Новини УАІБ

За станом на кінець травня 2016 року кількість зареєстрованих інвестфондів в Україні дорівнювала 2 159, з них 427 КІФ та 1 732 ПІФ

За даними НКЦПФР, загальний обсяг емісійних цінних паперів, зареєстрованих регулятором у січні-травні 2016 року, становив 46,35 млрд. грн., що на 15,78 млрд. грн. перевищило показник аналогічного періоду минулого року (30,57 млрд. грн.).

Протягом звітного періоду Комісією було зареєстровано 51 випуск акцій на загальну суму 35,36 млрд. грн., або на 12,24 млрд. грн. більше показника перших п’яти місяців 2015 року.

Значний за обсягом випуск акцій, який суттєво вплинув на загальну структуру зареєстрованих випусків протягом зазначеного періоду, було здійснено ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ПАТ «Державний ощадний банк», ПАТ «Сбербанк», ПАТ «Укрсоцбанк» та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з метою збільшення статутного капіталу.

Також у січні-травні регулятор зареєстрував 65 випусків корпоративних облігацій на загальну суму 4,06 млрд. грн. Порівняно із аналогічним періодом минулого року обсяг емісії цих цінних паперів збільшився на 1,49 млрд. грн.

Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих НКЦПФР упродовж січня-травня 2016 року, склав 3,22 млрд. грн., або на 782,75 млн. грн. менше результату січня-травня 2015 року. При цьому обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів збільшився на 2,83 млн. грн. та дорівнював 3,71 млрд. грн.

Кількість зареєстрованих корпоративних та пайових інвестиційних фондів в Україні станом на кінець травня 2016 року складала 2 159, з них 427 КІФ та 1 732 ПІФ.

Капіталізація лістингових компаній фондового ринку України станом на 31.05.2016 р. дорівнювала 26,9 млрд. грн. Обсяги біржової торгівлі цінними паперами у січні-травні 2016 року становили 85,35 млрд. грн., що на 47,31% менше результату перших п’яти місяців минулого року (161,99 млрд. грн.).

Обсяг виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі на первинному ринку склав 1,31% від загального обсягу виконаних біржових контрактів, а на вторинному ринку - 98,69%

У розрізі фінансових інструментів найбільші обсяги торгів у січні-травні 2016 року (89,62 млрд. грн. або 81,58% від загального обсягу) були зафіксовані з облігаціями внутрішньої державної позики. Обсяг торгів депозитними сертифікатами Національного банку склав 11,36 млрд. грн., корпоративними облігаціями – 2,42 млрд. грн., акціями - 0,83 млрд. грн., деривативами – 0,49 млрд. грн., інвестиційними сертифікатами - 0,34 млрд. грн., опціонними сертифікатами – 0,3 млрд. грн.

Обсяги торгів цінними паперами на фондових бірж були такими: ФБ «Перспектива» - 57,28 млрд. грн.; ФБ ПФТС - 25,79 млрд. грн.; «Українська біржа» - 1,2 млрд. грн.; КМФБ - 1,03 млрд. грн.; УМВБ – 21,22 млн. грн.; УФБ – 16,63 млн. грн.; ФБ «Універсальна» - 14,37 млн. грн.; СЄФБ - 2,47 млн. грн.; ФБ «ІННЕКС» - 0,27 млн. грн.

*****

Парламент прийняв Закон «Про фінансову реструктуризацію».

Верховна Рада України прийняла Закон «Про фінансову реструктуризацію» (реєстраційний №3555), внесений урядом. Закон визначає умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям заходів, передбачених цим Законом. Ним встановлено, що «фінансова реструктуризація здійснюється з метою:

- сприяння відновленню господарської діяльності боржників, які перебувають у критичному фінансовому стані, шляхом реструктуризації їх грошових зобов’язань та/або їх господарської діяльності;

- підтримки стабільності фінансової системи;

- забезпечення доступу боржників до фінансування для відновлення їх господарської діяльності.

Процедура фінансової реструктуризації застосовується до реструктуризації господарської діяльності та активів боржника, у тому числі тих, що розміщені за межами території України, і до грошового зобов’язання боржника, включаючи таке, що виникло на підставі договорів, які регулюються іноземним законодавством».

На період дії цього Закону інші закони України діють з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Законом встановлено, що права та обов’язки кредиторів та боржників визначаються відповідно до норм законодавства України у частині, що не суперечить цьому Закону.

Незалежно від суб’єктного складу сторін спору процедура вирішення спорів в арбітражі, передбачена цим Законом, регулюється положеннями Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Документом передбачена участь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державних банків та банків за участю держави у процедурі фінансової реструктуризації. Зокрема, встановлено, що «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), державні банки та банки за участю держави підписують рамковий договір та мають право брати участь у процедурах фінансової реструктуризації боржників, у тому числі затверджувати план реструктуризації, підписувати договір про відстрочку, здійснювати реструктуризацію своїх вимог та грошового зобов’язання боржника у спосіб, передбачений цим Законом, яка, зокрема, може передбачати зміну валюти виконання зобов’язання, зміну розміру процентних ставок (у тому числі встановлення їх на рівні, нижчому від собівартості залучення коштів банками, зокрема державними банками та банками за участю держави), повне зупинення нарахування процентів, часткове прощення боргу та інші заходи, передбачені планом реструктуризації».

Прикінцевими та перехідними положеннями встановлено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування та втрачає чинність через три роки з дня набрання ним чинності, крім: змін до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України; змін до законів України “Про банки і банківську діяльність”, «Про іпотеку», “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”; змін до статті 94 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Усі процедури фінансової реструктуризації, розпочаті протягом дії цього Закону, продовжуються до їх завершення відповідно до його вимог.

*****

Індекс інвестиційної привабливості України у першому
півріччі 2016 року склав 2,88 пункти

Європейська Бізнес Асоціація провела чергове опитування серед топ-менеджерів своїх компаній-членів та дізналася про настрої іноземних і вітчизняних інвесторів у січні-червні 2016 року. Його результати стали базою для розрахунку Індексу інвестиційної привабливості України.

У звітному періоді цей Індекс склав 2,88 балів з 5 можливих. Це на 0,31 пункти більше, ніж за попередні шість місяців. Більш того, Індекс майже наблизився до нейтральної площини та став найвищим за останні чотири роки.

За всю історію вимірювання Індексу інвестиційної привабливості, а саме з 2008 року, позитивної зони - вище 4 балів - Індекс жодного разу не досяг. Найвищим його рівнем були 3,4 бала наприкінці 2010 року.

Аналіз відповідей 92 керівників компаній-членів Асоціації показав, що 78% респондентів не задоволені станом інвестиційного клімату країни. Вони назвали три причини такого становища - нульовий темп реформ, відсутність системних зрушень та прояви корупції на всіх рівнях. Лише 11% опитаних позитивно оцінила стан інвестклімату. При цьому 22% відзначили стабільність національної валюти як основне позитивне зрушення. Такий показник у два рази перевищив результат минулого року.

Частка респондентів, які сказали, що в країні не відбулося позитивних змін, знизилася з 60% до 50%. Бізнес втомився від політичної нестабільності, яка панувала навесні, отже, можна припустити, що питома вага оптимістичних відповідей зросла саме тому, що нова команда Кабміну все ж таки була сформована.

Індекс розраховується як інтегральний показник та складається з 5 компонентів, які отримали такі бали:

- поточний інвестиційний клімат в Україні – 2,2 бали;

- динаміка інвестиційного клімату за останні шість місяців - 3 бали;

- очікування на наступні шість місяців – 3,3 бали;

- прибутковість для нових учасників на наступні шість місяців – 2,9 бали;

- інвестиційний клімат основної галузі респондента на наступні шість місяців – 3,1 бали.

Загалом, 42% респондентів очікують покращення інвестклімату в Україні у найближчі півроку. 28% опитаних вважають український ринок вигідним для нових інвестицій, натомість, 30% не очікують припливу нових інвесторів у нашу країну.

Ситуація з вирішенням ключових питань, які турбують бізнес, а саме - спрощення митних процедур, реформування судової системи, боротьба з корупцією, технічні бар’єри у торгівлі, відшкодування ПДВ, земельна реформа, валютне регулювання, є такою. 91% опитаних не помітили реформи судової системи та незадоволені боротьбою з корупцією. 79% не бачать ознак стабілізації фінансової системи. 65% не відчувають зрушень у земельній реформі. 51% не зауважили поліпшення митних процедур. 50% незадоволені ходом відшкодування ПДВ.

Основними, кроками, яких передовсім очікує бізнес від нової команди Уряду, є такі: боротьба з корупцією (активна фаза, а не декларативна, покращення комунікацій між Урядом, Адміністрацією Президента та Верховною Радою); реформа державного управління; спрощення податкової системи; судова реформа; прогрес із відшкодуванням ПДВ.

*****

IBI-Rating у партнерстві з ПАКУ провело дослідження корпоративного управління у компаніях реального сектору України

Рейтингове агентство IBI-Rating у партнерстві з Професійною асоціацією корпоративного управління (ПАКУ) провело дослідження корпоративного управління у компаніях реального сектору України. Отримані результати слугуватимуть базою для порівняння при виявленні змін щодо якості корпоративного управління в акціонерних товариствах у майбутніх періодах, ідентифікації та оцінці впливу чинників, що їх зумовлюватимуть.

Для дослідження було обрано 55 підприємств, акції 12 з яких розміщено на міжнародних фондових біржах. Методологія дослідження включала оцінку рівня відповідності корпоративного управління вітчизняних акціонерних товариств (компаній реального сектору) передовим міжнародним практикам. Агентством також було враховано вимоги чинного законодавства України, принципи корпоративного управління, затверджені Організацією економічного співробітництва та розвитку, а також рекомендації профільної асоціації – ПАКУ..

Методологія передбачала оцінку рівня корпоративного управління компаній за п’ятьма напрямками: захист прав акціонерів; наглядова рада; менеджмент, аудит та контроль; розкриття інформації та прозорість; власні ініціативи та взаємодія з регулятором.

Оцінку здійснено згідно інформації, отриманої з відкритих джерел, зокрема офіційного сайту НКЦПФР, бази даних НКЦПФР про ринок цінних паперів, офіційних сайтів Міністерства юстиції та підконтрольних їй установ, Єдиного державного реєстру судових рішень, Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, офіційних веб-сайтів підприємств, вітчизняних та міжнародних фондових бірж.

Внутрішніми документами, що підлягали аналізу, були Статут підприємства, Положення Про загальні збори акціонерів, Положення Про наглядову (спостережну) раду, Положення Про ревізійну комісію, Протоколи загальних зборів акціонерів, Кодекс корпоративного управління/етики та інші.

За результатами дослідження було встановлено, що 12 українських компаній, акції яких розміщено на міжнародних фондових біржах, демонструють найвищий рівень стандартів корпоративного управління (середній бал відповідності – 95%). Лідерами серед них є Astarta Holding N.V, Kernel Holding SA та Industrial Milk Company.

Зазначені компанії ратифікували та дотримуються стандартів і принципів корпоративного управління, встановлених Варшавською та Лондонською фондовими біржами.

Середньозважений рівень відповідності передовим міжнародним та вітчизняним практикам та принципам ефективного корпоративного управління компаній, акції яких торгуються на вітчизняних фондових біржах, склав 56,3%. Це вказує на наявність значного ризику для акціонерів, інвесторів і стейкхолдерів. Найвищий рейтинг серед зазначених компаній мають «Укртелеком», «Концерн «Галнафтогаз» та «Фармак».

Більшість компаній, акції яких допущені до торгів на вітчизняних фондових біржах, дотримуються обов’язкових вимог законодавства у частині корпоративного управління. Разом із тим, загалом показники, що відображають стан корпоративного управління у корпоративному секторі, характеризують рівень захисту міноритарних акціонерів та стейкхолдерів (інвесторів) як недостатній.

Посилення упродовж останніх років регуляторних вимог сприяло покращенню корпоративного управління загалом у компаніях, які були проаналізовані. Попри це, далеко не всі вони дотримуються передових принципів корпоративного управління. Так, значна частина компаній реального сектору не публікує інформацію про кінцевих бенефіціарів, не має незалежних членів у складі наглядових рад, корпоративних секретарів та кодексу корпоративного управління.

Натомість переважна більшість проаналізованих суб’єктів дотримується вимог щодо розкриття обов’язкової інформації, а також публікує ключову інформацію про діяльність, фінансові результати і управлінський склад на власних сайтах. Компанії виконують лише обов’язкові вимоги законодавства щодо питань, пов’язаних зі сферою корпоративного управління, тоді як офіційні рекомендації втілюються частково.

*****

НКЦПФР винесла 16 постанов про накладення санкцій

З 6 по 10 червня 2016 року уповноваженими особами Центрального апарату Комісії (без врахування територіальних органів регулятора) було винесено 16 постанов про накладення санкцій за правопорушення, повідомляє прес-служба регулятора.

Комісією застосовані такі санкції до професійних учасників фондового ринку, емітентів, юридичних та фізичних осіб:

- за неподання інформації до Комісії – 5;

- за неопублікування інформації – 1;

- за нерозміщення інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії – 3;

- за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів – 5;

- за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери – 1.

З початку поточного року, станом на 10.06.2016 р. (за даними лише Центрального апарату НКЦПФР):

- розглянуто справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 281;

- накладено фінансових санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів – 216 на суму 3 368 850 грн.;

- винесено попереджень – 41;

- зупинено дію ліцензії – 1;

- анульовано ліцензій – 13;

- сплачено штрафів – 82 на суму 407 740 грн.;

- закрито справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 9;

- винесено розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери – 153.

За звітний період, в рамках діяльності по фінансовому моніторингу, на виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Комісією за порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 1 900 грн.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 0,57 пункту,
а Індекс українських акцій – зріс на 7,4 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 17.06.2016 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 17.06.2016 р.

*****

У січні-квітні 2016 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в Україні становило $880,7 млн.

Згідно з даними Державної служби статистики у січні–квітні 2016 року експорт товарів з України становив $10 813,1 млн., а імпорт в Україну – $11 693,8 млн. Порівняно із січнем–квітнем 2015 року експорт скоротився на 13,9% (на $1 742,9 млн.), імпорт – на 6,6% (на $819,8 млн.). Негативне сальдо становило $880,7 млн. (у січні–квітні 2015 року сальдо було позитивне та дорівнювало $42,4 млн.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,92 (у січні–квітні 2015 року – 1).

Зовнішньоторговельні операції проводилися із партнерами із 209 країн світу. Експорт товарів до країн Європейського Союзу становив $4314,7 млн., або 39,9% від загального обсягу експорту, та збільшився порівняно із січнем–квітнем 2015 року на 0,7%.

Імпорт товарів із країн Європейського Союзу дорівнював $5 240,6 млн., або 44,8% від загального обсягу, та збільшився проти січня–квітня 2015 року на 2,1%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією