Новини УАІБ

Конференція УАІБ: неузгоджене регулювання фондового ринку без системи противаг і системи захисту може його зруйнувати

У нинішній складний для фондового ринку час, коли ринок намагається перебудуватися на шляху євроінтеграції, його регулювання і розвиток повинні бути виваженими і синхронізованими. Неузгоджене регулювання без системи противаг і системи захисту може зруйнувати ринок цінних паперів. Таким був лейтмотив ХХХ науково-практичної конференції Української асоціації інвестиційного бізнесу «Управління активами інституційних інвесторів: нові перспективи», яка відбулася 10 червня у Києві.

Учасники конференції - представники НКЦПФР, НДУ, компаній з управління активами – членів УАІБ, українські та зарубіжні експерти фінансового ринку провели дискусії на теми «Інструменти для портфельних інвестицій та розвиток інфраструктури: реалії та очікування» та «Підходи до адаптації законодавства України у сфері спільного інвестування та недержавного пенсійного забезпечення до вимог Директив ЄС», а також два круглі столи, на яких обговорили актуальні питання регулювання діяльності з управління активами, пруденційний нагляд та управління ризиками у компаніях з управління активами.

Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв висловив незадоволення з приводу зауважень УАІБ, надісланих до Верховної Ради щодо законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та деривативів». Незгоду учасників ринку щодо надшироких повноважень регулятора, закладених у законопроекті, він назвав підміною понять і закликав перейти до відкритої дискусії про стратегічні цілі розвитку ринку. Інституційна незалежність Комісії, за словами Т.Хромаєва, ґрунтується на висновках МВФ та IOSCO і полягає у тому, що рівень регуляторної незалежності НКЦПФР не відповідає сучасним вимогам та міжнародним принципам.

Він відзначив, що законопроект, який передбачає новий інструментарій для ринку, зокрема запровадження фінансових, товарних, грошових деривативів, готувався 1,5 року і рішення треба приймати оперативно. При цьому регулятор цілком усвідомлює свою відповідальність, яка, серед іншого, прописана у зазначеному законопроекті, де, зокрема, йдеться про відповідальність за розголошення таємниць та отримання інформації від учасників ринку тощо.

Зі свого боку Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов зауважив, що відкритої дискусії між регулятором та учасниками ринку щодо згаданого законопроекту в частині розширення повноважень Комісії, на жаль, не було. Загалом, УАІБ підтримує документ у частині розвитку фінансових інструментів, але Асоціація занепокоєна нормами, що стосуються змін у сфері його регулювання. Не можна об’єднувати в одному законопроекті питання інструментарію та змін механізмів регулювання ринку.

Вирішення проблем розвитку ринку потребує системного підходу. Вкрай важливо приділити увагу вдосконаленню судової системи та проведенню судової реформи. Тільки таким шляхом можна розраховувати на активізацію інвестиційних процесів та прихід в Україну іноземних інвесторів. Зусилля регулятора та учасників ринку щодо його розвитку мають бути синхронізованими та рівноправними. Повинен бути постійний діалог і УАІБ завжди відкрита для нього, підкреслив Д. Леонов.

Ключовим завданням сьогодні є імплементація директив ЄС, які запроваджують нові стандарти. Однак, немає єдиного розуміння євродиректив, які необхідно імплементувати, насамперед, у частині термінології. Якщо імплементація відбувається на рівні нормативних актів, помилки ще можна буде виправити, а якщо на рівні законодавства - виникнуть значні проблеми.

Головуючий Ради УАІБ наголосив на необхідності чітко систематизувати норми євродиректив, що стосуються тих чи інших видів фінансових інститутів, а також враховувати вітчизняні особливості й не форсувати цей процес. Крім того, треба враховувати норми нових директив ЄС, що набули чинності вже після підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Одним із пріоритетних завдань на поточному етапі, на думку члена НКЦПФР Дмитра Тарабакіна, є збільшення інструментарію фондового ринку. Згідно зі світовою практикою, базовим напрямком у цій сфері має бути створення спотового валютного ринку. На жаль, зараз його реалізація у нашій країні неможлива. У найближчі два роки має відбутися нормалізація валютного обігу. З прийняттям закону про деривативи біржі зможуть створювати валютні деривативи, що стане базою для розвитку ринків інших похідних інструментів.

Враховуючи це, основний акцент робиться на створення нормального прозорого ринку державних облігацій, для розвитку якого є всі умови. Показово, що сьогодні 95% ОВДП обертаються на біржах. Цей ринок потребує створення інституту маркет-мейкерів, якими мають стати ряд великих банків та торговців. Вже йдуть відповідні переговори з Мінфіном та НБУ. На ринок державних цінних паперів планується залучення населення в якості інвесторів. Він також може стати цікавим і для КУА, оскільки надасть можливість створення публічних фондів державних облігацій.

Наступним кроком є формування ефективного ринку корпоративних облігацій. З цією метою до кінця року планується внести відповідні зміни до законодавства, спрямовані на підвищення рівня захисту інвесторів, що вкладають кошти у такі цінні папери.

Підйом ринку акцій відбудеться, на думку Д. Тарабакіна, не раніше ніж за три роки. Ключовим моментом тут є запровадження на законодавчому рівні механізму сквіз-ауту, який врівноважить права мажоритарних та міноритарних акціонерів у ході продажу акцій. Аналогічний термін відводиться й для підготовки першого українського ІРО. Зокрема, за цей час вітчизняні компанії зможуть сформувати необхідну для проведення розміщення звітність, підтверджену аудитором. Паралельно необхідно вирішити питання й з валютним ринком. В іншому випадку такі ІРО українські емітенти проводитимуть за кордоном.

Голова правління «Української біржі» Олег Ткаченко переконаний, що фондовий ринок не може функціонувати окремо від економіки країни, і за останні роки він колосально зменшився. У цей час регулювання ринку не може бути раніше ринку. Регулювання завжди йде за ринком і приводить його у відповідність, а не навпаки. Говорячи про законопроект, який викликав дискусію, О.Ткаченко зазначив, що раніше у ньому не йшлося про повноваження Комісії. Мова йшла про інструменти, але потім в нього вставили блок, який ні з ким не обговорювався. Це і викликало спротив ринку, зазначив він.

Зараз триває процес імплементації європейських директив. Відповідність вітчизняного ринку цим документам буде позитивом, проте їх впровадження повинно відбуватися більш оптимальними кроками. Масштаби роботи європейських компаній, що працюють згідно з цими директивами, набагато більші, ніж у вітчизняних компаній. Поки в Україні не має аналогічних обсягів не доцільно підвищувати вимоги до учасників ринку. Крім того, реальним обсягам ринку має відповідати і його інфраструктура. У цілому, на думку Олега Ткаченка, зміни мають бути системними та поетапними.

Аналізуючи питання розвитку депозитарної системи голова правління НДУ Міндаугас Бакас зауважив, що центральний депозитарій є частиною інфраструктури фондового ринку та його фундаменту. Учасники ринку повинні мати стабільну платформу для надійних та зрозумілих розрахунків як за угодами, що здійснюються на біржах, так і на позабіржовому ринку.

За словами М. Бакаса, запровадження європейських стандартів розрахунків повинно відбуватися поетапно в залежності від потреб ринку. Вони є важливими для українських учасників ринку, а також для іноземних інвесторів, які їх розуміють.

Депозитарій та інфраструктура загалом мають функціонувати у гнучкому юридичному та технічному середовищі, яке б сприяло появі нових інструментів, нових платформ для торгів та налагодженню зв’язків з депозитаріями інших країн, адже для капіталу немає кордонів.

Провідний експерт проекту EU-FINSTAR Харілаос Мерцаніс повідомив, що вільний ринок, яких має бути створений в Україні, дає багато можливостей, в тому числі для розвитку фінансового сектору. Але вільний ринок пов’язаний із ризиками. Треба створювати інституції, що контролюватимуть ці ризики. У цьому зв’язку корисними будуть директиви ЄС, які допомагають контролювати ризики та невизначеності. Імплементація цих директив приведе до консолідації ринку та підвищення довіри до нього. Це достатньо складні документи і процес їхньої адаптації займе певний час. Однак, всі країни ЄС пройшли цей процес.

Для залучення коштів у сучасному світі треба мати ринок капіталу, до якого буде довіра не лише в середині країни, але і ззовні. Тому важливо працювати за європейськими стандартами. У результаті, на українському ринку може поменшати учасників, однак покращиться якість їхньої роботи.

Як нагадав директор департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства НКЦПФР Максим Лібанов, у рамках Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС наша держава взяла на себе певні зобов’язання щодо імплементації євродиректив. Практично для всіх директив термін імплементації становить чотири роки, починаючи з 1 січня 2016 року. При цьому треба взяти до уваги, що основний текст Угоди було сформовано ще у 2010 році.

В Угоді передбачена імплементація актуальних директив, оскільки європейське законодавство постійно вдосконалюється. Це, зокрема, стосується й директив щодо ринку спільного інвестування.

Європейське законодавство достатньо складне й не обмежується лише директивами, є також регламенти, що містять норми прямої дії. У сфері спільного інвестування планується адаптувати дві директиви та три регламенти. Цей процес відбуватиметься у два етапи - спочатку відбуватиметься вдосконалення закону про ІСІ, а потім відповідної нормативної бази. У вересні Комісія планує розпочати предметний аналіз євродиректив та чинного законодавства на предмет їх відповідності, висновки якого будуть сформовані до початку наступного року.

*****

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні (відкриті, інтервальні, закриті фонди) за травень 2016 року

За підсумками місяця українські індекси фондового ринку закрилися з негативними значеннями : індекс УБ зменшився на -0,21%, а індекс ПФТС втратив -3,65%.

У травні всі сектори публічних інститутів спільного інвестування (ІСІ) завершили місяць зі зниженням рівня доходності. Лідером з доходності «з початку року» став сектор відкритих фондів +2,87% (-1,28% за місяць)), друге місце посів сектор інтервальних ІСІ -3,31% (-2,43% за місяць), а закриті ІСІ опинилися на третьому місці -10,20% (-1,20% за місяць).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 16 відкритих ІСІ станом на 31.05.2016 р. становила 49,59 млн. грн. Відповідно до показників на кінець травня, загальне зменшення ВЧА складало -891,43 тис. грн. (-1,77%). Але через значні виплати інвесторам загальний чистий відтік коштів у секторі становив -99,11 тис. грн.

Фонди сектору завершили місяць переважно зі зменшенням доходності, лише 6 фондів зафіксували позитивний результат. Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +1,18% до -9,88%.

За результатами травня лідерами зростання у секторі стали:

«ВСІ» (+19,74 тис. грн. (+1,47%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля та завдяки додатковому розміщенню сертифікатів (+1,75% в обігу) отримав чистий притік у розмірі +23,77 тис. грн.;

«КІНТО-Казначейський» (-203,75 тис. грн. (+9,65%)) – попри негативну переоцінку інвестиційного портфеля, завдяки залученню коштів інвесторів (+0,26% в обігу) фонд отримав 4,87 тис. грн. чистого притоку.

Найбільші виплати інвесторам у травні зробили такі фонди:

«Альтус-Стратегічний» (-77,30 тис. грн. (-14,58%)) – найбільший чистий відтік у секторі у розмірі -83,25 тис. грн. пов'язаний з викупом у інвесторів значної кількості сертифікатів (-15,58% в обігу);

«КІНТО-Класичний» (-648,70 тис. грн. (-2,99%)) – викуп в учасників фонду 100 інвестиційних сертифікатів призвів до відтоку капіталу у розмірі -42,28 тис. грн.;

«КІНТО-Еквіті» (+10,21 тис. грн. (+0,30%)) – через пред’явлення до викупу 3 інвестиційних сертифікатів фонд зазнав чистий відтік у розмірі -2,22 тис. грн.

Список основних гравців сектору у травні залишився без зміни. Перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (42,38% сукупної ВЧА (21,02 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (10,31% (5,11 млн. грн.)), третє місце посів фонд «КІНТО-Еквіті» (6,87% (3,41 млн. грн.)). Четверте місце закріпилося за фондом «Альтус-Депозит» (6,61% (3,28 млн. грн.)), фонд «Софіївський» (6,45% (3,20 млн. грн.)) завершив п’ятірку лідерів сектору.

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«Альтус-Стратегічний» (+1,18%), «Альтус-Депозит» (+1,06%) та «Альтус-Збалансований» (+1,04%).

Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у травні продемонстрували фонди: «КІНТО-Казначейський» (-9,88%), «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (-4,52%) та «ТАСК Ресурс» (-3,78%).

Інтервальні фонди

У травні до огляду включено 4 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 3,68 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшилася на -118,75 тис. грн. (-3,14%).

У травні жоден інтервальний фонд не зміг залучити кошти інвесторів.

За результатами місяця лідером зростання у секторі став фонд«Паритет» (+5,65 тис. грн. (+0,48%)) – збільшення ВЧА відбулося за рахунок зростання вартості інвестпортфеля.

Найбільші зменшення ВЧА зафіксували фонди:

«ТАСК Український Капітал» (-117,61 тис. грн. (-9,17%)); «УНІВЕР.УА/Отаман: Фонд Перспективних Акцій» (-4,07 тис. грн. (-0,56%)) та «Оптімум» (-2,72 тис. грн. (-0,46%)) – негативна зміна ВЧА відбулась за рахунок зменшення вартості складових інвестпортфеля.

Діапазон доходності інтервальних фондів у травні коливався у межах від +0,48% до -9,17%.

Лідером за доходністю став фонд «Паритет» (+0,48%), найгірші показникизміни вартості своїх цінних паперів продемонстрували фонди «ТАСК Український Капітал» (-9,17%), «УНІВЕР.УА/Отаман: Фонд Перспективних Акцій» (-0,56%) та «Оптімум» (-0,46%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів 4закритих ІСІ, які включено до огляду за травень, на кінець місяця склала 9,76 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів зменшилася на -88,57 тис. грн. (-0,90%).

За результатами травня лідерами зростання у секторі став фонд «АнтиБанк» (+19,22 тис. грн. (+0,47%)) – за рахунок позитивної переоцінки інвестпортфелів.

Найбільше зменшення ВЧА у травні зафіксували фонди «Індекс Української Біржі» (-71,32 тис. грн. ((-1,99%)), «УНІВЕР.УА/Скiф: Фонд Нерухомостi» (-26,75 тис. грн. (-2,39%)) та «ТАСК Універсал» (-9,72 тис. грн. (-0,89%)) – за рахунок зниження вартості активів, з яких складаються інвестиційні портфелі фондів.

Діапазон доходності закритих фондів у травні коливався в інтервалі від +0,47% до -2,39%.

Лідером за доходністю став фонд «АнтиБанк» (+0,47%), найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у травні зафіксували фонди«УНІВЕР.УА/Скiф: Фонд Нерухомості» (-2,39%), «Індекс Української Біржі» (-1,99%) та «ТАСК Універсал» (-0,89%).

*****

Рекомендації учасників круглого столу «Регулювання ринків
фінансових послуг в умовах глобальних дисбалансів» буде направлено регуляторам фінансових ринків України

Регулюванню ринків фінансових послуг в умовах глобальних дисбалансів був присвячений міжнародний круглий стіл, організований 8 червня 2016 року Київським національним торговельно-економічним університетом,за підтримки Української асоціації інвестиційного бізнесу.

Його учасниками стали науковці вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ, представники НКЦПФР, Нацфінпослуг, саморегулівних організацій фінансового ринку України, професійних учасників.

Спеціальними гостями круглого столу були Армін Каммел - Голова з правових та міжнародних питань Австрійської асоціації компаній-управляючих інвестиційними фондами (VÖIG), член Ради Європейської асоціації управління фондами та активами (EFAMA) та Харілаос Мерцаніс - ключовий експерт проекту ЄС із технічної допомоги у пріоритетних сферах фінансового сектору (EU-FINSTAR). Вони розповіли про деякі особливості та актуальні тренди регулювання банківського сектору та індустрії інвестиційних фондів у світі після глобальної фінансової кризи, зокрема, про перехід від мікро- до макро-пруденційного нагляду та боротьбу із системним ризиком.

Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв розповів про проблеми та перспективи регулювання ринків капіталу в умовах глобальних дисбалансів, зосередившись на ініціативах Комісії щодо змін системи регулювання фондового ринку та труднощів, які виникають на цьому шляху.

Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Олександр Залєтов розповів про зміну векторів регулювання діяльності небанківських кредитних установ.

Старший аналітик та координатор міжнародних зв'язків УАІБ Анастасія Гаврилюк присвятила свій виступ перспективам адаптації українського законодавства у галузі спільного інвестування сфері до європейського права. Вона зазначила, що Угода про асоціацію з ЄС містить перелік актів законодавства ЄС та графік їх транспонування й імплементації в Україні. Зважаючи на це, учасники ринку пропонують не обмежуватися тільки Угодою, а брати до уваги весь пласт права ЄС, що нині регулює сектор інвестиційних фондів та управління активами, задля забезпечення комплексного та системного підходу до наближення правових умов діяльності КУА в Україні до актуальних європейських правил. Це дозволить уникнути дисбалансів та ефективно використати можливості наближення до єдиного європейського ринку.

На проблемах монетарної політики та валютної лібералізації в Україні, а також на загрозах для вітчизняної банківської системи, які несуть транснаціональні міжбанківські операції зупинилися наукові співробітники Академії фінансового управління Міністерства фінансів України Анатолій Дроб’язко та Геннадій Бортніков.

За результатами міжнародного круглого столу було сформовано резолюцію, яка містить рекомендації від його учасників та буде направлена до регуляторів фінансових ринків України.

*****

За І квартал 2016 року загальні активи НПФ України зросли на 0,6%

За інформацією Нацкомфінпослуг, станом на початок квітня 2016 року, до Державного реєстру фінансових установ було внесено 69 недержавних пенсійних фонди та 23 адміністратори НПФ. На початку року їхня кількість становила 72 та 23 відповідно. Поряд із цим на ринку функціонував один одноосібний засновник, що прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду (отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування такого недержавного пенсійного фонду та відповідно до законодавства не потребує внесення до Державного реєстру фінансових установ).

Недержавні пенсійні фонди діють у дев’яти регіонах України. Найбільша їхня кількість зареєстрована у столиці - 50 або 73% від загальної кількості.

На звітну дату адміністраторами НПФ було укладено 60 тис. пенсійних контрактів (на 0,5% більше показника початку 2016 року) з 54,2 тис. вкладниками, з яких 2,3 тис. вкладників (або 4,2%) - це юридичні особи, а 51,9 тис. вкладників (або 95,8%) - фізичні особи.

За І квартал 2016 року кількість учасників недержавних пенсійних фондів за укладеними пенсійними контрактами зменшилася на 0,8% та на початку квітня дорівнювала 830,2 тис. осіб. Переважну більшість серед учасників НПФ складали особи віком від 25 до 50 років (63%) та особи віком від 50 до 60 років (26%). Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років дорівнювала 8%, а вікової групи до 25 років - 3%.

Загальний обсяг сплачених пенсійних внесків за січень-березень поточного року зменшився на 1,9% і, станом на звітну дату, дорівнював 1 851 млн. грн.

Обсяг пенсійних виплат з НПФ (одноразових та на визначений строк) на початку квітня 2016 року становив 562,9 млн. грн., збільшившись за І квартал на 1%. При цьому одноразові виплати зменшилися на 1,1%, а виплати на визначений строк – збільшилися на 13,6%.

У цілому, станом на звітну дату, недержавними пенсійними фондами було здійснено пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) 80,3 тис. учасникам, що склало 9,7% від їхньої загальної кількості.

За І квартал загальний обсяг активів недержавних пенсійних фондів України збільшився на 0,6% з 1 980 млн. грн. до 1 992,2 млн. грн.

Структура загальних активів НПФ станом на звітну дату була такою: банківські депозити - 42%; облігації внутрішньої державної позики - 36,1%; корпоративні облігації - 11,6%; нерухомість - 3,6%; акції - 1,7%; банківські метали - 0,9%; інші активи - 4,1%.

Загальна сума інвестиційного доходу недержавних пенсійних фондів на початку квітня 2016 року дорівнювала 899,5 млн. грн., що виявилося на 3,1% більше показника початку року. Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, становили 213,1 млн. грн. (10,7% від загальної суми активів НПФ).

Витрати на оплату послуг з управління активами пенсійного фонду складали 136,6 млн. грн. (або 64,1% від загальної суми витрат), на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду - 54 млн. грн. (25,3%), а на оплату послуг зберігача, який здійснює зберігання активів пенсійного фонду, - 11 млн. грн. (5,2%).

Витрати на оплату послуг, пов’язаних зі здійсненням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами, становили 2,9 млн. грн. (1,3%), послуг, з проведення планових аудиторських перевірок НПФ - 2,4 млн. грн. (1,1%), а на оплату інших послуг – 6,2 млн. грн. (3%).

*****

ЄБРР підтримає зміну законодавства у сфері інфраструктури ринку капіталу

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) розпочав прийом заявок, з 8 по 29 червня 2016 року, на реалізацію проекту технічного співробітництва «Україна: консолідація розрахунково-клірингової інфраструктури та перезавантаження правової бази», інформує прес-служба НКЦПФР.

Приведення інфраструктури ринку капіталу України до найкращих європейських стандартів та впровадження нових інструментів фінансового сектору визначені серед заходів, в реалізації яких задіяний ЄБРР відповідно до «Комплексної програми розвитку фінансового сектора України до 2020 року» та плану дій ЄС щодо побудови співтовариства ринків капіталу.

ЄБРР підтримує Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку в усіх її діях, направлених на розвиток ринку капіталу, та сподівається на ефективну консолідацію і модернізацію розрахунково-клірингового середовища, відповідно до програми реформ українського уряду.

Нагадаємо, НКЦПФР отримує технічну допомогу за напрямками, визначеними у Комплексній програмі розвитку фінансового сектору до 2020 року, від таких міжнародних фінансових донорів як МВФ, ЄБРР, USAID, німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ; допомогу по проектах Європейської Комісії TAIEX, EU-FINSTAR; а також допомогу від іноземних регуляторів Міжнародного інституту розвитку ринку цінних паперів Комісії з цінних паперів і фондових бірж США (SEC), Комісії з фінансового нагляду Польщі (KNF), Федерального управління з фінансового нагляду Німеччини (BaFin) та ін.

*****

НКЦПФР винесла 17 постанов про накладення санкцій

З 30 травня по 3 червня 2016 року уповноваженими особами Центрального апарату Комісії (без врахування територіальних органів регулятора) було винесено 17 постанов про накладення санкцій за правопорушення, передає прес-служба Комісії.

Регулятором застосовані такі санкції до професійних учасників фондового ринку, емітентів, юридичних та фізичних осіб:

- за неподання інформації до Комісії – 8;

- за нерозміщення інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії – 3;

- за неопублікування інформації – 3;

- за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери – 1.

З початку поточного року, станом на 3.06.2016 р. (за даними лише Центрального апарату НКЦПФР):

- розглянуто справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 265;

- накладено фінансових санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів – 207 на суму 3 341 250 грн.;

- винесено попереджень – 40;

- зупинено дію ліцензії – 1;

- анульовано ліцензій – 8;

- сплачено штрафів – 79 на суму 367 640 грн.;

- закрито справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 9;

- винесено розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери – 148.

За звітний період, у рамках діяльності по фінансовому моніторингу, на виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Комісією:

- за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону – застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн.,

- за порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу – застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 1 700 грн.

*****

Загальний обсяг торгів на фондових біржах України
у травні 2016 року склав 14,3 млрд. грн.

За інформацією НКЦПФР загальний обсяг торгів на вітчизняному організованому фондовому ринку у травні 2016 року склав 14,3 млрд. грн., що виявилося у 1,8 раза менше показника травня 2015 року (25,7 млрд. грн.).

Лідерами за обсягами торгів серед фінансових інструментів були облігації внутрішньої державної позики. З ними було укладено угод на загальну суму 13,58 млрд. грн. Обсяг угод з корпоративними облігаціями дорівнював 0,41 млрд. грн., з депозитними сертифікатами НБУ - 0,1 млрд. грн., з акціями - 0,1 млрд. грн., з деривативами - 0,06 млрд. грн., з опціонними сертифікатами - 0,04 млрд. грн., з інвестиційними сертифікатами - 7,48 млн. грн.

*****

У травні 2016 року на ФБ «Перспектива» було укладено
0,44 тис. договорів на суму 7,05 млрд. грн.

У травні 2016 року на ФБ «Перспектива» було укладено 0,44 тис. договорів на суму 7,05 млрд. грн. Обсяг торгів ОВДП становив 6,84 млрд. грн., депозитними сертифікатами НБУ - 0,1 млрд. грн., корпоративними облігаціями – 67,53 млн. грн., опціонними сертифікатами - 39,61 млн. грн., інвестиційними сертифікатами – 5,05 млн. грн., строковими контрактами - 0,08 млн. грн., акціями - 0,06 млн. грн.

За станом на кінець травня 2016 року кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів у Біржовому списку ФБ «Перспектива» дорівнювала 717. З них, 247 цінних паперів перебувало у першому рівні лістингу, 11 - у другому рівні лістингу та 468 - у списку позалістингових цінних паперів. При цьому структура біржового списку Біржі була такою: 255 акцій; 238 ОВДП; 42 інвестиційних сертифікати; 123 корпоративні облігації; 2 муніципальні облігації; 24 опціонних сертифікати; 23 ф’ючерсних контракти; 9 депозитних сертифікатів НБУ; один державний дериватив.

*****

У травні 2016 року Індекс ПФТС знизився на 0,35%

У травні 2016 року загальна кількість угод на Фондовій Біржі ПФТС становила 0,67 тис., а їх обсяг – 3,86 млрд. грн. Обсяг угод з ОВДП склав 3,85 млрд. грн. (без врахування угод з центральнім контрагентом - Розрахунковим центром), з акціями - 7,7 млн. грн., з корпоративними облігаціями - 2,4 млн. грн., з цінними паперами ІСІ - 3 млн. грн.

Індекс ПФТС протягом травня знизився на 3,64% з 224,91 до 216,71 пункту, а з початку року – на 9,97% з 240,7 до 216,71%.

За станом на кінець травня 2016 року у Біржовому списку ПФТС перебувало 1 159 цінних паперів, з них, 591 акція, 180 корпоративних облігацій, 276 ОВДП, 96 цінних паперів ІСІ, 4 муніципальні облігації, 8 депозитних сертифікатів НБУ та 4 ОЗДП. До першого рівня лістингу було включено 276 цінних папери, до другого - 30, а до списку позалістингових цінних паперів – 853.

*****

Індекс українських акцій у травні 2016 року знизився на 0,21%

У травні 2016 року на «Українській біржі» було укладено 7,96 тис. угод на загальну суму 0,18 млрд. грн. При цьому обсяг угод з цінними паперами становив 0,12 млрд. грн., а їхня кількість - 6,27 тис. На строковому ринку «Української біржі» у травні зафіксовано 1,69 тис. угод на загальну суму 0,06 млрд. грн.

Індекс українських акцій протягом місяця знизився на 0,21%з 626,99 до 625,7 пункту, а з початку року – на 8,77% з 685,86 до 625,7 пункту.

*****

Обсяг інвестицій, внесених на приватизовані підприємства,
перевищив планові показники

Згідно з даними нового звіту ФДМУ, результати перевірок стану виконання інвестиційних зобов’язань та інших зобов’язань, виражених у грошовій формі, здійснені у І кварталі 2016 року, засвідчили, що такі зобов’язання містять 858 договорів купівлі-продажу пакетів акцій, 360 договорів купівлі-продажу об’єктів малої приватизації та 77 договорів купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва.

Цими договорами в цілому передбачено інвестування підприємств в 1995-2021 рр. на загальну суму 17,65 млрд. грн., $2,26 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, станом на 01.04.2016 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 11,45 млрд. грн., $1,53 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично на звітну дату на приватизовані об’єкти надійшло 16,89 млрд. грн., $2,09 млрд. та 72 млн. євро.

Договорами купівлі-продажу пакетів акцій передбачено надходження до них у 1995-2021 рр. інвестицій на загальну суму 15,94 млрд. грн., $1,94 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, станом на 01.04.2016 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 10,13 млрд. грн., $1,47 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично, починаючи з 1995 року, приватизовані підприємства вже отримали інвестицій на суму 15,23 млрд. грн., $2,04 млрд. та 72 млн. євро.

Станом на 1 квітня 2016 року, у власність держави повернено 353 (за накопичувальним підсумком) об’єкти приватизації (з яких: 86 – пакети акцій, 60 – єдині майнові комплекси і 207 – об’єкти незавершеного будівництва).

Загальна сума коштів, отриманих від продажу повернених державі об’єктів за рішеннями судів (за накопичувальним підсумком) становить 104,27 млн. грн. У I кварталі 2016 року повторно продано 1 об’єкт незавершеного будівництва. Сума коштів, отримана за повторний продаж у звітному періоді, становить 113,90 тис. грн.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 1,23 пункту,
а Індекс українських акцій – на 0,58пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 10.06.2016 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 10.06.2016 р.

*****

Міжнародні резерви України зростають другий місяць поспіль

За попередніми даними НБУ міжнародні резерви України станом на 1 червня 2016 року дорівнювали $13,54 млрд. в еквіваленті. Після скорочення обсягу резервів у березні, їх обсяг зростає другий місяць поспіль. Протягом травня він збільшився на 2,2% або $295 млн., перевищивши рівень, досягнутий на початок 2016 року. За останні 12 місяців резерви зросли на 36,5%.

Збільшення резервів у травні відбулося насамперед завдяки купівлі Національним банком іноземної валюти для згладжування надмірних коливань на міжбанківському валютному ринку та поповнення резервів. Чиста купівля валюти Національним банком протягом місяця становила $332,7 млн. Аукціонів з продажу валюти Національний банк протягом травня не проводив. Також нарощуванню резервів сприяло надходження на користь Уряду у сумі $271,1 млн.

Збільшення резервів відбулося, незважаючи на проведення платежів Уряду з погашення та обслуговування державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті у сумі $176,8 млн. У тому числі $124.8 млн. було спрямовано на обслуговування за державними цінними паперами.

У травні Уряд та Національний банк сплатили на користь Міжнародного валютного фонду $52.3 млн.

За результатами місяця обсяг міжнародних резервів України покриває 3,4 місяці імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань і поточних операцій Уряду та Національного банку України.

*****

Індекс споживчих цін в Україні у травні 2016 року
дорівнював 100,1%, а у січні-травні - 105,2%

Згідно з повідомленням Державної служби статистики у травні 2016 року Індекс споживчих цін в Україні дорівнював 100,1% (з початку року - 105,2%). У свою чергу, Індекс цін виробників промислової продукції становив 105,3% (з початку року - 113,9%). При цьому у добувній промисловості та розробленні кар’єрів у травні ціни зросли на 19,7% (з початку року - на 49,5%), у переробній промисловості - на 4% (з початку року - на 10,7%), а у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - на 2,4% (з початку року – на 8,2%).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією