ознак ризикової діяльності банків, затвердженому Постановою Правління НБУ №346від 17.08.2012 р., передає прес-служба НБУ.

Таке рішення стало наслідком виявлених Нацбанком "схемних операцій", які не підпадали під жодну з діючих досі ознак ризикової діяльності банків.

Відтепер до переліку ознак здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу додаються наступні дії:

- проведення клієнтами банку фінансових операцій, що не мають документального підтвердження очевидної економічної доцільності, та/або якщо банк не має інформації щодо реальних фінансових можливостей клієнта здійснювати фінансові операції. А також, у разі невідповідності фінансових операцій клієнта наявній у банку інформації щодо його фінансового або соціального статусу;

- участь банку у фінансових операціях, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов’язані з конвертацією безготівкових коштів у готівку та здійсненням фіктивного підприємництва;

- використання рахунків осіб не за призначенням;

- здійснення банком або клієнтами банку фінансових операцій з використанням викрадених, недійсних документів;

- неодноразове проведення клієнтом банку фінансових операцій з перерахування коштів за кордон, як здійснення авансових платежів на виконання зовнішньоекономічних договорів, стосовно яких банку було відомо або могло бути відомо (зокрема, із публічних джерел або від інших фінансових установ), що контрагенти неодноразово порушують виконання, або взагалі не виконують умов відповідних зовнішньоекономічних договорів.

За рахунок розширення переліку ознак здійснення банками ризикової діяльності, Нацбанк підвищує ефективність здійснення заходів щодо запобігання використанню банків з протиправною метою.

Нагадаємо, статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено заборону на здійснення банками ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, та надано право Національному банку визначати у своїх нормативно-правових актах перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку про провадження банком такої ризикової діяльності.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією